Література рідного краю. Іван Гурин український фольклорист



Сторінка1/4
Дата конвертації07.06.2018
Розмір4.94 Mb.
  1   2   3   4
ТЕМА: Література рідного краю. Іван Гурин – український фольклорист.

МЕТА: ознайомити учнів із збирацькою спадщиною Івана Гурина; допомогти

учням усвідомити багатство усної народної творчості; сприяти

розвитку образного мислення, монологічного мовлення; сприяти

вихованню любові до усного слова народу, патріотичних почуттів,

гордості за свій народ, творця перлин фольклору.

Обладнання: портрет І.Гурина, вишитий рушник, колоски пшениці і кетяги калини у вазі, збірка «Де живе жар-птиця?», ілюстрації жар-птиці та до творів збірки.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Народна творчість – це

Той ґрунт, на якому виростають

і література, і театр,

і музика, і образотворче мистецтво –

і без якого вони б засохли.

М. Рильський
Фольклор – енциклопедія життя

народу, свідчення його духовної

слави і краси.

Л.Удод


ХІД УРОКУ
І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. Очікування учнів від уроку.

Звучить пісня…



Вступне слово вчителя: Яких тільки див не буває на світі! От, скажімо. Жар-птиця. Всі знають цю невловиму чарівницю, що володіє надприродною силою і ощасливлює казкових героїв-добротворців лише одною-єдиною пір’їною. Та є золоті жар-птиці, що гніздяться не на деревах, а в душах людей. Казки, прислів’я та приказки, легенди та перекази, пісні, загадки, лічилки, скоромовки, нісенітниці – всі ці духовні скарби живуть у народі, не одне покоління передаються із уст в уста, від покоління до покоління.

З-поміж багатьох професій, що існують на Землі, чи не найдивовижніша професія збирача пір’їн золотого птаха – скарбів народної фантазії, пам’яті і душі. Завдяки невтомним пошукам збирачів-ентузіастів, яких Іван Франко зазвав «поборниками народного діла», записані й опубліковані тисячі й тисячі народних казок, пісень, загадок, прислів’їв та приказок.

Книжка «Де живе жар-птиця?» також з’явилася внаслідок численних записів, що їх здійснив один із найдосвідченіших українських збирачів фольклору – наш земляк, чиє ім’я ви прочитаєте у виділених клітинках, розгадавши кросворд.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.







1

П



І

С

Н

І










2

В

Е

Р

Т

Е

П








3

Б



А

Й

К

А








4

Л

Е

Г

Е



Н

Д

А

































5

З

А



Г

А

Д

К

А
















6

У

С

М

І

Ш

К

А







7

П



Р

И

С

Л

І

В’

Я








8

П

Р



И

К

А

З

К

А


9

П

О

Р

І

В



Н

Я

Н

Н

Я


1.Фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок,

почуттів і переживань героїв (пісні).

2. Мандрівний театр ляльок, поширений в основному в Україні; печера, у якій

народився Ісус Христос (вертеп).

3. Один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого

віршовий твір повчального змісту (байка).

4.Усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне

(легенда).

5.Жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі

(загадка).

6. Різновид гуморески та фейлетону, своєрiдність жанру — в поєднанні

побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й

дотепності (усмішка).

7. Мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що

несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом (прислів’я).

8. Жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого

характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я,

але без висновку, і вживається в переносному значенні (приказка).

9. Художній засіб, який полягає у поясненні одного предмета через інший,

подібний до нього.


Так, розповідь ітиме про Івана Івановича Гурина, фольклориста, нашого земляка.
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Випереджальне завдання. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом

Хто ж він – Іван Іванович Гурин?

Народився Іван Іванович 07 жовтня 1905 року в селі Бзові Баришівського району на Київщині в сімї селянина-бідняка. Тут він, навчаючись у 4-річній церковно-приходській школі, вперше прочитав «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка і проніс любов до поета, його творчості через усе життя. У 1914 році у школі вчителі, учні ті їх батьки урочисто відзначали 100-річчя від дня народження Великого Тараса і в ньому брав участь малий Іванко.

Доля не була милосердною до здібного хлопця. Рано помер батько. Іван з матірю жили у діда Якова, все робили вдома і в полі. Але коли дядько Онопрій, який працював у Києві кондуктором, повернувся у 1916 році додому з дядиною і двома синами, вони з матір’ю стали зайві. Мати змушена була вийти заміж за вдівця з п’ятьма дітьми. Але Івана вітчим не захотів узяти, і тоді мати відвела його в Київ в Лаврський притулок.

Про тяжке життя у цьому притулку І.Гурин розповідав у своїх спогадах «Двоє безпритульних» («Моя зустріч з І.Нечуй-Левицьким»), надрукованих в газеті «Культура і життя». В цей час у Києві в театральній школі навчався інший бзівець, двоюрідний брат Івана Гурина по матері Ялисей (Лесь) Сердюк.

І.І. Гурин відомий як український фольклорист і лексикограф. У 1926 році він закінчив Ржищівський педагогічний технікум, а в 1938 році – Київський педагогічний інститут. З 1926 по 1966 рік працював учителем української мови і літератури в школах і технікумах. Усі ці роки займався збиранням фольклорних, діалектологічних та етнографічних матеріалів. Ця людина самовіддано служила українській культурі, була великим патріотом рідного народу. Його подвижницькій праці належить значний доробок. Він усе своє життя виявляв обдарованих носіїв фольклору, самовіддано збирав і зберігав ці дивовижні скарби народної творчості. У доробку фольклориста понад три тисячі тільки самих пісень, а крім цього, він записав тисячі загадок, казок, бувальщин, анекдотів, голосінь, замовлянь, рецептів народної медицини, три тисячі прислів’їв та приказок. Усі ці матеріали зберігаються в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. Він автор збірника для дітей «Українські народні загадки» (1963), книги українських народних порівнянь «Образне слово» (1966). Укладач словників рим українських поетів: Івана Котляревського, Лесі Українки, Петра Гулака-Артемовського, Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка та інших. Уклав «Словник українських рим» (1979, у співавт.), «Словник рим Євгена Гребінки» (1992), а також словники рим Івана Кот­ляревського, Левка Боровиковського, Петра Гулака-Артемовського, Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Леоніда Глібова, Лесі Українки та ін., словник ан­тонімів української мови (неопубл.; більшість руко­писів зберігаються у ЦДАМЛМ України, словник рим

Т. Шевченка — в Інституті літератури HAH України).

Заслуги Івана Гурина перед миргородською громадою іще значиміші. Він стояв біля витоків відкриття Миргородського літературно-меморіального музею Давида Гурамішілі та був його першим громадським директором. Нагороджений почесною грамотою Міністерства культури Грузії за організацію в м. Миргороді музею Давида Гурамішвілі. Лауреат премії імені Павла Чубинського.

Останнім часом проживав у м. Миргороді Полтавської області. Помер

20 жовтня 1995 року.

За життя І.І.Гурин – сумлінна у праці і надзвичайно скромна людина, так і не отримав належного визнання від своїх сучасників. Лише після смерті до нього прийшла заслужена шана.

Збирацька спадщина Івана Гурина вражає своїм обсягом. Він записав понад 30 тисяч усних народних творів, серед яких 3 тисячі пісень. Зібрав великий фольклорний, етнографічний і діалектологічний ма­теріал, що ввійшов, зокрема, до академічних збір­ників «Чумацькі пісні» (1976), «Весільні пісні» (1982), «Дитячий фольклор» (1984) та виданий окремими збірниками:



  • «Українські народні загадки» (1963),

  • «Образне слово» (народні порівняння; 1966, 1974),

  • «Хитру сороку спіймати морока (скоро­мовки)» (1967).

До збірника «Де живе жар-птиця?» ввійшла частина фольклорних записів І.І.Гурина.

2.Що ж воно за птиця – жар-птиця? Розповідь про казкового птаха.

Жар-Птиця — у східнослов'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.

Інша назва Жар-Птиці — «крешана», яка бере вогонь у бога Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди і в дерево, і в камінь.

Воскреснути — це саме викресати живий вогонь, жар тієї птиці, що креше з неба блискавиці.

Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь — то сонце, а чорний — то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій. Не випадково в українських народних казках герой не може окремо здобути ні Жар-птицю, ні вогняного коня, ні царівну-золотоволоску. Це сутності космогонічні й нероздільні.

За своїми рисами Жар-Птиця є близькою до інших птице-дів у східнослов'янській (переважно в російській) традиції: Алконост, Сірін, Гамаюн. А також має певні риси «сяючих птице-дів» (з древніх релігій): Анзуд, Матарішва, Гаруда.

Зображення Жар-птиці, разом зі Світовим деревом, тваринами, солярними знаками, чоловічою та жіночою постатями, можна побачити на лезі бойової сокири з оленячого рогу (II тис. до н . е.), знайденій поблизу села Дударкова Київської області.



3. Бесіда за творами збірника «Де живе жар-птиця?»

  • Із скількох розділів складається збірка «Де живе жар-птиця?»?

  • Як вони називаються?

  • Пригадайте, що називається казкою? Які ознаки казок?

  • Чому народ складав і складає такі казки, в яких перемагає правда, добро, справедливість, а зло, жорстокість, несправедливість завжди караються? Які мрії народу відобразилися в цих творах?

4. Розгляд творів із І розділу збірки «Чарівна торба»

А. «Казка про вовка» (с. 11)

- Які риси людського характеру зобразив народ у казці?

- що міг відповісти вовк на запитання комара.?

Б. «Батько і сини» (с.19)

- Чому батько посилав своїх синів по яблука?

- Що трапилося із синами? Старшим? Середнім? Меншим?

- Що допомогло Василеві, найменшому синові, врятуватися?



В. «Чудесна торба» (с.27)

- Які недоліки людського характеру викриває ця казка?

- Хто навчив меншого брата господарювати?

Г. «Пан і вівця» (с. 68)

- Хто розумніший у казці – пан чи селянин?

- Чого навчає ця казка?

5. Розгляд творів із ІІ розділу збірки «Чому в морі вода солона?» (легенди,

перекази, бувальщини, притчі та усмішки)

А. «Зозуля і жаба» (с. 94)

- Що називається легендою?

- Чого навчає ця легенда?

Б. «Галя і Юра» (с. 96)

- Що називається переказом?

- Чому Галя пішла назустріч ворогам?

- За що люди були вдячні Галі?



В. «Як ворона украла корову» (с. 101)

- До якого жанру усної народної творчості належить цей твір? Доведіть свою думку.

- То як же ворона змогла украсти корову?

Г. «Хлопчик і тінь» (с. 110)

- Які вади людського характеру висміюються у цьому творі?

- Що називається усмішкою? «Хлопчик і тінь» – це усмішка? Доведіть свою думку.

6. Розгляд українських загадок із розділу «Червоне коромисло через річку повисло»

- Що називаємо загадкою?

Конкурс на кращого знавця загадок. Хто дав найбільшу кількість відповідей на загадки, той отримує титул «Найкращий відгадувальник».

7.Розгляд народних творів із розділу «Хитру сороку піймати морока»

Конкурс «Хто швидше?» (Хто швидше і вірніше скаже скоромовку?)

«Чия лічилка найкраща?»



8. Розгляд народних творів із розділу «Народ скаже, як зав’яже» (прислів’я та приказки, постійні народні порівняння)

- Що називаємо прислів’ями, приказками?



Гра «Знайди продовження». Учитель читає першу частину приказки, прислів’я, порівняння, а учні повинні за короткий час знайти другу частину.
V. Підсумок уроку.

Дорогі учні! Прочитавши твори із збірки «Де живе жар-птиця», ви зрозуміли, що уснв народна творчість віками була супутником людей. Фольклор – енциклопедія життя народу, свідчення його духовної краси і сили. Це та основа, на якій базується вся система збагачення інтелекту, формування життєвих ідеалів, розвиток творчих здібностей. Усна народна творчість віками формувала і продовжує формувати моральний світ поколінь.

Фольклор – неоціненний скарб народу, виразник анродного генія, його потрібно знати, любити і берегти, щоб передати наступним поколінням, щоб і вони могли усвідомити, що вони спадкоємці великого і могутнього духом народу, його історії, культури.
VI. Рефлексія
"На сьогоднішньому уроці я дізнався (дізналась)…"

"Найцікавішим було…"

"Мені запам’яталось…"
VIІ. Оцінювання.
VIІІ. Домашнє завдання: записати від жителів села по 5 прикладів малих жанрів фольклору, укласти книжечку.

Література:

1.Гурин І. Де живе жар-птиця? – К.: Веселка. – 1991. – с. 205

Додаток 1



ГУРИН ІВАН ІВАНОВИЧ



Додаток 2

Додаток 3











Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка