Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів спеціальності „Педагогіка вищої школи з методики навчання з циклу дисциплін з агрономії


Однорічні кормові культури. Викладач пропонує навчання другого пункту плану провести у формі практичного заняття



Скачати 25.74 Mb.
Сторінка3/49
Дата конвертації14.03.2017
Розмір25.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49

2. Однорічні кормові культури. Викладач пропонує навчання другого пункту плану провести у формі практичного заняття.


2.1. Однорічні бобові трави. Викладач актуалізує тему, а саме: з бобових однорічних трав найпоширеніші вика яра й озима, кормовий люпин, кормовий горох, однорічний буркун, серадела. Набувають поширення однорічні конюшини — персидська, олександ­рійська, інкарнатна, підземна. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов у господарстві культи­вують кілька видів трав. Однорічні бобові трави вирощують пере­важно в бобово-злакових травосумішах, що сприяє підвищенню врожайності та якості корму. Однорічні бобові трави та їх травосуміші широко вирощують на сіно, як компоненти в зеленому конвеєрі, а також для приготування сінажу й силосу.

Звертається увага що економічна і біоенергетична ефективність бобових трав. Навіть при невисокій урожайності зеленої маси (160 — 180 ц/га) бобові тра­ви економічно вигідні, тому що собівартість їх нижча, ніж зернофу­ражних культур (ячменю й кукурудзи) у 1,6 — 2,8 раза. Це зумовле­но тим, що затрати сукупної енергії на вирощування однорічних бо­бових трав становлять 10 — 12 тис. МДж/га, а ячменю 16 — 18, куку­рудзи на зерно 30 — 35 тис. МДж/га і більше. У зв'язку з цим енер­гетичні коефіцієнти вирощування бобових трав (співвідношення валової енергії в урожаї і витрат її на вирощування культури) ста­новлять, за даними О. І. Зінченка, 8,6 — 9. У ячменю й кукурудзи вони значно нижчі — 4 — 6.


Акцентується увага що бобові однорічні трави є надійними страховими культурами ба­гаторічних трав. Щоб підвищити частку високобілкових культур у раціоні тварин, зменшити витрати набагато дорожчого зерна бобо­вих, треба збільшувати використання їх у кормовому конвеєрі.

Викладач проводить вступний інструктаж:

- звертає увагу студентів на інструкційну карту, яка лежить біля кожного студента (вказано: тема, мета, засоби навчання, завдання, методичні вказівки до завдань – хід виконання роботи, знати та вміти, запитання для самоконтролю). - Активізує знання студентів за допомогою тестів ( або фронтального опитування), результати яких показують теоретичні знання студентів – так званий допуск студентів до виконання практичної роботи.

Поточний інструктаж, самостійна робота студентів повинні проходити теж у взаємозв’язку „викладач-студент”: викладач спостерігає за роботою студентів, відмічаючи у „Бланку оцінювання” самостійність виконання роботи кожним студентом, відповідно запланованим вмінням (застосовується рейтинговий контроль). Чим краще викладачем проведений вступний інструктаж, тим менше допомоги – консультації з виконання роботи потрібно з його боку студентам.


Завдання рекомендуємо подавати у вигляді виробничих ситуацій, які взяті викладачем безпосередньо із освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, а саме: 1. Ознайомлення з морфологічними ознаками однорічних трав - „Ви як дипломований фахівець, дайте консультацію практикантам щодо морфологічних ознак однорічних трав.” 2. Ознайомлення з технологією вирощування однорічних кормових трав – „Ви, як фахівець із кормовиробництва визначте особливості технології вирощування однорічних бобових і злакових кормових трав.” Викладач розглядає найпоширеніші у Лісостеповій зоні однорічні кормові трави.

Вика яра. Викладач звертає увагу студентів, що: вика яра (Vicia sativa L.) — найпоширеніша однорічна бобова трава. Вирощують її в лісостепових і поліських районах України, Білорусі і країнах Балтії.


За кормовою цінністю вика не поступається багаторічним бобо­вим травам: 100 кг повітряносухої маси її відповідає 46 корм. од. і містять 123 г перетравного протеїну на кожному кормову одиницю.

Вика яра — цінна парозаймаюча культура. Урожайність озимої пшениці і жита після вико-вівсяної суміші, зібраної на зелений корм або сіно, мало поступається їх урожайності по чистому пару. Наприклад, на Жовтневій сортодільниці Бєлгородської області вро­жайність озимої пшениці по чистому пару в середньому за два роки становила 36,5, а по зайнятому вико-вівсяною сумішшю 34,4 ц/га.

За високого рівня агротехніки врожайність зеленої маси вико-вівсяної суміші становила 200 - 300, а сіна 40 - 60 ц/га. У дослідах Одеського сільськогосподарського інституту врожайність зеленої маси вики сорту Білоцерківська 623 дорівнювала 350, а насіння 18 ц/га.

Викладач акцентує увау на морфобіологічні особливості. Вика має добре розвинену кореневу систему. Стебло її тонке, полегле, 100 — 120 см заввишки і більше. Листки парноперисті, закінчуються вусиками. Квітки червоно-фіолетові або червоні, сидять в пазухах листків. Плід— багатонасін­ний біб, який легко розтріскується при достиганні насіння. Насіння темне, буває сіро-зелене або біле. Маса 1000 насінин 50 - 75 г. Збері­гає схожість протягом 6-8 років.

Наголошується, що вика яра - холодостійка, вологолюбна рослина. Насіння її по­чинає проростати при температурі 2 — 3 °С, а сходи витримують за­морозки до мінус 5 - 6 °С і нижче. При проростанні сім'ядолі насін­ня не виходять на поверхню ґрунту, тому його можна загортати на глибину 5 — 6 см. Вика добре росте на нейтраль­них і слабкокислих ґрун­тах. До вмісту вологи в ґрунті, особливо в період цвітіння і утворення пло­дів, вибаглива. Період вегетації триває 75 - 90 днів. У виробництві поши­рені сорти вики ярої Льговська 31-292, Льговська 60, Камалінська 611, Білоцерківська 27, Біло­церківська 222, Білоцер­ківська 33, Білоцерківська 623.

Доцільно вказати на технологію вирощу­вання. Посіви вики ярої на сіно й зелений корм розміщують у паровому, а на зерно — в ярому полі. Кращими попередниками для неї є кукурудза, картопля   й   цукрові   буряки.

В паровому полі під вику вносять перегній, який забезпечує високі врожаї вики й озимих. На Носівській дослідній станції при внесенні 20 т/га перегною врожайність зеленої маси вики підвищилась на 60 ц/га. Обробіток ґрунту під вику такий самий, як і під інші ярі культури.

При вирощуванні вики на насіння й сіно сівбу проводять одночасно з ранніми ярими культурами. На зелений корм її висівають в кілька строків: у ранні - в суміші з вівсом, в пізні - із суданкою та ін. Спосіб сівби звичайний рядковий. Норма висіву вики для вирощування в суміші з вівсом на сіно й зелений корм залежно від району вирощу­вання становить 100- 120 кг/га (вівса 50 — 75 кг/га). На насіння ви­ку вирощують у чистих посівах, висіваючи по 120 — 160 кг/га зерна. Загортають насіння на глибину 4 — 5, а в посушливу погоду 6 — 7 см. Посіви коткують важкими котками з одночасним боронуванням по­сівними боронами.

Збирати урожай на сіно й зелений корм починають у період пов­ного цвітіння, а на сінаж і силос — у фазі сизих бобів. Зберігають насіння при вологості не більше 15 %.


Каталог: pluginfile.php
pluginfile.php -> Архітектура комп’ютер
pluginfile.php -> Класифікація інноваційної інфраструктури та інфраструктури венчурного підприємництва
pluginfile.php -> Дипломна робота молодшого спеціаліста
pluginfile.php -> Історія розвитку екології. Значення вчення академіка В.І. Вернадського про біосферу
pluginfile.php -> Кваліфікаційна робота
pluginfile.php -> Інтелектуальна власність
pluginfile.php -> Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра соціології

Скачати 25.74 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка