Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання



Сторінка2/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.75 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

ВАРІАНТ 3.

  1. Охарактеризуйте засади та принципи зовнішньої політики згідно Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01 липня 2010р. [16, 98, 136, 162, 200].

  2. Розкрийте значення двосторонніх відносин України з країнами Північної Європи (Фінляндія, Данія, Норвегія, Швеція) [1, 24, 39, 42, 193].

  3. З’ясуйте особливості взаємовідносин України з країнами Східної Азії (Монголія, Південна Корея, Японія) [94, 95, 119, 182, 183, 195].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розпочинаючи розгляд першого питання слід вказати, які документи були прийняті до затвердження Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01 липня 2010р., тобто які сприяли або привели до нього. Далі слід охарактеризувати цей документ та основну увагу приділити принципам та засадам зовнішньої політики. Треба їх виписати з Закону та пояснити значення кожного положення. Закінчувати відповідь треба реалізацією засад та принципів зовнішньої політики, а також контролем за їх дотриманням.

У другому питанні слід зупинитися на базових та другорядних інтересах України у Північній Європі. На початку треба висвітлити етапи встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між нашою державою та країнами Північної Європи, а саме Фінляндією, Данією, Норвегією, Швецією. Активізація політичного діалогу посилюється зростаючим інтересом до розвитку двостороннього співробітництва в економічній сфері, тому обов'язково слід розглянути торговельно-економічне співробітництво (дані знаходяться на сайті Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). В кінці розгляду цього питання необхідно визначити перспективні напрями взаємодії з широкого спектру питань. Окремо треба зупинитися на прикладах культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами.

Розгляд третього питання треба розпочинати зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між Україною та країнами Східної Азії, а саме Японією, Монголією, Південною Кореєю. Необхідно підкреслити, що на сучасному етапі взаємовідносини набувають принципово нових рис прагматичної багатомірної співпраці. Увагу слід приділити основним напрямам торговельно-економічного співробітництва (останні статистичні дані знаходяться на сайті Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)), зупиняючись на взаємодії у фінансовій, енергетичній та науково-технічній галузях, зокрема українсько-японській співпраці у сфері зв’язку, хімічному та автомобільному бізнесі та українсько-корейському співробітництві в авіації та теплотехніці. Доповнять відповідь приклади культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами.
ВАРІАНТ 4.


  1. Охарактеризуйте зовнішню політику Київської Русі у другій половині IX – першій половині XII ст. [3, 11, 12, 27, 35, 36].

  2. З’ясуйте взаємовідносини України та країн Північно-західної Європи (Велика Британія, Ірландія, Ісландія) [14, 16, 165, 193].

  3. Визначте сутність розвитку китайського напряму у зовнішній політиці України [63, 64, 102, 103, 134, 195].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На початку першого питання треба охарактеризувати геополітичне становище Русі в IX – XI cт. та зародження давньоруської дипломатії, яка забезпечила вихід Київської держави на міжнародну арену. У зв’язку з цим слід розкрити характер міжнародних контактів східних слов’ян із сусідніми народами. Далі зосередити особливу увагу на стосунках з Візантією (військове співробітництво, християнізація слов’ян), розглянути зміст зовнішньої політики Київської держави за часів князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, виділивши основні напрями зовнішньополітичної діяльності та значення династичних шлюбів у налагодженні відносин між країнами.

Друге питання розглядає взаємини між Україною та країнами Північно-західної Європи (Велика Британія, Ірландія, Ісландія) у контексті сучасного європейського інтеграційного процесу. Воно має бути розпочато зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між ними. Важливо зупинитися на торговельно-економічному співробітництві (останні статистичні дані слід наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)), виділяючи, перш за все, перспективні напрями у цій взаємодії. Завершити відповідь можна прикладами культурно-гуманітарної співпраці України з країнами Північно-західної Європи.

У третьому питанні для з’ясування значення китайського напряму у зовнішній політиці України треба підкреслити взаємне прагнення до більш тісного співробітництва. Починати слід з 4 січня 1992р., коли були встановлені дипломатичні відносини та відкриті посольства. Треба вказати на регулярність обмінів візитами на різних рівнях, створення договірно-правової бази, перш за все, підписання Спільних Декларацій між Україною та Китайською Народною Республікою (1994-1995рр.). Важливою та перспективною частиною співпраці є торговельні відносини, тому варто вказати на основні статті експорту-імпорту двох країн (сайт Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Ці відносини мають носити риси стратегічного партнерства (такої домовленості було досягнуто за підсумками візиту Президента України до КНР у вересні 2010р.). На завершення відповіді слід навести приклади науково-технічного та гуманітарного співробітництва. Загалом необхідно підкреслити роль двосторонніх стосунків з Китаєм задля реалізації інтересів України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
ВАРІАНТ 5.


  1. Охарактеризуйте зовнішню політику Галицько-Волинської держави [11, 12, 17, 27].

  2. Розкрийте значення двосторонніх відносин України та держав Західної Європи (Франція та Бельгія) [14, 16, 54, 139, 193].

  3. З’ясуйте характер двосторонніх відносин України з країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Ірак, Іран та інші) [53, 70, 77, 83, 123, 127, 141, 181].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання включає опис змін характеру зовнішньої політики Київської Русі, які настали у період феодальної роздробленості. Треба розглянути дипломатію галицько-волинських князів. Особлива увага має бути приділена галицькому князівству Ярослава Осмомисла та волинському – Романа Мстиславича, розглядаючи міжнародні наслідки утворення і зовнішню політику Галицько-Волинської держави. Варто висвітлити військові, політичні, династичні, економічні стосунки із сусідніми європейськими країнами (Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Візантією, Римом). Першочергове значення має розгляд закордонної політики Данила Галицького, на час правління якого князівство стало одним з найвпливовіших міжнародних суб’єктів у Центральній Європі. Треба описати його стосунки з угорськими, польськими та литовськими феодалами, Тевтонським Орденом, Папським Престолом та Золотою Ордою. Одночасно слід проаналізувати причини ослаблення позицій за володарювання його наступників.

Друге питання має бути розпочато з характеристики сучасного стану дипломатичних зв’язків між Україною та такими державами Західної Європи як Франція та Бельгія, а саме зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між ними. Необхідно вказати на регулярність проведення засідань, наприклад, Українсько-Французької міжурядової змішаної комісії з економічного співробітництва, а також міжміністерських робочих груп у сферах транспорту, сільського господарства та енергетики. Також зазначити, що створюються сприятливі умови для пожвавлення українсько-бельгійського торговельно-економічного, галузевого та міжрегіонального співробітництва. Важливо проаналізувати торговельно-економічну взаємодію – об’єм торгівлі та інвестицій (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Варто розкрити співпрацю у питаннях енергозбереження і захисту екології. Також можуть бути наведені приклади культурно-гуманітарного співробітництва України з цими країнами та визначена роль культурних обмінів.

У третьому питанні варто розкрити характер двосторонніх відносин України з країнами Близького Сходу (Саудівська Аравія, ОАЕ, Ліван, Сирія, Ірак, Іран, Кувейт), розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між Україною та цими країнами. Необхідно відзначити їх роль у забезпеченні доступу України до ринків регіону, зокрема, збройних, експорту продукції військового та цивільного машинобудування, металургії, туризму, а також для отримання вітчизняною економікою доступу до накопичених арабськими монархіями інвестиційних коштів та ресурсів нафти і газу. Треба навести дані торговельно-економічного співробітництва з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua), а також приклади культурно-гуманітарної співпраці України з ними. Обов'язково слід охарактеризувати внутрішню ситуацію в цих країнах та відзначити, як це впливає на взаємовідносини. Додатковим є розгляд взаємин з країнами Бахрейн, Катар.
ВАРІАНТ 6.


  1. Охарактеризуйте міжнародне становище і зовнішню політику козацької України в середині XVII – XVIII ст. [5, 8, 11, 12, 26, 27, 29].

  2. Яким є розвиток відносин України та країн Південно-західної Європи (Іспанія та Португалія)? [14, 24, 42, 193].

  3. З'ясуйте характер двосторонніх відносин України з північно-африканськими державами (Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет) [16, 110, 116, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



Перше питання включає характеристику зовнішньої політики гетьмана Б.Хмельницького та його наступників. Треба встановити місце козацької держави Б.Хмельницького у міжнародних відносинах та основні положення його дипломатичної діяльності, також зупинитися на укладанні Переяславської угоди 1654р. Крім того, розглянути зовнішньополітичні аспекти «Руїни» 1657-1686р., дослідити зовнішньополітичну діяльність гетьманських урядів щодо пошуку механізмів військово-політичного та міжнародно-правового утвердження Війська Запорозького. Далі слід висвітлити зміст зовнішньої політики гетьманів І.Мазепи та П.Орлика, а також Гетьманщини періоду І.Скоропадського та К.Розумовського.

У другому питанні розглядаються етапи становлення відносин України з країнами Південно-західної Європи (Іспанія та Португалія), яке має розпочинатися зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між Україною та цими двома країнами. Необхідно окреслити базові та другорядні інтереси у взаємній співпраці. Головна увага має приділятися торговельно-економічному співробітництву, задля цього слід навести дані імпорту та експорту товарів та послуг (сайт Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Варто визначити такі перспективні напрями як енергетика, транспорт, проекти з альтернативних видів палива, космічна галузь. Крім того, покращать відповідь приклади культурно-гуманітарної співпраці, а також висвітлення питань трудової міграції.

Трете питання має бути розпочато зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між Україною та північно-африканськими державами, а саме Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет. Слід звернути увагу на вплив внутрішньополітичних факторів у цих країнах щодо формування їхньої зовнішньої політики. Маючи взаємний інтерес, країни розвивають торговельно-економічну та науково-технічну співпрацю, яку регулюють двосторонні угоди та ряд протоколів між конкретними партнерами. Основна частина відповіді має бути присвячена торговельно-економічного співробітництву (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)), також можуть бути наведені приклади культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами. Після стабілізації внутрішньої ситуації в північно-африканськими країнах зусилля мають бути спрямовані на підвищення інтересу в політичній, економічній та гуманітарній сферах.


ВАРІАНТ 7.

  1. З'ясуйте зовнішню політику українських урядів на початку XXст. [5, 10, 11, 12, 22, 26, 27, 33, 167].

  2. Якими є відносини України з державами Південної Європи (Італія, Албанія, Сербія, Хорватія, Боснія та Ґерцеговина)? [106, 118, 175, 193].

  3. Охарактеризуйте взаємовідносини України та країн Західної, Центральної та Східної Африки (Ґамбія, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Ніґерія, Чад, Судан, Ефіопія) [16, 39, 61, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розпочинати перше питання треба зі встановлення місця України в системі міжнародних відносин напередодні та в період Першої світової війни. Далі розглянути зовнішню політику УНР та Центральної Ради, основні зовнішньополітичні вектори – стосунки з Росією, країнами Антанти та Німеччиною з її союзниками, а також наслідки підписання Брестського мирного договору 1918р. У цьому питанні слід висвітлити особливості зовнішньополітичної діяльності уряду гетьмана П.Скоропадського та виділити основні орієнтири зовнішньої політики ЗУНР. На завершення увагу варто приділити українському питанню у європейській політиці міжвоєнного періоду.

У другому питанні слід вказати на значення співробітництва між Україною та державами Південної Європи (Італія, Албанія, Сербія, Хорватія, Боснія та Ґерцеговина), розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази. Важливим є розгляд відносин у торговельно-економічному напрямі (останні статистичні дані слід наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Пріоритетного значення надають країни співпраці в галузі енергетики, металургії та машинобудуванні, телекомунікацій, космічній сфері. Увага приділяється і розвитку взаємовідносин у сільському господарстві. Великий інтерес для України представляє досвід Італії, яка в значній мірі залежить від імпорту енергоносіїв, у розвитку новітніх енергозберігаючих технологій. Але неповною буде відповідь, якщо не навести існуючі приклади культурно-гуманітарної співпраці України з цими країнами.

Трете питання характеристики взаємовідносин України та країн Західної, Центральної та Східної Африки (Ґамбія, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Ніґерія, Чад, Судан, Ефіопія) має бути розпочато зі встановлення дипломатичних відносин та підписання відповідних нормативно-правових документів. Далі варто розглянути торговельно-економічне співробітництво (статистичні дані Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)) та культурно-гуманітарну співпрацю між державами. Необхідно зазначити, що є перспективи у розвитку промислового та цивільного будівництва, електроенергетиці, гідромеліорації, геології та гірничо-видобувної промисловості. Особливої уваги заслуговує співробітництво у сфері вищої освіти. Сьогодні сотні громадян цих африканських країн працюють в різноманітних галузях економіки, маючи дипломи українських ВНЗ.
ВАРІАНТ 8.


  1. З'ясуйте роль УРСР у системі радянської дипломатії [10, 11, 12, 21, 22, 25].

  2. Назвіть основні підходи до розвитку співробітництва України та центральноєвропейських країн [7, 32, 45, 90, 193].

  3. Охарактеризуйте національні інтереси та забезпечення національної безпеки України [1, 37 41, 51, 59, 86, 170, 172, 185].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання має бути розпочате зі встановлення міжнародних суперечностей напередодні Другої світової війни та перерозподілу сфер впливу у Центрально-Східній Європі. Далі варто розглянути міжнародно-правові обставини приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР. Особливо слід зупинитися на відновленні діяльності Народного Комісаріату Закордонних справ УРСР та зовнішньополітичних функціях УРСР. Важливо вказати на участь України в установчій конференції ООН та розробці статутних документів цієї Організації, а також охарактеризувати реальний внесок УРСР у діяльність міжнародних організацій (наприклад, ЮНЕСКО, ВООЗ, МОП, МАГАТЕ та ін.).

Друге питання має розглянути доцільність відносин України з центральноєвропейськими країнами, яка пов’язана з забезпеченням політичного та соціально-економічного розвитку нашої держави. Задля цього слід вказати на встановлення дипломатичних відносин та формування договірно-правової бази між Україною та країнами Центральної Європи, а саме Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну, Угорщини, Словакії, Словенії та Чехії. Особливу увагу слід приділити розвитку та сучасному стану торговельно-економічного співробітництва між ними (дані сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Висвітлюючи основні підходи співпраці, слід зупинитися на її культурно-гуманітарній складовій. На завершення цього питання можна вказати на значення цих держав в інтеграції України до провідних міжнародних структур.

У третьому питанні, перш за все, слід дати визначення поняття «національні інтереси» та «національна безпека» та проаналізувати правові основи формування державної політики щодо національної безпеки, насамперед, Постанову Верховної Ради України „Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” від 16 січня 1997р. та більш детально зупинитися на Законі України ”Про Основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. № 964-IV. Далі визначити, якими є складові національної безпеки, її об’єкти та суб’єкти, а також принципи забезпечення національної безпеки та пріоритети національних інтересів. Варто звернути увагу на те, які існують загрози національним інтересам та національній безпеці та охарактеризувати основні напрями державної політики з питань національної безпеки у різних сферах. На завершення можна розглянути стратегічне планування у сфері забезпечення національної безпеки, його основні заходи.
ВАРІАНТ 9.


  1. Назвіть основні чинники розпаду СРСР та створення незалежної України [2, 7, 9, 11, 14, 18, 19, 25, 39, 171].

  2. Охарактеризуйте українсько-польські відносини [43, 47, 117, 173, 193].

  3. З'ясуйте доцільність та перспективи відносин України та країн Південної Африки (Ангола, Намібія, Мозамбік, Південно-Африканська Республіка) [15, 16, 152, 196].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розглядаючи перше питання про основні чинники розпаду СРСР, треба зупинитися на „горбачовській” перебудові та краху комуністичної радянської системи. Далі вказати на економічну розбалансованість у країні, насамперед, шахтарські страйки, які сприяли її розпаду. Ці та інші чинники на фоні росту національної самосвідомості українців привели до проголошення 16 липня 1990р. Декларації про державний суверенітет України, а подальші події серпневого путчу 1991р. завершились для нашої країни Актом проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.).

У другому питанні, стисло зупинившись на історичних зв’язках двох держав, треба охарактеризувати сучасний стан взаємовідносин. Слід вказати, що Польща першою у світі офіційно визнала Україну як незалежну державу, та розглянути етапи співробітництва від встановлення дипломатичних відносин до продовження формування договірно-правової бази. Окрему увагу варто приділити існуючим резервам та перспективам торговельно-економічної співпраці, наводячи останні статистичні дані з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Слід виділити такий пріоритет як міжрегіональне співробітництва, а також навести багато чисельні приклади культурних та гуманітарних контактів між нашими країнами.

Трете питання розглядає такий напрямок у зовнішньої політиці України, як відносини з країнами Південної Африки (Ангола, Намібія, Мозамбік, Південно-Африканська Республіка). У цьому питанні слід з’ясувати інтереси України та висвітлити зміст зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних відносин, розпочинаючи зі встановлення дипломатичних відносин та формування нормативно-правової бази між ними. Важливим є розгляд доцільності, у першу чергу, перспектив торговельно-економічного співробітництва, останні статистичні дані треба наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua). Крім цього, можна навести приклади культурно-гуманітарної співпраці.
ВАРІАНТ 10.


  1. Як відбувалось міжнародне визнання незалежної України та встановлення її дипломатичних відносин з країнами світу? [2, 7, 9, 14, 18, 19, 23, 34, 39, 42, 189].

  2. Розкрийте позицію України щодо співпраці з об'єднаннями у рамках СНД [13, 23, 41, 46, 51, 111, 131, 166].

  3. З'ясуйте характер взаємовідносин України з північно-східними та східними країнами Європи (Естонія, Литва, Латвія) [11,18, 39, 42, 193].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання має бути розпочато з прийняття Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990р. та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991р. Необхідно відзначити, що після проведення референдума 1 грудня 1991р. та обрання першого Президента України, почалося утвердження міжнародної правосуб’єктності України та налагодження рівноправних відносин з іншими державами. Треба виявити, наскільки активним було зовнішньополітичне забезпечення незалежності нашої держави, як проходило міжнародне визнання України та встановлення дипломатичних відносин з нею. Варто вказати, що визнання України відбувалося не лише на рівні міждержавних відносин, але і на рівні міжнародних організацій. Завершити питання слід відстоюванням й просуванням національних інтересів, що зміцнює впливовість країни на міжнародній арені.

Для розкриття другого питання слід визначити позицію України щодо регіональних інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі. Наприклад, розглядаючи Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЄС), треба встановити етапи її становлення. Окремо виділити участь України у переговорному процесі щодо Єдиного економічного простору (ЄЕП) та підписанні у жовтні 2011р. Договору про зону вільної торгівлі у рамках Співдружності. Слід зупинитися на роботі Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, а також розкрити позицію України щодо Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Слід розглянути позиції різних політичних сил України щодо можливої співпраці з цими організаціями. Необхідно вказати на недоліки та переваги, які можливі від тісної співпраці з цими об’єднаннями.

У третьому питанні, вказавши на багаторічні відносини, слід відзначити, коли були встановлені дипломатичні відносини та як проходило формування договірно-правової бази між Україною та північно-східними та східними країнами Європи, а саме колишніми республіками СРСР - Естонією, Литвою, Латвією. Доцільно зупинитися на розгляді торговельно-економічного співробітництва (останні статистичні дані слід наводити з сайту Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua)). Треба також розглянути роботу двосторонніх Міжурядових комісій з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва. На завершення цього питання слід навести приклади культурно-гуманітарної співпраці України з ними.


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789 -> 836
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Методичні рекомендації для студентів денної форми навчання Оздоровче і прикладне значення занять
123456789 -> «Аналіз розподілу та використання прибутку банку»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка