Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького лісова зоологія (Курс лекцій)



Сторінка7/10
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.75 Mb.
ТипЛекція
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ЛЕКЦІЯ. 11. ТИП ХОРДОВІ.

  1. Загальні ознаки хордових.

  2. Характеристика представників класів Ланцетників, Круглоротих.

  3. Значення в еволюції хордових.

Еволюційні особливості будови:



  1. виникнення внутрішнього скелета — хорди, пружного хряща,
    заміщеного надалі кістковими елементами;

  2. організація нервової системи за типом нервової трубки ектодермального походження;

  3. поєднання дихальної і травної систем: зябра (у водних хордових) і легені (у наземних) утворюються як вирости глотки, а не як похідні кінцівок (у безхребетних).

Усі представники типу — вториннороті тварини. На певному
етапі ембріонального розвитку первинний рот (гастропор) заростає
ектодермою, а на протилежному кінці зародка утворюється вторинний рот, який і буде ротовим отвором у дорослого організму. У ді
лянці гастропору знаходитиметься анальний отвір.

Тип Хордові включає три підтипи: Безчерепні; Личинковохордові, або Покривники; Черепні, або Хребетні.



Клас Ланцетники. Клас включає близько ЗО сучасних видів.

Ланцетники — малорухливі тварини, які проводять більшість
часу, зарившись у пісок.

Тіло видовжене, рибоподібне. На спинному боці вздовж усього
тіла проходить спинний плавець, який переходить у хвостовий пла
вець, що має форму ланцета. Шкіра ланцетника складається з двох
шарів: зовнішнього — епідермісу, і внутрішнього — дерми. Епідерміс, на відміну від решти хордових, представлений одним шаром
клітин, які виділяють тонку кутикулу (рис.31).
Скелет безчерепних утворений хордою — еластичним пружним хрящем. Хорда служить опорою для внутрішніх органів і місцем
прикріплення м'язів. Поперечносмугасті м'язи складаються з окремих сегментів.

Нервова система представлена нервовою трубкою, що тягнеться уздовж тіла над хордою. Поділ на мозковий і спинний відділи
відсутній. У кожному сегменті від нервової трубки відходять по дві
пари нервів.

На передньому кінці тіла знаходиться нюхова ямка, в якій локалізовані нюхові клітини. Уздовж всієї нервової трубки зосереджені органи зору — очки, здатні відрізняти світло від темряви
крізь прозорі покриви тіла.

Харчові частинки потрапляють до рота завдяки руху щупалець, що оточують ротову воронку. Рот переходить у глотку, стінки якої прорізані значною кількістю зябрових щілин. Придатнідля живлення часточки обволікаються слизом і надходять у кишечник — коротку пряму трубку. У початковому її відділі є печінковий виріст.

Дихальна система тісно пов'язана з травною. Зяброві щілини,
пронизані капілярами, постійно омиваються водою. Щілини відкриваються в атріальну порожнину, яка має один вихідний отвір
на нижній поверхні тіла. Вода, потрапляючи в ротовий отвір і далі
в глотку, профільтровується крізь зяброві щілини в атріальну порожнину, а звідти крізь вихідний отвір викидається назовні.

Кровоносна система замкнена. Серця немає; його роль виконують пульсуючі кровоносні судини. Цими судинами кров подається
до зябер, а далі — до всіх органів тіла. Кров не містить дихальних
пігментів.

Система виділення ланцетника подібна до метанефридій кільчастих червів. Одним кінцем звиті трубки відкриваються в целом,
а другим — в атріальну порожнину, звідки розчинні продукти виділення видаляються з організму.

Ланцетники роздільностатеві. Статеві залози не мають власних
вивідних протоків, гамети виділяються в атріальну порожнину,
а звідти — у воду. Запліднення зовнішнє. Унаслідок дроблення заплідненого яйця утворюється личинка. Вона дуже рухлива, активно живиться і служить для розселення. Наявність личинкової стадії — характерна особливість розвитку ланцетника.

Клас круглороті. Круглороті мають видовжену вугроподібну форму тіла. Парних плавців немає. Шкірні залози виділяють велику кількість слизу, який оберігає від пошкоджень, полегшує пересування у воді (рис.33).



Скелет представлений хордою і хрящовим черепом.

У круглоротих, на відміну від ланцетників, нервова трубка розділяється на.спинний і головний мозок. У головному мозку виділяють такі відділи:

передній, проміжний, середній, довгастий мозок і мозочок. З органів чуття розвинений нюх, зір (очірозташовані з боків голови під шкірою), орган слуху (внутрішнє вухо), рівноваги (два півкруглі канали) і бічна лінія — орган сприйняття руху й орієнтації в просторі.

Круглороті — напівпаразити. Для присмоктування до жертви
служить присмоктувальна воронка, наділена роговими зубчиками.
Живляться міноги і міксини кров'ю та м'якими тканинами.

Оскільки круглороті присмоктуються ротовим отвором до
жертви, у них виробилися механізми, що дозволяють дихати під
час живлення. Зяброві мішки круглоротих знаходяться всередині
скелета зябрового апарату — зябрових ґраток. Кожний зябровий
мішок має зовнішній і внутрішній отвори (останній відкривається в глотку). Коли тварина вільно плаває, вода надходить у зяброві
мішки через рот і внутрішні отвори, а після газообміну виходить
через зовнішні отвори. Якщо мінога або міксина присмоктується до
риби, вода циркулює тільки через зовнішні отвори.

Кровоносна система замкнена. З'являється серце, яке складається з передсердя і шлуночка. Насичена вуглекислим газом венозна кров надходить у передсердя, далі в шлуночок, а звідти — до зябер. Окиснена артеріальна кров збирається в непарну спинну аорту ,яка лежить під хордою, і розноситься по всьому тілу.

У круглоротих вперше з'являються тулубні (первинні) нир-
ки — орган виділення і осморегуляції. Нирка має вигляд стрічки,
від якої відходить сечовід, який відкривається назовні сечостате
вим отвором.

Круглороті роздільностатеві. Чоловічі статеві залози представлені непарним сім'яником, жіночі — яєчником. Як і в ланцетника,
вони не мають власних вивідних протоків. Запліднення зовнішнє.
Міноги розвиваються з перетворенням, проходячи личинкову стадію; у міксин розвиток прямий.
ЛЕКЦІЯ 12. КЛАС РИБИ (ХРЯЩОВІ ТА КОСТИСТІ).

Хрящовіриби (акулиіскати) мають ряд прогресивних ознак порівняно з круглоротими і безчерепними: парні грудні та черевні плавці; хрящовий внутрішній скелет; щелепи; внутрішнє запліднення (рис.34).

Форма тіла в акул торпедоподібна, у скатів — сплющена в спинно черевному напрямку. Є плавці: парні черевні та грудні, непарні


спинний і хвостовий. Шкіра хрящових риб виділяє слиз, який запобігає проникненню крізь покриви бактерій і зменшує тертя під
час руху (рис.35).

Скелет утворений хрящовою тканиною, часто насиченою солями Кальцію, що надає їй міцності. Скелет підрозділяється на хребет, череп, скелет плавців та їхніх поясів. Хребет має два відділи:
тулубний і хвостовий. Хорда зберігається протягом усього життя
у вигляді тонкого тяжа в центрі тіл хребців і заповнює простір між
ними.



Череп складається з двох відділів — мозкового та вісцерального. Мозковий череп майже повністю прикриває головний мозок.
Вісцеральний череп утворений зябровими дугами — опорою для
дихального апарату, і щелепами — зябровими дугами, видозміненими у зв'язку з активним способом життя.

Пояс передніх кінцівок (плечовий) представлений хрящовою
дугою, пояс задніх кінцівок (тазовий) — непарною хрящовою пластинкою

Вільні плавці утворюються з рядів хрящів.



Мускулатура хрящових риб складається з окремих м'язових
сегментів.

Нервова система і органи чуття. Головний мозок хрящових риб
має ті ж п'ять відділів, що й круглороті, проте кількість нервових
клітин у кожному з них істотно зростає. Великого розвитку досягають передній мозок і мозочок. З органів чуття провідним є орган
нюху. Очі в акул розвинені добре, дозволяють розрізняти контури
предметів на відстані 10—15 м. Орган слуху представлений внутрішнім вухом, орган рівноваги — трьома напівкруглими каналами. Бічна лінія складається із скупчення чутливих клітин на тулубі й голові.

Більшість акул — хижаки. Органом захоплення і утримання
здобичі є щелепи. Вони наділені декількома рядами гострих зубів
різноманітної форми. З ротової порожнини їжа потрапляє в глотку,
яка має зяброві щілини. З глотки харчові часточки рухаються в ко
роткий стравохід і далі в об'ємний шлунок. Тут їжа поволі (до 5 діб)
перетравлюється. Із шлунка бере початок товста кишка, де відбува-
ються завершальні етапи травлення і процес всмоктування. Кишка
мас внутрішній виріст — спіральний клапан, що значно збільшує всмоктувальну поверхню. У просвіт кишки відкриваються протоки печінки й підшлункової залози. Неперетравлені залишки через
пряму кишку потрапляють у клоаку й виводяться назовні.

Органами дихання є зябра. У більшості акул і скатів глотка
пройнята п'ятьма парами зябрових щілин. Кожна щілина утворена
зябровою перегородкою, прикріпленою до відповідної хрящової зябрової дуги. Зябра являють собою зяброві пелюстки, що знаходяться по обидва боки від зябрової перегородки. Вода постійно омиває
зяброві пелюстки, густо обплетені капілярами.

Кровоносна система замкнена. Як і в круглоротих, через серце хрящових риб проходить тільки венозна кров. Скороченнями
шлуночка вона просувається до капілярів зябер, де збагачується
киснем. Далі кров збирається в спинну аорту і розноситься нею по
всьому тілу. У хвостовому відділі вона входить у канал, утворений
нижніми дугами хребців, і називається хвостовою артерією.

Видільна система хрящових представлена парою тулубних
нирок. Кожна нирка містить безліч нефронів, що складаються
з капсули і канальців. У нефроні відбувається фільтрація принесеної з кров'ю рідини і реабсорбція потрібних організму речовин. Канальці зливаються з утворенням сечоводу, який відкривається, в клоаку.

Статеві залози парні. У самців сім'яники мають власні вивідг.
ні протоки — сім'япроводи, які відкриваються в клоаку. Черевні
плавці у самців акул виконують функцію парувального органу.
У самок гамети з яєчника потрапляють у яйцепроводи, де і відбувається внутрішнє запліднення.

Розвиток прямий. Іноді спостерігається яйцеживородіння;
(у катрана), коли ембріон розвивається за рахунок зацасів яєчного жовтка, але в яйцепроводах матері. Деякі види (скат, хвостокол, акула-молот) живородні (рис.36). У них утворюються вирости яйцепроводу, крізь які зародок одержує поживні речовини з організму матері.
Клас Кісткові риби. У кісткових риб з'являється ряд прогресивних ознак:

  1. у скелеті хрящова тканина частково або повністю замінюється
    кістковою; ..

  2. виникає зяброва кришка, що прикриває ззовні зяброву порожнину;

  3. розвивається плавальний міхур, який дозволяє утримувати
    тіло риби в товщі води без додаткових енергетичних витрат.

Шкіра складається з епідермісу і дерми, виділяє багато слизу.
Захисні утворення — луски — є кістковими пластинками, хоча відомий і ряд перехідних варіантів.

Скелет у кісткових риб має ті ж відділи, що й у хрящових. Хребет складається з безлічі хребців; у деяких примітивних видів хорда зберігається, а тіла хребців не формуються (дводишні, осетрові).
Від тіл грудних хребців відходять поперечні відростки, до яких
кріпляться тонкі ребра. Мозковий череп повністю закриває голов
ний мозок. Вісцеральний череп складається із зябрових дуг і щелеп. Пояс грудних плавців з'єднується з черепом. Непарні плавці
утворені з радіальних променів (кісткових або хрящових) (рис.37).

Головний мозок складається з п'яти відділів. Мозочок і передній мозок добре розвинені. Органи чуття організовані за схожим із



хрящовими рибами принципом. Бічна лінія має складнішу будову.

Об'єкти живлення кісткових риб украй різноманітні. Видом
їжі визначаються особливості будови травної системи, але в цілому у кісткових риб є тенденція до збільшення довжини травного
тракту. Зуби розташовані на щелепах, можуть бути різного розміру і форми, можуть бути відсутніми (багато коропових). З ротової
порожнини їжа потрапляє в глотку, стравохід і далі — у шлунок.
Залози шлунка секретують хлоридну кислоту і деякі ферменти.
Кишечник диференційований -на тонку, товсту та пряму кишку.
У першу відкриваються протоки печінки й підшлункової залози.
Пряма кишка закінчується анальним отвором.

У кісткових риб з'являються зяброві кришки, які захищають
зябра і беруть участь у диханні. У багатьох представників класу
є додаткові органи дихання. До них належать шкіра, плавальний
міхур, легені — вирости черевного боку стравоходу (дводишні).
Види, що живуть у воді з низьким вмістом кисню, заковтують повїтря ротом.


Кровоносна система влаштована так само, як і у хрящових риб.
У дводишних у зв'язку з утворенням легенів з'являється друге коло кровообігу.

Видільна система представлена тулубними нирками. Основний
продукт виділення — амоніак, мінорний — сечовина.

Чоловічі та жіночі статеві органи парні. Запліднення зовнішнє. Самець виділяє в зовнішнє середовище сперму, яка запліднює ікру.
У зв'язку з цим більшості кісткових риб притаманна дуже висока
плодючість.
Каталог: load
load -> Лекція і семінар. Модульно-рейтингова система. 1 модуль: доісторичні часи епоха феодалізму
load -> Збірник матеріалів з української літератури для учнів 7-го класу
load -> Написання І оформлення письмових робіт з правових дисциплін
load -> Робоча програма навчальної дисципліни 263, Цивільний захист Напрям підготовки: 20 Аграрні науки та продовольство
load -> Контрольные вопросы и задания 34 Глава Содержание школьного курса информатики и икт- 36
load -> Программа утверждена коллегией мо арк от 29. 10. 2003г. №5/5
load -> Реферат з образотворчого мистецтва Учениці 9-а класу Десятерик Аліни Нікополь 2014 Зміст Вступ
load -> Реферат з образотворчого мистецтва: Підготувала учениця 9-а класу Башмакова Єлизавета М. Нікополь 2014р Зміст


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка