Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки



Сторінка3/22
Дата конвертації06.11.2017
Розмір5.06 Mb.
#31372
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22



Е спити і модульні контролі) – відповіді на письмових іспитах і модульних контролях (до 70 балів – табл. 5):
Таблиця 5

Оцінка у балах відповідей на іспитах і модульних контролях

п/п

Умови отримання балів за іспит або модульний контроль

Кількість балів

1

виставляється, якщо студент глибоко і всебічно засвоїв зміст програмних тем, вичерпно, змістовно і логічно подає матеріал, у відповіді враховує різноманітність існуючих підходів до питань тем курсу, має особистий погляд на їх вирішення і грамотно його обґрунтовує, не затрудняється з відповіддю у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, знає необхідну навчальну літературу, може співвіднести теоретичні положення з життєвими реаліями, визначити їх роль у житті суспільства і людини та конкретизувати їх стосовно вибраної сфери діяльності

61-70

2

виставляється, якщо студент твердо засвоїв зміст програмних тем, змістовно і логічно пояснює їх питання, у відповіді здебільше враховує існуючі підходи до них, має на вирішення деяких з них свій погляд і грамотно його обґрунтовує, не затрудняється з відповіддю у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, знає базову навчальну літературу, може деякою мірою співвіднести теоретичні положення з життєвими реаліями, певним чином визначити їх роль у житті суспільства та конкретизувати їх щодо вибраної сфери діяльності

51-60

3

виставляється, якщо студент в основному знає необхідний програмний матеріал, логічно та по суті відповідає, не припускає суттєвих помилок у відповіді на питання, має уявлення про відмінності у тлумаченні проблем, що містяться в темах навчальної дисципліни, грамотно пояснює роль теоретичних положень у житті суспільства і людини

41-50

4

виставляється, якщо студент певною мірою знає необхідний програмний матеріал, логічно і по суті, але з деякими несуттєвими помилками, його викладає, має декотрі уявлення про відмінності у тлумаченні проблем певних тем навчальної дисципліни, може пояснити роль теоретичних положень у життєдіяльності людини

31-40

5

виставляється, якщо студент знає тільки основний матеріал тем навчальної програми, які винесені на іспит, але недостатньо засвоїв його деталі, припускається помилок у висвітленні деяких сторін питань, не зовсім змістовно пояснює теоретичні положення, порушує послідовність у викладанні питань іспиту і відчуває труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

21-30

6

виставляється, якщо студент певною мірою знає основний матеріал навчальної дисципліни, допускає помилки у відповідях на основні питання, що розглядаються, не завжди послідовно подає матеріал, має значні труднощі у його поясненні та певною мірою не вміє визначитися щодо його значення

11-20

7

виставляється, якщо студент не знає значної частини матеріалу навчальної дисципліни, допускає суттєві помилки у відповідях на питання, непослідовно подає матеріал та не вміє пов'язати теоретичні положення с практикою сьогодення

0-10



Підсумкова оцінка успішності студента з навчальної дисципліни

Підсумкова оцінка успішності студента з навчальної дисципліни враховує всі бали, що отримані ним протягом семестру з усіх видів занять. Переведення оцінки за 100-бальною шкалою в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS можна зробити за табл. 6.




Таблиця 6

Переведення підсумкової оцінки успішності студента з навчальної

дисципліни в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS


Підсумкова оцінка успішності студента

(балів)

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

«Відмінно»

А

82-89

«Добре»

В

74-81

С

64-73

«Задовільно»

D

60-63

E

35-59

«Незадовільно»*

FX

0-34

«Незадовільно»**

F

Примітки: * – з можливістю повторного складання;

** – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни.


Оцінка «F» може бути виставлена тільки при складанні екзамену комісії.

Якщо у відомість виставляється позначка «не допущений», то за шкалою ECTS – «FX».

Сумарний бал розраховується як сума балів при оцінці навчальної діяльності студента під час двох модульних контролів – МК 1 і МК 2. Оцінка успішності студента при засвоєнні навчального матеріалу кожного модулю проводиться у балах: 0 – 50 балів. Вважається, що студент позитивно склав відповідний модуль, якщо сума балів за цей модуль складає 30 – 50 балів.

Позитивна семестрова екзаменаційна оцінка проставляється студентам, які позитивно склали МК 1 і МК 2 та виконали і захистили завдання, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни (індивідуальні завдання).
Оцінка знань студентів у разі проведення іспиту

Завдання екзаменаційного білету можуть включати:



  • завдання з теоретичного матеріалу;

  • тестові питання у відкритій або у закритій формах;

  • питання на роздум.

Послідовність визначення успішності студента із складання відповідей на завдання екзаменаційного білету відповідна визначенню оцінки з відповідей на завдання модульного контролю.

У зв’язку з тим, що у разі складання студентом іспиту підсумкова оцінка його успішності з навчальної дисципліни складається тільки з оцінки відповідей на завдання екзаменаційного білету, необхідно підсумкову оцінку відповідей, що визначена 100-бальною шкалою перевести за національною шкалою та шкалою ECTS.



Переведення оцінки за 100-бальною шкалою в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS можна зробити за табл. 6.

2. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Що таке світогляд?

  2. Які основні структурні елементи складають світогляд і як вони співвідносяться між собою?

  3. Які історичні типи світогляду Ви знаєте і які їх основні риси?

  4. Що складає предмет філософії і з яких точок зору він розгядається?

  5. У чому полягає специфіка філософського знання?

  6. У чому сутність основного питання філософії і які його дві сторони?

  7. Яка дисциплінарна структура філософії?

  8. Які функції притаманні філософії?

  9. Які причини й умови ґенезису філософського знання?

  10. Які основні типи та етапи виділяють у розвиту філософії?

  11. Що складає специфіку філософствування на Стародавньому Сході та у країнах античного світу?

  12. Які риси має середньовічна філософія?

  13. Які особливості притаманні «ренесансному» типу філософствування?

  14. Скільки і які етапи розвитку новоєвропейської філософії Ви знаєте, хто їх представляє та чим характеризуються їх учення?

  15. Які тенденції філософствування притаманні сучасній західній філософії, які напрямки їх представляють та чим вони характеризуються?

  16. Які етапи розвитку руської філософії та у чому специфіка філософствування її представників?

  17. Які періоди розвитку філософської думки в Україні Ви знаєте?

  18. Що характерне для періоду зародження філософської думки в культурі Київської Русі?

  19. Які основні проблеми досліджували представники Києво-Могилянської Академії?

  20. Яку спрямованість мають філософскі погляди Г. С. Сковороди?

  21. У чому полягає сутність учення Г. С. Сковороди про «три світи» та «дві натури»?

  22. Що складає сутність теми «сродної праці» у філософії Г. С. Сковороди?

  23. Хто є безпосереднім продовжувачем філософських ідей Г. С. Сковороди?

  24. Які уявлення про буття склалися в історії філософії?

  25. Які основні форми буття Ви знаєте та у чому полягає їх специфіка?

  26. Що таке субстанція та які підходи склалися у її тлумаченні в історії філософії?

  27. Що таке матерія та які етапи її розуміння Ви знаєте?

  28. Які існують сучасні наукові уявлення про структуру матерії?

  29. Що таке рух та які форми руху Ви знаєте?

  30. У чому полягає сутність принципів класифікації форм руху матерії?

  31. У чому специфіка двох концепцій простору і часу?

  32. Які варіанти вирішення проблеми єдності світу Ви знаєте?

  33. Що таке діалектика та які її історичні види і форми вирізняють у філософії?

  34. Що таке розвиток і в чому сутність розвитку як принципу діалектики?

  35. Які закони діалектики складають теорію розвитку та в чому їх сутність?

  36. Які групи парних категорій виділяють у діалектиці та чим вони характеризуються?

  37. Які альтернативи діалектики Вам відоми та що для них характерне?

  38. У чому специфіка основних концепцій розуміння суспільного життя?

  39. Що таке суспільні відносини, які їх види та чим вони характеризуються?

  40. Що таке суспільне виробництво та яка його структура?

  41. У чому виявляється співвідношення матеріального і духовного виробництва?

  42. Що таке спосіб виробництва та яка його структура?

  43. Що складає сутність діалектики способу виробництва?

  44. У чому полягає сутність формаційного підходу до аналізу історичного процесу?

  45. У чому полягає сутність цивілізаційного підходу до аналізу історичного процесу?

  46. Як вирішувалась проблема свідомості в історії філософії?

  47. Які підходи склалися в історії філософії до вирішення проблеми структури свідомості?

  48. Що складає сутність природих передумов виникнення свідомості?

  49. Які соціально-історичні основи виникнення свідомості?

  50. Які властивості притаманні свідомості?

  51. Що таке суспільна свідомість і що складає її сутність?

  52. Які основні елементи суспільної свідомості та що для них характерне?

  53. У чому полягає взаємозв’язок суспільної та індивідуальної свідомості?

  54. Які закономірності розвиту притаманні суспільній свідомості?

  55. Що таке пізнання?

  56. У чому сутність основних підходів, що склалися в історії філософії щодо вирішення проблеми пізнаваності світу?

  57. Які умови необхідні для здійснення процесу пізнання?

  58. Які існують ступені пізнання, у чому їх сутність та співвідношення?

  59. Які основні концепції пізнання склалися в історії філософії?

  60. У чому полягає роль практики в процесі пізнання?

  61. Що таке істина та які її основні характеристики?

  62. Які рівні знання вирізняють у структурі наукового пізнання?

  63. Які Ви знаєте форми наукового пізнання?

  64. Що таке метод пізнання?

  65. Як класифікують методи наукового пізнання?

  66. У чому полягає специфіка філософського розуміння людини?

  67. Як вирішувалась проблема сутності людини в історії філософії?

  68. Які підходи до вирішення проблеми антропосоціоґенезу Ви знаєте?

  69. У чому полягає багатомірність поняття людини?

  70. Яке співвідношення особи і суспільства?

  71. Які існують підходи до вирішення проблеми сенсу життя?

  72. Які існують глобальні проблеми сучасності та передумови і шляхи їх вирішення?


3. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛІВ № 1, № 2 ТА ЕКЗАМЕНУ

3.1. ЗАВДАННЯ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1

  1. Визначити поняття світогляду та дати характеристику його структури.

  2. Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійній, філософський, науковий.

  3. Визначити, що таке філософія та розглянути її предмет і роль у суспільстві.

  4. Сформулювати основне питання філософії та дати характеристику двох його сторін.

  5. Дати перелік і характеристику основних функцій філософії.

  6. Розглянути античну філософію, її основні етапи і напрямки розвитку.

  7. Висвітлити та співвіднести характерні риси філософії Середньовіччя і епохи Відродження.

  8. Розглянути «ранній» етап філософії Нового часу, її основні характеристики та зв'язок з розвитком науки.

  9. Охарактеризувати класичну німецьку філософію та її місце у світовій філософії і культурі.

  10. Розкрити виникнення й сутність марксистської філософії.

  11. Дати загальну характеристику Західній філософії ХХ століття та її основним напрямкам.

  12. Висвітлити зародження і розвиток філософської думки в Україні у ХІ-ХVІІІ століттях.

  13. Розглянути розвиток філософії в Росії та в Україні у другій половині ХІХ і ХХ ст.ст.

  14. Визначити категорію буття. Висвітлити становлення проблеми буття в історії філософії.

  15. Охарактеризувати основні форми буття та розкрити їх єдність і специфіку.

  16. Розглянути проблему субстанції. Визначити категорії «матерія» і «дух» та проаналізувати їх співвідношення.

  17. Визначити поняття руху, охарактеризувати його основні форми і принципи їх класифікації.

  18. Визначити поняття простору і часу. Дати характеристику просторово-часовим концепціям.

  19. Розкрити проблему єдності світу та дати характеристику основним варіантам її вирішення.

  20. Визначити поняття діалектики та проаналізувати її історичні форми.

  21. Охарактеризувати об’єктивну і суб’єктивну діалектику, показати їх єдність та відмінність.

  22. Розкрити діалектику як систему принципів, законів і категорій.

  23. Розглянути становлення ідеї розвитку в історії філософії та науки.

  24. Проаналізувати розвиток як принцип діалектики.

  25. Розкрити закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, показати його світоглядне та методологічне значення.

  26. Розглянути закон єдності та боротьби протилежностей, показати його світоглядне і методологічне значення.

  27. Висвітлити сутність закону заперечення заперечення, показати його світоглядне та методологічне значення.

  28. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «одиничне – загальне», «зміст – форма», «сутність – явище» як рівні структурної організації буття.

  29. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «причина – наслідок», «можливість – дійсність», «необхідність – випадковість» як вияв універсальних зв’язків детермінації.

  30. Висвітлити діалектику і метафізику як альтернативні методи осягнення дійсності та практичної дії.

  31. Як Ви розумієте тезу Геракліта: «Багатознання розуму не научає»?

  32. Як Ви розумієте афоризм Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю»?

  33. Філософія: це світогляд чи наука?

  34. Як, на Вашу думку, чому Ф. Енгельс вважав, що про речі, тіла поза рухом «поза всяким відношенням до інших тіл, нічого не можна сказати»?

  35. Як Ви розумієте афоризм Геракліта: «У одну й ту ж річку не можна увійти двічі»?

  36. Стародавні мислителі стверджували: «У здоровому тілі – здоровий дух». Ваше розуміння цього твердження.

  37. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Нове – це добре забуте старе»?

  38. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням»?

  39. Чи згодні Ви з висловом стоїків, що людина може бути «багата у злиднях, вільна у кайданах, щаслива у хворобі»?

  40. Як Ви розумієте афоризм Конфуція: «Не роби іншим того, чого не бажаєш собі»?

  41. Як Ви розумієте слова І. Канта: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми роздумуємо про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені»?

  42. Чи тотожні поняття «причина» і «привід»?

  43. Чи можна вважати за правильне вислів: «Це було вірно свого часу, зараз це невірно»?

  44. Як Ви розумієте китайську мудрість: «Не можна побудувати новий колодязь, не зруйнувавши старий»?

  45. Як Ви відноситеся до вислову А. Камю: «Що таке життя і чи стоїть воно праці бути прожитим»?

3.2. ЗАВДАННЯ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2

  1. Визначити поняття природи і суспільства та показати їх єдність і відмінність.

  2. Охарактеризувати основні історичні етапи та типи взаємодії суспільства і природи.

  3. Розглянути основні концепції суспільного життя: ідеалістичну, натуралістичну, матеріалістичну.

  4. Визначити поняття суспільних відносин, охарактеризувати їх види і структуру. Розглянути суспільство як систему відносин.

  5. Дати тлумачення поняттю суспільного виробництва. Охарактеризувати матеріальне і духовне виробництво.

  6. Розглянути спосіб виробництва, проаналізувати його структуру і роль у суспільстві.

  7. Висвітлити поняття суспільно-економічної формації. Дати структуру та охарактеризувати формаційний підхід до аналізу історичного процесу.

  8. Визначити поняття цивілізації. Розглянути цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.

  9. Розкрити сутність діалектико-матеріалістичного розуміння історії.

  10. Висвітлити поняття свідомості. Проаналізувати свідомість як філософську проблему.

  11. Дати аналіз природних передумов свідомості. Охарактеризувати відображення та еволюцію його основних форм.

  12. Розкрити соціальну сутність свідомості. Проаналізувати суспільно-історичні основи її виникнення.

  13. Розглянути структуру свідомості та її властивості.

  14. Дати тлумачення поняттям суспільної та індивідуальної свідомості й обґрунтувати їх діалектичний взаємозв’язок.

  15. Розглянути структуру суспільної свідомості: рівні, сфери, форми.

  16. Проаналізувати закономірності розвитку суспільної свідомості.

  17. Розглянути основні концепції теорії пізнання в історії філософії: емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм.

  18. Висвітлити проблему пізнаваності світу та основні варіанти її вирішення.

  19. Розкрити діалектику процесу пізнання. Обґрунтувати єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні.

  20. Визначити поняття істини. Проаналізувати співвідношення істини й заблудження. Дати основні характеристики істини.

  21. Висвітлити проблему критерію істини в історії філософії та дати оцінку різним підходам до цієї проблеми. Охарактеризувати роль практики в пізнанні.

  22. Визначити поняття науки. Розкрити специфіку наукового пізнання.

  23. Охарактеризувати методи і форми наукового пізнання.

  24. Висвітлити специфіку філософського розуміння людини та дати оцінку різним філософським підходам до вирішення питання про її сутність.

  25. Проаналізувати проблему антропосоціоґенезу, її сучасний стан.

  26. Показати єдність природного, соціального і духовного в людині.

  27. Визначити та проаналізувати зміст понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

  28. Розглянути проблему взаємовідносин особи і суспільства.

  29. Висвітлити проблему сенсу життя людини в духовному досвіді людства.

  30. Визначити поняття глобальних проблем сучасності та розглянути передумови і шляхи їх вирішення.

  31. Як, на Ваш погляд, пов’язані поняття «необхідність» і «свобода»?

  32. Як Ви розумієте вислів Арістотеля: «Платон мені друг, але істина дорожче»?

  33. Як Ви розумієте вислів Сократа: «Пізнай самого себе»?

  34. Як Ви розумієте вислів: «Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа»?

  35. У чому, По-вашому, спільність і відмінність істин філософії і науки?

  36. Чи згодні Ви з твердженням Піррона, що щастя людини в незворушності і спокої духу?

  37. Як Ви розумієте вислів: «Слухняного доля веде, а неслухняного – тягне»?

  38. Що таке фаталізм і волюнтаризм?

  39. Чого в людині більше: природного, соціального або духовного?

  40. Як розуміти вислів В. І. Леніна: «Свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, але й творить його»?

  41. Як розуміти вислів Б. Спінози: «Свобода є пізнана необхідність»?

  42. Як Ви оцінюєте твердження Й. Діцгена: «Мозок також виділяє думку, як печінка виділяє жовч»?

  43. Що означає, По-вашому, бути вільним?

  44. Чи згодні Ви з висловом: «Зо всіх позицій машина може стати моделлю людини»?

  45. Чи згодні Ви з твердженням, що інтуїція – особливий рід пізнання істини, що не спирається на практику і закони логіки?


3.3. ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

    1. Визначити поняття світогляду та дати характеристику його структури.

    2. Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійній, філософський, науковий.

    3. Визначити, що таке філософія та розглянути її предмет і роль у суспільстві.

    4. Сформулювати основне питання філософії та дати характеристику двох його сторін.

    5. Дати перелік і характеристику основних функцій філософії.

    6. Розглянути античну філософію, її основні етапи і напрямки розвитку.

    7. Висвітлити та співвіднести характерні риси філософії Середньовіччя і епохи Відродження.

    8. Розглянути «ранній» етап філософії Нового часу, її основні характеристики та зв'язок з розвитком науки.

    9. Охарактеризувати класичну німецьку філософію та її місце у світовій філософії і культурі.

    10. Розкрити виникнення й сутність марксистської філософії.

    11. Дати загальну характеристику Західній філософії ХХ століття та її основним напрямкам.

    12. Висвітлити зародження і розвиток філософської думки в Україні у ХІ-ХVІІІ століттях.

    13. Розглянути розвиток філософії в Росії та в Україні у другій половині ХІХ і ХХ ст.ст.

    14. Визначити категорію буття. Висвітлити становлення проблеми буття в історії філософії.

    15. Охарактеризувати основні форми буття та розкрити їх єдність і специфіку.

    16. Розглянути проблему субстанції. Визначити категорії «матерія» і «дух» та проаналізувати їх співвідношення.

    17. Визначити поняття руху, охарактеризувати його основні форми і принципи їх класифікації.

    18. Визначити поняття простору і часу. Дати характеристику просторово-часовим концепціям.

    19. Розкрити проблему єдності світу та дати характеристику основним варіантам її вирішення.

    20. Визначити поняття діалектики та проаналізувати її історичні форми.

    21. Охарактеризувати об’єктивну і суб’єктивну діалектику, показати їх єдність та відмінність.

    22. Розкрити діалектику як систему принципів, законів і категорій.

    23. Розглянути становлення ідеї розвитку в історії філософії та науки.

    24. Проаналізувати розвиток як принцип діалектики.

    25. Розкрити закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, показати його світоглядне та методологічне значення.

    26. Розглянути закон єдності та боротьби протилежностей, показати його світоглядне і методологічне значення.

    27. Висвітлити сутність закону заперечення заперечення, показати його світоглядне та методологічне значення.

    28. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «одиничне – загальне», «зміст – форма», «сутність – явище» як рівні структурної організації буття.

    29. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «причина – наслідок», «можливість – дійсність», «необхідність – випадковість» як вияв універсальних зв’язків детермінації.

    30. Висвітлити діалектику і метафізику як альтернативні методи осягнення дійсності та практичної дії.

    31. Визначити поняття природи і суспільства та показати їх єдність і відмінність.

    32. Охарактеризувати основні історичні етапи та типи взаємодії суспільства і природи.

    33. Розглянути основні концепції суспільного життя: ідеалістичну, натуралістичну, матеріалістичну.

    34. Визначити поняття суспільних відносин, охарактеризувати їх види і структуру. Розглянути суспільство як систему відносин.

    35. Дати тлумачення поняттю суспільного виробництва. Охарактеризувати матеріальне і духовне виробництво.

    36. Розглянути спосіб виробництва, проаналізувати його структуру і роль у суспільстві.

    37. Висвітлити поняття суспільно-економічної формації. Дати структуру та охарактеризувати формаційний підхід до аналізу історичного процесу.

    38. Визначити поняття цивілізації. Розглянути цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.

    39. Розкрити сутність діалектико-матеріалістичного розуміння історії.

    40. Висвітлити поняття свідомості. Проаналізувати свідомість як філософську проблему.

    41. Дати аналіз природних передумов свідомості. Охарактеризувати відображення та еволюцію його основних форм.

    42. Розкрити соціальну сутність свідомості. Проаналізувати суспільно-історичні основи її виникнення.

    43. Розглянути структуру свідомості та її властивості.

    44. Дати тлумачення поняттям суспільної та індивідуальної свідомості й обґрунтувати їх діалектичний взаємозв’язок.

    45. Розглянути структуру суспільної свідомості: рівні, сфери, форми.

    46. Проаналізувати закономірності розвитку суспільної свідомості.

    47. Розглянути основні концепції теорії пізнання в історії філософії: емпіризм, раціоналізм, ірраціоналізм.

    48. Висвітлити проблему пізнаваності світу та основні варіанти її вирішення.

    49. Розкрити діалектику процесу пізнання. Обґрунтувати єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні.

    50. Визначити поняття істини. Проаналізувати співвідношення істини й заблудження. Дати основні характеристики істини.

    51. Висвітлити проблему критерію істини в історії філософії та дати оцінку різним підходам до цієї проблеми. Охарактеризувати роль практики в пізнанні.

    52. Визначити поняття науки. Розкрити специфіку наукового пізнання.

    53. Охарактеризувати методи і форми наукового пізнання.

    54. Висвітлити специфіку філософського розуміння людини та дати оцінку різним філософським підходам до вирішення питання про її сутність.

    55. Проаналізувати проблему антропосоціоґенезу, її сучасний стан.

    56. Показати єдність природного, соціального і духовного в людині.

    57. Визначити та проаналізувати зміст понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

    58. Розглянути проблему взаємовідносин особи і суспільства.

    59. Висвітлити проблему сенсу життя людини в духовному досвіді людства.

    60. Визначити поняття глобальних проблем сучасності та розглянути передумови і шляхи їх вирішення.

    61. Як Ви розумієте тезу Геракліта: «Багатознання розуму не научає»?

    62. Як Ви розумієте афоризм Сократа: «Я знаю, що нічого не знаю»?

    63. Філософія: це світогляд чи наука?

    64. Як, на Вашу думку, чому Ф. Енгельс вважав, що про речі, тіла поза рухом «поза всяким відношенням до інших тіл, нічого не можна сказати»?

    65. Як Ви розумієте афоризм Геракліта: «У одну й ту ж річку не можна увійти двічі»?

    66. Стародавні мислителі стверджували: «У здоровому тілі – здоровий дух». Ваше розуміння цього твердження.

    67. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Нове – це добре забуте старе»?

    68. З яким, на Ваш погляд, законом діалектики пов'язаний вираз: «Крапля точить камінь не силою, а частим падінням»?

    69. Чи згодні Ви з висловом стоїків, що людина може бути «багата у злиднях, вільна у кайданах, щаслива у хворобі»?

    70. Як Ви розумієте афоризм Конфуція: «Не роби іншим того, чого не бажаєш собі»?

    71. Як Ви розумієте слова І. Канта: «Дві речі наповнюють душу завжди новим і все більш сильним здивуванням і благоговінням, чим частіше і триваліше ми роздумуємо про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені»?

    72. Чи тотожні поняття «причина» і «привід»?

    73. Чи можна вважати за правильне вислів: «Це було вірно свого часу, зараз це невірно»?

    74. Як Ви розумієте китайську мудрість: «Не можна побудувати новий колодязь, не зруйнувавши старий»?

    75. Як Ви відноситеся до вислову А. Камю: «Що таке життя і чи стоїть воно праці бути прожитим»?

    76. Як, на Ваш погляд, пов’язані поняття «необхідність» і «свобода»?

    77. Як Ви розумієте вислів Арістотеля: «Платон мені друг, але істина дорожче»?

    78. Як Ви розумієте вислів Сократа: «Пізнай самого себе»?

    79. Як Ви розумієте вислів: «Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа»?

    80. У чому, По-вашому, спільність і відмінність істин філософії і науки?

    81. Чи згодні Ви з твердженням Піррона, що щастя людини в незворушності і спокої духу?

    82. Як Ви розумієте вислів: «Слухняного доля веде, а неслухняного – тягне»?

    83. Що таке фаталізм і волюнтаризм?

    84. Чого в людині більше: природного, соціального або духовного?

    85. Як розуміти вислів В. І. Леніна: «Свідомість людини не тільки відображає об'єктивний світ, але й творить його»?

    86. Як розуміти вислів Б. Спінози: «Свобода є пізнана необхідність»?

    87. Як Ви оцінюєте твердження Й. Діцгена: «Мозок також виділяє думку, як печінка виділяє жовч»?

    88. Що означає, По-вашому, бути вільним?

    89. Чи згодні Ви з висловом: «Зо всіх позицій машина може стати моделлю людини»?

    90. Чи згодні Ви з твердженням, що інтуїція – особливий рід пізнання істини, що не спирається на практику і закони логіки?



4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Система контролю та оцінювання знань студентів за семестр з навчальної дисципліни передбачає стимулювання систематичної поточної навчальної та самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінювання їх знань, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні, виявлення і розвитку їх творчих здібностей.



Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань,

напрям підготовки,

освітньо-кваліфікаційний

рівень


Характеристика

навчальної дисципліни



очна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

усі


Нормативна

Напрями підготовки:

усі


Модулів – 1

Спеціальність

(професійне спрямування):

усі


Рік підготовки

Змістовних модулів – 2

2-й

1-й

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання –

Не передбачено

навчальним планом



Семестр

Загальна

кількість годин – 108



4-й

1-й

Лекції

Тижневих годин для

очної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 3,5


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр


16 год.

2 год.

Семінарські

16 год.

2 год.

Лабораторні

0 год.

0 год.

Самостійна робота

76 год.

104 год.

Індивідуальні

завдання

0 год.

0,5 год.

Вид контролю:

іспит




Примітка

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:


для очної форми навчання – 32% / 68%

для заочної форми навчання – 4 % / 96 %




ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Приєднання України до Болонського процесу у травні 2005 року забезпечує привілеї основи підвищення мобільності студентів і взаємне визнання дипломів про вищу освіту, отриманих у різних університетах країн Європи.

Європейська система трансферу (перезарахування) кредитів (ЕКТС) забезпечує визнання навчальних досягнень студентів за кордоном та їх передачу з одного європейського університету до іншого.

Згідно з наказом МОН України № 812 від 20.10.2004 р., № 774 від 30.12.2005 р. і наказом МОНмолодьспорту № 384 від 29.03.2012 р. навчальні досягнення студентів під час семестрового контролю оцінюються за національною шкалою, шкалою ЕКТС та 100-бальною шкалою. Оцінки за шкалами – національною і ЕКТС виставляються на підставі суми балів, які студент отримав при вивченні дисципліни під час семестру.


СПІВСТАВЛЕННЯ СУМИ БАЛІВ З ОЦІНКАМИ ЗА ШКАЛАМИ –

НАЦІОНАЛЬНОЮ ТА ЕКТС

У відповідності до наказу МОНмолодьспорту № 384 від 29.03.2012 р. «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації» співвідношення між сумою балів, що студент отримав за всі види навчальної діяльності при вивченні дисципліни під час семестру, і оцінками за шкалами – національною та ЕКТС встановлюється згідно з табл. 1.

Під час екзамену з курсу «Філософія» в екзаменаційну відомість виставляється оцінка «відмінно», «добре» або «задовільно», а за шкалою ECTS в залежності від суми балів – оцінки A, B, C, D або E. Якщо за національною шкалою у відомість виставляється «незадовільно», то за шкалою ЕКТС – «FX».

Оцінка «F» може бути виставлена тільки при складанні екзамену комісії.

Якщо у відомість виставляється позначка «не допущений», то за шкалою ЕКТС – «FX».
Таблиця 1

Зіставлення суми балів з оцінками за шкалами – національною та EКТС

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності при

вивченні дисципліни під час семестру



Оцінка

ЕКТС

Оцінка за національною шкалою


Для екзамену


90-100

А

«Відмінно»

82-89

В

«Добре»

74-81

С

64-73

D

«Задовільно»

60-63

E

35-59

FX

«Незадовільно»*

0-34

F

«Незадовільно»**


Примітки: * – з можливістю повторного складання;

** – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни.


Сумарний бал розраховується як сума балів при оцінці навчальної діяльності студента під час двох модульних контролів – МК 1 і МК 2. Оцінка успішності студента при засвоєнні навчального матеріалу кожного модулю проводиться у балах: 0 – 50 балів. Вважається, що студент позитивно склав відповідний модуль, якщо сума балів за цей модуль складає 30 – 50 балів.

Позитивна семестрова екзаменаційна оцінка проставляється студентам, які позитивно склали МК 1 і МК 2 та виконали і захистили завдання, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни (індивідуальні завдання).
Підсумки складання екзамену

ВСЬОГО

ОЦІНОК

СУМА

БАЛІВ

ОЦІНКА

ЕСTS

ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ

екзамен




90-100

А

відмінно




82-89

В

добре




74-81

С




64-73

D

задовільно




60-63

E




35-59

FX

незадовільно




0-34

F

Студент може під час МК 2 перескласти МК 1 на підвищену оцінку. При цьому раніш отримана оцінка за МК 1 не знижується.

Сумарний бал виставляється в екзаменаційну відомість під час проведення МК 2.
РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

При розрахунку підсумкової оцінки успішності студента з навчальної дисципліни слід вважати, що кожний вид поточної роботи студента має різну питому вагу у формуванні його знань з навчальної дисципліни. З урахуванням вагомості кожного виду поточної роботи студента його знання з навчальної дисципліни оцінюється у відповідних балах за формулою:


R = A + B + C + D, де
Rпідсумковий максимальний бал, що дорівнює 100 і який студент може отримати за успішне виконання усіх видів робіт;

A (лекції) – кількість балів, яку студент може отримати за роботу з теоретичним матеріалом на лекціях (участь у навчальній діяльності на лекції, ведення конспекту) – надаються лектором (до 5 балів – табл. 2).
Таблиця 2

Оцінка у балах роботи на лекціях

п/п

Умови отримання балів за всі лекції / за одну лекцію

Кількість балів

1

вчасно прийшов, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані)

5/0,625

2

запізнився, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням, на питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

4/0,5

3

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: переважно системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, здебільш у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

3/0,375

4

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

2/0,25

5

запізнився, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням або недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

1/0,125

6

не з’явився, але конспект відповідної теми лекції повинен бути, а якщо було і контрольне опитування, то відповіді на його питання необхідно надати на щотижневій консультації як умови допущення до модульних контролів чи іспиту

0

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при контрольному поточному опитуванні:



Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

• непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення завдання.

B (семінарські заняття) – кількість балів, яку студент може отримати при виконанні певних умов на семінарських заняттях (відповіді на семінарах: доповіді, повідомлення, доповнення тощо, участь у теоретичних дискусіях) – надаються викладачем, що проводить семінарські заняття (до 10 балів – табл. 3).
Таблиця 3

Оцінка у балах роботи на семінарських заняттях

п/п

Умови отримання балів за кожне семінарське заняття /

за одне семінарське заняття

Кількість балів

1

відповідь студента вичерпна, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особистий погляд стосовно його вирішення і грамотне обґрунтування, немає труднощів з відповіддю у випадку необхідності пояснення понять, що застосовуються у відповіді, теоретичні положення співвідносяться з різними галузями науки і практики, визначається їх роль у житті суспільства і людини та конкретизуються щодо вибраної сфери діяльності

10/1,25

2

при розгляді питання демонструється бездоганне його вирішення, але допускається невеликий недолік, який не впливає на сутність питання, що обговорюється, і який у підсумку виправляється самим студентом

9/1,125

3

відповідь має одиничні неістотні помилки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

8/1

4

при відповіді на питання виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку розглянутого питання

7/0,875

5

наявність основних теоретичних знань для вирішення питання, але порушується послідовність у їх викладенні

6/0,75

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

5/0,625

7

відповідь обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

4/0,5

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питання, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

3/0,375

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

2/0,25

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

1/0,125

11

відповіді на питання не знає, або відповідь невірна, що передбачає (як і при відсутності на занятті взагалі) відповідь на всі питання відповідної теми на щотижневій консультації, як умови допущення до написання модульних контролів чи іспиту

0

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при виконанні та захисті індивідуальних робіт:



Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

• непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення питання.

C (конспект) – повнота та зміст конспекту лекції та законспектованої рекомендованої літератури до певних тем семінарських занять (до 10 балів – табл. 4).

Таблиця 4

Оцінка у балах роботи з написання конспекту

п/п

Умови отримання балів за написання конспекту /

однієї теми

Кількість балів

1

Конспект студента відображає основні питання курсу лекції

10/1,25

2

Занотовано більш ніж 90% основних питань курсу лекцій

9/1,125

3

Занотовано більш ніж 80% основних питань курсу лекцій

8/1

4

Занотовано більш ніж 70% основних питань курсу лекцій

7/0,875

5

Занотовано більш ніж 60% основних питань курсу лекцій

6/0,75

6

Занотовано не більш ніж 50% основних питань курсу лекцій

5/0,625

7

Занотовано не більш ніж 40% основних питань курсу лекцій

4/0,5

8

Занотовано не більш ніж 30% основних питань курсу лекцій

3/0,375

9

Занотовано не більш ніж 20% основних питань курсу лекцій

2/0,25

10

Занотовано не більш ніж 10% основних питань курсу лекцій

1/0,125

11

Конспект відсутній, але його наявність є необхідною умовою для написання модульних контролів та іспиту

0


D (самостійна робота) – виконання завдань із самостійної роботи (опрацювання розділів навчальної програми, що оцінюється окремо від теоретичного матеріалу – надаються лектором; реферування й порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу, підготовка тематичних доповідей тощо – надаються викладачем, який проводить семінарські заняття) (до 5 балів – табл. 5).
Таблиця 5

Оцінка у балах за самостійну роботу

п/п

Умови отримання балів за самостійну роботу

від початку семестру і до МК 1 та між МК 1 і МК 2

Кількість балів

1

робота виконана повністю, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особисте бачення його вирішення і грамотне його обґрунтування, розглянуті основні теоретичні положення, які співвіднесені з різними галузями науки і практики, визначена їх роль у житті суспільства і людини та конкретизована стосовно вибраної сфери діяльності

5/2,5

2

при виконанні роботи демонструється бездоганне вирішення питання, що розглядається, але допускається невеликий недолік, який не впливає на його сутність і який у підсумку виправляється самим студентом

4,5/2,25

3

робота має одиничні неістотні недоліки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

4/2

4

при виконанні роботи виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку роботи, її оформлені

3,5/1,75

5

демонструється наявність основних теоретичних знань у вирішенні питань роботи, але порушується послідовність у їх викладенні

3/1,5

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

2,5/1,25

7

робота обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

2/1

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питань, що розглядаються, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

1,5/0,75

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

1/0,5

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

0,5/0,25

11

робота не виконана, або виконана невірно

0


Е (іспити і модульні контролі) – відповіді на письмових іспитах і модульних контролях (до 70 балів – табл. 6):
Таблиця 6

Оцінка у балах відповідей на іспитах і модульних контролях

п/п

Умови отримання балів за іспит або модульний контроль

Кількість балів

1

виставляється, якщо студент глибоко і всебічно засвоїв зміст програмних тем, вичерпно, змістовно і логічно подає матеріал, у відповіді враховує різноманітність існуючих підходів до питань тем курсу, має особистий погляд на їх вирішення і грамотно його обґрунтовує, не затрудняється з відповіддю у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, знає необхідну навчальну літературу, може співвіднести теоретичні положення з життєвими реаліями, визначити їх роль у житті суспільства і людини та конкретизувати їх стосовно вибраної сфери діяльності

61-70

2

виставляється, якщо студент твердо засвоїв зміст програмних тем, змістовно і логічно пояснює їх питання, у відповіді здебільше враховує існуючі підходи до них, має на вирішення деяких з них свій погляд і грамотно його обґрунтовує, не затрудняється з відповіддю у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, знає базову навчальну літературу, може деякою мірою співвіднести теоретичні положення з життєвими реаліями, певним чином визначити їх роль у житті суспільства та конкретизувати їх щодо вибраної сфери діяльності

51-60

3

виставляється, якщо студент в основному знає необхідний програмний матеріал, логічно та по суті відповідає, не припускає суттєвих помилок у відповіді на питання, має уявлення про відмінності у тлумаченні проблем, що містяться в темах навчальної дисципліни, грамотно пояснює роль теоретичних положень у житті суспільства і людини

41-50

4

виставляється, якщо студент певною мірою знає необхідний програмний матеріал, логічно і по суті, але з деякими несуттєвими помилками, його викладає, має декотрі уявлення про відмінності у тлумаченні проблем певних тем навчальної дисципліни, може пояснити роль теоретичних положень у життєдіяльності людини

31-40

5

виставляється, якщо студент знає тільки основний матеріал тем навчальної програми, які винесені на іспит, але недостатньо засвоїв його деталі, припускається помилок у висвітленні деяких сторін питань, не зовсім змістовно пояснює теоретичні положення, порушує послідовність у викладанні питань іспиту і відчуває труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

21-30

6

виставляється, якщо студент певною мірою знає основний матеріал навчальної дисципліни, допускає помилки у відповідях на основні питання, що розглядаються, не завжди послідовно подає матеріал, має значні труднощі у його поясненні та певною мірою не вміє визначитися щодо його значення

11-20

7

виставляється, якщо студент не знає значної частини матеріалу навчальної дисципліни, допускає суттєві помилки у відповідях на питання, непослідовно подає матеріал та не вміє пов'язати теоретичні положення с практикою сьогодення

0-10


5. КОНСПЕКТ ЛЕКЦИЙ

УДК 1(072)


Конспект лекцій з нормативної навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки «Філософія» розроблено для студентів усіх галузей знань і напрямів підготовки очної і заочної форм навчання / Укладачі: Л. О. Алексєєва, Д. Є. Муза, В. І. Пашков та ін. – Донецьк : ДонНТУ, 2013. – 143 с.
У Конспекті лекцій представлений матеріал нормативного навчального курсу «Філософія», що читається студентам у Донецькому національному технічному університеті. Конспект укладений відповідно до навчальної програми і містить теми, що орієнтують студентів на сучасне розуміння філософських проблем з урахуванням профілю технічного вузу.

Конспект розрахований на студентів, які вивчають філософію окремою дисципліною, а також у рамках модульних курсів «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка)», «Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)».

Конспект лекцій укладений відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів усіх галузей знань і напрямів підготовки.

Укладачі:


Л.О.Алексєєва, к.філос.н., доцент

Д.Є.Муза, д.філос.н., професор

В. І. Пашков, к.філос.н., доцент




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка