Методична розробка Використання технології критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів Вчитель географії Тітечко С. Є



Сторінка1/5
Дата конвертації22.11.2016
Розмір0.65 Mb.
#2115
  1   2   3   4   5
Методична розробка

Використання технології критичного мислення на уроках географії з метою формування ключових компетентностей учнів

Вчитель географії Тітечко С. Є.
2012


ЗМІСТ

Стор.


Вступ......................................................................................................................................3

Розділ І. Характеристика технології формування критичного мислення.......................4

1.1. Що таке критичне мислення......................................................................................4

1.2. Основні ідеї технології формування критичного мислення...................................5

1.3. Планування уроку географії для формування навичок критичного

мислення ...............................................................................................................................9

Розділ ІІ. Практична реалізація технології критичного мислення під час вивчення

географії...............................................................................................................................10

2.1. Актуальність проблеми формування критичного мислення в школярів..........10

2.2. Методи та форми роботи на різних етапах уроку формування критичного

мислення.............................................................................................................................11

2.3. Використання технології формування критичного мислення в позакласній

роботі…………………………………………………………………………………….22

Висновки..............................................................................................................................24

Література............................................................................................................................25

Додаток................................................................................................................................26




ВСТУП
Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має

свою причину, її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається

знайти, пояснити природну причину кожного явища.

В.О. Сухомлинський

Перехід освітньої системи України на новий тип, її конкурентоспроможність в європейському і світовому освітніх просторах передбачає формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися протягом життя.

Щоб зайняти гідне місце в європейській спільноті, наша держава потребує якісної освіти. Саме на якісну освіту сподіваються батьки, які хочуть бачити своїх дітей підготовленими до життя, саме до неї прагнуть діти, які мріють знайти своє місце в житті, бути освіченими і конкурентоспроможними.

Ми живемо в суспільстві дуже динамічному, де знання дуже швидко старіють. Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб навчити учнів самостійно здобувати знання з різних джерел, розвивати в них критичний спосіб мислення. Найважливішим завдання модернізації освітньої системи України є формування в молоді здатності до са­моосвіти.

Сучасний учень повинен набувати навиків критич­ного і творчого мислення, тобто вміння контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об'єднувати, опра­цьовувати й систематизувати, писати тексти й висту­пати перед аудиторією, володіти навичками ділової комунікації, здійснювати пошук ефективних спосо­бів діяльності, бути «членом команди». Якщо вчитель постійно організовує на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними.

Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя володіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись.

Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Ця технологія використовуються у вітчизняній педагогічній практиці вже більше десяти років.

Розвиток критичного мислення учнівської молоді — найактуальніше за умов інтенсивних соціальних змін завдання вчителя. Тільки в разі гідного виконання цього завдання ми зможемо просуватись у напрямі демократії відповідно до вимог світового інформаційного суспільства.


Розділ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.1. Що таке критичне мислення

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже більше 50 років. В 1956 році американський педагог Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей і вперше ввів поняття «критичне мислення» як мислення вищого рівня. Це поняття дуже різнобічне і спеціалісти різних галузей освіти сприймають його по-різному.

З точки зору філософів, критичне мислення – це вміння логічно мислити та аргументувати. О.В. Тягло назвав його «просунутою сучасною логікою».

З точки зору психології (Л.Терлецька), критичне мислення - це таке мислення, яке має характеристики: глибину, послідовність, самостійність, гнучкість, швидкість, стратегічність.

«Критичне мислення - вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно засно­вується на певних критеріях і є таким, що самокорегується; випливає з конкретного контексту» (М.Ліпма).

Канадський вчений – професор Ральф Х. Джонсон визначає критичне мислення як «особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точці зору або моделі поведінки».

Роберт Еніс визначає критичне мислення як «прийняття обміркованих рішень у тому, як варто діяти та у що вірити».

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає».

З точки зору теоретиків літератури (Ч. Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються на складові частини і який розглядає, як вони досягають впливу на читачів, які мотиви тих, хто їх написав. Воно дозволяє міркувати про свої власні думки і причини, які стоять за нашими точками зору.

Згідно з тлумачним словником української мови, мислити – означає міркувати, зіставляти явища об’єктивної дійсності, роблячи висновки.

Найбільш зрозуміле і корисне для вчителів визначення критичного мислення дає професор Девід Клустер :

1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Мислення є критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4. Критичне мислення має чітку аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Критичне мислення – це мислення соціальне. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні. У результаті спілкування, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Проаналізувавши різні погляди на визначення поняття «критичне мислення», можна зробити узагальнення: критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

1.2. Основні ідеї технології формування критичного мислення

Технологія формування та розвитку критичного мислення у вітчизняну педагогіку перейшла близько десяти років тому з досвіду роботи педагогів США, Канади, де розвивалася вже більше п’ятдесяти років. Значний внесок у розвиток цієї технології внесли Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл. Вчителі географії на Україні також використовують різноманітні методи та прийоми цієї технології, узагальнюють теоретичні матеріали та набувають власний практичний досвід. Серед них можна виділити Н.В. Вукіну, Н. П. Дементієвську, В.М. Макаренеко, В.М. Туманцову, Н. С. Колосову, досвід яких я вивчаю.

Термін «технологія» походить від двох грецьких слів techne-мистецтво, майстерність, loqiya- наука. Отже, технологія – наука про майстерність. Під педагогічною технологією розуміють систему діяльності вчителя, яка спрямована на взаємодію з учнями, в якій гарантується досягнення конкретно визначеного, очікуваного результату завдяки чітко спланованій послідовності дій, ретельно визначеному набору форм і методів роботи та вчасно проведеній корекції. Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей.

Здатність людини мислити і вчитися змінила світ. Психологи практично довели, що

мислення можна покращити. Отже, одним з найважливіших завдань роботи вчителя полягає в навчанні учнів мисленню. Навчивши учнів мислити, ми тим самим збільшуємо ймовірність того, що зміни в світі будуть успішними.

Критичне мислення - це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення, аналізу, синтезу і закінчується прийняттям рішення.



Результат розвитку критичного мислення - творча особистість

Основне завдання вчителя – сформувати особистість, яка мислить критично, а саме :

1. Здатну сприймати думки інших критично, виявляти здатність прислухатись до цих думок, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.

2. Компетентну, яка прагне до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

3. Небайдужу у сприйнятті подій, яка виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.

4. Має власну думку, прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.

5. Допитливу, яка здатна проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

6. Чесну сама із собою, яка перемагає сумніви і якою неможливо маніпулювати.

7. Здатну до діалогу і дискусії, яка вміє вислухати думки інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.

Коли вчитель вирішує, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується посту­пово, воно є результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, із уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна ви­ділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі:



1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального спосо­бу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, не­тривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій вне­сок у розв'язання проблеми.

4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сфор­мулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впев­нені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Учитель повинен створити середо­вище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у на­вчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.

Важливо створити в класі сприятливий психологічний клімат, щоб учні почували себе комфортно та безпечно. Для цього вчитель може за­стосувати багато способів:

• хвалити учнів за важливі досягнення у школі та поза її межами;

• реагувати спокійно на неправильні або недостатньо повні від­повіді — це дуже важливо, бо впливає на формування почуття захищеності в учнів;

• підкреслювати насамперед те, що було вірно;

• повторювати питання, перефразовувати їх, що може допомогти учням краще розуміти його;

• визнавати індивідуальні можливості учнів (усі учні дуже різні, вони прийшли до школи з різним досвідом, інтересами, знаннями, можливостями та сприйняттям світу);

• поважати думку учнів;

• стимулювати повагу та взаємодопомогу учнів;

• користуватись активним слуханням: установлювати зоровий контакт з кожним учнем на уроці, вільно рухатись по всьому класі й навмисно підходити до кожного з учнів, називати ім'я учня, до якого звертається, уважно і до кінця вислуховувати думку учня, посміхатись тощо.

Серед прийомів та способів формування навичок критичного мислення слід назвати такі:


  • обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;

  • розв’язування логічних задач;

  • рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;

  • створення рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему;

  • обговорення і вирішення проблемних ситуацій;

  • організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем;

  • участь в турнірних змаганнях

Існує дуже багато методів і стратегій, які можуть бути використані на різних етапах уроку для формування навичок критичного мислення у дітей. Найбільшого поширення і застосування набули методи: «Асоціативний кущ», «Розминка», «Обери позицію», «Прес», «Різнокольорові капелюшки», «Мозковий штурм», «Рюкзак», «Дискусія», «Сенкан», «Есе», «Метод проблемних запитань», «Бліц - опитування».

Отже, суть і мета застосування технології критичного мислення така:

1) освіта не дається вчителем, вона здобувається самим учнем;

2) вчитель повинен сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, вибирати й застосовувати саме ті методи і прийоми навчання, які сприятимуть розвитку критичного мислення.




1.3. Планування уроку географії для формування навичок критичного мислення

Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з основних етапів.

1. Розминка

2 Актуалізація опорних знань і вмінь

3. Усвідомлення нового матеріалу

4. Рефлексія

Критичне мислення можливе лише на уроці, чітко продуманому та складеному за певною технологією. Процес планування уроку для розвитку критичного мислення можна поділити на три етапи:

- Готуємо урок

- Проводимо урок

- Організовуємо роботу після уроку.

Готуючись до уроку, уважно відбираю навчальний матеріал для того, щоб виявити всі можливості застосування активного навчання та критичного мислення. При цьому важливу увагу приділяю мотивації:

- Чому цей урок важливий?

- Як тема уроку пов'язана з іншими темами?

- Як тема уроку пов'язана з життєвим досвідом та інтересами учнів?

- Які можливості надає урок для критичного мислення?

- Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку?

- Яка цінність уроку для вчителя? Для учня?

Під час планування проведення уроку завжди ставлю перед собою питання:

- Як спонукати учнів зосередити думку на темі саме цього уроку?

- Як пробудити зацікавленість до вивчення цієї теми?

- Де, коли, ким, яким чином учням буде надано навчальний матеріал?

- Скільки триватиме кожен етап уроку?

- Як застосувати знання, уміння і навички, отримані на уроці, щоб переконатися в їх сформованості?

Часто робота над певною проблемою продовжується в позаурочний час. Вона розглядається на засіданнях гуртка, під час написання наукових робіт, проведення досліджень, підготовці до турнірів. Така діяльність надає можливості учням самостійно працювати над проблемою, яка розв’язувалась на уроці, та її практичним використанням, вони мають нагоду винести свої знання за межі школи, у своє суспільне оточення.

Плануючи уроки з розвитку критичного мислення слід пам’ятати, що формування критичного мислення в учнів можна здійснити завдяки використанню групової навчальної діяльності. Адже однією з вимог успішної адаптації випускника школи в суспільстві є вміння працювати з людьми та вміння працювати в колективі.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ
2.1. Актуальність проблеми формування критичного мислення в школярів

Девізом моєї роботи стали слова: «Урок для дитини, кожному заняттю – творчість». На питання: «Чому вчити? Як навчати?» - відповідь однозначна - розвивати творчі здібності учнів, навчати мислити критично, творчо. Основою моєї роботи є гуманістична педагогіка, що розглядає освіту як процес, у центрі якого - особистість.

Здатність людини мислити і вчитися змінила світ. Психологи практично довели, що мислення можна покращити. Отже, одним з найважливіших завдань своєї роботи вбачаю, в навчанні учнів мисленню. Навчивши учнів мислити, ми тим самим збільшуємо ймовірність того, що зміни в світі будуть успішними. Коли бачу, як учень намагається скористатися підказкою, цитую йому старе латинське прислів'я: «Думати - це як кохати і помирати, кожен повинен сам». Бажання навчити дітей мислити критично спонукає мене до вивчення відповідних психологічних аспектів цієї проблеми. У своїй педагогічній практиці я використовую критичне мислення й намагаюся розвивати його в моїх учнях. Вчу учнів формулювати питання до географічних проблем, шукати власні шляхи їх розв’язання, аналізувати досвід інших, знаходити їх помилки та приймати своє правильне рішення.

Уроки, під час яких відбувається активне залучення учнів, ефективні з огляду на те, що допомагають їм запам'ятовувати та застосовувати абстрактні поняття. Учні різного рівня — від невстигаючих до круглих відмінників — можуть брати участь, досягати успіху та отримувати користь від занять. Наголос роблю на методах групової взаємодії та спільному вивченні, які сприяють соціальному розвитку. А також пізнанні.

Крім суто педагогічного обґрунтування використання критичного мислення, учні отримують задоволення від вивчення географії у такий спосіб і розвивають зацікавленість у предметі. Інтерактивний підхід змушує їх брати на себе відповідальність за своє навчання.

Активне вивчення — ідеальний шлях для знайомства з критичним способом мислення. Коли учні беруть участь у вправах, що висувають перед ними необхідність робити вибір і приймати рішення, вони спостерігають і розуміють, як їм у своєму повсякденному житті доведеться приймати рішення для задоволення своїх потреб. Потім можу використовувати це розуміння як базу для наголошення змісту та висновків, на яких ґрунтуються ці вправи, а учні отримують засоби для прийняття раціональних рішень, що слугуватимуть їм протягом усього життя.

Я вважаю, що розв'язання проблеми розвитку критичного мислення учнів загальноосвітньої школи сприяє розв'язанню проблеми освіти і всього населення України і через декілька років справді допоможе нашій державі вийти на світовий рівень з питань економіки, політики, екології, освіти, кризових ситуацій.

Застосування технологій критичного мислення з 2006 року дозволило мені сформувати у моїх учнів:

вміння самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації;

мати особисту точку зору і вміти її аргументувати;

вміти бачити проблему;

вміти застосовувати свої знання для роз’вязання своїх життєвих проблем;

мати культуру спілкування тобто працювати в команді та знаходити консенсус щодо різних переконань та думок.
2.2. Методи та форми роботи на різних етапах уроку формування та розвитку критичного мислення

Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з основних етапів.



1. Розминка

2 Актуалізація опорних знань і вмінь

3. Усвідомлення нового матеріалу

4. Рефлексія

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язання задач, проблем, оцінки ситуації, виборі раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще кращим. Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання на відповідних етапах уроку критичного мислення, які я використовую в своїй діяльності.


Перший етап уроку - "Розминка".

Найчастіше урок починається з розминки, яка заміняє так званий організаційний момент. Головна функція розминки - створення сприятливого мікроклімату для творчості на уроці. Стратегія «Розминка» може бути використана:

• для знайомства учасників навчання один з одним;

• для об'єднання тих, хто навчається разом;

• для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на конкретному навчальному предметі на початку кожного заняття;

• для відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.

Підхід до організації розминки може бути різний. Один з них, який я застосовую найчастіше, - це обговорення девізу або епіграфу уроку (як правило, це висловлювання видатних людей, народна мудрість тощо). Наприклад, урок з теми «Гідросфера» в 6 класі починаю словами Антуана де Сент Екзюпері «Ти не маєш ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя», тему «Внутрішні води Африки» - висловом «Річки – дзеркало клімату», при вивченні теми «Екологічні проблеми» девізом стали слова: «Зупинімось - останній є шанс, це планета не тільки для нас!» або «Земля не рабиня наша, а мати», урок «Земельні ресурси України» має девіз «Не той господар землі, хто по ній бродить, а той, хто за плугом ходить». Девіз - це художнє вираження квінтесенції уроку. Обговорення змісту девізу налаштовує дітей на творчий лад, сприяє формуванню органічної потреби в осмисленні почутого.

Для створення емоційного настрою перед груповою роботою на дошці можна записати епіграфи та девізи до роботи в групах: «Один за всіх, усі — за одного!», «Ми — одна команда!», «Твій успіх іде на користь мені, а мій— на користь тобі, бо він у нас — спільний!». Для настрою дітей на доброзичливі, щирі взаємини на уроці пропоную учням закінчити одним словом речення: «Я бажаю тобі...» (Можливі варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, твор­чості тощо.)

Для активізація розумової діяльності учнів пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. Діти складають кросворд з літерами даного слова з умовою, що нові слова мають відношення до даної теми. Наприклад, ключове слово «Атмосфера»-- пара, роса, сніг, тиск, дощ, і т. д. Завдання може мати і протилежним : розгадайте кросворд і отримаєте ключове слово уроку, наприклад, «Світовий океан».

Другий етап уроку "Актуалізація опорних знань і вмінь".

На цьому етапі відбувається кілька важливих моментів. По-перше, учні активно пригадують все те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Важливість такого первинного занурення в тему буде краще видно на двох наступних етапах.

Навчання - це об'єднання нового з відомим. Актуалізація передбачає діагностику знань і вмінь з теми. Те, що людина знає, визначає те, що вона може дізнатися. Інформація, яку учні не пов'язують з уже відомою, втрачається дуже швидко. Тому завдання вчителя - пробудити, викликати інтерес, схвилювати, спровокувати учнів пригадати те, що вони знають із цієї теми, щось, що пов'язане з навчальним матеріалом.

Девіз етапу : «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». На цьому етапі учні встановлюють рівень власних знань, учитель встановлює мету навчання і сприяє формуванню в учнів самоспрямованості на вивчення нової теми .

На етапі актуалізації знань можна використовувати методичний прийом «Асоціативний кущ». В основу прийом покладено схему, що креслиться на класній дошці. «Асоціативний кущ» - це стратегія навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона націлена, передусім, на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями. Для того, щоб застосувати метод асоціацій, необхідно написати центральне слово на дошці, а потім записувати слова і фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли всі ідеї записані, починаємо встановлювати взаємозв'язки там, де можливо, між поняттями. Наприклад, при вивченні поняття «тепла течія» в 6 класі можливі такі асоціації:
Туман Випаровування Потепління
Гольфстрім Тепла течія Опади

Країна туманного Альбіону Хмари Відлига

В 9 класі на початку уроку «Господарство України» учні записують асоціації з поняттям «Господарство», встановлюють логічні зв’язки між поняттями, а в кінці уроку під час рефлексії знову вертаються до зроблених записів і іншим кольором добавляють нові поняття і встановлюють додаткові логічні зв’язки. Тоді наочно видно, які нові знання, отримані на уроці, «прирощуються» - «кущ, який росте»:

Лікарні Магазини Освіта

Транспорт

Автомобілі Залізниця Господарство Школа Університет

Легка


Сільське господарство Промисловість Тканини


Рослинництво

Металургія Хімічна

Пшениця Картопля Льон Сталь Ліки Добрива

Після заповнення схеми - «куща» встановлюються зв’язки між словами і визначаються ті проблеми або теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

На етапі актуалізації часто використовую метод - «Вірю—не вірю», при застосуванні якого вимагається чітка, але обов’язково аргументована відповідь:

1) Усі річки України належать до Азово-Чорноморського басейну. (Не вірю, Західний. Буг притока Вісли, що впадає в Балтійське море)

2) На річках України не буває паводків. (Не вірю, на річках України наводки спостерігаються в різну пору року, пов'язані з рясними до­щами)

3) Річки Карпат мають снігове живлення. (Вірю, наприкінці весни на схилах гір тануть сніги)

4) Улітку на річках Криму переважає льодовикове живлення. (Не вірю, у горах Криму немає льодовиків)

Прийом «Закінчи фразу» сприяє розвитку уваги і логічного мислення, а також дає можливість швидко пригадати вивчений матеріал. Наприклад, на початку вивчення теми «Клімат України. Основні кліматотвірні чинники», повторюємо терміни і поняття, які будуть використані й застосовані в цій темі:

1) Сила, з якою повітря тисне на земну поверхню, називається ....(атмосферним тиском).

2) Чим більша різниця атмосферного тиску над різними ділянками земної поверхні, тим сила вітру....(більша)

3) Коефіцієнт зволоження визначається відношенням кількості опадів за рік до .....(випаровуваності)

4. Лінії, що зєднуюють точки з однаковими показниками середніх температур, називаються ....(ізотермами)

5. Альбедо – здатність поверхні відбивати ....(сонячне проміння)

6. Повітряні маси – це великі об’єми повітря тропосфери, які вирізняються... (властивостями – температурою,вологістю, запиленістю)

Перші два етапи підводять до усвідомлення нового матеріалу.


Каталог: upload -> iblock -> eb8
iblock -> Звіт про підсумки роботи за 2014 рік
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Рівненської районної державної адміністрації
iblock -> Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
iblock -> Конкурсу «Вчитель року -2010»
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти
iblock -> Використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури
iblock -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет суспільно-гуманітарних предметів Рівненського оіппо комунальна установа «Дубровицький районний методичний кабінет» Дубровицької районної ради


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка