Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів спеціальності „Педагогіка вищої школи з методики навчання з циклу дисциплін з агрономії



Скачати 25.74 Mb.
Сторінка38/49
Дата конвертації14.03.2017
Розмір25.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   49

Яблуня.

Викладач пропонує подання матеріалу другого питання плану у вигляді семінару. Домінуючими методами навчання викладач пропонує: аналіз виробничих ситуацій, дискусія, евристична бесіда. Викладач створює виробничі ситуації та задає студентам запитання проблемного характеру, створюючи мотив для дискусії.

Викладач задає запитання проблемного характеру: „Чому яблуня здобула найбільшого поширення в світі і в Україні, хоча за біологічними і господарськими властивостями інші кісточкові їй не поступаються?”


Яблуня (Pyrus malus) - найбільш важливий вид древовидних плодових культур світу. Вона широко пристосована до різних кліматичних умов,  в тому числі  до помірного клімату  з його суворими холодними періодами. Основна плодова культура України. В загальносвітовому виробництві яблук основна доля належить Європі.

Широке розповсюдження яблуні пояснюється цінними біологічними і госпдарськими якостями, а також лікувальними властивостями її плодів завдячуючи наявності в них біологічно активних речовин.  Загальний вміст цукрів зазвичай складає 8-12%, кислот - 0,2-1,0%. Вітаміна С в найкращих сортах накопичується до 20-30 мг на 100 г плодів, вітаміна Р - 60-120 мг.

Різноманітний хімічний склад яблук обумовлює приємний смак, аромат і поєднуючи корисність справляє немале естетичне задоволення.

Але особлива цінність яблуні в  тому, що плоди її можна мати у свіжому вигляді цілий рік, якщо вирощувати сорти різних строків достигання.



Велике зацікавлення до цієї культури пояснюється також високою морозо- і зимостійкістю. Багато сортів можуть витримувати морози до 40оС і нижче.

Колоноподібні сади. Інтенсивне садівництво набуває дедалі більшої популярності серед українських фермерів, особливо на Вінниччині з її родючими грунтами та сприятливими природно-кліматичними умовами.



Історія походження та розвиток колоноподібних підщеп в Україні. Українським садівникам колоноподібні сорти яблунь відомі вже кілька десятиліть. За цей час багато хто спробував їх вирощувати на своїй присадибній ділянці, проте не всі залишилися задоволені результатами. Одна з причин, яку варто назвати, — брак інформації щодо правильного догляду за колоноподібним садом, друга — сумнівне походження посадкового матеріалу.

Справді, вітчизняні наукові установи не приділяли достатньої уваги розробкам технологій вирощування колоноподібної яблуні, а спеціалізовані підприємства-розсадники не вбачали за доцільне налагоджувати вирощування садивного матеріалу в достатній для професійних садівників кількості.

Історія створення колоноподібних сортів яблуні починається в 1963 р. коли Антоні Вайсік (Anthony Wijcik) знайшов у своєму садку в Британській Колумбії (Канада) дивну гілку, що мала досить короткі міжвузля та порівняно багато спорових утворень.

Ця гілка виявилася стійкою природною мутацією сорту Макінтош, і за подальшого вегетативного розмноження була збережена як новий сорт, який отримав назву Макінтош Вайсік (McIntosh Wijcik). (US Patent N 4382, 20.02.1979).

З того часу Вайсік Макінтош став основою різних селекційних програм зі створення широкого асортименту колоноподібних сортів яблуні.

Сьогодні селекція колоноподібних сортів яблуні триває в США, Чехії, Сербії та деяких інших країнах, проте, мабуть, найкращих результатів досягли німецькі селекціонери з дослідної станції у Гайсинхаймі (Geisenheim), які створили низку сортів столового призначення та для промислової переробки.

Крім селекції нових сортів, вчені цієї дослідної станції розробили інтенсивну технологію закладання та догляду за колоноподібними садами, відому під назвою CATS — Columnar Apple Tree System (Система догляду за колоноподібною яблунею).

У вересні 2007 р., в рамках навчальної поїздки, яку організував Вінницький фруктовий проект IFC, група садівників Вінницької області відвідала дослідну станцію садівництва в м. Гайсинхайм для ознайомлення із сучасними підходами до закладання та догляду за сировинними садами.

Учасники навчальної поїздки зустрілися з керівником програми CATS, доктором Пітером Брауном, який розповів про результати своєї дослідницької роботи та перспективи впровадження колоноподібних сортів яблуні у великотоварне виробництво.

Основні переваги колоноподібних сортів групи CATS:


n ранній початок плодоношення: вже на другий рік після посадки можна зібрати урожай у межах 2–3 кг з дерева, а на четвертий-п’ятий рік продуктивність сягає 14–16 кг яблук з дерева;

n використання колонових середньорослих підщеп (ММ 106, М 25, ММ 111, В 9 тощо) сприяє одержанню дерева достатньої якірності без витрат на шпалеру під час закладання саду. Для прикладу: витрати на шпалеру для яблуневого саду на карликовій підщепі становлять як мінімум 10–12 тис. грн/га;


n маючи поліпшений енергетичний баланс (рослина не витрачає ресурсів на формування “зайвої” деревини), значно знижується потреба в елементах живлення. В зонах, де за рік випадає 600 мм опадів, можна збирати стабільно високі врожаї яблук без використання системи зрошення (для саджанців на середньорослих підщепах);

n низькі виробничі ризики: сорти CATS достатньо морозостійкі й на середньорослих підщепах можуть витримувати зниження температури до мінус 35...40°С. До того ж, вони потребують тривалого періоду яровизації (понад 1400 годин температур, нижчих за 7°С), тому мають пізній період цвітіння. Висока густота посадки (8000–10000 дерев на гектар) підвищує економічну доцільність використання протиградових сіток;

n зменшені витрати на догляд: під час формування крони видаляють лише бокові пагони, що можуть створити конкуренцію лідеру. Як наслідок, для зимової обрізки витрати праці становлять лише 10 людино-годин на гектар;
n знижені витрати на захист від хвороб: не загущена крона значно краще провітрюється; підвищується ефективність використання фунгіцидів. На відміну від сортів попередніх генерацій, нові сорти мають підвищену стійкість до парші й борошнистої роси та не уражуються бактеріальним опіком плодових (ервінією);

n краща продуктивність праці під час збирання продукції, можливість механізувати процес;

n період використання сучасних колоноподібних садів подовжено до 18–20 років, що цілком збігається з періодом використання садів на карликових клонових підщепах (для сортів перших генерацій після 15-річного використання врожайність суттєво знижувалася через відмирання плодових утворень на нижній частині стовбура).

Виведені сорти CATS поділяють на дві групи:


ProCATS (від Professional — професійні) — сорти, що призначені для створення сировинних насаджень. Основним напрямом селекції сортів цієї групи є:

n стабільно висока врожайність, немає періодичності плодоношення;

n раннє настання плодоношення;

n підвищена зимостійкість, пізній термін цвітіння, що суттєво знижує виробничі ризики під час вирощування продукції;

n стійкість проти борошнистої роси, парші та бактеріального опіку плодових;

n високий вміст сухих речовин та підвищена кислотність соку.

Наразі сорти цієї групи не мають назв, їх розрізняють лише за порядковими номерами. Одним із найбільш успішних вважається ProCATS 5, який має позитивні господарчо-біологічні характеристики й може бути рекомендований для створення промислових насаджень.

PomCATS — група сортів столового призначення.

Крім згаданих вище характеристик, сорти цієї групи мають бути смачні й придатні до тривалого зберігання.

Сьогодні кілька сортів цієї групи перебувають на стадії комерційного впровадження.



Помпінк — Pompink (Обеліск Фламенко х Топаз).

Вирізняється високим стабільним урожаєм, рано починає плодоносити. Яблука середньою масою 240 г, ароматні, соковиті, з приємним кисло-солодким смаком. У кліматичних умовах Гайсинхайма (їх можна порівняти з умовами Поділля України) сорт дозріває в кінці вересня й може зберігатися до березня без суттєвої втрати якості.



Помфою — Pomforyou (Мейпоул х Ред Елстар)
Сорт універсального призначення, рано настає перше плодоношення, має високий потенціал урожайності. Яблука середнього розміру, масою 160 г, соковиті, з приємним кисло-солодким смаком.

В умовах дослідної станції сорт дозріває в середині вересня й добре зберігається до березня.

Помфітал — Pomfital (Мейпоул х Ред Елстар) Унікальний сорт для промислової переробки.

Рано починає плодоносити, характеризується високою стабільною врожайністю. Яблука невеликого розміру, масою 60–80 г, насичено-червоного кольору з червоною м’якоттю і високим вмістом антиоксидантів. Сорт стійкий проти парші та борошнистої роси.

Старкетс — Starcats (Болеро х Елстар) Сорт столового призначення.

Рано настає перше плодоношення, характеризується високою стабільною врожайністю. Яблука середнього розміру, масою 180 г, мають приємний кисло-солодкий смак, що нагадує смак сорту Елстар.

Помголд — Pomgold (Вальс-Теламон х Калаголден) Сорт столового призначення.

Рано настає перше плодоношення, характеризується високою стабільною врожайністю. Яблука середнього розміру, масою 170 г, соковиті, ароматні з приємним кисло-солодким смаком.

Сорт стійкий проти парші та борошнистої роси.
Звичайно, є й стримуючі чинники створення великих промислових насаджень колоноподібних сортів.

Основний і найголовніший, мабуть, — високі витрати на посадковий матеріал. Нині, за вартості однорічного саджанця 4–5 євро та густоти посадки 8–10 тис. дерев на гектар, витрати тільки на садивний матеріал становитимуть 32–50 тис. євро, що в кілька разів перевищує витрати на закладання сучасного саду на карликовій підщепі.

Через незначний вегетативний ріст колоноподібного дерева кількість вічок, які можна взяти для окуліровки, досить обмежена. Сьогодні науковці дослідної станції розробляють технології вирощування посадкового матеріалу, які сприяли б швидкому розмноженню без використання технологій in-vitro.

Якщо найближчим часом вирощування садивного матеріалу, доступного за ціною, буде налагоджено, колоноподібні сади вже в наступному десятилітті можуть стати альтернативою для інтенсивних технологій вирощування яблук як на свіжий ринок, так і на промислову переробку.




Викладач створює виробничу ситуацію: „Ви – фахівець – плодівник. У Вас попросили консультацію: вибрати ділянку під яблуневий сад. Ваші рекомендації обгрунтуйте.” Викладач, звертаючись до ОКХ, дає змогу студентам відчути відповідальність за свої дії як фахівця. Під час викладення матеріалу, викладач підказує шляхи вирішення виробничої ситуації.


Вибір ділянки та підготовка грунту під інтенсивний яблуневий сад
На відміну від культур польової сівозміни, інтенсивний плодовий сад закладають на період до 20 років, тому треба особливо ретельно підійти до вибору ділянки та передпосадкової підготовки грунту.
Найперше, потрібно визначитися з технологією, за якою вирощуватимете сад, вибрати сорти й підщепи.

Оптимальне місце для закладання плодового саду — це рівна чи з невеликим нахилом (до 2–3°) ділянка, яка має сприятливий водний режим та захищена від зимових вітрів. Потрібно уникати південної експозиції схилу, оскільки при цьому можливе значне пошкодження кори молодих дерев сонячними опіками, крім того, є підвищений ризик ушкодження цвіту весняними заморозками, бо дерева навесні рано розвиваються. Не бажано закладати сад у низинах та долинах, де можливий застій холодного повітря.


Глибина залягання грунтових вод для садків на карликових підщепах має бути не меншою 0,8 м — в іншому разі треба класти дренаж, а це важка й затратна робота.

Грунт під сад починають готувати за рік до запланованої посадки.


Основне завдання на цьому етапі — звільнення ділянки від бур’янів, підвищення вмісту основних елементів живлення та створення поверхневого шару з оптимальною структурою.

Під посадку плодового саду треба провести плантажну оранку на глибину 45–50 см, щоб створити оптимальний водно-повітряний режим кореневмісного шару, що особливо важливо для росту молодих дерев.

Якщо плантажну оранку здійснити неможливо, слід обмежитися глибокою оранкою плугом з грунтопоглиблювачем.

Після того як грунт осяде, проводять культивацію чи дискування. Решту сезону поле утримують під чорним паром — регулярні культивації сприяють зменшенню запасів насіння однорічних бур’янів у верхньому шарі грунту.


Восени проводять ще одну оранку звичайним плугом перпендикулярно до напрямку плантажної оранки. Під осінню оранку вносять органічні добрива в кількості 40–80 т/га, фосфорні та калійні мінеральні добрива —
P100-300K100-400 (залежно від результатів аналізу грунту).
Якщо органічних добрив немає, рекомендується утримувати грунт під сидеральним паром, висіваючи люпин чи гірчицю, з подальшим приорюванням їхньої зеленої маси. За використання на сидерат гірчиці чи інших хрестоцвітих культур підвищується доступність грунтового фосфору та деяких мікроелементів за рахунок кореневих виділень рослин, тому кількість мінерального фосфору для осіннього внесення можна дещо зменшити.
Навесні під передпосадкову культивацію вносять азотні добрива: близько 100 кг діючої речовини на гектар.
Викладач звертається до студентів із проханням дати консультацію щодо вибору ділянки під яблуневий сад. Викладач узагальнює і систематизує відповіді студентів та обгрунтовує своє вирішення виробничої ситуації.
Вибір посадкового матеріалу для створення інтенсивного саду.
Викладач знову створю виробничу ситуацію щодо питання вибору посадкового матеріалу для створення інтенсивного саду.


Садивний матеріал — один із ключових елементів сучасних технологій вирощування плодово-ягідних культур. Багаторічні сади закладають на тривалий період, і якщо, вибираючи саджанці, припуститися помилки, виправити її буде складно, а інколи й зовсім неможливо.
Саджанець яблуні чи груші — складний біологічний організм, складові якого вирощують переважно вегетативним способом.

Характеристика господарських показників плодоносного дерева визначатиметься типом підщепи, сортом та способом щеплення чи окуліровки.


Вегетативні клонові підщепи, які використовують для вирощування саджанців інтенсивних багаторічних насаджень виростити значно складніше й дорожче — рідко кому з городників вдається досягнути прийнятної якості. Навіть спеціалізовані підприємства та фермерські господарства, що багато років професійно займаються вирощуванням посадкового матеріалу, часто закупляють підщепи за кордоном.

Саджанець на такій вегетативній підщепі почне плодоносити через два-три роки після посадки (а дворічний клонований може дати перші плоди навіть у рік посадки). Для одного такого дерева, за відповідної форми крони, достатньо лише від 2–4 м2 (на підщепі М9) до 6–8 м2 (на підщепі ММ106). До того ж, невеликі розміри дерева значно полегшують догляд за садом, збір урожаю і забезпечують стабільно високі врожаї якісних плодів з одиниці площі. Звичайно, насадження на слабких підщепах потребують ретельного догляду, високої агротехніки, наявності зрошення й опори (особливо для карликів — саджанців на М9 і М26).

Купуючи саджанці, можна легко визначити, що використали як підщепу: сіянець чи вегетативно клонований саджанець — сіянець має чітко виражений стрижневий корінь, а коренева система вегетативної підщепи складається з великої кількості додаткових корінців, що відходять від частини стебла, яке міститься під землею. А от визначити за зовнішнім виглядом саджанця тип вегетативної підщепи (М9, ММ106, М26, 54118 чи ін.) важко навіть спеціалістові.

Якщо садивний матеріал вирощували за низького рівня агротехніки, придбані саджанці можуть стати джерелом хвороб для саду господаря. Деякі ознаки захворювань можна помітити одразу, а деякі проявляться лише під час відновлення вегетації.

Оскільки для вирощування саджанців використовують вегетативне розмноження, є загроза зараження їх вірусами та мікоплазмами.
Такі захворювання здатні досить швидко поширитися під час обрізування дерев, обробітку грунту та з комахами-переносниками. Уражені рослини не гинуть, а лише знижують продуктивність, залишаючись джерелом інфекції. Визначити наявність вірусів у купленому саджанці практично неможливо (не можна провести аналіз у спеціалізованій лабораторії), і ознаки цих невиліковних захворювань з’являться лише в наступні роки.

Останніми роками на стихійних ринках продають саджанці, вирощені в інших регіонах України або завезені контрабандою з Молдови. Звичайно, купуючи такі саджанці на базарі, можна заощадити 10–30% своїх коштів, але чи матимете ви гарантію, що з наступного року в вашому садку не з’явиться карантинна хвороба чи шкідник?

Тож якщо ви плануєте придбати саджанці, передусім варто вибрати надійного постачальника, що використовує сучасні технології вирощування посадкового матеріалу й позитивно характеризується в регіоні. Тільки так можна гарантувати справжність сортів і відповідність типу підщепи, а також отримання здорового садивного матеріалу, який у майбутньому створить передумови одержання високих стабільних урожаїв.

Якщо ж ви плануєте закупити значну кількість саджанців для створення інтенсивного саду, то треба обов’язково пересвідчитися, що продукцію було вирощено в сертифікованому розсаднику й виробник має паспорт-патент на вирощування та реалізацію посадкового матеріалу. Якщо виробник з іншого регіону, в нього обов’язково має бути карантинний сертифікат, який гарантує, що саджанці не уражені карантинними хворобами та шкідниками. Видають його індивідуально на кожну партію саджанців.


Викладач дає можливість студентам вирішити виробничу ситуацію, обгрунтувавши правильне рішення.
Сорти яблуні.

Під час розгляду матеріалу про сорти яблуні, викладач звертається до досвіду студентів, дає можливість висловити думку щодо доцільності тих чи інших сортів яблуні в Україні.




  • Сорт: Слава переможцям

Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Яблуня

  • Виробник: Виведений на Мліївській дослідній станціі садівництва

  • Урожайність: 250-300 кг з дорослого дерева

  • Плоди: Великі і середні продовгувато-овальні, жовті з темно-червоним розмитим рум

  • Строк дозрівання: Кінець серпня

  • Саджанці: є в наявності

  • Вартість: 30 грн/шт

Сорт осіннього строку достигання,  виведений на Мліївській дослідній станції садівництва (нині Мліївський інститут садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН). Поширений на всій території України.

Дерево сильноросле, з широкопіромідальною кроною, стійке проти ураження грибковими хворобами. Зимостійкість висока. У пору плодоношення вступає на 4-5 ріу і дає високі й регулярні врожаї, до 250-300 кг з дорослого дерева.

Плоди великі ( на молодих деревах) і середні, масою 110-180 г, продовгувато-овальні, часом асиметрічні, жовті, з темно-червоним розмитим рум"янцем на більшій частині поверхні. М"якуш жовто-білий, біля шкірочки рожевий, соковитий, з приємним винно-солодким смаком. Знімають плоди у кінці серпня. Зберігаються вони до 40-50 днів.


  • Сорт: Джонатан

Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Яблуня

  • Виробник: Сорт американської походження

  • Урожайність: 120-180 кг з дорослого дерева

  • Плоди: Середньої величини, округло-конічні, світло-жовті, з темно-червоним рум

  • Строк дозрівання: Жовтень місяць, зберігаються до березня-квітня

  • Саджанці: немає в наявності

Сорт американського походження, у 80- ті роки минулого століття поширений на всій території України, особливо популярний був у районах Наддністряншини та на Поділлі.

Дерево середнього розміру, з сильно загущеною плескатоокруглою кроною і пониклими тонкими гілками. Сорт вимогливий до умов вирощування, потребує родючих, зволожених грунтів, а на півдні - регулярного зрошення. Зимостійкість невисока. Сильно уражується борошнистою росою.В пору плодоношення вступає на 4-5-й рік. Урожайність висока - 120-180 кг плодів з дорослого дерева.

Плоди середньої величини, а при високих урожаях - дрібні, правильної округло-конічної форми, світло - жовті, з темно-червоним розмитим рум"янцем. М"якуш щільний, дрібнозернистий, ніжний, соковитий і ароматний, дуже високої якості. Плоди збирають у жовтні. Зберігаються вони до березня - квітня.


  • Сорт: Голден резистент

Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Яблуня

  • Виробник: Американського походження

  • Урожайність: 50 кг з п’ятирічного дерева

  • Плоди: Плоди великі масою 180 г., продовгувато - конічні жовтого кольору з невеликим рум’янцем на сонячній стороні. М’якуш кремового кольору, дуже соковиті і смачні холодильник запилювачи пріам глостер джонатан

  • Строк дозрівання: Зимового строку достигання.

  • Саджанці: є в наявності

  • Вартість: 30 грн/шт

Сорт американської селекції, зимового строку достигання. Отриманий як випадковий сіянець сорту Голден Делішес.

Дерево середньоросле, швидко ростуче. Сорт стійкий до таких хвороб, як парша і борошниста роса. Морозостійкий.

Рано вступає у плодоношення і плодоносить щорічно і рясно на кільчатках, списиках, плодових прутиках і однорічних приростах. Дуже урожайний.

Плоди великі масою 180 г., продовгувато - конічні жовтого кольору з невеликим рум’янцем на сонячній стороні. М’якуш кремового кольору, дуже соковиті і смачні.

Плоди зберігаються до кінця лютого, а в холодильнику до п’яти місяців.

Найкращіми запилювачами для нього є такі сорти як Пріам, Джонатан, Глостер.



  • Сорт: Чемпіон

Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Яблуня

  • Виробник: Сорт чеської селекції.

  • Урожайність: Урожайність п'яти- ше­стирічних дерев— 17—25 кг.

  • Плоди: Плоди більші середньо­го розміру (160—190 г), до­сить одномірні, округло-овальні, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним смугас­то-розмитим рум'янцем на більшій частині поверхні та добре помітними жовто-сіри­ми опробковілими сочевич­ками.

  • Строк дозрівання: Знімальна стиглість у Лісостепу та на півдні По­лісся настає в другій декаді вересня, споживча — у жовтні.

  • Саджанці: немає в наявності

Сорт  чеської селекції. Отриманий 1970 року за схрещування сортів Голден Делішес і Ре­нет Оранжевий Кокса,

Дерево слабкоросле, з овальною середньо загуще­ною кроною. її створюють середньорозвинені скелетні гілки, що відходять від стов­бура під кутом 50—70°. Збудливість бруньок висо­ка, пагоноутворювальна здатність помірна. Плодоно­сить на кільчатках, списи­ках, плодових прутиках.

Зимостійкість і стійкість проти борошнистої роси се­редня, проти парші — висо­ка.

Цвіте в середні строки дружно й рясно.



Сорт скороплідний. Плодо­носить стабільно. У плодоно­шення вступає третього року росту в саду, високоврожай­ний. Урожайність п'яти-, ше­стирічних дерев— 17—25 кг.

Плоди більші середньо­го розміру (160—190 г), до­сить одномірні, округло-овальні, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним смугас­то-розмитим рум'янцем на більшій частині поверхні та добре помітними жовто-сіри­ми опробковілими сочевич­ками. Шкірочка тоненька, дуже щільна, еластична, суха. М'якуш світло-кремо­вий, середньої щільності, дуже соковитий, ароматний, відмінного кислувато-солод­кого смаку (4,5—4,7 бала).

Знімальна стиглість у Лісостепу та на півдні По­лісся настає в другій декаді вересня, споживча — у жовтні. У звичайному схо­вищі плоди зберігаються 1,5—2, в холодильнику — близько 5 місяців. Транспор­табельність середня. Використовується пере­важно у свіжому вигляді.
Викладач звертається до студентів із проханням відповісти на проблемне запитання, поставлене на початку лекції. Вислухавши думки студентів, проаналізувавши їх, викладач робить правильний висновок. Викладач виставляє бали щодо роботи студентів на семінарі.


  1. Груша.

Викладач пропонує провести заняття у формі самостійної аудиторної роботи. Активізуючи знання студентів, викладач звертається до них із запитаннями про: структуру аудиторної самостійної роботи, її мету. Викладач звертає увагу студентів на інструкційні карти: завдання, алгоритм виконання завдань, запитання для самоконтролю. Викладач задає завдання студентам, відповідно до запропонованої форми навчання: описати сорти груші та дати агробіологічну оцінку клонових підщеп груші, використовуючи табличний алгоритм.


Груша звичайна (Pyrus communis L.) довговічна і високоврожайна культура, яка не має явно виражену схильність доперіодичності плодоношення. Неврожайні роки спостерігаються тільки після суворих зим по причині підмерзання плодової деревини або всього дерева. Плодові бруньки зазвичай не підмерзають.

Плоди груші наділені цінними поживними і дієтичними властивостями. Соковитий, ніжний і ароматний м"якуш дозрілих плодів має  до 10-12% цукрів, органічних кислот, пектинових і ароматичних речовин, вітамінів С, Р, арбутин, хлорогенову кислоту. З груш виготовляють високоякісні компоти, варення, цукати, сухофрукти.

Для доброго розвитку і плодоношення груші необхідно розміщувати в теплих, захищених від несприятливих умов підвищених місцях і схилах західного і  південно західного напрямку.

Груша все ще слабо розповсюджена у промислових садах, і на присадибних ділянках. , що пояснюється відсутністю садивного матеріалу нових високопродуктивних сортів, а також недостатньою увагою до цієї культури.



Поява нових сортів робить можливим більш ширше розповсюдження груші по всій території України.

Сорти груші.

Сорт Вільямс (Вільямс літній, Бартлет)

Літній сорт.Плоди середне або вищесереднього розміру (120-150 г.) , продовгувато-грушевидні, лимонно-жовті, відмінного смаку.


Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Груша

  • Сорт: Вільямс (Вільямс літній, Бартлет)

  • Виробник: Отриманий від випадкового сіянця, знайденого у 1796 році в Англії.

  • Урожайність: 50-100 кг з 15-річного дерева

  • Плоди: Середнього розміру (120-150 г) Продовгуваті, лимонно-жовтого кольору

  • Строк дозрівання: Початок серпня -середина вересня

  • Саджанці: немає в наявності

Сорт отриманий від випадкового сіянця, знайденого у 1796 році в Англії.

Дерева невеликі, з рідкою широкопіромідальною кроною, малодимостійке. Защеплені на груші починають плодоносити на 5-6 рік, а на айві - на 3-4 рік, високоврожайні. Плоди не осипаються.



Плоди середне або вищесереднього розміру (120-150 г.) , продовгувато-грушевидні, лимонно-жовті, відмінного смаку. Урожай знімають, в залежності від району вирощування , від початку серпня до середини вересня. Плоди зберігаються 10-15 днів. Листя і плоди стійкі до парші.

Сорт Вродлива

Осінній сорт, скороплідний, зимостійкий. Плоди великі 180-260 г, бергамотоподібні, жовт



Характеристика

  • Тип: Зерняткові культури

  • Вид: Груша

  • Сорт: Вродлива

  • Виробник: Інститут садівництва УААН. Автор В.П.Копань К.М.Копань

  • Урожайність: 75-100 кг з дорослого дерева

  • Плоди: Великі 180-260 г, бергамотоподібні, жовто-зелені, більша частина плода має червонуватий рум

  • Строк дозрівання: Жовтень місяць

  • Саджанці: є в наявності

  • Вартість: 35 грн/шт

Отриманий селекціонерами В.П.Копань, К.М.Копань від схрещування сортів Бере Боск х Олів"є-де-Сер.

Осінній сорт, скороплідний, зимостійкий, інтенсивно нарощує урожай. Дерево швидкоростуче, утворює високо-побудовану крону.

Плоди великі 180-260 г, бергамотоподібні, жовто-зелені, більша частина плода має червонуватий рум"янець..М"якоть масляниста, дуже соковита, солодка. Грануляція незначна біля камери. Смак  4 бали.

Споживча зрілість наступає в жовтні місяці. о-зелені, більша частина плода має червонуватий рум"янець.



Сорт Талгарська красуня

Сорт пізньоосіннього строку достигання. Дерево сильноросле, крона широкопіромідальна з роками змінюється до округлої.Зимостійкість висока. Характеризується високою стійкістю до грибкових хвороб. В плодоношення вступає на 4-5 рік. Плоди вищесереднього розміру, видовжено-грушевидні. З сонячної сторони покриті яскраво-малиновим рум"янцем. М"якоть соковита, солодка з ароматом. Збирають в кінці вересня на початку жов Характеристика
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   49




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка