Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії



Дата конвертації04.11.2016
Розмір18.8 Kb.

Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.

Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки. (Сухомлинський В.О.)

  • ”Освіта XXI ст. – це освіта для людини” – так наголошується в концепції середньої загальноосвітньої школи.
  • Тому головну мету навчання я вбачаю у формуванні суб’єкта – учня; його особистості, що навчається отримувати знання.
  • Сучасне викладання історії вимагає сьогодні від вчителя оновлення змісту навчально-виховної роботи, насамперед тому, що радянська історія, принижена, покалічена, перетворилась в ідеологію і соціальну фантастику. Знадобиться, напевне, не один десяток років, щоб розгребти всі завали кладовища фактів і перетворити історію в живі думки про факти минулого.
  • Система викладання такої історії була досить консервативною. Домінували такі форми і методи, як лекції, практичні роботи, захист рефератів. Монолог вчителя у висвітлені історичного матеріалу не стимулює учня до активного сприйняття.
  • Тому саме зараз з оновленням історичної науки треба оновлювати і форми та методи навчальної роботи . Отож, актуальним є вихід на нові методичні орієнтири викладання або інноваційні технології.
  • Як свідчать психологи, пам’ять людини залишає 10% - почутого; 50% - побаченого; 90% - зробленого! Тому учні повинні не тільки слухати вчителя на репродуктивному рівні (це 10% інформації), а працювати самостійно через пізнавальну активність і самостійну роботу.
  • Педагогічна теорія та практика наполягає на тому, що в основу сучасного уроку, перш за все , слід покласти принцип діяльності, тобто організувати навчально-пізнавальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів при постійно діючому зворотньому зв’язку. Будь-яка дія, перед тим, як бути реалізованою, народжується в мозку учня і там аналізується, тому, в першу чергу, слід активізувати саме розумову діяльність учнів. Характеристика контингенту учнів ,які приходять навчатися до ВПУ НАУ, говорить про те, що переважаюча кількість із них має початковий та середній рівень знань. Тому перед кожним вчителем стоїть проблема, як подати навчальний матеріал так, щоб учні як найкраще його засвоїли. Через те й шукають різні методи навчання і засвоєння навчального матеріалу. Як же забезпечити ґрунтовні знання?
  • Найкращій спосіб (метод) засвоєння знань за обсягом (особливо для вивчення історії) – це образ, недарма кажуть: “Краще один раз побачити, ніж сто разів почути”. Якщо учні тільки слухають тему, яка не викликає в них образів, то запам’ятати і відтворити цю тему учні не зможуть. Вони забудуть пояснення вже через декілька хвилин. І навіть в кінці уроку, при закріпленні вивченого матеріалу, учням важко відтворити сказане вчителем. Ось чому завжди необхідно шукати аналогії, асоціації, моделювання ситуації, проектні роботи і т.д. Тоді запам’ятовування навчального матеріалу буде успішне. Виходячи з цього, я надаю короткий опис тих методів, за допомогою яких можна розвивати активну форму діяльності учнів:
  • 1. Складання схем – таблиць.
  • Я почала складати власні схеми – таблиці з історії України. Підручник Ф.Г. Турченко “Історія України” для 10-11 класу складний для читання та самостійного аналізу учнями, переобтяжений побічним другорядним матеріалом. Досвід показує, що учні нерідко прагнуть механічно списати з підручника все. У результаті виходить щось громіздке, без виділення головних ідей теми,що вивчається. Саме тому я рекомендую складати схеми – конспекти, за допомогою яких можна передати основний зміст програмного матеріалу. Складання схем пов’язане з певними труднощами, тому що вчителю потрібно тримати під контролем підготовчий етап –залучити учнів самостійно працювати з текстом. Мета такого читання – обрати головне у кожному абзаці підзаголовку. На цьому етапі домінування вчителя дуже важливе. Він повинен працювати з учнями, формуючи у них необхідні навики, вміння та знання:
  • виділяти причинно - наслідкові зв’язки;
  • виділяти терміни і поняття;
  • знайомитись із історичною особою;
  • виписати основні деталі теми;
  • виділити значення, що виникло внаслідок розвитку історичного явища.
  • Схема – таблиця з реальним змістом може мати 7-10 речень, певні колонки, стрілки і т.д.
  • Наприклад.
  • Тема: Українські землі напередодні I світової війни. §1, “Історія України”, Ф.Турченко.
  • Головна мета для вчителя – полегшити засвоєння та дати можливість учням самостійно його осмислити. Коли вони набувають у цьому виді діяльності певного досвіду, можна запропонувати самостійно складати схеми як домашнє завдання.
  • 2. Моделювання ситуації
  • за даним алгоритмом.
  • Використовується методика “семикратного пошуку”, тобто конструювання учнями відповіді за допомогою запитань:
  • Хто? Що? Де? Коли? Як? Яким чином? Навіщо?
  • Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження конкретного тексту. Складений учнями перелік запитань, може стати матеріалом на уроці узагальнення та систематизації знань.
  • 3. “Атака на вчителя”
  • Запитання, як у житті так і уроці, повинен ставити той, хто навчається, а не той у кого вчаться. Виходячи з цього, я пропоную будувати урок так, щоб запитання надходили від учнів. Після вивчення нового матеріалу, учням оголошується, що зараз вони поміняються місцями – учні будуть ставити запитання, а вчитель відповідати на них, але є умова – складати запитання цікаві і проблемного характеру. Цей метод дозволяє не тільки перевірити рівень засвоєння знань, а й сприяє розвитку логічного мислення.
  • Учням пропонується завдання: намалювати чи схематично зобразити певну подію, пояснити сенс намальованого. Цю роботу потім можна використати в інших групах з метою закріплення матеріалу. Цей метод є прекрасною формою засвоєння опрацьованого матеріалу. Він розвиває творчу уяву учнів, вміння систематизувати матеріал і користується популярністю серед учнів.
  • 5. Складання гіпотетичного прогнозу
  • розвитку країни
  • Учні отримують завдання скласти прогноз, який може починатися такими словами:
  •             Якби не було другої світової війни…
  •             Якби не розпався СРСР…
  •             Якби президентом України був я…
  • Цінність цього методу полягає в тому, що він розвиває творчі здібності, формує життєву позицію та вміння аналізувати історичні закономірності.
  • 6. Проектна робота
  • Можливим варіантом активізації творчої діяльності є науково – дослідна робота, завданням , якої є розробка моделі або проекту. Ця робота планується під керівництвом вчителя:
  •             підготовка (визначення теми та мети);
  •             планування (визначення джерел інформації);
  •             збір та аналіз інформації;
  •             презентація проекту;
  •             підбиття підсумків та оцінювання.
  • Але сама робота над проектом виконується самостійно, під час якої учні набувають дослідницьких навиків.
  • Проекти можуть бути довготривалими (декілька уроків або тема) наприклад: ток-шоу “Великі Українці. Хто вона, людина тисячоліття”, і короткочасними такі, як “Україна. Євросоюз. НАТО”, які можна розробити упродовж одного уроку. Під час виконання проекту можна поєднати дослідницьку роботу разом з інтелектуально - емоційною у формі гри, інтерв’ю, подорожі. Опановуючи проектування, учні привчаються творчо мислити, самостійно планувати свої дії. Але обов’язково треба зважити на те, що зміст кожного проекту повинен співвідноситься з рівнем розвитку учня та його проінформованістю щодо проблеми.
  • Метод проектів, на мій погляд, є однією з найкращих ідей сучасної методики викладання. Тому що надає можливість учням говорити про те, що вони думають, а це розвиває критичне мислення, за рівнем якого наша країна перебуває наприкінці світового списку.
  • Висновок
  • Кожен вчитель, якщо він любить свою професію, мріє, щоб урок проходив цікаво. У цьому важливу роль відіграють методи навчання. Важливою умовою підтримки інтересу учнів до навчальної діяльності є різноманітні методики активної роботи. Учні не повинні залишатися бездіяльними, вони повинні бути активними слухачами. Сподіваюсь, що кожен вчитель погодиться, що найважливішим педагогічним завданням є надання нашим учням допомоги навчитися орієнтуватися в історичних та сучасних політичних реаліях.
  • Посилання:
  • Шаталов В.Ф. “Педагогическая проза” М., 1989 ,
  • Пометун О. “Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя та учнів”.
  • Історія в школах України №3, 2006 рік.
  • Вишковський І.В. “Активація пізнавальної діяльності”
  • Історія та правознавство №12, 2007 рік.

Каталог: attachments
attachments -> Обґрунтування вибору проблеми
attachments -> Обладнання: комп’ютерні слайди, тексти поезій Архілока, Тіртея Актуалізація опорних знань
attachments -> Урок з Зарубіжної художньої культури 11 клас Культова арабо-мусульманська архітектура
attachments -> Склад і функції крові. Лабораторна робота. Мікроскопічна будова крові людини та жаби
attachments -> Серцево судинні
attachments -> Тема: Хімія та їжа Девіз: Хіміки це ті, хто дійсно розуміють світ!
attachments -> План Пояснювальна записка. Тема Науково-теоретична підготовка вчителя фізичної культури. Тема Питання педагогіки та психології в фізичному вихованні
attachments -> Урок Обміркуйте ситуацію


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка