«Любіть її, думу правди, козацькую славу»



Сторінка1/5
Дата конвертації11.03.2019
Розмір2.63 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5
Гончарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Катеринопільської районної ради, Черкаської області


«Любіть її, думу правди, козацькую славу»

(Урок літератури у 9-му класі за поемою Тараса Шевченка «Гайдамаки»)


Підготувала

учитель української мови та літератури

Руденко Тетяна Анатоліївна

2013

Тема: «Любіть її, думу правди, козацькую славу»

( Урок літератури за поемою Т.Шевченка «Гайдамаки»)


Мета: Ознайомити учнів із історією написання поеми, заглибитися в сиву давнину, пізнати життя наших предків, свій родовід, усвідомити свою національну самобутність, гідність;

прагнути до відродження занедбаних джерел культури, розвивати почуття відповідальності за рідний край, за долю держави, навички виразного читання поеми;

виховувати любов до рідного краю, мови, патріотизму, бажання вивчати, знати і цінувати історію свого краю.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
Обладнання: Стіл, покритий скатертиною, на ньому портрет Тараса Шевченка у вишитому рушниці, твори Т.Г.Шевченка, «Кобзар», підручник з української літератури (В.І.Пахаренко) 9 клас, О.М.Авраменко, Г.К.Дмитренко, 9 клас, мультимедійне обладнання, репродукції картин до поеми «Гайдамаки».

Випереджувальні завдання: Прочитати поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», виділити цитати, які характеризують головних героїв, підготувати повідомлення на тему «Гайдамаки» в оцінці сучасників».

Методи, прийоми та форми роботи: Озвучення випереджувальних завдань, використання ІПК, виразне декламування уривків поеми, використання між предметних зв’язків – музика, історія, література.

Формування компетентностей:

Навчальної – формування вміння самостійно здобувати інформацію з різних джерел, виділяти головне, вміння й бажання організовувати свою працю для досягнення успішного результату;

Комунікативної – вчити будувати власні висловлювання, розвивати вміння переконувати співрозмовника, активно користуватися лексичним запасом;

Соціальної – виробляти вміння адаптуватися і визначати особисті цілі;

Загальнокультурної – розвивати вміння аналізувати й оцінювати досягнення національної культури;

Інформаційної – формувати вміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, опрацьовувати,систематизувати й передавати матеріал, оперувати технологіями та знаннями, що задовольняють потреби суспільства.

Епіграф: У добрість вірю. Птахом до літа…

Хай здалеку, а мчить на допомогу.

Я знаю: світ врятує доброта…

А.Бортняк


Перебіг уроку
І. Організаційно-мотиваційний етап.
Учитель: Коли стихає мелодія української на­родної пісні «Ой на горі та й женці жнуть», звертаюся до учнів:

— Слухаючи цю пісню, линеш думками в сиву давнину, прагнеш пізнати сповнене боротьби і страждань життя наших предків, свій родовід, як писав Шевченко, «чия правда, чия кривда і чиї ми діти», бо не хочеться бути поганими правнука­ми «славних прадідів великих».

Ми живемо в час, коли народи світу усвідомлюють свою національну самобутність, гідність і прагнуть свободи й неза­лежності, відроджують занедбані джерела культури. Болем у серці відгукуються рядки із щоденника Олександра Довженка, написані в тяжкі дні Великої Вітчизняної війни: «Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася забороненим, ворожим і контрреволюційним, - це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема». То ж не будьмо духовними каліками, які зрікаються рідної мови, культури, історії свого народу.
Урок української літератури в 9-му класі, присвячений розгляду історичної поеми Шевчен­ка «Гайдамаки», був у нас незвичайний, урочисто піднесений. Учні та вчителі одяглися в українські вишиванки. На столах розклали яскраві рушники, серветки, що їх принесли школярі, видання «Кобзаря» та поеми «Гайдамаки». Повісили плакат «Козацькому, роду нема переводу», на якому козак Мамай і заклик Шевченка з «Гайдамаків»: «Любіть її, думу правди, козацькую славу». На дошці розвішено репродукції картин українських художників до поеми «Гайдамаки».

На екран через проектор висвітлено напис: «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього» М.Рильський.


ІІ.Цілевизначення і планування.

Діти, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Сформулюйте власні сподівання щодо уроку й запишіть у зошитах. Скористуйтеся ключовими фразами, що записані на дошці:

Я хочу дізнатися… мені цікаво було б зрозуміти… для мене важливо переконатися… (учні роблять записи)


ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Звідки ж ми можемо почерпнути знання про життя наших предків?
Учень: Це й усна народна творчість, і писемні та археологічні пам'ятки — літописи, хроніки і наукові праці істориків.
Учитель: До таких джерел належить і художня література, зокрема поема Шевченка «Гайдамаки», яку ми починаємо вивчати.

Ми ознайомимося з історією написання та видання твору, розкриємо його історичну основу, визначимо тему, жанр, композицію. Дізнаємося також, як поему сприйняли й оцінили сучасники Шевченка. Зверніть увагу на записи на дошці, зокрема на Кобзареві слова «Любіть її, думу правди, козацькую славу». На що вони спрямовують нас ?

Учень: Передусім, на глибоку повагу до своєї історії, яку треба вивчати і добре знати.

На екран спроектовано і учні записують у зошити:

Тема: Історична поема Тараса Шевченка «Гайдамаки»
План уроку:
1. Історія написання та видання поеми, її джерела.

2. Історична основа твору.

3. Тема, жанр, композиція.

4. «Гайдамаки» в оцінці сучасників поета.

ІV. Освоєння теми уроку.
Коротко розкриваю історію написання та видання твору. (Для висвітлення цього питання вчитель може використати такі джерела: Шев­ченко Т. Г. Біографія. — К, 1984; Неділько Г. Я. Тарас Шевченко. Життя і творчість: Книга для вчителя. —~ К., 1988; Федченко М. П. Тарас Григорович Шев­ченко. — К., 1989)
- Звідки черпав Кобзар матеріал для «Гайдамаків» ?
Учениця: я прочитала твори про Шевченка, зокрема, О. Іваненко « Тарасовими шляхами» і можу зробити висновок, що в дитинстві малий Тарасик дуже любив слухати розповіді свого діда Івана про Коліївщину, гайдамаків.
Учитель: Демонструю портрет-зарисовку діда Івана, зроблену Кобзарем, декламую уривок з поеми:
Столітнії очі, як зорі, сіяли,

А слово за словом сміялось, лилось.

Як ляхи конали, як Сміла горіла,

Сусіди од страху, од жалю німіли.

І мені, малому, не раз довелось

За титаря плакать. І ніхто не бачив,

Що мала дитина у куточку плаче.

……………………………………

Спасибі, дідусю, що ти заховав

В голові столітній ту славу козачу:

Я її онукам тепер розказав.
Учень: Є й інші джерела: розповіді, перекази про повстання, які чув Шевченко від старожилів, історичні матеріали.
Учитель: У передмові до поеми «Гайдамаки» Шевченко говорив: «Про те, що діялось на Україні 1768 р., розказую так, як чув од старих людей…»

Про гайдамаччину в часи Шевченка було написано дуже мало. Зрозуміло, що все опубліковане поет читав з великим зацікавлен­ням. Це «Історія Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, «Історія Русів» невідомого автора, «Історія королівства польського» та ряд інших праць.


Через проектор на екран висвітлено і учні записують до своїх зошитів:

Джерела поеми
1. Розповіді діда Івана про Коліївщину.

2. Перекази про гайдамаччину, почуті в дитинстві від старожилів.

3. Історичні джерела.
- Історична основа твору.

На екран спроектовано дати: 1648 — 1654. 1686. 1764. 1768.

- Про що говорять ці дати?
Учень: 1648—1654 - це визвольна війна українського народу проти панської Поль­щі.

1686 — «Вічний мир» між Росією і Польщею, за яким було і встановлено остаточні кордони між Російської державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої;

1764 — ліквідація гетьманства на території Лівобереж­ної України; 1768 – повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина
- Що означає слово «Коліївщина»?
Учень: Слово «Коліївщина» походить від слова «колій» - той, що коле, іншу назву Коліївщини (гайдамаччина – від гайдамака, - гайде, тур., - гнати, переслідувати), ми уперше цей термін зустрічаємо в документах 1717 року.

Учитель: Гайдамацький рух розгорнувся на Україні у XVIII ст. Це була боротьба проти соціального, національного, релігійного гніту на Правобереж­жі, де панувала польська шляхта.


Учитель показує на карті України XVIII ст. (спроектована на екран)

позначені червоним кольором кордони території, захопленої повстанцями.
- Що послужило поштовхом до виступу гайда­маків?
Учитель: Однією з причин повстання було те. що в 1768 році комісія польського сейму уклала трактат з Росією, за яким православна шляхта прирівнювалася у правах з католиками. Проти цього трактату виступила фанатично настроєна шляхта на чолі з Пулавським і Красинським. яка створила на Україні Барську конфедерацію (Бар — місто на Вінничині), яка діяла з по 1772 рік. Вона виступала проти сеймової ухвали і короля. Барська конфедерація опиралася на підтримку Франції, Туреччини, Австрії. Конфеде­рати (від лат. — спілка, об'єднання); В Польщі в XVI—XVIII ст. ці тимчасові, військово-політичні союзи шляхти, що створюва­лися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви розпочали жорстоку розправу над українським населенням Правобережної України: грабували людей, руй­нували православні церкви, переслідували ук­раїнську культуру, примушували українців при­ймати католицьку віру, ополячуватися. За Шев­ченком:

Розбрелись конфедерати

По Польщі, Волині

По Литві, по Молдаванах

І по Україні.

Розбрелися та й забули

Волю рятувати...

Руйнували, мордували,

Церквами топили...

А тим часом гайдамаки

Ножі освятили

(розділ «Інтродукція»).


Яскравим прикладом свавілля конфедератів стало спалення мліївського титаря Данила Кушніра, яке описав Шевченко у своїй поемі (розділ «Титар»)

Гайдамаччина була відповіддю українського народу на нелюдські звірства конфедератів. На чолі повстанських загонів стає Максим Залізняк.Походив він із села Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував. Його й оспівав Шевченко в поемі «Гайдамаки».



Другий керівник повстання, Іван Гонта (він теж виведений у поемі), родом із села Розсішок, що належало, як і Умань, польським магнатам Потоцьким. Гонта був надвірним козаком, а потім сотником надвірних козаків — озброєних воїнів, що служили в маєтках польської шляхти. (учи­тель демонструє на екран портрети Ґонти і Залізняка).





Максим Залізняк Іван Гонта
Повстання розпочалося в районі Мотронинського монастиря (біля Чигирина) у травні. Загони Залізняка вирушили на Умань. На бік повстанців перейшов загін надвірних козаків на чолі з Гонтою, який був посланий для їх придушення. Гайдамаки захопили Умань, потім майже всю Київщину, Поділля, Волинь, Галичину, Прикарпаття. У повстанні брали участь молдавські та російські селяни – втікачі від поміщиків.

Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні;

Закричали Гайдамаки:

«Гине шляхта, гине!

Гине шляхта! Погуляєм

Та хмару нагрієм!»

Зайнялася Смілянщина,

Хмара червоніє,

А найперша Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла, Смілянщина

Кров’ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси;

Червоним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь.По Поліссі

Гонта бенкетує,

А Залізняк в Смілянщині

Домаху гартує…
-Який резонанс мала Коліївщина?
Під впливом Коліївщини 1769 р. спалахнуло повстання в Польщі в районі Любліна та інших місцях. Повстання загрожувало охопити майже всю територію України. Великий його розмах викликав занепокоєння в Туреччині, Угорщині, Прусії.
-Чим закінчилося повстання?

Панівні кола Польщі, які не могли самі дати раду повстанцям, звернулись до Росії з проханням допомогти їм. Царський уряд, боячись поширення боротьби українського народу на Лівобережну Україну вже проти українських і російських поміщиків, послав війська на територію, охоплену повстанням. Під час зустрічі з командуванням царських військ Гонта і Залізняк були по-зрадницьки схоплені, а їхні загони роззброєні. Залізняка, що був російським підданим, покарано батогами і заслано на вічну каторгу в Нерчинськ. По дорозі він утік, але втікача спіймали і знову відправили в Нерчинськ. Не дійшовши до місця заслання, Залізняк знову втік. Та на цей раз його впіймали і кинули до в’язниці в Москві, звідки відправили на заслання. Припускають, що залізняк і звідти втік, брав участь у селянській війні яку очолив Омелян Пугачов.

Гонту як польського підданого передали польській шляхті. Його люто катували, а потім у селі Сербах (нині Готівка), на Поділлі, стратили.
На ПК звучить запис вступу до розділу «Свято в Чигирині», який закінчується піснею «Гей, літа орел».

- Що вас найбільше схвилювало у поемі?
Учні: Описана зустріч Оксани і Яреми; яскраві картини селянської війни,, зокрема розділи поеми «Черво­ний бенкет», «Свято в Чигирині»» «Бенкет у Лисянці». Найтрагічнішою в поемі є сцена вбивства і похорону Гонтою своїх дітей.

- Визначення теми, ідеї, жанру, композиції поеми


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка