Марко Сирник Українське шкільництво на Кошалінщині



Сторінка1/11
Дата конвертації24.11.2018
Розмір1.35 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Марко Сирник
Українське шкільництво на Кошалінщині
Попри те, що перші школи в яких розпочато навчання української мови у Польщі опісля депортації 1947 року виникли – в нових умовинах діаспори – вже у 1952 році, то щойно з 1956 року можемо почати говорити про творення основ цього, що сьогодні розуміємо під назвою “українське шкільництво”. Цей термін свідомо беру в лапки, і свідомо треба було б нам вживати термін “навчання української мови у Польщі”. Ці два поняття аж ніяк з собою не співпадають.

Вживаючи першого терміну, силоміць відносимося до довоєнного і воєнного контексту, коли в умовинах польської і німецької держав, все ж таки існували українські школи – українські як за викладацькою мовою так і програмою навчання. Того типу заклади існували і після ІІ світової війни до часу переселення українців в роках 1944-46 в Радянську Україну, і поступово владою замикалися. Зокрема ті, що виникли в час німецької окупації. Отже – ставлячи питання про шкільництво, мусимо про ці умовини зважувати.

У періоді 1947-1952 у Польщі про українців зовсім не згадувалося. Мабуть ці роки теж – найважчі у їх виживанні. Не лише національному, але і економічному, політичному, культурному, релігійному, освітньому тощо1.

Комуністи зложили колись клич, який вільно парафразуючи можна навести у цьому місці – коли дійсність не згідна з ідеологією, тим гірше для дійсності. Політичні і адміністративні власті уважали, що з 1947 року проблема українців у Польщі розв,язана, і що Польща однонаціональна держава. Однак такий підхід поглиблював в українців, як почуття кривди, як і був тим чинником, який у великій мірі спричинявся до заховування почуття “тимчасовості”. До цього – не було теж бажаної владою повної контролі над цією частиною суспільства, яке закрилася у своєму гетто. Дозвіл на контрольоване громадське життя, мав теж на меті розв,язку цієї проблеми.

Так, чи інакше – про організоване навчання української мови можемо говорити починаючи з 1956 року. Отож – у 2006 минає 50 років, а це вже нагода до певних підсумків.

У цьому тексті зосередимося виключно на освітній справі українців Кошалінщини – проблемою пунктів навчання української мови та школи у Білому Борі. І зразу пояснення прийнятих мною принципів, щодо визначення межі кошалінського воєводства – яка протягом тих 50-ти років мінялася двократно – у 1975 та 2000 роках. Це певне ускладнення. Для потреб цієї статті приймаю територіальний стан з 1956 року. Друга проблема торкається якості матеріалів на яких прийшлося працювати. І щоб було цілком ясним – перед такою самою дилемою стануть всі хто наважиться обговорити стан українськомовного шкільництва у Польщі після 1947 року. Некомплетні дані, різні цифри - залежно хто і для кого творив окремі звіти, і брак послідовності – як збирати інформацію, чи взагалі її збирати тощо. Отже – прийняв я принцип, що там де це можливо подаю дані зібрані чи то бувшим УСКТ та тереновими структурами цього товариства, чи подавані окремими вчителями. І лише там де цих інформацій не вдалося в цей спосіб встановити, користаю з доступних мені урядових джерел. Вважаю, що інформації збирані Українським суспільно-культурним товариством, зокрема ці для внутрішнього вжитку, більш достовірні, хоч і вони вимагають детальнішої перевірки. І так нпр, на 1956/57 шкільний рік у всіх доступних мені джерелах, по відношенні до кошалінського воєвідства, повторюються цифри 28 (кількість пунктів) та 230 (кількість учнів), що узяте безпосередньо з урядового довідника і переноситься структурами УСКТ.2

Однак коли зіставити ці інформації з веденим УСКТ списком тзв. Листками українського шкільництва, то виходить що тих пунктів було лише три, а вчилося в них всього тільки 39 дітей.3 Подібне поворюється також і у інших роках. Цих 28 пунктів у цьому році вказані Воєвідською управою Кошаліна, це майже всі місцевості де плянувалося відкриття пунктів навчання української мови у цьому році.

До кошалінського воєвідства депортовано у 1947 році 31169 українців. Розселено їх у 12-ти тодішніх повітах. Справу цю зображує таблиця.4


Табл.1 Розселення українців депортованих в рамках акції «Вісла» у повітах

кошалінського воєводства у 1947 році

Чп

Повіт


Кількість транспортів

Кількість переселенців

Українці у 1959 р.5

Українці у 1963 р.6

1

Б,ялогард

3

575




150

2

Битів

5

1622




4000

3

Валч

8

2734

2200

2240

4

Дравско

6

985

1300

900

5

Колобжег

10

2547




3000

6

Кошалін

22

7006

2900

3400

7

М,ястко

8

2520

1900

2000

8

Свідвін

4

1306




550

9

Славно

7

2321




3000

10

Слупськ

3

827

2300

1500

11

Члухів

16

5175

3900

5000

12

Щецінек

12

3551

2760

3000

13

Злотув










130




м. Кошалін

-

-




210




м. Слупськ

-

-




100




Разом

104

31169




29180

Каталог: portal -> dokumenty -> r mowa -> strony ukr02 -> historia
portal -> Методичні вказівки для проведення практичних занять
portal -> Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін
portal -> Програма основи медсестринства (назва навчальної дисципліни) 12010102, «сестринська справа» (шифр, назва спеціальності) Факультет
portal -> Техніка безпеки у фізіотерапевтичних відділеннях
portal -> Робоча програма «Фізична реабілітація, спортивна медицина»
historia -> Культурно-просвітницька діяльність yкр cічових стрільців у роки першої світової війни громадсько-освiтнi та мистецькi структури
strony ukr02 -> Тема : Тітонька Осінь Золотокоса ліс малювати пішла
r mowa -> Стан навчання української мови у Польщі у 2003/2004 шк р
r mowa -> Закон почав свою дію щойно з березня 1992 року. Було ним розпорядження мен про організацію навчання задля підтримки почуття національної тотожності учнів національних меншин Dz. U. Нр 34, 24 березня 1992 року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка