Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів спеціальності „Педагогіка вищої школи з методики навчання з циклу дисциплін з агрономії


Виробник: Виведений в Голандії від схрещування сортів Фая родюча х Гондуін. Урожайність



Скачати 25.74 Mb.
Сторінка46/49
Дата конвертації14.03.2017
Розмір25.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49

Виробник: Виведений в Голандії від схрещування сортів Фая родюча х Гондуін.

  • Урожайність: Сорт високоврожайний (15,0-20,0 тон/га)

  • Плоди: Грони довгі, з 17-20 великими (0,8 г) ягодами червоного кольору.

  • Строк дозрівання: Раннього строку достигання. Початок -середина липня.

  • Саджанці: немає в наявності

    Виведений  в Голандії від схрещування сортів Фая родюча х Гондуін. Раннього строку достигання. Кущі сильнорослі, слаборозкидисті. Грони довгі, з 17-20 великими (0,8 г) ягодами червоного кольору. Ягоди містять до 49,8 мг на 100 г вітаміну С, 0,7 % пектинових речовин. Ягоди дуже приємного смаку - кисло-солодкі. Сорт високоврожайний (15,0-20,0 тон/га), скороплідний, стійкий до борошнистої роси, в слабо-середньому ступенях уражується антракнозом.

    Сорт Любава

    Середньостиглий сорт інтенсивного типу, відрізняється високим стабільним урожаєм, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу . Кущ середньорослий, прямостоячий. Ягоди середнього розміру , масою 0,6-0,9 г, округлі, ніжно-рожеві.Дозрівають одночасно, довго тримаються на кущі, не осипаються.


    Характеристика

    • Тип: Ягідні культури

    • Вид: Порічки червоні

    • Сорт: Любава

    • Виробник: Львівський філіал Інститута садівництва УААН

    • Урожайність: Висока

    • Плоди: Середнього розміру масою 0,6-0,9 г, округлі, ніжно- рожевого кольору

    • Строк дозрівання: Середньостиглий сорт, не осипається

    • Саджанці: немає в наявності

    Середньостиглий сорт інтенсивного типу порічки селекції Львівського філіалу Інституту садівництва УААН. Отриманий від вільного запилення сорту Фертоді пірос.Селекціонери З.А.Шестопал, Г.С.Шестопал.

    Любава відрізняється високим стабільним  урожаєм, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу.

    Кущ середньорослий, прямостоячий. Пагони середньої товшини, прямі. Китиці щільні, добре заповнюють гілки різного віку, основу минулорічних пагонів.

    Ягоди середнього розміру , масою 0,6-0,9 г, округлі, ніжно-рожеві. Шкірка тонка,еластична, міцна. М"якоть ніжна кисло-солодка. Дегустаційна оцінка 4,25-4,5 бала. Містить цукри -5,1%, органічні кислоти -2,6%, вітамін С 102,4 мг на 100 г сирої маси.

    Дозрівають одночасно, довго тримаються на кущі, не осипаються.

    Придатні для вживання у свіжому вигляді, заморожування, різних видів технічної переробки. Виготовлене дієтичне желе корисне для людей з алергічними захворюваннями і для дитячого харчування.

    Для отримання екологічно чистої продукції, може вирощуватись без застосування пестицидів.

      Сорт Улюблена



    Середньостиглий сорт порічок селекції Львівського філіалу Інституту садівництва УААН. Відрізняється високою урожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, септоріозу, антракнозу. Ягоди середні, масою 0,7 г, великі 1,0 г. Округло-овальні, темно- вишневі. Достигання ягід одночасне, довго тримаються на кущі не осипаючись. Сорт придатний для механізованого збирання. Використовують для переробки на соки, желе, вино, а також для споживання у свіжому вигляді.
    Характеристика

    • Тип: Ягідні культури

    • Вид: Порічки червоні

    • Сорт: Улюблена

    • Виробник: Львівський філіал Інституту садівництва УААН.

    • Урожайність: Висока,щорічна

    • Плоди: Ягоди середні, масою 0,7 г, великі 1,0 г. Округло-овальні, темно- вишневі.

    • Строк дозрівання: Середньостиглий, липень місяць

    • Саджанці: немає в наявності

    Середньостиглий сорт порічок селекції Львівського філіалу Інституту садівництва УААН.Селекціонери З.А.Шестопал, Г.С.Шестопал. Отриманий сорт від вільного запилення сорту Червоне Віксне.

    Відрізняється високою урожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, септоріозу, антракнозу.

     Кущі середньорослі, середньорозлогі. Пагони середні. Китиці щільні.

    Ягоди середні, масою 0,7 г, великі 1,0 г. Округло-овальні, темно- вишневі. На смак кисло-солодкі. Містять 7,1-7,5% - цукрів, 1,8% - органічних кислот, 98 мг на 100 г сирої маси вітаміну С.



    Достигання ягід одночасне, довго тримаються на кущі не осипаючись. Сорт придатний для механізованого збирання. Використовують для переробки на соки, желе, вино, а також для споживання у свіжому вигляді.

    Сорт Львів’янка

    Середньоранній сорт селекції Львівського філіалу Інституту садівництва УААН. Сорт високоурожайний, комплексно стійкий до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу. Кущ середньорослий, слаборозлогий. Пагони середні, прямі. Грона щільні, добре заповнюють пагони. Ягоди середні вагою 0,7-0,8 г, великі - 0,9-1,1 г., округлі, темно- вишневі. Шкірка тонка. М’якоть кисло-солодка.Достигання одночасне
    Характеристика

    • Тип: Ягідні культури

    • Вид: Порічки червоні

    • Сорт: Львів’янка

    • Виробник: Львівській філіал Інституту садівництва УААН

    • Урожайність: Висока

    • Плоди: Середні вагою 0,7 - 0,8 г, великі - 0,9 - 1,1 г. округлі, темно-вишневі

    • Строк дозрівання: Середньоранній

    • Саджанці: є в наявності

    • Вартість: 7 грн/шт

    Середньоранній сорт селекції Львівського філіалу Інституту садівництва УААН. Отриманий від схрещування сортів Голандська біла і Джонкер ван Тетс. Селекціонери Шестопал З.А., Шестопал Г.С.

    Сорт високоурожайний, комплексно стійкий до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу.

    Кущ середньорослий, слаборозлогий. Пагони середні, прямі. Грона щільні, добре заповнюють пагони.

    Ягоди середні вагою 0,7-0,8 г, великі - 0,9-1,1 г., округлі, темно- вишневі. Шкірка тонка. М’якоть кисло-солодка.



    Достигання одночасне. Ягоди придатні для споживання свіжими, заморозки, а також для переробки на соки, желе,виноматеріали.

    Сорт Світлиця

    Середньостиглий сорт відзначається високою урожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу. Кущ середньорослий, середньорозлогий. Пагони середні, прямі. Грона щільні. Ягоди середнього розміру, середня вага 0,7-0,8 г, великі 0,9-1,0 г, округлі, червоні. Достигають одночасно. Придатні для споживання у свіжому вигляді, заморозки, різних видів технічної переробки - сік, желе,виноматеріали.
    Характеристика

    • Тип: Ягідні культури

    • Вид: Порічки червоні

    • Сорт: Світлиця

    • Виробник: Львівський філіал Інституту садівництва УААН.

    • Урожайність: Відзначається високою урожайністю

    • Плоди: Ягоди середнього розміру, середня вага 0,7-0,8 г, великі 0,9-1,0 г, округлі, червоні.

    • Строк дозрівання: Середньостиглий

    • Саджанці: немає в наявності

    Середньостиглий сорт Львівського філіалу Інституту садівництва УААН. Отриманий від схрещування сортів Фертоді пірос і Джонкер ван Тетс. Селекціонери З.А.Шестопал, Г.С.Шестопал.

    Сорт відзначається високою урожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу.

    Кущ середньорослий, середньорозлогий. Пагони середні, прямі. Грона щільні.

    Ягоди середнього розміру, середня вага 0,7-0,8 г, великі 0,9-1,0 г, округлі, червоні. Шкірка середньої товщини. М’якоть ніжна кисло-солодка. Містить 5,1-6,5% цукрів. Достигають одночасно. Придатні для споживання у свіжому вигляді, заморозки, різних видів технічної переробки - сік, желе, виноматеріали.


    Рольову гру викладач завершує виставленням оцінок, відповідно до рейтингової системи контролю, яку розробив і про яку наголосив на початку заняття: повнота відповідь, доповнення, штрафні бали за відмову від відповіді.

    Запитання для самоконтролю:

    а) Ключові поняття: рольова гра, імітаційні методи навчання, розігрування ролей, семінар, евристична бесіда, рейтингова система контролю.

    б) Тест – задача: „Як Ви – викладач спеціальних дисциплін - відповісте на запитання: „Чи можна багатократно використовувати рольову гру, як форму організації заняття, під час навчання дисципліни „Плодівництво”. Відповідь обгрунтуйте.”

    2. 3. Методика навчання теми „Малина”

    План. Методика навчання питань:

    1. Біологічні особливості малини.

    2. Розмноження малини у промислових розсадниках.

    3. Сорт малини Новокитайська, його характеристика.

    4. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України.

    Ключові поняття: проблемне навчання, традиційне навчання, науково-дослідна діяльність, репродуктивна пізнавальна діяльність студентів, продуктивна пізнавальна діяльність студентів.
    Викладач пропонує провести лекцію у формі - лекція з аналізом виробничих ситуацій, як один із шляхів підготовки студентів до науково-дослідної діяльності. Для цього викладач обирає матеріал, який містить наукові дослідження у галузі плодівництва.

    Існує припущення про необхідність взаємозв'язку проблемного і традиційного навчання для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. Таке припущення грунтується на наступному:

    1) оскільки науково-дослідна діяльність вимагає як необхідних знань, так і умінь навиків дослідницької дій, то цілеспрямоване її формування може відбуватися і в процесі засвоєння «готових істин» (традиційне навчання), і в процесі пошукової навчально - пізнавальної діяльності (проблемне навчання);

    2) оскільки головне в проблемному навчанні - створення проблемних ситуацій, а основним завданням традиційного навчання є озброєння студентів системою знань, умінь і навиків, то доцільно управляти створенням проблемних ситуацій на основі наявних знань;

    3) дозвіл навчальних проблем, що витікають із проблемних ситуацій, можна здійснити, володіючи опорними знаннями і методами пізнавальної діяльності, які, у свою чергу, формуються в процесі дозволу цих проблем і складають основу діяльнісного компоненту готовності студентів до науково-дослідної діяльності.

    4) поєднання методів проблемного і традиційного навчання, дозволяє найкращим чином врахувати специфіку різних розділів навчального матеріалу; забезпечує органічну єдність репродуктивної і продуктивної пізнавальної діяльності студентів; викликає і зберігає у студентів пізнавальний інтерес до науково-дослідної діяльності протягом всього терміну навчання; дозволяє навчаним краще розкрити свої можливості і здібності; дозволяє формувати уміння аналізувати, узагальнювати, висувати гіпотези, вибудовувати логіку міркувань, формулювати висновки, бачити суперечності; сприяє виявленню найраціональніших для себе прийомів оволодіння знаннями і способами діяльності; створює умови для формування уявлень про процес теоретичного мислення і логіку наукового пізнання.

    Як умови, що істотно впливають на взаємодію (поєднання) проблемного і традиційного навчання, виділені наступні:

    1) рівень знань студентів про науково-дослідну діяльність і фактичні знання з дисципліни, що вивчається;

    2) рівень розвитку і підготовленості студентів (наскільки вони володіють уміннями, прийомами, способами науково-дослідної діяльності);

    3) завдання навчання, що висуваються викладачем на кожному певному етапі організації науково-дослідної діяльності в рамках навчального процесу;

    4) зміст і логіка навчального матеріалу (чисто описовий фактологічний матеріал; рішення якої-небудь глобальної наукової проблеми, що стоїть перед людством», підсумком якого з'явилася фундаментальна теорія; теоретичний висновок якого-небудь закону або закономірності; достовірні факти, що підтверджуючі або суперечать відомим теоріям тощо.);

    5) ліміт часу, відведеного на вивчення даної навчальної дисципліни.

    Формування готовності до науково-дослідної діяльності на основі взаємозв'язку традиційного і проблемного навчання при різних формах організації занять у ВНЗ.

    Перший напрям - через лекційні заняття.

    Мета: формування уявлень і практичних передумов науково-дослідної діяльності.

    Завдання: формування уявлень про процеси теоретичного мислення, знайомство з логікою наукового пізнання, визначення етапів наукового дослідження.

    Другий напрям - через практичні заняття.

    Мета: застосування теоретичних знань, накопичення реального досвіду науково-дослідної діяльності.

    Завдання: формування умінь аналізувати, виявляти суперечності, бачити проблему, вибудовувати логіку міркувань, висувати гіпотези, обгрунтовувати результати дослідження, робити висновки, проводити самоаналіз; здійснювати самооцінку.

    Третій напрям - через лабораторні роботи.

    Мета: розвиток індивідуальних навиків науково-дослідної діяльності.

    Завдання: формування уявлень про цілісне наукове дослідження, формування уміння здійснювати науково-дослідну діяльність у рамках власних мікро-ісследованій.

    У рамках позначених напрямів розкриваються можливості різних форм організації навчальної діяльності студентів у плані формування компонентів готовності студентів до науково-дослідної діяльності за допомогою взаємозв'язку проблемного і традиційного навчання.

    Згідно напрямам здійснення взаємозв'язку традиційного і проблемного навчання створена система чисто інформативних лекцій і лекцій з елементами проблемного навчання та аналізом виробничих ситуацій, а також система практичних занять з використанням проблемних ситуацій і проблемних задач, система семінарських занять по формуванню представлень студентів про науково-дослідну діяльність.

    Зміст семінарських занять включає питання методологічного характеру, визначається специфіка і соціальна значущість наукового дослідження на прикладі еволюції фізичних уявлень про світ. Для лабораторних занять по різних розділах розроблені експериментальні задачі.

    1. Біологічні особливості малини.

    Починаючи викладення першого питання плану викладач пропонує запитання проблемного характеру, відповідь на яке можлива після начитки матеріалу другого та третього питань плану: „Чому при оптимальних біологічних та господарських характеристиках малини, її промислові насадження в Україні невеликі за обсягом, а екпорт – відсутній?”

    Викладач звертає увагу студентів, у формі бесіди, бо з культурою студенти знайомі, що малина завдяки простоті розмноження, скороплідності, високій якості ніжних і соковитих ягід, їх цілющим властивостям набула великої популярності на ділянках садівників.

    Застосування ягід малини при простудних захворюваннях як потогінного і жаропонижаючого засобу зумовлене наявністю в них саліцилової кислоти. Великою популярністю користується в народній медицині.

    Ягоди споживають свіжими, замороженими, у вигляді варення, соків, вина. Ягоди містять 5-11 % цукрів, 0,6-2,5 % органічних кислот, 0,9 % пектину, 4-6 % клітковини. Богаті на вітаміни: С- 30-75 мг%, В1, В2 -0,01-0,09 мг %. Р-активні речовини до 300 мг%, Фолієва кислота 0,2 мг%. У 100 г ягід міститься 2-2,6 мг заліза, це набагато більше ніж у плодах вишні і агрусу.

    Малина це кущ із багаторічною підземною частиною і дворічною надземною. Підземна частина розташована на глибині 15-25 см і складається з кореневища яке не має стержневого кореня.

    Однорічні пагони надземної частини як правило не плодоносять, за винятком ремонтантних сортів які дають урожай восени. Дворічні пагони після плодоношення відмирають  і їх видаляють восени або рано навесні. Замість них у рік плодоношення у кожної рослини відростає кілька пагонів заміщення  і кореневих паростків. Таким чином забезпечується довговічність плантації.

    Плоди малини - збірні кістянки. Легко відокремлюються від білого квітоложа конічної форми.

    Малина невимоглива до грунтів. Але кращими для більшості сортів є легкі суглинкові удобрені грунти з реакцією грунтового розчину рН 5,7-6,8.

    Світлолюбива рослина, за нестачі світла однорічні пагони витягуються, погіршується їх зимостійкість і знижується продуктивність.

    Малина не  належить до зимостійких культур. При зниженні температури до 25-30 0С морозу, значна частина сортів пошкоджується.

    2. Розмноження малини у промислових розсадниках. Малину у промислових розсадниках розмножують кореневими паростками у спеціально створених маточниках. Закладають їх восени, завершуючи садіння не пізніше як за 20 днів до настання морозів, врахувавши всі вимоги до вибору площі, передсадивної підготовки ґрунту, якості вихідного садивного матеріалу, передбачених базовою технологією (Трушечкін В.Г., Ярославцева О.І., Полікарпова Ф.Я. та ін., 1986; Майдебура В.І., Васюта В.М. та ін., 1987). Схема садіння рослин — 1,5–2,0 на 0,3–0,5м.

    Оптимальна глибина садіння — 20 см. Весною, після приживлення саджанців, надземну їхню частину повністю видаляють, що стимулює масове утворення кореневих паростків. Цю операцію проводять, коли пагони заміщення досягнуть висоти 10–15 см. На однорічній маточній плантації садивний матеріал заготовляти не рекомендується, так як це знижує продуктивність маточника в майбутньому.

    Весною наступного року (в перший рік експлуатації маточника) до початку вегетації видаляють усі минулорічні пагони на рівні ґрунту. Це, по–перше, сприяє утворенню більшої кількості паростків, а по–друге, дозволяє уникнути цвітіння, яке за фітосанітарними вимогами є недопустимим. Під час вегетаційного періоду створюють оптимальні умови для інтенсивного росту паростків. Перед викопуванням садивного матеріалу проводять скошування надземної частини паростків на висоті 30–35 см над рівнем ґрунту. Викопують саджанці за допомогою скоби ВСН–1 або плуга ВПН–2. У наступному році технологічний цикл повторюється. Термін експлуатації маточника малини — 2–3 роки. Дотримання даної технології забезпечує щорічне отримання 100–120 тис. стандартних саджанців малини з 1 га маточника. При вирощуванні супереліти малини найчастіше застосовують розмноження зеленими мікроживцями. Довжина живців — 3–6 см, строки живцювання — друга половина травня–червень (Майдебура В.І., Мережко І.М. та ін., 1987).

    3. Сорт малини Новокитайська, його характеристика.

     Сорт Новокитаївська



    Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині. Ягоди вищесереднього розміру (маса 2,4-3,0 г). Тупоконічні, злегка видовжені,світло-червоні, привабливі. Китиця формує 6-8 ягід. Характеризується високою зимостійкістю, непосухостійкий, відносно стійкий до грибкових хвороб

    Характеристика

    • Тип: Ягідні культури

    • Вид: Малина

    • Сорт: Новокитаївська

    • Виробник: Сорт Інституту садівництва УААН. Автор - І.М.Ковтун.

    • Урожайність: 70-150 ц/га

    • Плоди: Вищесереднього розміру ( 2,4-3 г) звільна видовжені, світло-червоні

    • Строк дозрівання: 20-25 червня

    • Саджанці: немає в наявності

    Виведений в Інституті садівництва УААН м.Київ в наслідок схрещування сортів Китаївська х Новость Кузьміна ( селекціонер Ковтун І.М.)

    Кущ середній з прямими стеблами, що в однорічному віці восени набувають червонуватого кольору у верхній частині. Пагоноутворююча здатність велика (до 45 шт на 1 м п.).

    Ягоди вищесереднього розміру (маса 2,4-3,0 г). Тупоконічні, злегка видовжені,світло-червоні, привабливі. Китиця формує 6-8 ягід. М"якуш щільний, кисло-солодкий, приємного смаку. Універсального призначення.

    Сорт належить до групи високоврожайних. Потенційна продуктивність -15 т/га. Фактична в умовах виробництва - 5,5-7,0 т/га.

    Характеризується високою зимостійкістю, непосухостійкий, відносно стійкий до грибкових хвороб.
    Викладач нагадує студентам про запитання проблемного характеру, поставлене на початку заняття, та у формі евристичної бесіди шукає із студентами шляхи його вирішення.


    4. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України.

    На початку пояснення четвертого питання плану, викладач озвучує виробничу ситуацію і пропонує студентам побувати на захисті кандидатської дисертації з плодівництва, де виступити опонентами (як згадувалось вище – з культурою студенти знайомі з власного досвіду).


    Поновлення і удосконалення сортименту плодових та ягідних культур залишається актуальним завданням у всіх зонах вирощування. Всебічне сортовивчення дозволило занести в Державний реєстр сортів рослин України 90 сортів ягідних культур, з них – 15 малини.

    Проте на даний час у Державному реєстрі немає сортів малини, які б повністю відповідали ґрунтовим і кліматичним вимогам північної частини Лісостепу України, що є стримувальним фактором збільшення площ насаджень і виробництва ягід малини. Разом з тим наукові розробки і садівнича практика свідчать про необхідність створення нових, добре адаптованих до конкретних умов вирощування сортів. Саме високопродуктивний сорт є найбільш активним і дієвим важелем впливу на підвищення врожайності та економічної ефективності культури. Зважаючи на вищенаведене, розв’язання проблеми створення і добору кращих сортів для даної зони є актуальним завданням в ягідництві.



    Метою досліджень є вивчення нових та перспективних сортів малини за господарсько-біологічними показниками та виділення кращих для впровадження у виробництво і селекційних програм в північній частині Лісостепу України.

    Відповідно до поставленої мети передбачалося:



    • виділити сорти з високою продуктивністю і якістю плодів;

    • провести порівняльну оцінку сортів за зимостійкістю;

    • визначити стійкість малини проти основних хвороб та шкідників;

    • розробити методику визначення ступеня ураження та індексу розвитку пурпурової плямистості (дідімели) й антракнозу на стеблах малини;

    • вивчити репродуктивну здатність сортів;

    • створити конвеєр надходження свіжих ягід протягом літа й осені (до настання приморозків);

    • створити конкурентноздатні сорти малини і передати їх у державне сортовивчення;

    • визначити економічну доцільність вирощування нових і перспективних сортів малини.

    Об’єктом досліджень є 15 сортів червоної малини, в тому числі 5 ремонтантних, що вирощуються з 1998 р. на навчально-дослідній ділянці кафедри садівництва НАУ.

    Предметом дослідження було вивчення особливостей росту і плодоношення сортів в умовах північної частини Лісостепу України.

    Методи досліджень. Дослідження проводилися з використанням програм і методик державного сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур (1973, 1990, 1998), методичних вказівок з оцінювання стійкості плодових та ягідних культур проти основних захворювань (1968). Ураження сортів пурпуровою плямистістю (дідімелою) і антракнозом визначали також за розробленою нами методикою. Пошкодження ягід жуком малиновим враховували шляхом аналізу 100 ягід, малиновою стебловою галицею – за відсотком уражених стебел. Зимове підмерзання гілок і бруньок виконували згідно з методикою М.О. Соловйової (1982).  Врожай обліковували зважуванням ягід з одного метра смуги (ряду) з наступним перерахунком на площу одного гектара, середню масу плода визначали зважуванням 100 типових ягід. Репродуктивну здатність сортів визначали підрахунком кількості стебел та їх якості на 1 метр смуги (ряду).

    Створення нових сортів проводили згідно з вимогами методичних вказівок і рекомендацій (1990).

    Основні хіміко-технологічні дослідження проводили в лабораторії Державного центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин України, де визначали сухі речовини за допомогою рефрактометра, цукри – за методом Бертрана, вітамін С – за Муррі, кислотність – титруванням.

    Цифровий матеріал результатів досліджень обробляли дисперсійним аналізом за Б.О. Доспєховим (1985). 



    Наукова новизна роботи. Внаслідок всебічного вивчення нових і перспективних сортів малини, в тому числі селекції НАУ (нині НУБіПУ), проведена порівняльна  оцінка їх потенційної продуктивності, швидкоплідності, зимостійкості, якісних показників ягід, репродуктивної спроможності та економічної ефективності в умовах північної частини Лісостепу України.

    Створено і передано в Державний центр сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин України один сорт звичайної європейської червоної малини Промінь та один ремонтантний – Вересневі зорі. За продуктивністю, врожайністю та великоплідністю виділено сорти, як носії цих цінних ознак. Розроблено конвеєр надходження свіжих ягід з середини червня до осінніх приморозків. Створено методику для точного визначення ступеня ураження та індексу розвитку таких поширених хвороб як пурпурова плямистість і антракноз. Виділено сорти, які характеризуються високою стійкістю проти пурпурової плямистості (дідімели) й антракнозу. Встановлено залежність пошкодження жуком малиновим від строків достигання ягід та малиновою стебловою галицею – від шипуватості  й опушення стебел.



    Практична цінність роботи. За результатами проведених досліджень, виділено нові та перспективні сорти малини різних строків достигання, які рекомендуються для впровадження у виробництво, а також для створення конвеєра постачання свіжих ягід, починаючи з червня і до глибокої осені. Дані сортів – носіїв ознак високої продуктивності та якості ягід, стійкості проти хвороб і шкідників використовуються селекціонерами при розробці селекційних програм. Розробленою методикою визначення ступеня ураження та індексу розвитку пурпурової плямистості й антракнозу користуються в наукових установах при вивченні стійкості новостворених сортів. Кращі наші сорти посаджено у фермерському господарстві “Рось” Броварського району Київської області на площі 1 га. Закладено елітно-маточні насадження малини в КСП “Садовод” Черкаської області на площі 2 га.

    Особистий внесок вченого. Наукові польові та лабораторні дослідження, аналіз експериментальних даних, впровадження у виробництво результатів досліджень здобувач виконав самостійно. Приймав участь у селекційному процесі при створенні сортів малини Промінь і Вересневі зорі. Встановив залежність пошкодження жуком малиновим від періоду достигання ягід та малиновою стебловою галицею від шипуватості й опушеності стебел. Розробив нову  методику для визначення стійкості та індексу розвитку пурпурової плямистості й антракнозу.

    Експериментальні дослідження проводилися протягом 1999-2001 рр. в північній частині Лісостепу України. Для вивчення було використано насадження малини навчально-дослідного саду кафедри садівництва Національного аграрного університету.

    Ґрунт дослідної ділянки дерново-середньоопідзолений легкосуглинковий. Ґрунтові води залягають на глибині 5 метрів. На основі результатів ґрунтового обстеження і агрохімічного аналізу зроблено висновок, що ґрунт придатний для вирощування ягідних насаджень.

    Клімат помірно континентальний з теплим літом і не дуже холодною зимою. За багаторічними даними річна температура повітря складає 7,3ºС, середня багаторічна температура найбільш холодного місяця січня – мінус 6,5ºС, найбільш теплого – липня +19,8ºС. Мінімальна температура, згідно з даними багаторічних спостережень становить –36ºС, а максимальна +39ºС. Сума активних температур вище 10ºС  – у межах 2440-2700ºС. Річна сума опадів 636 мм, основна кількість їх випадає протягом вегетаційного періоду.

    Схема дослідів включала 15 сортів малини, в тому числі 10 традиційних – Одарка, Основ’янка, Промінь, Козачка, Благородна, Сонце Києва, Глен Клова, Киржач, Лазарівська, Новокитаївська (контроль)  і 5 ремонтантних – Зєва, Херітейдж, Вересневі зорі, Осіннє сяйво, Бабине літо (контроль). Дослід закладено в 1998 році згідно з методикою державного сортовивчення. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці виконувалися відповідно до чинних рекомендацій.

    Господарсько-біологічну оцінку сортів вивчали за показниками:



    • проходження календарних строків фенофаз;

    • зимові пошкодження сортів у польових і лабораторних умовах;

    • загальний стан рослин під час цвітіння та в кінці періоду росту пагонів;

    • врожайність сортів – ваговим методом;

    • середня маса ягід зважуванням 100 плодів і дегустаційна оцінка свіжих ягід та продуктів переробки за п’ятибальною шкалою;

    • біохімічний склад ягід: сухі розчинні речовини, цукри, вітамін С, кислотність;

    • ступінь ураження сортів пурпуровою плямистістю і антракнозом  проводили за створеною нами методикою; пошкодження жуком малиновим – у відсотках пошкоджених ягід; малиновою стебловою галицею – за кількістю пошкоджених стебел;

    • пагоноутворювальна здатність (кількість паростків і пагонів заміщення в кожному повторенні (на 1 м)), одночасно вимірювали їх висоту;

    • економічна ефективність вирощування сортів – за методикою О.М. Шестопаля (1992);

    • статистичний обробіток результатів досліджень з використанням диспер-сійного аналізу – за методикою Б.О. Доспєхова (1985) і  В.Ф. Мойсейченка (1988).

    Фенологічні фази розвитку. За даними наших спостережень, фенологічні фази проходять за певною черговістю. Встановлено, що сорти малини в зоні Лісостепу вегетацію починають в третій половині квітня за переходу середньодобової температури через +5ºС. Різниця у строках початку вегетації між ранніми та пізніми сортами складає 12-15 днів. Цвітіння більшості сортів  відбувалося в кінці травня, а деяких – на початку червня місяця, тобто приблизно через місяць після початку вегетації.

    Період від початку цвітіння до кінця достигання ягід залежно від сорту становить 46-60 днів. Достигання плодів проходить в межах 18-30 днів. Кореневі паростки починають рости дуже рано, майже одночасно з розпусканням бруньок. Пагони заміщення проростають на 7-10 днів пізніше. Закінчують вегетацію сорти майже одночасно, що пов’язано з метеорологічними умовами.



    Зимостійкість. У період проведення досліджень найбільше підмерзання рослин відмічено у 2001 р. Це зумовлено не лише зниженням температури взимку до –21°С, а, насамперед, пізнім закінченням росту пагонів у попередньому 2000 р. Теплий і дощовий вересень, середня температура якого становила 13,1°С та кількість опадів 152,8 мм, сприяли активному росту пагонів у вересні і жовтні. Крім того, у 2000 р. насадження малини були сильно ослаблені літньою посухою. Максимальна температура в другій та третій декаді серпня становила   33,5-35,9°С.

    Такі погодні чинники обумовили значне підмерзання ряду сортів малини. Найбільше підмерзання відмічено в сортів Лазарівська (3,3 бала), Киржач і Одарка (по 3 бали). Ремонтантні сорти через пізнє закінчення вегетації ще більше потерпіли від низьких температур. Сорт Осіннє сяйво підмерз на 4 бали, Зєва – 3,8, Бабине літо – 3,7, Херітейдж – 3,2, Вересневі зорі – 3 бали.

    Завдяки пізньому цвітінню малина уникає весняних заморозків, що сприяє щорічному її плодоношенню. За період проведення досліджень підмерзання квіток і зав’язі малини не спостерігалось.

    Репродуктивна здатність. Найбільше кореневих паростків дають сорти Промінь (39 шт. на м смуги), Херітейдж (36), Одарка (32), Зєва (30), Основ’янка, Киржач, Осіннє сяйво (по 27). Новокитаївська (25 шт.).

    Висота кореневих паростків і здатність утворювати розвинену кореневу систему є одним з показників, які забезпечують отримання стандартних саджанців. Краще розвиваються кореневі паростки у ремонтантних сортів Осіннє сяйво та Вересневі зорі. Вони досягають висоти 135-140 см. Виділяються за сильнорослістю паростки сортів Промінь, Основ’янка, Одарка (120-135 см).

    Кількість пагонів заміщення та їх якість визначають продуктивність сорту. Найбільше пагонів заміщення утворюють сорти Основ’янка (26 шт. на метрі плодоносної смуги), Промінь (22), Одарка, Лазарівська (по 21 шт.). Найбільші пагони заміщення мають сорти Благородна (висота 200 см), Глен Клова (180 см), Херітейдж (176 см), Промінь (179 см), Осіннє сяйво (170 см).

    Врожайність і якість ягід. Врожайність є основним показником господарської цінності сорту, яка залежить у першу чергу від його біологічних особливостей. Найвищий урожай в середньому за три роки плодоношення (табл. 1) вирощено в сортів Одарка – 60 ц/га, Промінь – 57,5 ц/га, Глен Клова – 46,2 ц/га, Лазарівська – 45,1 ц/га. Сумарна врожайність (літній і осінній урожай) ремонтантних сортів дещо вища. У сорту Вересневі зорі отримано 84,6 ц/га ягід з гектара, Херітейдж – 80,5 ц/га, Зєва – 62,1 ц/га. Сорти Вересневі зорі та Херітейдж за кількістю осіннього врожаю відносяться до найбільш перспективних, вони забезпечують врожайність по 54,5-55,5 ц/га цінних ягід.

    Середня маса плодів за роки дослідження варіює в межах 1,8-4,8 г. До групи дуже великоплідних відносяться сорти Благородна (середня маса найбільших ягід 6,9 г), Козачка (4,8 г), Сонце Києва (4,5 г), Киржач (4,6 г), з ремонтантних – Вересневі зорі (4,5 г), Осіннє сяйво (5,4 г) (табл. 3).

    Високими смаковими якостями характеризуються плоди сортів Благородна (4,8 бала), Козачка (4,5 бала), Сонце Києва і Промінь (по 4,3 бала), Вересневі зорі (4,4 бала), Зєва (4,3 бала). Високі якісні показники має варення  з ягід Благородної (4,8 бала), Козачки (4,6 бала), Променя (4,4 бала), Сонце Києва і Новокитаївської (4,3 бала). Найбільше вітаміну С у сортів Глен Клова, Киржач, Козачка, Промінь, Одарка – 51-46 мг/100г.

    Малиновий конвеєр. Щоб продовжити період споживання свіжих ягід, а також рівномірно забезпечити переробні підприємства сировиною, необхідно отримувати врожай впродовж літньо-осіннього періоду. Дослідженнями встановлена можливість вирішення цього питання культивуванням сортів з різними  строками  достигання ягід, подовження періоду достигання плодів регульованим обрізуванням стебел, збільшенням кількості вирощування ремонтантних сортів.

    На підставі трирічних досліджень, виділено сорти малини різних строків достигання ягід. До ранньостиглих віднесено Глен Клова, Одарка, Основ’янка; до середньостиглих – Сонце Києва, Благородна, Лазарівська; до пізньостиглих – Промінь, Козачка, Киржач. У ремонтантних сортів за строками достигання літнього і осіннього врожаю ранньостиглими є Вересневі зорі, Бабине літо; середньостиглими – Херітейдж; пізньостиглими – Зєва, Осіннє сяйво. З врахуванням строків достигання ягід запропонована схема набору сортів у малиновому конвеєрі.

    Проведеними дослідженнями встановлена можливість ліквідації безягідного періоду (17-22 дні) від закінчення плодоношення традиційних сортів до початку плодоношення ремонтантних коротким весняним обрізуванням плодоносних стебел. Достигання ягід сортів при цьому затримується від трьох (при обрізуванні на висоту 70-80 см) до 25 днів (при обрізуванні на висоту 30-40 см) з відповідним зниженням врожаю плодів на 15-62%. Пізніше плодоношення пояснюється різним ступенем диференціації квіткових бруньок залежно від їх місця розміщення на стеблі: чим нижче розміщені бруньки, тим менше сформовані в них зародки квіток.

    Осінній урожай ремонтантних сортів малини можна значно збільшити, застосовуючи технологію лише осіннього плодоношення. При цьому  осінній урожай у сорту Бабине літо підвищується на 12,3 ц/га, Херітейдж – 10,6 ц/га, Зєва – 12,7 ц/га, Вересневі зорі – 11,1 ц/га, Осіннє сяйво – на 7,6 ц/га.



    Методика визначення розвитку пурпурової плямистості й антракнозу на стеблах малини. Суть методики полягає в тому, що обліку підлягають уражені місця на стеблах від основи до верхівки. На п’яти типових рослинах кожного сорту враховується кількість плям, їх розмір та величина захисної облямівки, яка залежить від агресивності збудника і захисних особливостей сорту.

    Критерієм індексу ураження є кількість плям на ділянці обліку: від 1 до 3 – 1-й індекс, від 4 до 6 – 2-й, від 7 до 9 – 3-й, від 10 до 12 – 4-й, від 13 до 18 – 5-й індекс ураження. Нульовий індекс свідчить про відсутність плям на стеблах та стійкість сорту проти хвороби.

    Паралельно пропонується враховувати бал ураження за прийнятою методикою. Обліки проводяться в період найбільшого розвитку хвороби – в другій половині липня.

    Користування запропонованою нами методикою дає можливість об’єктивно оцінити ступінь ураження стебел малини пурпуровою плямистістю й антракнозом. Вона вимагає точності виконання з відповідною витратою часу. Рекомендується методика для користування в науково-дослідних та селекційних установах.



    Стійкість проти хвороб і шкідників. Найбільшого поширення на малині у північному Лісостепу України мають хвороби пурпурова плямистість і антракноз. За час дослідження встановлено, що 2001 р. був найбільш сприятливим для розвитку цих хвороб. Сильна епіфітотія зумовлена комплексом біотичних і абіотичних чинників. Дуже уражувалися пурпуровою плямистістю сорти Глен Клова, Лазарівська, Благородна (по 4 бали), індекс ураження досягав 13,2. Більш стійкими виявилися Промінь і Сонце Києва. Нестійкими проти антракнозу є лише деякі сорти.

    В середньому за роки досліджень до слабоуражуваних пурпуровою плямистістю віднесено Сонце Києва і Промінь, антракнозом – Одарка, Козачка, Благородна, Лазарівська, Основ’янка, Новокитаївська, з ремонтантних сортів – Бабине літо та Вересневі зорі.

    Визначено ступінь пошкодження ягід личинками жука малинового. Встановлена помітна залежність величини пошкодження від строків достигання плодів. Ягоди сортів Глен Клова і Основ’янки пошкоджуються менше, бо раніше достигають (з 20.06 до 10.07), а сорти Киржач, Лазарівська, Козачка, Благородна, Промінь, Осіннє сяйво, Зєва, Херітейдж пошкоджуються набагато більше (20-23%) із-за пізнього достигання ягід (з 1-10.07 до 22-26.07). Ягоди ремонтантних сортів (осіннього врожаю) зовсім не пошкоджуються жуком малиновим. Це відбувається у зв’язку з порушенням проходження взаємопов’язаних фенофаз біологічного розвитку шкідника і рослини.

    Попередньо встановлено різницю у сортовій стійкості малини проти пошкодження малиновою стебловою галицею. Шипуваті та опушені стебла сортів Зєва, Бабине літо, Осіннє сяйво, Лазарівська, Киржач практично не пошкоджуються малиновою стеблевою галицею (1-3%).



    Створення сортів з урахуванням сучасних вимог. Завданням селекційного процесу є створення сортів з господарсько-цінними показниками, стійких проти біотичних і абіотичних факторів. Вивчали сорти з різних регіонів з метою виявити їх цінні властивості і якості в конкретних умовах вирощування. Всього проаналізовано 60 сортозразків.

    За врожайністю виділено сорти Новокитаївська, Сонечко, Лазарівська, Одарка; за великоплідністю – Столична, Костинбродська, Молінг Проміс; стійкістю проти хвороб – Одарка, Лазарівська; ремонтантністю – Бабине літо, Зєва. Сорт Благородна включено в селекційний процес дещо пізніше як джерело великоплідності, товстостебельності й безшипності пагонів, а сорт Сонце Києва – за врожайністю.

    Найкращими комбінуваннями для одержання врожайних сіянців виявилися сорти Лазарівська х Одарка, при цьому з гібридних сіянців 18% були продуктивними. Найбільше  сіянців з великоплідними ягодами отримано при комбінуванні Благородна х Новокитаївська (14%), Зєва х Бабине літо (12%). Підвищена стійкість проти пурпурової плямистості виявлена в сіянців батьківської пари Лазарівська х Одарка (23%). В результаті вивчення сіянців відібрано 15 перспективних гібридів. Серед них найбільш цінні Промінь і Вересневі зорі.

    За умов ринкової економіки основною метою товарного виробництва плодів і ягід є одержання прибутку, забезпечення їх конкурентоспроможності шляхом зниження витрат коштів та праці.

    Економічна оцінка сортів малини здійснена в основному з використанням відповідних методичних положень, викладених у працях В.В. Юрчишина (1967), О.М. Шестопаля (1992, 1994) та найбільшою мірою на основі “Методики економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві”(2002 р., за редакцією О.М. Шестопаля).

    Серед сортів, що вивчалися в досліді, за прибутком з 1 га ягідника виділилися Благородна і Одарка, за рівнем рентабельності виробництва ягід – Благородна, Одарка, Промінь (табл. 4).

    Дослідження показують, що часто складно виділити найефективніший сорт (варіант досліду) по відношенню до контролю за системою показників, бо один сорт може виділятися за показниками окупності витрат, а інший – за прибутком з 1 га насаджень. В таких випадках раціонально застосовувати комплексний (інтегрований, відносний до контролю) показник ефективності (табл. 5).

    Отже, за комплексним показником ефективності, сорти малини розподіляються таким чином: Благородна – 2,29, Одарка – 1,98, Промінь – 1,84, Сонце Києва – 1,17 і Глен Клова – 1,12. За цим показником, який характеризує ефективність сорту відносно контролю, за прибутком з 1 га насаджень і рівнем рентабельності виробництва ягід виділяється сорт Благородна. Це пояснюється передусім високою якістю ягід сорту, що й забезпечило більшу комерційну ціну.


    Викладач звертає увагу на висновки, зроблені вченими:

    1. За комплексом цінних господарсько-біологічних ознак та адаптивністю до грунтово-кліматичних умов вирощування кращими є сорти малини: традиційні –  Благородна, Глен Клова, Одарка, Козачка, Промінь, Сонце Києва; ремонтантні – Вересневі зорі та Херітейдж.



    1. Величина пошкодження ягід малиновим жуком визначається строком достигання плодів. Найменше пошкоджуються ягоди ранніх сортів, зокрема Глен Клова, Основ’янка (7-9% від загальної кількості плодів), достигання яких наступає раніше масового розвитку личинок шкідників.

    1. Шипуватість та опушеність стебел малини зумовлюють більшу їх стійкість проти пошкоджень малиновою стебловою галицею. Високостійкими, за даним показником, є традиційні сорти Киржач та Лазарівська, з ремонтантних – Бабине літо, Зєва і Осіннє сяйво, пошкодження стебел яких шкідником складало 1-3%.

    1. Високою стійкістю проти пурпурової плямистості характеризуються створені в НАУ сорти Промінь і Сонце Києва, проти антракнозу – Одарка, Благородна, Козачка та Лазарівська (бал ураження, відповідно, 1-2 та 0-0,5).

    1. Високою польовою зимостійкістю відзначаються сорти Промінь, Сонце Києва, Козачка, Основ’янка, Благородна, ступінь підмерзання яких у роки досліджень в середньому складав 1,2-1,8 бала.

    1. Інтенсивність розвитку пурпурової плямистості і антракнозу на стеблах малини знаходиться у прямій залежності від ступеня їх підмерзання у зимовий період. Найбільше підмерзання стебел зимою 2001 р. обумовило найвищі показники ураження даними хворобами в літній період.

    1. Репродуктивна здатність зумовлена біологічними особливостями сортів. З традиційних найбільшу кількість кореневих паростків дають Промінь (39 шт. на 1 м смуги), Одарка (32 шт.), Киржач і Основ’янка (по 27 шт.), з ремонтантних – Херітейдж (36 шт.) і Зєва (30 шт.).

    1. Ягоди осіннього врожаю ремонтантних сортів не пошкоджуються малиновим жуком, що зумовлено асинхронністю фаз біології розвитку шкідника й рослини.

    1. Підбором сортів різних строків достигання та коротким весняним обрізуванням їх плодоносних стебел забезпечується отримання свіжих ягід малини з середини червня до осінніх приморозків (сортовий конвеєр, табл. на стор. 8).

    1. Найвищою врожайністю характеризуються Одарка, Промінь, Глен Клова, Благородна (60-52 ц/га), що на 40-22% перевищують контрольний сорт Новокитаївську (43 ц/га).

    Найбільший прибуток забезпечують сорти Одарка (13857 грн./га) і Промінь (13225) з рівнем рентабельності відповідно 334% і 324% (у контролі ці показники становлять 9237 грн./га та 252%).

    11. Розроблена нами методика визначення ураження малини пурпуровою плямистістю та антракнозом дає можливість більш точно і об’єктивніше оцінити ступінь розвитку хвороби порівняно з рекомендованою на даний час.


    Викладач звертає увагу на рекомендації виробництву і селекціонерам, зроблені вченими.

    1. Насадження малини у північній частині Лісостепу України рекомендується закладати сортами: Одарка, який характеризується високою і сталою врожайністю та менше уражується хворобами; Глен Клова – перспективним ранньостиглим сортом, а також високопродуктивними ремонтантними сортами – Зєва і Бабине літо.

    2. Для широкого виробничого випробування рекомендуються нові сорти НАУ: Благородна, Промінь, Сонце Києва, Козачка.

    3. Малиновий конвеєр, який забезпечує отримання свіжих ягід з середини червня до осінніх приморозків, необхідно створювати традиційними і ремонтантними сортами, такими як: Глен Клова, Одарка, Сонце Києва, Благородна, Промінь, Козачка, Вересневі зорі та Херітейдж з вирощуванням лише осіннього врожаю.
    Після закінчення лекції, викладач узагальнює і систематизує матеріал, акцентуючи увагу студентів на їх подальшу діяльність в якості науковців.

    Запитання для самоконтролю:

    а) ключові поняття: проблемне навчання, традиційне навчання, науково-дослідна діяльність, репродуктивна пізнавальна діяльність студентів, продуктивна пізнавальна діяльність студентів.

    б) Тест – задача: „ Ви – викладач дисципліни „Плодівництво”, яку допомогу у виборі шляху з науково-дослідної роботи Ви запропонуєте студентам? Відповідь обгрунтуйте.”

    2.4. Методика навчання теми „Суниця”.

    План. Методика навчання питань:

    1. Біологічні особливості суниці.

     2. Характеристика сортів суниці:

    2.1.Сорт Русанівка;

    2.2. Сорт Стефанія;

    2.3. Сорт . Родославка.

    3. Технології вирощування суниці.

    Ключові поняття: лекція, лабораторна робота, дослідницька робота, бригадна форма організації заняття, евристична бесіда.

    1. Біологічні особливості суниці.

    Викладач пропонує провести заняття у формі лабораторн-практичної роботи: „Вивчення промислових сортів суниці за натуральними зразками і муляжами”. Студентам пропонуються завдання у вигляді виробничих ситуацій: 1. „Ви – дипломований фахівець. До Вас звернулись за консультацією - порадити, які сорти суниці доцільно вирощувати на присадибних ділянках у Лісостеповій зоні України. За біологічною характеристикою, малюнками, зразками та муляжами обгрунтуйте свої відповіді.” 2. „ Ви, як фахівець - плодівник, переконайте Вашого партнера по бізнесу, щодо вибору технології вирощування суниці.”

    Суниця (Fragaria grandiflora Ehrh) - одна з найпоширеніших ягідних культур. Добре пристосовується до природних умов, високоврожайна, придатна для технічної переробки, добре розмножується і вже другого року після садіння починає плодоносити.

    Ягоди суниці смачні, запашні. Їх використовують свіжими, замороженими, консервованими. Вони містять 4,5-10 % цукрів, 0,7-1,8 % органічних кислот, клітковину, ефірні олії, дубильні й барвні речовини, 13мг% солей заліза, 85 мг%фосфатів. У плодах окремих сортів міститься до 120 мг% вітаміну С, 0,75 мг% Р-активних сполук, 0,6 мг% вітаміну В2, 0,5 мг% вітаміну А. Ягоди використовуються при лікуванні недокрів"я, захворюваннях печінки, серця, нирок та авітамінозах.

    Великоплідні сорти отримані від схрещування двох диких американських видів - чілійської та віргінської.

    Суниця - багаторічна рослина. Займає проміжне місце між багаторічними трав"янистими і кущовими формами.

    Кущ суниці складається з розгалуженого стебла завдовжки 10-15 см. Щорічний приріст його не перевищує 2 см. Із верхівкової бруньки пагона наступного року утворюються квітоноси, які після плодоношення відмирають. Подальше плодоношення - на нових пагонах, що утворюються з бічних вегетативних бруньок.

    З бічних пазушних бруньок нижніх листків формуються сланкі пагони які називають вусами. Маточна рослина може утворювати 10 і більше вусів і дати до осені до 40 дочірніх рослин, тобто розсади.

    Коренева система мочкувата, добре розгалужена. Росте коріння протягом усього вегетаційного періоду.

    Квітконоси закладаються в серпні - жовтні. Квіти двостатеві. При перехресному запиленні різних сортів збільшується урожайність. Перші ягоди достигають залежно від сорту в різні строки. В умовах Західного Лісостепу України в кінці травня на початку червня.

    Суниця - вологолюбива культура, добре росте і плодоносить на відкритих, добре освітлених ділянках.

    У безсніжні і суворі зими коренева система може частково пошкоджуватися морозами, а деякі сорти повністю вимерзають.

     2. Характеристика сортів суниці.



    Сорт Русанівка

    Раннього строку достигання. Кущ могутній, напіврозлогий, добре облистнений. Ягоди великі, середня маса - 10 г, правильної округлоконічної форми, червоні, блискучі, із великою кількістю насіння. М"якуш червоний, соковитий, кисло-солодкий, ароматний. Дегустаційна оцінка - 4,6 бала.

    Характеристика
  • 1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49


    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка