Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015



Сторінка36/47
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.5 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47

85








СТАНЬ ПРИРОДІ ДРУГОМ

Виховний захід

Мета: поглибити знання дітей про природу, Заквітчана, красива, наймиліша, уявлення про красу українського довкілля; розвивати І чути всюди пісеньку дзвінку.

вміння бачити красу рідного краю, оберігати Дитина 2. Це Україна наша рідна ненька, і збагачувати природу, прищеплювати бажання берегти Де над ставками верби в ряд ростуть.

і захищати українське довкілля; виховувати почуття В садочку квітне вишенька біленька, відповідальності за стан навколишнього середовища, А журавлі з криниці воду п’ють. любов до рідної природи. А ввечері тумани над рікою,

Обладнання: святково прикрашена зала: штучні Мов білі лебеді, що тільки піднялись. квіти, дерева, мультимедійна дошка для презентації. Пісні чарівні з радістю й журбою

У вічне небо стрімко понеслись.



Хід заходу Дитина 3. Моя земля! Напоєна красою

І. Вступна частина І звуками, що в серденьку живуть.

Ведуча. Ми вас вітаємо радісно і щиро, Навіки ми пов’язані з тобою, Ми вам даруємо повітря свіжого ковток. Одна у нас з тобою довга путь.

Ми вам бажаємо щастя й миру, Дитина 4. У цім краю домівка наша рідна, І хай природа усміхається вам кожен крок. Коріння наше і уся рідня.



Ведучий. Доброго ранку, мрійні діброви, І землю цю нам берегти потрібно, Чисті джерела та синьоброві, — Про неї турбуватися щодня.

Доброго ранку, щедрі поля! Дитина 5. Щоб квітнув сад, родила добре нива,

Все, що нам душу розвеселя. Й земля була одягнена в ліси.

Ведуча. Усе відбивається в краплі росини, І щоб людина тут завжди була щаслива, Все, що навколо квітне, співа, А на землі побільшало краси.

Все, що ти бачиш і чуєш, Ведуча. Природа! Із дитячих років ми звикаємо до Наше життя, наша радість жива. її чарівної краси, любимо гуляти в лісі, у полі, радіємо



Ведучий. Шепіт колосся, зілля цілюще, спілкуванню з нею. Помах чаїного дива-крила,

Все, наче казку, ти, невмируща, (Перегляд відео «Природа України».

Рідна природо, людям дала! https://www.youtube.com/watch?v=t4-EPEIYeYE.)
(Перегляд відео «То моя земля». Ведучий. Людина — це частина природи. І саме

https://www.youtube.com/watch?v=xlD1x8EHYmE.) природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю

досконалістю, своєю могутністю.



ІІ. Основна частина Учениця. Хоч скільки б ти не жив на світі літ,

Ведуча. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, Та завжди викликає хвилювання: найпалкішу любов до рідного краю викликає Оцей вишневий буйнопінний цвіт, спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і Рожеве яблуневе квітування.

хвилює, чарувала і чарує людину. Шум голубої води, В зеленому мереживі листків черемхи молочно-білі шепіт зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, Рясним дощем злітають пелюстки

запах і розмаїття квітів — усе це викликає дорога І падають на трави гостролисті. серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю. Як Біля дороги гілку нахилю, донести цю красу до людини, не зірвавши рослину, не Пахучу гілку вишні, ще з росою… вбивши тварину? Он клен схиляє голову свою

Ведучий. Багатьом, напевно, відомі слова Перед її чарівною красою.

О. Довженка з його «Автобіографії»: «Я завжди Стоять сади в вінчальному вбранні,



думав, що без гарячої любові до природи людина не І соловей весільну їм співає,

може бути митцем». Читаючи твори українських На росяних стежках веселка грає — письменників, ще раз переконуєшся у справедливості Серця радіють сонцю і весні.

цих Довженкових слів. Ведуча. Вдихнімо на повні груди повітря Дитина 1. Моя земля чарівна, наче казка! і замислимося над своїм ставленням до природи, щоб Тут є усе: ліси, степи, поля, не перейти тієї грані, за якою здатен зупинитися час

Моря, озера, сонечкова ласка... і зникнути простір. Ядерний апокаліпсис і екологічна

Зелені гори — дорога земля. криза дві загрози, що нависли над сучасним світом. Найкраща в світі, світла, найрідніша, Лише свідомі й рішучі дії людини можуть перешкодити Уся в барвінках, наче у вінку. бідам стати жорстокою реальністю.






Ведучий. Екологія... Це слово супроводжують мільйони цифр: кожна хвороба, вимерлий вид, забруднене повітря, води, ґрунти, тонни відходів. Цифри забуваються, але слід залишається у душі, доторкнутися якої можна лише живим словом.

Ведуча. Надто тривожні «сигнали» подає природа, у храмі якої людина поводиться по-варварськи. Стогін рік і морів, отруєного чорнозему болем вражає.

Учениця. Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови.

І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека, І озерянин проблиски скупі.

І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі.



Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни, І світить спека ребрами моста.



Стоять мости над мертвими річками. Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками Ідуть уздовж колишніх берегів.


Л. Костенко
Ведучий. Так, ми повинні дбати про те, щоб ці страшні рядки не стали дійсністю. Людина уявила себе царем природи, її законів: почала змінювати русла рік, осушувати й зрошувати землі, творити моря, літати в космос, зовсім забувши, що вона — лише маленька частинка Всесвіту, нехтуючи обережністю і відповідальністю перед вічними законами природи. Довго терпить природа, та настане час — і це терпіння скінчиться. Вона жорстоко покарає своїх кривдників. Саме таким покаранням за безвідповідальність, байдужість і була аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Нині уже ні для кого не є секретом, скільки лиха вона накоїла.

Учениця. Радіація

Десять літ крає світ радіація, Десять літ у жалі наша нація.

Білий цвіт, що під чорним вже знаком є, На гіркім попелищі оплакує.

До Дніпра я піду, спитаюся:

«Скільки, Дніпре, нам жити зосталося?». Скаже хвиля, як в неї погляну я:

«Поки п’є мою воду земля моя». У зозулі в гаю спитаюся:

«Скільки жити нам, пташко, зосталося?».

«Поки всі ще гаї не поплямлені, Поки горло лікує роса мені».

В материнської пісні спитаюся:

«Скільки жити нам, пісне, зосталося?».

«Поки ми, що в неволі каралися. Мови рідної не відцуралися».

Поміж віт вже не плід — радіація, Йде не наслідків — нас ліквідація.



Понад Прип’яттю — ілюмінація, То від стронцію світиться нація.

В. Гей
Інсценізація «А Баба Яга проти!»

Дійові особи: Лісовик, Кікімора, Баба Яга, Чорт, Страшко 1, Страшко 2, «Природолюби».

(Лісова галявина: маленькі та великі ялинки, по центру великий пеньок. Спів птахів. Стоять страшки-дерева. З’являється Кікімора (оглядається, ховається за дерева). На поляну виходить Лісовик.)

Лісовик. Дивно! Нікого! Невже я перший? Так боявся запізнитися, а бач першим прийшов!

(Чути сміх Кікімори.)

Кікімора. Перший він прийшов! Та це я перша прийшла! Сиджу, чекаю, а нікогісінько кругом!

Лісовик. Як це ти перша? Я прийшов, тебе ще не було...

Кікімора. Була! Ти ж нікого, крім себе, не помічаєш... Володар лісу! Лісовик! Який із тебе володар! Тебе давно вже ніхто не боїться... Подивися, до чого дохазяйнувався! У лісі бруду повно, ялинки перед новим роком люди позрубували, одні пеньки залишилися.

Лісовик. А тебе бояться? Тобі, звісно, добре, чисте озерце люди своєю діяльністю на болото перетворили. Вода в ньому така ж, як і ти, зелена!

Кікімора. Ах, я зелена! Та від розмов із тобою будь-хто позеленіє!

Лісовик. Що? Та що ти розумієш! Сиділа б уже у своєму болоті!

Кікімора. Зараз ти в нього сядеш!

(Починають ганятися одне за одним. Бігають, будять страшків.)

Лісовик. Ну все, страшків розбудили. Баба Яга за це по голівці не погладить.

Кікімора. Нічого не буде! Баба Яга веліла всім на цій галявині її чекати, і страшків це теж стосується... Повідомлення в неї для всіх важливе... (Звук польоту Баби Яги.) А ось і вона сама!

Баба Яга. У лісі у нас сталась біда, Цього терпіти не можу вже я.

Негайно треба щось робити, Ліс рятувати й не сидіти.



Усі з дитинства добре знають — У лісі нечисть проживає.

Ми людей раніш лякали І цим ліс оберігали,



Та тепер усе не так, Немає спокою ніяк. Не бояться Лісового, І Яга їм не страшна, А Кікімора з болота

Не вилазить вже здавна.



Ну, усі в зборі? А де ж Чорт? Де його носить?

Кікімора та Лісовик. Як завжди запізнюється!

Баба Яга. Усе, не можу більше терпіти в лісі людського свавілля, що вже про ліс говорити, якщо під Новий рік малесеньку ялиночку зрубали...




Каталог: uploads -> editor -> 1443 -> 583684
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
editor -> Презентація
583684 -> 2015 Методичний порадник: організація методичної роботи в закладах освіти району
583684 -> Методичні рекомендації щодо організації навчально виховного процесу в 2015-2016 навчальному році Пирятин: рмк, 2015. 184с
583684 -> Методичні рекомендації для учнів та їхніх батьків з метою найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці й відпочинку


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка