Методичні рекомендації до практичного заняття Тема №9 : Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань І закладів дсмк



Сторінка1/3
Дата конвертації29.04.2017
Розмір1.03 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова
Кафедра медицини катастроф та безпеки життєдіяльності

медицина надзвичайних ситуацій




Методичні рекомендації

до практичного заняття



Тема №9: Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК
Медичне постачання формувань і закладів ДСМК

Автори-укладачі: проф. В.С. Тарасюк, доц. Н.Д. Корольова, доц. Матвійчук М.В., В.В. Поляруш, Н.В. Кривецька, С.Л.Малик
Вінниця - 2013

1. Тема № 9 "Інформаційне забезпечення, планування роботи та медичне постачання формувань і закладів ДСМК"

1.1. Розділ: Медичне постачання формувань і закладів ДСМК

  1. Кількість академічних годин – 2.

  2. Вид проведення заняття – практичне заняття.

  3. Місце проведення заняття: - клас кафедри, тренажерний зал.

  4. Мета заняття:

5.1. Навчальна мета:

  • загальна - практична підготовка студентів як майбутніх організаторів охорони здоров’я, провізорів, стоматологів в системі охорони здоров’я.

  • конкретна - вивчити загальну схему створення резерву медичного майна та постачання формувань і закладів державної служби медицини катастроф.

5.2. Виховна мета: переконати студентів у професійній і громадській

відповідальності майбутніх спеціалістів за необхідністю резерву майна і постачання при виникненню НС.



  1. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення:

6.1.Література:

- Л.П. Соков, С.Л. Соков “Курс медицины катастроф”,

Москва, “Российский университет дружбы народов”,

1999, С. 39-80.

- Л.А. Мусалатов, “Медицина катастроф” Москва,

ГОУВУНМЦ МЗРФ, 2002, С. 37-41.

- И.И. Сахно, В.И. Сахно, - Медицина катастроф - Москва, ГОУВУНМЦ МЗРФ, 2002, С. 423-457.

- Г.О. Черняков, І. В. Косін, П.І. Сидоренко, В.Є. Букін, М.І. Костенецький “Медицина катастроф”, Київ “Здоров’я”, 2000, С. 97-149.

6.2. Додаткова література:

- Закон України “Про надзвичайний стан”, прийнятий 26.06.1992.

- Закон України “Про Державний матеріальний резерв”, прийнятий 21.01.1997.

- Постанова кабінету міністрів від 14.04.1997р., № 343 “Про утворення державної служби медицини катастроф”.

- Наказ МОЗ України від 03.04.1996 р., № 68 „Про створення резерву лікарських засобів та виробів медичного призначення на випадок виникнення надзвичайної ситуації”.

- Конституція України, прийнята 5 сесією Верховної Ради України 28.06.1996р.


Основні питання6


  1. Основи медичного постачання формувань та лікування

закладів ДСМК


  1. Медичне майно, розподіл за призначенням

А. Органи та установи постачання майна

Б. Розподіл майна по постачанню та використання

В. Основні задачі органів медичного постачання ДСМК

Г. Організація створення і порядок використання

резерву медичного майна ДСМК
3. Правові, директивні та нормативні акти України медичного

постачання лікувальних закладів при надзвичайних ситуаціях


4. Організація медичного постачання формувань і закладів ДСМК
4.1. Формування ДСМК, їх постачання:

А. Мобільний госпіталь

Б. Медичний мобільний загін швидкого реагування

В. Спеціалізовані загони медичної допомоги

Г. Спеціалізовані бригади постійної готовності І черги

Д. Спеціалізовані бригади постійної готовності ІІ черги


4.2. Заклади ДСМК

А. Територіальні центри екстреної медичної допомоги

Б. Станції швидкої медичної допомоги

В. Медичні заклади, що утворюють спеціалізовані бригади

постійної готовності І та ІІ черги

Г. Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжко фонд


5. Додатки (табелі оснащення виїзної бригади швидкої медичної

допомоги) та медпункти відділення швидкої медичної допомоги ММЗШР




Вступ

Надзвичайні ситуації, викликані природними та антропогенними катастрофами і пов'язані з значними санітарними втратами, як правило, супроводжуються руйнуванням інфраструктури життєзабезпечення (енергетики, транспорту, соціальної сфери. При таких стихійних лихах, як повені, землетруси, зсуви та катастрофах, викликаних вибухами, пожежами на промислових об'єктах, а також при хімічних та радіаційних аваріях, надання медичної допомоги одночасно великій кількості постраждалих супроводжується проблемами, які не характерні для повсякденної практики у системі охорони здоров'я. В районі надзвичайної ситуації виникає нестача необхідної кількості медичних працівників, підготовлених для надання невідкладної медичної допомоги в екстремальних ситуаціях, медикаментів, медичного і санітарно-гігієнічного обладнання. Існує потреба у терміновій госпіталізації, а транспортних, засобів, придатних для медичної евакуації, як і медичних закладів, готових прийняти велику кількість постраждалих також не вистачає. Ці проблеми неможливо вирішити без попередньої підготовки. Планування і підготовка до проведення комплексу організаційних та медичних заходів при надзвичайних ситуаціях покладається в сучасних умовах на нову галузь охорони здоров'я - медицину катастроф. В нашій державі для виконання заходів з організації ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. М343 «Про утворення державної служби медицини катастроф», створена державна служба медицини катастроф України (ДСМК).

Надання екстреної медичної допомоги великій кількості постраждалих в районі надзвичайної ситуації, при неспроможності адекватно організувати цю допомогу місцевими медичними силами і закладами, вимагає швидкої мобілізації великої кількості медичних працівників, розгортання додаткового ліжко фонду і своєчасне матеріально-технічне забезпечення: доставку необхідної кількості медикаментів, медобладнання, санітарного майна. Своєчасне та повне забезпечення потреб ДСМК в різних видах майна об'єднується поняттям медичного постачання ДСМК.

Об'єми та складові частини медичного постачання визначаються на підставі аналізу і прогнозу можливих надзвичайних ситуацій на території певного регіону держави і складаються з:

  • визначення можливих санітарних втрат;

  • визначення сил і закладів, які будуть надавати медичну допомогу постраждалим;

  • визначення необхідної кількості медикаментів, медобладнання, санітарного майна, комплектування його та систему доставки до місця надзвичайної ситуації;

  • накопичення резервів майна, організація його упаковки, зберігання, видачі, транспортування і поповнення.

При створенні нової структури ДСМК необхідно враховувати світовий досвід з використанням існуючих в нашій державі значних запасів медичного майна держрезерву. Для ліквідаційних наслідків катастроф в умовам сьогодення виникає необхідність поєднати медичні резерви держави з усіма його складовими частинами, медичними закладами МОЗ, обласними управліннями охорони здоров'я, медичними службами МІНОБОРОНИ, МВС, МІНТРАНСУ, системою Держрезерву тощо, незалежно від відомчого підпорядкування. Доцільним є налагодження обліку всього медичного майна, що є в державі, відпрацювання механізму взаємодії відомчих структур для використання існуючих у державі резервів, а поповнення резервів довести до оптимальних, науково-обгрунтованих об'ємів. Ці завдання не можуть бути вирішені тільки вищими рівнями управління державної влади. Це повинно стати завданням і для органів охорони здоров'я нижчих рівнів - району, міста, області.

Щодо фінансування утворення матеріально-технічних ресурсів та резервів ДСМК, згідно діючих правових та нормативних актів нашої держави, воно покладається на місцеві та Державний бюджети. В умовах сьогодення - це єдині реально діючі джерела централізованих асигнувань.
1. Основи медичного постачання формувань та лікувальних закладів ДСМК України

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. № 343 “Про утворення державної служби медицини катастроф” утворена ДСМК, яка функціонально об’єднує медичні сили і засоби та лікувальні заклади незалежно від виду діяльності та галузевої належності Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, Національної гвардії, системи охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя, які визначені Міністерством охорони здоров'я України для ліквідації медико санітарних наслідків НС.

ДСМК створена на двох рівнях: державному і територіальному.
Медичне постачання ДСМК - це своєчасне та повне забезпечення потреб ДСМК в різних видах майна. Медичне постачання є однією з важливіших функцій ДСМК. Воно включає:

  • визначення потреб в майні;

  • заготовку та облік майна;

  • зберігання та видачу для забезпечення повсякденної
    діяльності (проведення навчань, науково-дослідної роботи,
    лікувально-профілактичної діяльності) та за умов ліквідації
    наслідків надзвичайних ситуацій, накопичення резервів на
    випадок надзвичайних ситуацій;

  • контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів,
    станом медичної техніки та її використанням;

  • наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного
    постачання в умовах надзвичайних ситуацій та удосконалення
    всієї системи медичного постачання.


2. Медичне майно, розподіл за призначенням
Все майно, яке постачається формуванням і закладам ДСМК, поділяють на:

  1. медичне майно,

  2. санітарно-господарське майно,

  3. спеціальне майно.

Медичним майном ДСМК називають матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань та уражень, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, обладнання медичних закладів та формувань ДСМК. До медичного майна відносяться ліки, медикаменти, хімічні реактиви, стандарт-титри, клініко-діагностичні набори, засоби дезинфекції, дезинсекції та дератизації; антидоти, засоби профілактики ураження іонізуючим випромінюванням, предмети догляду за хворими, медична техніка, аптечний і лабораторний посуд, рентген плівки, ізотопи для діагностики. Санітарно-господарське майно включає натільну та постільну білизну, одяг медперсоналу, господарчі та лікарняні меблі, обладнання харчоблоків, господарські предмети та обладнання тощо.

Під спеціальним майном розуміють засоби індивідуального захисту, аптечка індивідуальна АІ-2; індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8, ІПП-10; пакет перев’язувальний – ППІ, радіометричну та дозиметричну апаратуру, джерела енергопостачання, прилади хімрозвідки, засоби зв'язку, прилади клінічної і бактеріологічної розвідки. Медичне, санітарно-господарське, спеціальне майно відносяться до табельного майна.
А. Органи і установи постачання майна


Вид майна

Установи постачання

Медичне майно

Органи управління охорони здоров’я, фармацевтичні організації, аптечні управління областей, міст

Санітарно-господарське майно

Бази, установи матеріально-технічного постачання УОЗДА

Спеціальне майно

Штаби цивільної оборони



Медичне майно постачається комплектами чи окремими предметами. Комплект медичного майна - це сукупність медичного майна, визначеного щодо складу та кількості спеціально для забезпечення певного обсягу медичної допомоги чи для виконання певного обсягу функцій медичних фахівців. Комплект майна розміщають в певному порядку в єдиній тарі, придатній для транспортування до місця дислокації формування, закладу або його використання.

В комплект можуть входити окремі предмети чи набори медичного майна. Набір медичною майна ДСМК - це сукупність медичного майна, що має єдине функціональне призначення для проведення певних робіт і розміщене в певному порядку в єдиній упаковці. Медичне оснащення формувань ДСМК включає набори хірургічних інструментів, перев’язувальний, операційний, травматологічний, гінекологічний тощо.

В повсякденних умовах та при надзвичайних ситуаціях ДСМК майно втрачає цінність згідно прийнятих норм. Норма витрат медичного майна - це науково-обгрунтований кількісний показник предмета медичного майна, установлений для витрат підрозділу, закладу чи формуванню ДСМК за певний час, чи для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих.
Б. Розподіл майна по постачанню та використання
Щодо порядку постачання та використання майно можна поділити на:

  • постійне табельне оснащення формувань і закладів
    ДСМК;

  • оперативний резерв медичного майна ДСМК;

  • державний резерв медичного майна ДСМК.

Постійне табельне оснащення визначається потребами у виконанні своїх функцій в повсякденних умовах, при підвищеній готовності ДСМК та при розгортанні закладів (формувань) згідно функціонального призначення в умовах надзвичайної ситуації. При цьому, обсяг діяльності кожного закладу та формування, який забезпечується постійним табельним оснащенням задасться нормативними документами МОЗ України. Типові табелі оснащення також затверджуються МОЗ України, а конкретні табелі кожного закладу та формування, складені на підставі типових з урахуванням особливостей роботи - органом управління охорони здоров'я, якому підлягає заклад (формування).

Медичні заклади та органи постачання в повсякденних умовах накопичують медичне майно. Накопичення медичного майна - це підбір та закладка на збереження медичного майна, призначеного для оснащення закладів і формувань ДСМК на випадок забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Накопичене в закладах медичне майно складає оперативний резерв ДСМК.

Оперативний резерв медичного майна ДСМК поділяється на:

І. оперативний резерв ДСМК державного рівня;

ІІ. оперативний резерв ДСМК територіального рівня.

І. Оперативний резерв ДСМК державного рівня - це резерв, що накопичується за рахунок Державного бюджету закладами ДСМК державного рівня для забезпечення першочергових робіт формувань і закладів державного рівня з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації матеріальних цінностей із державного матеріального резерву відповідно ст.12 п.7 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

ІІ. Оперативний резерв ДСМК територіального рівня - це резерв, що накопичується за рахунок місцевих бюджетів органами управління охорони здоров'я АРК та областей для забезпечення першочергових робіт з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій територіального рівня на термін до відпуску для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації матеріальних цінностей із оперативного резерву

Норма оперативного резерву (запасу) медичного майна - це визначена кількість предметів медичного майна, що має утримуватись в оперативному резерві (в запасі) лікувального закладу ДСМК. Норма оперативного резерву розраховується, виходячи з кількості формувань ДСМК, що виділяє заклад чи кількості резервного ліжкофонду згідно табелів їх оснащення для забезпечення роботи формувань в автономному режимі протягом певного часу та використання ліжкофонду без додаткового постачання протягом заданого часу. Термін автономної роботи формувань та ліжкофонду без додаткового постачання для розрахунків оперативного резерву визначається нормативними документами. До вводу в дію нормативних документів Уряду з затвердженням механізмів та порядку використання державного резерву медичного майна оперативний резерв розраховується на трьохдобовий термін.

Розрахунки потреб майна для закладів та формувань проводять, виходячи з їх табелів оснащення. Табель оснащення закладу чи формування – це документ, що визначає перелік та кількість майна, призначеного для їх оснащення згідно норм постачання. Майно, що міститься в табелі, називають табельним. В табелі дається номенклатура (назва) предметів постачання та їх кількість. Номенклатура в свою чергу розбивається на види та групи майна. Як правило, табелі розробляються, виходячи з урахуванням виконання основних функцій того чи іншого формування чи закладу для надання медичної допомоги певній кількості постраждалих за конкретний термін.

Типові табелі оснащення затверджуються МОЗ України. Враховуючи, що типовий табель передбачає виконання тільки основних функцій, притаманних даному закладу чи формуванню, часто густо не враховуючи особливостей роботи конкретного об'єкту, в планах медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях може передбачатись додаткова номенклатура і обсяги постачання для конкретних формувань та закладів.

В. Основні задачі органів медичного постачання ДСМК

Основними задачами є:



  • забезпечення медичним майном повсякденної лікувально- діагностичної, профілактичної і науково-дослідної діяльності СМК, підлеглих ним установ і формувань;

  • забезпечення готовності установ і підрозділів медичного постачання до роботи в різних режимах функціонування СМК;

  • прогнозування потреби в медичному майні в НС і оцінка його ресурсів на користь ДСМК;

  • створення, правильний зміст і забезпечення цілеспрямованого використовування резервів медичного майна при ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

  • контроль стану медичного постачання і ін.

У лікарнях, що мають план госпіталізації уражених, створюється обмінний фонд носилок, що становить не менше 20% від ліжкової місткості лікарні(наприклад, якщо лікарня має 300 ліжок, то вона повинна мати 75 носилок), а в приймальному відділені – одна каталка на кожні 25-30 ліжок.

Оскільки СМК функціонує в різних режимах, то перелік заходів що до забезпечення медичним майном установ і формувань відповідає періоду діяльності СМК:


Організація медичного постачання підлеглим установам і формуваннями здійснюється підрозділами медичного постачання Центрів медицини катастроф (ЦМК). Установи і формування СМК повинні володіти статусом юридичної особи і мати ліцензію на відповідний вид фармацевтичної діяльності.

Відділ медичного постачання ЦМК забезпечує медичним майном госпіталь, до складу якого входять аптека, служба інженера по медичній техніці, бригади спеціалізованої медичної допомоги через призначенні посадовці.

Медичне майно накопичується в резервах центрів медицини катастроф (ЦМК).

Номенклатура медичного майна і його кількість визначається відповідно до розрахункових норм медичного майна і табелів оснащення установ і норм медичного майна і табелів оснащення установ і формувань СМК.

ЦМК представляють заявки на придбання медичного майна до територіальних і муніципальних органів управління фармацевтичною діяльністю, підприємства, установи і організації по постачанню лікарськими засобами, медичною технікою і ін. медичним майном.

Медичне майно заготовлюється з розрахунку забезпечення фактичної потреби установ і формування на рік.

Прийом, накопичення, облік, зберігання, відпустку(доставка) медичного майна здійснюють підрозділи медичного постачання СМК: відділи медичного постачання ЦМК, аптечні склади, аптеки ЛПУ. Заповнення витраченого медичного майна установами і формуваннями проводиться з резервів територіальних ЦМК в зоні НС по підлеглості, а при їх недостатності або повному використовуванні – з найближчих аптечних складів, складів різних форм власності і відповідних регіональних ЦМК.

Окрім створення не знижувальних запасів установами і формуваннями СМК використовується медичне майно поточного постачання, тобто майно, яке знаходиться в лікувально-профілактичних і інших установах охорони здоров’я, міститься в постійній готовності, не вимагає розконсервовування і може бути використане при першій необхідності.

При витраченні або відсутності незнижуваних запасів і недоліку майна поточного постачання установи і формування забезпечуються запасами баз державного резерву в установленому порядку. Одержувачі цього майна відповідно до наявного розпорядження забезпечуються довіреністю і нарядами та отримання майна на складах державного резерву, завіреними органом охорони(міністерство, департамент, управління) здоров’я, у віданні якого знаходяться ці склади. Вивіз майна, навантажувально-розвантажувальні роботи здійснюються одержувачем. Після отримання майна виробляється його розконсервовування, на що потрібен певний час. Потім це майно розподіляється по функціональних відділеннях і медичних формуваннях. Невикористане медичне майно, що залишилося, підлягає консервації і здачі на склад. Медичне майно, видане з складу державного резерву і використане при ліквідації медико-санітарних наслідків НС, підлягає відновленню і закладці на зберігання в установленому порядку.

При масовому надходженні уражених до лікувально-профілактичної установи може використовуватися санітарно-господарське майно установ інших міністерств і відомств, що знаходяться на території НС, у порядку взаємодії (при ухвалені відповідного рішення органом виконавчої влади ).

Постачання установ охорони здоров'я спеціальним майном в НС організовується через місцеві штаби ЦО по їх заявках.

Порядок використовування медичного майна визначається органами виконавчої влади в планах на НС .

Взаємодія установ і формувань різної відомчої підлеглості і форм власності організовується через міжвідомчі координаційні комісії державного, регіонального, територіального і місцевого рівнів.

Планування медичного постачання установ і формувань повинне враховувати особливості регіону, профіль створених медичних формувань і установ.

Планування постачання медичним майном і накопичення його резервів здійснюється і розрахунку потреби формувань СМК для повсякденних потреб і накопичення резервів, їх поповнення і освіження на підставі заявок і донесень про наявність, забезпеченість і освіження медичного майна резерв).

План постачання медичним майном розробляється на 1 рік по розділах:

• план розподілу грошових коштів;

• план розподілу ресурсів медичного майна;

• донесення про наявність і потребу медичного майна для поточних потреб.

Забезпеченість підрозділів (установ і формувань) медтехнікою здійснюється службою головного інженера.

Потреба СМК в комплектах медичного майна, сумках і аптечках забезпечується за рахунок їх формування медичним складом, складом ЦМК по затверджених описах (у описі включені 307 найменувань 60 фармакологічних груп.

Все закуплене і доставлене від постачальників медичне майно протягом 20 днів повинно бути прийнято і оприбутковано по обліку відділом постачання медичним майном, аптекою, медичним складом ЦМК на підставі акту приймання.

Якщо приймання медичного майна проводиться від органів транспорту, то ЦМК повідомляється про прибуття вантажу на його адресу вказівкою найменування і кількості вантажу, вигляду і кількості. Залізнична станція повідомляє ЦМК не пізніше як за 2 години до подачі вагонів. При відправленні менше як вагон – повідомляють в день прибуття або не пізніше 12-тої години наступного дня. ЦМК повинен вивантажити і вивезти вантаж в терміни, встановлені на відповідному виді транспорту. Майно, доставлене від органу транспорту, приймається комісією, що призначається директором ЦМК, затвердженою на один календарний рік. Окремо призначаються і затверджуються комісії для приймання наркотичних і психотропних засобів і комісії для приймання отруйних засобів із списку А. Транзитне майно оприбутковується для подальшої передачі адресату.

Якщо медичне майно поступає від промислових підприємств і інших постачальників, то повинен бути представлений сертифікат відповідності.

Приймання медичного майна в ЦМК здійснює комісія, призначена директором, в складі: голова - начальник відділу медичного постачання, члени - начальник відділу зберігання, представники ЦМК, компетентний представник незацікавленої організації.

При прийманні медичне майно піддається огляду (стан тари, маркіровки, його збереження, колір, запах, дата, термін придатності), а при необхідності - лабораторному контролю. Претензії предъявляють протягом ЗО днів. Акт приймання, затверджений директором ЦМК, протягом 3 днів прямує відправнику майна.

При виявленні несправності медичної техніки протягом 24 год. З ЦМК направляє постачальнику повідомлення про виклик представника для визначення причин несправності, її усунення і участі в складанні рекламаційного акту.

У режимі НС медичне майно вилучають з резервів підрозділів медичного постачання. Потреба визначається прогнозом або фактичною наявністю уражених в НС. Кожне медичне формування організовує і контролює вивантаження свого майна. По завершенню роботи в зоні НС представляється товарний звіт. Якщо срок роботи в зоні НС перевищує 1 міс, звіти пред'являються щомісячно. У зоні НС майно для роботи бригади може видаватися по частинах з розрахунку її потреби на 1-3 діб.

По обліковим ознакам медичне майно поділяється на наступні групи:

витратне - медичне майно, яке витрачається повністю у момент застосування або приходить в непридатний стан (вартість його повинна складати не більш 1/20 лімітів мінімальної вартості основних засобів) - списується після видачі в користування по накладних на його видачу;

малоцінне і те, що швидко зношується - предмети медичного призначення, що приходять в непридатний стан в результаті нетривалого застосування (вартість - не більш 1/20 лімітів мінімальної вартості основних засобів) - списується у міру виходу з ладу по актах списання на підставі висновку комісії і затвердження директора ЦМК;

основні засоби - медична техніка тривалого користування вартістю більш п'ятикратного мінімального розміру оплати праці на момент придбання - списуються у міру виходу з ладу на підставі актів ліквідації основних засобів.

ЦМК для забезпечення повсякденної діяльності щорічно представляють заявки до місцевих органів управління об'єднання «Фармація».

Велике значення при організації постачання майном формувань і установ приділяється використовування місцевих ресурсів. Враховуючи велику потребу в перев'язувальному матеріалі, спирті, дистилюючій воді, медичному кисні, гіпсі, дезинфікуючих засобах і ін., необхідно планувати використовування текстильних матеріалів підприємств легкої промисловості; запаси спирту, білизни можна поповнювати за рахунок місцевих організацій торгівлі. Киснедобуваючі установки і станції, що є на деяких підприємствах, можуть бути додатковим джерелом отримання медичного кисню. Відходи виробництва хімічної, а також нафтопереробної і нафтохімічної промисловості повинні використовуватися як дезинфікуючі, інсектицидні, дератізаційних і миючих засобів.

Виявлені додаткові ресурси майна повинні знайти відображення в розрахунковій і плануючій документації органів медичного постачання.
Г. Організація створення і порядок використовування резерву медичного майна ДСМК
Особливе значення в НС набуває створення запасів майна. При цьому частина запасів повинна знаходиться в постійній готовності для надання медичної допомоги ураженим в НС, а також для заповнення втраченого і зараженого майна. Постачання формувань і установ майном здійснюється по територіальній ознаці.

Резерви СМК підрозділяються відповідно рівням:

• державний резерв, зберігається на складах ЦМК;

• регіональні резерви органів виконавчої влади, зберігаються на складах ЦМК і регіональних центрів медицини катастроф;

• місцеві резерви зберігаються органами місцевого самоврядування ;

• об'єктові резерви на підприємствах, установах (незалежно від форми власності).

Порядок створення, розміщення, зберігання, накопичення і освіження медичного майна державного резерву визначається законом «Про державний матеріальний резерв», а резервів інших рівнів - рішеннями відповідних органів виконавчої влади.

Пункти і об'єкти зберігання резерву медичного майна затверджуються МОЗ, органами охорони здоров'я об'єктів за уявленнями ЦМК. Медичне постачання резерву здійснюється на черговий календарний рік на підставі даних норм (табелів) оснащення установ і формувань СМК. Розрахунки потреби в медичному майні здійснює відділ медичного постачання ЦМК. Складаються поквартальні і річні плани освіження медичного майна. Фінансування витрат здійснюється передбачених рішеннями органів виконавчої влади бюджетів. Закладка медичного майна в резерв і вилучення його з резерву супроводжується оформленням відповідних актів. Освіження медичного майна здійснюється до закінчення терміну придатності:

• при основному терміні придатності 6 міс - не пізніше ніж за 2міс;

• при основному терміні придатності 2 роки - не пізніше ніж за 10 міс;

• при основному терміні придатності 3 роки - не пізніше ніж за 14 міс; • при основному терміні придатності більше 3 років - не пізніше ніж за 2 роки.

В ході освіження медичного майна основним терміном придатності, що не вийшов, не допускається вилучення його з резерву без одночасної закладки відповідної номенклатури. У виняткових випадках розриви в часі між вилученням і вкладенням не повинен перевищувати 1 міс. Комплект враховується як окремий предмет номенклатури.



ЦМК щорічно представляють донесення про наявність, забезпеченість і освіження медичного майна по підлеглості.

Медичне майно державного резерву піддається перевіркам якості, кількості, дотримання, правил зберігання і обліку, освіження, достовірності звітності 1 разів на 2 роки, регіонального і територіального резервів - 1 раз на З роки, місцевих резервів - 1 разів в 5 років.

Використовування резерву медичного майна СМК для повсякденних потреб категорично забороняється і можливе лише за рішенням управління органу охорони здоров'я або директора ЦМК. Вилучене з резерву медичне майно повинне бути відновлене протягом 2 міс. Контроль розподілу і порядок використовування медичного майна здійснюється ЦМК або органом охорони здоров'я.
3. Правові, директивні та нормативні акти України медичного постачання лікувальних закладів при надзвичайних ситуаціях
В основу визначення джерел фінансування медичного постачання надання екстреної медичної допомоги в умовах надзвичайної ситуації покладені положення статті З Конституції України, яка наголошує, що людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та статті 49, що гарантує право кожного на охорону здоров'я та медичну допомогу.

Основи законодавства України про охорону здоров'я, прийняті 19.11.92р. містять статтю 37 «Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях», якою визначено: «Подання безплатної медичної допомоги громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) покладається насамперед на спеціалізовані бригади постійної готовності служби екстреної медичної допомоги...». Очевидно, що гарантована державою безоплатна медична допомога постраждалим передбачає бюджетне фінансування всіх витрат на ці потреби.


4. Організація медичного постачання формувань

і закладів ДСМК
ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.

Сили і засоби державного рівня МОЗ і приймають участь в ліквідації наслідків НС, при яких можливості територіальних (Автономної Республіки Крим, областей, міст центрального підпорядкування) органів та закладів охорони здоров'я не відповідають потребам і виникає необхідність в залученні додаткових сил та засобів. Наказом МОЗ від 20.11.97р. № 334 визначені склад сил та медичних закладів державного рівня медицини катастроф. В склад державного рівня ДСМК включені за погодженням з відповідними органами виконавчої влади 571 спеціалізовані бригади ДСМК постійної готовності першої черги, і 90 спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги. 14659 ліжок спеціалізованого ліжкофонду на базі медичних закладів міністерств, відомств та органів управління адміністративних територій.

Сили і засоби територіального рівня ДСМК підлягають відповідно МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Головними закладами ДСМК територіального рівня в кожній адміністративній території є територіальні центри екстреної медичної допомоги, які визначені в наказі МОЗ України від 20.11.97р. № 334 «Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів».

До медичних сил територіального рівня відносяться бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги. До лікувальних закладів ДСМК територіального рівня відносяться визначені органами управління охорони здоров'я даної території лікувальні заклади системи охорони здоров’я території та відомчі лікувальні заклади, розташовані на даній території. При включенні лікувальних закладів в склад ДСМК передбачається можливість цих закладів додатково до штатного ліжкофонду розгортати визначений для них ліжкофонд при надзвичайних ситуаціях.



4.1. Формування ДСМК, їх постачання
До формувань ДСМК державного та територіального рівня згідно діючих документів відносять: мобільні госпіталі, загони, спеціалізовані бригади постійної готовності першої та другої черги.
А. Мобільний госпіталь

(належить до сфери управління МНС України)

Сумісний наказ МНС і МОЗ України №327/478 від 20.12.02 “Про затвердження Положення про мобільний госпіталь, який належить МНС України” (У Вінницькій області організований 29.01.2003р.). В склад госпіталю входять 14 відділень, 56 лікарів, 35 м/с, 5 ф-лаборантів, які працюють у лікарнях обласного, міського, районного підпорядкування, всього 156 чоловік. Є дублюючий їх склад. Система оповіщення через чергового диспетчера обласного центру медицини катастроф.

Забезпечення майном за табелем, який формує і надає МНС.



Структура госпіталю



Каталог: downloads -> medkat
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс
medkat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів 2 курсу медичного факультету з дисципліни Медицина надзвичайних ситуацій
medkat -> Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра медицини катастроф та безпеки життєдіяльності методичні матеріали до
medkat -> Методичні матеріали для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету з дисципліни “Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці”
medkat -> Тема 6: Правові основи державної служби
medkat -> Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
medkat -> Матеріали до практичного заняття
medkat -> Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра медицини катастроф та безпеки життєдіяльності методичні матеріали до


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка