Методичні рекомендації щодо організації роботи у мережевих педагогічних спільнотах веб-порталу «Освіта Рівненщини»


Тематична оцінка не підлягає коригуванню



Сторінка3/3
Дата конвертації09.11.2017
Розмір4.94 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка коригуванню не підлягає.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, проаналізувати звуки, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну) тощо). З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото), добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки, підготовка до презентації, аналіз традиції, створення імпровізації (візуальної, вокальної, інструментальної, ритмічної, мелодичної).

Допрофільна підготовка учнів

та поглиблене вивчення предметів галузі «Мистецтво»

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність.

Важлива роль у допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерної графіки, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

Із новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує нові навчальні програми, інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітньої галузі «Мистецтво» в шкільному навчально-виховному процесі.

Результатом навчання учнів у школі в галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалася мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складових естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватися у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.



Анатолій ТРОФІМЧУК,

завідувач кабінету фізики

Рівненськог ОІППО,
Андрій ВИБАЧ,

головний спеціаліст управління освіти і науки

Рівненської ОДА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Нова структура фізичної освіти передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи закінченого курсу фізики, що включає всі елементи базових знань про явища природи, розкриває суть фундаментальних наукових фактів, гіпотез, понять і законів фізики, їхній історичний розвиток.

У старшій школі загальноосвітня підготовка буде здійснюватися на засадах профільного навчання, де зміст фізичної освіти та вимоги до його засвоєння будуватимуться за трьома рівнями – рівень стандарту, академічний і профільний, що відображається у відповідних навчальних програмах.

Згідно з наказом МОН № 297 від 17.05. 2005 р. (див. сайт кабінету фізики РОІППО www.kabfiz-roippo.at.ua розділ «Нормативні документи» «Накази»), календарне планування навчального матеріалу вчителі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм, розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму. У спецвипуску “Фізика для фізиків” № 6 наведено планування навчального матеріалу для 7-9 класів та 10-11 класів за рівнем стандарту, академічним та профільним рівнями. Оскільки календарне планування, наведене у даному спецвипуску, повністю відповідає тексту навчальної програми, то вчителям немає потреби його передруковувати чи переписувати.

За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена та використовуватись як на подовження часу опанування змістом обраної програми, так і на вивчення певних спецкурсів та факультативів відповідно до обраного профілю. У першому випадку вчитель має право самостійно змінювати послідовність вивчення окремих питань посеред теми, перерозподіляти години на вивчення окремих тем у межах річної кількості годин (лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-349 від 20.05.13). У другому випадку вчитель повинен орієнтуватися на збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії (Харків: Видавнича група «Основа», 2009). Тематика запропонованих у збірнику програм наведена у журналі «Фізика для фізиків» № 3 2010 р, а із самими програмами можна ознайомитися на сайті кабінету фізики РОІППО у розділі «Навчальні програми». Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором у міських загальноосвітніх навчальних закладах становить 8, у сільських – 4 учні (наказ Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002).

За рішенням навчального закладу облік занять із курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів чи груп учнів. При цьому слід зазначати, з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради (лист Мінстерства освіти і науки України № 1/9-349 від 20.05.13).

Згідно з додатком 13 до наказу Міністерства освіти і науки України № 834 від 27.08. 2010 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня», дозволяється створення в однокомплектних навчальних закладах профільних груп, де відводиться 2 год на вивчення фізики всім класом (рівень стандарту) і 4 год у профільній групі (2+4=6 год, профільний рівень). Досвід показав, що така форма роботи себе не виправдовує. Неможливо спланувати навчальний матеріал так, щоб для учнів профільної групи було доповнення, більш поглиблене вивчення навчального матеріалу, який вивчався усім класом. Тому в тих закладах, які створюють профільні групи, рекомендуємо вивчати фізику окремо в групі суспільно-гуманітарного напрямку (2 год, рівень стандарту) і окремо в групі фізико-математичного напрямку (4-5 год, залежно від допустимого фінансування). Планування навчального матеріалу здійснювати за програмою академічного рівня, збільшивши кількість годин на розв’язування задач, більш ґрунтовного опанування окремих тем, або за програмою профільного рівня, зменшивши час на вивчення матеріалу, який пропонується лише для цього рівня.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки № 99 від 18.02.08 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням окремих предметів», класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення, з урахуванням нахилів, здібностей і побажань дітей та згоди їхніх батьків або осіб, що їх замінюють. Рішення про формування класів із поглибленим вивченням одного чи кількох навчальних предметів приймається педагогічною радою за рекомендацією ради навчального закладу і затверджується наказом керівника закладу.

Для таких класів у 2008 році створено навчальну програму з фізики, що передбачає вивчення предмета у 8-9 класах по 4 години на тиждень. Із програмою можна ознайомитися на сайті кабінету фізики РОІППО у розділі «Навчальні програми».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від № 834 27.08. 2010 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня», навчальний предмет “Астрономія” входить до інваріантної складової навчальних планів у 11-му класі. У рівні стандарту та академічному рівні на вивчення астрономії відводиться 0,5 тижневих годин, у профільному рівні (фізичному) – 1 година. У всіх інших профілях природничого напрямку (фізико-математичний, біолого-фізичний тощо) відводиться 0,5 тижневих годин. Календарне планування з астрономії наводиться у спецвипуску «Фізика для фізиків» № 6. З огляду на те, що в Україні проводиться олімпіада з астрономії, рекомендуємо цей курс вивчати у І семестрі.

Програма рівня стандарту, академічного рівня передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою. Разом із тим, практика свідчить, що доцільно провести комбіноване практичне заняття, на якому показати будову карти зоряного неба (зокрема особливості відображення на ній небесних світил, використання небесних координат) та прийоми роботи з такою картою. У другій частині практичного заняття бажано продемонструвати учням вигляд зоряного неба в ділянці північного полюса світу (сузір'я Малої та Великої Ведмедиць, Полярна зоря тощо), а також у різні пори року. Готуючись до проведення такого комбінованого практичного заняття, доцільно використовувати програмно-педагогічний засіб "Бібліотека електронних наочностей з астрономії. 11 клас".

Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 371від 05.05.2008 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ «Нормативні документи» «Накази»).

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та Державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів: із знання теорії, вмінь розв’язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини. Матеріал для даних видів робіт доцільно брати із „Завдань для тематичного контролю. Фізика. 7-10 класи” (авторів Левшенюка Я.Ф. та ін.), схваленого для використання у навчально-виховному процесі.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів із тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належати: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 496 від 03.06.2008 (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ «Нормативні документи» «Інструкції»), тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати.

Орієнтована мінімальна кількість тематичних оцінювань наведена в календарному плануванні (див. спецвипуск “Фізика для фізиків”, № 6).

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семестрової та річної оцінок слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів із предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення лише семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Семестрові та річні роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.

Річна оцінка коригуванню не підлягає і виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Наприклад:

04

/



09

07

/



09

Поточні

27

/

09



Тематична

28

/



09



І семестр

Скоригована



ІІ семестр

Скоригована

Річна

ДПА




8

8 7 8 8

8

8







8







9




9







н

8 7 8 8

7

7







7







8




8

9




9

8 9 9 9

8

9







9







8




8







7

9 7 8 8

н

8







8







7

8

8







н

7 9 8 8

н/9

9







9







9




9







7

7 8 7 8

н/7

7







7

8




6

7

7

8




н

н н н н

н

н/а







н/а

6




6




6







н

н н н н

н

н/а







н/а







н/а




н/а






Дата

Тема уроку

Завдання додому

04/09


Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Електричне поле. Напруженість електричного поля.



07/09


Інструктаж із БЖД.

Л.Р.1 “Дослідження взаємодії електризованих тіл”





27/09


Підсумковий урок

(контрольна робота)






Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

Із метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу, інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організовуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованих учителем письмових робіт і містити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких випадках учитель позбавляється необхідності проводити повторні письмові роботи. Річні контрольні роботи за весь курс навчання у даному класі дирекція навчального закладу має право проводити, якщо наказом передбачено повторення навчального матеріалу в кінці ІІ семестру.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом «ДПА» після колонки з надписом «Річна» без зазначення дати.

До додатка до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та результати Державної підсумкової атестації.

Звертаємо увагу, що відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН № 1/9-61 від 06.02.2008 р.), наприкінці року оцінюванню підлягає й проведення навчальної практики (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ «Нормативні документи» «Листи»). Директор закладу освіти своїм наказом затверджує чіткий графік проведення навчальної практики, особливості її оцінювання, кількість годин, які відводяться на той чи інший предмет, відповідальних осіб. Зміст і дата проведення занять навчальної практики обліковуються в класних журналах на окремих, спеціально відведених сторінках. Оцінка за навчальну практику виставляється в класному журналі, а також виокремлюється відповідним рядком у табелі успішності учня.

Основою для формування методологічних знань в учнів повинна стати експериментальна частина курсу фізики, спрямована як на формування навиків роботи з фізичними приладами, так і на вміння фіксувати та описувати результати досліджень, робити висновки на підставі встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Демонстраційний експеримент, наведений у програмі, є обов’язковим для виконання вчителем. Опис дослідів, які вчитель повинен демонструвати в 7-9 класах у І семестрі, наведено в журналі «Фізика для фізиків» № 2 за 2010 р., в ІІ семестрі – у журналі «Фізика для фізиків» № 4 за 2010 р.

У програмі особливу увагу звернено на формування практичних навичок школярів, запропоновано достатню кількість лабораторних робіт.

Залежно від змісту діяльності учнів ці лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

– короткочасна лабораторна робота, наприклад “Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник)”, “Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору”, “Вимірювання частоти обертання тіл” тощо;

– фронтальна лабораторна робота;

– пошуково-конструкторська лабораторна робота, наприклад “Складання найпростішого оптичного приладу”, “Конструювання динамометра”, виконання якої може здійснюватися як на уроці під керівництвом учителя, так і в домашніх умовах;

– пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання, наприклад “Дослідження явища дифузії в рідинах і газах” тощо.

Учитель може замінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази фізичного кабінету, об’єднувати деякі лабораторні роботи, що повинно бути відображено у календарних планах.

Розвитку пізнавального інтересу, творчих та інтелектуальних здібностей учнів сприяють домашні завдання до лабораторних робіт, які спрямовані на спостереження певного явища, постановку дослідження на обладнанні, пристроях побутового призначення, конструювання пристроїв для отримання підтвердження певних теоретичних обґрунтувань.

З огляду на те, що деякі лабораторні роботи з навчальної програми з фізики спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів із будовою пристроїв та у деякій мірі мають репродуктивний характер, то за вибором учителя вони можуть не оцінюватися. Наприклад, залежно від постановки роботи можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи:



  • 7 клас: “Фiзичний кабiнет та його обладнання. Пра­вила безпеки у фiзичному кабiнетi”, “Дослідження явища дифузії в рідинах і газах”, “Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору”, “Складання найпростішого оптичного приладу”.

  • 8 клас: “Вимірювання частоти обертання тіл”,“Вивчення характеристик звуку”, “Конструювання динамометра”, “Вимірювання сил за допомогою динамометра. Вимірювання ваги тіл”, “Вимірювання температури за допомогою різних термометрів”, “Визначення ККД нагрівника”.

  • 9 клас: “Дослідження взаємодії заряджених тіл”, “Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії”, “Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань”.

Рівень стандарту

  • 10 клас: "Вимірювання сил".

  • 11 клас: "Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом", "Спостереження інтерференції та дифракції світла".

У програмі 10-11 класів академічного та профільного рівнів у дужки взяті питання, які вчитель може винести на оглядове або самостійне опрацювання. Також сюди відносяться і окремі лабораторні роботи. Дані роботи рекомендуємо винести на самостійне виконання або виконати вчителем демонстраційно, а учням описати спостережувані явища чи зробити відповідні розрахунки. Ці роботи можна не оцінювати.

Академічний рівень.

  • 10 клас: "Дослідження руху тіла по колу", "Вимірювання сил", "Вимірювання коефіцієнта тертя", "Дослідження пружного удару двох тіл" (у зошитах для лабораторних робіт дана тема замінена на "Вивчення закону збереження механічної енергії").

  • 11 клас: "Дослідження взаємодії електризованих тіл", "Дослідження електричного кола з напівпровідниковим діодом", "Дослідження магнітних властивостей речовини" (у зошитах для лабораторних робіт вона замінена на роботу "Спостереження дії магнітного поля на струм").

Можна також не оцінювати роботи: "Спостереження інтерференції світла", "Спостереження дифракції світла".

Профільний рівень

Роботи, які вказані для академічного рівня, а також:



  • 10 клас: "Вимірювання середньої швидкості руху тіла", "Оцінювання розмірів молекул", "Калориметричний метод вимірювання".

  • 11 клас. "Дослідження термісторів", "Вивчення транзисторів та інтегрованих напівпровідникових приладів (схем)", "Вивчення будови електровимірювальних приладів магнітоелектричної системи", "Вивчення будови електродвигуна постійного струму".

Наведений перелік робіт фізичного практикуму, тривалістю 1 або 2 год, є орієнтовним і може бути змінений учителем на власний розсуд у межах годин, зазначених програмою. У школах, де відсутнє необхідне обладнання для проведення лабораторного практикуму, передбаченого програмою, дозволяється проведення робіт із доступним обладнанням.

Під час проведення лабораторних робіт та робіт фізпрактикуму в 10-11 класах особливу увагу слід звернути на обчислення похибок вимірювань (див. журнал «Фізика для фізиків» № 3 за 2010 р.).

У класах фізико-математичного профілю лабораторні роботи можуть виконуватися у вигляді практикуму, а роботи практикуму – фронтально. Поділ лабораторних робіт на фронтальні та лабораторні має умовний характер.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах № 1/9 – 529. від 27.12. 2000 р. (див. сайт кабінету фізики РОІППО, розділ «Нормативні документи» «Листи»). Потрібно звернути увагу на такі моменти:



  • у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики;

  • кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));

  • контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

  • зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а у випадку відсутності такого – в учителя протягом усього навчального року;

  • бал за ведення робочих зошитів у журнал не виставляється.

Перелік рекомендованої літератури в навчально-виховному процесі буде надруковано в “Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України”. Поряд із підручниками, що наведені в переліку в навчальних закладах, дозволяється використовувати підручники та посібники, видані за попередні роки та рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Кабінет фізики навчального закладу повинен відповідати вимогам Положення про навчальні кабінети (наказ МОН України № 601 від 20.07.2004) та Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНмолодьспорту № 1423 від 14.12. 2012 року) (див. спецвипуск “Фізика для фізиків № 4, сайт кабінету фізики РОІППО, розділ «Нормативні документи» «Положення»). Нагадуємо, що в перелік основних документів кабінету входять:

– акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті фізики;

– паспорт кабінету фізики;

– інвентарна книга;

– матеріальна книга;

– журнал проведення інструктажів із безпеки життєдіяльності;

– інструкція з безпеки для кабінету фізики.

Звертаємо увагу на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України № 304від 18.04.2006 “Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680, та інструктивно-методичних матеріалів «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОН молодьспорту України № 1/9-72 від 01.02.2012 р.).

Згідно з наказами та матеріалами проводяться такі інструктажі:

– первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті (на першому уроці кожного навчального року). Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті (питання, з якими вчитель повинен ознайомити учнів, рекомендуємо взяти з курсу БЖД, який викладається у школі, і погодити з учителем, який веде даний предмет);

– первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізпрактикуму, який реєструється в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку (примірні інструкції для проведення даного інструктажу наводяться в спецвипуску № 1 «Фізика для фізиків», а також у зошитах для лабораторних робіт. Учитель при проведенні даного інструктажу наголошує на тих питаннях інструкції, які стосуються даної лабораторної роботи чи роботи фізпрактикуму);

– позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж, у разі нещасних випадків за межами закладу освіти під час проведення екскурсій. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів, що зберігається в кожному кабінеті;

– цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Під час проведення первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності на початку занять у кабінеті учнів потрібно ознайомити з інструкцією з безпеки для кабінету фізики, яка розміщена на стенді, затверджена директором школи і повинна оновлюватися не рідше як один раз на 5 років.

Більш детально з організацією навчання і перевірки знань із безпеки життєдіяльності можна ознайомитися у спецвипуску № 4 “Фізика для фізиків” (2013 р.) та на сайті кабінету фізики Рівненського ОІППО.




Віра ФУРМАН,

завідувач кабінету суспільних предметів Рівненського ОІППО
Олена ПИШКО,

методист кабінету суспільних предметів Рівненського ОІППО
Алла ГОРЕЦЬКА,

методист кабінету суспільних предметів Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ

СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО СПРЯМУВАННЯ
ІСТОРІЯ

У межах навчального предмета «Історія України» в 5 класах у загальноосвітніх навчальних закладах України з 2013-14 н. р. вивчатимуть курс Вступ до історії. Цей курс є пропедевтичний, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів. Мета, завдання й зміст курсу ґрунтуються на засадах, сформульованих у Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»), а саме: «метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу».



Мета, завдання та зміст курсу

З огляду на вищезазначене основною метою курсу є створення умов для успішного опанування учнями наступних систематичних курсів історії України та всесвітньої історії.

П’ятикласники вперше ознайомлюються з навчальним предметом «Історія», тому головними завданнями курсу є:


  • формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження;

  • розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації щодо його вивчення.

Крім того, курс передбачає розв’язання низки загальнодидактичних завдань із розвитку пізнавальних можливостей та особистісних якостей учнів.

Зміст пропедевтичного курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:



  • знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле;

  • застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік зі століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті;

  • знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом;

  • зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого.

У новій чинній програмі зазначено кількість годин на вивчення курсу (загалом – 35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено години для уроків узагальнення, тематичної перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок учнів, уроку підсумкового узагальнення та практичних занять. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки в програмі сформульовано як перелік умінь та навичок, що їх мають набути учні в процесі вивчення кожної теми. Наприкінці курсу обов’язково передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, що дає змогу створити конкретні образи історичних епох та сформувати чіткі просторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10-11 років, в учнів формуються первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому, про історичний час і простір, про що саме та про кого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів, – як письмовими, так і візуальними, а також речовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичне середовище.

Курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Відібраний та запропонований у підручниках матеріал про події, явища, історичні персонажі тощо не є вичерпним і може доповнюватись учителем за умови його збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії, так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

«Вступ до історії» складається з трьох розділів, які дають змогу учням послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння, що становлять основу подальшої історичної освіти школярів.

Перший розділ «Звідки і як історики довідуються про минуле» передбачає ознайомлення на рівні уявлень з поняттями:


  • «історичний час» та одиниці і способи його вимірювання, формування початкових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій у часі, про співвідношення року зі століттям;

  • «історичний простір», формування початкових умінь працювати з історичною картою, її легендою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею;

  • «історичні джерела», їх види та особливості, формування початкових умінь працювати з різними видами джерел.

Другий розділ «Про що і про кого розповідає історія» знайомить учнів із важливими подіями з історії України та видатними історичними особистостями у хронологічній послідовності.

Інформація третього розділу «Що історичні пам’ятки розповідають про минуле» спрямована на формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання і пам’ятки українського народу.

За результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметних компетентностей:

– позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

– орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів;

– свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях;



  • отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення;

– на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями характеризувати її на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності;

– описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.


Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми та методи навчання історії в 5 класі, а також зміст історичної освіти повинні обов’язково узгоджуватися з віковими особливостями учнів. Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань.

Із метою набуття школярами історичної та інших компетентностей і відповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття. Такі заняття в курсі історії мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями під час екскурсій). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних джерел, насамперед наведених у підручнику, адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріалу, розвитку уяви та допитливості наповнюють зміст яскравістю та образністю. Водночас, джерело, запропоноване для опрацювання п’ятикласникам, має бути лаконічним, простим і зрозумілим.

Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від віку та пізнавальних можливостей. Матеріали до практичних занять і методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів мають бути подані в підручниках. Порядок проведення практичних занять і оцінювання їх результатів та наявність домашнього завдання після нього залишається у компетенції вчителя.



Уроки узагальнення до окремих розділів та урок узагальнення до курсу мають на меті допомогти учням систематизувати вивчене, відрефлексувати процес навчання і повернутися до найскладніших моментів теми, курсу, піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використати міжкурсові та міжпредметні зв’язки. Елементарність, початковість курсу зумовлює певні труднощі в проведенні уроків узагальнення. Під час таких уроків акцент має бути перенесений на вміння учнів, тож кожна наступна тема повинна відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь. Варто пам’ятати, що від п’ятикласників не вимагається тлумачення тих історичних понять, вивчення яких передбачено програмою у старших класах, відповідати на запитання, що вимагають системних знань і багатшого життєвого досвіду.

Принципове значення для організації навчання історії в 5 класі мають активні та інтерактивні методи. Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні можуть шукати відповідь на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх, додержуючись інструкцій підручника.

Роботу з підручником потрібно чергувати з коротким викладом (розповіддю) вчителя, роботою із зошитом. З огляду на вікові особливості п’ятикласників розповідь учителя не повинна мати нічого спільного з лекцією, а уроки жодною мірою не повинні зводитися тільки до читання й переказування тексту підручника. Немає потреби переповідати той матеріал, що викладений у підручнику, як і не потрібно ускладнювати виклад додатковою інформацією. Роль учителя – організувати бесіду навколо питань, що вивчаються у контексті теми чи розділу. На перших етапах навчання бесіда передує читанню, згодом читання передує бесіді. У бесіді обов’язково слід використовувати елементи міркування, запитання вчителя й відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок. Слово вчителя має бути образним та емоційним, воно повинно апелювати до особистісного досвіду п’ятикласників.

Обов’язковою умовою успішного навчання історії в п’ятому класі є різноманітна самостійна робота учнів. Обов’язковим також для дітей цієї вікової категорії є актуалізація знань і життєвих уявлень, повторення та закріплення вивченого на уроці. Отже, плануючи урок, потрібно обов’язково передбачити час на ці етапи, скориставшись для цього відповідними завданнями підручника.

З-поміж активних методів навчання заслуговують на увагу ігрові форми. Під час вивчення курсу може йтися як про створення окремих, епізодичних ігрових ситуацій, так і про застосування ігрових моделей навчання. Варто ширше використовувати уроки-екскурсії, наприклад, до місцевого музею чи історичної пам’ятки. Доречними будуть й ігри-подорожі чи ігри-дослідження, які можна сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й одним уроком.
Забезпечення курсу навчально-методичною літературою

Пропедевтичний курс «Вступ до історії» укомплектований підручниками — переможцями Всеукраїнського конкурсу підручників для 5 класу загальноосвітньої школи: В. Власова (видавництво «Генеза») та О. Пометун, І. Костюк, Ю. Малієнко (ВД «Освіта»).

Особливістю підручника В. Власова є те, що всі структурні елементи навчальної книги, як-от: текстові (основний текст, пізнавальні рубрики з фрагментами історичних документів) та позатекстові (апарат організації засвоєння та контролю, ілюстративний матеріал), зорієнтовані на формування предметних компетентностей, а також на організацію рефлексивної діяльності, активну комунікацію та співпрацю учнів у навчанні.

Опрацьовувати основний текст у підручнику В. Власова запропоновано таким чином: до кожного пункту параграфа сформульовано завдання на розвиток критичного мислення з використанням інтерактивних методик. Учням пропонується у парах, групах чи в загальному колі 1) передати зміст прочитаного трьома реченнями; 2) запропонувати до тексту інші назви: такі, які б передавали зміст тексту, втілювали б його основну думку, були б образними; 3) дібрати один іменник, два прикметники, три дієслова, які б розкривали зміст прочитаного; 4) сформулювати за змістом тексту 3-5 запитань, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, і 1 запитання Чому?, по черзі дати відповіді на них; 5) скласти розповідь; 6) намалювати ілюстрацію; 7) запропонувати відповідь на проблемне питання тощо.

Кожен параграф має блок чітко сформульованих питань і таких, що дозволяють учневі вловити суть проблеми, націлюють його на самостійне осмислення й аналіз явищ та подій минулого. Після назви уроку вміщено основні питання, які опрацьовуватимуться, та сформульовано навчальні цілі відповідно до компетентнісно орієнтованого підходу у вигляді очікуваних результатів. Наприкінці параграфа пропонується оцінити знання й уміння учнів відповідно до передбачуваних цілей уроку з допомогою рубрики «Перевірте себе». Це дає змогу досягти завершеності навчального процесу в межах уроку. Кожен урок завершує завдання рубрики «Рефлексія».

В основу підручника О. Пометун, І. Костюк, Ю. Малієнко закладено ідею активного залучення п’ятикласників до пізнання історії на всіх етапах уроку. Це реалізується через систему навчальних завдань, які спрямовують пізнавальну діяльність учнів на усвідомлення того, як минуле представлене в різних історичних джерелах та на розуміння основних подій вітчизняної історії. Важливим елементом роботи учнів із текстом підручника є цілеспрямована робота з історичними поняттями, мета якої – прищепити уважне ставлення до мови та історії як сфери наукових знань. Оскільки процес пізнання історії у п’ятикласників тільки розпочинається, авторами розроблені алгоритми роботи із джерелами, що забезпечуватиме набуття учнями важливих первинних дослідницьких навичок роботи з доступними джерелами знань, зокрема адаптованими уривками з історичних творів, ілюстраціями, картами, фотографіями, зображеннями культурно-історичних пам’яток тощо. Водночас тлумачення основних понять курсу, висвітлення складних історичних явищ оптимально поєднує науковість і доступність.

Методичні пропозиції вчителям поєднують традиційні форми проведення уроку та інтерактивні, що максимально відповідає віковим особливостям учнів. Детально розписані практичні роботи допоможуть педагогам правильно організувати їх проведення, учням дослідити окремі питання історичного минулого України, поєднати розуміння національної історії з історією рідного краю на локальному рівні.

Особливістю підручника є забезпечення європейського контексту у викладі історії України, що дозволить учням побачити історію своєї держави на тлі загальних історичних процесів.


Оцінювання навчальних досягнень учнів

Історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, джерелами та адаптованою історичною картою. У компетенції вчителя залишається створення таких навчальних ситуації, які максимально сприяють досягненню учнями очікуваних результатів навчання, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем.

У п’ятому класі написання рефератів не передбачено. Водночас варто оцінкою заохочувати учнів до читання додаткової історичної літератури, до підготовки та участі у позаурочних тематичних заходах. Бали достатнього та високого рівнів з історії може отримати п’ятикласник, який знаходить відповіді на запропоновані вчителем чи у підручнику запитання; складає простий план тексту і невелике історичне повідомлення; вміє виокремлювати історичну інформацію, тобто розповідає, про яку історичну подію чи постать йдеться, вміє сформулювати одне-два запитання до тексту та супутніх зображень, демонструючи рівень розуміння запропонованої інформації; позначає на лінії часу запропоновані дати, співвідносить їх зі століттями або їх частинами; знаходить на історичній карті місця найвизначніших подій тощо.

Варто пам’ятати, що перше знайомство з історією має бути цікавим, розвивальним, зрозумілим і доступним (і вочевидь, не завжди легким!). Толерантність, урахування історичної поліконфесійності і багатонаціональності українського суспільства, увага до освітніх запитів учнів допоможуть учителям зробити уроки історії уроками об’єднання і взаємоповаги.

Особливої уваги вчителів історії всіх класів потребує вивчення пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва. Традиційно зображення пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва залучають до предметної наочності – таких пам’яток матеріальної культури або їхніх реконструкцій, які дають змогу на основі безпосереднього сприйняття створювати в учнів достовірні зорові образи історичного минулого. Такі зображення служать опорою для розкриття сутності історичних явищ, дають змогу конкретизувати історичні факти, сприяючи формуванню історичних понять, розвитку дослідницьких умінь, пізнавального інтересу до минулого. Окрім того, пам’ятки архітектури виконують роль первинних джерел історичних знань школярів, адже вони справжні, документальні пам'ятки історії й культури досліджуваної епохи.

Із метою виконання вимог програми історії, наприклад, характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх, комісією з історії Науково-методичної Ради МОН України було ухвалено Переліки пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва з історії України і всесвітньої історії, обов’язкові для розпізнавання учнями (переліки будуть надруковані у фахових виданнях).

Наявність переліків не означає, що вчителі на відповідних уроках не повинні звертатися до інших пам’яток, особливо якщо йдеться про уроки історії рідного краю, які мають невичерпний потенціал для залучення прикладів культурної взаємодії, формування толерантності та поваги до інших народів і їхнього культурного надбання.

Інформуємо також, що Міністерство рекомендує серед інших курсів вивчати курс за вибором «Культура добросусідства» (автори Араджионі М.А., Смірнов О.К.), що сприяє поглибленню знань учнів із питань багатокультурності, історії, географії, культури та традицій народів рідного краю. Курс має позитивний вплив на розвиток міжкультурної освіти, виховної роботи, профілактику ксенофобії й зниження конфліктного потенціалу в освітньому середовищі.

Для учнів 6-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства №1/9-426 від 01.06.2012 року «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
ПРО ВИВЧЕННЯ КУРСІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ

У 2013 -2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Формування духовного світу дітей та молоді, духовності як провідної якості особистості – важливе і складне завдання. Особливої актуальності воно набуває сьогодні, коли складності соціально-економічного й політичного розвитку країни у попередні роки боляче вразили молодь. Серед дітей та молоді падає духовність, зріє зневіра у моральних орієнтирах у повсякденному житті. Засоби масової інформації та комунікації дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, нерідко потураючи культам сили, зброї, моральному релятивізму і конформізму.

У ситуації гострого дефіциту ціннісних установок і орієнтацій релігійні й моральні цінності, які є основою гуманістичних цінностей, відіграють дедалі вагомішу роль у сучасному вихованні дітей та молоді. Отже, виникає гостра потреба в залученні християнських цінностей до процесу виховання дітей, визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів формування духовності на їх основі, які разом з іншими складовими сприятимуть розвитку і формуванню духовної високоморальної особистості, майбутнього громадянина України.

На сьогодні курси духовно-морального спрямування мають максимальне навчально-методичне забезпечення. Створено та видрукувано концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морально спрямування, програми, підручники, методичні посібники для вчителів, робочі зошити, хрестоматії для учнів із християнської етики та інших курсів духовно-морального спрямування.

Якщо у 2005 році не було жодного підручника, який би мав гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки» і відповідав би сучасним вимогам до навчальної літератури, то зараз їх кількість складає не один десяток. Наявні також електронні посібники.

Щорічно розробляються і доводяться до відома органів управління освітою на місцях, обласних (міських) інститутів післядипломної педагогічної освіти методичні рекомендації стосовно вивчення курсів духовно-морального спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах.

Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти щорічно проводяться курси з підготовки вчителів предметів духовно-морального спрямування.

Постійно проводяться конференції, семінари, засідання «круглих столів», присвячені даній тематиці; конкурси та олімпіади (наприклад, «Юні знавці Біблії», «Кришталева сова») для учнів, конкурс «Учитель року» для вчителів.

Вивчення християнської етики в області розпочалося з 1992 року, а кількість навчальних закладів, де вивчаються курси духовно-морального спрямування, зростає.

Сьогодні учні мають можливість вивчати предмети за вибором: «Християнська етика в українській культурі», "Основи православної культури Криму", "Основи ісламської культури Криму", «Основи християнської етики», «Культура добросусідства», «Світові релігії і культури світу», «Етика і психологія сімейного життя», «Етика: духовні засади», "Християнська етика", «Розмаїття релігій і культур світу», «Морально-етичне виховання», «Основи християнської моралі", «Дорога добра», «Дорога милосердя», «Дорога доброчинності», «Дорога мудрості», «Основи християнської культури», «Основи православної етики», «Основи православної культури», «Біблійна історія та християнська етика», «Православна культура Слобожанщини», «Історія релігій», «Історія релігій світу і духовна культура», «Традиція єврейського народу» та ін.

Наказом Міністерства освіти і науки України (№ 437 від 26.07.05 р.) було передбачено, починаючи з 2005-2006 навчального року, у 5-6 класах вивчення предмета етика або предметів морально-етичного спрямування за вибором учнів.

Варто зазначити, що цей пункт було введено за наполяганням органів управління освітою західних областей, де на той час вивчалася християнська етика як обов’язковий курс. У впровадженні курсу світської етики освітяни цих областей вбачали своєрідну загрозу вивченню курсу християнської етики.

У 2013-2014 навчальному році курс «Етика» буде вивчатися у 6 класі за рахунок інваріантної складової, а у 5 – за рахунок варіативної складової Типових навчальних планів.

Міністерство докладає чимало зусиль щодо посилення ефективності духовного виховання учнівської молоді. Але при цьому варто зазначити, що надзвичайно важливу роль у цьому плані відіграють також органи місцевого самоврядування.

Як засвідчує досвід, найбільший ефект упровадження цих курсів наявний у тому випадку, коли є відповідні рішення органів місцевого самоврядування. Тоді немає проблем ні з виділення годин із варіативної складової, ні з перепідготовкою вчителів, ні із закупівлею підручників та посібників для школярів.

Викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту”, викладати навчальний предмет „Етика” та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки. Підготовка вчителів курсів духовно-морального спрямування здійснюється в ряді вищих навчальних закладів країни або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.



Раїса ШАГІЄВА,

завідувач кабінету біології та основ здоров'я

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ, ПРИРОДОЗНАВСТВА

В 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

У 2013-2014 навчальному році вивчення біології, екології, природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься згідно з листами Міністерства освіти і науки № 1/9-349 від 20.05.2013 р. «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року», № 1/9-368 від 24.05.2013 р. «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», № 1/9-426 від 01.06.2012 р. «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін».

Із повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) та освітянському порталі Рівненщини (rivneosvita.org.ua).

У 2013-2014 навчальному році вивчення біології в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:



  • 7-9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – Київ=Ірпінь: Перун, 2005;

  • 10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів
    загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011;

  • 8–9 класи – Програма для 8-9 класів із поглибленим вивченням біології: збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009.

Екологія вивчатиметься за такими програмами:

  • 10-11 класи – Навчальна программа для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень;

  • 11 класНавчальна программа для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень.

Природознавство вивчатиметься за програмами:

  • 5 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. 5 клас (затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 664 від 06.06.2012 р. «Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»).

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, коригування знань, контролю навчальних досягнень учнів. Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Програми факультативів та курсів за вибором із біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

7-11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів із біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Необхідно зазначити, що навчальні програми курсів за вибором також можна використовувати для проведення факультативних занять і, навпаки, програми факультативів можна використовувати для впровадження курсів за вибором.

Звертаємо вашу увагу на те, що зміст навчальної програми з біології для

9-го класу розраховано на 105 годин і покладено в основу державної підсумкової атестації з біології у 9-х класах, тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій типових навчальних планів, тобто не менше 2,5 години на тиждень у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов і 3 години на тиждень в усіх інших школах.

Навчання у старшій школі є профільним. Ще раз звертаємо увагу на розподіл годин на вивчення біології за різними рівнями змісту освіти в 10-11-х класах: рівень стандарту – 1,5 год на тиждень; академічний рівень – 1,5 год на тиждень; профільний рівень – 5 год на тиждень.

Навчальним планом відведено однакову кількість годин на вивчення біології за рівнем стандарту й академічним рівнями. Разом із тим зміст навчання біології на академічному рівні, відповідно до концепцій профільного навчання, має бути достатнім для продовження біологічної освіти у вищому навчальному закладі. Ця обставина визначає наявність відмінностей у змісті й результатах навчання на академічному рівні порівняно з рівнем стандарту. Для збільшення кількості годин на вивчення біології на академічному рівні може використовуватися частина годин варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин, що відводяться на вивчення окремих тем. З огляду на це пропонуємо ще раз розглянути та доопрацювати особливості викладання біології за рівнями змісту освіти: рівнем стандарту, академічним та профільним рівнями.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні завдання. Навчальні завдання своїм змістом повинні програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового за допомогою засобів встановлення зв'язків із засвоєним раніше матеріалом; проблемні задачі, які створюють протиріччя, що можна подолати, вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та вмінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об'єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти cтавлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Методично вивчення шкільної біології та екології повинно підпорядковуватися принципу вибору учнем індивідуальної освітньої траєкторії. Тому при проведенні занять перевагу треба надавати різним видам самостійної роботи учнів: проведенню короткотривалих практичних і теоретичних досліджень, обговоренню їх результатів, підготовці та презентації навчальних проектів, виконаних індивідуально чи в малих навчальних групах. У класах із профільним рівнем навчання слід надавати перевагу методам і формам навчання, що сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, семінари, дискусії, аналіз дилем, методи комп'ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо.

Важливим компонентом процесу навчання є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Наказом МОН молоді та спорту №329 від 13.04.2011 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за №566/19304) затверджено Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Ці Критерії висвітлюють загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та Державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Однією з форм поточного оцінювання є оцінювання виконання практичних та лабораторних робіт. Оцінюючи практичну (лабораторну) роботу, учителю необхідно оцінювати навчальну діяльність учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом досягнення результатів, зважати на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей школярів. Так, в учнів старшої школи вже має бути сформоване вміння робити висновки практичної роботи на підставі теми, мети й результатів проведеної роботи. Оцінювання практичних (лабораторних) робіт здійснюється на розсуд учителя та залежно від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групове, індивідуальне) – або у всіх учнів класу, або вибірково в окремих школярів.

Практичні та лабораторні роботи виконуються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватися робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт із друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» і від дати надання грифу цьому посібнику минуло не більше п'яти років.

Оцінювання фенологічних спостережень рекомендуємо проводити за порами року як різновид поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів із тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт та термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належати: лабораторні та практичні роботи, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Обов'язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель. Для контрольної перевірки (згідно з критеріями оцінювання й вимогами програми до результатів навчання) необхідно використовувати завдання різної форми й різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають спиратися не лише на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати.

Під час проведення занять у кабінеті біології особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 р.1/9-72). У зазначених матеріалах визначені нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт із біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів із безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні паспорт кабінету і акт дозволу на проведення занять у кабінеті.

Вивчення біології відповідно до нової редакції Державного стандарту базової і повної середньої освіти та розробленої до нього програми розпочинається у 6 класі в 2014-2015 навчальному році.

Основною метою освітньої галузі «Природознавство» визначено формування природничо-наукової компетентності, а біологічний компонент має забезпечити предметні компетентності: засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій як «знання», «життя», «природа», «здоров'я»; формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики. Рекомендуємо у 2013-2014 навчальному році розпочати підготовчу роботу щодо впровадження нового Державного стандарту та нової програми з біології: визначити аспекти методичної роботи в цьому напрямку, проаналізувати можливі проблеми, з якими можуть зіткнутися як учителі, так і учні в адаптаційний період, виробити шляхи їх подолання.




Каталог: nakazu
nakazu -> Наказ №336 Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Із змінами і доповненнями
nakazu -> Звіт директора Білоцерківської загальноосвітньої школи І ііі ступенів №22 Білоцерківської міської ради Київської області Кучми Галини Віталіївни про свою діяльність на посаді протягом 2013 2014 навчального року
nakazu -> Наказ №578/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р за №571/20884
nakazu -> Наказ № Про підсумки вивчення стану навчання, виховання та рівень навчальних досягнень учнів із Захисту Вітчизни
nakazu -> День народження діофантових рівнянь
nakazu -> Документи, що створюються в управлінській діяльності номер статті
nakazu -> Наказ №336 Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Із змінами і доповненнями
nakazu -> Від Назва заклад охорони


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка