Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015



Сторінка42/47
Дата конвертації23.10.2016
Розмір6.5 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47

92


«бородою». Підв’язуючи пучечок червоною стрічкою, оздоблювали квітами, а вершок надламували, щоб колосся схилилося долі, як подяка щедрій ниві. У підніжжі клали окраєць хліба й дрібок солі, а в подяку засівали вим’ятим із кількох колосочків зерном клаптики землі, приказуючи: «Сійся-родися, жито-пшениця, всяка пашниця, краща, ніж той рік!». Ведуча. Після цього жінки йшли до снопів, витягували колосочки і робили з них квітку — китицю, сніп-рай — або ж плели волосяний хрест і несли до села. Ці атрибути ставили на покуті місце, де мають перебувати душі покійників та добрі польові духи. Дівчата ж вибирали з-поміж себе найкращу дівчину — «княгиню» — вона ставала в коло, клала на ліве плече серп, брала у праву руку цурку й опускала голову. Найповажніший жнець обв’язував її перевеслом із житніми колосками, одягав на голову вінок. Усі учасники обжинок повільно залишали лан,

співаючи обжинкових пісень.
(Діти виконують пісню про рушник.)
Учень 1. Оддзвеніли поля зрілим колосом, Степові пропливли кораблі,

А зерно золотим грає полиском, І від того ясніш на землі.

Мир ужинком твоїм запоручиться, Краю рідний, це наш урожай — На цвітнім рушничкові Славутича З українських ланів коровай.

Оддзвеніли поля зрілим колосом, Бачать в снах степові кораблі, Які йдуть криголами до полюса, Теплоходи ідуть круг землі.
Ведуча. Україна славиться на весь світ своїм диво- короваєм. Кожне село, кожний хутір має свої традиції та секрети випікання хліба. Хліб пекли зазвичай у суботу, розраховуючи так, щоб до наступної випічки його вистачило на сім’ю. Супроводжувалась випічка цілою низкою ритуальних дій. Деякі з них збереглися й донині.

Наприклад: не можна пекти хліб у п’ятницю та неділю, не можна стукати коритом чи діжею для хліба та бити по них руками, хліб слід качати до себе (тоді й сім’я буде при ньому). Хліб можна пекти з пшеничного, житнього борошна або з їхньої суміші. Ведуча. Крім хліба, що випікався для щоденного споживання, печуть ще обрядовий хліб: весільний коровай, калачі та буханці для поминальних обрядів.

Щоб хліб удався, слід бути у хорошому настрої, не сперечатися, не сваритися.



Учень 1. Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа Мініатюрна зоряна ніч.


(Діти виконують пісню про коровай.)

Ведучий. А тепер давайте пригадаємо прислів’я та приказки про хліб.




Не страшна біда, коли є хліб та вода. Лежачого хліба ніде нема.

Сій вчасно — вродить рясно.

Посій упору, будеш мати зерна гору. Не кожух гріє, а хліб.

Яка пшениця, така й паляниця.

Земля-годівниця аж парує та хліб людям дарує. Поганого хліба немає — погано, як нема хліба.
Ведуча. У наших предків хліб завжди символізував добробут, гостинність господарів, сприяв продовженню роду. Шматочки чи крихти хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці, тваринам.

Ведучий. Хліб, який упав, слід було підняти, очистити, поцілувати і з’їсти, а лежати хліб має у такому положенні, у якому його саджали в піч, перевернутий хліб вважався поганим знаком.
Притча про хліб

Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:



  • Ти що-небудь сьогодні їв?

  • Нічого не їв.

  • А вчора?

  • І вчора не їв.

  • А позавчора?

  • Позавчора їв.

  • От коли поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.


Ведуча. Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство — хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо їхню працю!
Ведучий. Ми сьогодні говоримо про рідну землю і про творців життя на Землі, творців краси земної. Ми поговоримо про людей найдавнішої професії на землі — хліборобів, людей, які не звикли до шани та для яких стала звичною повсякденна тяжка праця на землі, бо творення хліба — справа дуже і дуже нелегка.
Учень 1. Рідна земле моя, Я листок твій зелений… Пісня в шелесті трав, Промінь сонця в росі.

Я з грудей твоїх п’ю, Україно, натхнення, Я спішу до землі, Що цвіте у красі.



Учень 2. Скільки світлих доріг Ти для мене відкрила:

До високих зірок, У широкі поля.

У мене твоя кров, У мене твоя сила, Найдорожча з усіх, Рідна земле моя!

Учень 3. Земле наша мила, Горда і велична,

Ти для всіх колиска рідна і одвічна. Засівайся, земле, не слізьми і кров’ю, А засівайся, земле, щастям і любов’ю, Щоб жита рясніли,

Щоб цвіла калина,

Щоб ростила мати хлібороба-сина.
Ведучий. У добрий час, засіваючи землю зерном, хлібороб сіє щастя й добробут у кожній сім’ї, сіє мир на Землі.
Учень 4. Хліб — основа нашого життя, Хліб — народна міра всіх щедрот, Хліба доторкаючись, дитя

Уперше відчуває свій народ.

Учень 5. Хай щодня на вашому столі, Наче сонце, сяє коровай!

Нехай же з року в рік і з роду в рід Не буде хліборобам переводу.

Хай слава їхня вічно не заходить, Аж поки сонце ллє на землю світ. Учень 6. Благословенна борозна, Дощами щедрими полита.

О, Земле сонячна моя, Вінчайся колосом і цвітом. Довіку, земле, молодій

На радість нам і нашим дітям. Хвала людині трудовій,

Хвала рукам, що пахнуть хлібом!



Учень 7. Незмінна хліборобська суть — На щастя, на долю, на завтрашню днину. Цей скарб України — батьків заповіт.
ІІІ. Завершальна частина

Ведучий. Щедра і благодатна рідна земля, на якій зростають покоління за поколінням невтомні трударі з мозолястими долонями, завжди готові до трудових подвигів в ім’я рідного краю.

Доки праця радує десниці

Й смак солодкий в рідної водиці, Певен я — не висохнуть криниці Ті, які копали ще діди.

Ще ми хазяї на ріднім полі, Ще умієм сіять і орать.

Не дамо сум’яттю та недолі Козацькі душі осідлать.

І не слід із відчаю журитись, Бо поки буя вишневий цвіт, Буде жить, не може загубиться



На землі наш хліборобський рід.

Ведуча. Хліб — це життя. Так вважають трударі землі. І саме так воно є насправді. Із глибини віків прийшов до нас хліб. Він батько всіх земних цивілізацій. У нього сила людства і його прогрес.




Каталог: uploads -> editor -> 1443 -> 583684
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
editor -> Презентація
583684 -> 2015 Методичний порадник: організація методичної роботи в закладах освіти району
583684 -> Методичні рекомендації щодо організації навчально виховного процесу в 2015-2016 навчальному році Пирятин: рмк, 2015. 184с
583684 -> Методичні рекомендації для учнів та їхніх батьків з метою найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці й відпочинку


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка