Мета: охарактеризувати стан розвитку промисловості в українських землях в першій половині ХІХ ст., визначити особливості промислового перевороту в Україні І його наслідки



Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.54 Mb.
ТЕМА: «ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»
МЕТА:

  • охарактеризувати стан розвитку промисловості в українських землях в першій половині ХІХ ст., визначити особливості промислового перевороту в Україні і його наслідки;

  • розвивати просторову компетенцію учнів

  • сприяти становленню та розвитку всебічно розвинутої особистості

ОБЛАДНАННЯ: підручник О.К. Струкевича «Історія України 9 клас». К. 2009р., , атлас «Історія України 9 клас», контурна карта,

картки з поняттями
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: промисловий переворот, капітал, товарне виробництво, ринкові відносини, галузі економіки, підприємці, наймані робітники.
ТИП УРОКУ: урок-практикум
Х І Д У Р О К У:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Поділ класу на 5 груп.

Група буде протягом уроку визначати внесок в роботу кожного з членів команди і в кінці уроку виставить відповідні оцінки: за роботу на уроці і за роботу з контурною картою. (Бланк оцінювання)


ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

У чому проявилися занепад і криза феодальних відносин на українських землях у першій половині ХІХ ст.?


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель: Нові ознаки в розвитку господарства засвідчили факт товарного виробництва і ринкових відносин. На початку ХІХ ст. в Україні починається промисловий переворот.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель: Сьогодні на уроці ми розглянемо такі питання:

  1. Промисловий переворот (революція) в Україні: передумови, причини

  2. Формування фабрично-заводської промисловості

  3. Машинобудування

  4. Металургійна та паливна промисловість

  5. Розвиток транспорту

  6. Вплив промислової революції на суспільну структуру

Щоб краще зрозуміти матеріал уроку ми звернемося до словника, щоб визначити поняття, які будемо вживати. Кожна група отримує поняття, щоб надати його визначення і пояснити значення.


РОБОТА В ГРУПАХ

Група 1. Промисловий переворот – перехід у виробництві від ручної праці до машинної, від мануфактури – до фабрики, а також формування в суспільстві соціальних верств населення – підприємців і найманих робітників.
Група 2. Товарне виробництво – виробництво, коли продукція виробляється не для власного споживання, а для продажу. Ринкові відносини – економічні відносини, які забезпечують продаж товарів на основі попиту та пропозиції, свободи господарської діяльності.
Група 3. Підприємці – категорія людей, які займаються підприємництвом, тобто проявляють самостійну ініціативу, займаються систематично, за власний ризик, діяльністю з виробництва продукції чи надання послуг з метою одержання прибутку.

Наймані робітники – категорія людей, які живуть за рахунок того, що продають свою працю, наймаючись до власника виробництва.
Учитель: Переходимо до вивчення матеріалу і роботи з атласом та контурною картою.

Криза феодально-кріпосницької економіки найбільш яскраво проявилася у розвитку альтернативної їй системи капіталістично-ринкових відносин. Остання ґрунтувалася на вільнонайманій праці, приватному підприємництві, розширеному товарному виробництві, використанні техніки. Вподовж першої половини ХІХ ст. досить швидко розвивалася система ринкових відносин, яка поступово витісняла феодальні способи господарювання. Важливим фактором розвитку ринкових відносин була промислова революція, що розпочалася в середині 30-х років ХІХ ст. Зараз ми з вами прослідкуємо як ці процеси відбувалися.

Кожна група отримує завдання: ознайомитись з указаним матеріалом в підручнику і ознайомити клас з основним змістом, запропонувати під запис тези.
Група 1. Формування фабрично-заводської промисловості (с. 83)

Приблизні тези:



  • І половина ХІХ ст. - стрімкі темпи розвитку української промисловості

  • Перші ознаки промислового перевороту проявилися в харчовій промисловості

  • Перший цукровий завод збудований у 1824р. поміщиком графом Понятовським у с. Трощині на Київщині

  • Кінець 30х-початок40х рр.. ХІХ ст. – «цукрова лихоманка» - підприємство Яхненка і Симоненка

  • Розвиток сукняної промисловості


РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ

Учитель: Скориставшись атласом нанесіть на контурну карту суконні мануфактури і центри суконної промисловості, цукроварні. Зробіть висновок щодо їх розташування.
Група 2. Машинобудування (с.83-84)

Приблизні тези:



  • В 30х рр.. ХІХ ст. зароджується українське машинобудування

  • Перше машинобудівне підприємство – 1835р., м. Катеринослав, купець А. Заславський

  • Вироби перших заводів: парові котли і двигуни, гідравлічні преси

  • Механічні майстерні при заводах згодом перетворювалися на окремі заводи

  • Але значна частина машин завозилася в Україну з-за кордону


РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ ТА АТЛАСОМ

Учитель: Скориставшись атласом нанесіть на контурну карту перші машинобудівні підприємства та міста-центри розвитку промисловості. Зробіть висновок.
Група 3. Металургійна та паливна промисловість (с. 84-85)

Приблизні тези:



  • І половина ХІХ ст. – глибокі зміни в металургійній галузі

  • Занепад залізорудної промисловості Полісся через конкуренцію з Уралом і Тулою

  • Формування нового центру металургії на Півдні (Криворіжжя+Донецьк)

  • Перша доменна піч – 1800р. Луганський ливарний завод

  • Значне зростання видобутку вугілля: Донбас – ІІ місце в Російські імперії

  • Зростання кількості промислових підприємств на Півдні в 6 раз, на Лівобережжі – в 4,5 разів, Правобережжя – в 2,3 рази


РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ ТА АТЛАСОМ

Учитель: Скориставшись атласом нанесіть на контурну карту місця видобутку кам’яного вугілля, нафти, виплавляння заліза з болотних руд, центр кам’яновугільної промисловості. Зробіть висновок.
Група 4. Розвиток транспорту (с. 85-86)

Приблизні тези:



  • Гужовий транспорт. Чумаки

  • Відсутність мостів через річки. Державні і приватні переправи не задовольняли потреб

  • Перший пароплав на Дніпрі –«Бджілка» - 1823р. м. Мошни Черкащина маєток графа Воронова

  • 40-50рр. ХІХ ст.. – поширення річкового пароплавства

  • 1828р. започаткування морського пароплавства – м. Миколаїв, дерев’яний пароплав «Одеса»

  • На 1860р. чорноморський паровий флот мав 43 судна

  • Перша залізниця – 1863р.: Одеса – Балта


РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ ТА АТЛАСОМ

Учитель: Скориставшись атласом нанесіть на контурну карту назви річок, по яким відбувалося пароплавство, шляхи морського судноплавства, морські торгівельні порти. Зробіть висновок.

Група 5. Вплив промислової революції на суспільну структуру(с.86-87)

Приблизні тези:



  • Промислова революція зумовила глибокі соціальні зміни

  • Зростання потреби в кваліфікованих робітниках

  • Збільшення кількості вільнонайманих працівників: 1825р. – 25%, 1861р. – 74%

  • Важкі умови життя і праці робітників: робочий день – 13-18 годин, мізерна зарплата, тілесні покарання

  • Активно формується верства підприємців

  • Українські капіталісти перебували в меншості, більшість – представники інших народів

  • Українські підприємці швидко втрачали свої національні риси й зросійщувалися



РОБОТА З ДОКУМЕНТОМ
Учитель: Звернемося до документальних джерел щодо розвитку промисловості на українських землях. Кожна група отримує однакове завдання: ознайомитись з документами і відповісти на подані питання письмово. Після виконання роботи групи обмінюються відповідями і дають висновок щодо роботи з документом сусідньої групи. Відбувається обговорення.
Таганчанська суконна фабрика
Таганчанська фабрика, яка існує понад сорок років, закладена батьком сучасного володільця м.Таганча полковником Йосипом ІІонятовським. На початку це, таке величезне тепер, підприємство було досить незнач­ним; в ньому було не більше 10 ткацьких верстатів... Згодом з поступовим поліпшенням і збільшенням числа машин значно зріс капітал фабрики, а разом з тим і її кредит. Ще в 1815 році засновник фабрики Понятовський, прагнучи устаткувати її за зразком кращих підприємств цього

роду, вирушив з цією метою в подорож за кордон, оглянув і вивчив там багато суконних фабрик.

Повернувшись у Таганчу, він вирішив зовсім перебудувати свою дуже мізерну тоді фабрику і для цього запросив до себе відомого в той час за кордоном механіка бельгійця Янса... Таким чином, майже з кожним роком число нових машин збільшувалося... Але найважливішим поси­ленням у діяльності фабрики послужило використання парової машини, виписаної з Англії у 1840 р.

...Вовну вищих ґатунків, за винятком до 800 пудів, яку виготовляють у власному маєтку, фабрика купує в Ромнах під час ярмарку і в Бер­дичеві...

Збування здебільшого провадиться на місці приїжджим із суміжних і далеких губерній купцям, а частково шляхом замовлень і продажем у призначені строки і місця за вказаними адресами: у Харків, Ромни, Курськ та інші місця.

(Статистическое описание Киевской губернии: в 3 ч.-СПб, 1852.- 4.111- С. 119-120, 122-125, 127-130.)

Києво-Межигірська порцелянова фабрика


...Указом 3 липня 1798 р. керування фабрикою покладено на Міську думу під наглядом київського генерал-губернатора і з підзвітністю Державній мануфактурній колегії...

У тому ж році розпочато обладнання фабрики за проектами і планами чужоземця Краніха...

До фабрики приписані селяни двох селищ: Ново-Петрівці і села Вовків.

...Фабричні селяни поділяються на два класи: майстрових і поденників. Перші працюють постійно на фабриці, одержують відрядну платню і тільки деякі окладну зарплату. Число майстрових на цей час доходить до 200 чоловік. Поденники використовуються для заготівлі дров, глини та для інших простих робіт; працюють вони на фабриці три дні на тиждень, а три - на себе...

Вироби продаються в магазині, обладнаному у Києві, і на фабриці, куди приїжджають купці для закупівлі посуду з губерній: Київської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Вітебської, Могильовської та інших.

(Там же. -С. 187-188, 197-199, 206-207)
Питання:


  1. Хто був власником фабрик?

  2. Яку роль відігравали іноземці в розвитку фабрик?

  3. На основі чого фабрики нарощували виробництво?

  4. Як збувалася продукція фабрик?

  5. Хто працював на фабриках?

  6. В цілому зробіть висновки про ознаки капіталістичного розвитку та кріпосницькі пережитки на фабриках.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Метод «Прес».


  • Визначте головні ознаки та особливості промислового розвитку українських земель в першій половині ХІХ ст.

  • Які наслідки для України мав промисловий переворот?

VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Кожна група заповнює бланк оцінювання:

ГРУПА № _____







Прізвище, ім’я учня

Робота на уроці

Робота з контурною картою

1.










2.










3.










4.










5.










Урок з історії України, 9 клас

Вчитель історії Гордєєва Т.В.



«ПОЧАТОК ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ»

Мета: дослідити занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в 1 пол. Х1Х ст., ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в промисловості, торгівлі; формувати вміння та навички аналізу соціально-економічної історії, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, розширювати понятійний апарат, давати аргументовану оцінку історичним процесам

Обладнання: підручник, карта, контурні карти, таблиці, картки з ілюстраціями.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

План уроку

1 Організаційний етап

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

П.Перевірка домашнього завдання

Ш.Вивчення нового матеріалу

1. Проникнення товарних відносин у сільське господарство.

2.Початок промислової революції.

3. Міста.

4. Розвиток внутрішньої торгівлі

5. Місце України в зовнішній торгівлі Російської та Австрійської імперії

1У.Закріплення нових знань і вмінь учнів

У. Підсумок уроку

У1. Домашнє завдання

Хід уроку


  1. Організаційний етап

Активізація пізнавальної діяльності учнів

. Історична розминка (розкрити історичні поняття) : Феодалізм, натуральне господарство, панщина, оброк, військове поселення, аграрні відносини, криза поміщицького господарства

П. Перевірка домашнього завдання

Самостійна робота за рівнями:

середній рівень . У чому полягає зміст урочної системи? Причини її введення.

Високий рівень. Доведіть наявність кризи поміщицької системи господарювання в 1 пол. Х1Х ст..

Достатній рівень. Які цілі переслідував уряд, уводячи військові поселення? Чи вдалося їх досягти? Чому?

Інд. завдання на картках, карті.



Ш. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Проблемна бесіда.

1). У чому полягає суть ринкових відносин і чим вони відрізняються від кріпосницьких?

2) В яких європейських країнах процес формування ринкових відносин почався раніше, ніж в Україні і чому?

Отже, в економіці України поступово визрівали ринкові відносини. Із певним запізненням Україна стала на той магістральний шлях ринкового розвитку, яким вже в певно йшла Західна Європа. Сьогодні ми розглянемо процес занепаду кріпосницьких відносин та зародження ринкових відносин в Україні в 1 пол. Х1Х ст.., ознайомимось із процесом визрівання ознак ринкової економіки в промисловості, сільському господарстві, торгівлі. Урок пропоную провести у формі екскурсії до Музею історії України. Сьогодні на уроці ми відвідуємо три зали: Сільське господарство, промисловість, торгівля. Ми ознайомимось з експонатами музею та запропонуємо свої експонати для поповнення колекції музею.

1 Проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство

Випереджене завдання : скласти таблицю

Ознаки капіталізму

Сільське господарство Промисловість Торгівля

Вчитель. Попри всі спроби поміщиків і влади зберігати кріпосницькі відносини, вони протягом 1 пол. Х1Х ст.. хоча й повільно, але неухильно руйнувалися. В економіці поступово визрівали ринкові відносини. Поміщицьке господарство залишалося оплотом кріпосницьких відносин в Україні. Разом з тим серед поміщиків було багато таких , які прагнули перебудувати свої маєтки для роботи на ринок.

Значні зміни відбувались у житті селян.

Завдання. Опрацювати відповідний матеріал підручника, атласу, заповнити таблицю «сільське господарство». Прокоментувати експонати відповідної зали музею.

(підручник )



Записи учнів у таблиці:

  • скорочення селянських наділів, обезземелення селян,

  • ви користування нової техніки сіялок, віялок, жаток

  • вирощування тех.. культур

  • сільськогосподарська спеціалізація

  • товарність сільського господарства

  • вихід селян на заробітки

  • селянські промисли

  • поглиблення соціального розшарування

  • поширення оренди

Інд. завдання:

1. З яких умов раціоналізаторські експерименти мали б успіх?

2.Підготувати опорні слова для словника (ринок, товарне виробництво, раціоналізація, промисловий переворот)

Початок промислової революції

Вчитель. У 30 роки Х1Х ст.. починаються якісні зміни в промисловості України, пов’язані з переходом від ручного виробництва до машинного – промисловий переворот. Формується фабрично-заводська промисловість.

Завдання. З’ясувати які зміни відбулись в промисловості у цей час. Прокоментувати експонати музейної зали.

( підручник 1 ряд «галузі промисловості Наддніпрянської України»,

2 ряд «Галузі промисловості Західної України, 3 ряд – поаналізувати диаграму , карту в підручнику ст... 92).

Інд. завдання : 1) Назвати факти розвитку капіталізму в промисловості

2)Особливості розвитку промисловості на Україні. Чому деякі важливі галузі не розвивались



Запис учнів в зошиті:

- застосовуються машини

- ринок найомної праці

- перехід від мануфактури до фабрики

- становлення нових суспільних верств: підприємців, промислових робітників

3 Міста. Розвиток торгівлі

Вчитель. Природним наслідком поширення ринкових відносин в Україні було зростання міст, розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Проте залежне становище українських земель у складі двох імперій суперечливо позначилось на цих процесах.

Завдання Прокоментувати доцільність експонатів у наступній залі музею

Завдання 1 ряд Яким чином розвиток ринкових відносин вплинув на міста України (підручник , Документ, питання до документу)

2 ряд Схарактеризувати особливості торговельного обміну між укр. та рос. губерніями (підручник)

3 ряд Яку роль відігравала Україна в зовнішній торгівлі Рос. та Австрійській імперіях)



Записи у зошиті Розвиток торгівлі

  • зростання міського населення

  • пожвавлення внутрішньої торгівлі(ярмарки, базари)

  • розширення зовнішньої торгівлі через чорноморські та азовські порти

Узагальнення навчальної діяльності

Залишити запис у книзі відгуків ( криза поміщицького господарства. Визрівання ознак капіталізму в сільському господарстві, промисловості, торгівлі тощо)



Підсумок. Отже, зародження і розвиток в Україні капіталістичних відносин супроводжувалось змінами в сільському господарстві, промисловості, збільшення міст, пожвавленням внутрішньої торгівлі, розширенням зовнішньої торгівлі.

Домашне завдання



  1. Підручник;опрацювати питання до параграфа, виконати завдання контурної карти



  1. Випереджальне завдання Підготувати творчі роботи « Повсякденне життя українців у селі та містах»

Початок промислової революції
з’ясувати суть початку Мета: промислової революції, формування фабрично-заводської промисловості, проаналізувати тенденції розвитку міст, а також внутрішньої та зовнішньої торгівлі; розвинути критичне мислення, уміння самостійної роботи, уміння аналізувати та узагальнювати, уміння роботи з картою, історичними документами, дидактичним матеріалом; виховувати інтерес до вивчення соціально-економічної історії України.
підручник, карта, роздавальний матеріал. Обладнання:
комбінований. 

Тип уроку:


промисловий переворот, урбанізація, чумакування. Основні поняття:
1794 р. — заснування м. Одеси, 30-ті рр. ХІХ ст. — початок промислового перевороту. Основні дати:
учень/учениця тлумачить та правильно застосовує Очікувані результати: поняття «промисловий переворот», «урбанізація», «чумакування»; пояснює суть початку промислової революції та формування фабрично-заводської промисловості, розповідає про розвиток міст, характеризує розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі; критично мислить, уміє самостійно працювати, аналізує та узагальнює, показує на карті найбільші промислові міста України першої половини ХІХ ст. та центри ярмаркової торгівлі, найбільші центри торгівлі хлібом, працює з історичними документами та дидактичним матеріалом; відчуває інтерес до вивчення соціально-економічної історії України.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Дидактична гра «Ерудит»
Методичний коментар. Учень-ерудит виходить до дошки, а однокласники ставлять запитання (по черзі з кожного ряду). Наприклад: покажи на карті…; у якому році…; поясни поняття… тощо.
Одному з учнів у кожному ряду доручається вести облік кількості поставлених учнями запитань із ряду й кількості правильних відповідей, які дав учень-ерудит. За кожну правильну відповідь учень-ерудит одержує один бал.
Інтерв’ю
Уявіть себе в ролі експертів, яким необхідно дати відповідь на запитання журналіста: «Які поради поміщикам щодо якісного покращення стану розвитку сільського господарства в Україні ви можете запропонувати?».
Опитування експертів проводиться за допомогою методу «Мікрофон».
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням представляють написані вдома творчі роботи. Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
III. Актуалізація знань
Бесіда на повторення
1) Що таке «мануфактура»?
2) Що таке «промислова революція»?
3) Коли та за яких умов розпочалася промислова революція в країнах Європи?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Формування фабрично-заводської промисловості
2. Найбільші міста України. Одеса
3. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
1. Формування фабрично-заводської промисловості
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «промисловий переворот».
Промисловий переворот — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, який характеризується переходом від мануфактурного до машинного виробництва.
Бесіда
Із курсу всесвітньої історії пригадайте, коли, за яких обставин і в якій державі відбувся перший промисловий переворот. Які наслідки він мав?
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. урок № 1.
Ураховуючи досвід європейських країн, у яких відбувся промисловий переворот, спрогнозуйте, яким чином аналогічний процес проходитиме в українських землях. Для виконання завдання поділіть сторінку зошита навпіл, у першу частину запишіть свої припущення, у другу — відповідні тези з підручника та роздавального матеріалу, попередньо опрацювавши їх.
Роздавальний матеріал
Картка 1
Велике значення в економіці України мали цукрова, гірнича та металургійна промисловість, де Україна випереджала Росію. У 1848—1849 рр. в Україні було 62 % цукроварень. Україна перетворювалася на центр цукрової промисловості, хоч з боку уряду були спроби затримати цей процес шляхом підтримки цукроварництва російських центральних губерній. [3, с. 96]

Картка 2


У Таврійській губернії розвинулися, крім дуже важливої соляної промисловості та риболовлі, також і виноградна промисловість, шовкопрядство, витравлювання шкіри. Виробництво базувалося на вільнонайманій праці і брало верх над виробництвом, базованим на праці кріпаків в інших губерніях. У Херсоні 1852 р. швейцарець Філімберт зорганізував доволі велику фабрику шкір на базі уділів. Він сам мав тоді 18 000 десятин землі і 120 тис. орендованої, яку використовував для плекання до 90 тис. штук овець. Крім того, Філімберт збудував шерстомийню і шкіряний завод, на якому виробляли цінні види шкіри, замшу, лайку, саф’ян, а з відходів шкір виробляли клей. [3, с. 96]

Картка 3


Під кінець 1830-х і на початку 1840-х pp. Україну відвідали дві геологічні експедиції, спершу французька на чолі з проф. Ле-Пле, а потім англійська на чолі з геологом Р. Й. Мерчісоном, які виявили великі поклади високоякісного кам’яного вугілля в Донецькому кряжі, що своїм розміром дорівнювали усім покладам вугілля Західної Європи. Завдяки тому Південна Україна стала об’єктом заінтересування геологів. У скорому часі відкрито також поклади залізної руди в околицях міста Кривого Рога, що, в парі з вугіллям Донбасу, стало підставою гірничо-металургійної промисловості Криворізько-Донецького басейну. [3, с. 96]

Картка 4


Поширене у Криму тонкорунне вівчарство сприяло розвиткові суконного виробництва. Для скріплення цієї ділянки виробництва уряд роздав 1 250 000 десятин для випасу тонкорунних овець. Так, ще від кінця XVIII ст. існувала в Катеринославі державна суконна фабрика, що в той час була найбільшим підприємством на півдні України. Це було ціле фабричне містечко, у якому 1833 р. розміщалося 197 промислових і житлових будинків з близько 3000 населення. Вона забезпечувала армію у військовому обмундируванні. У першій половині XIX ст. кількість суконних підприємств швидко зростала. В Україні 1805 р. було 27 суконних закладів, а в 1823—24 pp. їх налічувалося вже 99. Понад 65 % усього сукна, що вироблялося в українських фабриках, припадало на мануфактури Волинської, Київської та Чернігівської губерній. У 1859 р. в Україні числилося 160 суконних підприємств, що розміщалися здебільшого на Правобережній Україні, які виробляли понад два і чверть мільйона аршинів сукна. До 20 суконних фабрик капіталістичного типу було в Україні 1861 р. [3, с. 96—97]

Картка 5


Паперове виробництво ще в середині XVIII ст. зародилося в Україні, а у 80-х рр. були вже відомі паперові заводи Києво-Печерської Лаври, Троїцького монастиря, поміщика Михайла Милорадовича. У 1832 р. в Україні налічувалося заледве вісім паперових заводів, сім з них належало поміщикам, а один купцям. Напередодні скасування кріпацтва в Україні працювало 18 фабрик паперу, але вони користувалися відсталою технологією й через те були малопродуктивні. [3, с. 97]

Розповідь учителя


Учитель характеризує стан розвитку промисловості на західноукраїнських землях; акцентує увагу на тому, що за рівнем механізації підприємства Східної Галичини поступалися підприємствам західних і центральних провінцій Австрійської імперії; у західноукраїнському регіоні переважало ремісничо-мануфактурне виробництво, більшість підприємств займалася видобутком і первинною обробкою сировини.
Робота з документом
Опрацюйте уривки із документів, виконайте завдання.
1. ВИТЯГ ІЗ СТАТИСТИЧНОГО ОПИСУ СТАНУ ПРОМИСЛОВОСТІ
У СТАНІСЛАВСЬКІЙ ОКРУЗІ (СХІДНА ГАЛИЧИНА) ЗА 1823 р.
У Кривотулах була фабрика сукна і ковдр, де виробляли обидва види кращого сорту. Кілька років тому вона занепала.
У Нижневі є фабрика кременю, яка у зв’язку з відсутністю збуту занепала.
У Горішньому Майдані є скляна гута, яка виробляє тільки звичайне скло.
Льняне полотно середніх та грубих сортів виготовляють у Станіславі, Богородчанах і Тисмениці, столову білизну — у Станіславі, тик — у Солотвині, Надвірній і Бучачі, рушникову тканину, муслін — у Богородчанах, грубе біле сукно — у Тисмениці, Богородчанах і Надвірній, а також у багатьох інших місцях.
Червону сап’янову шкіру виробляють у Надвірній, чорний сап’ян та фарбову шкіру коричневого кольору — у Станіславі, Тисмениці і Надвірній, оленячу шкіру — у Надвірній, телячу шкіру — у Тисмениці.
Цією роботою займаються окремі мешканці і [вони] мають достатній збут в окрузі. Це доказ того, що виробництво незначне.
…Загалом не можна відмовити підданим у нахилі до промисловості. Він відповідає рівневі їхньої культури та їхнім потребам. Мешканець гір виготовляє свій одяг сам. Жінка пряде нитки з льону. Багато підданих займаються виготовленням грубого полотна, з якого вони роблять свої сорочки і полотняний одяг. Вовну, яку отримують з овець, прядуть, з неї тчуть і валяють звичайне сукно на сукмани. З цього сукна жінка виготовляє одяг для родини. З шкірок ягнят селянин робить взуття (ходаки), яке звуть також постолами… [61, с. 54—55]
2. ОПИС ГІРНИЧИМ ІНЖЕНЕРОМ ОЛІВЕРОМ УМОВ ПРАЦІ ТА ФАХОВОГО РОЗПОДІЛУ РОБІТ НА ШАХТАХ ЛИСИЧАНСЬКИХ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ КОПАЛЕНЬ (1838 р.)
Спуск робітників у копальню і підняття їх на поверхню від початку заснування лисичанських розробок до 1834 р. здійснювались тільки тими ж… засобами на канаті. Такі спуски… були часто пов’язані з великими небезпеками для всіх, хто зобов’язаний бувати на роботах у копальні.
Раптовий обрив підйомного каната, пошкодження коловорота…, падіння якогось тягаря зверху, переляк коня, що підіймає людину, і занадто швидке охолодження робітників під час їх підйому…, часті від того непритомності…, темнота у вертикальних шахтах уночі, а іноді і вдень через густі пари, що виходять з копальні…, і багато інших випадків — були причиною численних тут нещасть.
На Лисичанських копальнях перебувають верхові, погоничі, сортувальники, штейгери і виливальники води. [61, с. 55]
Завдання до документів
1) Назвіть галузі промисловості, які набули поширення в західноукраїнському регіоні.
2) Спираючись на текст документа, доведіть, що промислове виробництво в Західній Україні було незначним.
3) Поясніть суперечність між можливостями піднесення фабричного виробництва та збуту його продукції серед місцевого населення.
4) Якими були умови роботи шахтарів?
Робота з картою
Покажіть на карті найбільші промислові міста України першої половини ХІХ ст.
Варіант ІІ
Робота над формуванням понять
Запишіть у зошиті визначення поняття «промисловий переворот».
Промисловий переворот — процес у розвитку продуктивних сил суспільства, який характеризується переходом від мануфактурного до машинного виробництва.
Бесіда
Із курсу всесвітньої історії пригадайте, коли, за яких обставин і в якій державі відбувся перший промисловий переворот. Які наслідки він мав?
Метод «Історичний прогноз»
Методичний коментар — див. урок № 1.
Ураховуючи досвід європейських країн, у яких відбувся промисловий переворот, спрогнозуйте, яким чином аналогічний процес проходитиме в українських землях.
Робота з картою
Методичний коментар. Організувати самостійну роботу учнів із дослідження питання. У ході виконання завдання здійснювати індивідуальну перевірку роботи учнів. По завершенню роботи декілька учнів біля дошки звітують про виконання завдання, використовуючи при цьому карту.
1) Використовуючи карту, вміщену в атласі, дослідіть та проаналізуйте розвиток промисловості України в першій половині ХІХ ст.
2) Характеризуючи розвиток промислового виробництва в українських землях у першій половині ХІХ ст., використовуйте карту, на якій необхідно показати: ливарні заводи, залізоробні заводи, судноверфі, селітровані та порохові заводи, порцелянові й фаянсові мануфактури, склоробні гути, папірні, шкіряні та щетинні мануфактури, суконні мануфактури, винокурні, салотопні, миловарні та свічні мануфактури, цукроварні, центри видобування кам’яного вугілля, центри видобування солі.
2. Найбільші міста України. Одеса
Робота над формуванням понять
Запишіть ідеї-супутники до поняття «урбанізація».
Зразок відповіді

Робота з картою


Використовуючи карту, вміщену в атласі, назвіть найбільші міста України першої половини ХІХ ст.
Розповідь учителя
У розповіді йдеться про розвиток та значення міст в українських землях у першій половині ХІХ ст.; зазначається про збільшення частки міського населення, яка, проте, порівняно з країнами Західної Європи залишалася досить низькою. (Показати на карті.)
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням «Одеса — місто нової епохи».
Одеса заснована у 1794 р.
Головний будівничий міста — де Рібас (його ім’ям зараз названа вулиця Дерибасівська).
За часів генерал-губернатора Новоросії герцога де Рішельє було розбудовано Одесу (з’явилися театр, православний собор, гімназія, шпиталь, інститут шляхетних дівчат; відбувалося озеленення міста тощо).
Адміністрація Одеси набула більшої самостійності, ніж інші міста імперії.
Населення міста було надзвичайно строкатим за національним і соціальним складом.
Від 1817 р. Одеса — відкритий, вільний порт (отримала дозвіл на безмитне ввезення закордонних товарів та безмитний їх продаж).
Одеса перетворилася на одне з найбільших міст Російської імперії.
Іноземці вважали Одесу найвільнішим містом Російської імперії.
Учні ставлять доповідачу уточнюючі запитання.
3. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
Розповідь учителя
Україна в першій половині ХІХ ст. перетворилася на один із найбільших центрів ярмаркової торгівлі Східної Європи. Серед найбільших ярмарків, що проводилися в Україні, були Контрактовий у Києві, Петропавлівський у Катеринославі, Георгіївський у Єлисаветграді, Покровський у Харкові, Іллінський у Ромнах, а також у Львові, Чернівцях, Станіславі, Тернополі тощо. Важливу роль у розвитку внутрішньої торгівлі відігравало чумакування.
Робота з картою
Покажіть на карті центри ярмаркової торгівлі, найбільші центри торгівлі хлібом.
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
ІЗ ЗАПИСОК ІСТОРИКА ТА ЕТНОГРАФА М. АРАНДАРЕНКА
Великий зріст, фізична сила, мужні риси обличчя і довгий жмут волосся, закручений за вухо, міцні м’язи, поважна постава з виразом самосвідомості на обличчі, гордість з мовчазною веселістю, одяг — надто широкі шаровари, нарозхрист свита і висока смушкова шапка — становлять відмінні риси чумака. Вони мають дуже сильних і красивих волів, платять за них дорогу ціну і цим пишаються … звичайною парою волів вони везуть 200 пудів солі… У дорозі ж чумак .. завжди тверезий, помірний в харчах: пшоняна каша з салом або галушки, шмат хліба з сіллю — оце все його харчування … Візникування їхнє починається з весни і триває до осені.
Запитання до документа
1) Якими постають чумаки в описі М. Арандаренка? Кого своїм зовнішнім виглядом вони вам нагадують?
2) Який основний товар перевозили чумаки? Пригадайте основні маршрути, якими їздили чумаки.
Робота з картою
Покажіть на карті основні чумацькі шляхи (наприклад Шпаків шлях, що йшов із Поділля до Херсонщини).
Розповідь учителя
Наддніпрянська Україна посідала важливе місце в зовнішній торгівлі Російської імперії. Російський уряд перетворив Україну на сировинний придаток імперії. З України до Російської імперії вивозилося зерно, сало, тютюн, мед, цукор, горілка, а також сировина для російської промисловості — вовна, прядиво. В окремі роки на українських ярмарках продавалося російського текстилю на 220 млн руб. при тому, що загальний обсяг ярмаркової торгівлі становив 73,8 млн руб.
Протягом першої половини ХІХ ст. неухильно зростала роль чорноморсько-азовських портів Одеси, Бердянська, Маріуполя, Херсона, через які в 50-х рр. ХІХ ст. уже йшла третина всього експорту.
Промисловий розвиток Західної Європи в ХІХ ст. створив потребу в сільськогосподарській продукції, зокрема у хлібі, цукрі та м’ясі. Це значно вплинуло на економіку українських земель. З України через сухопутні митниці, чорноморсько-азовські й частково балтійські порти експортувалися за кордон сільськогосподарські продукти, зокрема особливим попитом користувалася пшениця-арнаутка, і сировина. Третина всього експорту зернових припадала на італійські порти, 24 % — на Туреччину й Грецію, 17 % доставлялося до Англії, 14 % — до Франції, решта — до Голландії, Данії, Пруссії й Австрії.
За 1812—1859 рр. із чорноморсько-азовських портів було вивезено 92 млн четвертей хліба (41 % експорту хліба з європейської Росії); у 1860 р. було вивезено товарів на суму 57,6 млн руб. (32,2 % загальноросійського експорту).
Ще наприкінці ХVІІІ ст. розпочалася діяльність торговельної кампанії подільського поміщика П. Потоцького. Вона вела торгівлю з Єгиптом, Іспанією та Францією за допомогою власних суден «Украина», «Подолия» тощо. Торговельна компанія «Ліпінський і Ко», заснована на початку ХІХ ст., вела торгівлю з італійським містом Ліворно.
Шлях від виробника до споживача був надзвичайно тривалим та складним. Так, доставка хліба з правобережних губерній судноплавним шляхом тривала від 3 місяців (до Туреччини) до 7—8 місяців (до Англії й Голландії).
Чорноморсько-азовські порти відігравали значну роль у ввезенні закордонних товарів до імперії. Переважну більшість імпорту становили предмети розкоші, і лише в роки промислової революції їх значно потіснили машини й технічне устаткування.
Митні служби забезпечували величезні прибутки, що надходили до імперської скарбниці. Так, лише в 1825 р. митна служба порту Одеси отримала більше як 3 млн руб. мита за іноземні товари.
Бесіда
1) Із якими країнами торгували українці?
2) Які товари українські купці продавали й купували?
Робота з документом
Опрацюйте уривок із документа, виконайте завдання.
НІМЕЦЬКИЙ ВЧЕНИЙ І МАНДРІВНИК ЙОГАНН ГЕОРГ КОЛЬ (1808—1878)
ПРО УКРАЇНУ, ЯКУ ВІДВІДАВ 1838 р. (ІЗ ЙОГО БАГАТОТОМНОЇ ПРАЦІ
НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ «ПОДОРОЖІ РОСІЄЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ», 1841)
Першим великим українським містом, яке описує Коль, був Харків. «Його торгівля більша від торгівлі Києва, його університет ривалізує з Вільною і Казанню, його ярмарок досягає нижнєгородського, завдяки головно торговельним шляхам». Харківським ярмаркам автор уділяє досить місця. Отже за 14 днів приходило до Харкова два рази стільки краму, що до Риги за цілий рік. Найбільше продавалося тут коней і текстильних виробів (бавовняних, льняних, конопляних, вовняних і шовкових). Далі йшли металеві вироби, цукор, конфітури, солодке печиво, футра, південні овочі, риба. У Харківських ярмарках «головна роля у всіх відношеннях, як у розумінні продуцентів, так і посередників, належить великоросам. Значно більше половини усіх виробів походить з їх [московських] великих фабрик, і значно більше половини купців-гуртівників належить їх племені… Вони беруться геть-чисто за всі вироби без виключення і не можна назвати ні одного предмету, збуття котрого би переважало. Їх брати [українці], навпаки, можуть братися на увагу менше всіх [торгівців]. Вони самі не постачають навіть небагатьох своїх власних виробів, своїх килимів, вовни, чудових барашків та ін. Вони навіть усе більше і більше випускають зі своїх рук і віддають великоросам невелику посередницьку торгівлю (перекупництво) поміж гуртівниками і окремими невеликими ринками збуту».
Цікаві відомості подає автор про Одесу з різнорідним складом населення, де Коль нарахував щось 16 різних мов, які можна було почути на вулиці. Крім російської мови, тут найбільше була поширена італійська, особливо на біржі та серед більших купців. Написи вулиць були російсько-італійські, на біржі італійські оголошення, в театрі дуже часто йшла італійська опера. До одеської пристані 1837 р. причалило 650 кораблів, з чого половина були італійські (переважно під австрійським і сардинським прапором). За ними чисельно найсильніші були англійські та грецькі кораблі. Експорт найбільше складався з пшениці (до Англії та Італії), лою (до Англії) і вовни. Імпорт — з мануфактури і колоніальних товарів. Товарний оборот одеської пристані дорівнював Ризі, а з російських уступав лише Петербургу.
Торгівля Одеси була жвава та велика; на базарі, крім згаданих виробів, було багато харчових продуктів — доброї якості і дешевих. Ятки чисті й апетитні, кращі від віденських… При м’ясі були українці і москалі. Але якщо йдеться про сало, то лише українці, бо вони «люблять сало, як ведмеді мед». Дуже багато було також риби і кав’яру. Загалом, каже Коль, до Одеси зійшлося не найліпше з усіх націй, але якраз найбільш авантюрніше. [61, с. 56—57, 62]
Запитання до документа
Які риси менталітету українців виявилися у спостереженнях автора документа щодо їхньої торговельної діяльності?
V. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Завдання
1) Поясніть зміст понять «промисловий переворот», «урбанізація», «чумакування».
2) Порівняйте стан розвитку промисловості в українських землях під владою Російської та Австрійської імперій. Зробіть висновки.
3) Доведіть, що Україна посідала важливе місце в зовнішній торгівлі Російської та Австрійської імперій.
Робота з картою
Покажіть на карті найбільші міста України першої половини ХІХ ст.
Варіант ІІ
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по четверо осіб. Потрібно за допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VI. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
30-ті — 40-ві рр. ХІХ ст. увійшли в історію України як доба промислового перевороту. Особливостями промислового перевороту в українських землях було те, що він почався в умовах панування феодально-кріпосницьких відносин і відбувався повільно, головною рушійною силою виступила промислова буржуазія та феодали-кріпосники. Наслідком промислового перевороту став перехід від використання ручної праці до механічної;
у результаті промислового перевороту центр промислового виробництва змістився із сільської місцевості до міст. Прикметним явищем першої половини ХІХ ст. стало зростання кількості міст і відповідно збільшення кількості міського населення;
у розглядуваний період прискореними темпами почала розвиватися внутрішня й зовнішня торгівля України. Зокрема, розширенню зовнішньоторговельних зв’язків сприяв розвиток судноплавства.
VІI. Домашнє завдання
1) Опрацюйте текст підручника.
2) Позначте на контурній карті осередки промисловості, центри ярмаркової торгівлі, найважливіші сухопутні й водні торговельні шляхи, морські порти, річкові пристані.
3) Відвідайте з екскурсією Національний музей історії України (Київ).

Тема. Початок промислової революції

Мета: охарактеризувати стан промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст., визначити, які наслідки мав промисловий переворот для розвитку промисловості та торгівлі в Україні; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне і другорядне, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів риси самостійності, власної ініціативи, підприємництва.

Основні поняття: промисловий переворот, підприємці, наймані робітники, ринкові відносини, товарне виробництво, галузі економіки.

Обладнання: карта «Українські землі на початку ХІХ ст.», документи, ілюстрації, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

• пояснювати економічні та соціальні процеси;

• пояснювати терміни та поняття: промисловий переворот, підприємці, наймані робітники, ринкові відносини, товарне виробництво, галузі економіки;

• на основі різних джерел інформації: характеризувати та оцінювати особливості розвитку промисловості й торгівлі даного періоду; визначати наслідки промислового перевороту для розвитку промисловості й торгівлі в Україні.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

За допомогою методу «Мозковий штурм» учні мають дати відповідь на запитання:

• У чому проявилися занепад і криза феодальних відносин на українських землях у першій половині ХІХ ст.?

У ч и т е л ь. Отже, у першій половні ХІХ ст. на українських землях відбувається занепад феодально-кріпосницьких відносин і посилення кризи феодального господарювання. Проте в розвитку господарства українських земель з’являються нові ознаки й тенденції. Назвіть їх.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

 

Нові ознаки в розвитку господарства засвідчили факт зародження товарного виробництва і ринкових відносин. На початку ХІХ ст. в Україні починається промисловий переворот.



Робота над поняттями

Промисловий переворот — перехід у виробництві від ручної праці до машинної, від мануфактури — до фабрики, а також формування в суспільстві нових соціальних верств населення — підприємців і найманих робітників.

Товарне виробництво — виробництво, коли продукція виробляється не для власного споживання, а для продажу.

Ринкові відносини — економічні відносини, які забезпечують продаж товарів на основі попиту та пропозиції, свободи господарської діяльності.

Підприємці — категорія людей, які займаються підприємництвом, тобто проявляють самостійну ініціативу, займаються систематичною, на власний ризик, діяльністю з виробництва продукції чи надання послуг з метою одержання прибутку.

Наймані робітники — категорія людей, які живуть за рахунок того, що продають свою працю, наймаючись до власників виробництва.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«Динаміка розвитку промислової сфери цієї доби визначалась сумарною дією низки процесів: бурхливим зростанням кількості промислових підприємств; промисловим переворотом, запровадженням нової техніки й технологій; поступовим витісненням кріпосницької мануфактури капіталістичною фабрикою; збільшенням ролі вільнонайманої праці; виникненням нових галузей промисловості; поступовим переміщенням промислових підприємств із сіл у міста; формуванням спеціалізації районів на виробництві певної промислової продукції». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 217)

Завдання


• На основі даного документа визначте, які тенденції визначали розвиток промисловості в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст. та прокоментуйте їх.

Цей документ варто опрацьовувати всім класом, а потім заслухати думки окремих учнів (кожен учень називає одну тенденцію й коментує її).

Робота зі схемами

Схема 1


Промисловий переворот і його наслідки для України

Завдання


• Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України?

Під час опрацювання схеми 1 дуже важливо, щоб учні могли з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки у розвитку української промисловості.



Схема 2

Завдання до схеми 2

1. Чому саме ці галузі промисловості дуже швидко розвивалися в Україні?

2. Які важливі галузі промисловості в Україні не розвивалисьі чому?

Робота з таблицею

Учні мають ознайомитися зі статистичною таблицею й виконати завдання.

Зростання міського населення в Україні

 

Міста


Кількість жителів

1825 рік

1861 рік

Київ

Житомир


Кам’янець-Подільський

Полтава


Чернігів

Харків


Катеринослав

Херсон


 

24.369

13.403


6.849

10.557


6.976

17.424


8.412

8.073


 

70.590

40.564


22.771

28.501


14.612

50.301


18.881

33.957


 

Завдання

1. Як ви вважаєте, чим було зумовлене зростання міського населення в Україні?

2. Які з міст, вказаних у таблиці, зростали найшвидше? Спробуйте пояснити чому.

3. Пригадавши національну політику російського уряду, подумайте, за рахунок яких національностей зростало міське населення в Україні.

Продовження роботи зі схемами

Схема 3


Завдання


1. Які товари переважали в українському експорті.

2. У чому полягала значення чумацького промислу.

Робота в групах

1-а група. Учні опрацьовують документ та розглядають картини

М. Пимоненка «Ярмарок» і

В. Маковського «Ярмарок на Україні».

Хрещенський ярмарок у Харкові

«Хрещенський починається 6 січня і триває місяць… Хрещенський — найсильніший з усіх українських ярмарків. Безліч підвід, фур, возів і саней привозять різноманітні товари з різних кінців Росії, з Нижегородської губернії, з Бессарабії, з Кавказу і Риги. Сюди стікається повний комплект ярмаркових торговців, продавців і покупців, тут головний склад товарів, що призначаються для кочів’я по українських ярмарках…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М.

Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 42)

Завдання


1. Як історичні джерела характеризують розвиток торгівлі на Україні?

2. Чому в першій половині ХІХ ст. зростає кількість ярмарків в Україні?

3. Чому саме в Харкові відбувався найбільший український ярмарок?

4. Якими товарами була представлена Україна на ярмарках? Про що свідчить цей факт?

2-а група. Учні опрацьовують документ та розглядають ілюстрації «Соляна та

залізоплавильна мануфактури», «Ярмарок у Львові».

Бойко О. Д. «Історія України»

«Феодальні відносини гальмували  розвиток промислового виробництва західноукраїнських земель. Ситуація ускладнювалася і колоніальною політикою Австрійської імперії, суть якої полягала в перетворенні західноукраїнського краю на ринок збуту та джерело сировини й дешевої робочої сили. Ці обставини призвели до того, що в середині ХІХ ст. виробництво промислової продукції на душу населення в західноукраїнських землях було в п’ять разів нижчим, ніж у чеських та німецьких областях імперії. Військові замовлення, пов’язані з наполеонівськими війнами, дещо пожвавили промисловий розвиток західноукраїнського краю — наприкінці першого десятиріччя ХІХ ст. тут функціонувало майже сто підприємств мануфактурного типу. Однак цей період тимчасового піднесення вже наприкінці 20-х років ХІХ ст. змінився застоєм. Галицькі

та буковинські мануфактури у цей час не тільки не підтримуються державою, а навпаки, їхня діяльність блокується і гальмується встановленням великих податків, позбавленням пільг та державних субсидій, дискримінацією їхніх виробів на західноавстрійських ринках тощо. Лише в 30–40-х роках промисловість краю поступово виходить з кризи — у цей час в західноукраїнських землях активно функціонувало майже 250 мануфактур.

Проте жодна з них не мала парових двигунів, і лише незначна частина використовувала у виробничому процесі водяну енергію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 241)

Завдання


1. Проаналізуйте дані джерела й визначте основні ознаки розвитку промисловості західноукраїнських земель під владою Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.

2. Яку політику проводив австрійський уряд щодо розвитку промисловості західноукраїнських земель?

3. Як ви вважаєте, які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях? Чому?

4. Що ви можете сказати про темпи промислового перевороту на західноукраїнських землях?

5. Які факти свідчать про те, що в Західній Україні все ж таки поволі з’являються ринкові відносини?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Визначте спільні та відмінні ознаки промислового розвитку українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій

Тема: початок промислової революції.

Мета: дослідити занепад кріпосницьких та зародження ринкових вілносин в Україні в першій половині XIX ст.; ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в промисловості, торгівлі.

Основні терміни і поняття: промисловий переворот, промисловці, ринкові відносини, капіталістична економіка, товарне виробництво, урбанізація, чумакування, вільнонаймана праця, спеціалізація районів, фабрично-заводське виробництво.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.



  1. Організаційний етап.



  1. Перевірка домашнього завдання.



  1. Що таке “кріпосне право”?



  1. Що таке оброк?



  1. Що таке “військові поселення”?



  1. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.



  1. Що таке “промислова революція”?



  1. Коли і як розпочалася промислова революція в країнах Європи?



  1. Якими були наслідки промислової революції в країнах Європи?



  1. Вивчення нового матеріалу.



  1. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості.

Промислова революція – перехід від мануфактурної стадії виробництва до фабрично-заводської, або від ручної праці до машинної.

30-ті роки XIX ст. – початок промислового перевороту в Україні.

Кількість підприємств в Україні:


  • 1783 р. – понад 200;



  • 1825 р. – 649;



  • 1854 р. – 1649;



  • 1860 р. – 2147 (без гуралень).

Зростання кількості промислових робітників у Наддніпрянській Україні:

  • 1800 р. – 10 тис. осіб;



  • 1825 р. – 15 тис. осіб;



  • 1846 р. – 51,7 тис. осіб;



  • 1853 р. – 61,7 тис. осіб;



  • 1860 р. – 86,7 тис.осіб.

Співвідношення кріпосних і вільнонайманих робітників у промисловості Східної України.1828 р.:

  • вільнонаймані – 3575 (26 %);



  • кріпаки – 10385 (74 %).

Уперше в Україні

Рік

Подія

1778 р.

Збудовано перший морський порт у Херсоні

1795 р.

Споруджено першу кам’яновугільну шахту в Лисичанську

1811 р.

Створено Філотехнічне товариство в Харкові, що мало на меті використання нових технологій у хліборобстві й тваринництві

1823 р.

Споруджено перший пароплав для плавання по Дніпру

1828 р.

Почалося парове судноплавство біля берегів України на Кримсько-Кавказькій морській лінії Одеса-Ялта-Батумі

1843 р.

Уперше в Україні застосовано нову (парову) технологію виробництва цукру.

  1. Міста.

Протягом першої половини XIX ст. міське населення Наддніпрянської України зросло з 5 до 11 %.

Найбільші міста:



  • Київ;



  • Одеса;



  • Львів;



  • Миколаїв;



  • Херсон;



  • Бердичів;



  • Харків;



  • та ін.

Найбільші міста та їх населення протягом першої половини XIX ст.:

Місто

Кількість жителів (тис. осіб)

1825 р.

1861 р.

Київ

24369

70590

Житомир

13403

40564

Кам’янець-Подільський

6849

22771

Полтава

10557

28501

Чернігів

6976

14612

Харків

17424

50301

Катеринослав

8412

18881

Херсон

8073

33957



  1. Розвиток внутрішньої торгівлі.

Внутрішня торгівля здійснювалася у вигляді ярмарків:

  • Контрактовий (Київ);



  • Хрещенський, Троїцький, Успенський (Харків);



  • Введенський (Суми);



  • Іллінський (Ромни);



  • Онуфріївський (Бердичів);



  • Георгіївський (Єлизаветград);



  • ярмарки у Львові;



  • та ін.



  1. Зростання морських портів. Одеса.

Найбільші порти:

  • Одеса;



  • Миколаїв;



  • Херсон.

Одеса стала найбільшим містом в Україні (на 1861 р. тут проживало 116 тис. осіб) і третім в Російській імперії.

У 1817 р. Одеса стала відкритим, вільним портом (“порто-франко”). Місто отримало право безмитної торгівлі.



5. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

1. Що таке промислова революція?

2. Які міста були найбільшими в Україні у першій половині XIX ст.?

3. Які ви знаєте найбільші ярмарки?



  1. Яку роль відігравала Одеса у зовнішній торгівлі Російської імперії?

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Параграф 10; параграф 11 пункти 1-3.

Реферат на тему: Найбільші порти України в першій половині XIX ст.

Тема: початок промислової революції.

Мета: дослідити занепад кріпосницьких та зародження ринкових вілносин в Україні в першій половині XIX ст.; ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в промисловості, торгівлі.

Основні терміни і поняття: промисловий переворот, промисловці, ринкові відносини, капіталістична економіка, товарне виробництво, урбанізація, чумакування, вільнонаймана праця, спеціалізація районів, фабрично-заводське виробництво.

Обладнання: підручник, карта, атлас.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.


  1. Організаційний етап.

  1. Перевірка домашнього завдання.

  1. Що таке “кріпосне право”?

  1. Що таке оброк?

  1. Що таке “військові поселення”?

  1. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

  1. Що таке “промислова революція”?

  1. Коли і як розпочалася промислова революція в країнах Європи?

  1. Якими були наслідки промислової революції в країнах Європи?

  1. Вивчення нового матеріалу.

  1. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості.

Промислова революція – перехід від мануфактурної стадії виробництва до фабрично-заводської, або від ручної праці до машинної.

30-ті роки XIX ст. – початок промислового перевороту в Україні.

Кількість підприємств в Україні:


  • 1783 р. – понад 200;

  • 1825 р. – 649;

  • 1854 р. – 1649;

  • 1860 р. – 2147 (без гуралень).

Зростання кількості промислових робітників у Наддніпрянській Україні:

  • 1800 р. – 10 тис. осіб;

  • 1825 р. – 15 тис. осіб;

  • 1846 р. – 51,7 тис. осіб;

  • 1853 р. – 61,7 тис. осіб;

  • 1860 р. – 86,7 тис.осіб.

Співвідношення кріпосних і вільнонайманих робітників у промисловості Східної України.1828 р.:

  • вільнонаймані – 3575 (26 %);

  • кріпаки – 10385 (74 %).

Уперше в Україні

Рік

Подія

1778 р.

Збудовано перший морський порт у Херсоні

1795 р.

Споруджено першу кам’яновугільну шахту в Лисичанську

1811 р.

Створено Філотехнічне товариство в Харкові, що мало на меті використання нових технологій у хліборобстві й тваринництві

1823 р.

Споруджено перший пароплав для плавання по Дніпру

1828 р.

Почалося парове судноплавство біля берегів України на Кримсько-Кавказькій морській лінії Одеса-Ялта-Батумі

1843 р.

Уперше в Україні застосовано нову (парову) технологію виробництва цукру.

  1. Міста.

Протягом першої половини XIX ст. міське населення Наддніпрянської України зросло з 5 до 11 %.

Найбільші міста:



  • Київ;

  • Одеса;

  • Львів;

  • Миколаїв;

  • Херсон;

  • Бердичів;

  • Харків;

  • та ін.

Найбільші міста та їх населення протягом першої половини XIX ст.:

Місто

Кількість жителів (тис. осіб)

1825 р.

1861 р.

Київ

24369

70590

Житомир

13403

40564

Кам’янець-Подільський

6849

22771

Полтава

10557

28501

Чернігів

6976

14612

Харків

17424

50301

Катеринослав

8412

18881

Херсон

8073

33957

  1. Розвиток внутрішньої торгівлі.

Внутрішня торгівля здійснювалася у вигляді ярмарків:

  • Контрактовий (Київ);

  • Хрещенський, Троїцький, Успенський (Харків);

  • Введенський (Суми);

  • Іллінський (Ромни);

  • Онуфріївський (Бердичів);

  • Георгіївський (Єлизаветград);

  • ярмарки у Львові;

  • та ін.

  1. Зростання морських портів. Одеса.

Найбільші порти:

  • Одеса;

  • Миколаїв;

  • Херсон.

Одеса стала найбільшим містом в Україні (на 1861 р. тут проживало 116 тис. осіб) і третім в Російській імперії.

У 1817 р. Одеса стала відкритим, вільним портом (“порто-франко”). Місто отримало право безмитної торгівлі.



5. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

1. Що таке промислова революція?

2. Які міста були найбільшими в Україні у першій половині XIX ст.?

3. Які ви знаєте найбільші ярмарки?



  1. Яку роль відігравала Одеса у зовнішній торгівлі Російської імперії?

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Параграф 10; параграф 11 пункти 1-3.



Реферат на тему: Найбільші порти України в першій половині XIX ст.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка