Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів для студентів спеціальності 6601/2 «Менеджмент державних установ»



Сторінка5/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.52 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7
   
1.4.8. Бібліографічний список (список літератури)

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

   Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела у списку літератури можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела, включені до списку та зазначені у виносках, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення знаходяться в додатку Д.
1.4.7. Додатки

До додатків вносяться тільки великі за обсягом первинні інформаційні матеріали, на базі яких в основній частині наукової роботи розроблялися аналітичні таблиці, діаграми, графіки тощо або ті ілюстративні матеріали, які за обсягом більше 1 сторінки.

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Справа над заголовком () малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

   Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.   

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо додаток займає більше ніж одну сторінку, то на наступній обов’язково має бути зазначено «Продовження додатку ___».

ІІ. Особливості написання та оформлення реферату


2.1. Загальні положення щодо сутності реферату

Написання і захист реферату є важливою формою самостійної навчальної діяльності студентів.

Реферування (від лат. refero — доношу, повідомляю, переказую) припускає, головним чином, виклад чужих думок, висновків, зроблених іншими вченими, але не забороняється висловлювати і власну точку зору з проблеми, що досліджується хоча б у гіпотетичній формі як припущення, що може бути доведене і аргументоване згодом.

Більше того, реферат має на меті формування власного ставлення до проблеми, яка вивчається.

Реферат відрізняється від курсової і дипломної робіт тим, що ступінь творчості в ньому менша. У рефераті подається лише первинне осмислення і узагальнення певного об’єму інформації, яка накопичена вченими і викладена в літературі.


    1. Структура, зміст та обсяг реферату

Реферат як результат науково-дослідної роботи складається з наступних структурних елементів:

  • титульна сторінка (Додаток Б1);

  • план;

  • вступ;

  • основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідності).

У вступі має бути визначено актуальність та ступінь розробленості обраної проблеми, мета та завдання дослідження.

За своєю сутністю реферат може бути аналітичним оглядом історії вивчення питання (що нового вніс той чи інший дослідник) або сучасного її стану, критичним аналізом наукової дискусії (зіставлення різних підходів до вирішення наукової проблеми), а також у вигляді розгорнутої рецензії конкретної наукової роботи.

Зміст реферату має відповідати його темі, меті і завданням. Послідовно необхідно розкрити всі передбачені планом питання, обґрунтувати, пояснити основні положення, підкріпити їх конкретними прикладами і фактами, формулювати думки чітко, просто, правильно і недвозначно (щоб і самому було зрозуміло), а також прагнути логічно структурувати текст. У рефераті бажано висловлювати своє ставлення до того, що викладається. власні та запозичені міркування потрібно аргументувати. Варто прагнути, щоб виклад матеріалу був виразним і літературно грамотним, уникати повторень і марнослів'я. Обов’язковими є посилання на першоджерела.

Висновки – самостійна частина реферату, в якій не слід просто переказувати зміст роботи. У них потрібно:



  • охарактеризувати ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи;

  • перерахувати і стисло охарактеризувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню;

  • визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви.

Обсяг реферату в цілому з усіма структурними елементами – до 15 сторінок.


    1. Порядок та критерії оцінювання реферату

Порядок і процедура захисту реферату визначається викладачем – керівником курсу (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.) за наступними критеріями:

  • достатність списку літератури, необхідного для осмислення питання, зазначеного у якості теми;

  • логічність побудови плану, його відповідність меті та завданням;

  • якість аналізу матеріалу;

  • відповідність реферату вимогам об’єктивності, коректності, грамотності, логічності, аргументованості, доведеності, зрозумілості стилю та чіткості викладу;

  • узагальненість висновків, їх відповідність поставленим задачам;

  • достатність методичного інструментарію;

  • самостійність виконання роботи;

  • відповідність усіх структурних елементів вимогам щодо оформлення.

ІІІ. Особливості написання та оформлення есе


3.1. Загальні положення щодо сутності есе

Есе (з франц. essai - спроба) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

Есе – це письмова робота абсолютно іншого рівня культури навчальної діяльності. Не слід плутати есе з традиційним рефератом, який також сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань, але при його написанні студент користується певною рекомендованою літературою, що обмежує його самостійність. На противагу цьому есе припускає власну точку зору автора, яка зазвичай є нестандартною (творчою) та оригінальною.
3.2. Структура, зміст та обсяг есе

Написання есе – це досить тривалий процес, який вимагає вільного володіння матеріалом та чіткої аргументації. Для того аби есе мало вигляд повноцінного, завершеного твору, необхідно щоб в ньому містилося ряд елементів:



  • чітко викладена суть проблеми та її аналіз з використанням аналітичного інструментарію;

  • аналіз статистичних даних та підбір цікавих прикладів з досліджуваної проблеми;

  • аргументація – міркування, що використовує факти, щирі судження, наукові дані і переконує в істинності того, про що йде мова;

  • чітко сформульовані висновки, які ґрунтуються переважно на власних переконаннях та поглядах (самооцінка).

При написанні есе, автор, здійснюючи відбір даних, ознайомлюється не лише з вибраною проблемою, а й з суміжними їй, а при роботі з літературою він не просто відбирає необхідні абзаци тексту, а аналізує, порівнює і оцінює можливості їхнього застосування. Незважаючи на незначний обсяг та творчу спрямованість есе має відповідати стандартній структурі, а саме:

  • титульна сторінка (Додаток Б2);

  • план;

  • вступ;

  • основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;

  • висновки;

  • список використаних джерел.

У вступі необхідно сформулювати головну тезу (коротко сформульовані основні положення). Надалі вона має узагальнюватися і знайти своє відображення у висновках. На початку роботи прийнято давати коротке та чітке визначення основних понять. Це дозволить означити наукову концепцію, з позицій якої автор виступає.

Основна частина містить у собі аргументи в захист сформульованої головної тези. Аргументи необхідно чітко означити. На обґрунтування кожної з тез доцільно наводити 2-3 аргументи. Бажано, через всі сутнісні блоки провести головну думку есе. Аргументи мають включати в себе короткі, яскраві практичні приклади, висновки аналізу статистичної інформації. Обов’язковими є посилання на першоджерела.

У висновках необхідно коротко перелічити тези сутнісного блоку, здійснити висновки. Не бажані повтори формулювань. Разом з тим, автор має бути впевнений, що вони (тези) були достатньо обґрунтовані в роботі.

Обсяг есе з врахуванням усіх структурних елементів – до 8 сторінок.


3.3. Порядок та критерії оцінювання есе

При оцінювання даного виду роботи до уваги приймається, по-перше, вміння сформулювати проблему та самостійно оцінювати результати по її значущості або боротьбі з нею чи мінімізацією її негативних проявів; по-друге, критична оцінка наявних точок зору; по-третє, здібність встановлювати зв’язки між ключовими проблемами; по-четверте, здатність вивчати протилежні підходи та сформулювати свій власний.

Основними критеріями оцінки есе є наступні:


  • Знання та розуміння початкового матеріалу:

  • чіткість та повнота визначень основних понять;

  • відповідність понять обраній темі.

  • Аналіз та оцінка інформації:

  • грамотність проведення аналізу;

  • рівень використання прийомів порівняння та узагальнення для аналізу взаємозв’язків понять та явищ;

  • діапазон інформаційного простору.

  • Побудова тез:

  • чіткість, ясність та виразність тез;

  • логіка структурування аргументів.

  • Відповідність отриманих результатів та їх інтерпретація жанру есе:

  • наявність авторських суджень;

  • самостійність виконання роботи.

  • Відповідність вимогам оформлення.

Саме есе, на відміну від усіх інших методів контролю і перевірки знань, має на меті реалізувати творчий потенціал через діагностику продуктивної, пізнавальної діяльності студента, який вміє аналізувати, міркувати, порівнювати, виражати власну думку, шукати альтернативу та формулювати висновки.
ІV. Особливості оформлення наукової доповіді на конференцію
Написання та підготовка доповіді на конференцію є не менш складним завданням, ніж роботи будь-якого іншого виду дослідження, оскільки передбачає використання цілеспрямованого сприйняття, обробки, закріплення та застосування знань.

Обсяг наукової доповіді становить 2-3 сторінки, адже на виступ кожному учаснику конференції відводиться 5-7хв. Доповідь повинна складатися з 3-ьох частин: вступ, основна частина та висновки. У вступі потрібно сформулювати тему, її актуальність та основні питання, які будуть висвітлені в доповіді. В основній частині потрібно викласти та аргументувати свою точку зору на обрану проблему чи описати методику дослідження, розкрити та обґрунтувати отримані результати. У висновках узагальнюють результати та підсумки. Як правило, доповідь має супроводжуватися слайдами, на яких зазвичай подають математичні постановки, метод розв'язання, алгоритми, структуру системи, схему експерименту, виявлені залежності у табличній або графічній формі і.т.ін.

До доповідача обов’язково будуть поставлені питання та /або відбудеться обговорення розглянутої проблеми.

V. Особливості написання та оформлення курсової роботи


5.1. Загальні положення щодо сутності курсової роботи

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення і узагальнення студентами нормативного рівня знань з профільних дисциплін; формування досвіду самостійної роботи з наукової та іншою літературою, статистичними даними та матеріалами практики державного управління; набуття вмінь пов’язувати свої знання з практикою. Курсова робота допомагає студенту систематизувати отримані теоретичні знання, перевірити якість цих знань, оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Вже на рівні курсової роботи можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати та систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета досліджень.

Тема курсової роботи вважається затвердженою, якщо, по-перше, вона погоджена з викладачем-керівником курсової роботи, а, по-друге, викладачу подано орієнтовний план з визначенням усіх структурних елементів.

Студетни спеціалізації «Менеджмент державних установ» під час навчання виконують два види курсових робіт – на ругому курсі з дисципліни «Макроекономіка» та на четвертому – комплексну курсову роботу зі спеціалізації.


5.2. Структура, зміст та обсяг курсової роботи

Курсова робота повинна мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами.

Курсова робота як результат науково-дослідної роботи складається з наступних структурних елементів:


  • титульна сторінка (Додаток Б3-Б4);

  • план;

  • вступ;

  • основна частина, яка за бажанням може бути поділена на невеликі підпункти;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідності).

У вступі має бути розкрита актуальність, дана характеристика рівню розробленості теми у вітчизняній та світовій літературі, визначені об’єкт, предмет, мета та завдання курсової роботи, обґрунтовано вибір методів дослідження, дана основна змістова характеристика розділів роботи.

У основній частині розглядаються та аналізуються явища та факти, що досліджуються, подається опис методики та техніки самого дослідження. Основна частина роботи поділяється на декілька розділів.

У першому розділі бажано висвітлити сутність, зміст та значення предмета дослідження, відобразити його показники, проявити методологічні та методичні аспекти розв’язку поставленої проблеми. У другому — дати загальну характеристику об’єкту дослідження, провести аналіз предмету. Наступні розділи повинні містити узагальнення виявлених тенденцій, проявлення проблем та рекомендації по удосконаленню механізмів функціонування об’єкту дослідження.

Кожен розділ студент завершує стислими висновками та положеннями, що пов'язують цей розділ з наступним.

Обсяг курсової роботи 25-30 сторінок. Приблизний обсяг структурних складових тексту курсової роботи: вступ – 1,5-2 сторінки, основна частина – 20-25 сторінок, висновки – 1,5-2 сторінки.
5.3. Порядок підготовки до захисту та критерії оцінювання курсової роботи

Курсова робота має бути зброшурована та подана на кафедру не менш ніж за три тижні до захисту. Вона попередньо розглядається науковим керівником, який готує відгук та приймає рішення про допуск курсової роботи до захисту. Під час підготовки до захисту курсової роботи студент має ознайомитися з відгуком наукового керівника.

Дату й час захисту курсової роботи визначає кафедра. До захисту студент має підготувати доповідь на 5-7 хв. за результатами дослідження. У доповіді обов’язково мають бути відображено актуальність, предмет та об’єкт дослідження, мета та задачі, отримані результати та головні висновки по проблемі, перспективність подальшого розвитку обраного напрямку дослідження, відповіді на зауваження наукового керівника. При написанні комплексної курсової роботи зі спеціалізації, студент повинен обов’язково показати зв'язок обраної теми з дисциплінами профілюючої кафедри. Під час виступу для унаочнення результатів дослідження студент може використовувати оргтехніку та ілюстративні матеріали. Форма титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у додатках (Додаток Е1).

Доповідь будується по наступній схемі:



  • актуальність або науковий інтерес;

  • об’єкт та предмет дослідження в роботі;

  • мета та завдання, які необхідно розв’язати.

Це та інформація, яка береться зі вступ до роботи. Далі у доповіді має міститися інформація про те, що було зроблено у кожному із розділів та висновки по кожному з них, основне із загальних висновків та загальний висновок по роботі.

Закінчивши доповідь, студент відповідає на запитання членів комісії, а також присутніх на захисті.

Підсумки захисту та оцінку курсової роботи оголошує голова комісії після обговорення на закритому засідання.

Оцінювання виконання курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну шкалу та шкалу за системою ECTS.

Об’єктами оцінки є п’ять основних елементів:


  1. Знання та розуміння теоретичних та правових засад, глибина розкриття актуальності досліджуваної теми

  2. Інформаційний діапазон та якість його аналізу;

  3. Структурна логічність, обґрунтованість та самостійність висновків та пропозицій;

  4. Оформлення роботи та якість ілюстративного матеріалу;

  5. Презентація результатів роботи, доповідь, відповіді на запитання членів комісії.

Науковий керівник курсової роботи здійснює оцінювання перших чотирьох елементів (за такою схемою розподілу балів - 20-20-20-10), а призначена для захисту комісія оцінює п’ятий, заключний елемент (максимум 30 балів).

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Таблиця 5.1


Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90–100

відмінно

A

80–89

добре

B

70–79

C

66–69

задовільно

D

60–65

E

21–59

«незадовільно» з можливістю повторного захисту курсової роботи

FX

0–20

«незадовільно» з обов’язковим повторним виконанням курсової роботи

F

VІ. Особливості написання та оформлення магістерської дипломної роботи
6.1. Загальні положення щодо підготовки магістерської дипломної роботи

Магістерська дипломна робота (МДР) є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента; науковим дослідженням, яке підводить підсумки опанування ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки магістрів спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування» (за програмою «Державне управління економікою») та проходження перед­дипломної практики. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, його здатності аналізувати стан проблем в галузі державного управління, застосовувати теоретичні та практичні знання для вирішення конкретних задач, формувати навички ведення самостійного дослідження, розробляти необхідні пропозиції.

Працюючи над МДР, студент має проявити навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами, статистичною інформацією та інтернет-ресурсами, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності органів державного управління та суб’єктів підприємництва, аргументації та обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій.

Магістерська дипломна робота повинна відповідати наступним вимогам:



  • належне оформлення;

  • чіткість, логічність та послідовність викладення матеріалу;

  • переконлива аргументація, стисле формулювання основних положень;

  • наявність аналізу фактичної інформації (статистика, законодавство і т.д.), на основі якої обґрунтовуються висновки та пропозиції;

  • самостійність досліджень та розрахунків;

  • конкретність викладення основних результатів дослідження та висновків, їх наукова та практична цінність;

  • обґрунтованість власних рекомендацій щодо удосконалення державного управління, їх новизна та зв'язок з практикою.

МДР повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково обґрунтованих результатів, адже метою будь-якої наукової праці (так само і дипломної роботи) є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених.

Студент магістерською роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу державно-правових категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою. Орієнтовний графік оформлення документації та роботи над магістерською дипломною роботою затверджується кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального року.


6.2. Вибір теми та оформлення індивідуального завдання

Напрями наукових досліджень для написання магістерських робіт розробляються провідною кафедрою. Запропоновані напрями орієнтовані на розв’язання проблем, які відповідають узагальненому об’єкту діяльності фахівця та спеціалізованому об’єкту його діяльності за магістерською програмою «Державне управління економікою» (додаток Е2). Але разом з тим студент може запропонувати і інший напрям дослдження відповідно до свого наукового та практичного інтересу. В обґрунтуванні студент повинен навести конкретні мотиви свого вибору — робота над темою в межах наукових студентських досліджень, теоретичний інтерес до теми, зв’язок теми з професійною діяльністю, можливість використання додаткових джерел тощо. Далі студентом складається заява на ім'я завідувача кафедри макроекономіки та державного управління (Додаток Ж1).

На основі написаних заяв кожному студенту призначається науковий керівник з числа професорсько-викладацького складу кафедри. Вибір свого напряму дослідження роботи кожний студент обговорює з майбутнім науковим керівником і формує тему МДР. Тематика та наукові керівники магістерських робіт закріплюються за студентами рішенням кафедри з наступним затвердженням наказом університету. Уточнення або зміни теми чи наукового керівника повинні бути узгоджені до підписання наказу ректором університету.

Після затвердження теми магістерської роботи та призначення керівника студент розпочинає виконувати роботу. Як правило, ця робота передбачає такі етапи: попереднє ознайомлення з науковими літературними джерелами; визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, складання плану роботи; збирання необхідних для написання магістерської роботи матеріалів та їх опрацювання; написання магістерської роботи; урахування зауважень наукового керівника і остаточне оформлення роботи.

Після обрання теми, кожен студент повинен заповнити бланк індивідуального завдання (Додаток Ж2). Індивідуальне завдання оформляється студентом та його науковим керівником у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, інший — у студента, який підшивається у остаточний варіант дипломної роботи. У індивідуальному завданні науковий керівник визначає студентові основні змістовні параметри його дипломної роботи і терміни їх виконання. До цих параметрів відносяться:


  • назви розділів дипломної роботи;

  • предмет та об’єкт дипломного дослідження;

  • мета дипломної роботи.

Перелічені параметри дипломної роботи розміщуються на першій сторінці індивідуального завдання, яка заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника. Для досягнення мети дипломної роботи науковий керівник зобов’язаний окреслити студенту конкретні завдання, які деталізують вимоги до змісту дипломної роботи і дозволяють студенту продемонструвати професійні компетенції. Всі завдання, які студент має виконати в процесі дипломного дослідження, розміщуються на другій(зворотній) сторінці індивідуального завдання, яка оформлюється науковим керівником.

Важливим елементом індивідуального завдання на дипломну роботу є терміни виконання кожного її розділу та подання завершеної роботи науковому керівникові. Ці терміни регламентуються графіком організації навчального процесу. Несвоєчасне завершення студентом окремих розділів та роботи в цілому є підставою для його відрахування з університету як такого, що не виконує навчальний план. Підставою для відрахування з університету є також порушення студентом встановлених кафедрою термінів подання заяви на затвердження теми дипломної роботи та погодження з науковим керівником індивідуального завдання.

Традиційна структура дипломної роботи передбачає для кожного розділу 2-4 (іноді більше) параграфи (питання). Зазвичай, основна частина плану МДР складається з трьох розділів: І – теоретичний, ІІ – аналітичний; ІІІ – практично-конструктивний. У процесі роботи план може уточнюватись. Можуть розширюватись окремі розділи і параграфи, вводитись нові параграфи за рахунок зібраного матеріалу. Інші параграфи, навпаки, можуть скорочуватись чи зникати.

Повний науково-методичний та організаційно-технологічний план підготовки МДР розташований у додатку М.

6.3. Обов’язки наукового керівника

Науковий керівник надає наукову і методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також готує висновок про завершеність роботи. Систематичні консультації з науковим керівником допомагають студенту у виборі правильних методів дослідження, дотримання вимог щодо змісту і оформлення роботи, своєчасному усуненні зауважень.

Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання студентом магістерської роботи та проходження студентом науково-виробничої практики і, як правило, стосуються узагальнення напрацьованих теоретичних матеріалів, використання документальних та інших практичних матеріалів у магістерській роботі, уточнення позиції студента щодо окремих спірних питань, які розглядаються в магістерській роботі, формулювання конкретних пропозицій щодо різних аспектів державного управління тощо. У результаті поточних консультацій студент повинен одержати від керівника конкретну допомогу у вирішенні питань, які виникають у процесі написання першого варіанта роботи.

У процесі написання окремих розділів магістрант повинен надавати їх для перевірки керівникові. Ознайомлюючись з текстом відповідного розділу, керівник формулює конкретні зауваження та інші міркування на полях або на окремому аркуші. Він здійснює загальну оцінку розділу, зокрема, вказує, якою мірою поданий варіант відповідає вимогам до магістерської роботи, робить зауваження, які обов’язково повинні враховуватись студентом при доопрацюванні, рекомендації щодо вдосконалення підготовлених розділів або їх переробки. Поетапна перевірка окремих розділів сприяє оптимізації праці студента над роботою загалом.

Консультація з питань захисту магістерської роботи перед ДЕК проводиться на прохання студента після його ознайомлення з рецензією та відгуком на дипломну роботу і може стосуватись ознайомлення студента із загальними вимогами до його виступу на засіданні ДЕК, пояснення характеру та форми відповідей на можливі запитання після виступу на засіданні ДЕК, рекомендацій щодо відповідей на зауваження рецензента, які є дискусійними. У результаті консультації студент повинен отримати конкретні рекомендації щодо захисту ним магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Отже, науковий керівник, крім консультацій стосовно вибору теми та складання індивідуального завдання, здійснює систематичні консультації з приводу:

- рекомендації студентові «стартового» списку монографічної і навчально-методичної літератури, довідкових матеріалів, оригінальних статей у спеціальних наукових періодичних виданнях;

- консультації з науково-методичної допомоги студенту;

- перевірки своєчасності виконання завдань дипломної роботи як за розділами, так і загалом;

- вирішення питань організаційного характеру;

- перевірки змісту та якості оформлення роботи;

- підготовки відгуку на дипломну роботу з ґрунтовною характеристикою її якості за критеріями її оцінювання;

- допомоги в підготовці роботи до захисту.

З графіком консультацій наукового керівника можна ознайомитися на інформаційному стенді кафедри.


6.4. Структура, зміст та обсяг магістерської дипломної роботи

Збирання та опрацювання матеріалів, необхідних для написання магістерської роботи, студент здійснює під час самостійної роботи в бібліотеці з теоретичними джерелами, а також проходження виробничої практики. Якщо розгляд питань роботи передбачає використання матеріалів практики, основне завдання студента при проходженні практики полягає у збиранні таких матеріалів. За потреби опрацьовуються архівні документи та інші джерела. Зміст діяльності студента на цьому етапі залежить від характеру питань, які мають бути розглянуті в магістерській роботі. Результатом роботи має бути зібраний і опрацьований студентом теоретичний, практичний та інший матеріал для безпосереднього написання магістерської роботи.

Магістерська дипломна робота складається з наступних структурних елементів:


  • титульна сторінка (Додаток Б5);

  • зміст (Додаток В2);

  • вступ;

  • основна частина, яка за бажанням має бути поділена на розділи;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки.

У вступі має бути відображено актуальність та рівень розробленості, визначений об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, охарактеризовано методи дослідження, коротка характеристик розділів роботи.

Основна частина роботи, як правило, складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та рекомендаційного, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.

У І розділі розкриваються підходи різних авторів до розгляду і розв’язання поставленої проблеми, визначається категорійний апарат дослідження, показується відмінність-подібність цих поглядів, аналізується внесок окремих учених або наукових напрямів у її дослідженні. В цьому розділі потрібно чітко і детально охарактеризувати об’єкт дослідження та

проаналізувати функціонування аналогів предмета дослідження в Україні та закордоном. Наукова полеміка повинна спиратися на літературні джерела з обов’язковим посиланням на їх авторів.

У ІІ розділі подається характеристика сучасного стану об’єкту та предмету. Фактичний матеріал для цього розділу студенти повинні зібрати під час проходження переддипломної практики. Джерелами такої інформації є фактичні показники діяльності, статистична звітність, накази, розпорядження, результати опитування, власні розрахунки і т.д. Важливо правильно узагальнити дану інформацію та здійснити на її основі порівняльний, структурний та динамічний аналіз основних показників, які характеризують фактичний стан та розвиток предмета діяльності державної установи (економічний розвиток, соціальний захист населення, бюджетно-податкову, грошово-кредитну систему, зов­нішньоторговельну діяльність, інфляційний, інвестиційний процеси тощо). Аналітичну частину доцільно ілюструвати таблицями, графічним матеріалами, схемами, діаграмами, які відображають розвиток відповідного напряму, економічної політики, результати діяльності державної установи хоча б за останніх 5 років.

На основі результатів аналізу, проведеного в другому розділі, студент має обґрунтовувати власні пропозиції та рекомендації. Саме це є основним елементом останнього, ІІІ розділу. В цій частині роботи на основі розглянутих теоретичних положень та методичного інструментарію першого розділу і висновків другого розділу студенти самостійно мають оцінити ефективність управлінських рішень, виявити їх наслідки та здійснити розробку конкретних рекомендацій щодо удосконалення державного управління предмета дослідження. В цьому розділі оцінюється ефективність вітчизняних інструментів та механізмів державного регулювання аналізованого процесу або явища, а саме: нормативних актів, програм, прогнозів, організаційних структур управління тощо; оцінюються наслідки прийняття запропонованих рішень в конкретних умовах з урахуванням впливових чинників; створюються моделі, що імітують зв’язки процесів і явищ з урахуванням запропонованих змін.

У кінці кожного розділу потрібно сформулювати самостійні висновки щодо поставленої проблеми та запропонувати рекомендації щодо практичної їх реалізації.

Рекомендований обсяг магістерської роботи становить не більше 90 сторінок (без списку використаних джерел та додатків).

Обсяг вступуне повинен перевищувати 3-5 сторінок, перший розділ —20-25 с., другий —25-30 с., третій —20-25 с.

Результати виконання кожного визначеного у вступі роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому пункті (смисловому блоці) висновків. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5 сторінок.


6.5. Порядок написання та захисту прикладного дослідження

Важливим етапом підготовки МДР є захист прикладного дослідження, який дає можливість студенту апробувати результати дипломного дослідження, а також визначити напрямки доопрацювання та удосконалення магістерського дипломного дослідження.

Прикладне дослідження — стислий виклад студентом змісту та структури, засадничих ідей та основних висновків дипломної роботи. Обсяг прикладного дослідження – до 20 сторінок.

Практичне дослідження складається із таких структурних елементів:



  1. Вступ

  2. Зміст роботи (викладається змістове наповнення роботи за розділами)

  3. Висновки

Текст прикладного дослідження починається з розділу «Вступ», який за змістом відповідає аналогічній частині дипломної роботи. Окрім того вступ доповнюється рубрикою «Публікації», яка включає кількісні дані щодо авторських публікацій з теми дипломної роботи (зазначають, у скількох статтях (зокрема фахових), матеріалах і тезах конференцій опубліковано матеріали дослідження).

Зміст роботи. У цьому розділі стисло (реферативно) викладається зміст основних структурних елементів дипломної роботи за послідовністю, визначеною логікою її побудови. Цей розділ повинен дати повне та переконливе уявлення про виконану роботу. При складанні реферативної частини важливо показати, яким чином отримано результати, а саме: описати хід дослідження та викласти сутність використаних теоретико-методологічних та методичних положень.

Головна мета реферування – у мінімальному обсязі подати максимум корисної інформації. Так, скорочення тексту в процесі реферування досягається, як правило, через уникнення надмірних подробиць, зменшення кількості прикладів, порівнянь, обговорень, обґрунтувань, описувань тощо. До прикладного дослідження включають лише кінцеві формули, найважливіші ілюстрації з МДР.



Перший розділ містить огляд літератури за темою, аналіз наукових концепцій, думок за проблематикою. Закінчується розділ коротким резюме про доцільність проведення досліджень у даній галузі, вибір концепції, що є основою підходу до проблеми дослідження.

Другий розділ. Студент обґрунтовує вибір напрямку аналітичного дослідження, характеризує загальну методику його проведення. Докладно викладається, яким чином забезпечувалась достовірність отриманих результатів: методологічними позиціями, комплексом методів дослідження, всебічним аналізом отриманих фактів, порівнянням даних свого дослідження та інших досліджень, виявленими тенденціями.

У третьому розділі з вичерпною повнотою викладають факти, отримані під час дослідження та їх пояснення у вигляді концепції. Ця частина має бути присвячена особистим пропозиціям автора щодо вдосконалення методичних підходів, удосконалення державного управління, сценаріїв подальшого розвитку економічної системи, прогнозування альтернативних варіантів розгортання певних процесів і т.п.

Студент повинен дати оцінку повноти досягнення мети і вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів.

Висновки. Особливу увагу слід приділити висновкам. У них подається стисла інформація щодо підсумків виконаної роботи. Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи.

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження та порядок структурних елементів визначено у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження



Структурний елемент

Кількість сторінок ( максимальна)

Титульний аркуш

1

Відгук наукового керівника




План

1

Вступ

2

Перша частина

4

Друга частина

5

Третя частина

5

Висновки

2

Література




Додатки




Захист прикладного дослідження МДР відбувається відповідно до регламенту перед комісією, яка призначаються завідувачем кафедрою не пізніше, ніж за тиждень до подання дослідження на кафедру.

Максимальна оцінка, яку може отримати студент за прикладне дослідження – 60 балів, з яких 20 балів є максимальною оцінкою наукового керівника, а 40 балів – максимальною оцінкою комісії за результатами захисту студентом своєї роботи. Критерії оцінювання прикладного дослідження наведено в додатку Н.

За результатами захисту прикладного дослідження, з одного боку, комісія визначає відповідність дипломної роботи індивідуальному завданню та методичним рекомендаціям щодо вимог по оформленню МДР, і висловлює рекомендації щодо її доопрацювання. З іншого боку, студент має змогу удосконалити дипломну роботу згідно з зауваженнями та пропозиціями, висловленими кафедральною комісією. Якщо в процесі захисту прикладного дослідження виявлено, що вона не відповідає вимогам індивідуального завдання або студент не володіє його основними положеннями, то це слугує підставою для не рекомендації студента до її захисту перед ДЕК. Студент враховує зауваження комісії при підготовці МДР до захисту.

Типові помилки при написанні та оформленні дипломної роботи

1. Зміст роботи не відповідає плану дипломної роботи, або не розкриває тему повністю чи її основної частини.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відбивають реальну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження.

4. Не виявлено самостійності.

5. Немає глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівень дослідження проблеми.

7. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням.

8. В роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

9. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту.

10. Обсяг та оформлення роботи не відповідає вимогам, вона виконана неохайно, з помилками (орфографічними, стилістичними тощо).
6.6. Написання відгуку наукового керівника та зовнішньої рецензії

Науковий керівник складає на МДР письмовий відгук (Додаток Ж3), де повинна міститися інформація щодо:

- творчого потенціалу студента-дипломника;

- актуальності запропонованої теми, повноти та завершеності дослідження;

- ступені самостійності у вирішенні задач;

- відповідності вимогам оформлення та оцінка роботи науковим керівником (максимум 40 балів).

Отже, зміст відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після попереднього варіанта магістерської роботи. Якщо поданий варіант, на думку керівника, здебільшого відповідає вимогам, що висуваються до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Водночас керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанта роботи, а також зазначити, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо можливості допущення поданого варіанта магістерської роботи до захисту перед комісією пореднього захисту.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, загалом не відповідає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Наявність відгуку на дипломну роботу необхідна для прийняття рішення завідувачем кафедри про її допущення чи недопущення до захисту перед ДЕК.

Рецензування магістерських робіт проводять висококва­ліфіковані спеціалісти виробничих, наукових, проектних організа­цій та викладачі ВНЗ (окрім КНЕУ), які є фахівцями з тих питань, яким присвячена МДР. Негативна рецензія не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.

Зовнішня рецензія подається в письмовому вигляді в довільній формі і містить такі складові (Додаток Ж4):



  • висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;

  • оцінка конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення державного управління, підвищення його ефективності;

  • основні позитивні моменти і недоліки дипломної роботи;

  • висновок щодо відповідності виконаної роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту.

Рецензент вказує своє вчене звання, посаду, місце роботи, дату рецензування. Бажано, щоб підпис рецензента був завірений печаткою установи, у якій він працює.

У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наявності зовнішньої рецензії МДР подається на кафедру, де вона реєструється і подається завідувачу кафедри. Магістерська дипломна робота подається на кафедру в твердій обкладинці (оправлена) не пізніше як за три дні до захисту перед ДЕК. Можна використовувати спеціальні папки («Дипломна робота»), в яких комплект аркушів має отвори для оправлення. При цьому на внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для диску, куди власне вкладється диск з електронним варіантом МДР.

Дипломна робота зшивається в такому порядку:


  1. Титульний аркуш

  2. Відгук наукового керівника

  3. Зовнішня рецензія

  4. Індивідуальне завдання

  5. Зміст

  6. Вступ

  7. Основна частина роботи

  8. Висновки

  9. Список використаної літератури

  10. Додатки.

Після останнього речення у частині «ВИСНОВКИ» має бути підпис наукового керівника, яким він затверджує якість дипломної роботи та свою відповідальність за дотримання студентом нормативних вимог та підпис студента. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про дипломну роботу на титульній сторінці дипломної роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника.
6.7. Процедура захисту перед Державною екзаменаційною комісією та критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Порядок захисту дипломної роботи магістра встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії».

Процедура захисту складається з:

- оголошення наукового керівника та рецензента МДР;



  • доповіді студента про зміст та основні результати дослідження;

  • питання членів комісії до доповідача по змісту роботи;

  • відповіді студента-дипломника на поставленні питання;

  • оголошення результатів захисту МДР.

До захисту МДР перед ДЕК студент повинен підготувати стислу доповідь тривалістю до 10 хв. та ілюстративні матеріали для кожного члена ДЕК. У процесі доповіді студент має коротко обґрунтувати актуальність теми свого дослідження. Після цього доцільно перейти до викладу основних результатів дослідження: висновків, які випливають із проведеного аналізу; пропозицій, спрямованих на вдосконалення державно-управлінської практики; прогнозів щодо можливих наслідків упровадження пропозицій автора в практику.

Обов‘язково потрібно підготувати роздатковий матеріал для членів комісії. Для цього, найбільш цікаві графіки та таблиці роботи роздрукуйте, створивши окрему папку з титульним листом (додаток Е1). Ці наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь і забезпечувати повноту висвітлення усіх положень, які підлягають захисту.

За бажанням можна презентувати роздатковий ілюстративний матеріал з використанням сучасних інформаційних технологій.

Після виступу магістрант має відповісти на запитання, які мають право ставити голова та члени ДЕК. Запитання повинні стосуватися змісту магістерської роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу на засіданні ДЕК. Відповіді на запитання мають бути короткі, аргументовані, чіткі та конкретні. Вони повинні показати рівень загальної наукової культури, а також компетентності у сфері державного управління, спеціалізації, проблематики виконаного дослідження. Відповіді під час захисту магістерської роботи сприяють уточненню та поглибленню висновків, які роблять члени ДЕК після виступу студента.

Підсумки захисту МДР та оцінки, які отримали студенти за результати захисту, оголошує голова Державної екзаменаційної комісії після її обговорення на закритому засіданні. Студенти, які під час захисту МДР продемонстрували високі здібності до наукової діяльності, можуть бути рекомендовані комісією до вступу в аспірантуру. Студенти, котрі одержали на захисті незадовільну оцінку, не мають права на отримання диплома магістра, а одержують академічну довідку. Вони можуть подати МДР до повторного захисту протягом трьох років після закінчення навчання в університеті.

Критерії оцінювання дипломної роботи

Оцінка якості виконання і захисту студентами магістерської дипломної роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS (див.табл.5.1). Підсумкову оцінку (100 балів) МДР визначають як середнє арифметичне між сумою балів наукового керівника та комісією попереднього захисту і оцінкою ДЕК.


Прикладне дослідження –Правая фигурная скобка 2Правая фигурная скобка 3 60 балів

= 100 балів



Науковий керівник – 40 балів = 200 балів

Державна екзаменаційна комісія – 100 балів
Критерії оцінювання МДР науковими керівниками та комісією ДЕК наведено в додатку З.

VII. Приклади проведення різних видів науково-дослідної роботи за обраним напрямом дослідження


Починаючи з другого курсу, студенти самі чи за допомогою викладача можуть обрати для себе напрям наукового дослідження, в межах якого вони будуть проводити різні види науково-дослідної роботи: реферати, курсові роботи, наукові статті, тези, доповіді, курсову, дипломну магістерську роботу. Важливими ознаками усвідомленості вибору напряму є зацікавленість студента, а отже проявлення з його боку максимуму особистої творчості.

Під час вибору напряму наукового-дослідження слід враховувати три аспекти. Перший з них, пов'язаний з достатністю інформаційної бази. Іншими словами, доречно переконатись, що обрана проблема є актуальною і по ній існує достатня кількість літературних джерел різного спрямування. Другий — з визначенням об’єкту та предмету дослідження. Так, якщо об’єкт дослідження буде в цілому незмінний, то предмет буде трансформуватися, включаючи в себе не лише теоретичні, а й прикладні елементи. Третій — виконання кожної наступної наукової роботи за обраним напрямом дослідження може в себе включати елементи попередніх досліджень. Особливо важливо повернутися до попередніх напрацювань при підготовці магістерської дипломної робти.

Наведемо два приклади як протягом усього навчання можна працювати над одним і тим же напрямом дослідження.
1. Обраний напрям дослідженняДержавне регулювання сектору малого та середнього бізнесу.

Об’єктом дослідження є сектор малого та середнього бізнесу.

Предметом дослідження є теоретичні основи державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу.

Реферат «Світовий досвід державного регулювання сеутору малого та середнього бізнесу».
План

1.Історичний огляд трактування підприємницької діяльності та еволюції поняття «підприємництво» у ХVІІІ-ХХ ст.;



  1. Виокремлення певних етапів розвитку системи державного регулювання малого та середнього бізнесу;

  2. Аналіз особливостей становлення політики державного регулювання малого та середнього бізнесу в різних країнах світу.

Список використаних джерел

Есе «Чи ефективним є державне регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні?». Есе має бути присвячено аналізу існуючих методів оцінки ефективності державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу із зазначенням основних переваг та недоліків кожного з них. У якості висновку можна запропонувати власний інструментарій визначення ефективності державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу, наприклад за допомогою методу бенчмаркінг.

Доповідь на наукову конференцію «Модель державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні».

У доповіді варто відобразити значущість сектору малого та середнього бізнесу в економіці України, зазначити основні чинники впливу на розвиток сектору малого та середнього бізнесу в Україні та визначити основні сценарії розвитку цього сектору.



Курсова робота «Аналіз розвитку сектору малого та середнього бізнесу і його регулювання в Україні».

План


Вступ

1. Теоретико-методологічні засади державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу

2. Особливості державного регулювання сектору малого і середнього бізнесу: вітчизняний та світовий досвід

3. Сценарії державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу та зміни правової бази в Україні

Висновки


Список використаних джерел

Магістерська дипломна робота «Макроекономічний потенціал сектору малого та середнього бізнесу: оцінка для формування державної стратегії регулювання»

Об’єктом дослідження є сектор малого та середнього бізнесу.

Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні аспекти державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу.

ЗМІСТ


Вступ

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу

1.1. Сектор малого та середнього бізнесу як об’єкт наукового дослідження

1.2. Форми і види державного регулювання сектору малого і середнього бізнесу

1.3. Використання потенціалу сектору малого та середнього бізнесу як критерій ефективності державного регулювання



РОЗДІЛ ІІ. Макроекономічний потенціал сектору малого та середнього бізнесу і його регулювання в Україні

2.1. Динаміка розвитку сектору малого та середнього бізнесу

2.2. Механізм державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні

2.3. Ефективність державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу



РОЗДІЛ ІІІ. Модель державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні

3.1. Напрями вдосконалення державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу в Україні

3.2. Прогноз реалізації державної політики щодо розвитку сектору малого та середнього бізнесу в Україні.

Висновки


Список використаних джерел

Додатки


2. Обраний напрям - Державне регулювання економічного розвитку

Об’єкт — процеси економічного розвитку

Предмет — процеси економічного розвитку макросистеми

Реферат «Економічний розвиток: теоретичні основи та прикладний аналіз процесу»

План


  1. Неокласичні концепції економічного розвитку

  2. Поткейнсіанські та неокейнсіанські концепції економічного розвитку

  3. Економічний розвиток: прикладний аналіз процесів

Список використаних джерел

або


Реферат «Економічний розвиток: сутність та моделі»

  1. Сутність та змістова характеристика поняття «економічний розвиток»

  2. Моделі економічного розвитку країн, що розвиваються

  3. Модель економічного розвитку України як країни з транзитивною економікою

Список використаних джерел

Курсова робота «Економічний розвиток України»

План


Вступ

  1. Економічний розвиток: сутність, зміст та основні показники

  2. Динаміка процесів економічного розвитку в Україні

  3. Механізми управління економічним розвитком в Україні

Висновки

Список використаних джерел



Магістерська дипломна робота «Державне регулювання економічного розвитку»

Об’єкт — процеси економічного розвитку

Предмет — державне регулювання економічного розвитку

План


Вступ

Розділ І. Теоретичні основи державного регулювання економічного розвитку



    1. Економічний розвиток: змістова характеристика

    2. Концептуальні основи регулювання процесів економічного розвитку макросистеми

    3. Світовий досвід державного регулювання економічного розвитку

Розділ ІІ. Аналіз соціально-економічної ситуації в Україні

2.1. Оцінка рівня економічного розвитку національної економіки

2.2. Механізми управління економічним розвитком в Україні

2.3. Національні нормативно-правові засади державного регулювання економічного розвитку

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення державного рулювання економічного розвитку


    1. Система пріоритетів економічного розвитку в Україні

    2. Напрямки удосконалення механізмів державного регулювання економічного розвитку

    3. Моделювання процесів економічного розвитку України: сценарний підхід

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

VIIІ. Особливості написання та оформлення звіту про проходження виробничої практики




    1. Загальні положення щодо проходження практики

Згідно з навчальним планом підготовки магістрів за програмою «Державне управління економікою» студенти проходять переддипломну практику в державних установах, діяльність яких пов’язана з виконанням функцій, пов’язаних з державним управлінням економікою країни, окремого регіону чи галузі національного господарства. Головними з цих баз є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Міністерство фінансів України, Київська міська та Київська обласна державні адміністрації. Крім того, як бази практики використовуються Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики, тощо.

Мета практики - поглибити й закріпити теоретичні знання, одержані в процесі навчання, оволодіти навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності на посадах, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра за програмою «Державне управління економікою», здобути навички науково-дослідної роботи щодо розв’язання актуальних проблем розвитку національної економіки.

Програмні завдання для вивчення на базі практики:

  1. ознайомитися з функціональним призначенням державної установи в системі державного управління відповідно до основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;

  2. ознайомитися з організаційною структурою державної установи, завданнями організації (установи) в цілому, а також певного підрозділу зокрема;

  3. вивчити особливості збору та обробки інформації як об’єкту управлінської діяльності спеціалістів підрозділу;;

  4. визначити механізми, інструменти та організаційно-управлінські заходи, за допомогою яких державна установа реалізує поставлені перед нею завдання;

  5. дослідити взаємозв’язки організації із зовнішнім середовищем (підприємствами, населенням, міжнародними організаціями);

  6. визначити результативність рішень управлінської діяльності державної установи на підставі характеристики соціально-економічних процесів за конкретними показниками аналізу відповідних чинників та результатів реалізації державних програм;

  7. обґрунтувати методи та способи вдосконалення сучасної практики державного управління економікою;

  8. підібрати необхідну інформацію для виконання індивідуальних завдань на практику та написання магістерської дипломної роботи.

Результати проходження практики студенти оформляють у вигляді письмового звіту про виконання індивідуальних завдань на практику, який подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. Зміст індивідуальних завдань на практику для кожного студента залежить від специфіки діяльності конкретної державної установи (бази практики) і підпорядковується темі магістерської дипломної роботи. Індивідуальні завдання на практику для кожного студента розробляються керівником практики від університету. Ці завдання доводяться до відома кожного студента на початку практики. Завдання може і повинен відредагувати керівник від бази практики. Зразок заповненого індивідуального завдання подано в додатку К.


    1. Структура, зміст та обсяг звіту

Звіт з практики має наступну типову структуру:

І. Вступ (визначення мети та завдання практики (1 сторінка)).

ІІ. Основна частина (до 30 сторінок) (виконання індивідуального завдання на практику) - результати виконання індивідуального завдання від університету, яке охоплює:

2.1. Загальна характеристика державної установи (до 5 сторінок), зокрема:



  • основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;

  • організаційно-управлінської структури, зв’язків з іншими органами державного управління, підприємствами та організаціями;

  • завдань та функціональних обов’язків спеціалістів підрозділу;

  • обов’язків та прав державних службовців підрозділу (провідного спеціаліста, головного спеціаліста) відповідно до посадових інструкцій).

2.2. Характеристику сфери управлінської діяльності державної установи (в межах компетенцій відповідного структурного підрозділу (управління, відділу), яка включає (до 10 сторінок):

  • аналітичний огляд основних показників, які характеризують об’єкт управління;

  • моніторинг управлінського інструментарію, технології, методики, програми та т.ін.);

  • оцінку ефективності управлінських заходів.

2.3. Пропозиції щодо вдосконалення системи менеджменту державної установи – бази практики, зокрема обґрунтування необхідних змін (до 5 сторінок):

  • організаційної структури державної установи;

  • інформаційного, нормативного та правового забезпечення;

  • механізму взаємодії з іншими державними установами

  • інших управлінських характеристик державної установи.

2.4. Результати виконання індивідуального завдання від бази практики, яке передбачає характеристику виконаного студентом самостійного завдання, визначеного керівником практики від державної установи, яка передбачає розкриття (до 10 сторінок):

  • особистого внеску студента у підготовку управлінських чи аналітичних документів (стратегій розвитку, підготовку звітів, аналізів, планів, прогнозів чи інших), які розробляються державною установою;

  • набутих професійних знань в результаті особистої участі студента у засіданнях, зборах, семінарах та інших заходах, що проводяться державною установою;

  • отриманих практичних вмінь від участі студента у оновленні комп’ютерних баз даних, збору та систематизації різних інформаційних документів, якими оперує в своїй діяльності державна установа;

  • інших компетенцій та переваг, що були отримані студентом під час практики.

ІІІ. Висновки (щодо набутих студентом вмінь та навичок під час проходження практики (1 сторінка)).

ІV. Список використаних джерел.

V. Додатки (виконане особисто студентом завдання за дорученням керівника від бази практики, нормативно-правові документи (за необхідності) тощо).

Починається звіт звичайно титульним аркушем (додаток Б6) та змістом роботи.

Обсяг звіту — до 35 сторінок.
8.3. Порядок захисту та критерії оцінювання

Правильно оформлений звіт подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. До звіту додається щоденник практики. Після завершення переддипломної практики оформлений щоденник повинен містити записи студента, відгуки та підписи керівників практики, а також печатку підприємства. Без заповненого щоденника студент не допускається до захисту практики.

Звіт з практики повинен бути пов'язаний з магістерською дипломною роботою та прикладним дослідженням, які виконує студент.

Підсумки виконання індивідуальних завдань на практику підбиваються під час захисту звіту перед комісією, яку призначає завідувач кафедри. Попередньо студент має ознайомитися з висновками керівників практики. Керівники від бази практики та від кафедри можуть максимально оцінити роботу студента у 20 та 40 балів відповідно. За результатами захисту студент може отримати ще 40 балів і сумарна оцінка звіту студенту виставляється за 100-бальною шкалою (табл.5.1). В оцінюванні захисту звіту враховуються такі критерії, які наведено в додатку Л.



ДОДАТКИ

Додаток А

Групування основних періодичних видань

Спеціалізація \ спрямування

Назва видання

Фахові видання зі спрямуванням у фундаментальні дослідження

Вісник академії економічних наук України

Вісник Національної академії наук України

Вопросы экономических наук

Вопросы экономики

Економічна теорія

Журнал Європейської економіки

Проблемы науки

Экономика и математические методы

Экономическая теория

Экономические науки

Экономический журнал Высшей Школы Экономики

Фахові видання зі прикладним спрямуванням

Актуальні проблеми економіки

Вісник Національної Української Академії державного управління при Президентові України

Вестник Московского государственного университета. Серия Экономика

Держава та регіони: Серія Економіка

Держава та регіони: Серія Державне управління

Економіка і прогнозування

Економіка України

Продовження додатку А






Международная экономика

Международная экономика и международные отношения

Общество и экономика

Проблемы теории и практики управления

Регіональна економіка

Российский экономический журнал

Фінанси України

Економіст

Экономика и математические методы

Видання, в яких публікуються нормативні документи, підзаконні акти

Урядовий кур’єр

Вісник Верховної Ради України

Голос України

Видання, аналітичного спрямування

Вопросы статистики

Математическое моделирование

Статистика України

Висвітлення останніх подій

День

Дзеркало тижня

Коммерсант

The economist

Публіцистичні видання, в яких публікуються результати фундаментальних та прикладних досліджень

Вокруг света

Esquire

Додаток Б1

Зразок титульної сторінки реферату

Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра макроекономіки та державного управління
Реферат

з дисципліни « »

на тему
студента (ки) -го курсу спеціальності


(Прізвище, ім’я, по батькові)


Науковий керівник

(Науковий ступінь, звання) (Прізвище, ініціали)

м.Київ — 20 ___рік

Додаток Б2



Зразок титульної сторінки есе

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра макроекономіки та державного управління



Есе
з дисципліни « »

на тему
студента (ки) -го курсу спеціальності


(Прізвище, ім’я, по батькові)


Науковий керівник

(Науковий ступінь, звання) (Прізвище, ініціали)

м.Київ — 20 ___рік

Додаток Б3



Зразок титульної сторінки курсової роботи з дисципліни
Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


Кафедра макроекономіки та державного управління


Каталог: userfiles -> Faculty of Economics and Administration -> kmdu%20fetau
userfiles -> Державний вищий навчальний заклад
kmdu%20fetau -> Державний вищий навчальний заклад
userfiles -> Технічні характеристики інтерактивних дошок
userfiles -> Реферат як форма індивідуального завдання
userfiles -> Шевченко очима молоді До 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка
kmdu%20fetau -> Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів для студентів спеціальності 6601/2 «Менеджмент державних установ»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка