Мета: розкрити учням значення творчості "празької школи" українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку



Дата конвертації16.02.2019
Розмір74 Kb.
Тема. "Празька школа" українських письменників. Українські письменники в діаспорі, інтелектуальна лірика поетів «празької школи». Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна).

Мета: розкрити учням значення творчості "празької школи" українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань,  урок – конференція.

Обладнання: портрети представників "празької школи", тексти поезій.

Перебіг уроку

Епіграф: Ми є. Були. І будем Ми!



Й Вітчизна наша з нами!

Іван Багряний.

Як в нації вождя нема,

Тоді вожді її - поети.

Євген Маланюк.



І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Ми познайомилися з творчістю письменників «Розстріляного відродження». Чому цей період так називають?

(«Розстріляне відродження» - умовна назва літературно-мистецької генерації українських митців 1920-х – початку 1930-х років, які були репресовані більшовицьким режимом).

- Кого репресували?

(Г.Косинку, В.Підмогильного, М.Семенка, М.Зерова, П.Филиповича, М.Вороного, М.Куліш. М.Хвильовий покінчив життя самогубством)

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Це був цвіт нації, а цвіт не знищити. Не встиг більшовицький режим усіх розстріляти.

Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції.

- Скільки хвиль еміграції було в Україні? (3)

- Що спонукало людей емігрувати?

( І хвиля – кінець ХІХ – початок ХХ ст. – матеріальне становище;

ІІ хвиля – 1920-ті роки – соціально-економічні, політичні умови;

ІІІ хвиля – період Другої світової війни та повоєнний час.)



III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

«Нашого цвіту - по всьому світу» Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомимося з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною, сподвижницькою діяльністю. Ще зовсім недавно слово «діаспора» було мало не лайливим. Вважалося (і ця думка насаджувалась офіційною пропагандою), що за кордоном живуть здебільшого ті українці, які проти радянської влади, що інакше, як зрадництво, не розцінювалося. Їх називали «зрадниками Батьківщини», «космополітами безрідними», «відщепенцями». А виявилось, що живуть там українці складної долі, яким так само, як і нам, дорога Україна, які так, як і ми, хочуть їй кращої долі.

Найяскравішою сторінкою еміграційної української літератури була «празька поетична школа».

Учитель оголошує тему уроку

Сьогодні ми спробуємо дослідити історію української діаспори, з'ясувати нові поняття; ознайомимося з життям і творчістю Олега Ольжича, Олени Теліги, О. Лятуринської, Н. Лівицької-Холодної. Ю. Дарагана - українських письменників в еміграції.


IV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Лексична робота.

- З'ясуйте значення слів:



- діаспора – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі Батьківщини завойовниками;

- міграція - переселення народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу;

- імміграція - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання;

- еміграція - переселення зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання.
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Як тема еміграції українців відбилася в українській літературі кінця 19 – поч. 20 ст.?


(Особливо трагічно, виразно змалював еміграцію українців за кордон Василь Стефаник, зокрема, у новелі «Камінний хрест». Доля родини Івана Дідуха).


3. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

Не знайдемо жодної країни у світі, яка б поза своїм материком мала так багато визначних представників літератури, як Україна. Письменники України в умовах тоталітарної системи, де панував принцип «соціалістичного реалізму», не могли повністю реалізувати свій талант, знання: їх знищували або фізично, або морально.

- Охарактеризуйте особливості соціалістичного реалізму.

Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції, звичаї, мистецтво, а й в особі найталано-витіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

/Учитель знайомить учнів з таблицею «Українські письменники в світі». Ця таблиця не вичерпує всіх імен українських письменників діаспори, але називає більшість їх/.

Крах українських визвольних змагань 1917-1922 рр. спричинив ІІ-у потужну хвилю еміграції, тільки вже не економічної, а політичної.

В українській діаспорі існували школи, творчі угрупування, об'єднання літературного життя письменників. З-поміж цих осередків у Європі найважливіші були в Празі, Варшаві, Парижі, Берліні. Великий внесок у розвиток української поезії зробили представники «празької школи».

- Хто ж досліджував термін «празька школа», її представництво?



4. Повідомлення учня.

Найбільш прихильно до вигнанців з України поставилися в Чехословаччині. Міста Подебради й Прага стали потужними культурними, освітніми, політичними центрами українського життя. Тут діяли Український вільний університет, Українська господарча академія, Вищий педагогічний університет

ім. М. Драгоманова, Українські студії практичного мистецтва, українське видавництво.

Поступово тут сформувалося широке коло талановитих молодих людей. Згодом дослідники почали їх називати «празькою школою». Однак не всі вони жили у Празі. Термін «празька школа» здебільшого умовний: це не була група, яка б мала статут чи принаймі якусь ідеологічну програму. Євген Маланюк взагалі заперечував існування цієї школи, хоча був одним з її лідерів.


Продовження міні-лекції.

І все ж «празька школа» - досить цілісне літературне явище, бо у творчості її представників виразно проступають спільні ідейно-стильові риси:

- Єдина історіософська концепція (катастрофізм).

Історіософія – це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій.

Як і інші тодішні мислителі, «пражани» вважали, що Перша світова війна, криваві європейські революції засвідчили катастрофу старого, традиційного, сільського світу й утвердження нового, індустріального, активного, агресивного. Україна опинилася на вістрі зіткнення цих світів і постраждала найбільше.



- Волюнтаризм, «філософія чину» (від лат. «воля») – культ сили волі, дієвості, конкретних рішучих дій, боротьби. Людина може і мусить сама будувати власну долю, захищати свою свободу, гідність, боротися з несправедливістю, звідси – культ героїв, подвигів.

- Войовничий націоналізм. Єдиною природною формою життя людства є нації, сенс історії полягає у вільному, повнокровному існуванні національних спільнот, українці як нація здобудуть свободу, утвердяться у світі, лише коли загартують у собі залізну, козацьку волю, непримиренно повстануть проти загарбників, будуть готові жертвувати собою заради Вітчизни. Ідеал «пражан» - боротьба за Українську самостійну державу. Патріотичні, громадянські, політичні мотиви в їхній творчості гармонійно перепліталися з інтимними, філософськими, пейзажними.

- Трагізм світосприймання, увага до болісних переживань людини, пов’язаних із поразкою у боротьбі за високі ідеали. Песимістичні настрої врівноважувала ідея віри в перемогу, возвеличення героїзму й мужності.

- Стильовий синкретизм – поєднання або злиття різних, іноді цілком відмінних способів мислення і поглядів. «Пражани» поєднували у своїй творчості різні стилі модернізму, насамперед неокласицизм і неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм, експресіонізм.

Поезія «празької школи» характерна тим, що в її текстах віднайшов своє випробування вольовий тип українця, котрий невдовзі утверджувався в житті, яке потребувало «трагічних оптимістів».



Це були поети – воїни, для яких творче натхнення давала боротьба, а поезія була зброєю в битві на полі честі. Не випадково жоден із «пражан» у найтяжчих випробуваннях життя не зрадив своїх патріотичних ідеалів.

Сьогодні ми доторкнемося до сторінок інтелектуальної поезії поетів «празької школи», переймемося їхніми болями, стражданнями і сподіваннями.

- Що таке інтелектуальна лірика?

Інтелект - розум, глибина мислення.

Інтелектуальність - це глибина суджень, духовна зрілість, що виникають як результат активного пізнання дійсності, самостійного осмислення складних життєвих процесів.

Це поезія, в якій відчувається глибина думки, суджень, вміння давати оцінку суспільним явищам і т.д.

Україна, її доля - ось головне, що було в цій поезії. Саме так мислили «пражани». Для них життя -боротьба, життя - Україна, її болі, страждання, муки. І без цього вони не уявляли свого життя.


5. Виступи учнів (захист проектів).

6. Читання поезій та аналіз віршів.

Олег Ольжич

Вірш Олега Ольжича - зразок інтелектуальної лірики. Поезія "Захочеш - і будеш" - це дев'ятий вірш із циклу "Незнаному Воякові».



«Захочеш — і будеш»

Захочеш – і будеш. В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.
І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.
Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням



- У чому автор переконує читачів?



(Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.

Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабких: «Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила».

Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, не зважаючи ні на що, це значить - приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок:

І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.

Тільки доклавши власних зусиль, людина зможе побудувати щасливе майбутнє, бо часто ми просто не усвідомлюємо, наскільки багатим є наш внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу. Але в той же час нам слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом "ціль виправдовує засоби", адже всередині кожного з нас є вічне мірило наших вчинків - сумління. Автор називає сумління "невблаганним", тому що ми можемо переконати оточуючих, що щось примусило нас порушити якісь моральні принципи, але ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути.



Учень читає вірш "Сучасникам" О.Теліги.

Сучасникам

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби – спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».


Але для мене – у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

то сміх мій рветься джерелом на волю!


Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.


Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.




Учитель.

  • Вірш О.Теліги "Сучасникам» називають поетичним маніфестом поетеси. Чому?



Оксана Лятуринська




- Її вчителем був ранній Тичина, у якого навчалася тонкої милозвучності вірша, уміння спиратися на народну символіку пісні. Увійшла в українську літературу як поет-модерніст, так само органічно переплавивши здобуття тогочасної європейської лірики.




« Щастя згублені ключі…»

Щастя згублені ключі.
Якби їх знайти хутчій!
Пошукати в лісі, в полі,
запитать, зустрівшись, Долі:
“Ти горою, Доле, йшла,
чи мої ключі знайшла
з золотими обідками?
Щоб пізнати, що ті самі,
там намітку під кісник
накарбовано з весни.
Чом я пояс попустила?
Не інакше — вража сила.
Чом цяцькований обруч
не тулила обіруч?”
Посміхнеться оком Доля:
“Довгі, довгі луки поля
і темніший ночі гай.
Як згубила, то й шукай!”


  • Як у вірші передається складний світ почуттів ліричної героїні?


-  Юрій Дараган дуже любив пейзаж, умів сприймати його своїм особливим зором. Пейзаж його надихає, додає сил, чарує красою.

"Як луна загубленого раю..."


Як  луна  загубленого  раю  —
На  дзвіниці  відгукнувся  дзвін,
І  зірвалась  біла-біла  зграя,
Зграя  білих-білих  голубів.

Вечір  вдарив  червінню  по  крилах,


Промінь  вдарив  по  пелюстках  крил,
У  рожевім  біле  затремтіло,
І  рожевим  став  вечірній  пил.


Каліш — табор, 21.V.1922 

Н. Лівицька-Холодна


Перекотиполе
Самотність душі — гірш,
ніж самотність тіла.
Самотність душі — це темряви океан,
це чорних птиць кошлаті крила,
що несуть у вогкість,
у ніч,
у туман.
Але самотність —
це безмежність, це воля,
це поклик безсмертя — не забуття,
це — шлях перекотиполя

через незбагненність життя.


1968

- Охарактеризуйте ліричну героїню цієї поезії.

(Ця поезія з  книги втоми, втрат, самоти, загубленості у нью-йоркських джунглях, відчаю, старості, смерті. Пізнє прозріння: “Самотність душі — гірш, ніж самотність тіла”).


V. Узагальнення і систематизація знань.

  • Прокоментуйте епіграф до уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  • Значення української еміграційної літератури, на мій погляд, полягає в тому…

  • Найбільше мене вразила постать…

  • Переваги творення літератури за кордоном в тому..., а недоліки…

(могли вільно висловлювати критичні думки, але не завжди володіли реальною ситуацією на Батьківщині.)
VI. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Як бачимо, кожен із представників "празької школи" мав свій шлях у літературу, своє бачення історичної долі українського народу. Безперечно, вони незвичайне покоління української еміграції, яке впливало на перебіг та кристалізацію національного руху. То були свідомі сили, які сприйняли поразку національної революції 1917 р. як національну ганьбу, але не впали в розпач.

Вони формувалися на межі українського та європейського світів, пронизувані потужними вітрами західної культури та історичною пам'яттю свого народу. "Пражани" стали осередком формування нового типу українця, який зумів інтелектуалізувати чуттєву стихію української ментальності.

VII. Домашнє завдання.

1. На основі опрацьованих відомостей про еміграційну літературу, прослуханих поетичних творів побудуйте узагальнений портрет-асоціацію українського поета-емігранта.

Він – українець, вигнанець…

2. Знати біографію Є. Маланюка.





Каталог: bitstream -> 123456789 -> 4450
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"
4450 -> Мета заняття: ознайомити учнів із особливостями жанру «роман у віршах»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка