Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів спеціальності „Педагогіка вищої школи з методики навчання з циклу дисциплін з агрономії



Скачати 25.74 Mb.
Сторінка21/49
Дата конвертації14.03.2017
Розмір25.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   49

Тому викладач продовжує презентацію лекції з викладення другого питання плану, а саме: 2. Умови та методика проведення дослідів. Наукові дослідження по створенню нового вихідного матеріалу сорго, селекційній роботі, випробуванню нових сортів і гібридів різного напряму використання проводилися в спеціально виділеній селекційній сівозміні, що розміщувалась на дослідному полі ПФ НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет", розмноження насіння - на полях учгоспа.


При постановці та проведенні досліджень керувалися спеціальними методами польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1979, 1985), Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000), Методикою по селекції і насінництву гібридного сорго (Н.А. Шепель, 1985).

Селекційні досліди розміщалися в дослідному полі, а розсадники первинних ланок насінництва на полях університету.

Попередник - зернові колосові. Слідом за збиранням попередника проводилося дворазове лущіння стерні дисковою бороною, а потім оранка на глибину 23-25 см. Під оранку вносилися фосфорні добрива у вигляді простого суперфосфату причіпним розбрасувачем НРУ-0,5. У такому стані поле залишали під зиму.

Весняна допосівна підготовка ґрунту складалася з ранньовесняної культивації поля на глибину 5-6 см. За місяць до посіву сорго для боротьби з багаторічними бур'янами вносили гербіцид Луварам - 2 л/га.

Посів селекційних і насінницьких ділянок в поточному році проводили пізно - в кінці другої декади травня (17-19), коли середньодобова температура повітря становила 13-15°С. Слідом за посівом поле каткували кільчасто-шпоровими катками. Через 4-5 днів після посіву проводили досходове боронування середніми зубовими боронами поперек напрямку посівів. Ділянки гібридизації й ділянки розмноження сіяли зі співвідношенням рядів материнської стерильної лінії й запильника 10: 2 і 6: 6.

Догляд за посівами складався з обробки гербіцидами 2,4Д (Діален-супер) дозою 1 л/га у фазі 4-5 листів у рослин сорго і двох міжрядних обробок (КРН-4,2), ручної прополки (видалення курячого проса й мишію), обробки рослин проти попелиці.

Для посіву селекційних розсадників, конкурсного, попереднього випробування й ділянок гібридизації застосовували переустатковану селекційну сівалку СПЧ-6 нашої конструкції.

Розміщення ділянок селекційних дослідів проводилося систематичним методом, триярусно, шаховим способом. Елементарні ділянки у випробуваннях зернового сорго були площею 21 м2, повторність трьох - і чотириразова, у попередньому випробуванні цукрового сорго й сорго-суданкових гібридів - дворядкові, площею 14 м2, у всіх селекційних розсадниках - без повторень, однорядкові, площею 7 м2.

Збирання зернового сорго у випробуваннях проводили прямим комбайнуванням фінським комбайном “Сампо-500” у фазі повної стиглості зерна, з визначенням його вологості польовим вологоміром "Фермер". Урожай зерна проводили до стандартної (14%) вологості.

Скошування й збір зеленої маси силосного сорго, сорго-суданкових гібридів і суданської трави проводили вручну (серпами) з одночасним зважуванням всієї маси на платформних поштових вагах. Перший укіс суданської трави і сорго-суданкових гібридів збирали на 45-50 день після сходів, або за 7-10 днів до викидання волоті, другий - на 30 день після першого і третій - на 40 після другого укосу.

Силосне сорго збирали у фазі воскової стиглості зерна. З кожної ділянки як трав'янистого, так і силосного сорго відбирали по два пробних снопи вагою 3-5 кг для визначення виходу сіна, абсолютно сухої речовини, а також для визначення структури врожаю.

За стандарт прийняті районовані в Криму сорти і гібриди сорго різного напряму використання: для сортів і ліній зернового сорго - сорт Кримбел; для гібридів - гібрид зернового сорго Кримдар 10; по цукровому (силосному) - сорт Кримське 15; по сорго-суданкових гібридах - Ювілей 50, по суданській траві - сорт Фіолета.

Для створення нового вихідного матеріалу використовували метод схрещування на стерильній основі; всебічної оцінки сортозразків, факторів що вивчалися. У дослідах проводили: фенологічні спостереження, біометричні виміри, польову оцінку на стійкість до ушкодження попелицею і кукурудзяним метеликом та ураження бактеріозами і летючою сажкою; визначали: зміст цукру у соці стебел, оцінку зразків по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність (ЦЧС) і інші спостереження й дослідження.

Викладач наголошує, що читання лекції-візуалізації зводиться до зв'язного, розгорненого коментування викладачем підготовлених наочних матеріалів, повністю розкриваючому тему даної лекції. Представлена таким чином інформація повинна забезпечити систематизацію знань, що є у студентів, створення проблемних ситуацій і можливості їх дозволу; демонструвати різні способи наочності, що є важливим в пізнавальній і професійній діяльності. Тому виклаадч всі цифрові матеріали пропонує демонструвати студентам, озвучуючи їх.


Крім цього, в селекційних розсадниках проводили оцінку зразків з комплексу господарсько-цінних ознак. У результаті жорсткого бракування виділені найбільш продуктивні номери для різних напрямків використання.

У насіннєвих розсадниках первинного насінництва проводили видові й сортові прополки, апробацію та масовий відбір типових рослин.

Статистична обробка експериментальних даних проводилася по Вольфу (1966), Доспєхову (1985) і Методиці державного сортовипробування (2000) на персональних комп’ютерах.

Викладач вказує, що краще всього використовувати різні види візуалізації - натуральні, образотворчі, символічні, - кожний з яких або їх поєднання вибирається залежно від змісту навчального матеріалу. При переході від тексту до зорової навчального форми або від одного виду наочності до іншого може втрачатися деяка кількість інформації. Але це є перевагою, оскільки дозволяє сконцентрувати увагу на найважливіших аспектах і особливостях змісту лекції, сприяти його розумінню і засвоєнню.


Тому починати виклад третього питання плану, а саме: 3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов, викладач рекомендує використовувати натуральні об’єкти – горизонти грунтів. Ґрунти дослідної ділянки. Дослідне поле університету, де проводились досліди, розташоване у зоні передгірних степів. Ґрунти цієї зони були вивчені Н.Н. Клепініним (1935), П.Г. Гусєвим (1966), В.Н. Івановим (1966), И. Я Половицьким (1979) і виділені в тип - чорнозем південний, карбонатний, малогумусний. Ґрунтовий розріз даного типу ґрунтів характеризується наступними показниками:


- горизонт А1 (0-24 см). Темно-сірий з буруватим відтінком, угорі - пухкий, до низу - більш щільний; структура грудкувато-пориста з домішкою пилу;

- горизонт А2 (24-34 см). Забарвлення трохи темніше, щільність значно вище; структура добре вирівняна, грудкувато-зерниста;

- горизонт В (34-94 см). Характерне сірувато-буре забарвлення з поступовим переходом у жовто-буре. Відзначається наявністю псевдомицелія, ущільнений, часто зі значними включеннями щебенів; структура грудкувато-горіхова;

- горизонт З (94-150 см). Характерне жовто-буре або палево-буре забарвлення, глиняний із включенням білоглазки; структура грудковато-призмовидна.

По механічному складу ґрунти варто віднести до пилувато-муловатих легких глин, у яких зміст мулу із глибиною зменшується, а кількість пилуватих часток збільшується. Однак, не дивлячись на більш високий вміст мулистої фракції у шарі ґрунту на глибині 0-20 см, кількість структурних агрегатів трохи менше, ніж у шарі 20-40 см, де їхній вміст найбільший і досягає 72%, що пояснюється постійним руйнуванням структури верхнього шару ґрунту сільськогосподарськими знаряддями в момент обробки.

Аналізуючи водно-фізичні властивості, необхідно відзначити, що об'ємна маса ґрунту до глибини 60 см змінюється в оптимальних межах. Поступове збільшення об'ємної маси по профілю ґрунту пояснюється зниженням вмісту органічної речовини із глибиною та поступовою заміною його мінеральною частиною ґрунту, що має більш високі показники щільності й питомої маси. Висока шпаруватість таких ґрунтів є найважливішим чинником високої їхньої вологоємності. Тому зимові опади накопичуються в шарі ґрунту, в якому максимально зосереджені корені рослин. Однак, кількості доступної вологи в ґрунті не достатньо, внаслідок високого порога в`янення.

Вміст гумусу у верхніх шарах коливається від 2,7 до 2,9%. У метровому обсязі запаси його становлять 200-230 т/га, з них у шарі 0-20 - 25,7%, півметровому - близько 68%, на глибині 50-100 см - до 32%.

Вміст валового азоту у верхньому гумусовому шарі становить 0, 20-0,26%, у нижньому 0,085-0,097%. Запаси загального азоту у шарі 0-100 см - понад 22 т/га. Гідролізуємого азоту в орному шарі - 11 мг/100 г сухого ґрунту. Фосфору в орному шарі втримується 0,098%, у підорному - знижується до 0,075%. Рухливого фосфору (Р2О5 по Мачігіну) - 1,15 мг/100 г сухого ґрунту. Забезпеченість карбонатних ґрунтів доступними фосфатами при такому вмісті для зернових культур вважається низкою. Тому відзначається висока ефективність фосфорних добрив. У той же час, відсутня ефективність калійних добрив, тому що забезпеченість даних ґрунтів калієм вважається високою. Вміст валового К - 1,18-1,22% і рухливого 27,8-33,5%. Скіпання ґрунту відбувається з поверхні: з глибиною кількість карбонатів різко зростає, pН водної суспензії становить 7,2-7,4.

Дані ґрунти по водно-фізичних і агрохімічних властивостях цілком придатні для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й такої культурі як сорго, і є типовими для передгірних степів Криму. Сорго на таких ґрунтах при оптимальних метеорологічних умовах завжди дає порівняно високі і стабільні врожаї. Агрометеорологічні особливості. В зоні проведення дослідів середньорічна температура повітря складає +10,1°С. Сума ефективних температур вище +10°С становить 3162°. Тривалість безморозного періоду - 182 дня. Середньобагаторічна норма опадів - 509 мм. Цієї кількості вологи недостатньо для нормального вирощування більшості сільськогосподарських культур. Дефіцит вологи, значною мірою підсилюється за рахунок несприятливого розподілу опадів по періодах року й характеру їхнього випадання. Так, літні опади, що випадають у вигляді злив на висушений тривалою відсутністю дощів ґрунт, дає великий стік або випаровується з верхніх її шарів, не встигаючи просочуватися в глибину. Середньомісячна відносна вологість повітря з квітня по жовтень становить 55%, а в липні - вересні - 45-47%. За ці три місяці набирається 23 дні, коли вона опускається нижче 30%, а в окремі посушливі дні - до 8-10%, що негативно впливає на вегітуючі рослини (Агрокліматичний довідник по Кримській області, 1960).

Весна відрізняється невеликою кількістю опадів, які випадають переважно в другій її половині. У середньому випадає близько 107 мм опадів. Однак, в окремі роки сума опадів за весну буває нижче. Значна частина їх може виявитися непродуктивною, внаслідок зливового характеру їхнього випадіння та високих температур повітря. У березні, і особливо у квітні, ймовірні сильні північно-східні вітри, які викликають вітряні бурі. Температурний режим навесні дуже нестійкий. Можливі часті повернення холодів; навіть на початку травня можливі заморозки. Середньодобова температура вище +10°С установлюється з 19 квітня.

Літо дуже жарке. Середньодобова температура в липні й серпні перевищує 20-21°С, а денні досягають 34-40°С. У середньому за літо випадає 166 мм опадів, переважно у вигляді злив. При такому характері опадів ґрунтові запаси вологи поповнюються слабко. Щорічно відзначаються суховії.

У таких умовах волога є основним лімітуючим фактором, що стимулює ріст урожаю сільськогосподарських культур, особливо пізніх ярових.


Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 р. Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в звітному році були різноманітними. Перша декада квітня була порівняно теплою, середньодобова температура складала 6-12оС, а в окремі часи вона піднімалась до 18-20 оС. Опадів за цей період не спостерігалося. У другій декаді температура повітря знизилась в порівнянні з першою на 2-3о, і склала 8,2 оС, опадів не було. Початок третьої декади був холодним, 25 квітня мінімальна температура була 0 оС. З 27 квітня почалося підвищення температури до 10-11 оС в середньому за добу. Середньодекадна температура склала 6,8 оС, опадів не було У цілому за місяць температура повітря була нижчою на 0,9 оС середньобагаторічної і склала 8,3 оС, опади були відсутніми на протязі всього квітня, (табл.3.1). Посів сорго в таких умовах проводити було недоречно. В цей період в верхньому шарі грунту не було вологи, і він на глибині 10 см ще не прогрівався до 14-16о.


Перша декада травня була вологою й порівняно теплою. Середньодобові температури склали 13,6 оС. Опадів випало 70,4 мм. Вдень грунт прогрівався до 40-50 оС. Амплітуда коливання денних і нічних температур на поверхні грунту була 44-58 одиниць. Температура його на глибині 10 см піднялась до норми 15 оС. Проводити посів сорго з-за великих опадів було неможливо. У другій декаді травня проходило наростання температур, на кінець декади вона складала 17 оС, а денні температури підіймалися до 25-25 оС. Опади склали 17 мм і температура ґрунту на глибині 10 см піднялася до 17 оС. В таких умовах було проведено посів сорго і одержані дружні сходи. Початок сходів фіксували з 22 травня.

У третій декаді температура трохи знизилась і склала в середньому 14,6 оС, що на 1 градус нижче другої декади. Денна температура в окремі дні підіймалась до 26-28 оС, а нічна складала 8-14 оС. Опадів практично не було (5,6 мм). У цілому, травень звітного року, по температурному фактору був на рівні багаторічних значень, перевищення склало (0,3 оС), а по опадам, навпаки, вологим - на 52 мм перевищив середню багаторічну норму. За травень випало більше двох місячних норм опадів.

Червень відмічений сухою і жаркою погодою. Температура повітря варіювала від 16-23 оС на початку першої декади до 25-29о в кінці її. Денна температура на кінець першої декади складала 30-31 оС. В другій декаді в окремі дні вона піднімалася до 30-34 оС, а в третій до 34-36 оС. В день ґрунт на глибині 10 см в першу і другу декаду прогрівався до 25 оС (на 4 градуси вище норми), в третю до 27-29 оС, що вище багаторічного значення на 5-6о і було несприятливо для рослин. Середньодобова температура повітря по декадам була 18,8, 18,9 і 23,6 о. У цілому за місяць випало 2,0 мм опадів, що склало 2,9% від середньої багаторічної норми. Високі денні температури до 30-34оС сприяли інтенсивному проходженню фаз розвитку рослин сорго.

Таблиця 3.1 - Характеристика основних елементів погоди за вегетаційний період сорго, 2009 р.



Декади

М і с я ц і

За вегетаційний період

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

О П А Д И, мм

1

0

70,4

0

42,5

0

19,0




2

0

17,0

0

10,0

0

0




3

0,5

5,6

2,0

0

0

2,0




Сума

0,5

93,0

2,0

52,5

0

21,0

169,0

Середнє багато-річні

34

41

68

63

35

35

276,0

Відхилення від багаторічн.,+,-

-33,5

+52

-66

-10,5

-35

-14

-107,0

СЕРЕДНЬОДОБОВА ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ, оС

1

9,9

13,6

18,8

23,7

23,5

18,0




2

8,2

14,6

18,9

21,6

21,3

17,5




3

6,8

15,6

23,6

22,0

22,6

13,5




Середня

8,3

14,6

20,4

22,4

22,5

16,3

17,4

Середня багаторічна

9,2

14,3

18,8

21,1

20,6

15,7

16,7

Відхилення від багаторічн.,+,-

-0,9

+0,3

+1,6

+1,3

+1,9

+0,6

+0,7

Аналізуючи погодні умови місяця, слід зазначити, що в червні спостерігалася погода з незвичайним тепловим режимом. Середньомісячна температура повітря була на 1,6 оС вище багаторічної.

Липень характеризується також жаркою погодою. В першій і другій декаді пройшли дощі: в першій декаді випало 42,5 мм, в другій - 10,0 мм. Всього за місяць випало 52,5 мм, що на 10,5 мм або 16,7% менше багаторічного значення. Температурний режим у липні був на 1,3 оС вищим багаторічної норми, в окремі дні максимальна температура вдень піднімалася до 30-35оС, а нічні температури були 18-23оС. Опади липня в сполученні з високими температурами на деякий час сприяли росту і розвитку сорго. На момент збирання другого укосу суданської трави й сорго-суданкових гібридів (кінець липня), ґрунт був повністю висушений, що вплинуло на врожайність зеленої маси.

Цвітіння ж культури сорго проходило в таких умовах дуже швидко й інтенсивно і на 2-3 неділі раніше звичайного року, а у деяких зразків, навпаки - затримувалось на 8-10 днів.

Температура першої декади серпня була вище третьої декади липня на 1,5оС, опадів не спостерігалося. Друга й третя декади характеризувалися сухою й жаркою погодою, опадів не було. У цілому, серпень характеризується високим тепловим режимом, на 1,9оС перевищив середнє багаторічне значення. Опадів не було зовсім порівняно з середнім багаторічним показником - 35 мм. Високі температури повітря і нестача вологи сприяла швидкому дозріванню насіння у зернового сорго і суданської трави. На кінець серпня-початок вересня більшість зразків мало повну стиглість зерна.

Вересень був теплим, сезонне зниження температури проходило повільніше: середньодобова температура в першу-другу декаду трималася 18-19оС. Тільки на кінець другої і в третю, температура стала трохи нижчою - 12-16оС. Основні дощі пройшли у першу декаду - 19,0 мм, за місяць випало 21 мм опадів, що було нижче середньобагаторічного значення на 14,0 мм. Погодні умови вересня місяця сприяли гарному накопиченню силосної маси у цукрового сорго та дозріванню у нього зерна.

Таким чином, агрометеорологічні умови 2009 р. за період вегетації сорго різного напряму використання можна характеризувати як сприятливі в травні по волозі та незадовільні по температурному фактору й екстремальними - в основний період вегетації сорго: опадів за вегетаційний період сорго випало всього 169 - на 107 мм або 61,2% від багаторічної норми. Сорго в таких умовах сформувало середній урожай, як зеленої маси, так і зерна.

Викладач звертає увагу студентів, що у лекції - візуалізації важлива певна наочна логіка і ритм подачі навчального матеріалу. Для цього можна використовувати комплекс технічних засобів навчання, малюнок, зокрема з використанням гротескових форм, а також колір, графіку, поєднання словесної і наочної інформації. Важливі дозування використовування матеріалу, майстерність і стиль спілкування викладача із студентами. Тому викладаючи четверте питання плану, а саме: 4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання, викладач вводить опорно-інформаційні схеми викладу матеріалу – одну із гротескних форм.

Опорно-інформаційна схема (побудована на основі заглавних букв основних термінів), що відображає основні завдання науково-дослідницької роботи лабораторії сорго, має основні опорні сигнали: С-сорго, НДР-науково-дослідна робота, Л –лабораторія, КМ- колекційний матеріал, СМ- селекційний матеріал, Г –гібридизація, ВМ – вихідний матеріл, СО – стерильна основа, БП – батьківські пари та додаткові, які змінюються залежно від тексту: додаються або трансформуються: створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання на стерильній основі (ВМ+СО), всебічне вивчення колекційного й селекційного матеріалу (КМ+СМ=Г), використання його в селекції на гетерозис, вивчення й використання ЦЧС, підбор батьківських пар для гібридизації (БП=Г), включення селекційних зразків у гібридизацію й оцінка їх на комбінаційну здатність (СЗ=Г), а також можливість обміну селекційним матеріалом між науковими установами (С_М).

Для рішення комплексу проблем найбільші витрати праці приходяться на селекційно-генетичну робота зі створення нового селекційного матеріалу, особливо стерильних аналогів і самозапилених ліній. Тут застосовуються нові методи практичної селекції: інцухтування, поворотні схрещування, різні добори, гібридизація, мутагенез та ін. Це дає можливість проводити широку комплексну оцінку кількісних ознак і біологічних властивостей зразків на високому методичному рівні.

Таким чином, створення і глибоке вивчення селекційного матеріалу й включення його в гібридизацію для створення нового вихідного матеріалу, а на його основі - нових сортів і гібридів, а потім широке впровадження сорго різного напряму використання у сільськогосподарське виробництво дасть можливість підвищити врожайність, істотно поліпшити кормову базу, створити не тільки кормове, але й харчове сорго, яке тільки вводиться в ранг харчових. З 2000 року в Реєстр сортів рослин України включено зернове сорго харчового напрямку під офіційною назвою "сориз". На 2008 рік Реєстрі сортів рослин України знаходилось 13 сортів и гібридів соризу: з них 4 - селекції нашого університету.

В останній час назріла проблема виробництва цукру, біоетанолу з культур альтернативних цукровому буряку. Сік стебел цукрового сорго містить 12-22% сухої речовини (цукрів). Селекційна робота з гібридизації, добору дасть можливість створити високоцукрові форми для промислової переробки.

У всіх цих напрямках й проводиться селекційно-генетична робота співробітниками проблемної НД лабораторії сорго Південного філіалу НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет".

Щорічно на селекційній ділянці дослідного поля університету проводиться створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання. Ця робота проводиться слідуючими методами: гібридизації на основі ЦЧС, індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально групового й масового добору й інцухтування. У селекційний процес в 2009 році було залучено 1277 зразків самозапилених ліній, зернового, круп'яного, цукрового, віничного сорго й суданської трави наступних розплідників: гібридного, селекційного зернового та віничного сорго, самозапилених ліній селекції проблемної НД лабораторії сорго університету.

Крім цього, у схему селекційного процесу включений розплідник стерильних аналогів, де створюються й зберігаються 24 родини стерильних аналогів і їхні самозапилені лінії - закріплювачі стерильності.

У всіх розплідниках селекційного процесу за кожним зразком, крім спостереження й фіксування фенологічних фаз рослин, проводилося вивчення кількісних ознак, визначалася стійкості до полягання, хвороб, до посухи та ін.


Каталог: pluginfile.php
pluginfile.php -> Архітектура комп’ютер
pluginfile.php -> Класифікація інноваційної інфраструктури та інфраструктури венчурного підприємництва
pluginfile.php -> Дипломна робота молодшого спеціаліста
pluginfile.php -> Історія розвитку екології. Значення вчення академіка В.І. Вернадського про біосферу
pluginfile.php -> Кваліфікаційна робота
pluginfile.php -> Інтелектуальна власність
pluginfile.php -> Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра соціології


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   49


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка