Методичні рекомендації для керівників театральних колективів, викладачів театральних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів



Дата конвертації31.10.2018
Розмір227 Kb.
ТипМетодичні рекомендації



Відділ освіти Конотопської міської ради

Дитяча школа мистецтв



Акторський тренінг за К.С. Станіславським

на розвиток акторського апарату

та психотехніки юних акторів

для дітей молодшого шкільного віку

Методичні рекомендації

для керівників театральних колективів, викладачів театральних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів

Розробник:

старший вчитель,

викладач театрального відділення

дитячої школи мистецтв

Макарова Алла Олександрівна



Макарова А.О. Акторський тренінг за К.С. Станіславським на розвиток акторського апарату та психотехніки юних акторів для дітей молодшого шкільного віку методичні рекомендації для керівників театральних колективів, викладачів театральних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. – Конотоп, 2014. – 33 с.

Упорядник: А.О. Макарова, старший вчитель, викладач театральних дисциплін Конотопської дитячої школи мистецтв

Рецензенти:

Смирнова М.П., методист з позашкільної освіти науково-методичної установи Конотопський міський методичний кабінет

Міфтахова В.В., заступник директора Конотопської дитячої школи мистецтв

Методичні рекомендації містять поради щодо використання тренінгових вправ на заняттях з акторської майстерності та сценічного руху для розвитку акторських здібностей юних акторів самодіяльного дитячого драматичного театру.

Призначені для керівників театральних колективів, викладачів театральних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, які займаються театральним мистецтвом з дітьми віком від 6(7) до 10(11) років, які навчаються у 1-4 класах театральних відділень шкіл естетичного виховання або театральних гуртках початкового рівня позашкільних навчальних закладів.

ЗМІСТ

В
4
6
9

11

12



13

14

20



21

22

24



25
26

31

32


СТУП
………………………………………………………………………...........

Розділ І. Акторський тренінг за К.С. Станіславським

на розвиток акторського апарату та психотехніки юних акторів…….........

    1. Тренінгові вправи «гами» на розвиток акторського

апарату та психотехніки………………………………………….........

    1. Вправи на розвиток уяви, фантазії, пам’яті……………………...........0

    2. Вправи на розвиток характерності……………………………... ........1

Розділ ІІ. Сценічне перевтілення………………………………………….......

2.1. Комплекс вправ для виховання гнучкості…………………...........


2.2. Комплекси для виховання швидкісних здібностей………….........

2.3. Комплекси для виховання спритності……………………… .........

2.4. Комплекс для виховання сили…………………………………......

2.5. Комплекси для виховання витривалості…………………… ….....

2.6. Орієнтовні комплекси колового тренування…………………........

2.7. Комплекси вправ для виправлення круглої, сутулої і кругловвігнутої спини……………………………………………....



ВИСНОВКИ………………………………………………………………….....

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................

ВСТУП

Мистецтво відіграє велику роль у формуванні духовного розвитку особистості.

Спілкування з творами мистецтва відображує дійсність у всіх її проявах. Це не тільки сприяє формуванню органів почуттів які встановлені на сприйняття окремих видів мистецтва, але і активізують естетичну свідомість. Спілкування з мистецтвом вдосконалює естетичний смак, дозволяє скорегувати свій естетичний ідеал, дозволяє співвідносити ціннісні орієнтири різних епох та народів.

Поєднуючи види мистецтв – музику, живопис, танець, літературу та акторську гру, театр володіє великою силою впливу на емоційний світ дитини. Заняття сценічним мистецтвом не тільки вводять дитину в творчий простір, а й розвивають сферу почуттів, здатність співчувати. Театральна діяльність через гру, фантазування, вигадування веде дитину до правильної емоційної свободи і вміння відчувати прекрасне.



Театр – це велике, багатогранне мистецтво, в якому дитина радіє граючи, а в грі пізнає світ. У грі неможливе стає можливим – це дає великий емоційний імпульс і активність творчого мислення дитини. Ігровий початок вимагає відриву від дійсності, постановки себе в умовну ситуацію, прийняття нової ролі, переживання, іншого світосприйняття інших почуттів. Гра з елементами театралізації унікальний, універсальний засіб розвитку. Відображаючи і модулюючи різноманітні життєві ситуації, гра розширює коло інтересів і удосконалює здібності особистості, вона вчить об’єктивно відноситися до себе і до оточуючих. Гра розвиває самодіяльну творчість, яка легко може перейти в профільну. Під час театралізованої гри діти захоплені дійством та дією. Існує точка зору, що активні, емоційно-позитивні рухи викликають викид в кров ендорфинів – гормонів радості. І якщо діти рухаються в результаті артистичного перевтілення – народжується сценічна дія, яка є ключем до роботи актора. Таким чином, у процесі гри, яка є творчою діяльністю, діти оволодівають навиками акторської майстерності, отримують уявлення про образ вистави та її складові частини. Усвідомлюють себе в світі рухів, звуку, кольору, мови через оволодіння формою. Також творчий розвиток відбувається в таких напрямках:

  • освоєння світу реальної та фантастичної природи;

  • освоєння загальнолюдських стереотипів поведінки через формування уявлення про особисту поведінку героїв п’єс, казок, інсценізацій;

  • уявлення про взаємозв’язок усього живого на землі;

  • формування вміння включатися в творчий процес;

  • розвиток довільної уваги, уваги до особливостей виконання;

  • занурення в музично-рухове середовище з метою розвитку пластичності та виразності тіла;

  • формування почуття простору, навиків чіткої вимови звуків, постановки дихання;

  • розвиток динамічного діапазону голосу мовно-рухової координації;

  • розвиток здібностей до співчуття та наслідування;

  • формування початкового навику перевтілення через освоєння образів рослинного, тваринного та предметного світів та спілкування через фізичну та словесну дію;

  • вміння діяти в образі-масці;

  • самостійно організовуватися в русі, жесті, слові, почуттях, в процесі перевтілення;

  • формування уявлення про витоки театрального мистецтва та драматургії як особливого виду творчості;

  • вміння зробити дійовий аналіз п’єси;

  • вихованню почуття відповідальності за колективний труд.

РОЗДІЛ І.

АКТОРСЬКИЙ ТРЕНІНГ ЗА К.С. СТАНІСЛАВСЬКИМ НА РОЗВИТОК АКТОРСЬКОГО АПАРАТУ ТА ПСИХОТЕХНІКИ ЮНИХ АКТОРІВ
Театр – мистецтво колективне. Але і разом з цим, театр мистецтво індивідуальностей, ансамбль, поєднаний однією загальною метою – постановка вистави. Саме до цієї мети направлені всі зусилля, всі компоненти творчого навчального процесу. Одним з важливіших компонентів навчального процесу є акторський тренінг.

У сучасній світовій інформаційній мережі, існує велика кількість публікацій і рекомендацій присвячених тренінгу. Різноголосся з питань тренінгу, яке реально склалось у театральній школі, актуалізує потребу пошуку шляхів до методичної конкретності. Найбільш логічним є уважне знайомство з першоджерелом акторського тренінгу, тобто зі спадщиною автора ідеї тренінгу К.С. Станіславського.

Аналіз матеріалів дозволяє зробити висновок, що авторові ідеї акторського тренінгу вважались необхідними такі його основні напрямки:

І - розвиток окремих складових акторського апарату (сценічна увага, сценічна уява, почуття правди і віри, почуття темпу і ритму, елементи спілкування);

ІІ  виконання заданих, добре відомим за повсякденним життям фізичних дій у запропонованих обставинах та відпрацювання механізму внутрішнього виправдання;

ІІІ  робота над типовими елементами сценічної дії, у різних запропонованих обставинах (увійти, стояти, ходити, тощо);

ІV  практичне оволодіння внутрішньою технікою, перетворення вторинного в первинне (несуттєвого в суттєве) за допомогою зміни сприйняття.

Якщо спробувати більш лаконічно визначити напрямки роботи в тренінгу, то основними за К.Станіславським є розвиток акторського апарату і постановка свідомої психотехніки. Ще більш лаконічно  акторський апарат і психотехніка. У такого тренінгу є девіз: «Кожна секунда, кожен натяк на рух і дію повинен бути виправданим». Це означає, що кожне з отриманих найпростіших завдань повинно «оживлятися» вимислом, котрий би їх виправдовував.

Цей процес, як завжди, здійснюється з всюдисущим «якби». Отже, акторський тренінг за К.С. Станіславським повинен базуватися на двох фундаментальних положеннях:

перше – необхідний перехід у площину художнього вимислу;

друге – дійова спрямованість сценічного існування.

Уміння правдиво виконувати прості, добре відомі в житті фізичні дії в найрізноманітніших обставинах К. Станіславський вважав «гамами», в яких актор вправляється щоденно. Дотримуючись певних принципових положень тренажної роботи, в одно час треба чітко усвідомлювати: універсального акторського тренінгу не існує.

Акторський тренінг за своєю природою має бути справою глибоко індивідуальною. Тренінг має готувати актора до виконання тих завдань, які випливають з особливостей мистецького напрямку конкретного театру.

В рекомендаціях пропонується тренінг для юних акторів самодіяльного дитячого драматичного театру. Саме за цим критерієм і визначається зміст тренінгу.

Тренінг проводиться на початку занять з акторської майстерності та займає 15-20 хвилин уроку. Представлені вправи виконуються у комплексі, який складається з обраних викладачем вправ, після м’язового «розігріву» (фізичної розминки) спрямовуючи психофізичний апарат дитини на розвиток акторських здібностей.

Завданнями проведення тренінгу є:

– ознайомлення дітей з елементами психотехніки;

– виявлення індивідуальних особливостей кожної особистості, а також специфіки психічних реакцій (темпераменту, уваги, емоційної збудливості, асоціативної пам’яті);

– удосконалення на основі комплексного тренування психофізичного апарату учня.

Результатом систематичного виконання тренінгових вправ стає набуття вміння володінням психофізичним апаратом.

Щоб не відбувалося фізичне та психічне перевантаження, тренінг повинен бути чітко регламентований у часі та обмежений певною кількістю учасників для того, щоб здійснювати контроль за кожним. Під час виконання тренінгу необхідно створити позитивний морально-психологічний клімат для творчості.

Систематичне виконання даних вправ формують такі компетентності:

1. Практичну, що сприяє оволодінню навичками акторської майстерності;

2. Творчу, що забезпечує розвиток уваги, уяви та фантазії; формування акторських здібностей;

3. Соціальну, що передбачає виховання любові до театрального мистецтва, навичок професійного та соціального партнерства.

Дані рекомендації пропонуються викладачам, які займаються театральним мистецтвом з дітьми віком від 6(7) до 10(11) років, які навчаються у 1  4 класах театральних відділень шкіл естетичного виховання або театральних гуртках початкового рівня позашкільних навчальних закладів.



1.1. Тренінгові вправи «гами» на розвиток акторського апарату та психотехніки


  1. «Настрій»

Вправа на зміну фізичного самопочуття.

Учні стають у коло. Вчитель пропонує передати своєму товаришу емоції.

Гордість, біль, радість, смуток, здивування, щастя, сердитість, захопленість, переляк, задоволення, розпач, сум, хитрість, сором’язливість, хвастливість.


  1. «Чарівна чаша»

Вправа на розвиток уяви та уваги.

Учні стають у півколо. Вони уявляють перед собою чашу. Учні уявно опускають руки в чашу із запропонованою вчителем рідиною (мед, сметана, клей, какао, молоко, тісто, варення, бензин, фарба, тощо). Відповідно до уявленого, учні передають відчуття.




  1. «Нове життя»

Вправа на розвиток уяви, образного, логічного мислення.

Учні розташовуються по колу. Учитель показує їм предмет: палку, м’яч, коробку, шматок тканини тощо.

Завдання: наповнити предмет новим змістом, наприклад: палка може бути скрипкою, олівцем, морозивом.


  1. «Загін»

Вправа на дію у запропонованих обставинах, взаємодію.

Учні йдуть «змійкою» (в потилицю одне одному). Вчитель озвучує умови пересування: «Перед вами канава, пеньок, який не можна обійти, стіна, у брід переходьте струмок по камінчиках, йдете по колоді, тощо.» Через деякий час перший учень стає у хвіст «змійки».




  1. «Годинник»

Вправа на розвиток уваги.

Учні рухаються по колу під музику. По команді вчителя вони утворюють групи на задану цифру (2, 3, 4, 6). Учень, який не потрапив до групи виходить з гри.




  1. «Фантастична істота»

Вправа магічного «Якби».

Учасникам пропонується перетворитися на фантастичну істоту, асоціюючись зі словом (на приклад «карторіня», «яблутісиня», «шоколадулька», «кицюліс».

Завдання: Перевтілитися в істоту за допомогою пластичності тіла.

Допоміжна вправа: дитина читає короткий вірш або байку. Педагог і група просить її своїми словами переказати сюжет і зміст. Потім розповісти той самий вірш або байку мовою, якої не існує «цокаючи», тім самим перевтілюючись на вигадану істоту, яка може розмовляти такою мовою.

Завдання: Відчути інтонацію, ритм, і спрямованість дії.
7. «Завмри»

Вправа на запропоновані обставини.

Учні рухаються під музику. По команді вчителя вони застигають в різноманітних позах. Завдання: Виправдати задані пози, засобами етюдної роботи.
8. «Я не Я»

Вправа на розвиток уяви та образного мислення.

Учням пропонується згадати ліс. Кожний учень закриває очі і розповідає, який саме ліс він бачить на своєму внутрішньому екрані. Потім дітям пропонується перетворитись на: дуб, берізку, горобину, величезну сосну, ромашку, кульбабку, траву, шишку, білий гриб, мухомор, сонце, вітер, дощ, град та ін.

У запропонованих обставинах: яскравий сонячний день, легкий вітерець. Всі гріються на сонечку, раптом хмари налетіли, подув сильний вітер. Злива. Дуб в захваті, у ромашки трагедія… Всі пелюсточки обвисли.. Дощ скінчився, знову з’явилося сонечко.


9. «Ляльки-маріонетки»

Вправа на позбавлення затисків.

Учні уявляють себе ляльками, зробленими з тканини, які після виступу висять на гвіздочках.

Завдання: уявити, що тебе підвісили за ніс, руку, плече, шию, палець. Тіло учня повинно бути зафіксовано на певній частині тіла, всі інші частини розслаблені. Коли діти навчаться фіксувати затисків на окремих частинах, можна запропонувати їм піднятися та походити, як лялька-маріонетка.


10. «Діяти+діяти»

Вправа на розвиток уваги.

Завдання: Діти починають йти, а педагог дає команди: йти та повзти; бігти; стрибати; йти задом на перед; стояти; стрибати на одній нозі.

По бажанню викладача можна пришвидшувати темп зміни команд.


11. «На тому березі»

Вправа для розвитку уваги.

Учні стають у дві шеренги один до одного обличчям.

Завдання: викладач дає команди першій шерензі, наприклад – присісти, підняти ліву руку, кривлятися, сміятися, чистити зуби та ін.

Друга шеренга повинна виконувати команду навпаки: встати – сісти; сміятися – плакати; чистити зуби – їсти яблуко.
12. «Ліліпути й велетні»

Вправа на розвиток образного мислення, уяви, фантазії та взаємодію.

Учні діляться на дві частини: частина учнів уявляють себе ліліпутами, інша частина - велетнями. Після розподілу ролей учні пересуваються по сцені, намагаючись взаємодіяти в запропонованих обставинах. Потім вони міняються ролями.
13. «Брати й сестри Грим»

Вправа на розвиток уяви, уваги, мовлення.

Один учень починає вигадувати й розповідати будь яку історію, казку. За сигналом вчителя він припиняє розповідь і його оповідання чи казку продовжує інший і т.д. Учні повинні дотримуватись логіки поведінки персонажів і послідовних дій, які ведуть до кінцевої мети оповідання.
14. «Надія»

Вправа на довіру.

Мета: навчитися довіряти партнеру по сцені, вміти відчувати свого партнера: його настрій, фізичні відчуття.

Всі учні стоять в колоні, поклавши руки на плечі одне одному. Очі заплющені у всіх, окрім першого, який веде групу через різні перешкоди, він може попереджати про перешкоди розповідаючи у голос.


15. «Хроніки шафи»

Вправа на спілкування.

Мета: навчитись спілкуватись з партнером не тільки за допомогою мови.

Учні грають роль якоїсь речі в шафі: капелюх, спідниця, штани, тощо.

Завдання: придумати невеликий діалог між ними, конфліктну ситуацію та її рішення.
1.2. Вправи на розвиток уяви, фантазії, пам’яті


  1. «Перевтілення»

Мета: навчитись самостійно створювати образ.

Всі учні перевтілюються в що завгодно, але не за допомогою слів, а за допомогою сценічної дії. Кімната, сцена, перетворюються в ліс: учні стають деревами, квітами, тваринами, птахами та ін; вокзал – учні: валіза, потяг, пасажири; лікарня – учні: лікарі, пацієнти, уколи.




  1. «Обличчя»

Учні по черзі уявляють обличчя людини під час певної дії та намагаються детально описати її (читає, дивиться телевізор, дрімає, їсть, і т.д.).


  1. «Мімодрама»

Учні повинні вигадати розповідь, в основі якої має бути «життя речей», а потім пластично показати це на прикладі «життя парасольки».

«Я, дуже гарна парасолька, живу на вітрині в супермаркеті, але мене ніхто не хоче купувати, тому що я коштую дуже дорого. Дивлюсь я на покупців і мені прикро, я відчуваю себе самотньо… І ось, нарешті, якась модна дамочка все ж таки купує мене! Яка я щаслива! Нарешті я комусь потрібна. Я захищаю свою господарку від дощу, снігу, сонця. Ой! Що це таке? Який сильний вітер! Я зламалась. Мені дуже боляче! Моя господиня викинула мене на смітник…не розумію навіщо вона так зробила? Мабуть, вона тепер купує собі іншу парасольку, кращу за мене. Тепер я знов самотня, як сумно.

Але… Хто б міг подумати: саме тут я щаслива по - справжньому: в мене веселі, вірні друзі – дірява каструля, та старий порваний черевик. Нам тепер гарно разом.»

За таким принципом можна робити інші вправи: «Я - стілець», «Я газета», «Я – холодильник», «Я - лампа».


1.3. Вправи на розвиток характерності

Вправи на розвиток характерності спрямовані на те, щою учні навчилися перевтілюватися в різні сценічні образи.




  1. «Товстий і тонкий»

Учні об’єднуються в пари та перевтілюються: один в товстого, другий – в тонкого. Всі вони виконують однакове завдання, при цьому кожен знаходиться в своєму образі.

Завдання:

- збирати у лісі гриби;

- зривати з дерев яблука;

- замітати підлогу;

- робити фізичні вправи.

Після виконання вправ учні міняються ролями і ще раз виконують вправу.


  1. «В світі тварин»

Учні відтворюють характерність певної тварини. Тобто характерні риси, притаманні саме тій чи іншій тварині: коту, собаці, мавпі, слону тощо.


  1. «В світі людей»

Учні спостерігають за людською ходою і відтворюють пластику ходи різних людей, різної статі, віку, темпераменту.

РОЗДІЛ ІІ. СЦЕНІЧНЕ ПЕРЕВТІЛЕННЯ
Сценічне перевтілення як основний елемент акторської гри, у всіх її проявах, як в акторському тренінгу, етюдах так і в мізансценах вистави, неможливе без пластичної культури.

Пластичність – це здатність до формоутворення, співвідношення внутрішнього образа з його зовнішньою виразністю.

Саме цих якостей можна навчитися під час занять зі сценічного руху.

Сценічний рух – це вправи розвивального характеру, спрямовані на розвиток всього фізичного тіла, м’язів та позбавлення їх затисків, на розвиток уваги та координації рухів, розвиток гнучкості та рухомості рук, почуття балансу, ритмічність, скульптурність. Але на самому початку занять педагог перш за все повинен приділяти максимум уваги вправам, які спрямовані на корегування фізичних відхилень в рамках фізичного тіла: постава, хода, рухливість, гнучкість, спритність, сила , витривалість.

Зазвичай під пластикою розуміють загальну гармонію рухів. Під пластикою актора слід розуміти виразність виконання руху, жестів та поз, а без всебічного розвитку фізичного тіла це неможливо. Тому вправи на вдосконалення фізичного апарату дитини є головними в побудові заняття з сценічного руху.

Основні вимоги до проведення вправ:



  • перед кожною вправою необхідно чітко визначити форми й способи досягнення мети;

  • не слід вимагати негайного результату – тут важливим є процес (за такого підходу невпевненість дітей у своїх можливостях поступово минеться);

  • регулярність занять, послідовність і неквапливість;

  • оскільки і фізично, і психічно не існує двох однакових людей, то всі вправи проводяться з урахуванням кожної індивідуальності.

У кожну вправу повинні бути закладені елементи творчої вигадки, що викликають емоційний відгук дітей, необхідний під час розв’язання кожного конкретного завдання. Ігровий початок у побудові занять, імпровізація у добре відомих і нових вправах, уміння створювати заразливу емоційну атмосферу допоможуть педагогові зробити різноманітні вправи єдиним і неподільним процесом. Під час занять поступово відбувається усунення м’язових затисків, позбавлення утоми, зайвого хвилювання.


2.1. Комплекс вправ для виховання гнучкості


Комплекс 1

1. З вихідного положення — основна стійка, ноги на ширині плечей. Нахили тулуба вперед, назад.

2. Присідання: ноги разом; ноги нарізно, ступні паралельно.

3. З вихідного положення — руки вгору, в руках гімнастична палиця. Відведення прямих рук назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).



Комплекс 2

1. Пружинні нахили: «притягування» тулуба руками до гомілки.

2. Повільне відведення зігнутих та прямих рук у різні площини.

3. Гімнастична палиця вниз. Піднімання рук угору — назад до відказу (виконується з допомогою і без допомоги партнера).



Комплекс 3

1. Присівши в упорі, на одній нозі, другу відвести вбік — пружинні присідання на правій, лівій ногах.

2. З вихідного положення — основна стійка, ноги на ширині плечей. Колові рухи тулубом вправо-вліво.

3. Вихідне положення — основна стійка. Нахили вперед з допомогою партнера чи з вагою на плечах.



Комплекс 4

1. Випад правою ногою вперед, ліва позаду  пряма, носок відтягнути. Пружинні погойдування (між стегном і гомілкою, кут 90°) зі зміною положення ніг.

2. Нахили назад. Трохи згинаючи ноги в колінних суглобах, торкнутися руками п'ят.

3. Колові рухи руками в різних напрямках.



Комплекс 5

1. Махи ногами (правою-лівою) в різних площинах.

2. Хвилеподібні рухи тулубом у фронтальній площині «вперед – назад».

3. З вихідного положення — основна стійка, руки вперед. Повороти рук усередину та назовні за допомогою партнера.



Комплекс 6

1. З вихідного положення обличчям до опори (гімнастична стінка, лава тощо) ногу покласти на опору. Нахили вперед до ноги із захопленням гомілки руками.

2. Стоячи спиною до гімнастичної стінки, захопити перекладину прямими руками. Глибокі прогини вперед, випрямляючи ноги.

3. З вихідного положення — руки в сторони. За допомогою партнера відведення прямих рук назад до межі — тримати 3-4 секунди.



Комплекс 7

1. Пружинні погойдувані в положенні гімнастичного «напівшпагату, шпагату».

2. Стоячи спиною на відстані одного кроку від гімнастичної стінки, нахили назад, торкаючись руками стінки на рівні поперекового відділу.

3. Згинання, розгинання та відведення вбік правої-лівої ніг.



Комплекс 8

1. Пасивні згинання та розгинання ніг з допомогою партнера з наступним утриманням статичного положення.

2. Нахили назад за допомогою партнера до положення гімнастичного “моста”. 3. Повороти рук усередину та назовні до відказу.

Комплекс 9

1. Пружинні погойдування в положенні ноги нарізно (якнайширше).

2. Лежачи на стільці, лаві, нахили назад під натиском рук партнера.

3. Піднімання гімнастичної палиці та її опускання назад, за спину, потроху зменшуючи відстань між захопленням руками.



Комплекс 10

1. Лежачи на спині, піднімання ніг до торкання підлоги за головою.

2. Вихідне положення — основна стійка. Тримаючись руками за пору, махи ногами вбік, уперед, назад із зміною вихідного положення.

3. Основна стійка — руки вгору. За допомогою партнера відведення рук назад до відказу.



Комплекс 11

1. Стати обличчям до опори й поставити на неї пряму ногу на рівні пояса. Нахили вперед із допомогою партнера.

2. Лежачи на спині, зведення та розведення ніг до відказу.

3. Відведення рук у кроці назад, у руках гімнастична палиця, набивний м’яч тощо.



Комплекс 12

1. У кроці відведення рук назад (з вихідного положення: руки в боки, вгору, вниз) за допомогою партнера, тримати 3-4 секунди.

2. Стоячи спиною один до одного, захопивши зігнутими у ліктях руками партнера, нахили вперед з підніманням партнера, який прогинається у грудній та поперековій частинах тіла.

3. 3 вихідного положення лежачи згинання прямих ніг у кульшовому суглобі за допомогою партнера.


Крім загальновідомих гімнастичних вправ пропонуємо вашій увазі декілька вправ хатха-йога — цієї старовинної системи фізичної культури. Під час виконання кожної пози треба стежити за диханням. Так, при нахилах завжди виконують видих і навпаки, при розгинанні — вдих. Затримують повітря здебільшого при збереженні пози.

1. ТРОННА ПОЗА, АБО «МЕТЕЛИК»

І варіант. Сядьте на підлогу з витягнутими вперед і розведеними в сторони ногами. Поволі підтягніть ноги якомога ближче до тіла так, щоб стопи з'єдналися. З допомогою рук ступні присунути ближче до тіла. Руки покласти на коліна (пальці разом, повернені до середини). Не зрушуючи з місця ступні, надавлюємо коліна, стараючись притиснути їх до підлоги. Кінцева ціль — досягнути коліном підлоги. Після цього випрямляємо ноги і повторюємо вправу декілька раз.

II варіант. У цій позі взятись двома руками за ноги, трохи вище щиколоток. Спина пряма. Повільно видихаючи повітря, наскільки можливо, нахиляємось уперед. Добре, коли чолом торкнемось пальців ніг. У цьому положенні трошки затримайте дихання і, випрямляючись, вдихайте. Вправу повторювати 5-10 раз.

Результат: сильне розтягнення м'язів і зв'язок у цій вправі стимулює діяльність серця і легень, зміцнюючи їх.



2. ПОЗА «ЧОЛО-КОЛІНО»

Сісти. Ноги разом, прямі. Спину тримаємо рівно, руки вгору. Нагнутись вперед настільки, наскільки дозволяє гнучкість тазу. Коліна намагатися не згинати. Руками взятись за великі пальці ніг, ступні або щиколотки. Руки зігнути в ліктях і намагатись ліктями доторкнутись до підлоги. Чоло весь час тримаєм до колін. Випрямляючись — вдихайте, нагинаючись — видихайте. У кожному крайньому положенні затримайте дихання на 5-8 секунд.

Результат: розвиває мускульну систему всього тіла. Благодійно впливає на діяльність нервової системи і травлення. Попереджує і лікує запори.

3. ПОЗА «ЛОТОС»

Символізує чистоту і досконалість, через що цю позу ставлять на перше місце серед усіх інших вправ.

Сядьте і витягніть ноги вперед. Двома руками піднести праву ногу і, утримуючи її за п'ятку, зігнути в коліні й покласти на праве стегно. Те саме зробіть із лівою ногою. Тіло тримайте прямо, руки покладіть на коліна. При перших спробах може з'явитись біль у колінах — розітріть їх. Якщо біль не припиняється, виконуємо цю вправу наступного дня. Підготовчі вправи — закладаємо одну ногу і робимо рухи коліном униз. Те ж — іншою ногою. Якщо важко зробити «лотос», то робимо напівлотос. Ті самі рухи, що при «лотосі», але стопи закладаємо навхрест на гомілку.

Результат: випрямляє деформований хребет, дає відпочинок серцю. Розвиває всі суглоби нижніх кінцівок і тазу. Виховує і закріплює силу волі, покращує самопочуття.



4. ПОЗА«НАПІВВЕРБЛЮД»

І варіант. Станьте на коліна. Поволі нахиляйтесь назад, поки руки не торкнулися п'ят. За допомогою рук утримуємо позу до хвилини. Стоячи на колінах — вдих, при випрямленні — видих. Виконавши позу — розслабтесь.

ІІ варіант (складний). «Верблюд». Стоячи на колінах, поволі нахиляємось назад, поки не торкнемось головою п'ят. Утримуємо позу за допомогою рук. Дихальний процес такий, як у першому варіанті.

Pезультат: цю позу називають «діамант». Стимулює емоційні функції, допомагає збільшувати зріст, розвиває гнучкість суглобів і всього тіла. Позитивно впливає на волю і самопочуття.



5. ПОЗА «КОБРА»

Ляжте на живіт, повністю розслабте всі м'язи. Зігніть руки в ліктях і притисніть до тулуба, пальці витягнуті вперед. Підводьте голову і тулуб до крижів повільно вгору — спокійно, плавно. Одночасно вдихайте. Руки служать тільки опорою. Прогнувшись повністю, затримайте на кілька секунд повітря. Голову тримайте прямо. Повертаючись у вихідне положення, видихайте. Тіло спирається на підлогу своєю нижньою частиною від пупка до пальців ніг. Вдихати, видихати і затримувати повітря кожен повинен відповідно до своїх можливостей. Вправу виконуємо 5-6 раз, потім 8-10 раз. Початківці підводять грудну клітку і тулуб за допомогою рук. Поступово тренуючись, підняття тулуба за рахунок спинних м'язів, а руки — лише легка опора. Виконуючи вправу, зосередьте всю увагу на тому, що діється в м'язах спини.

Результат: мобілізуються різні нервові центри і сплетіння. Тонізує глибокі і поверхневі м'язи спини, зміцнює черевні м'язи. Ліквідує деформації хребта. Стимулює нервову систему. Запобігає відкладенню солей.

6. ПОЗА «ЛУК»

До цієї вправи переходять при освоєнні вправи «Кобра».

Ляжте на живіт, витягнувши ноги. Зігніть ноги в колінах максимально догори і відведіть назад. Підведіть голову, одночасно потягніть сильно за ноги і прогніть тіло вгору так, щоб від верхньої частини хребта до колін воно утворило вигнуту дугу. Вигинаючись, зробіть глибокий вдих. Усе тіло спирається на підлогу ділянкою пупка. Затримати повітря і залишатись у такому положенні, доки вам зручно. Ефективність вправи збільшується, якщо зробити кілька погойдувань уперед-назад, як колисці. Рівномірно дихати. Потім відпустити кісточки. Дихають так: вигинаючись угору — вдих на 3-5 сек., при фіксації вправи — затримка дихання на 6-10 сек., повертаючись у вихідне положення — видих на 3-5 сек.

Результат: вправа стимулює діяльність ендокринних залоз (особливо щитовидної, печінки, нирок, надниркових і підшлункової залоз). Сприятливо позначається на діяльності мозку і його функціях. Зміцнює хребет і всі нервові центри, розташовані вздовж нього.



2.2. Комплекси для виховання швидкісних здібностей

Комплекс 1

1. Прискорення з високого старту на 10, 15, 20 метрів.

2. Ловля м'яча (волейбольного, футбольного, тенісного) при відскоку від стіни.

Комплекс 2

1. Біг із закиданням гомілки назад.

2. Стрибки через скакалку.

Комплекс 3

1. Біг із високим підніманням стегна (з вихідних положень: руки за спиною, на колінах, опущені вниз).

2. Ловля падаючого предмета за командою партнера (предмет: м'яч, гімнастична палиця тощо).
Комплекс 4

1. Біг із різних стартових положень (сидячі, сидячі із схрещеним ногами, спиною в напрямку бігу тощо).

2. Біг під скакалкою, що обертається.

Комплекс 5

1. Біг на прямій із перешкодами, встановленими па відстані 10, 15, 20 метрів.

2. Стрибки вгору за командою партнера з діставанням предмета.

Комплекс 6

1. Біг через набивні м'ячі на відстані 5, 10, 15, 20 метрів.

2. Стрибки через гімнастичну лаву (вперед-назад).

Комплекс 7

1. Біг із прискоренням за сигналом.

2. Лежачи на лопатках, махові рухи ногами (педалювання) і прискоренням.

Комплекс 8

1. Передача м'яча в парах сидячи - лежачи.

2. Серія стрибків на місці: два стрибки на малій висоті, третій — на повну силу.

Комплекс 9

1. Біг перехресним кроком.

2. Стрибки через скакалку у швидкому темпі.

Комплекс 10

1. Біг на місці біля опори.

2. Біг із зупинкою за сигналом.
2.3. Комплекси для виховання спритності

Комплекс 1

1. Кидок м'яча (волейбольного, баскетбольного, футбольного) на точність у квадрат чи коло, що намальовані на стіні (з відстані 3,4,5 метрів).

2. Стрибок у довжину з місця при вихідному положенні спиною до

напрямку стрибка.



Комплекс 2

1. Метання чи кидання п'яти м'ячів із максимальною швидкістю (м'ячі біля ніг) у ціль лівою рукою знизу па відстань 3, 4, 5 метрів.

2. Біг із вихідного положення спиною до напрямку бігу за сигналом.

Комплекс 3

1. Подолання перешкод (гімнастичні лави, м'ячі тощо) стрибки на лівій-правій ногах.

2. Метання м'яча в цілі, після колового обертання тулуба вправо-вліво. На рахунок: 1-2-3 — обертання, 4 — кидок м'яча з відстані 3, 4, 5 метрів.

Комплекс 4

1. Метання м'яча n ціль (волейбольного, баскетбольного, футбольного) із вихідного положення сидячи на підлозі, стільці, гімнастичній лаві (відстань до цілі 2, 3, 4 метри).

2. Біг з оббіганням предметів на відстані 10-15 метрів (4-5 стояків чи набивних м'ячів).

Комплекс 5

1. Швидкісне ходіння по гімнастичній лаві — зіскок, перекид уперед, кидання м'ячів (3, 4, 5 шт.) у ціль із відстані 6, 7, 8 метрів.

2. Стрибки по «грудках» на одній, двох ногах (з обруча в обруч).

Комплекс 6

1. Кидки м'ячів в ціль (3, 4, 5 шт.) після «човникового» бігу (10x2).

2. З вихідного положення — основна стійка, кидок м'яча вгору, положення лежачи, встати, зловити м'яч.

Комплекс 7

1. З вихідного положення — основна сішка, м'яч біля ніг, па підлозі. За сигналом — кидання м'яча партнеру з відстані 2, З, 4 метри.

2. Кидання м'ячів з-за голови з нестійкого предмета (гімнастичної лави, «коня», «козла» тощо).

Комплекс 8

1. 3 вихідного положення — основна стійка, кидок м'яча вгору, лягти на спину, встати, піймати м'яч.

2. Стрибки на одній нозі парами з вихідного положення, руки на, плечі партнера, права — ліва нога вперед.

Комплекс 9

1. Стрибки на двох, одній нозі через набивні м'ячі (відстань 10-12 метрів), тримаючи в руках м'яч.

2. Подолання смуги перешкод кроком, бігом (наприклад: пройти по гімнастичній лаві; зробити перекид, перестрибуючи через планку, , пройти по гімнастичній стінці і т.д.).
2.4. Комплекс для виховання сили

Комплекс 1

1. Пересування вперед стрибками на двох ногах, руки па пояс. (При виконанні в колоні — руки на плечі партнеру, що стоїть попереду).

2. З вихідного положення — набивний м'яч у руках над головою — кидок об стіну чи іншу перешкоду. (Відстань 3-4 метри).

Комплекс 2

1. Сидячи па лаві, нахили вперед-назад, ноги закріплені.

2. Віджимання в упорі лежачи, руки на гімнастичній лаві.

Комплекс 3

1. Перетягування в парах сидячи.

2. Лежачи на спині, по черзі згинання та розгинання ніг у колінних суглобах з упором у ноги партнера.

Комплекс 4

1. Стоячи спиною один до одного, руки в замку па рівні ліктів.

поперемінні нахили вперед, піднімаючи один одного. 2. Тримаючись за руки, присісти і встати.

Комплекс 5

1. Поперемінні присідання на одній нозі (правій, лівій) з опорою рукою об стіну.

2. Вис на зігнутих руках 5-Ю сек.

Комплекс 6

1. Із вису стоячи, вистрибування у вис на зігнених руках (підборіддя підняти на гриф перекладини).

2. Імітація греблі.

Комплекс 7

1. Сидячи (ноги разом), нахиляти тулуб уперед при допомозі

партнера.

2. Лежачи на підлозі, захопити набивний м'яч двома ногами: піднімання і опускання прямих ніг з набивним м'ячем.



Комплекс 8

1. Лазіння по канату довільним способом.

2. Присідання з вагою на спині (партнер, мішок із піском) біля гімнастичної стінки з почерговим перехватом руками вгору-вниз стінних перекладин.

Комплекс 9

1. З вихідного положення лежачи на спині, у руках інвентар вагою до 3 кг (набивний м'яч, мішок із піском, гантелі) сідати, руки вгору.

2. З вихідного положення лицем один до-другого, руки на плечах партнера. Кожний старається відтіснити суперника назад.

Комплекс 10

1. Ходьба на руках із вихідного положения вгору лежачи, ноги підтримує партнер (із наростанням втоми, партнери міняються ролями).

2. Стоячий нахиляється вперед і опирається руками у підошви піднятих ніг партнера. Лежачий випрямляє ноги, а стоячий — руки (час від часу міняються ролями).
2.5. Комплекси для виховання витривалості

Комплекс 1

1. Багаторазові кидки м'яча в стіну від грудей на відстані 1, 2, 3 метрів.

2. Рівномірний біг.

Комплекс 2

1. Згинання та розгинання рук в упорі до втоми.

2. Біг з прискореннями па відстань до 60-80 метрів.

Комплекс 3

1. Багаторазова серія кидків набивного м'яча з-за голови.

2. Біг через перешкоди на відстані до 40-60 метрів.

Комплекс 4

1. Згинання та розгинання рук із вагою (набивний м'яч, гантелі, мішечки з піском тощо).

2. Біг із подоланням перешкод (3  4 перешкоди па відстані до метрів).

Комплекс 5

1. Вис на зігнутих руках.

2. З вихідного положення сидячи па підлозі чи на стільці, підняти

прямі ноги і тримати «кут».



Комплекс 6

1. Стрибки на місці через скакалку па двох, одній нозі із зміною ні черзі ніг.

2. Біг із зміною лідера.

Комплекс 7

1. Біг із вагою (м'ячі набивні, мішечки з піском тощо).

2. Утримання лаги на прямих, витягнутих уперед руках (набивні м'ячі, гантелі тощо).

Комплекс 8

1. Утримання ваги на розведених у сторони руках (300, 400, 500 грамів).

2. Просування стрибками вперед із скакалкою.

Комплекс 9

1. Багаторазове підкидання та ловля набивного м'яча.

2. Біг у парах, руки па плечі партнера.

Комплекс 10

1. З вихідного положення — гімнастична палиця за спиною, біг прискоренням на відстані до 60-80 метрів.

2. Ходіння на руках за допомогою партнера.
2.6. Орієнтовні комплекси колового тренування
Цe найефективніша форма занять, яка дає можливість урахувати індивідуальні особливості школярів. Тут учні набувають навики самостійного фізичного удосконалення, проходять практику інструктування.

Підготовку до використання методу «колового тренування» радимо провести за таким планом:

— визначити та підготувати місце для занять, дібрати і виготовити дрібний інвентар, скласти комплекси вправ.

— ознайомити учнів із змістом колового тренування і технікою виконання вправ;

— розділити школярів по станціях, в яких може бути від 3 до 6 чол.;

— установити на станціях покажчики, на яких великими цифрами вказати номер вправи, зробити її опис та зобразити графічно.


Комплекс колового тренування на заняттях з гімнастики:

1. Згинання і розгинання рук в упорі стоячи, лежачи.

2. Подолання перешкоди «колода».

3. Нахили тулуба вперед і назад із гімнастичною палицею.

4. Лазіння вгору-вниз по гімнастичній стінці, наступаючи па кожну рейку.

5. Стрибок через «козла», ноги нарізно.

6. Підтягування на перекладині.

7. Із сіду на гімнастичній лаві, руки за головою, ноги закріплені, нахили тулуба назад-уперед.

8. Стрибки на обох ногах через скакалку, обертаючи її вперед.

Комплекс колового тренування на заняттях з легкої атлетики:

1. Біг у повільному темпі на дистанції 200-300 метрів.

2. Метання тенісного м'яча, гумового шланга, мішечків із піском тощо.

3. Стрибок у висоту з прямого розбігу.

4. Кидки набивного м'яча партнеру способом з-за голови.

5. Біг із прискоренням на 10, 20 м або човниковий біг 4x9 м.

6. Стрибки через кубики або гімнастичні палиці.

7. Сидячі, руки вгору, нахил тулуба вперед (складка).

8. Стрибок у довжину з місця.
2.7. Комплекси вправ для виправлення круглої, сутулої і

кругловвігнутої спини

Комплекс 1

1. Ходьба на місці з високим підніманням стегна і широкими вільними рухами рук — 1 хвилина. Дихати рівномірно.

2. Вихідне положення (далі В.п.) — пальці рук переплетені за спиною; На рахунок 1-2 — піднятися на носки, енергійно відвести руки назад до зведення лопаток (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Повторити 10-12 разів.

3. В.п. — руки за голову; 1 — руки вгору, відводячи їх назад, ліву ногу назад на носок, прогнутися (вдих); 2—в.п. (видих); 3-4 — те саме правою ногою. Повторити 8-10 разів.

4. В.п. — сід на п'ятах, тулуб нахилений уперед, руки вперед, подоланні на підлозі; 1-3 — ковзаючи грудьми над підлогою, згинаючи і випростовуючи руки, перейти в упор лежачи на стегнах, голову відвести назад, прогнутися (вдих), 4 — згинаючи ноги, в.п. (видих). Повторити 8-12 разів.

5. В.п. — упор лежачи на зігнутих руках; 1-2 — випростовуючи руки, упор лежачи на стегнах, прогнутися (вдих), 3-4—в.п. (видих). Повторити 8-10 разів.

6. В.п. — основна стійка. На рахунок 1 — піднятися на носки, руки через сторони вгору (вдих); 2-3 — присід, руки вгору (видих); 4 — в.п. Повторити 6-8 разів.

7. В.п. — лежачи на грудях, руки зігнуті в ліктях, кисті під підборіддям; 1-2 — руки в сторони, підняти голову, плечі і ноги, прогнутися «ластівка» (вдих), 3-4 — в.п. (видих). Повторити 8-10 разів. .

8. В.п. — лежачи на спині, ноги нарізно, руки в сторони; 1 — підняти ноги вперед і з'єднати їх (вдих); 2—-зігнути ноги (видих); 3 — випростати ноги вперед (вдих); 4—в.п. (видих). Повторити 8-10 разів. Спину і голову з підлоги не піднімати.

9. В.п. — упор сидячи ззаду; 1 — підняти ноги вперед, руки в сторони «кут»- — (вдих); 2-3 — тримати положення «кута»; 4 — в.п. (видих). Повторити 10-12 разів у положенні «кута».

10. В.п. — лежачи на спині, ноги нарізно, руки вниз. 1-2 — спираючись на п'ятки, підняти тіло і руки вгору (вдих); 3-4 — в.п. (розслабитися, видих). Повторити 8-10 разів.

11. Ходьба з медболом або мішечком із піском (1-2 кг) на голові. Руки. в сторони (1 хв.). Спочатку на голову кладуть «бублик», а потім медбол або мішечок.

12. Біг у повільному темпі (1-2 хвилини) з переходом на ходьбу і виконанням дихальної вправи з рухами рук угору та вниз.

Комплекс 2

1. Ходьба на місці з високим підніманням стегна і широкими вільними рухами рук. Ходьба звичайна в русі, ходьба на носках, п'ятках. Ходьба з зупинками за командою — 1 хв.

2. В.п. — притиснутися до стіни потилицею, спиною, сідницями і п'ятками, набувши положення правильної постави; 1 — крок уперед; 2 — в.п.; З — крок уперед із заплющеними очима; 4 — в.п. Повторити 5-6 разів.

3. В.п. — стійка нарізно, руки за голову; 1 — руки в сторони: — назад підняти на носки, прогнутися (вдих); 2—в.п. (видих). Повторити 10-12разів.

4. В.п. — стійка ноги нарізно, руки перед грудьми; 1-2 — відводячи лікті назад і зводячи лопатки, прогнутися в грудному відділі хребта, підняти голову (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Повторити 8 - м разів.

5. В.п. — упор стоячи на колінах; 1 — праву руку в сторону, повертаючи тулуб і голову вправо (вдих); 2 — в.п. (видих); 3-4 — те саме в лівий бік. Повторити 8-10 разів.

6. В.п. — лежачи на спині, руки в сторони; 1-2 — прогинання у грудному відділі хребта сковзким рухом по підлозі вниз підвестися в положення сидячи зігнути ноги так, щоб ступні торкалися підлоги, руки в упорі ззаду, плечі опущені (видих); 3-4 — в.п. (вдих). Повторити 8- 10 разів.

7. В.п. — лежачи на спині на валику, що під нижніми кутами лопаток, руки вниз; 1-2 — руки вгору (вдих); 3-4 — в.п, (видих). Повторити 10-12 разів. ;

8. В.п. — лежачи на спині, руки біля голови пальцями до плечей; 1- 3 — «міст» з опорою на голову, руки і ноги (видих); 4 — в.п. (вдих). Повторити 8-10 разів.

9. В.п. — стійка ноги нарізно, руки на поясі; 1 — присід, руки в сторони (видих); 2 — в.п. (вдих). Повторити 6-8 разів.

10. В.п. — руки за голову, нахил тулуба вперед; 1 -2 — руки в сторони, прогнутись у попереку, голову не спускати, дивитись уперед (вдих); 3-

4 — в.п. (видих). Повторити 10-12 разів.

11. Ходьба по колу з предметом на голові, руки в сторони (15-20 секунд).

12. Біг у повільному темпі (1-2 хвилини) з переходом на ходьбу з виконанням дихальних вправ.



Комплекс З

Вправи з гімнастичною палицею

1. Ходьба на місці з високим підніманням стегна і широкими вільними рухами рук. Ходьба звичайна в обхід, ходьба на носках, на

п'ятках, на зовнішньому боці ступні (1 хвилина).

2. В.п. — палиця внизу; 1-2 — підняти палицю вгору, підвестися на носки (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Повторити 10-12 разів.

3. В.п. — палиця внизу за спиною; 1-2 — відвести палицю назад, підвестися на носки (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Повторити 10-12 разів.

4. В.п. — палиця вертикально за спиною, руки зігнуті; 1 -2 — присісти (видих); 3-4 — в.п. (вдих). Повторити 8-10 разів.

5. В.п. — стійка ноги нарізно, палиця внизу; 1-2 — палиця перед грудьми, поворот тулуба вправо з одночасним нахилом назад (вдих); 3-4 — в.п.; 5-8 — те саме в ліву сторону. Повторити 8-10 разів.

6. В.п. — лежачи на животі, руки вгору, хват палиці за кінці; 1-2 — згинаючи руки, палицю на лопатки, підняти голову і плечі, прогнутися (вдих); 3-4 — в.п. Повторити 8-10 разів. Ноги не піднімати.

7. В.п. — лежачи на животі, палиця вгорі, руки розслаблені. 1-2 — відводячи палицю якнайшвидше, прогнутися (вдих); 3-4 — в.п. (видих). Повторити 8-10 разів.

8. В.п. — стійка ноги нарізно, палиця на лопатках; 1 — поворот тулуба вправо (вдих); 2 — в.п. (видих); 3-4 — те саме вліво. Повторити 10-11 разів.

9. В.п. — палиця на лопатках; 1-2 — присід палиця вгору (видих); 3-4 — в.п. (вдих). Повторити 8-10 разів.

10. В.п. — палиця внизу; 1 — випад правою ногою вперед, палиця вгору (вдих); 2 — в.п. (видих); 3-4 — те саме лівою ногою. Повторити 8-10 разів.

11. В.п. — стійка ноги разом, палиця горизонтально за спиною під ліктями; 1 — випад ногою в сторону з нахилом вправо (видих); 2 — в.п. (вдих); 3-4 — те саме з випадом вправо. Повторити 8-10 разів.

12. В.п. — сід ноги нарізно, палиця за головою, лікті вниз; 1-2 — палицю вгору (дивитись на неї), прогнутися (вдих); 3-4 — в.п.; 5-7 — пружні нахили вперед, ноги не згинати, носки відтягнути (видих); 8 — в.п. (вдих). Повторити 6-7 разів.
ВИСНОВКИ
Вправи, запропоновані в методичній розробці, можна доповнювати, удосконалювати, розвивати, але завжди домагатися певного результату. Вся їх суть зводилася до того, як потрібно проводити заняття з учнями, щоб вони опанували всіма елементами сценічної дії.

Тренінгова форма навчання базується на партисипаторному підході – тобто на методиці участі. Це означає, що весь колектив є учасником організованого процесу навчання, спрямованого на оволодіння знаннями та способами інтелектуальної і практичної діяльності. У результаті такої праці, людина активно творить себе і постійно рухається у напрямку особистісного розвитку, творчості та самодостатності.

Перевага цієї методики в тому, що діти навчаються ефективніше у тих випадках, коли:

 цінуються їх власні знання і можливості, які полягають в основу нової інформації чи створення чогось нового;

 можна поділитися своїм досвідом і проаналізувати його у доброзичливій атмосфері;

 існує реальна можливість вчитися, виконуючи практичні дії;

 участь у тренінгу є добровільною, тому можна брати на себе відповідальність за своє навчання та самовдосконалення.

Зазначимо, що суттєвою перевагою такої методики є те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні питання та розвинути особистість у творчій обстановці тренінгу.

Саме тренінги розвивають і відшліфовують природній хист дитини, надають їй необхідні знання й навички, сконцентровують його талант, роблять гнучким, чутливим до виконання творчих завдань у театральній діяльності.

Всі вправи, які запропоновані мають бути в комплексі. Оволодівши власним внутрішнім апаратом учні самостійно зможуть підходити до роботи над роллю та образом.



Виконавець, який знає закони органічного життя на сцені, але не вдосконалює техніку зовнішньої виразності, не зможе стати творцем, майстром своєї справи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Брук. П. М.: И. 1976. – с 28.

  2. Гиппиус С.В. Гимнастика чувств. Тренинг актерского мастерства. / С.В. Гиппиус. – СПб. Издательство «Веды» 2010. – 378 с.

  3. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. / С.В. Гиппиус – СПб.: Речь, 2001. – 346 с.

  4. Грачева Л. Акторский тренинг: теория и практика. / Л. Грачева – СПб.: Речь, 2003. – 163 с.

  5. Гротовский Е. От бедного театра к искусству-проводнику. /Е. Гротовский – М.: «Артист. Режиссер. Театр», 2003. – 350 с.

  6. Кох И. Э. Основы сценического движения: Учебник. – 2-е изд. испр. – СПб.,: Планета музыки; Лань, 2010. – 512 с.

  7. Кристи Г.В. Воспитание актера школы Станиславского. / Г.В. Кристи – М., 1968. – с 93.

  8. Молодий театр («Генеза, завдання, шляхи») Упорядник М. Лобінський. К «Мистецтво» спілка театральних діячів України. 1991.

  9. Станиславский К.С. Собр. соч.: В 8 т., Т.4. / Станиславский К.С.  М.: Искусство, 1956 – с. 404.

  10. Станиславский К.С. Работа актора над собой в творческом процессе переживания. Дневник ученика. / Станиславский К.С. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2009. – 478 с.

  11. Чехов М. Путь актера. Жизнь и встречи. О технике актера. / М. Чехов – М.: Олимп; Астрель; АСТ, 2001. – 410 с.

 
Каталог: doc -> files -> news -> 534
534 -> Урок з природознавства у 4 класі Підготувала вчитель початкових класів
534 -> Урок-лицарський турнір за романом В. Скотта Айвенго
534 -> Різноманітність рослин класу Дводольні. Родини: Розові, Хрестоцвіті, Пасльонові. Мета
534 -> Методичні рекомендації для керівників хореографічних колективів, викладачів хореографічних відділень початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів
534 -> Підсумковий урок з теми
534 -> Лінкевич Світлана Григорівна
534 -> Звіт про методичну роботу у Професійно-технічному училищі №26 м. Кременчука за 2015 2016 навчальний рік Кременчук 2016 Вступ
534 -> Інтерактивне навчання у моїй педагогічній діяльності
534 -> Тема: Вдосконалення вимови звуків [ дж ], [ дз ], [ дз׳]. Звуко-буквенний аналіз слів. Поділ слів на склади. Мета
534 -> Тема : якою буває природа. Охорона природи Мета: формувати в учнів поняття „природа”, „нежива природа”


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка