Методичні рекомендації для студентів факультету «Соціальний менеджмент»


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ



Сторінка4/4
Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.68 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ


Із запропонованих тем бажано обрати ту тему, що найбільш повно відповідає Вашим пізнавальним інтересам. При виборі теми і визначенні її змісту консультуйтеся з викладачем, а також використовуйте літературу, яка подана у відповідній темі семінарського заняття.

Вимоги до виконання й оформлення індивідуального завдання



  • робота має включати: титульний аркуш, на якому зазначається прізвище студента, курс, група, назва предмета, прізвище викладача, тема завдання; зміст, що включає вступ, декілька розділів і висновок, при цьому назви параграфів повинні відбивати ключові проблеми і логіку розкриття теми;

  • обсяг роботи – до 20 сторінок тексту (шрифт 14);

  • у тексті роботи з виділенням усіх структурних підрозділів мають бути самостійні висновки за обраною темою, а також коректні посилання на пророблені джерела;

  • список літератури має включати не менше п’ятьох джерел за темою,
    у тому числі соціологічні словники і підручники із соціології права, теорії права.


Виконуючи завдання, необхідно показати розуміння і знання основних теоретичних концепцій у галузі розробки конкретних соціально-правових проблем, опанувати змістовну сутність категорій, понять і законів соціології права, виявити знання базових (загальних і спеціальних) методів
і методологічних підходів до вивчення правових питань. При написанні роботи бажано описувати не тільки базові питання, які запропоновані навчальними посібниками, але й самостійно обирати проблеми, розглянуті у спеціальній соціологічній і правовій літературі (статтях, монографіях).
Особливу увагу слід приділити правильному оформленню посилань на використовувані джерела.

У вступі повинна міститися постановка проблеми відповідно до обраної теми й обґрунтування її актуальності та значущості. Компонування матеріалу має бути логічно побудоване й обґрунтоване. При вивченні соціології права співвіднесіть ідеї класиків соціологічної думки з реальною соціально-правовою практикою й сучасними соціально-правовими дослідженнями за обраною проблемою.

Індивідуальне завдання оцінюється за 12-бальною шкалою.


ТЕСТИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Предмети філософії права, соціології права і теорії права є:

а) тотожними;

б) єдиними;

в) частково співпадаючими;

г) різними.

2. У процесі правотворчості на даний час в Україні велику роль відіграє:

а) думка демосу;

б) лобіювання інтересів різних груп;


в) соціально-психологічні стимули і мотиви діяльності депутатів Верховної Ради;

г) сучасні суспільні відносини.


3. Відрив соціальної (правової) норми від конкретної реальності в нашому суспільстві відбувається:

а) ніколи;

б) дуже рідко;

в) часто;

г) дуже часто.
4. Що діє сильніше: офіційна чи тіньова норма і чому?
5. Чи згодні Ви із твердженням, що звертання за консультацією до юриста посідає перше місце серед каналів поширення фактичних правових знань:

а) так;


б) скоріше так;

в) скоріше ні;

г) ні.
6. Аномія – це процес:

а) деформації неформальних структур;

б) перекручування способу життя засобами масової інформації;

в) дисфункції соціальних інститутів;

г) зниження соціального статусу особистості;

д) безнормності в суспільстві.


7. Чи усяка поведінка людини піддається юридичній регламентації?

а) так;


б) скоріше так;

в) скоріше ні;

г) ні.

8. Чи згодні Ви із твердженням, що «погані норми лякають більше ніж добрі, і внаслідок цього варто піклуватися про погіршення, а не про поліпшення в’язниць»:



а) так;

б) скоріше так;

в) скоріше ні;

г) ні.
9. Чи згодні Ви, що до юридичних організацій належать тільки державні установи:

а) так;

б) скоріше так;



в) скоріше ні;

г) ні.
10. Краща стратегія для розв’язання юридичного конфлікту – це:

а) компроміс;

б) співробітництво;

в) конкуренція;

г) відхилення.


11. Концепцію диспозиційної структури особистості розробив:

а) Е. Дюркгейм;

б) П. Сорокін;

в) М. Вебер;

г) О. Якуба;

д) Р. Мертон.


12. Коефіцієнт ефективності правосуддя найчастіше розраховується:
а) Міністерством юстиції;

б) народними депутатами;

в) Президентом для щорічного звернення до народу;

г) в Україні ніким не розраховується;

д) експертами ООН;

е) співробітниками дослідних установ.
13. Оберіть з даного ряду види правомірної поведінки:

а) матеріальна;

б) інструментальна;

в) конформізм;

г) правова бездія;

д) соціально-правова активність;

е) правовий обов’язок.

14. Суспільно небезпечне діяння, що передбачено карним кодексом, винно заподіяне особою, яка має вік карної відповідальності – це:

а) правопорушення;

б) правоздатність;

в) злочин;

г) правотворчість.


15. Сфера суспільної, групової, індивідуальної свідомості, яка пов’язана
з відображенням правозначущих явищ і зумовлена првавозначущими цінностями, праворозумінням, – це:

а) правомірність;

б) правовідносини;

в) правосвідомість.


16. Яка з форм соціологічного забезпечення законотворчості є оптимальною при дослідженні ефективності чинного законодавства:

а) прогнозування потреби в правовому регулюванні;

б) розробка концепції правової норми;

в) виявлення відносин різних верств населення до введення в дію даної правової норми.



ТЕМИ РЕФЕРАТІВ


1. Взаємозв’язок фактичних суспільних відносин, правових норм і правових відносин.

2. Історія соціології права.

3. Соціальні фактори, що впливають на дію права.

4. Фактичні і правові відносини.

5. Законодавча діяльність. Правотворчість. Нормотворчість.

6 .Етапи правотворчого процесу.

7. Соціальні фактори, що впливають на правотворчий процес.

8. Правове виховання, правова культура, правова соціалізація.

9. Методи вивчення й оцінки громадської думки та її впливу на правотворчість.

10. Засоби соціального контролю.

11. Соціальні функції держави і соціальні функції права.

12 .Соціальна ефективність права.

13. Настанови особистості, мотивація і психологія правопорушників.

14. Характеристика правової і девіантної поведінки.

15 .Сучасний соціум і його вплив на особистість.

16. Мотиви правомірної поведінки.

17. Причини правопорушень. Можливості їх викорінювання в соціумі.

18. Проблема поділу функцій між юридичними організаціями.

19. Стадії розвитку юридичного і соціального конфліктів.

20. Компроміс як метод розв’язання конфлікту.

21 .Сучасні правові конфлікти.

22. Тіньова діяльність у суспільстві та правові конфлікти.



23. Використання методів синергетичного аналізу в соціології права.

24. Зарубіжні соціальні концепції права: методологічний аспект.

25. Е. Дюркгейм і його концепція соціології права.

26. Соціальна аномія і право.

27. Актуальні правові проблеми та їх оцінка за допомогою соціологічних методів. Перспективні напрямки соціологічних досліджень.

28. Механізми використання результатів соціологічних досліджень у праві.

29. Соціальний аспект правової нормотворчості.




СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Експериментальна правова норма – законодавча норма, яка містить відступи від вимог чинного законодавства, вводиться на обмежений період часу з метою перевірки її ефективності.



Законодавчий експеримент – дослідна перевірка в природних умовах ефективності дії експериментальних правових норм, які в якості контрольованого експериментального чинника вводяться на певний період
у зону експерименту.



Обєкт соціології права – система права, яка існує в суспільстві, соціальні механізми її формування, розвитку й функціонування.



Образ права – уявлення індивіда про законодавство.
Поведінка асоціальна – поведінка індивідів і груп, яка проявляється
в порушенні моральних норм, традицій, існуючих суспільних правил,
в антисуспільних вчинків, які заподіюють шкоду особистості і соціальним спільнотам.



Поведінка девіантна – сукупність видів поведінки, які порушують домінуючі в суспільстві правила та норми.



Поведінка правова – це соціальнозначуща поведінка суб’єктів, передбачена нормами права, підконтрольна свідомості та волі й має юридичні наслідки.



Поведінка протиправна – поведінка, яка порушує моральні й правові норми і є проявом злочину.



Правовий нігілізм – правове безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм, правових цінностей, зневажливе ставлення до правових традицій.



Право – формальний соціальний інститут, система встановлених, санкціонованих державою правил поведінки, загальнообовязкових для населення та державних установ, захищена державою від порушень і спрямована на регулювання та охорону суспільних відносин і соціальних цінностей.



Правовідносини – урегульовані норами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб’єктивних прав та обов’язків.
Правоздатність – здатність індивіда бути носієм громадянських прав та обов’язків, які допускаються правом держави.



Правова культура – складова загальної культури, яка формується та розвивається в процесі реалізації людьми своїх прав та обов’язків, виявляється у ставленні до законодавства, дотриманні його норм.
Правосвідомістькатегорія, яка означає сферу суспільної, групової, індивідуальної свідомості, пов’язана з відображенням правозначущих явищ і зумовлена правозначущими цінностями, праворозумінням, уявленням належного порядку. Визначається соціально-економічними умовами, культурно-правовими, демократичними й авторитарними традиціями.



Правова система – це сукупність внутрішньо узгоджених, взаємопов’язаних, соціально однорідних юридичних засобів (явищ), за допомогою яких публічна влада робить регулятивно-організуючий і стабілізуючий вплив на суспільні відносини, поведінку людей та їх об’єднань (регулювання, дозвіл, заборона, переконання, примус, стимулювання, санкції, відповідальність тощо). Це комплексна, інтегруюча категорія, яка відображує правову організацію суспільства, цілісну правову дійсність.



Правова соціалізація особистості – усвідомлення громадянином своєї соціальної ролі, місця у суспільстві, залучення його до соціально-правових відносин, приєднання до правових норм, цінностей, правової практики загалом.
Правотворчість – соціальна державна й громадська діяльність,
в результаті якої створюється система законодавчих актів та інших правових норм.
Правова установка особистості – сформована в результаті правової соціалізації людини її поведінкова готовність до значущої з точки зору права поведінки – правомірної або протиправної.



Предмет соціології права – створення та функціонування правової системи. Її інститутів і норм, соціальна зумовленість та соціальна ефективність дії права, взаємозв’язок між правовими норами, правовими відносинами
й суспільними відносинами, а також соціальні функції права, правове регулювання діяльності індивідів, їх груп та організацій.



Соціологія права – галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів: генезис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспільстві, механізми їх реалізації
у поведінці та діяльності особистості, групи, організації, інститутів, суспільства.

Соціальний факт – явище соціальної дійсності, яке піддається емпіричному спостереженню.
Юридичний факт – передбачені законом обставини (тобто відповідні явища соціальної дійсності), які є підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин.

З М І С Т


ВСТУП …………………………………………………………………………..

3

КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ ……………………………………...

5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН …………………………………………………………

6

ПРОГРАМА КУРСУ …………………………………………………………...

7

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………...

9

ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ……………………………..

11

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ………………………………………………............................

13


Модуль 1. Предмет та структура соціології права ……………………………

13

Модуль 2. Історія розвитку соціології права …………………………………….

17

Модуль 3. Категорії та принципи соціології права …………………………….

22

ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ………………………………

30

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ………………………………………………………………………

30

ТЕСТИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ …………………………………………………

32

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ …………………………………………………………….

35

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ …………………………………………

36





Навчальне видання

соціологія ПРАВА
Методичні рекомендації
для студентів факультету «Соціальний менеджмент»,

які навчаються|виучуються| за спеціальністю 8.03010101 – Соціологія




Автор-упорядник|складач| ЗВЕРКО Тамара Василівна

В авторській редакції

Комп’ютерний набір Т. В. Зверко

Підписано до друку|печатку| 22.12.2014. Формат 6084/16.

Папір офсетний. Гарнітура «Таймс».

Ум. друк|. арк. 2,32. Обл.-вид. арк. 3,27.

Тираж 60 пр|. Зам. №
План 2014/15 навч. р., поз. № 7 в переліку робіт кафедри
Видавництво

Народної української академії



Свідоцтво|свідчення,посвідка| № 1153 від 16.12.2002.
Надруковано у видавництві
Народної української академії
Україна, 61000, Харків, МСП|, вул. Лермонтовська, 27.

Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка