Тема: Зображення боротьби українського народу проти польського панування, зокрема повстання під назвою Коліївщина.
Ідейний зміст твору: У поемі переплітається дві начебто протилежні ідеї. Перша - заперечення принципу злопомсти: якщо відповідаєш на зло помстою, то лише помножуєш його. Щоб якомога разючіше показати моторошну безглуздість цього принципу, Шевченко відступає від історичної правди (і має на це повне право, бо пише художній, а не науковий твір) За ту трагедію, що сталася, поет засуджує і поляків, і українців. Поляків за те, що «Уб'єм брата! Спалим хату!» -Сказали, і сталось...»; українців - за сліпу помсту: «Замучені руки Розв'язались - і кров за кров, І муки за муки!»
Ця взаємна ненависть погубила і тих, і тих, призвела до перемоги над обома спільного ворога - Російської імперії. В епілозі Шевченко гірко підсумовує: «Посіяли гайдамаки В Україні жито, Та не вони його жали» (цебто: наслідками їхньої боротьби скористалися інші). А ще гостріше відповідає у
пізнішій поемі «Посланіє» тим землякам, які хотіли оживити
принцип «око за око»:
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила.
Найчіткіше ця ідея поеми висловлена у «Передмові»: «Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря - слав'янськая земля». Єдиний спосіб розірвати коло зла - це відповісти любов'ю на ненависть, прощенням на лють. Винести саме такі уроки з нашої спільної трагічної історії закликає Шевченко українців і поляків.
Друга рівнозначна з першою провідна ідея «Гайдамаків» - благоговіння перед подвигом предків, які у найнесприятливіших умовах повстали і загинули за Україну і в такий спосіб довели, що вони таки лицарі, гідні сини Вітчизни, а не «ягнята», «раби незрячі».
Шевченко дорікає їм але під цим оглядом зовсім не відкидає їхнього подвигу, навпаки, закликає сучасників продовжити справу прадідів, врахувавши їхні помилки.
Жанр: ліро-епічна історико-героїчна романтична поема-епопея.
Композиція: «Гайдамаки» - твір, складний за будовою. У поемі два прологи: лірико-філософський та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» .(що фактично є післямовою), звернення до передплатників книги («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки, зроблені самим поетом).
Сюжет поеми розгортається двома лініями, які взаємодоповнюються і переплітаються: 1 - історична - загальний перебіг повстання; 2 - інтимна - доля Яреми й Оксани.
Основні сюжетні вузли обох ліній такі:
- експозиція 1 - загальний стан у польській державі та розбої конфедератів;
- експозиція 2 - Ярема наймитує у Лейби;
- зав'язка 2 - Ярема прощається з Оксаною і йде в гайдамаки, дівчину викрадають конфедерати;
- зав'язка 1 - освячення ножів біля Мотронинського монастиря, початок повстання;
- кульмінація 2 - Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
- кульмінація 1 - гайдамаки захоплюють Умань, Ґонта вбиває і ховає своїх синів;
- епілог - повідомлення про страту Ґонти, смерть Залізняка на каторзі, про остаточне приборкання України.
Композиційними особливостями поеми є значна кількість ліричних відступів і вставних пісень, а також відсутність розв'язки (очевидно, з метою уникнути цензурних заборон).
Учитель: По-сучасному звучать і такі Кобзареві рядки:
Гетьмани, гетьмани, якби-то. ви встали,
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
На завершальному етапі уроку з повідомленнями на тему «Гайдамаки» в оцінці сучасників поета» виступили два учні. Подаємо фрагменти їхніх виступів:
Поема викликала багато досить суперечливих відгуків. Позитивно оцінили поему Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко, І. Вагилевич, М. Добролюбов, негативно — П. Куліш, В. Бєлінський молодий І.Франко..
М. Добролюбов: «У Шевченка ми бачимо всі елементи української народної пісні. її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну^ живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських історичних дум».
П. Куліш: «...Это торжество мясников, а драма Ваша — кровавая бойня, от которой поневоле отворачиваешься».
ІІ. Підсумок уроку.
ІІІ. Завдання додому: Характеристика головних героїв твору, виписати цитати до характеристики головних героїв, вивчити напам’ять уривок із поеми;
Написати твір-роздум:1.Тема: Доброта врятує світ.
2. Тема: Козацькому роду нема переводу.
Використана література
Барка В. Правда Кобзаря. – Рівне, 2002
Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо. – К., 2000
Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., 1994
Неділько Г. Тарас Шевченко. Життя і творчість: Книга для вчителя. – К., 1988
Пахаренко В. Незбагнений апостол. Світобачення Шевченка. – Черкаси 1999.
Пахаренко В. Українська література, 9 кл. – К.:Ґенеза, 2004
Сверстюк Є. Шевченко і час. – К., 1996
З метою вивчення і поглиблення знань з історії та літератури рідного краю учні Гончарської школи відвідали історичні місця Чигиринщини:
Поділіться з Вашими друзьями: |