Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І іі рівня акредитації



Сторінка1/3
Дата конвертації16.04.2017
Розмір0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Державний методичний центр вищих навчальних закладів

культури і мистецтв

НАРОДНА МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ
Програма та методичні рекомендації

для вищих навчальних закладів культури і мистецтв

І – ІІ рівня акредитації

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Спеціальність: «Народна художня творчість»

Спеціалізації: «Народне пісенне мистецтво»,

«Народне інструментальне мистецтво»

Київ, 2010

НАРОДНА МУЗИЧНА ТВОРЧІСТЬ

Програма та методичні рекомендації

для вищих навчальних закладів культури і мистецтв

І-ІІ рівнів акредитації


Укладачі:


- Н.В. Марченко

- викладач вищої категорії ОКЗ «Лозівське училище культури і мистецтв»

Рецензенти:

- В.М. Осадча

- С.М. Литвин




- доцент, зав. кафедрою народного співу та музичного фольклору Харківської державної академії культури, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України
- заступник директора ОКЗ «Харківське училище культури»

Відповідальний за випуск

- Т.Ф. Стронько




Редактор

- Є.Д. Колесник




З М І С Т




І.

Організаційно-методичні вказівки

ІІ.

Структура програми навчальної дисципліни

ІІІ.

Розподіл навчального часу

IV.

Зміст тем програми

V.

Плани семінарських занять

VІ.

Організація самостійної роботи студентів

VІІ.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

VІІІ.

Контрольні вимоги

ІХ.

Оцінювання навчальної діяльності студентів

Х.

Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни

© Марченко Н.В., 2010

© Державний методичний центр

навчальних закладів культури і

мистецтв


І. Організаційно-методичні вказівки
1.1. Предмет, мета і завдання курсу
Навчально-творчий процес на сучасному етапі відзначається увагою до відродження національних культурних джерел та поглибленим вивченням народного мистецтва. За таких умов особливо актуальним є створення навчальних програм, які передбачають поглиблене вивчення народного фольклору та фольклористики як науки, що дає змогу прослідити вплив фольклорної пісенності на творчість плеяди видатних композиторів ХІХ - ХХ ст. (мистецтвознавчий аспект), зрозуміти, яке місце посідає народна автентична творчість в сучасному культурному просторі (культурологічний аспект).

Предметом дисципліни «Народна музична творчість» є вивчення особливостей жанрового колориту народного фольклору.

Мета курсу – прищепити студентам любов і повагу до української народної культури, оволодіти навичками загального фольклористичного аналізу, сформувати професійний підхід до збирання, вивчення й пропаганди національного фольклору України.

Завдання курсу:

  • ознайомити з тенденціями історичного розвитку народної музичної творчості та особливостями її входження в національний культурній простір;

  • ознайомити студентів з основними етапами розвитку народної пісенної культури;

  • вивчити музично-теоретичні, побутові, етнографічні особливості фольклорних жанрів, особливості їх побутування в різних регіонах України;

  • прищепити навички порівняльно-історичного аналізу шляхів розвитку усної народної культури;

  • сприяти виявленню взаємозв’язків між народною самодіяльною і професійною творчістю;

  • на основі яскравих зразків пісенно-інструментальної творчості минулого і сьогодення розвинути у студентів естетичний смак, розширити їх професійний кругозір і підготувати до практичної діяльності.

1.2. Вимоги до знань та вмінь студентів
Під час вивчення дисципліни студент повинен знати:


  • загальні тенденції розвитку від стародавності до ХХ ст.

  • набуття навичок порівняльно-історичного аналізу тенденцій розвитку усної народної культури.

  • знання тематики та функцій фольклорних жанрів, змісту народних обрядів.

  • розуміння міфологічно-релігійних та побутових факторів, що сприяють виникненню фольклорних жанрів.

  • певний мінімум творів українського фольклору.

  • розуміння музично-теоретичних засад фольклору та вміння відтворювати в аналізі фольклорних жанрів.

  • знання термінів і понять музичного фольклору, розуміння їх значення.

  • знання стилістичних та регіональних особливостей виконавства фольклору.


Студент повинен вміти:


  • аналізувати зміст того чи іншого фольклорного твору, його найбільш характерні композиційні, інтонаційні, структурні, ладові, ритмічні відмінності.

  • відтворювати найбільш яскраві зразки українського фольклору.

  • вміти збирати і записувати зразки автентичного співу свого регіону.

1.3. Основні форми навчальної роботи



Навчальний процес здійснюється за такими формами: навчальні заняття (лекційні, семінарські), контрольні заходи, самостійна робота студентів, підготовка ІНДЗ.

Основними видами навчальних занять є лекція, лекція-ілюстрація та семінарське заняття.

Семінарське заняття – дає можливість не тільки контролювати ступінь засвоєння матеріалу з певного змістового модуля, але й розвивати здатність до самостійного опанування тем курсу, виробляти логічність, майстерність усного викладу, вміння дискутувати, робити аргументовані висновки. Види семінарських занять:

  • семінар-опитування (на початковому етапі);

  • семінар-дискусія або диспут.

Контрольні заходи: іспит, контрольні тестові завдання, музичні вікторини, перевірка якості виконання завдань до самостійної роботи та ІНДЗ.

Самостійна робота передбачає самостійну підготовку студентом визначених викладачем завдань з даної теми змістового модулю. Дидактична мета завдань до самостійної роботи:

  • закріплення і систематизація знань, набутих під час аудиторних занять;

  • самостійне опанування новим навчальним матеріалом;

  • вміння застосовувати одержану інформацію в практичній діяльності без допомоги викладача.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) передбачене навчальною програмою як форма позааудиторної індивідуальної роботи студента навчально-дослідницького характеру. Види ІНДЗ:

  • тезисний конспект із теми;

  • реферат за обраною темою.


1.4. Основні принципи побудови змістових модулів
Навчальна дисципліна «Народна музична творчість» висвітлює процес становлення і розвитку народного автентичного фольклору а також наукові та науково-популяризаторські дослідження видатних вчених-фольклористів. При укладанні змістовної частини предмету враховано регіональні відмінності, притаманні народній творчості України; роль даного курсу в системі спеціальних дисциплін та характер його взаємодії з предметами «Теорія музики», «Українська музична література», «Гармонія», «Розшифровка народних пісень», «Українська література», «Народознавство», «Історія України». Вивчення предмету поділяється на п’ять змістових модулів:
Змістовий модуль І. Теоретичні положення українського музичного фольклору (13 годин);

Змістовий модуль ІІ. Обрядовий фольклор (14 годин);

Змістовий модуль ІІІ. Епос (7 годин);

Змістовий модуль ІY. Лірика (15 годин);

Змістовий модуль Y. Усно-пісенна культура (5 годин).

ІІ. Структура програми навчальної дисципліни


Курс: I

Підготовка: «молодший спеціаліст»



Напрям,

спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень



Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів:

(національних) 1
Залікових модулів:

1

Змістових модулів:

5
Загальна кількість годин:

54
Тижневих годин:

1 семестр – 18 тиж./1

2 семестр – 21 тиж./1


Шифр та назва напряму:

0201 «Культура»
Шифр та назва спеціальності: 5.02010401 «Народна художня творчість»
Назва спеціалізації:

«Народне пісенне мистецтво»

«Народне інструментальне мистецтво»

(народні інструменти)
Освітньо-кваліфікаційний рівень:

«молодший спеціаліст»


Обов’язковий
Рік підготовки: 1
Семестр: 1, 2
Лекційні заняття:

32
Семінарські заняття:

5
Самостійна робота:

15
Контрольні заходи:

2

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (реферат, тезисний конспект)

Контроль:

1, 2 семестр – К/Р

2 семестр – екзамен


ІІІ. Розподіл навчального часу
ІІІ. 1. Розподіл навчального часу за семестрами і видами занять


Курс

Семестр

Всього годин

Розподіл навчального часу за видами занять

Поточний контроль

Лекційні

Семінарські

Самостійна робота

ГОДИН

Форма контролю

I

I

27

15

2

9

1

К/Р

ІІ

27

17

3

6

1

К/Р

54 32 5 15 2

ІІІ.2. Розподіл навчального часу за темами і видами занять






№ з/п

Найменування тем і модулів

Всього годин

Розподіл навчального часу за видами занять

Лекційні

Семінарські

Поточний

контроль


Самостійна

робота


І семестр

Заліковий модуль I. Основні жанрові особливості української народної музичної творчості.

54

32

5

2

15

Змістовий модуль І. Теоретичні положення українського музичного фольклору.

13

7

1




5

Тема 1.

Фольклор і фольклористика. Жанрова класифікація фольклору.

1

1










Тема 2.

Історія вітчизняної фольклористики.

3

2







1

Тема 3.

Основи теорії фольклору.

4

2







2

Тема 4.

Співочі стилі.

3

2







1




Семінарське заняття 1.

2




1




1

Змістовий модуль ІІ. Обрядовий фольклор.

14

8

1

1

4

Тема 5.

Календарно-обрядові пісні

6

5







1

Тема 6.

Трудові пісні

1

1










Тема 7.

Родинно-обрядові пісні

4

2







2




Семінарське заняття 2.

2




1




1




Контрольна робота

1







1




ІІ семестр

Змістовий модуль ІІІ. Епос.

7

4

1




2

Тема 8.

Епічні пісні

3

2







1

Тема 9.

Ліро-епічні пісні

2

2













Семінарське заняття 3.

2




1




1

Змістовий модуль ІY. Лірика.

15

11

1




3

Тема 10.

Соціально-побутові

7

5







2

Тема 11.

Побутова лірика

5

5










Тема 12.

Інструментальна музика

1

1













Семінарське заняття 4.

2




1




1

Змістовий модуль Y. Усно-пісенна культура.

5

2

1

1

1

Тема 13.

Пісні-романси.

1

1










Тема 14.

Народна творчість ХХ ст.

1

1













Семінарське заняття 5.

2




1




1




Контрольна робота

1







1




ІY. Зміст тем програми

Змістовий модуль І. Теоретичні положення українського музичного фольклору.

І. Фольклор і фольклористика. Жанрова класифікація фольклору.

  • Поняття «Фольклор». Порівняльна характеристика автентичного фольклору і професійного фольклоризму. Поняття «фольклоризм», «фольклористика». Два види фольклористики – фольклористика як наука та фольклористика як фольклор, що виконується не в природному середовищі побутування. Комплексний характер вивчення фольклору; зв’язок науки фольклористики з іншими науками (словесністю, історичною лінгвістикою, етнографією, історією, археологією).

  • Традиції переходу фольклору від покоління до покоління. Первинні форми продовження усної традиції: продуктивна та репродуктивна. Наслідки міфологічно-магічних уявлень слов’ян у народно-музичній творчості.

  • Жанрова класифікація фольклору. Три групи критеріїв класифікації народної музичної творчості: літературознавчі, мистецтвознавчі та функціональні.

  • Поняття «жанр». Приурочені жанри: календарно-обрядові пісні, сімейно-обрядові пісні. Не приурочені жанри – лірика, ліро-епічні пісні, епос, інструментальна музика, пісні-романси.

ІІ. Історія вітчизняної фольклористики.

  • Первісне мистецтво. Функції первісного мистецтва (трудові, регуляторні, магічні, юридичні). Основні риси первісного музичного мистецтва: біфункціональність та синкретичність. Особливості первісного мислення, стадії міфологічного світогляду. Випадки реліктів міфологічних уявлень у старовинних баладах та весільних піснях і обрядах. Мелодика та інтонації первісних наспівів. Відмінність фольклору від загального музичного мистецтва та розмежованість між обрядовим та необрядовим фольклором.

  • Розділення необрядового фольклору на роди: епос, драму, лірику. Еволюція мелодики: в період палеоліту, кінець палеоліту – до І т. н.е. (звуження амбітусу), І т. н.е. – звуження до терції і кварти, поняття ладу і тональних устоїв, типізація наспіву.

  • Зародження найдавніших жанрів – трудових, сигнальних та комунікативних наспівів, обрядові та епічні жанри. Формування жанрів лірики та виникнення кантиленного типу наспіву.

  • Ідеї Просвітництва та вплив їх на науку. Виділення фольклору із загальнокультурного процесу. Діяльність слов’янофілів і західників.

  • ХІХ ст. Зріст зацікавленості до народних джерел, до проблем національного музичного стилю. Школи фольклористики: міфологічна, школа академічної фольклористики, порівняльно-історична школа (компаративізм), історична школа. Діяльність та наукові праці видатних філологів-фольклористів: А.М. Веселовського, О.А. Потебні, В.Ф. Міллер. Два етапи музично-фольклористичної роботи ХІХ ст. – музично-культурний (діяльність плеяди композиторів – збирачів фольклору: Балакірєва, Лисенка, Римського-Корсакова, Сокальського) та музично-етнографічний.

  • Поняття «музична етнографія». Винахід фонографа. Відомі збирачі фольклору: К.Квітка, А.Сластіон, Ф.Колесса. Наукове дослідження здобутого фольклору. Три види видань фольклору. Розвиток фольклористики у радянський період: К.В. Квітки і його теорія давності вузькоамбітусних (малотерцевих типу ля-сі-до) звукорядів. Роботи в області ладів народної музики Ф.Рубцова, В. Епатова, Е.Алексєєва, Н.Успенського.

ІІІ. Основи теорії фольклору.

  • Поетика як розділ літературознавства. Поняття «рима», «строфа», силабічна група. Основні силабічні формули щедрівок, колядок, коломийок, лірики і балад. Образна мова фольклору і її засоби: паралелізм, епітети, синонімія, гіпербола, символіка.

  • Форма у фольклорному наспіві. Куплет і приспів. Найбільш відомі форми наспівів. Ритм у фольклорному наспіві. Механізм запису автентичного наспіву в установлених ритмічних рамках, музично-віршові сегменти. Розмір і тактова риска.

  • Мелодика. Поняття мелодики, наспіву. Мелодичний контур, поспівка. Типи мелодики: кантиленна, моторна, речитативна, обрядова.

  • Лади народної музики. Поняття «лад», «амбітус», «устій», «субтон». Види звукорядів. Варіативність інтонування ступенів ладу і нестабільність ІІ, ІІІ, YІ, YІІ ст. як наслідок впливу інтонацій мовлення і тембральних ефектів. Модальність фольклорних ладів. Вплив європейського мажоромінору на систему автентичних ладів.

ІY. Співочі стилі.

  • Фактори, що сприяють виникненню стилів виконання: територіальний, соціальний та індивідуальний, їх характеристика.

  • Сольний та колективний стилі. Різновиди сольного стилю.

  • Стиль кобзарів та лірників як народних співаків-професіоналів. Репертуар: думи, псалми, історичні, соціально-побутові пісні, гумористично-танцювальні та сатиричні. Синтез вокальної та інструментальної творчості у кобзарів та лірників. Характерні риси виконання (речитативність інтонацій, розвинута орнаментика в інструментальній партії, вільний темп, підкреслено експресивна манера виконання).

  • Пісенно-романсовий стиль: час виникнення, середа побутування. Розкриття стилю як результату взаємодії сільської виконавської традиції і новітньої міської музичної культури. Ладовий колорит стилю (об’єднання діатонічних традицій зарубіжної музики і європейської гомофонності). Відомі виконавці міських пісень та романсів: Т.Г. Шевченко, М. Кропивницький, М. Заньковецька, брати Тобілевичи. Характерні риси стилю (одноголосність, розвинута ритмомелодика, великий амбітус, підкреслено індивідуалізована образність).

  • Сільський одиночний спів. Жіночий та чоловічий спів, як види сільського стилю. Регіональні відмінності. Розбір сільського чоловічого співу на прикладі Максима Микитенка (с. Пенязевичи Житомирської області). Ладові особливості: плагальні лади, звернення до мажоромінору, використання альтерацій. Розбір жіночого співу (на прикладі Явдохи Микитівни Сивак («Зуїхи») (с. Кущинці Вінницької області). Особливості репертуару, тематика пісень, особливості інтонування, мікромелізматика. Ладовий колорит.

  • Колективний спів. Різновиди колективного стилю по віковому і статевому принципу: жіночі, чоловічі, парубочі, дівочі, змішані. Характерні риси таких гуртів (діапазон наспіву, багатоголосся чи одноголосся, вибір репертуару та характер інтонування). Склад гуртів та розподіл обов’язків між співаками: лідер, вимоги до нього та розгляд його здібностей на прикладі Агафії Федорівни Чередниченко (лідер аматорського гурту), заспівувач, виводчиця.

Змістовий модуль ІІ. Обрядовий фольклор.

Y. Календарно-обрядові пісні.

  • Пісні зимового календаря. Історичне становлення свята «Новий рік»: виникнення астрономічного календаря, культ сонця, зародження новорічної обрядовості. Зміщення новорічних свят з весни на 1 січня під впливом європейського січневого літочислення. Два види українських новорічних пісень: колядки та щедрівки. Значення колядок та щедрівок у новорічній обрядовості. Тематика колядок та щедрівок. Види об’єднань виконавців-аматорів: дитячі, жіночі, парубочі, мішані, гурти із сімейних пар старшого віку. Різновиди зимових обрядових пісень:

  1. Дитячі колядки і щедрівки та речитативні вітання;

  2. Світські колядки та щедрівки;

  3. Пісні про Маланку;

  4. Новорічна вистава «Коза»;

  5. Церковні колядки.

Особливості мелодико-інтонаційного колориту: розгляд мелодики, форми, ритму та ладової структури. Класифікація ладової структури. Народний театр: тематика, призначення, структура та дійові особи основних народних вистав: «Вертеп», новорічна вистава «Коза», пісня-вистава «Маланка». Розгляд музичних прикладів колядок та щедрівок, пісень до новорічних вистав.

    • Веснянки. Загальний огляд весняного обрядового циклу. Магічне значення весняних співів. Тематика веснянок: відгук давнього культу «Рожаниць», Ладо і Лель. Класифікація веснянок: пантомімічні сценки та ігри (гра «Кострубонько», спалювання Мари); пісні-заклички, весняні танки та ігри зі співами. Нерозривність наспіву, тексту, ритму. Типи весняних танків – кругові та ключові. Характерні риси веснянок: форма, характеристика наспіву, амбітус, ладові системи веснянок.

    • Русальні та царинні пісні. Загально-історичний огляд літньої обрядовості: культ русалок, зв’язок з трипільською культурою. Накладання русалій на християнську Трійцю. Культ померлих. Магічне значення русалій. Тематика русальних пісень. Зміст обряду впродовж русального тижня. Розгляд деяких русальних звичаїв: звичай «Купатися», обряд «Куст». Проводи русалок (зміст обряду). Види русальних пісень: «гряні» пісні (власне русальні), всі інші з різних жанрових джерел, царинні пісні. Походження і культове значення царинних пісень. Розгляд музичних прикладів.

    • Купальські та петрівчані пісні. Відгуки давнього культу сонця і богів Ярила та Даждьбога в сучасних купальських святах, спільні характерні риси обрядів. Огляд купальських обрядів: спалення опудала («Купайло»), кострища, вогняні колеса, архаїчні шлюбні церемонії. Накладення купалій на свято Івана Хрестителя, створене церквою. Відгуки двовірства і боротьба християнської церкви з язичницькими звичаями і святами. Накладення купалій ще на одну народну традицію – петрівчані свята. Петрівка, як останнє перед жнивами молодіжне свято. Тематика петрівок. Типи купальських пісень за складочисловою структурою: Пісні складочислової структури (5+4), пісні з будовою (6+6) + П (приспів), пісні з будовою (4+4+3), «обрамлений» тип: П(4+4)П. Типи купальських пісень за ладом і мелодикою: терцевоквартовий, квінтовий. Розгляд музичних прикладів.

    • Жнивні пісні. Косовиця. Витоки жнивних обрядів з давнього аграрного культу Рожаниць, з давнього культу Роду. Три етапи жнивних обрядів: зажинки, власне жнива, обжинки. Структура обжинок – завивання бороди, обряд «вінка», вручення вінка господареві. Тематика обжинкових пісень. Особливості виконання жнивних пісень – статево-віковий склад виконавців, жанр, стиль, характер. Розгляд музичних прикладів.

YІ. Трудові пісні.

  • Поняття «трудова пісня». Історична доля жанру.

  • Види трудових пісень: умовно-трудові та власне трудові.

  • Характеристика умовно-трудових пісень. Види умовно-трудових пісень («жнивні», «гребовецькі», «косовицькі»). Розбір жанру на прикладі Закарпатських «гоєкань» та «копаньовських пісень».

  • Характеристика власне трудових пісень та їх функцій (ритмо-організуюча, комунікативна, сигнальна). Особливості власне трудових пісень, до яких подій приурочені. Розбір власне трудового автентичного наспіву на прикладі праці робітничої артілі.

YІІ. Родинно-обрядові пісні.

  • Народне весілля і весільні пісні. Загальна характеристика народної весільної традиції. Розподіл весілля за групами подій:

а) передвесільна частина (сватання і заручини),

б) власне весілля. Хід весільних подій в домі молодої і молодого,



в) післявесільні розваги. Весільні хори: 2 жіночі (свахи з боку молодого і молодої), 2 дівочі (дружки молодої і світилки молодого).

  • Діалогізм весільного співу. Функції весільних хорів – епічна, драматична, режисерська, інтермедійна. Тематика весільних пісень (жаль, гірка жіноча доля, величання молодих, роду, жарти).

  • Обрядові весільні пісні (пісні-ладкання і журні пісні). Музичні різновиди ладкань і журних пісень. Особливості музичного виконання хорових весільних пісень. Розгляд музичних прикладів.

  • Поховальна обрядовість. Тужіння. Особливості язичницького світогляду щодо потойбічного життя. Культ предків. Тематика поховальних пісень. Види голосінь (поховальні, рекрутські, в Росії – весільні). Ладові особливості голосінь. Імпровізаційність, вільна форма голосінь.

  • Народини, хрестинні пісні. Функції і тематика народинних пісень. Величальний характер народинних пісень: оспівування новонародженого, матері і батька, баби-сповивачки, кума та куми. Застольний характер народинного обряду і, як наслідок, відсутність виразних жанрових особливостей. Типи народинних пісень: закликально-обрядовий, величальний. Особливості форми, мелодики і ладу.

Змістовий модуль ІІІ. Епос.

YІІI. Епічні пісні.

  • Поняття «дума». Думи – найяскравіший жанр українського епосу. Дума як вокально-інструментальний жанр. З історії кобзарства. Епічний виконавський стиль. Еволюція жанру з ХYI ст. до ХХ ст. Три групи дум за змістом. Суттєві риси виконавського стилю: речитативність поряд з інструментальною орнаментикою, імпровізаційність, яскрава експресивність. Відомі виконавські школи – Полтавська та Харківська. Складочислова будова дум. Форма. Розгляд музичних прикладів.

  • Історичні пісні. Історичні події, які зумовили виникнення історичних пісень нерозривний зв’язок історичних пісень з козацькою тематикою. Ритміка та форма історичних пісень. Мелодика. Ладова будова. Регіональні виконавські стилі. Розгляд музичних прикладів.

ІХ. Ліро-епічні пісні.

  • Балада. Виникнення жанру. Основні групи балад за змістом: з фантастичним та легендарним сюжетом, про сімейний побут та балади з історичною підосновою, соціально-побутові балади. Виконавські стилі балад – епічний, пісенний та протяжний. Розгляд музичних прикладів.

  • Пісні-хроніки. Виникнення і побутування жанру. Функції пісень-хронік. Види пісень-хронік: з історичною підосновою, соціально-побутові, побутові. Форма, мелодика, ладова специфіка пісень-хронік. Виконавські особливості. Авторство пісень-хронік.

Змістовий модуль ІY. Лірика.

Х. Соціально-побутові пісні.

  • Становлення жанру. Походження назви жанру. Тематика ліричних пісень. Співочі стилі – одноголосний і багатоголосний. Класифікація ліричних пісень.

  • Класифікація соціально-побутових пісень. Тематика.

  • Козацькі пісні. Історичні передумови виникнення. Дві групи козацьких пісень: з історичним підтекстом та пісні козацького побуту. Оспівування лицарської долі козака. Строфіка пісень. Складочислові форми. Ладова будова наспівів. Мелодичні та виконавські стилі.

  • Чумацькі пісні. З історії чумацтва, зміст чумацьких пісень. Форма пісень та її зв’язок з тематикою. Ладова будова чумацьких пісень.

  • Рекрутські та солдатські пісні. Походження. Особливості змісту та побутування пісень рекрутських і пісень солдатських. Класифікація наспівів: ліричні, маршові і танцювально-маршові. Форма пісень у зв’язку із змістом та особливостями солдатського побуту.

  • Бурлацькі та заробітчані наймитські пісні. Тематика бурлацьких пісень – тяжка праця, сирітська доля. Форма і ритмомелодика. Лад. Виконання. Багатоголосся.


ХІ. Побутова лірика.


  • Дитячий фольклор. Особливості дитячого фольклору. Дві групи дитячих пісень. Колискові пісні, що співають батьки, і власне дитячі наспіви: ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, прозові приповідки, скоромовки, загадки, казки. Колискові пісні, їх зміст і функції. Музичні особливості колискових пісень. Музичні особливості дитячих пісень. Розгляд музичних зразків.

  • Пісні про кохання і сімейний побут. Тематика пісень. Види пісень – оповідальні і монологічні. Характерні риси. Складово-вікова циклізація пісень.

  • Жартівливі й сатиричні пісні. Поняття «жарт» і «сатира». Тематика жартівливих пісень. Засоби враження чинників гумору. Роль форми та виконання у жартівливих піснях. Наспів як чинник гумористичної образності. Розгляд музичних прикладів.

  • Танцювальні пісні. Єдність співочого та інструментального колориту в жанрі танцювальної пісні. Основні критерії угрупування танцювальних пісень. Ритміка та форма. Музичні особливості та виконання. Розгляд музичних прикладів.

  • Коломийки. Частівки. Загальні відомості про коломийку. Коломийки «до танцю» та «до співу». Музичні особливості. Коломийкова форма у фольклорі. Частівки. Розгляд музичних прикладів.


ХІІ. Інструментальна музика.


  • Загальна характеристика. Історичний огляд.

  • Сфера застосування інструментальної музики.

  • Класифікація сучасної народної інструментальної музики.

  • Три групи українських народних музичних інструментів.

  • Струнні інструменти.

  • Духові інструменти.

  • Ударні інструменти.

  • «Троїста музика». Розгляд музичних прикладів.


Змістовий модуль Y. Усно-писемна культура.
ХІІІ. Пісні-романси.

  • Загальне поняття.

  • Історія виникнення романсу і його розвиток. Особливості музичного побуту ХYIІІ ст. Взаємодія з міськими культурами російського, українського, польського народів. Західноєвропейський вплив.

  • «Кант» - історія виникнення, розвиток.

  • Пісні-романси фольклорного складу. Головні відгалуження жанру.

  • Пісні-романси літературно-мистецького складу ХYIІІ ст. – початку ХІХ ст. Пісні-романси літературно-мистецького жанру на тексти поетів-романтиків ХІХ ст.

  • Творчість Т.Г. Шевченка. Розгляд музичних прикладів.


ХІY. Народна творчість ХХ ст.


  • Загальноісторичний огляд.

  • Суспільно-політичні події та їх вплив на народне мистецтво.

  • Діяльність видатних фольклористів.

  • Стрілецькі пісні.

  • Пісні радянської доби. Клубна культура.

  • Сучасний пісенно-творчий процес.

Y. Плани семінарських занять

Семінарське заняття 1.
Тема: «Основні положення історії та теорії музичного фольклору»
Мета: Перевірити і закріпити знання жанрів та форм народного мистецтва.
План:

  1. Відмінні риси фольклору.

  2. Поняття «жанр», «рід». 3 групи критеріїв класифікації фольклору.

  3. Функції первісного мистецтва в суспільстві.

  4. Місце та значення народної творчості в культурному житті нації.

  5. Короткий огляд історії зберігання та вивчення фольклору.

  6. Порівняльна характеристика автентичного фольклору і фольклористики професійних творчих колективів.


Література:

  1. Іваницький А.: «Українська народна музична творчість». – посібник для вищих та середніх навчальних закладів. – К., 1990 р., - с. 7-11, 17-24

  2. Іваницький А.: «Український музичний фольклор». Підручник для вищих навчальних закладів. – Вінниця, 2004 р., - с. 3-15.

  3. Квітка К. Вибрані статті. т. І. – К., Музична Україна, 1985

  4. Линева Е. Опыт записи фонографом украинских народных песен. – К., Музична Україна, 1991

  5. Макарчук С. Етнографія України. – Львів, «Світ», 1994

  6. Сумцов М. Дослідження з етнографії та історії культури Слобідської України. – Харків, «АТОС», 2008


Семінарське заняття 2.

Тема: «Обрядовий фольклор»
Мета: Перевірити і закріпити знання матеріалу, сформувати навички самостійної роботи з додатковою літературою.
План:


  1. Пісні зимового календаря, їх різновиди та музичні особливості.

  2. Новорічні та різдвяні народні вистави, їх різновиди.

  3. Веснянки. Класифікація обрядів, пісень, танців та ігор, музичні особливості.

  4. Русальні, купальські та жнивні обряди. Музичні особливості та характер їх виконання.

  5. Родинно-обрядовий фольклор: родинні та хрестинні пісні, весільні пісні, поховальна обрядовість і голосіння.

  6. Особливості поетичного тексту календарно-обрядових пісень:

    • типи віршування й специфіка будови тексту (строфіка);

    • основні тематичні групи (навести приклади).

  7. Музично-стилістичні ознаки:

  • поняття «формульності»

  • ритмічно-композиційні структури;

  • ладо-інтонаційна будова.


Література:


  1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К., 1993

  2. Єфремов Є.В. Ритмоструктурні типи календарних наспівів на Київському Поліссі: матеріали історико-етнографічного дослідження. –Вип. 1, Львів, 1997 – с. 245-259

  3. Земцовський И. Мелодика календарних пісень. – Л., 1975

  4. Іваницький А. "Українська народна музична творчість". – К., 1990 р., - с. 107-119, 122-128-131

  5. Ковальчук В. Календарно-обрядові пісні Рівненщини. – Рівне, 1994

  6. Рибаков А. Язичництво Давньої Русі. – М., 1980

  7. Соколова В. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов. – М., 1979

  8. Осадча В. Обряди та звичаї фольклорних осередків міжріччя Орелі та Сіверського Дінця. – Харків, ХОЦНТ, 2007

  9. Дубравін В. Обрядові пісні Слобожанщини. – Суми, 2005

Семінарське заняття 3.


Тема: «Дума як найдавніший жанр українського епосу»

Мета: Розкрити зміст дум в залежності від засобів

музичної виразності.



План:


  1. Загальна характеристика жанру, як унікального вияву української народної музичної творчості.

  2. Зміст дум.

  3. Засоби музичної виразності, притаманні думам:

    • імпровізаційна форма,

    • думний лад,

    • вільний ритм,

    • декламаційність мелодії.

  4. Риси національної самобутності дум (характер, експресія, образна мова, особливості виконавського стилю й сприйняття).

  5. Місце і значення дум в українській музичній культурі.


Література:


  1. Грица С.Й. Мелос української народної епіки. – К., 1979

  2. Грушевська К. Українські народні думи. – К., 1927

  3. Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К., 1999

  4. Квітка К. Вибрані статті. т. І. – К., Музична Україна, 1985

  5. Колеса Ф. Мелодії українських народних дум. – К., 1969

  6. Лавров Ф. Кобзарі: нариси з історії кобзарства України. – К., 1980

  7. Лисенко М. Характеристика музичних особливостей українських дум, наспіваних Остапом Вересаєм. – К., 1978

  8. Ревуцький Д. Українські народні думи та пісні історичні. – К., 1919

  9. Черемиський К. Харківський кобзар Іван Іович Кучугура-Кучеренко. – Харків, 2008



Каталог: metod razr
metod razr -> Методичні вказівки з культурології для студентів вищих навчальних закладів
metod razr -> Робоча програма з навчальної дисципліни методика викладання спеціального музичного інструменту
metod razr -> Робоча програма з навчальної дисципліни спеціальний музичний інструмент
metod razr -> Робоча програма з навчальної дисципліни спеціальний музичний інструмент (баян, акордеон)
metod razr -> Затверджено директор Державного методичного центру навчальних закладів культури І мистецтв України А. П. Корисько
metod razr -> Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І-ІІ рівнів акредитації спеціальності
metod razr -> Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки молодшого спеціаліста напряму 0202
metod razr -> Програма для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-II рівнів акредитації Спеціальність «Народна художня творчість»
metod razr -> Програма для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І-ІІ рівнів акредитації
metod razr -> Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури І мистецтв І-ІІ рівнів акредитації


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка