Лист мон україни від 07. 06. 2017 р. №1/9-315 Навчальні плани



Дата конвертації28.10.2018
Розмір2.39 Mb.

Лист МОН України від 07.06.2017 р. № 1/9-315

Навчальні плани



409

834

995-1

Навчальні плани для 5-9 класів



Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво*

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природознавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура**

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою

Навчальні плани для 10-11 класів



Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

10

11

10

11

10

11

Українська мова

1

1

2

2

4

4

Українська література

2

2

2

2

4

4

Іноземна мова

3

3

3

3

5

5

Друга іноземна мова

-

-

-

-

3

3

Світова література

1

1

2

2

3

3

Історія України

1

1,5

1,5

1,5

4

4

Всесвітня історія

1

1

1

1

3

4

Громадянська освіта:

правознавство



1

-

1

-

3

3

економіка

-

1

-

1

3

3

людина і світ

-

0,5

-

0,5

-

1

філософія

-

-

-

-

2

2

Художня культура

0,5

0,5

0,5

0,5

4

4

Естетика

-

-

-

-

-

1

Математика

3

3

-

-

-

-

Алгебра

-

-

2

3

5

5

Геометрія

-

-

2

2

4

4

Астрономія

-

0,5

-

0,5

-

1

Біологія

1,5

1,5

1,5

1,5

5

5

Географія

1,5

-

1,5

-

5

5

Психологія

-

-

-

-

-

1

Фізика

2

2

3

3

6

6

Хімія

1

1

1

2

4

6

Екологія

-

0,5

-

0,5

2

2

Технології

1

1

1

1

6

6

Інформатика

1

1

1

2

5

5

Креслення

-

-

-

-

-

2

Фізична культура

2

2

2

2

5

5

Захист Вітчизни

1,5

1,5

1,5

1,5

2

2

Додаток 1

(із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2014 року № 657)



Таблиця розподілу годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти

Робоча група у складі: Мудрий Мар’ян Михайлович, доцент кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, голова; Пастушенко Роман Ярославович, завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, модератор; Бурлака Олена Вікторівна, учитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області; Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Ксьондзик Тетяна Миколаївна, вчитель історії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 м. Житомира; Майданик Олена Геннадіївна, вчитель історії та правознавства Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради; Хлипавка Леся Миколаївна, вчитель історії та правознавства Черкаського навчально-виховного об’єднання «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 36» імені Героїв-прикордонників; Щупак Ігор Якович, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», кандидат історичних наук.



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

НУШ

НУШ

през.

1

Лист Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Додаток


до листа Міністерства

освіти і науки України

від 09.08.2017 р. № 1/9-436

  

Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

 Історія

У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 10-11 класів:  програми, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10–11 класи».

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.

З 1 вересня 2017 року учні 5–9 класів навчатимуться за оновленою програмою, що містить ряд інноваційних моментів.



Пояснювальна записка
  • Мета шкільної історичної освіти
  • Компетентнісний потенціал предмета (за ключовими компетентностями)
  • Інтегровані змістові лінії
  • Міжпредметні та предметні змістові лінії
  • Предметні компетентності
  • Структура програми та організація навчання учнів
  • Послідовність вивчення курсів історії України і всесвітньої історії по класах
  • Таблиця для синхронізації курсів історії України та всесвітньої історії в 7–9 класах
  • Зміст

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами

Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, … Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови,… .

Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.

Хронологічна

Просторова

Інформаційна

Логічна

Аксіологічна

Оновлене формулювання мети загальної історичної освіти і компетентнісний потенціал предмета викладено в пояснювальній записці до програм. При організації навчальної діяльності вчитель має дбати насамперед про розвиток історичного мислення учнів.

Вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів) підпорядковано формуванню низки життєво важливих компетенцій. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема практичних (лабораторно-практичних) занять.

5 клас Тема «Відлік часу в історії»

Напрям для оновлення програм задавали інтегровані надпредметні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.



Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці

Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека», має на меті сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань

Програми передбачають реалізацію й міжпредметних змістових ліній. Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики. Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей.

Ефективній реалізації міжпредметних змістових ліній сприятимуть внесені у програми відомості про можливі в межах кожної теми міжпредметні зв’язки. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній і внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу й роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах



Міжпредметні зв’язки: 6 клас. Географія. Розділ: Планета людей. Тема: Кількість і розміщення населення на Землі (Учень/учениця  толерантно ставиться до представників людських рас та народів світу, розуміє історичний взаємозв’язок людини із природою, оцінює вплив людини на природу, наслідки господарської діяльності для сучасної людини).

Концепція реформування середньої освіти й оновлені навчальні програми орієнтують учасників освітнього процесу на результат. У зв’язку з цим учителеві надано широкі можливості самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально-пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель має самостійно розподілити навчальний час за розділами програм. При тому потрібно подбати про збереження повноти завдань розділу, визначених як очікувані результати навчання.



Перелік історичних сюжетів у змісті кожного розділу програми не розділено на окремі заняття. Тому формулювання тематики уроків у межах розділів є також компетенцією вчителя. Формулюючи назву теми і перелік питань до кожного заняття, учителеві слід враховувати наявні в школі умови організації навчального процесу, пізнавальні інтереси й можливості учнів класу, а також власне бачення змісту розділу та підходів до його викладання.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:
  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

  • Розумію:
  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
  • роль міста Києва в утворенні Русі;
  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

  • Умію:
  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;
  • укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

К-ть

годин

Зміст навчального

матеріалу

 

Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

 

1

Повторення: Ранній Новий час в історії України.

Вступ: ХІХ ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі.

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Адміністративно-територіальний устрій. Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста і містечка. «Смуга осілості» єврейського народу.



Учень/учениця:

- показує на карті адміністративно-територіальні зміни, що відбулися в Україні наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.;

- характеризує розвиток українських земель наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст.;

- визначає особливості розвитку українських земель наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.; спільні й відмінні риси українського і загальноєвропейського

історичного розвитку;



- пояснює і застосовує поняття: «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «генерал-губернаторство».

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:
  • хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
  • адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
  • чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
  • хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

  • Розумію:
  • вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
  • «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
  • головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
  • особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
  • спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
  • поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

  • Умію:
  • обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
  • показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
  • охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;
  • пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв.

Порівняння програм з історії України для 9 класу 2016 та 2017 рр.

Порівняння програм з історії України для 9 класу 2016 та 2017 рр.



6

Українські землі в системі міжнародних відносин. Українське козацтво після ліквідації Запорозької Січі.

Соціально-економічний розвиток. Кріпацтво. Чумакування. Початок промислового перевороту. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

Початок українського національного відродження. Формування української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Кирило-Мефодіївське братство.

Масонство. Декабристи. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні протести.

Практичне заняття (тема на вибір): «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства»

«Т.Шевченко та український національний рух»

Розділ І. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – в першій половині ХІХ ст.

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі. Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел. Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси. Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху. Кирило-Мефодіївське братство. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи.

Порівняння програм з історії України для 9 класу 2016 та 2017 рр.



4

Політика Австрійської імперії щодо українських земель. Соціальні протести.

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

 

Європейська революція 1848–1849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності.

 

Практичне заняття (тема на вибір): Альманах «Русалка Дністровая».

Галицько-руська матиця.

 

Розділ ІІ. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести. Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності..

Порівняння програм з історії України для 9 класу 2016 та 2017 рр.



4

Умови розвитку культури. Освіта. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

 

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови.

«Енеїда» І.Котляревського. Т.Шевченко і його «Кобзар». П.Куліш, М.Гоголь.

 

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

 

Практичне заняття: Повсякденне життя.

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Повсякденне життя. Становище жінки. Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства. Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура

Порівняння програм з історії України для 9 класу 2016 та 2017 рр.



5

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Українські промисловці – меценати. Кооперативний рух.

Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Революційна українська партія. Проблеми становлення та консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

 Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах. Товариство українських поступовців.

Аграрна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907–1914 рр. «Справа Бейліса». Український політичний та національно-культурний рух в 1907–1914 рр.

Практичне заняття. Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух.

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр. Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

Розділ VІ. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Розділ VІІ. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст.

4

Становище промисловості та сільського господарства.

 Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій. І.Боберський, К.Трильовський. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету. Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті.

 Радикалізація українського політичного руху. Народні віча. Обрання А.Шептицького митрополитом УГКЦ.

 Практичне заняття: Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. 

Порівняння програм з історії для 6 класу 2016 та 2017 рр.

 5

 

 



 Тема І. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

 Вплив природно­-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя.

Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Будівництво пірамід (Джосер, Хеопс).

Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р. Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ.

Архітектура і мистецтво, писемність і освіта.

 Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту

 


Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті. Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Порівняння програм з історії для 6 класу 2016 та 2017 рр.



 5

 Тема ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО­СКІФСЬКИЙ СВІТ

 Вплив природно-­географіч­них умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ—ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі.

Фінікійські міста-­держави.

Фінікійська колонізація.

Ізраїльсько­- Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.

Ново­- Ассирійське та Ново­Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово). Перська держава Ахеменідів.

Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійсько­скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії.

 Практичне заняття. Історичні джерела про скіфів. Геродот про скіфський похід Дарія І

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі. Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт. Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Порівняння програм з історії для 6 класу 2016 та 2017 рр.



 5

 Тема ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІММЕРІЙСЬКО­СКІФСЬКИЙ СВІТ

 Вплив природно-­географіч­них умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІ—ІІ тис. до Р. Х. Вавилон за часів Хаммурапі.

Фінікійські міста-­держави.

Фінікійська колонізація.

Ізраїльсько­- Іудейське царство. Біблія як історичне джерело.

Ново­- Ассирійське та Ново­Вавилонське царства у першій половині І тис. до Р. Х. (оглядово). Перська держава Ахеменідів.

Залізний вік на території сучасної України. Кіммерійсько­скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії.

 Практичне заняття. Історичні джерела про скіфів. Геродот про скіфський похід Дарія І

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Періодизація історії давніх Греції та Риму.



Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї). Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України. Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Порівняння програм з історії для 6 класу 2016 та 2017 рр.



5

 Тема ІІІ. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ

 Вплив природно­географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація.

Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення.

Вплив природно­географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Суспільний устрій та повсякденне життя Давнього Китаю. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії.

 Практичне заняття. Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Обов’язковою складовою кожного розділу програми є практичні роботи. Вони можуть бути як окремими вправами на частині уроку, так і спеціальними лабораторно-практичними заняттями. Учитель самостійно визначає форму, зміст і тривалість практичних робіт, орієнтуючись на визначені в розділах програми результати навчально-пізнавальної діяльності та подані до кожного з них орієнтовні завдання. Запропоновані в програмі завдання для практичних і творчих робіт (а в деяких випадках – ще й рекомендований перелік історичних подій, об’єктів і джерел для організації навчальної роботи) не обмежують право вчителя на вибір чи залучення інших джерел і пізнавальних завдань, диференціацію завдань за рівнем складності, виконання учнями практичних робіт не лише в класі, а й удома (з презентацією результатів на занятті).



Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:
  • розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» (за зразком):

Період, дата

(століття або рік)



Події на теренах України

Події поза Україною

Примітки

Раннє Середньовіччя

 

Зріле (Високе) Середньовіччя



 

Пізнє Середньовіччя

 


 

 

 

?

?

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки);

позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

Для підвищення ефективності навчання (зокрема доцільного розподілу навчального часу) рекомендуємо синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. В оновлених програмах для 7–9 класів рекомендовану послідовність роботи над проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою для кожного конкретного класу.



Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

7 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Перші середньовічні держави

Історія України

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

Всесвітня історія

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи

Всесвітня історія

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Історія України

Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Історія України

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Всесвітня історія

Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Всесвітня історія

Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

Всесвітня історія

Розділ 6. Середньовічний Схід

Історія України

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

У змістовому плані програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Зміст програми інтегрованого курсу для 6 класу переформатовано на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу, що дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Що в історії називають цивілізацією.

Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякдення й господарське життя. Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті. Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі. Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт. Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.

Програма «Вступ до історії» для учнів 5 класу створена так, щоб найкраще врахувати призначення пропедевтичного навчання: підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Головні завдання цього курсу: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України.

«Вступ до історії» укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Учителеві надано широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного і локального вимірів, для вибору форм і методів роботи. За потреби він може навіть змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.

У зв’язку з внесеними в навчальні програми змінами наголошуємо, що вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.

Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.

У 2017/2018 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади можуть долучитися до пілотування в десятих класах інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ». Для цього потрібні згода учнів та їхніх батьків, відповідне рішення педагогічної ради навчального закладу, а також затвердження навчального плану школи (якщо це передбачено) відповідним органом управління освітою.

Вступ. Переддень світової війни

Розділ 1. Перша світова війна

Розділ 2. Соціальні й національні революції в Європі

Розділ 3. Облаштування повоєнного світу: між демократією й авторитаризмом

Розділ 4. Тоталітарні режими як виклик людству

Розділ 5. Світ напередодні Другої світової війни. Початок війни

Розділ 6. Друга світова війна: перебіг і результати

Вступ. Уроки Другої світової війни

Розділ 1. Повоєнне врегулювання

Розділ 2. Світ у пошуках нових моделей розвитку

Розділ 3. Україна в період «відлиги»

Розділ 4. Формування постіндустріального суспільства

Розділ 5. Революційні зміни в Європі. Розпад СРСР

Розділ 6. Україна в сучасному світі



піл.


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка