Мандри Орфея ХХ століття
( Розробка уроку за творчістю Р.М. Рільке)
Тема. Райнер Марія Рільке. «Орфей. Еврідіка. Гермес». «Ось дерево звелось…»
Життєвий і творчий шлях. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезіях австрійського поета Р. М. Рільке. Вираження традицій відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.
Рільке і Україна. Українські мотиви в його творчості.
Мета: ознайомити учнів із основними етапами життєвого та творчого шляху Р.М. Рільке; показати високе призначення поетичного слова Рільке; з’ясувати роль його «духовної» батьківщини Росії та України; розвивати навики виразного читання та аналізу поетичних творів. Сприяти створенню в душах учнів «храму» високої надії та ідеалу, коли душа відкривається назустріч прекрасному.
Обладнання: комп’ютерна презентація.
Тип уроків: урок засвоєння нових знань їх використанням міждисциплінарних зв’язків.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Сьогодні ми перегорнемо сторінки життя Орфея ХХ століття, складемо психологічний портрет; побуваємо в майстерні митця, «Серце якого було здатне брати повну октаву…»
II. Оголошення теми та мети уроку.
III. Робота над темою уроку.
Мандри Орфея ХХ століття.
Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета
1. Метод «Мікрофон»
1-й учень. Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1975р. у Празі в сім’ї службовця залізничної компанії, шлюб якого з жінкою, що сприймала його як принизливий мезальянс, розпався 1884 і завдав невгамовного душевного болю юнаку.
Навчання і виховання у військовій школі Рільке сприймав як заслання на каторгу «абетку жаху». В листі до Роллана поет писав, що деякі риси його вдачі вже ніколи не розкриються, настільки нещадно він був розчавлений жорстокими переживаннями дитинства.
2-й учень. Після звільнення за станом здоров’я з військової школи Рільке відвідував вищі навчальні заклади у Лінці, Празі, Мюнхені, Берліні. Незабаром юнак переконався, що тільки самоосвіта є єдиним ефективним засобом отримання освіти.
Уже вірші з ранньої поетичної збірки «Свят-вечір» (1897) вражають читача високою поетичною майстерністю, глибинної й щирістю почуттів. Ось приклади (вірші читаються виразно напам’ять).
***
Я зазнав би щастя й насолоди,
Та стомився від метань і муки, -
В тихі русла плинуть білі води,
Вечір виливає кров на бухи.
Ружі червоніють на дівчатах,
і мандрує сміх услід за ними…
як перші зорі постають на чатах
понад снами нашими сумними.
***
(…) Я завше вдома поміж днем і сном,
Там вечорові дзвони і до ночі
Там постаті натомлені дівочі
Завмерли над ясним криничним дном
А над усе – ця липа за вікном,
Знов оживають і течуть гілками
На чуйній варті поміж днем і сном.
***
Такі є ночі – біле диво,
Коли срібліє кожна річ.
Зоря суміжно сяє в ніч –
І пастері , що йдуть почтиво
Постати с Богом віч-на-віч.
В далеких відблисках сапфіру
Поля і ліса – все горить,
І віддані серця в ту мить
Підносять власну світлу віру,
Що тихі чудеса творить.
***
Погонич – вітер, мов отару,
У глиб лісів сніги жене.
В передчутті ясного дару
Ялиця нині не засне;
Вона вдивляється у сніжні
Дороги, ніби чує клич,
Кладе на вітер віти ніжні,
Стає високою, мов ніг.
3-й учень. Знаковою подією в житті Рільке стала зустріч з Лу Андреас Саломе.
Вона вражала своїм ставленням до подружнього життя, вважаючи, що сучасний европейський шлюб – це просто християнська витівка.
Закоханий у неї Фрідріх Ніцше так захоплено описував Лу: «… вона поривчаста, як орел, сильна, як левиця, і при цьому дуже жіночна дитина. Вона розюче зріла й готова до мого способу мислення. Крім того, у неї неймовірно твердий характер, і вона точно знає, чого хоче, не питаючи нічиїх порад…»
У 26 років Луїза вийшла заміж за профессора-граніста Фрідріха Карла Андреаса, зберігаючи платонічний характер їхнього подружнього життя.
Поділіться з Вашими друзьями: |