Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів спеціальності „Педагогіка вищої школи з методики навчання з циклу дисциплін з агрономії



Скачати 25.74 Mb.
Сторінка7/49
Дата конвертації14.03.2017
Розмір25.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   49

Райграс однорічний. Бажано акцентувати увагу, що висота рослин 70 — 80 см. Кущ нещільний, стебла неопушені з 5 — 6 міжвузлями. Коренева система мичкувата, проникає в ґрунт на глибину 1,6 — 1,7 м. Листя лінійне, широке, шорстке, знизу блискуче. Облистненість — до 50 %. Колос циліндричний, 12 — 15 до 18 — 20 см завдовжки, нещільний. Колосків 8 — 12, вони прикріплені ребром до стрижня колоса. Зернівка ланцетоподібна, 4-6 мм завдовжки, плів­часта, з коротким остюком. Маса 1000 насінин 1,8 — 2 г. Вологолюб­на рослина, добре відростає, дає 4 — 5 укосів. Після появи сходів до першого скошування минає 50 — 55 днів. Урожайність 200 — 500 ц/га зеленої маси, 35 — 80 ц/га корм. од., вихід протеїну 400 — 800 кг. Ви­користовується на сіно, зелений корм у скошеному вигляді, як по­кривна культура для багаторічних трав. Районований в Лісостепу, на Поліссі, в західних районах України.

Суданська трава. Важливо звернути увагу, що кущ у суданської трави (трав'яного сорго) (Sorghum sudanense Stapf.) прямий або напіврозгалужений, стебла великі, світло-зелені, неопушені, 1,5 — 3 м заввишки, 3—12 мм завтовшки із 5 — 12 міжву­злями (рис. ). Серцевина їх суха, губчаста. Коренева система дуже розгалужена, проникає углиб на 3 м і більше. Листя широколінійне з чітко вираженою світлою жилкою, 30 — 70 см завдовжки, 2 — 3,5 см завширшки. Язичок короткий у вигляді білої плівки. Суцвіття — волоть пряма, овально-пірамідальна, гілчаста, розлога (30 — 45 см), перед дозріванням темно-солом'яного кольору. Квітки двох видів — гермафродитні й одностатеві чоловічі. Зерно плівчасте, велике, ова-льно-еліптичне, темно-коричневе, вимолочується погано.




Маса 1000 насінин 12 — 16 г. На сіно використовують через 55 — 65 днів після сівби, повний цикл розвитку триває 95 - 120 днів. Ду­же посухостійка рослина, слабко уражується хворо­бами. Добре відростає пі­сля скошувань. Вибагли­ва до родючості ґрунту. Врожайність з 2 - 3 укосів 400-600 ц/га, при зро­шенні 700 - 800 ц/га, вміст сухої речовини — відповідно 90 - 120 і 140 -160 ц/га; 80 - 100 і 120 -140 ц/га корм. од.; вихід протеїну 600 - 700 і 1000 -1200 кг/га. Використову­ється насамперед на сіно й зелений корм. По ота­вах після двох скошувань можна випасати рогату худобу й овець (проте не після заморозків і похо­лодання, коли в рослинах утворюється синильна ки­слота).


Заслуговують на увагу і поширені гібриди судан­ської трави з сорго — соргосуданкові, які за врожайністю і посухостійкістю не поступаються суданській траві і навіть переважають її. Серед сортів можна назва­ти Новатор 151, Укевос та ін.

Сорго на зелений корм і силос. Бажано вказати, що сорго, як відомо, - одна з найбільш посухостійких кормових рос­лин родини злакових. Стебла його високі, товсті (до 2 см в діаметрі) з широким соковитим листям (рис. ). Зелена маса сорго ніжна, солодка, тому її добре поїдає худоба як у свіжому, так і в засилосо­ваному вигляді. Основна зона поширення в Україні - Степ, але культивують сорго і в Лісостепу, особливо в південній частині, де воно також дає високі врожаї зеленої маси. Після скошування або спасування сорго добре відростає і при достатній вологості ґрунту дає один—два укоси отави.

На зелений корм і силос найпридатніші сорти Кормовий 5, Кор­мовий 74, Кубань 1, Сиваський 50, Ставропольський кормовий та ін. Врожай зеленої маси сорго за два укоси становить 200 - 250, до 350 - 400 ц/га, силосної маси 250 - 300 ц/га.

До ґрунту сорго невибагливе: навіть на солонцюватих ґрунтах рос­те краще, ніж інші злакові культури. Непридатні для нього тільки надмірно вологі ґрунти. Угноєння дуже підвищує врожай сорго, ефективне також внесення мінеральних добрив з розрахунку на одержання запланованого врожаю. Виносячи з ґрунту багато пожив­них речовин, сорго є поганим попередником для наступних культур, але при внесенні добрив негативний вплив його зменшується. В кормовій сівозміні сорго на зелений корм сіють у полі однорічних трав, а в польовій — в останньому полі перед паром. На силос сіють і в просапному полі.

Сіяти починають у добре прогрітий ґрунт, коли вже минула за­гроза весняних заморозків. Щоб збільшити період використання сорго на випас і на зелений корм, його сіють у два-три строки, через кожні 15 - 20 днів, вживаючи заходів для збереження вологи в ґрун­ті та очищення поля від бур'янів. Сорго можна сіяти і як післяукіс­ну культуру — після збирання вико-вівсяної, вико-житньої суміші або жита на зелений корм. При цьому поле одразу ж обробляють і, коли ґрунт вологий, негайно сіють сорго. На зелений корм сіють су­цільним рядковим посівом, а на силос широкорядним з міжряддями 60 — 70 см. Глибина загортання насіння 4—5 см з одночасним кот­куванням легкими котками.

Через 3 — 4 дні після сівби ділянку боронують легкими борінка­ми з скошеними назад зубами для мінімальної глибини обробітку. Повторно боронують через 4 — 5 днів. При цьому можлива поява сходів. Обробіток призведе до втрати 5 — 7 і навіть 10 — 12 % сходів у фазі «шильця». Але при цьому знищується до 80 % сходів бур'янів у фазі «білої ниточки». Коли сходи зміцніють, боронують ще раз. На широкорядних посівах, крім того, проводять 2-3 між­рядні обробітки.

На зелений корм і випас сорго починають використовувати тоді, коли рослини матимуть висоту 50 — 60 см, а закінчують у фазі вики­дання волотей. У зазначений період рослини найбільш ніжні й краще поїдаються худобою. Пізніше стебло грубіє і залишається ба­гато нез'їдених решток.

Згодовуючи сорго (особливо в період похолодання у вересні), уважно стежать за здоров'ям тварин, а коли виникне підозра на за­хворювання, негайно припиняють згодовування, дають тваринам молоко і відразу звертаються до ветлікаря. Сорго, не використане на зелений корм або випас, скошують на сіно.

На силос збирають на початку воскової стиглості зерна, бо в цей час рослини містять найбільше поживних речовин і мають вологість 70 —75 %, що сприяє одержанню високоякісного силосу. Збирають сорго самохідними косарками-подрібнювачами як на зелений корм, так і на силос.

Заключний інструктаж – одночасна здача робіт студентами – тестування (завдання пов’язані із вміннями студентів, одержаними після виконання даної практичної роботи) – рейтингова оцінка знань та вмінь студентів та здача робочого місця.



Методичні особливості навчання другого питання плану: інструктажі: вступний, поточний, заключний; самостійна робота студентів над виробничими завданнями та індивідуальний підхід; одночасна здача студентами робіт – тестування; рейтингова оцінка: тести до та після роботи, оформлення роботи, „бланк оцінювання”.

3. Однорічні мальви. Доцільно підкреслити, що навчання третього питання плана викладач пропонує провести у вигляді позааудиторної та аудиторної самостійної роботи.

На самостійну роботу студентам пропонується навчальний матеріал, з яким вони знайомі: з попереднього практичного досвіду, дисциплін, які вивчались та легкі для сприйняття теми.

Завдання на позааудиторну самостійну роботу видаються студентам на вступному занятті. Там же викладач висуває перед студентами вимоги щодо самостійної роботи: оформлення конспектів, тез доповідей, курсової та дипломної, а також озвучує критерії оцінювання. Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни викладачі оформляють заздалегідь у посібники: курс лекцій, список рекомендованої літератури, алгоритм відповідей на запитання для самоконтролю. Контроль позааудиторної самостійної роботи проходить на семінарах: тестування, евристична бесіда, реферативні повідомлення. Перед семінаром проходять консультації з позааудиторної самостійної роботи: відповіді на запитання студентів.

Аудиторна самостійна робота під керівництвом викладача проходить у магістрантів: методична особливість – інструктажі; виробничі задачі; здача робіт: тестування, евристична бесіда.

Викладач пропонує студентам завдання: 1. Ознайомлення з морфологічними ознаками однорічних мальв - „Ви як дипломований фахівець, дайте консультацію практикантам щодо морфологічних ознак однорічних мальв.” 2. Ознайомлення з технологією вирощування однорічних мальв– „Ви, як фахівець з кормовиробництва визначте особливості технології вирощування однорічних мальв.”

Звертається увага, що види родини мальвових іздавна відомі як технічні, кормові, лікарські, харчові і декоративні рослини. Однорічні дрібноквіткові мальви – це високопродуктивні, холодостійкі, пластичні культури. Використовуються на зелений корм, силос в суміші з кукурудзою, трав’яну муку. Вирощуються  в основних, післяукісних і післяжнивних посівах, як в чистому вигляді, так і в суміші з кукурудзою.

Наголошується, що в результаті виробничих випробувань у різних господарствах України встановлена висока продуктивність сортів однорічних кормових мальв. Врожайність зеленої маси  їх становить від 40 до 100 т/га, а насіння – 1000-1500 кг/га. 

Зазначається, що однорічні кормові мальви відрізняються значною кількістю протеїну в надземній масі. Вміст протеїну в 1 кг зеленої маси у мальви кільчастої досягає 30-31 г, у кучерявої, пульхелли – 32-34, а у мальви мелюки – 40-41 г. Для порівняння: цей показник у конюшини червоної становить 25,1 г, гороху – 24,6, сої – 26,0, кормових бобів – 23,7 і квасолі – 23,9 г. До того ж урожайність надземної маси мальв у 2-3 рази перевищує бобові.

Підкреслюється, що у фазі цвітіння (у період кормової стиглості) в 1 т зеленої маси мальви мелюки в ранньовесняних  посівах міститься 194 кг абсолютно сухої речовини, 160  кормових одиниць і 41 кг протеїну. На одну кормову одиницю припадає 192 г перетравного протеїну. У повторних післяукісних посівах у 1 т зеленої маси цього ж виду міститься 172 кг абсолютно сухої речовини, 130 кормових одиниць, 41 кг протеїну. У кормовій одиниці знаходиться 236 г перетравного протеїну. 

Доцільно відзначити, що однорічні пізньостиглі види роду мальва є найкращими білковими компонентами  кукурудзи. В змішаних посівах вони забезпечують високу врожайність надземної маси. Завдяки мальвам у суміші кормова одиниця збалансовується до рівня 100-120 г перетравного протеїну.

Наголошується, що мальвовий корм позитивно впливає на продуктивність тварин. Встановлено, що введення в раціон дійних корів 12-14 кг зеленої маси мальви підвищує надої молока на 10%. 

Бажано підкреслити, що з огляду на високу екологічну пластичність, холодостійкість, інтенсивність вегетації, кормові якості, однорічні мальви в післяукісних і післяжнивних посівах забезпечують в 2-3 рази вищу продуктивність, ніж капустяні культури. 

Окреслено, що велике значення однорічні інтродуценти мальвових мають і в якості нових сидеральних культур. Вони позитивно впливають на корисну мікрофлору, підвищують вміст рухливих органічних речовин, окислювально-відновний потенціал, сумарну кількість вільних фенольних сполук і амінокислот ґрунту і у результаті підсилюють гумусоутворювальний процес і його біологічну активність. Однорічні мальви, вирощені в проміжних посівах як сидеральні культури, по ефективності післядії на продуктивність наступних культур у сівозміні перевищують ярі і озимі капустяні культури – редьку олійну, суріпицю, тифон і прирівнюються до впливу 20 т/га органічних добрив. Тому позитивна їх роль у біоекологізації землеробства безсумнівна.

Отже, відзначається, що крім перерахованих вище переваг, однорічні кормові мальви  мають високу посухостійкість і становлять великий інтерес у зоні недостатнього зволоження. Як високопластичні культури, їх можна використовувати також на еродованих і рекультивованих землях.

Викладач наголошує на морфологічних особливостях. В Україні  інтродуковано п'ять однорічних видів мальви: мелюка (Malva meluca Graebn.), кучерява (M.crispa L.),  пульхелла (M. pulchella Bernh.), кільчаста (M. verticillata L.) і лісова (M. sylvestris L.). У кормовому відношенні найбільш цінними є три види мальви – мелюка, кучерява і пульхелла. 

Всі вони є однорічними, монокарпічними, трав'янистими рослинами. Стебло їх пряме, сягає висоти 150-250 см. В основі майже циліндричне, діаметром 8-30 мм. На основному стеблі формується від 20 до 45 вузлів і від 5 до 30 – бічних пагонів першого порядку. Листки – від світлого до темно-зеленого забарвлення, розміщені на стеблі в черговому порядку по спіралі. На основному стеблі кількість їх  становить від 20 до 57, частіше 25-30. 

Генеративні органи дрібноквіткових мальв і їх гібридів – бутони, квітки і плоди, майже нічим не відрізняються між собою. Квітки в них розташовані в пазухах листків у вигляді завитка (кільця) по 8-10 штук. Квітки правильні, актиноморфні, блідо-рожеві, на досить коротких квітконіжках.  
     Плід складається з 9-12 яскраво-коричневих плодиків.  Насіння  темно-сіре, за розмірами трохи дрібніше плодиків. Маса 1000 насінин – 3,45-3,60 г.
     Коренева система у всіх мальв стрижнева, могутня, добре розвинута, проникає в глибину 40-120 см. Формує 35-80 бічних коренів першого порядку. Завдяки могутній кореневій системі, рослини стійкі до полягання і несприятливих погодних умов (сильні дощі, вітер), дуже ефективно використовують поживні речовини ґрунту, особливо нижче орного шару.

Цвітіння залежно від умов вирощування мальв проходить із травня  по жовтень; плодоношення  – з червня по листопад.

Важливою біологічною особливістю однорічних мальв є те, що вони при вирощуванні у всіх агрокліматичних зонах України в оптимальний строк сівби своєчасно завершують розвиток і формують повноцінне насіння. 
    Для насіння однорічних  мальв не потрібно періоду післязбирального дозрівання. Насіння їх починає проростати при температурі +50С. Оптимальна температура проростання насіння +15...+200С. 

У всіх однорічних мальв сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту. Сходи даних видів дуже схожі. Залежно від умов вирощування, строків, способів сівби масові сходи однорічних мальв з'являються через 8-10 діб. 

У перший місяць після появи сходів у мальвових більш інтенсивно розвивається коренева система. З початком генеративного розвитку у них спостерігається інтенсивне зростання надземної частини. Середньодобовий приріст у висоту, залежно від фази розвитку, становить  2-5 см, у період бутонізації-цвітіння в окремих випадках досягає 7-8 см. За біологією цвітіння мальви відносяться до факультативних самозапильних рослин. 

Досить важливою біологічною особливістю мальвових є здатність відростання після укосів. При сприятливих умовах вони здатні формувати 2-3 укоси. Оптимальна висота зрізу – 10-12 см. 

Стосовно екологічних факторів однорічні мальви є дуже пластичними культурами. Високу продуктивність мальвові забезпечують на легких, багатих органічними речовинами, родючих ґрунтах. Непридатні для них  дуже кислі, заболочені, перезволожені ґрунти.

Однорічні мальви теплолюбні і холодостійкі. Сходи мальви витримують приморозки мінус 2…30С, а вегетуючі рослини не пошкоджуються від зниження температури до мінус 5...60С. 

Теплові ресурси, зокрема сума ефективних температур агрокліматичної зони Полісся України цілком відповідає потребам однорічних інтродуцентів роду мальва, що дозволяє їм нормально розвиватися і пройти всі фази вегетації до дозрівання насіння.

Завдяки широкій екологічній амплітуді, мальви добре ростуть у вологих умовах, і в той же час виявляють високу стійкість до посухи.


Мальви добре відзиваються на внесення органічних і мінеральних добрив. Під впливом мінеральних добрив у них, незалежно від фази розвитку, значно підвищується врожайність надземної маси. Ефективнішими є азотні добрива. Із збільшенням дози мінеральних добрив, врожайність значно зростає.

    Викладач звертає увагу на сорти. В Україні створено і районовані у трьох агрокліматичних зонах  шість високопродуктивних сортів і міжвидових гібридів однорічних  мальв – 'Кормела', 'Сильва', 'Унава', 'Рюзана', 'Ніка', 'Рада'.

     Викладач активізує увагу студентів на технологію вирощування. Мальви розміщують у польових, кормових і спеціальних сівозмінах в одновидових і змішаних посівах з кукурудзою, соняшником, вівсом як в основних, так і в проміжних післяукісних і післяжнивних посівах. Під посіви мальви, як просапної культури, необхідно виділити ділянки, чисті від бур'янів. Вони добре ростуть на різних типах ґрунтів при поливі і на богарі. 

Мальви вирощують після різних попередників – зернових, зернобобових, просапних культур, одно- і багаторічних трав. Гарними попередниками для них є картопля, овочі, соя, суріпиця, ріпак, тифон. У проміжних посівах мальви сіють після збирання озимих на зелений корм, віко-вівса (післяукісно), а також після збирання ранніх зернових і зернобобових культур (післяжнивно).

     У той же час однорічні мальви є гарними попередниками для зернових, зернобобових, просапних, овочевих, кормових капустяних культур і т.п. 


     Після вирощування мальви на насіння, бажано вирощувати однорічні трави на зелений корм. Це дозволяє очистити поле від падалиці.
     У змішаних посівах мальви з кукурудзою на зелений корм і на силос попередники і наступні культури такі ж, як і у кукурудзи.

Система обробітку ґрунту повинна включати технологічні прийоми, які забезпечують створення оптимальних умов вирощування однорічних мальв. Під основні посіви після ярих і озимих зернових культур поле лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами через 2-3 тижні необхідно повторити розпушування на глибину 10-12 см. Через місяць (у вересні-жовтні) проводять зяблеву оранку. 

Навесні наступного року передпосівний обробіток починають з боронування зябу в два сліди. При  фізичній стиглості ґрунту культивують. 
     Під повторні посіви, після збирання основної культури, проводиться оранка на глибину 18-20 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію і коткування поєднують в одній операції за допомогою комбінованого агрегату. 
     При змішаних  посівах однорічних мальв з кукурудзою застосовується загальноприйнята підготовка ґрунту для кукурудзи. 

Однорічні мальви на насіння можна сіяти від ранньої весни до ІІІ декади травня. Найбільш оптимальні строки  сівби – ІІІ декада квітня-І декада травня. На зелений корм їх сіють від ранньої весни до ІІІ декади серпня.  


     До оптимальної фази кормового використання – цвітіння, мальви  залежно від строків і видових особливостей вегетують від 45 до 72 діб при весняній сівбі і 55-90 – при літній.

В умовах Полісся України оптимальним способом посіву є широкорядний з шириною міжряддя 45  чи 70 см. Звичайний рядковий спосіб доцільно проводити в проміжних – післяукісних і післяжнивних посівах. 

При вирощуванні мальви на корм і насіння в одновидових широкорядних посівах краще використовувати овочеві сівалки або переобладнану бурякову сівалку. Звичайний рядковий посів проводиться зернотрав’яними сівалками. У змішаних посівах з кукурудзою використовують переобладнанні  сівалки 
     Оптимальна норма висіву і густота стояння рослин при вирощуванні мальви на насіння становить 2,6 кг/га (при 100% схожості насіння) і 56 рослин на 1 м². З урахуванням усіх факторів норма висіву при вирощуванні мальв на насіння досягає 5-6 кг/га. 

При вирощуванні на зелений корм норма висіву становить 1,3-2,6 кг/га, що забезпечує густоту стояння 28-56 рослин на 1 м². У цьому випадку з урахуванням усіх витрат оптимальна норма висіву повинна бути 4-5 кг/га.

У звичайних рядкових посівах норма висіву однорічних мальв  досягає 10-12 кг/га. У післяукісних і післяжнивних посівах необхідно враховувати несприятливий режим вологи влітку і посівну норму збільшити на 15-20%  порівняно з весняними посівами. У змішаних посівах мальви з кукурудзою оптимальна норма висіву однорічних мальв становить 2,5-3,0 кг/га. 

Глибина заробки  насіння на важких ґрунтах повинна бути 10-20 мм, середньосуглинкових – 20-30 і ґрунтах легкого механічного складу – до 40 мм.  Для одержання дружніх сходів ґрунт потрібно коткувати. Цю операцію на важких ґрунтах краще проводити кільчасто-шпоровими котками. При необхідності по сходам можна провести боронування легкими боронами в поперечному напрямку. Це дозволяє значно зменшити засміченість посівів. Поперечне боронування можна поєднати з попереднім неглибоким розпушуванням міжрядь культиватором на глибину 4-6 см. 

Надалі на широкорядних посівах культивацію проводять по необхідності – до початку інтенсивного росту рослин (до кінця стеблування). При двохукісному використанні після першого укосу необхідне розпушування міжрядь  культиватором на глибину 8-10 см. Для формування високого врожаю отави бажано  одночасно з розпушуванням міжрядь підживлювати рослини азотом із розрахунку 45-60 кг/га. 

Отже, викладач підкреслює, що насіння мальв збирають прямим комбайнуванням при повному достиганні. В окремі роки пізньостиглі сорти мальви збирають роздільним способом. Після збирання насіння очищують і досушують до вологості 8-10%.

Методичні особливості навчання третього питання плану: легкий для сприйняття матеріал; інструктажі; активізація діяльності студентів під час самостійної роботи – запитання проблемного характеру, виробничі ситуації; консультації; вимоги до самостійної роботи; методичні рекомендації для самостійної роботи; індивідуалізація навчання – диференціація завдань та алгоритми відповіді.

Викладач нагадує студентам запитання проблемного характеру та підкреслює, що шляхи його вирішення були знайдені разом під час лекції. Викладач узагальнює і систематизує відповіді студентів на запитання проблемного характеру та робить висновок.

Запитання для самоконтролю.

Ключові поняття: лекція, актуалізація теми, самостійна робота студентів, практичні заняття, інструктаж, виробничі ситуації, проблемне навчання, активізація знань, тестування.



Тест-задача: ”Ви – викладач спеціальних дисциплін. Які особливості методики навчання теми „Польове кормовиробництво” Ви виділяєте? Відповідь обгрунтуйте.”

1.2. Методика навчання теми „Багаторічні кормові культури”.

План. Методика навчання питань:

1. Насінництво багаторічних кормових трав.


2. Багаторічні бобові трави.

2.1. Господарське значення.

2.2. Люцерна.

2.3. Конюшина.

2.4. Есперцет.

2.5. Буркун.

2.6. Лядвенець рогатий.

2.7. Козлятник східний або галера східна.



  1. Багаторічні злакові трави.

  2. Багаторічні малопоширені кормові культури.


Ключові поняття: лекція, семінар, самостійна робота студентів, практичні заняття, виробничі ситуації, проблемне навчання, мультимедійні засоби навчання.

Домінуючі принципи навчання: виховуючого навчання, активність і свідомість, зв’язок теорії з практикою.



Домінуючі методи навчання: лекція з елементами проблемності, евристична бесіда, демонстрація.
1. Насінництво багаторічних кормових трав. Викладач ставить перед студентами запитання проблемного характеру: ”Чому доцільні спільні посіви конюшини лугової з тимофіївкою луговою, овсянницею луговою, кострецем безостим, райграсом пасовищним та іншими видами, хоча на таких посівах другого року життя трав переважає насіння конюшини лугової?” Після навчання першого питання плану, викладач разом із студентами знаходить шляхи його вирішення.

Доцільно наголосити, що завдання насінництва - розмноження сортового насіння із збереженням їх чистосортних, біологічних особливостей і врожайних якостей. Відповідно до прийнятої системи насінництва, насіння еліти 1-ї репродукції вирощують у дослідних господарствах науково-дослідних установ і навчальних господарствах сільськогосподарських ВНЗ. Ці господарства займаються не тільки вирощуванням насіння вже районованих сортів, а й покращують насіння районованих культур, тобто насіння використовують із сортименту та для сортооновлення. Сортооновлення необхідно проводити раз на 5-6 років.

Варто звернути увагу, що з навчальних господарств ВНЗ, дослідних господарств, науково-дослідних інститутів елітне насіння надходить до спеціалізованих насіннєвих господарств, у яких вирощують насіння I і II репродукцій. У звичайних господарствах засівають насіннєві ділянки насінням II і III репродукцій. На фуражні посіви використовують насіння III та всіх наступних репродукцій.

Для вирощування насіння посівний матеріал може бути не нижче I класу. Якщо господарство немає районованого сортового насіння, використовують кращі місцеві сорти-популяції насіння трав, зібрані із сінокосів та пасовищ.

Підкреслюється, що у лісовий зоні насіннєві посіви розміщують на лугових, болотних та інших родючих грунтах із помірним зволоженням. Насіння бажано вирощувати на угіддях того типу, у яких їх розташовуватимуть надалі. У посушливих районах Лісостепу і Степу насіннєві посіви краще розміщувати на знижених ділянках, забезпечених вологою. Посіви люцерни, конюшини лугового насіння мають неподалік ліси або чагарників, де дуже багато комах-опилювачів.

При виборі ділянки для насіннєвих посівів переопиляючих видів дотримуються просторової ізоляції.

Звертається увага, що цілі прийомів передпосівної обробки - максимальне очищення ділянки від бур'янів, вирівнювання поверхні грунту. Основну оранку проводять після збирання попередньої культури плугами з предплужниками на повну глибину орного шару. Зяб боронують удвічі сліду навесні, потім культивують на глибину 6-8 см. При сівбі в літні терміни культивацію і боронування повторюють через 10-15 днів із появою бур'янів. Перед посівом, особливо мілконасіннєвих видів трав, грунт обов'язково прикатують. У посушливу погоду прикатування повторюють і після посіву, на зв'язкових грунтах краще використовувати кільчасті катки.

Варто зауважити що, оптимальні значення рН для злакових трав 5,5-5,9, бобових - 6,4-8,3. З органічних добрив використовують гній і торф'яний компост. Дози органічних добрив під попередні культури 30-40 т/га, а під беспокровні посіви трав – 15-20 т/га. На врожайність насіння позитивно впливають мікроелементи. Від застосування молібдену на кислих грунтах і бору на вапняних підвищуються врожаї бобових трав. Багаторічні трави на насіння висівають навесні і восени.

Звертається увага, що кращий термін беспокровного посіву з 15 травня по 10 червня. При сівбі після 15 липня трави, особливо бобові, не встигають пройти остаточну фазу розгалуження. Через це отримують низькі врожаї насіння. На беспокровных посівах відразу бур'яни підкошують (висота зрізу вища за багаторічні трави) чи знищують гербіцидами (на 1 га 0,75-2 кг амінної солі 2,4-Д, розчинивши в 400-500 л води). Для кращої дії до розчину додають смочуючі речовини, а саме: ОП-10 або ОП-7. Обприскують у суху погоду. Якщо пройшов дощ раніше, ніж через 30 хв після обробки бутиловим ефіром, 3 год - аминною сіллю, обприскування повторюють. На сильно забур'янених грунтах обробку проводять до сходів трав й у фазі кущіння.

Покривну культуру прибирають якомога швидше. Якщо рік посіву трави сильно розвиваються, протягом місяця до приморозків їх підкошують в розквіті 10 см задля унеможливлення выпрівания.

Окреслюється, що більшість багаторічних трав - перехресноопыляючі рослини. Обпилення проводять під час цвітіння рослин два рази: вперше - на 2-3 - й день початку цвітіння, другий - через 1-3 дня (під час масового цвітінні). Додаткове запилення бобових трав проводять за допомогою бджіл. І тому їх дресуть, ставлячи годівниці з цукровим сиропом, настояним на конюшини луговогї. Конюшину повзучу і гібридну бджоли відвідують без дресування.

Наголошується, що найпоширеніші шкідники на багаторічних злакових травах - колосові мухи, злаковий хлібний кліщ, трав'яна совка та інші. Посіви конюшини і люцерни ушкоджують мишоподібні гризуни, конюшинові і клубенькові довгоносики та інші. Застосовують агротехнічні, механічні і хімічні способи боротьби. Основні заходи боротьби із хворобами трав - це скошування уражених посівів, видалення послязбиральних залишків, добір стійких сортів.

Варто вказати, що насіння трав дозріває нерівномірно. Якщо прибирання затримується, воно обсипається, що зумовлює втрати. Щоб уникнути цього, через 15-20 днів після цвітіння насіннєві посіви щодня оглядають.

Насіння дуже обсипаних трав прибирають у фазі воскової стиглості прямим комбайнуванням, а роздільним способом - на початку воскової стиглості; овсянниця лугова, бекманія, райграс високий - наприкінці восковій стиглості. У фазі повної стиглості прямим комбайнуванням прибирають кострець безбородий, тимофіївку лугову, мятлик луговий, овсянницю червону, полевицю білу.

Доцільно наголосити, що у лісовий зоні зустрічаються чисті зарості цінних кормових трав чи зарості з двома-трьома компонентами. З таких травостоїв можна збирати насіння під залуження сінокосів та пасовищ. Насіння дикорослих трав прибирають машинами (якщо площа ділянки більш 0,25 га) чи вручну.

У зв'язку з недоліком насіння районованих селекційних сортів трав для розмноження цінних видів доводиться застосовувати деякі трудомісткі прийоми прискореного размножения.

Указується на гніздовий посів. У гніздо висівають по 5-10 насіння. При квадратно-гніздовому посіві (50 x 50 см) витрати становлять 6- 8 людей-днів на 1 га.
Наголошується на посадці трав розсадою. Розсаду вирощують на грядках чи в ящиках. Розмноження рихлокущових трав – пагонами старих кущів. Старі кущі викопують із глибини 10 см, листя, стебла обрізають на 3-4 см. В одине гніздо висаджують до п'яти пагонів. Посадка корневищних і рихлокущових трав дернинками. Травостій підкошують на 5-6 см, потім верхній пласт завтовшки 5-10 см - для корневищних і 8 см - для рихлокущових трав поділяють на дернинки.

Розмноження трав частинами кореневищ. Рослини виорються, розрізають кореневища на частини і висаджують на постійн уділянку.


Найкращі терміни вегетативного розмноження злакових трав - друга половина літа чи початок осені.

Доцільні спільні посіви конюшини лугової з тимофіївкою луговою, овсянницею луговою, кострецем безостим, райграсом пасовищним та іншими видами. На таких посівах другого року життя трав переважає насіння конюшини лугової, але на третій рік поспіль - злакових трав. І хоча врожай при такому посіві буває нижче, аніж за інтенсивного насінництва, видатки на виробництво одиниці виробленої продукції менші за надходження до 2-2,5 разів. Добрива, особливо азотні, використовують у мінімальній кількості під покривну культуру у рік посіву. Активно застосовують місцеві добрива всіх видів, майже не вносять пестицидів. Це дозволяє без побоювання використовувати солому та інші рослинні залишки у годівлі скота.

Викладач ще раз наголошує на правильній та повній відповіді на запитання проблемного характеру.

Методичні особливості навчання першого питання плану: з культурами студенти добре знайомі, тому доцільне проблемне навчання матеріалу 2 рівня проблемності (студенти разом з викладачем шукають шляхи вирішення запитання проблемного характеру).

2. Багаторічні бобові трави. Викладач пропонує провести практичне заняття на прикладі другого та третього питання плану – великий обсяг ілюстрованого матеріалу та табличних данних. Викладач ставить завдання у вигляді виробничих ситуацій, звертаючись до освітньо-кваліфікаційної характеристики: 1. Ознайомлення з морфологічними ознаками багаторічних трав - „Ви як дипломований фахівець, дайте консультацію практикантам щодо морфологічних ознак багаторічних трав.” 2. Ознайомлення з технологією вирощування багаторічних кормових трав – „Ви, як фахівець із кормовиробництва визначте особливості технології вирощування багаторічних кормових трав.” Викладач розглядає найпоширеніші у Лісостеповій зоні багаторічні кормові трави. Викладач використовує мультимедійні технології, роздатковий матеріал (посібники, інструкції), гербарії.

Звертається увага, що багаторічні трави належать до родини бобових і злакових. З бо­бових багаторічних трав у польовому кормовиробництві поширені конюшина червона (лучна), люцерна посівна й еспарцет, із злако­вих — тимофіївка лучна, вівсяниця (костриця) лучна, стоколос (кост­рець) безостий, житняк, пирій безкореневищний, райграс високий, грястиця збірна та ін. Багаторічні злакові трави висівають у сумі­шах з бобовими травами при створенні культурних сіножатей, пасо­вищ у кормових та ґрунтозахисних сівозмінах на схилах балок.

Акцентується увага, що у північних (поліських) районах країни більш поширена коню­шина лучна, в південних лісостепових і в Степу — люцерна посівна та еспарцет. У Лісостепу добре ростуть конюшина лучна, люцерна посівна, еспарцет, лядвенець рогатий. Найвищі врожаї цих трав збирають у районах достатнього зволоження. На Верхняцькій до­слідній станції (Черкаська область) вихід сіна конюшини лучної при однорічному використанні на один укіс у середньому за 8 років становила 41,7, а при дворічному 105,1 ц/га.

Наголошується, що високі врожаї дає конюшина також на дерново-підзолистих суг­линистих ґрунтах Полісся. Наприклад, на Костопільській сорто­дільниці Рівненської області з двох укосів збирали сіна конюшини червоної по 89, а на Рівненській сортодільниці 71 ц/га.

Зауважується, що бобові трави містять до 200 г на 1 корм. од. перетравного протеї­ну, а також багато кальцію, фосфору та інших зольних елементів. Тому вони є основним джерелом рослинного білка в кормах, заготов­лених на зиму, а також у літніх раціонах. За останні роки валове виробництво грубих і соковитих кормів у цілому задовольняє потре­бу в них. Проте структура грубих кормів, у яких переважає солома, та невисока їх поживність стримують зростання продуктивності ху­доби. Вміст білка в кормах, заготовлених у сільськогосподарських підприємствах, — не більше 95 г при нормі 105 — 110 г. Його постій­ний дефіцит призводить до непродуктивних витрат кормів і здорож-чання м'яса, молока та іншої тваринницької продукції.

Варто підкреслити, що протеїн багаторічних бобових трав характеризується високими показниками. Так, протеїн люцерни містить незамінних амінокис­лот лізину і триптофану в 1,5 раза більше, ніж білок рибного борош­на, відповідає вмісту їх у білку м'ясо-кісткового борошна і набли­жається до вмісту їх у білку організму тварин. У листі люцерни у фазі бутонізації міститься білок, котрий за якостями не поступаєть­ся білку курячих яєць. Крім того, багаторічні бобові трави дають найбільшу кількість протеїну з одиниці площі. Наприклад, при врожаї люцерни посівної або конюшини лучної 500 ц/га одержують близько 1500 кг/га перетравного протеїну найвищої якості, тоді як при урожаї 30 ц/га зерна гороху — близько 600 кг/га (разом з соло­мою приблизно 900 кг/га), при врожайності сої 25 ц/га — 800 кг/га, із соломою — близько 100. Зазначимо, що використання трав у свіжо­му вигляді (на зелений корм), а також у вигляді сінажу дає змогу одержати білка у 1,5-2 рази більше, ніж при заготівлі з них сіна (табл. ).

Активізується увага студентів: вирощування багаторічних бобових трав має важливе агротехніч­не значення. Вони поліпшують родючість ґрунту, захищають його від вітрової і водної ерозії, залишають у ґрунті сухі корені й пожнив­ні рештки (від 40 до 100 — 120 ц/га). У кореневій системі їх міститься від 2,5 — 3 до 4 % азоту (з розрахунку на суху речовину). Після її відмирання й розкладання запаси азоту в ґрунті збільшуються на 150 - 200, іноді 300 кг/га. За даними Д. М. Прянишникова (1945), 1 га конюшини з хорошим травостоєм може накопичити 160 — 180 кг азоту з повітря. Акумульований у кореневій системі та пожнивних рештках бобових культур азот після їх розкладання в ґрунті добре засвоюється іншими культурами сівозміни.

Таблиця Вихід з 1 га посіву багаторічних трав кормових одиниць і перетравного протеїну




Вид корму

Люцерна посівна

Конюшина лучна

Еспарцет піщаний

корм, од., ц

білка, кг

корм, од., ц

білка, кг

корм, од., ц

білка, кг

Сіно Сінаж Зелена маса

45

66


90

729 1180 1710

34

47


65

560

790 1120


32

46


61

472

724


937

Люцерни — за 3 укоси, конюшини й еспарцету — за 2 укоси. Бобові багаторічні трави позитивно впливають на окультурення орного і підорного шарів ґрунту. За даними Інституту землеробства і тваринництва західних районів України, під впливом багаторічних трав кількість гумусу за ротацію сівозміни збільшилась на 0,3 — 0,4 %. У верхніх шарах ґрунту збільшується також вміст кальцію й інших речовин, які сприяють скріпленню структурних ґрунтових агрегатів. Академік В. Р. Вільямс писав, що після трирічної культури багато­річних трав у ґрунті зникає його шкідлива мікрофауна й розпочи­нається посилений розвиток корисної мікрофлори, що підвищує ро­дючість ґрунту.

Важливо звернути увагу, що в умовах зрошення багаторічні трави запобігають засоленню ґрунтів і вимиванню елементів живлення за межі розміщення основ­ної маси кореневої системи. У структурі посівних площ кормових культур багаторічні трави мають становити 40 — 60 %. Основний критерій — умови зволожен­ня. Чим вони кращі, тим більша площа багаторічних трав.


Каталог: pluginfile.php
pluginfile.php -> Архітектура комп’ютер
pluginfile.php -> Класифікація інноваційної інфраструктури та інфраструктури венчурного підприємництва
pluginfile.php -> Дипломна робота молодшого спеціаліста
pluginfile.php -> Історія розвитку екології. Значення вчення академіка В.І. Вернадського про біосферу
pluginfile.php -> Кваліфікаційна робота
pluginfile.php -> Інтелектуальна власність
pluginfile.php -> Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра соціології

Скачати 25.74 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   49




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка