Методичні рекомендації для керівників шкільних наукових товариств


Вимоги до вчителів, які працюють з обдарованою молоддю



Скачати 471.4 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації16.03.2017
Розмір471.4 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

1.1. Вимоги до вчителів, які працюють з обдарованою молоддю


Для педагога провідною є орієнтація на гуманізацію діяльності, доцільний вибір засобів, врахування потреб вихованців. Лише за умови почуття відповідальності перед майбутнім, усвідомлення мети і великої любові до дітей починає формуватися мотивація навчання учнів, яка залежить, в першу чергу, від педагогічної майстерності викладачів.

Основні вимоги до особистості вчителя, який працює з інтелектуально обдарованою молоддю:

- Глибоке знання свого предмета і вільне володіння ним.

- Уміння найефективнішими методами передати знання учням, враховуючи рівень їхнього інтелектуального розвитку та вікові особливості.

- Уміння сформувати позитивні якості загальнолюдських моральних цінностей у своїх учнів.

- Уміння бачити в кожній дитині неповторну особистість і передбачати результати своєї праці.

- Уміння враховувати суб'єктивні та об'єктивні закономірності й випадкові фактори.

- Постійно шукати ефективні форми і методи роботи, впроваджуючи нові наукові ідеї, технології у навчально-виховний процес.

- Сприймати дитину такою, якою вона є.

- У спілкуванні з учнями зберігати конфіденційність, дотримуватися у ставленні до них принципу свободи вибору, відчуття необхідності у наданні допомоги.

- Педагог повинен досконало володіти методами, прийомами та формами проведення педагогічних спостережень, діагностики, бесід, індивідуальних, групових занять і консультацій.

- Для того, щоб викликати в учнів певне ставлення до предмету обговорення, вчитель на початку висловлює своє розуміння проблеми, свої міркування. Звучить: «Я гадаю...», «Мені здається...».



1.2 Шляхи виявлення учнів, які цікавляться певними галузями науки і техніки

Важливою практичною проблемою є виявлення потенційних можливостей розвитку учня. Система роботи з виявлення інтелектуально обдарованих дітей включає в себе:



  • попередню діагностику сформованості інтелектуального розвитку;

  • спостереження за роботою учнів на уроках; під час позакласних заходів;

  • аналіз результатів виконання самостійних, творчих робіт;

  • аналіз результатів участі учнів в олімпіадах, інтелектуальних змаганнях тощо.

Як відомо, обдаровані діти виділяються рядом характерних особливостей:

  • обдаровані діти мають добру пам'ять, особистий світогляд;

  • в обдарованих дітей добре розвинена свідомість;

  • обдаровані діти, як правило, дуже активні, творчі й завжди чимось зайняті;

  • обдаровані діти наполегливі в досягненні результату у сфері, яка їх цікавить, для них характерний творчий пошук;

  • вони хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів; навчання приносить їм задоволення;

  • вони вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути у суть речей і явищ, мають здатність фантазувати;

  • вони із задоволенням виконують складні й довготривалі завдання;

  • вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, індуктивно і дедуктивно мислити, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати й узагальнювати їх.

Щоб навчальний заклад став центром науково-дослідницької роботи, необхідно здійснити підготовчу роботу. Передусім вивчити думки педагогічного, учнівського та батьківського колективів. Опитування здійснюють шкільний психолог та заступник директора з навчально-виховної роботи. Наводимо орієнтовне коло запитань для вивчення думки педагогів, учнів, батьків.



Запитання для вчителів:

  1. Чи використовують учні додаткову літературу, готуючись до уроку з вашого предмета?

  2. Чи пропонуєте ви учням додаткові матеріали з навчального предмета?

  3. Чи виступають учні з доповідями і рефератами з опрацьованої (додаткової) літератури?

  4. Чи є в класах, де ви працюєте, учні, які б хотіли брати участь у науково-дослідницькій роботі з вашого предмета?

  5. Чи необхідно у вашій школі створювати НТУ?

  6. Які секції, на вашу думку, мають у ньому працювати?

  7. Чи вважаєте ви для себе необхідним працювати в НТУ?

Запитання для батьків:

  1. Які інтереси, крім навчальних, має ваша дитина?

  2. Які предмети шкільного курсу для неї найбільш значущі?

  3. Книжки якої галузі знань її цікавлять?

  4. Які пізнавальні передачі дивиться ваша дитина?

  5. Чи є ваша дитина членом гуртка в школі або поза школою?

  6. Чи вважаєте ви, що заняття дитини в гуртках та секціях мають бути більш глибокими? Якщо так, то чому?

  7. На заняттях яких гуртків та секцій ви хотіли б бачити свою дитину?

  8. Як ви вважаєте, чи може це вплинути на професійний вибір вашої дитини?

Запитання для учнів

1. Який шкільний предмет тобі найцікавіший?

2.З якого предмета тобі найцікавіше читати додаткову літературу?


  1. Яка галузь знань тебе найбільше цікавить?

  2. Чи береш участь в гуртках? Яких і де?

  3. Чи вважаєш ти необхідним створення в школі НТУ?

  4. Як ти вважаєш, чим НТУ має займатися?

  5. Чи хотів би ти брати участь у роботі НТУ?

  6. Якщо так, то в якій секції хотів би працювати?

  1. Хто з учителів міг би стати твоїм консультантом?

10. Які наукові теми для дослідження тебе цікавлять?
Кроки до створення шкільного наукового товариства

Крок 1

На нараді директорів чи колегії відділу освіти прийняти рішення про створення НТУ. (начальник відділу освіти видає наказ про створення НТУ на базі вказаного закладу).



Крок 2

Заключити угоду з директором закладу про співпрацю (виділення приміщення, забезпечення навчального процесу в НТУ).



Крок 3

Визначити наукових керівників секцій НТУ. Скласти з ними угоду.



Крок 4

Підготувати матеріал для реєстрації НТУ.


Для реєстрації НТУ адміністраціями навчальних закладів подаються такі документи в Кіровоградську Малу академію наук учнівської молоді

(м. Кіровоград, вул. Дворцова (Леніна), 7):



  • наказ про створення НТУ з визначенням статусу (шкільне, районне, міське) (Додаток 1);

  • витяг з протоколу установчої конференції;

  • статут НТУ (Зразок додається. Додаток 2);

  • положення про НТУ;

  • план роботи на поточний рік;

  • паспорт НТУ (додаток 3), який включає:

- перелік наукових секцій НТУ, його профільних гуртків, клубів, інших творчих об’єднань дослідницького спрямування;

- відомості про керівників НТУ, його творчих об’єднань, наукових консультантів;



  • списки учнів - слухачів;

  • інформація про наявність матеріально-технічної бази для проведення пошуково-дослідницької роботи учнів;

  • тематику, напрями та навчально-організаційні рівні їхньої пошуково-дослідницької діяльності.

Щороку до 1 жовтня здійснюється перереєстрація НТУ.


Робота шкільного наукового товариства окреслюється планом роботи ради НТУ та планами роботи секцій.
Пропонуємо план роботи ради НТУ «Інтелект»

Місяць

Тема засідань

Мета

Відпові-

дальні


Результати роботи

Вересень

Організація роботи НТУ «Інтелект» та «Школи юного науковця»

Організація роботи секцій

Керівник ради НТУ. Керівники секцій

План роботи НТУ та «Школи юного науковця»




Жовтень

Критерії оцінювання учнівських науково-дослідницьких робіт

Виробити критерії оцінювання учнівських науково-дослідницьких робіт

Рада НТУ

Критерії оцінювання

Листопад

Готовність членів НТУ до проведення науково-практичної конференції

З’ясувати стан готовності учнівських робіт

Рада НТУ

-

Грудень

Підготовка і проведення учнівської науково-практичної конференції по захисту виконаних робіт

Підготовка матеріалів, аналіз готовності секцій до проведення конференції

Рада НТУ, керівники секцій

План проведення конференції. Роботи учнів

Січень

Результати шкільної конференції та підготовка до виставки науково-дослідницьких робіт

Підбиття підсумків шкільної науково-практичної конференції та підготовка робіт до шкільної виставки

Рада НТШ, керівники робіт

Збірка матеріалів

Лютий

Комплектування секцій НТУ, визначення форм роботи на наступний період

Уточнення банка даних учнів-дослідників

Рада НТУ, керівники секцій

Списки членів секцій

Березень

Науково-дослідницька робота учнів

Обговорення тематики учнівських науково-дослідницьких робіт на наступний період

Рада НТУ, керівники секцій

Перелік тематики робіт

Травень

Підсумки роботи за рік. Планування роботи на наступний навчальний рік

Аналіз результатів роботи за рік

Керівники секцій, голови ШМО

Підсумковий бюлетень



У складі шкільних наукових товариств діють школи «Школа юного науковця», «Вчись вчитися», «Основи наукової діяльності» тощо.

Головне завдання «Школи юного науковця» – дати учневі змогу навчитися займатися науковою роботою, розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів. Головне правило для учнів, слухачів «Школи юного науковця», – особистий інтерес та захоплення. Учням-дослідникам пропонуються заняття, які дають можливість поетапно готувати науково-дослідницьку роботу.


Подаємо орієнтовний перелік питань, які можуть розглядатися на цих заняттях.
ВЕРЕСЕНЬ
Планування роботи «Школи юного науковця» на 2010-2011 навчальний рік.
Рекомендації учням щодо оформлення науково-дослідницьких робіт.
Початок роботи над оформленням проведених досліджень.
Оформлення списку літератури.
Опрацювання критеріїв оцінювання робіт, що будуть подаватись на конкурс – захист.
ЖОВТЕНЬ
Завершення оформлення науково-дослідницьких учнівських робіт.
Попередній перегляд робіт.
Рецензування робіт.
ЛИСТОПАД
Підготовка захисту написаних робіт.
Підготовка презентацій написаних робіт.
Психологічний супровід слухачів «Школи юного науковця».
ГРУДЕНЬ
Підготовка та проведення учнівської науково-практичної конференції по захисту науково - дослідницьких робіт.
Робота журі з визначення кращих робіт, що подані на захист.
СІЧЕНЬ
Підготовка та проведення виставки учнівських науково-дослідницьких робіт.
Нагородження переможців конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт.
Пропаганда роботи наукового товариства учнів «Інтелект».
Обговорення тем майбутніх учнівських науково-дослідницьких робіт.
ЛЮТИЙ
Обрання теми. Визначення мети та завдань.
Розкриття суті понять повідомлення, доповідь, реферат, науково-дослідницька робота.
Види учнівських творчих робіт (робота з написання науково-дослідницьких робіт в НТУ).
БЕРЕЗЕНЬ
Організація пошуку літератури.
Робота з літературою.
Складання плану роботи, що буде виконуватись протягом написання науково-дослідницької роботи.
Постановка мети й обґрунтування теми.
Складання плану експериментальної роботи.
Збір та систематизація даних.
КВІТЕНЬ
Створення картотеки літератури.
Обробка здобутих відомостей.
Опис виконаних завдань, постановка експерименту.
ТРАВЕНЬ
Попереднє планування роботи школи юного науковця.
Підсумок роботи «Школи юного науковця» протягом 2010-2011 навчального року.

У роботі з обдарованими учнями дуже велике значення має організація науково-дослідницької роботи. Слід значну увагу приділяти методиці написання учнівських наукових робіт. Наукова робота учня — це дослідження певної проблеми, яке відповідає науковим принципам має певну структуру, містить результат власного пошуку, власні ви­сновки. Тому слід вчити учнів її якісно виконувати, тобто акцентувати увагу на критерії оцінювання наукових досліджень:

  • актуальність обраної теми;

  • складність, науковість, повнота розкриття теми;

  • аргументованість висновків;

  • елемент творчості;

  • стиль, грамотність.



Вимоги до наукової роботи

Структура

Вимоги до змісту

Титульний аркуш


Містить:

найменування навчального закладу,де виконано роботу;

прізвище, ім'я та по батькові автора;

тему наукової роботи;

прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника;

село і рік

Зміст


Містить:
найменування всіх розділів із зазначенням номерів сторінок, на яких розміщено матеріал


Вступ (рекомендова­ний обсяг — до двох сторінок)


Містить:

оцінку сучасного стану завдання чи проблеми, що розв'язується; обгрунтування необхідності здійснення роботи


Головна частина (не більше як 10 сторінок)


Складається з розділів, у яких вміщено матеріал з конкретно досліджуваної теми.

Автор роботи повинен робити посилання на авторів та джерело, з якого він брав матеріали.


Висновки


Стислі висновки за результатами виконаної роботи мають складатися з кількох пунктів, що підбивають підсумок виконаної роботи.

Список літератури

Складають із переліку джерел, використаних під час написання роботи



Орієнтовний план написання

науково-дослідницької роботи

Вступ

У вступі автор обґрунтовує об­рану тему, стисло пояснює, в чому полягає його науковий інтерес.

Мета роботи

Тут автор розкриває завдання, які слід вирішити в цій роботі, виз­начає шляхи їх вирішення, дає ха­рактеристику предмета дослі­дження.

Наукова (теоретична) частина роботи

Автор дає стислий аналіз про­читаної з даної теми літератури, аналізує теоретичну частину про­блеми і методики, за допомогою яких можна її розв'язати.


Методика проведення експериментальної та дослідницької частини роботи

Детальний опис самої методи­ки, засобів, прийомів, використа­них для її здійснення.


Аналіз результатів дослідження

Тут автор аналізує дані отримані в ході експерименту.
Висновки

У цьому розділі автор робить особисті висновки за результата­ми даних, отриманих у ході екс­перименту, зіставляючи їх з тео­ретичним матеріалом другого роз­ділу.

Завершує роботу список вико­ристаної літератури.

ЗРАЗОК оформлення титульного листа наукової роботи
Відділ освіти Петрівської районної державної адміністрації

Петрівський НВК

Секція_____________________


НАЗВА НАУКОВОЇ РОБОТИ

Роботу виконав(ла)

прізвище, ім’я, по батькові

учень(учениця)________класу,

школи, село, місто (район),

Науковий керівник

прізвище, ім’я, по батькові

cмт Петрове

2012 р.

Поради учням щодо підготовки, оформлення та захисту науково-дослідницької роботи у МАН
Наукове дослідження – це процес вироблення нових знань, який характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю і можливістю відтворення.

І. Як сформулювати назву в науковому дослідженні?

1. Назва наукової роботи повинна бути:



  • актуальною, недостатньо вивченою, викликана інтересом юного науковця;

  • лаконічною, місткою та відповідати стильовим особливостям;

  • точно вказувати на тему та відображати основну проблематику;

  • сформульована у межах 5±2 компонентів.

2. Назва наукової роботи не можлива:

  • у формі запитання;

  • як перелік якихось проблем;

  • розпочинатися словами: “До питання…”, “До проблеми…” тощо;

  • називатися чужоземними словами, якщо без них можна обійтися, знайшовши потрібний лексичний відповідник в українській мові.


ІІ. Як підготуватися до проведення дослідження або експерименту?

1. Обери тему дослідження:



  • обирай цікаву для тебе та актуальну тему;

  • прислухайся при обранні теми до порад керівника секції або вчителя, який буде допомагати тобі виконувати наукове дослідження.

2. Осмисли обрану тему:

  • дай собі час для осмислення суті обраної теми, не поспішай;

  • постійно думай про обрану тему, намагайся визначити шляхи розв’язання цієї проблеми відповідно до вже відомих результатів досліджень та практичного запиту;

  • сформулюй тему коротко і так, щоб назва відповідала суті обраної проблеми і вказувала на мету дослідження.

3. Збери необхідну інформацію:

  • збирай інформацію з усіх доступних для тебе джерел – наукових книг, журналів, статей, максимально використовуй можливості комп’ютера, мережі Internet;

  • інформацію систематизуй та розклади по конвертах, розпиши по картках тощо;

  • роби закладки та помітки олівцем;

  • проаналізуй зібрану інформацію, тобто з’ясуй, чи існують вже засоби вирішення обраної тобою проблеми, визнач позитивні та негативні сторони цих засобів, оціни їх економічну вартість тощо.

4. Сформулюй проблему дослідження:

  • на основі проаналізованої та систематизованої інформації сформулюй власну проблему, визнач її цілі та завдання.


ІІІ. Як працювати з науковою літературою?

1. Для отримання максимальної кількості корисної інформації при читанні дотримуйся певних правил:

  • з’ясуй назву книги або статті;

  • зверни увагу на рік випуску та видавництво, щоб визначити давність та достовірність матеріалу;

  • розберись в основному змісті книги та вичлени факти, потрібні для твоєї роботи;

  • знайди нові або суперечливі факти, які підлягають перевірці або критиці.

2. При роботі з літературою послуговуйся деякими порадами психологів,
наприклад:

  • читай без регресії, тобто переглядаючи очима текст, доки він не буде прочитаний увесь, і, перечитуючи його знову після деякого осмислення (такий спосіб опрацювання матеріалу забирає багато часу);

  • читай без артикуляції, тобто не роби зайвих рухів губами або язиком під час читання;

  • читай не окремими словами, а змістовними блоками;

  • під час читання виділяй ключові слова та опорні пункти;

  • під час читання займи зручну позу і будь уважним:

  • не читай відразу після прийому їжі, або коли ти стомлений;

  • роби перерви під час роботи з літературою – після кожних 20 хвилин читання зроби паузу 5 хвилин, після кожної прочитаної книги відпочивай 20 хвилин.


ІV. Як провести науковий дослід або експеримент?

Якщо наукове дослідження вимагає проведення наукового досліду або експерименту, обов’язково візьми до уваги таку послідовність дій:



  • ознайомся з методикою організації та проведення дослідження;

  • визначся, у який період (взимку, влітку, вдень, вночі тощо), при якій температурі, протягом якого терміну, якими засобами, скільки разів тощо потрібно буде проводити дослід або експеримент;

  • склади перелік необхідного обладнання;

  • підготуй необхідні для проведення досліду або експерименту матеріали;

  • проведи дослід або експеримент;

  • опрацюй, систематизуй та проаналізуй отримані результати;

  • обчисли похибки отриманих результатів;

  • порівняй їх з існуючими результатами аналогічних дослідів або експериментів;

  • сформулюй висновки;

  • оформи письмовий звіт.


V. Як написати науково-дослідницьку роботу?

1. Розроби план науково-дослідницької роботи, в якому передбач основні структурні компоненти:



  • вступ, який повинен містити обґрунтування проблеми дослідження (її актуальність, предмет та об’єкт дослідження, його практичну значущість тощо), мету та конкретні завдання, які ставляться в роботі, наукову новизну, практичне значення, короткий опис існуючих досліджень обраної Вами проблеми, відомості про апробацію, тобто вказати, чи виступав доповідач з даною темою перед членами свого наукового товариства, на шкільній науковій конференції та конференціях різного роду;

  • основна частина, в якій описується саме дослідження або експеримент, засоби його виконання, результати, отримані в результаті експерименту, їх порівняння з існуючими рішеннями проблеми;

  • висновки, де зазначаються основні результати, які отримані в ході дослідження або внаслідок порівняння власних результатів з аналогічними дослідженнями у цій галузі, шляхи практичної реалізації зазначеної проблеми тощо.

2. Розподіли на частини згідно плану всі матеріали, які ти опрацював та зібрав під час роботи.

3. Напиши чорновий варіант роботи:



  • пиши текст на одній сторінці аркуша;

  • аркуші нумеруй;

  • не відступай від змісту;

  • якщо робота виявилась дуже об’ємною, вилучи з неї все, що не розкриває тему.

4. Оформи чистовий варіант роботи:

  • віддай готовий чорновий варіант роботи науковому керівнику для редагування;

  • підготуй матеріали для чистовика.


VI. Як оформити науково-дослідницьку роботу?

Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій базі (посилання на відповідну літературу, її перелік) і відображати власну позицію дослідника.

Наукову роботу необхідно друкувати на білому стандартному папері формату (20,5 х 29 см).

Верхнє поле дорівнює 3 см, нижнє – 2,5 см, поле ліворуч листа – 2,5 см, праворуч – 1,5 см, інтервал між рядками – 1,5 см. Робота повинна бути написана державною мовою у відповідності з чинним законодавством.

Загальний обсяг роботи, без урахування додатків, не повинен перевищувати 30 аркушів машинописного тексту.

Заголовок кожного нового структурного розділу відділяється від попереднього тексту прогалиною у 3 мм (2 рядки), а новий рядок нижче заголовку розміщується через 15 мм, тобто через 1 рядок.

Робота друкується в 2-х примірниках.

Роботу учень надсилає до 15.01. поточного року до МАН, яка знаходиться за адресою: 25006 м. Кіровоград, вул. Леніна, 7 на попередній перегляд, а другий екземпляр бере з собою на захист.

Робота підлягає оцінці та рецензуванню відповідної комісії фахівців. Від наукових учнівських товариств (об’єднань) на обласний конкурс-захист представляють роботи переможців 1-го етапу, які набрали не менше 80 балів згідно з положенням, з рецензією наукового керівника учнівського товариства та заявкою на участь.

Мова роботи повинна бути точною, чіткою, зрозумілою і позбавленою подвійного тлумачення; треба уміло використовувати наукову термінологію, вичитати на грамотність, перевірити цитати, дати, прізвища, цифри.

Формули та позначення вписувати чорною тушшю (пастою).

Вміщені в додатку таблиці, малюнки, схеми, фотографії і т.п. слід розмішувати на стандартних аркушах. Підписи і пояснення розмішуються на лицевій стороні.

Всі сторінки, в т.ч. і додатки, послідовно нумеруються від титульного до останнього аркушу, пропусків і літерних повторень типу “3-а” чи “20-а” не допускати. Першою сторінкою є титульна, але на ній цифра 1 не ставиться, як і на другій. Па третій ставиться цифра 3 і т.д. Порядковий номер ставиться у середині верхнього поля аркушу.

1. Оформити наукову роботу відповідно до структури:



  • титульний лист (містить найменування навчального закладу, де виконана робота; назву секції; назву роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання (якщо є), прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік);

  • зміст (містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних компонентів роботи: вступу, розділів та підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків);

  • вступ (розкриває сутність, стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Висвітлює актуальність дослідження, об’єкт та предмет дослідження, мету та завдання дослідження, практичне значення отриманих результатів);

  • основна частина (складається з розділів, що висвітлюють теоретичні питання та практичний експеримент дослідження);

  • висновки (відображають найважливіші результати, що отримані у роботі);

  • список використаних джерел (містить бібліографічний опис джерел, що використані під час роботи над темою. Кожне джерело починається з нового рядка згідно алфавітного порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземними).

Відредагуй написане, тобто перевір, чи відповідає зміст роботи обраній темі, висновки – завданням дослідження або експерименту.

Виправ орфографічні, граматичні та стилістичні помилки.

4. Надрукуй чистовик відповідно до Положення про обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.

5. Підготуй та оформи додатки – таблиці, діаграми, графіки, фотографії, малюнки тощо.
VІI. Як підготуватися до захисту науково-дослідницької роботи?

1. Загальні рекомендації:



  • добре сприймається емоційний та короткий за тривалістю (не більше 10 хв.) виступ;

  • використовуй тільки зрозумілі для аудиторії терміни;

  • розповідай, а не читай;

  • максимально використовуй наочність;

  • намагайся передбачити можливі запитання.

2. Техніка підготовки:

  • склади план доповіді, який повинен відповідати плану науково-дослідницької роботи;

  • у доповіді виділи: актуальність проблеми, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, його практичне значення. Основну частину виступу присвяти висвітленню методів та етапів дослідження, і, найголовніше – аналізу його результатів. Сконцентруй увагу на власному внеску вирішення цієї проблеми;

  • випиши на окремі картки матеріал кожної частини, які ти вважаєш за потрібне включити до доповіді, та розклади їх за порядком;

  • проведи попередній хронометраж свого виступу та доведи його до потрібного часу;

  • підготуй чітку та яскраву наочність;

  • потренуйся виступати перед дзеркалом, батьками, друзями, науковим керівником.

Рекомендації виступаючому:

  • розпочни свій виступ з привітання журі та аудиторії;

  • назви своє ім’я та прізвище, навчальний заклад, клас або гурток, де

навчаєшся, назву роботи, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника;

  • будь ввічливим до аудиторії протягом усього виступу, не повертайся до слухачів спиною, доповідай голосно та чітко, ввічливо відповідай на запитання та зауваження;

  • по закінченню доповіді подякуй аудитори за увагу.

4. Скористайся порадами психологів:

  • оратор-початківець повинен запам’ятати текст виступу після кількаразового його повторення;

  • бережи голос за кілька днів перед виступом. Уникай холодних напоїв, розмов на морозі, голосних криків тощо;

  • якщо ти сумлінно підготуєш виступ, то впевнишся у своїх силах і таким чином відвернеш одну з причин хвилювання;

  • за кафедрою займи зручну позу, оглянь слухачів, але говорити не поспішай – глибоко вдихни і повільно починай говорити;

  • будь впевненим у собі, але впевненість не повинна переходити у самовпевненість;

  • не виставляй на показ особисті хвилювання;

  • не став під сумнів значущість виступу, не знижуй свій престиж вибаченнями з приводу того, що не зовсім готовий, не вмієш говорити або маєш мало часу;

  • коли потрібно заглянути в рукопис виступу, опусти очі, але голову не нахиляй;

  • будь-які рухи, пози, жести, міміка виправдані лише тоді, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів;

  • силу голосу пристосовуй до акустики і розмірів приміщення;

  • не говори, кали пишеш на дошці, тобто коли стоїш до слухачів спиною;

  • не бійся робити пауз, проте намагайся не заповнювати їх річними звуками (“е-е-е”, “ну” тощо);

  • не затягуй промову, тому що пік уваги слухачів знаходиться посередині відрізку часу, який відведений для виступу;

  • не порушуй регламент: це може викликати протест аудиторії;

  • найкращий темп усного виступу 75-85 слів за хвилину. Але потрібно час від часу змінювати темп мовлення як засіб активізації уваги слухачів;

  • чергуй довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною;

  • основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним;

  • зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування повинні відповідати конкретній ситуації;

  • ставлення людей до тебе ніби віддзеркалює твоє ставлення до них. Усміхайся – і вони усміхатимуться у відповідь;

  • не забувай, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи.



VІIІ. Як оцінюється проведене тобою наукове дослідження?

Проведене тобою наукове дослідження оцінюється під час обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України.

Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт проходить у два тури. Програма роботи кожної секції на конкурсі передбачає три етапи:



  1. етап. Конкурс науково-дослідницьких робіт.

  2. етап. Виконання контрольних завдань з базової дисципліни.

  3. етап. Захист науково-дослідницьких робіт.

Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх етапах програми конкурсу-захисту становить 100 балів.

Попереднє оцінювання науково-дослідницьких робіт проводиться членами журі за такими критеріями:



  • складність, науковість, повнота розкриття теми дослідження – 9 балів;

  • аргументованість висновків – 3 бали;

  • актуальність та елементи творчості – 6 балів;

  • стиль, грамотність – 2 бали;

  • якість оформлення – 2 бали.

Максимальна кількість балів – 22.

Контрольні завдання з базових дисциплін готуються заздалегідь і передбачають 9 завдань за трьома рівнями складності та виконуються протягом 3 годин:

1 рівень – 3 завдання по 2 бали за кожне;

2 рівень – 3 завдання по 4 бали за кожне;

3 рівень – 3 завдання по 7 балів за кожне.

Максимальна кількість балів – 39.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить у секціях. Присутність на захисті керівників делегації вирішується оргкомітетом.

Для захисту надається до 10 хвилин. Оцінюється захист за такими критеріями:



  • аргументація вибору теми та розкриття дослідження з урахуванням власного вкладу дослідника – 14 балів;

  • логічність, чіткість, лаконічність викладення матеріалу, використання наочних матеріалів – 11 балів;

  • повнота, вичерпаність відповідей – 8 балів;

  • культура мовлення – 3 бали;

- активна кваліфікована участь у веденні дискусій – 3 бали.

Максимальна кількість балів – 39.

Оцінки оголошуються після завершення кожного етапу конкурсу.
Попередня оцінка за конкурс науково-дослідницьких робіт може бути змінена членами журі після захисту робіт.

Всі отримані оцінки вважаються остаточними, якщо протягом однієї години після оголошення результатів учасником конкурсу не буде подано офіційної апеляції у письмовій формі. Розгляд апеляції проводиться членами журі безпосередньо з учасником конкурсу, втручання керівників команди та інших сторонніх осіб забороняється.

Конкурс-захист носить особистий характер.

Переможці визначаються за сумою балів, отриманих на всіх


етапах конкурсу-захисту.

Кількість перших, других, третіх місць може становити до 50 відсотків від загальної кількості учасників у секціях з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.

Перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 85 балів.

Друге місце не визначається, якщо учасник не набрав 80 балів.

Трете місце не визначається, якщо учасник не набрав 75 балів.

Залежно від рівня захисту науково-дослідницьких робіт вказана мінімальна кількість балів для визначення призових місць може бути збільшена.

При однаковій кількості залікових балів декількох учасників місця визначаються за результатом виконання контрольних завдань з базових дисциплін.

Переможці та призери II етапу конкурсу-захисту нагороджуються дипломами КТВ МАН України І, II, III ступенів.

Окремі учасники за високий рівень науково-дослідницьких робіт за поданням журі можуть бути відзначені грамотами та призами організаторів.

Склад журі затверджується наказом управління освіти і науки обласної державної адміністрації та оголошується на відкритті конкурсу-захисту.



Роль психологічної служби в організації науково-дослід­ницької роботи учнів

Психологічна служба школи повинна надавати велику допомо­гу в організації та розвитку науко­во-дослідницької роботи в школі. Серед інтелектуально обдарованих учнів, які беруть участь у роботі НТУ, є такі, хто сам демонструє свої інтелектуальні вміння. Але є й не­впевнені в собі, інертні. З такими учнями треба проводити тренінгові та корекційні заняття. Цим і має зай­матися психологічна служба.

Передусім вона використовує діагностику, за допомогою якої психолог визначає завдання, які він вирішуватиме в ході корекційних занять з учнями. Паралель­но вивчають комунікативні вміння учнів, які прагнуть взяти участь у науково-дослідницькій роботі.

Для вивчення інтелектуально­го потенціалу старших учнів ко­рисним може бути тест для оці­нювання нереалізованого інтелек­туального потенціалу.

Такий тест дає змогу прогнозу­вати успіхи в тих сферах діяльності, які базуються на використанні мов­них засобів. Це діяльність, в якій виявляється вербальне мислення людини, а не наочно-образне.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс

Скачати 471.4 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка