Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю



Сторінка6/17
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.56 Mb.
#65171
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Література


  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 177–202.

  2. Волкотруб Г. Й. Українська ділова мова: Практикум /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2003. – С. 129–130.

  3. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навч. пос. / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К., 1998. – С. 50–53.

  4. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 106–115.

  5. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексн. довідн. / М. Г. Зубков. – Х., 1999. – С. 75–82.

  6. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
    Н. Я. Потелло. – К., 2001. – С. 207–211.

  7. Універсальний довідник – практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 1997. – С. 38–43, 303–382.

  8. Шевчук С. В.Службове листування: Довідник / С. В. Шевчук. – К., 1999. – 107 с.


Питання для самоконтролю

  1. Ділове листування.

  2. Листи, що (не)потребують відповіді.

  3. Види листів.

  4. Реквізити службового листа та правила їх оформлення.

  5. Реквізит «назва» в ділових листах.

  6. Правила реагування на листи за термінами.

  7. Стиль ділового листа.



Тема 8. Культура усного ділового мовлення
При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

Поняття культури мовлення.

Основні норми української літературної вимови.

Культура усного ділового мовлення.

Мовленнєвий етикет, засоби його вираження.

Основні постулати безконфліктного спілкування.


Література

  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 9–15, 29–35.

  2. Ділова українська мова: Навч. пос. / За ред. О. Д. Горбула. – К., 2001. – С. 187–194.

  3. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 300–304, 311–319.

  4. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
    Н. Я. Потелло. – К., 2001. – С. 150–154.

  5. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 10–22, 410–419.


Питання для самоконтролю

  1. Мовленнєвий етикет, засоби його вираження.

  2. Види усного спілкування. Ділова бесіда.

  3. Телефонне ділове спілкування.

  4. Телефонограма: правила приймання та оформлення.

  5. Специфіка усного публічного мовлення.

  6. Види та жанри публічних виступів: доповідь, лекція, промова тощо.

  7. Підготовка тексту виступу.

  8. Вимоги до мови публічного виступу.

  9. Виголошення промови.

  10. Правила української орфоепії.

  11. Поняття про ділове засідання.

  12. Форми та види ділових засідань.

  13. Підготовка ділових засідань.

  14. Порядок проведення засідань.



ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Самостійна робота студентів з курсу «Українська мова професійного спілкування» розрахована на 20 годин і включає підготовку до практичних занять, а також самостійне опрацювання деяких тем курсу, окремих теоретичних питань та виконання практичних завдань.



МОДУЛЬ 1. СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МОВНИХ ЗАСОБІВ



Тема 1. Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу
При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

  1. Мова як суспільне явище.

  2. Функції мови: комунікативна, ідентифікаційна, експресивна, гносеологічна, мислетворча, естетична, культуроносна, номінативна.

  3. Поняття мертвої мови. Приклади мертвих мов.

  4. Місце української мови серед мов світу, східнослов’янські мови.

  5. Місце української мови у сучасному житті: Закон «Про мови в Українській РСР», статус української мови за Конституцією України.


Методичні рекомендації

Характеризуючи мову як феномен у контексті суспільного життя, студенти мають зрозуміти, що мова – невід’ємна ознака людського колективу. Існування і розвиток мови тісно пов’язується з принципами функціонування суспільства. Отже, слід визначити функції мови, орієнтуючись щоразу на зв’язки зі станом і ступенем розвитку суспільних відносин.

Чітке розуміння тяглості історії розвитку окремих мов допоможе осягти поняття «мертві мови» і визначити перспективи розвитку будь-якої мови.

Класифікація української мови за генеалогією та типологією вимагає від студентів чіткого орієнтування в історії української мови. Тут необхідним є розуміння понять «індоєвропейська мовна сім’я», «слов’янська група мов», «східнослов’янська підгрупа мов». Визначення місця української мови у суспільному житті України.



Визначення місця української мови у суспільному житті України в ХХІ ст. передбачає володіння інформацією, задекларованою у Конституції України та Законі «Про мови», вміння аналізувати мовну ситуацію в окремих регіонах України, розуміти феномен білінгвізму.

Попрацюйте зі словником:

білінгвізм;

білінгв;

праслов’янська мова;

державна мова;

індоєвропейська мовна сім’я;

слов’янські мови;

германська група мов;

романська група мов.

Література

  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 5–8.

  2. Ділова українська мова: Навч. пос. / За ред. О. Д. Горбула. – К., 2001. – С. 5–10.

  3. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 9–15.

  4. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексн. довідн. / М. Г. Зубков. – Х., 1999. – С. 4–5.

  5. Козачук Г. О. Практичний курс української мови: Навч. пос. /
    Г. О. Козачук, Н. Г. Шкуратяна. – К., 1993. – С. 5–8.

  6. Мацько Л. І. Українська мова: Навч. пос. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. – Донецьк, 2003. – С. 3–14.

  7. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / За ред. М. Я. Плющ. – К., 2001. – С. 3–7.


Форми звітності:

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; написання тестових завдань; співбесіда; виступ на занятті за обраною темою.



Тема 2. Форми та стилі мовлення
При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

  1. Функціональний стиль.

  2. Норма і стиль.

  3. Функціональні стилі сучасної української літературної мови:

      • розмовний;

      • публіцистичний;

      • художній;

      • науковий;

      • епістолярний;

      • конфесійний.

  4. Сфера використання, призначення, основні ознаки, мовні засоби, підстилі кожного із стилів.

  5. Форми вживання літературної мови: писемна та усна (книжна та розмовна).


Методичні рекомендації

При визначенні поняття «функціональний стиль» студенти мають враховувати ту сукупність мовних елементів, які характеризують мовлення в конкретній ситуації спілкування. Основні ознаки стилів мають бути подані з огляду на мету мовлення, сферу спілкування, форму реалізації стилю та його мовні особливості. Слід пам’ятати під час підготовки до заняття, що чітке уявлення про мовний стиль формується під безпосереднім впливом знань про сфери людської діяльності взагалі. Звідси випливатиме і розуміння різниці між усною і писемною формами мовлення і ступенем адаптації кожного з цих різновидів у певних функціональних мовних стилях.


Попрацюйте зі словником:

монолог;

монографія;

анотація;

інструкція;

урочиста лексика;

полілогічне мовлення;

функціональний стиль;

стильова норма (норма стилю).


Література

  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос.
    / Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 11, 22–27.


  2. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навч. пос. / С. В. Глущик, О. В. Дияк,
    С. В. Шевчук. – К., 1998. – С. 6–12.


  3. Ділова українська мова: Навч. пос./ За ред. О. Д. Горбула. – К., 2001. – С. 13.

  4. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 17–26.

  5. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексн. довідн. / М. Г. Зубков. – Х., 1999. – С. 6–13.

  6. Мацько Л. І. Українська мова: Навч. пос. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. – Донецьк, 2003. – С. 413–434.

  7. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
    Н. Я. Потелло. – К., 2001. – С. 138–144.

  8. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / За ред. М. Я. Плющ. – К., 2001. – С. 9–12.

  9. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 7–9.


Форми звітності:

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; написання тестових завдань; виступи з доповідями та повідомленнями на заняттях чи подання їх текстів на кафедру; співбесіда; виконання вправ на розрізнення стилів СУЛМ.

Написання твору в науковому стилі за мотивами казки «Колобок» («Ріпка», «Курочка Ряба», «Троє поросят») (обсяг: 1–2 рукописні сторінки, подати на кафедру українознавства на окремому аркуші).


Тема 3. Офіційно-діловий стиль


При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

  1. Поняття офіційно-ділового стилю.

  2. Поле функціонування та основне призначення ОДС.

  3. Підстилі.

  4. Стильові риси ОДС:

  • нейтральний тон викладу;

  • точність формулювань, лаконічність і послідовність викладу;

  • документальність, традиційність форми;

  • висока стандартизація вислову;

  • сувора регламентація тексту.

  1. Мовні засоби та способи викладу змісту в ОДС.

  2. Різниця між усною та писемною формами стилю.


Методичні рекомендації

Оригінальність офіційно-ділового стилю базується на максимально вираженій стандартизації мовних засобів (у порівнянні з рештою функціональних стилів). Тому студентам бажано ретельно ознайомитися з особливостями усного та писемного виявів ОДС, оскільки тут існує принципова різниця між укладанням документа і, наприклад, побудовою ділової бесіди. Стандартизоване мовлення вимагає володіння мовними штампами, шаблонами ОДС, що дозволить уникати помилок при спонтанному перекладі з інших мов.

Підстилі ОДС також характеризуються набором притаманних тільки їм мовних засобів. А отже, варто розглядати будь-яку мовленнєву ситуацію (документ) з огляду на їх підстильову приналежність.

В ОДС не припускається двозначності сприймання змісту тексту, тому логічність і послідовність викладу (ознаки, які також слід витримувати) досягаються шляхом правильного вибору синтаксичних конструкцій.


Література

  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 27–29.

  2. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навч. пос. / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К., 1998. – С. 13.

  3. Ділова українська мова: Навч. пос. / За ред. О. Д. Горбула. – К., 2001. – С. 14–17.

  4. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 26–31.

  5. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексн. довідн. / М. Г. Зубков. – Х., 1999. – С. 14–16.

  6. Мацько Л. І. Українська мова: Навч. пос. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. – Донецьк, 2003. – С. 416–419.

  7. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
    Н. Я. Потелло. – К., 2001. – С. 144–150.

  8. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / За ред. М. Я. Плющ. – К., 2001. – С. 11.

  9. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 10–12.

Форми звітності:

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; написання тестових завдань; співбесіда; виконання вправ на визначення головних ознак ОДС.

Написання твору в ОДС стилі за мотивами казки «Колобок» («Ріпка», «Курочка Ряба», «Троє поросят») (обсяг: 1–2 рукописні сторінки, подати на кафедру українознавства на окремому аркуші).

Тема 4. Правопис слів іншомовного походження

(до теми «Стилістичне використання лексичних засобів мови: пароніми, синоніми, іншомовні слова»)


При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

        1. Правопис голосних (и, і, ї; е, є) у словах іншомовного походження.

        2. Подвоєння приголосних в іншомовних словах.

        3. Уживання м’якого знака та апострофа у словах іншомовного походження.


Методичні рекомендації

Ця тема ставить перед студентами завдання запам’ятати правила написання слів іншомовного походження, чітко засвоїти слова – винятки з правил. Застосування правописних правил має відбуватися з урахуванням походження окремих запозичених лексем (йдеться про слова, похідні від власних назв), оскільки певні правила не поширюються на таку лексику. Ділове мовлення активно оперує термінологічною лексикою, словами-інтернаціоналізмами, тому правильне їх написання, вимова, наголошування є важливими складовими мовного процесу.


Попрацюйте зі словником:

варваризм;

слова-інтернаціоналізми;

екзотизм;

терміносистема;

дефініція;

латинізм/полонізм.


Література

  1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 163–170.

  2. Паламар Л. М. Мова ділових паперів: Навч. пос. / Л. М. Паламар,
    Г. М. Кацавець. – К., 1995. – С. 43–45.

  3. Сучасна українська літературна мова: Підручн. / За ред. М. Я. Плющ. – К., 2001. – С. 109–113.

  4. Український правопис. – 5-те вид., – К.: Наук думка, 1996. – С. 99–103.

  5. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. пос. / С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 297–299.


Форми звітності:

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; виступи з доповідями та повідомленнями на заняттях чи подання їх на кафедру; співбесіда; виконання вправ на правопис і розрізнення значень іншомовних слів.



Тема 5. Терміни, неологізми, скорочення в діловому мовленні
При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

  1. Поняття про термін.

  2. Характерні ознаки терміна (системність, наявність дефініції, моносемічність, стилістична нейтральність, відсутність експресії).

  3. Терміносистема.

  4. Правила вживання терміна в ОДС. Особливості перекладу термінів.

  5. Поняття про неологізми. Неологізми-терміни та неологізми-професіоналізми.

  6. Доречність вживання неологізмів у діловому мовленні.

  7. Типи скорочень в українській мові: лексичні та графічні скорочення.

  8. Види лексичних та графічних скорочень.

  9. Правопис скорочень (велика буква у складноскорочених назвах, правила створення скорочень).

  10. Особливості перекладу та використання скорочень в ОДС.

  11. Ознайомитися із словничком загальноприйнятих скорочень, уміщеним у підручнику Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. /
    М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 400–410.


Методичні рекомендації

Правильне розуміння терміна як одиниці з чітко фіксованим лексичним значенням допомагає майбутньому фахівцеві формувати терміносистему певної галузі науки. Значення термінів слід перевіряти за словником, державними стандартами чи довідниками. Оскільки існують слова-терміни, що вживаються у двох або кількох галузях із неоднаковим значенням, то слід бути максимально уважним при оперуванні такою лексикою.

Укладання документа здійснюється тільки опосередкуванням кодифікованих термінів, а не слів, похапцем утворених кимось. Неологізми, професіоналізми не можуть бути внесені до текстів документів. Нові поняття, без сумніву, отримують назву, тому неологізми-терміни поповнюють щоразу певні терміносистеми, але це явище не слід плутати із побутуванням і виникненням в окремих професійних колективах неологізмів-професіоналізмів, уживання яких уважається ненормативним.

Абревіатури та складноскорочені назви є активно вживаними на сьогодні, але інколи помилки допускаються як у їх прочитанні, так і при спробі розшифрування. Тому існують певні правила створення скорочень, їх перекладу та використання в ОДС. Студентам рекомендовано ознайомитися зі словничком загальноприйнятих скорочень, уміщених у підручнику Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 400–410.
Попрацюйте зі словником:

абревіатура;

скорочення;

неологізм;

лексика;

графічне скорочення

полісемія;

моносемія;

семантика.


Література


  1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: Навч. пос. /
    Г. Й. Волкотруб. – К., 2000. – С. 54–55.

  2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: Підручн. / М. Г. Зубков. – Х., 2003. – С. 63–65, 47–53.

  3. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексн. довідн. / М. Г. Зубков. – Х., 1999. – С. 17–20, 33–35, 251–256.

  4. Паламар Л. М. Мова ділових паперів: Навч. пос. / Л. М. Паламар,
    Г. М. Кацавець. – К., 1995. – С. 48–50, 168.

  5. Потелло Н. Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. пос. /
    Н. Я. Потелло. – К., 2001. – С. 164–165.

  6. Український правопис. – 5-те вид. – К.: Наук. думка, 1996. – С. 57–58.


Форми звітності:

Подання конспекту з теми в робочому зошиті; виступи з доповідями та повідомленнями на занятті чи подання їх на кафедру; співбесіда; написання тестових завдань; виконання вправ на редагування ділових паперів із термінами, неологізмами, скороченнями.



Тема 6. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду П відміни в родовому відмінку однини

(до теми «Стилістичне використання морфологічних засобів мови: особливості використання іменників»)


При вивченні теми слід звернути увагу на такі питання:

              1. Закінчення -а (-я) іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини.

              2. Закінчення -у (-ю).


Методичні рекомендації

Різниця у відмінкових закінченнях іменників чоловічого роду ІІ відміни ґрунтується на приналежності лексеми до певної семантичної групи. Вміння віднести слово до окремої групи допоможе студентові уникнути плутанини в закінченнях. Отже, слід зрозуміти різницю між поняттями «абстрактне/конкретне», «гідроніми», «власна і загальна просторова назва», «одиничне/збірне поняття» тощо.

Допоможе уникнути помилок у визначенні закінчень будь-який орфографічний словник, у якому словникова стаття виглядає таким чином: компроміс, -у, р.в.
Попрацюйте зі словником:

абстрактне поняття;

гідронім;

топонім;

онім;

відміна;

полісемія.




Каталог: images -> stories -> Kafedri -> Kaf Ukrainovedenya -> metod obespechenie
metod obespechenie -> Народна українська академія українська мова
metod obespechenie -> І. О. Помазан історія зарубіжної літератури
metod obespechenie -> Навчально-методичні матеріали до практичних занять з курсу «історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть»
metod obespechenie -> Народна українська академія І. О. Помазан історія зарубіжної літератури XX століття
metod obespechenie -> Навчально-методичні матеріали до практичних занять
metod obespechenie -> Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю
metod obespechenie -> Народна українська академія українська мова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка