Методичні рекомендації щодо підготовки науково-дослідницьких робіт учнями-членами ман



Сторінка2/5
Дата конвертації06.11.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5
Тема 4. Розробка методів гібридизації рослин та вивчення біології їх цвітіння.

В селекційних програмах не можна обійтися без схрещування рослин між собою. Для деяких культур процес кастрації квіток, збору і перенесення пилку на приймочки маточок є достатньо складним. Загальноприйнятих методик проведення гібридизації для більшості культур немає. Дослідники вибирають оптимальні для себе варіанти інструментів і способів. Тому проведення дослідів по цьому питанню може бути не тільки цікавим, але й новим.

При вивченні особливостей біології цвітіння різних культур необхідно з'ясувати, коли настають оптимальні строки гібридизації, як довго зберігається життєздатність пилку, як краще його зберігати.

Відомо, що у багатьох перехреснозапильних культур для запобігання проходження самозапилення приймочка маточки і пилкові зерна „достигають" не одночасно, тому вивчення оптимальних строків нанесення

пилку є важливим. Цікаво дослідити тривалість періоду життєздатності маточки. Все це можна з'ясувати, якщо наносити пилок на квітки в 1 день їх розкриття (або починати ще зі стадії добре розвинутого бутона ), 2-й день, 3-й день і т.д. Кількість насінин, яка зав'язалась, і буде cвідчити про здатність маточки сприймати життєздатний пилок. Період з максимальним зав'язуванням і буде оптимальним. Для визначення кращого способу збору і нанесення пилку, вибору інструментів необхідно використати вже відомі, і, включивши багату уяву і здібності школярів, запропонувати свій власний. Головне, щоб він був доступний для відтворення, легкий в застосуванні і ефективний.

Тема 5. Вивчення впливу різних елементів технологій вирощування насіння на продуктивність культур.

Як відомо, для того, щоб виростити високий урожай якісного насіння, необхідно дотримуватись певних технологій вирощування культури. Кожна з них включає певний спосіб обробітку ґрунту, посіву насіння, системи удобрення посіву, збирання врожаю тощо. Стандартні технології розроблені для оптимальних умов вирощування культури, але в кожній місцевості і для кожного сорту необхідно підбирати параметри елементів технології. Це може бути вивчення і способу посіву, і норми висіву, і внесення різних доз добрив і т.д.

Досліди повинні закладатись в повтореннях, ділянки – мати однакові розміри, обліки необхідно проводити з однакової площі. Висновки робити по продуктивності насіння з ділянок. Враховуючи високу вартість насіння високих репродукцій, визначення оптимальної норми висіву чи густоти стояння рослин може мати і практичне значення. Але в досліді порівняння необхідно робити із стандартною (рекомендованою для культури) технологією випробування. Результати досліджень обов'язково обробити математично.
СЕКЦІЯ «МЕДИЦИНА»
Автор: доктор медичних наук, Н.М. Білько
До конкурсу МАН, секція «Медицина» допускаються учні 9-11 класів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, які виконали наукову роботу та підготували друкований проект за медичним напрямком досліджень.

У роботі має бути чітко визначений стратегічний напрямок проекту, проведене опрацювання літературних джерел і сформульовані позиції, які ще не були розкриті.

Чітке розуміння ідеї проекту повинне відповідати комплексу експериментальних підходів, використання яких дозволить реалізувати цю ідею.

Для реалізації ідеї необхідно ретельно продумати мету і задачі, кожна з яких повинна здійснюватися адекватними методичними підходами та мати конкретне рішення.

Надалі кожна задача мусить вилитися у визначену серію експериментів та повинна бути віддзеркалена у відповідному висновку.

Всі цифрові дані повинні бути внесеними у протоколи досліджень та статистично оброблені. Дослідник мусить глибоко розуміти суть цифрових значень, отриманих у ході експерименту.

При використанні автоматичних обчислень даних, дослідник повинен володіти знаннями про принципи математичної обробки. Використання автоматичних обчислень певним програмним забезпеченням не звільняє дослідника від обов'язку розуміти принципи та етапи статистичних методів досліджень.

У поставлених наукових задачах важливими є творчий підхід та неординарність виконання роботи.

Особливу увагу слід приділити етичним питанням роботи з тваринами та правилам техніки безпеки.

Для роботи з лабораторними тваринами усі дослідники без винятку повинні пройти інструктаж з техніки безпеки та ознайомитися з правилами гуманного поводження з тваринами.

Застосування лабораторних тварин для досліджень повинно бути абсолютно необхідним для вирішення поставлених задач. По змозі, слід мінімізувати кількість тварин у експерименті та намагатися застосовувати методи досліджень без використання тварин або отриманого з них матеріалу.

В ході експериментальних досліджень, кількість задіяних тварин повинна бути мінімальною, щоб задовольнити задачі досліджень, але достатньою для забезпечення мінімальної статистичної вірогідності отриманих даних.

Роботи з лабораторними тваринами, пов’язані з видаленням органів, тканин або клітин (окрім забору хутра та периферійної крові загальноприйнятними методами), повинні виконуватися на евтаназованих тваринах.

Методи евтаназії повинні відповідати правилам «International Guiding Principles for Biomedical Research Involving Animals». Для лабораторних щурів та мишей гуманними методами евтаназії вважається асфіксія тварини у атмосфері CO2 та швидка дислокація шийних хребців.

Методи евтаназії та експериментальних досліджень, які супроводжуються відчуттям надмірного болю та стражданнями тварини, а також надмірне голодування, зневоднення або розлучення самиці і потомства, вважаються неетичними для дослідників шкільного віку та не будуть допускатися до конкурсу.

Усі маніпуляції з тваринами, пов’язані з відчуттям сильного болю, операції, моделювання травм, опіків та патологічних станів тощо, пов’язаних з відчуттям гострого болю, повинні виконуватися з використанням

анестетика та анальгетика для зменшення відчуттів болю та зменшення стресу. Не варто використовувати в роботі або у презентації фотографії, на яких показані прооперовані або страждаючі тварини. При необхідності слід застосовувати графічні діаграми.

Усі інструменти, скельця, голки, пробірки, скарифікатори та інший лабораторний посуд після контакту з органами, тканинами або продуктами життєдіяльності тварин або людини розглядаються як біологічно небезпечні та повинні пройти обов’язкове знезараження або стерилізацію автоклавуванням при температурі 121оС, тиску 2 атмосфери протягом 15 хвилин, або іншими методами, котрі забезпечують 100% ефект.

При роботі з пацієнтами або школярами дослідник повинен отримати письмовий дозвіл від кожної особи на використання отриманої від неї інформації. Особисті дані про людей, які задіяні у експериментальних дослідженнях, повинні бути закодовані. Використовувати можна стать, вік та інформацію про патології. Заборонено вказувати прізвища, адреси, телефони та інші особисті дані.

При використанні баз даних хворих, всі пацієнти повинні бути закодовані у формі, яка відрізняється від коду бази даних (номери історій хвороб, порядкові номери хворих, тощо).



Питання біологічної безпеки.

  • Безпосередня робота з хворими на небезпечні інфекційні захворювання пацієнтами або тваринами заборонена дітям шкільного віку.

  • Моделювання інфекційних захворювань in vitro або in vivo забороняється дітям шкільного віку.

  • Застосування у роботі потенційно небезпечних мікроорганізмів та вірусів; хвороботворних бактерій, протистів, грибів та небезпечних клітинних ліній (включаючи лейкозні клітинні лінії)

та первинних культур вважається небезпечним для дітей шкільного віку.

  • Усі маніпуляції з потенційно небезпечними біологічними матеріалами (кров, сеча, кал, органи та тканини тварин або людини) повинні виконуватися згідно з правилами техніки безпеки у сертифікованій лабораторії під наглядом дорослих.

  • Робота з генетичними векторами (плазмідами, фагами тощо) та генетично модифікованими організмами, включаючи мікроби, гриби, рослини та тварин, повинна проводитися після опанування правил техніки безпеки при роботі з генетично модифікованими організмами у лабораторії, сертифікованій для такого роду діяльності.

  • Особливі вимоги висуваються щодо знезараження векторів та генетично модифікованих організмів. Загальноприйнятими методами знезараження вважаються автоклавування при температурі 121оС, тиску 2 атмосфери протягом 15 хвилин або повна інсинерація у вогні.

  • Винесення генетично модифікованих організмів за межі лабораторії та будь-яке їх застосування у довкіллі суворо заборонено.

  • Дозволяється перевіряти наявність генетично модифікованих організмів у довкіллі, у продуктах харчування, тощо молекулярними методами досліджень (ELISA, PCR, блоттинг).

  • Обмеження у роботі з матеріалом людини і тварин з урахуванням рівня біологічної безпеки організму можна визначити з відритих джерел, таких як American Biological Safety Association www.absa.org або Тhe American Type Culture Collection (ATCC) www.atcc.org

З видами істот, які занесені до Червоної книги, дозволяється проводити тільки описову роботу без їх вилучення із природного біоценозу.

Питання хімічної безпеки.

  • Дослідникам дозволяється працювати з небезпечними хімічними речовинами після проходження і опанування правил техніки безпеки при роботі з небезпечними хімічними речовинами і тільки в умовах витяжної шафи та під наглядом дорослих.

  • Ступінь небезпеки тієї чи іншої хімічної сполуки, а також сполук, що можуть утворитися в результаті реакцій, визначається нормативними документами та COSHН (Control of substances hazardous to health) або Material Safety and Data Sheet (MSDS).

  • Робота з особливо небезпечними хімічними речовинами, сильними отрутами, отруйними газами, важкими металами та їх солями, включаючи самостійне забарвлення препаратів для електронної мікроскопії, вважається небезпечною для дітей шкільного віку.

  • Вимірювання вмісту важких металів у воді дозволяється. Вимірювання вмісту важких металів у безхребетних тварин дозволяється за умови гуманних методів евтаназії.

  • Позбавлення відпрацьованих реактивів повинно виконуватися згідно з місцевими правилами установи, в якій проводився експеримент. Несанкціонований викид шкідливих речовин у навколишнє середовище забороняється.

Питання радіологічної безпеки.

  • Використання, застосування та знаходження поблизу будь-яких джерел іонізуючого випромінювання, включаючи альфа-, бета-, гамма- або рентгенівське випромінювання, є небезпечним для здоров’я та суворо заборонено дітям шкільного віку.

  • Проведення вимірювання радіаційного ураження дозволяється тільки у зонах з фоновими показниками нижче максимально допустимих (допустимий рівень фону гамма-випромінювання у приміщеннях – 0,30 мкЗв/год., допустимий рівень фону на вулиці – 25мкР/год.).

  • Збагачувати випромінюючі частинки будь-яким чином заборонено.

  • Дозволяється проводити вимірювання радіаційного забруднення і збирати гриби, ягоди та лікарські рослини з метою визначення вмісту радіонуклідів тільки з територій, радіаційний фон яких знаходиться у межах дозволених норм. Аналізи вмісту радіонуклідів у таких продуктах мають проводити спеціалісти у сертифікованих лабораторіях.

  • Проводити експерименти з рентгенівським або гамма-випромінюванням та робити рентгенівські знімки дозволяється тільки за умови дотримання правил техніки безпеки, затверджених у тих установах, де розміщені джерела рентгенівського або гамма-випромінювання, при цьому слід знаходячись за захисним екраном та перебувати під безпосереднім контролем фахівця.

Що саме оцінюють члени журі у наукових роботах конкурсу МАН, секція «Медицина».

Актуальність теми

Чи вирішує дослідження актуальну проблему у медицині? Кому саме потрібні такі дослідження? Наскільки дана проблема актуальна у глобальному плані?



Складність, проблемність та науковість проекту

Наскільки чітко поставлена мета проекту? Наскільки повно охоплена проблема? Чи базуються висновки на окремому експерименті або на серії експериментів? Наскільки повними є отримані дані і наскільки адекватні методи досліджень? Наскільки чіткими є наукові показники, математична та статистична обробка даних. Наскільки обізнаними є дослідники у інших підходах щодо вирішення даної проблеми. Чи володіє він науковою літературою у заданій галузі. Наскільки добре представлений проект і наукові матеріали у презентації? Чи достатньо даних на підтримку зробленого висновку?



Новизна отриманих результатів

В чому саме полягає новизна проекту: у аналізі даних, інтерпретації даних, у застосуванні нового експериментального методу або обчислень? В чому полягає новизна у вирішенні проблеми; чи у використанні обладнання або стратегічно новій обробці баз даних; можливо, у створенні нового методу, принципу або комбінації відомих методичних підходів? Наскільки рішення проблеми є оригінальним?



Системність і повнота у розкритті

Чіткість і зрозумілість презентації проекту. Логіка викладення проекту у друкованому вигляді. Вміння пояснити мету, хід експерименту та висновки. Глибина розуміння проблеми. Повнота розкриття проекту, доцільність наукового підходу. Ефективність використання отриманих результатів у презентації та при захисті роботи.



Можливість впровадження результатів досліджень

Реальність практичного втілення проекту та його значення. Можливість впровадження проекту у життя, доцільність та користь від проекту. Публікації даних проекту у фахових виданнях, патентний пошук, заявки на патенти або отримані патенти щодо винаходів, представлених у роботі.



Ступінь самостійності виконання

Де було виконано проект (вдома, у школі, у лабораторії тощо). Чи отримував дослідник допомогу від батьків, вчених, викладачів чи техніків? Наскільки виконання роботи є самостійним? Яка технічна база використовувалась у роботі? Ким був розроблений поетапний план вирішення проблеми, чи є доцільний та адекватний контроль? Чи усвідомлює дослідник обмеження роботи? Які подальші дослідженні необхідні для продовження проекту?



Наукова література та інші джерела інформації

Володіння науковою літературою у галузі. Наскільки добре пояснюють проект наукові матеріали? Чи достатньо даних на підтримку зробленого висновку. Кількість і доцільність використання літературних джерел у огляді. Наявність плагіату (особливо з Інтернету), дотримання правил копірайту (застосування не власноруч зроблених фотографій, малюнків, схем без зазначення авторів цих матеріалів, тощо).



Аргументованість висновків та вміння вести наукову бесіду

Чи вміє дослідник відстоювати та аргументовано доводити доцільність проекту, ефективність застосованих підходів, свою точку зору? Вміння вислухати та зрозуміти питання. Вміння задавати та відповідати на поставлені запитання. Наскільки науково зроблені висновки, чи відповідають висновки поставленим задачам досліджень?



Правила оформлення друкованих робіт

Титульна сторінка, на якій вказано назву роботи, причетність до конкурсу МАН, ім’я, прізвище та школа, де навчається автор, ім’я, прізвище, ступінь наукового керівника, місто та рік виконання роботи.

Короткі тези проекту

– не більше 3/4 сторінки тексту, де вказана основна мета, короткий опис методів та отримані результати.

Зміст

– розділи проекту, вказані по сторінках.



Перелік умовних скорочень

– перелік умовних скорочень з розшифруванням.



Вступ та огляд літератури

– змістовне, структуроване ознайомлення з проблемою (можливо, розподілене на розділи), доцільне використання джерел інформації та посилання на джерела інформації.



Мета та задачі проекту

– чітко сформульована наукова гіпотеза, яку вирішує проект, мета та задачі досліджень, для вирішення яких застосовуються певні методологічні та експериментальні підходи.



Матеріали і методи досліджень

– чітке і конкретне поетапне викладення ходу експерименту. Застосування доцільних контрольних зразків. При необхідності –використання посилань на джерела, з яких було взято протоколи експерименту. Пояснення методів статистичної обробки даних.



Результати досліджень та їх обговорення

– чітке викладення результатів експерименту або отриманих даних. Застосування графіків, таблиць (зі статистичними похибками, якщо вони доцільні). Лаконічне обговорення та пояснення результатів. Обговорення помилок експерименту, якщо такі існують. Обмеження в експериментальних підходах та їх вплив на отримані дані. Вказівки для поліпшення якості даних, де вони необхідні.



Висновки

Усі висновки повинні базуватися на отриманих експериментальних даних та повинні відповідати задачам досліджень.



Список літературних джерел

– пронумерований список джерел інформації (статті, підручники, періодика, онлайн-ресурси, посилання на бази даних та авторів графічних матеріалів, тощо).



Рецензія роботи

    • рецензія, отримана від фахівця, науковця або лікаря, що працює за зазначеним напрямком.

Роботи, що носять теоретичний, реферативний та виключно описовий характер без експериментальної частини, на конкурс не приймаються.

Роботи, у яких не дотримані правила техніки безпеки при роботі з небезпечними речовинами, з лабораторними тваринами, до конкурсу не допускаються. Порушення правил оформлення та наявність плагіату у друкованій роботі негативно впливає на оцінювання проекту.



Автор рекомендацій висловлює надію, що перераховані ним рекомендації допоможуть дослідникам, учасником МАН та їх керівникам зробити і представити гідну роботу, яка буде високо оцінена конкурсною комісією.
СЕКЦІЯ «ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ»
Автор: кандидат біологічних наук, доцент Котляревська В.А.
Сфера проблем ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЇ охоплює всю сукупність взаємовідносин живих організмів та їх угрупувань з усіма абіотичними та біотичним факторами, в тому числі - антропічними, що являють собою фактори впливу на різні форми життя з боку людини. Маються на увазі не безпосередні наслідки побутової чи промислової діяльності людини (вихлопні гази, звалища та аналогічні форми забруднення середовища, шуми, вплив різних хімічних елементів та отруйних речовин - це парафія іншої секції), а суто екологічні впливи з боку людини як соціально-біологічної істоти з новими можливостями щодо формування типів відносин з іншими формами життя. Це можуть бути зміни умов існування живих організмів, які стають неадекватними їх вимогам; оцінка значення видів для людини (що само по собі є проблематичним), їх штучне знищення або збереження без врахування ролі в угрупуванні; інтродукція виду в угрупування та його вплив на аборигенні види відповідно до екологічних особливостей обох компонентів.

Завданням фундаментальної (класичної) екології є також вивчення явищ, що відбуваються в процесі здійснення цих відносин, закономірностей відповідних процесів та загально біологічних законів, які лежать в основі існування та функціонування системи організм-середовище.

Об'єктами вивчення на даному рівні організації живого являються, по-перше, окремі особини та групи особин одного виду - популяції - а відповідним розділом екологічної науки - аутекологія. Проте дослідник, який зосереджує свою увагу на екологічних характеристиках особин або популяцій, не повинен забувати, що він нібито штучно ізолює свій об'єкт від цілісних біологічних систем, до складу яких він входить. Тому деякі з одержаних даних та певні висновки можуть носити відносний або гіпотетичний характер, а деяким слід дати більш розширену інтерпретацію.

Особливе значення має вивчення організації та функціонування надорганізмених систем різного рівня, тобто біологічних та біокосних систем, які складаються з неживих компонентів та пов'язаних з ними організмів і являються середовищем існування останніх. Ці проблеми є парафією синекології, в межах якої відбувається вивчення багатовидових угрупувань рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів - біоценозів та екосистем, або біогеоценозів - природних комплексів, які утворені організмами та середовищем їх існування, компонентами, між якими відбувається обмін речовинами, енергією та інформацією.

Відповідно роботи, які представляються на дану секцію, повинні відповідати наступним вимогам:
В першу чергу, це СИСТЕМНИЙ ПІДХІД до вивчення будь-якої екологічної проблеми.

Представник кожного виду, популяція або сам вид існують в межах певної системи ієрархічних відносин, під впливом різноманітних екологічних факторів. В науково-дослідній роботі необхідно мати на увазі взаємозалежність їх впливу на живу систему (організм, популяцію, вид), а також - необхідність наявності прямих та зворотних зв'язків, які зумовлюють тривале існування будь-якої системи взагалі.

Ієрархічна побудова проявляється у функціональному зв'язку між різними рівнями організації живої матерії, які цікавлять еколога, - від особини до біосфери. Кожна жива система характеризується, з структурної точки зору, єдністю дискретності (переривчастості) та цілісності, з функціональної -1 диференціації та інтеграції, заснована на єдності структури та функції.

При функціональному об'єднанні дискретних одиниць, наприклад, при формуванні різних типів внутрішньовидових та міжвидових відносин, складається система відповідного рівню, яка відрізняється від своїх складових виникненням нових якостей (популяція стає основною еволюційною одиницею, в який відбувається зміна її генетичній структури та починається мікроеволюція; вид починає формувати свою екологічну нішу).

В процесі екологічного дослідження автор, здійснюючи такий системний підхід та комплексний характер дослідження, може дістати цікаві дані, можливість науково проаналізувати та теоретично обґрунтувати їх і зробити відповідні висновки.

По друге, при проведенні екологічних досліджень та написанні відповідної науково-дослідної роботи необхідно пам'ятати, що загальним результатом здійснення всіх екологічних явищ та процесів, реалізації біотичних та абіотичних відносин і впливу відповідних факторів є АДАПТАЦІОГЕНЕЗ, виникнення пристосувань, які надають живим організмам можливості зберігати своє існування в мінливих умовах середовища.

Адаптація до різних факторів середовища може носити морфо-функціональний або поведінковий характер. Етапи адаптивних змін, причини цих змін та форми і механізми адаптації, стрес фактори та їх біологічне значення - все це та багато іншого може бути об'єктом досліджень та предметом обговорення в межах роботи, яка представляється на секцію фундаментальної екології МАН.

Бажаним, таким, що значно підвищує науковий рівень роботи, є ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД.

Не зважаючи на сучасний розвиток генетики і молекулярної біології та уявлення про генетичні основи еволюції, не можна не звертати увагу на роль екологічних факторів в процесі історичного розвитку органічного світу. Саме вони можуть бути причиною виникнення преадаптацій, як пристосувань до певних, часто несприятливих умов середовища. Проте випадкова перспективність таких пристосувань може зумовити подальший перехід організмів в нову адаптивну зону.

На рівні організмів саме особина індивідуально підлягає дії природного добору, точкою прикладання сил його являється ознака, селективна цінність якої визначається іі відповідністю діючим факторам оточуючого особину середовища. Ареною, на якій розгортаються перші еволюційні події, з яких починається мікроеволюція, є популяція, а саме - зміна її генетичної структури, що в певній мірі та в багатьох випадках відображається в ознаках та властивостях організмів, забезпечує їх різноманітність. Вивчаючи фенотипові особливості представників різних видів, молодий дослідник набуває можливості замислитись над тим, як виникають та чому зберігаються ті або інші ознаки; як їх зміни корелюють з змінами умов існування організму; як в межах рослинного та тваринного світу забезпечується репродуктивна ізоляція за допомогою екологічних механізмів; як формуються різні варіанти міжвидових відносин та яке біологічне значення мають ці та багато інших фактів та явищ.

Якщо автор роботи має змогу та уміння пов'язати виявлені ним екологічні закономірності з сучасними досягненнями генетики та молекулярної біології, цінність його досліджень буде набагато більшою.

Велике значення має здатність майбутніх біологів застосовувати методику ПОРІВНЯЛЬОНОГО АНАЛІЗУ одержаних даних.

Саме ця методика відкриває широку перспективу для того, щоб дослідник, фіксуючи риси схожості та відмінності між різними об'єктами, робив висновки та узагальнення, аналізував причини та біологічне значення схожості та відмінності різних параметрів, проводив паралелі та аналогії. В результаті, навіть якщо не відкрито нічого нового, виявляється можливість дати вже відомим даним нову інтерпретацію, знайти нове обґрунтування або пояснення, висловити, може не цілком вірну, навіть фантастичну точку зору, проте таку, наявність якої свідчить про творчий підхід та немалі потенційні якості автора як майбутнього вченого.

Цікавим може бути порівняння різних адаптивних змін організмів в природних та штучних умовах.

Якщо взяти за вихідну концепцію вже відмічені принципові моменти, можна запропонувати, як приклад, наступну загальну тематику науково-дослідних робіт по секції фундаментальної екології (без виділення конкретних тем):

Особливості популяційної структури видів та її біологічне значення.

  • Роль харчових ресурсів та захисних умов в розповсюдженні живих організмів.

  • Роль окремих екологічних факторів в еволюції органічного світу.

  • Різноманітність та паралелізм пристосувань.

  • Характеристика екологічних ніш різних видів.

  • Екологічна система, біогеоценоз, їх структурні та функціональні особливості.

  • Рослинні та тваринні угрупування, їх структура та функціональні зв'язки.

  • Прояв основних екологічних законів та закономірностей на основі аналізу конкретних даних.

  • Відображення законів діалектики в процесах розвитку адаптацій та формуванні внутрішньовидових та міжвидових відносин.

Окремі з цих пунктів можуть також бути використані при визначенні задачі роботи, окреслення її змісту, визначенні передбачених результатів та при формулюванні висновків.

Проте кожна науково-дослідна робота, яка представляється на МАН, повинна мати в своєму вмісті певного типу експеримент, розділ, наявність якого свідчить про вміння автора самостійно зібрати дані, які б відповідали темі та меті роботи, підтверджували передбачений результат або надавали досліднику можливості проаналізувати та пояснити появу обставин, які не очікувалися.

Це можуть бути спостереження, які систематизуються, оцінюються та приводять до певних висновків або теоретичних узагальнень; спостереження, що мають цифровий вираз, проте не потребують статистичного оброблення (коливання чисельності популяції, мобільність окремих вікових груп, розміщення особин за градієнтом вологості або температури, зміни та особливості реакцій поведінки тварин); екологічні параметри, різноманітність яких представлена великою кількістю даних (склад харчового раціону, статева та вікова структура різних популяцій, видовий склад різних екосистем). В останньому випадку статистичне оброблення даних обов'язково, тому що дає можливість оцінити достовірність одержаних результатів і зробити справжній науковий порівняльний аналіз певних характеристик.

Роботи з фундаментальної екології можуть ґрунтуватись на вивченні структур та систем різних рівнів.

На рівні організму, особини - реакція на різні екологічні фактори, способи адаптації до них та до їх змін, особливості та результати впливу лімітуючих факторів, особливості взаємодії з факторами середовища організму на різних етапах його індивідуального розвитку. Механізми адаптації до екстремальних умов існування.

На популяційному рівні - екологічні характеристики та порівняльний аналіз різних популяцій в усіх аспектах; на видовому - особливості популяційної структури виду та видові екологічні характеристики; особливості зон перекривання ареалів симпатричних видів; екологічні форми репродуктивної ізоляції. На рівні біоценозу та екосистеми слід розглядати їх трофічну структуру, видовий склад, різноманіття міжвидових відносин та просторової організації, роль рослинності як ведучого компоненту біоценозу, особливості зональних біоценозів; особливості зон інтерградації.

Якщо автор роботи обирає об'єктами досліджень рідкісні та зникаючи види, зміст Червоної книги України, подати таку роботу на секцію фундаментальної екології можливо лише за умовою, що дослідник проаналізує особливості екології даних видів та можливі причини зменшення їх чисельності. Причому зробить це не на основі оброблення літературних даних, проте в результаті власних досліджень, в процесі реальної роботи хоча б з деякими представниками того або іншого виду, роблячи спостереження та експеримент в природі або в умовах неволі.

Важливу частину науково-дослідної роботи складає літературний огляд, оскільки повний та глибокий аналіз вже існуючих даних може допомогти автору виявити новизну його власного дослідження. Це може бути робота з звичайним об'єктом, проте в новому аспекті; вже відоме дослідження на об'єкті, з яким ніхто не працював; спростування відомих фактів, проте не повторювання та підтвердження їх.

Творчий підхід та наукова новизна роботи можуть полягати в використанні нової технології досліджень або застосуванні оригінальних варіантів експерименту, залученні до нього незвичайного інструментарію та в v створенні принципово нової, незвичайної ситуації для виявлення можливих форм адаптації організму до неї.

При обговоренні результатів експериментів та спостережень бажано, щоб автор роботи виділив таки моменти, як мета дослідження, тобто результат, що передбачається; реальний результат одержаний наприкінці дослідження; причини збігання чи розбіжності одержаних та очікуваних даних.

В залежності від інтерпретації результатів експерименту, науково-дослідна робота може набути проблемного характеру, що значно підвищує її цінність.

Деякі приклади: дані щодо впливу на живий організм певних екологічних факторів можна розширити до обговорення проблеми виходу безхребетних чи хребетних на сушу; результати аналізу поширення на певній території різних життєвих форм рослин - до вирішення проблеми походження трав'янистої рослинності шляхом неотенії. Для одержання такого результату звичайно повинна бути залучена інформація з літературних джерел, що одночасно вимагає більш глибокого та системного їх аналізу. Все це разом справляє позитивне враження від якості роботи та потенційних можливостей її автора.

Велике значення має сувора логіка висвітлювання різноманітних фактів, міркувань, висновків та побудови цілісної роботи. Усі її розділи повинні бути підпорядковані єдиній вихідній концепції, відповідати чітко окресленій меті дослідження та всі дані аналізуватись та оцінюватись з точки зору повноти реалізації цієї мети.

Важливим моментом є вірне та доцільне застосування основних екологічних понять, таких, як популяція, екологічна ніша, гомеостаз як рух навколо точки стійкості та гомеорез як механізм, що відповідає за впорядкованість та закономірність послідовності процесів, які відбуваються в живих системах; адаптація, біоценоз, біогеоценоз та екосистема, життєва форма, трофічні рівні тощо. А також - раціональне згадування основних екологічних законів, розуміння яких та вміле відповідне пояснення одержаних експериментальних даних на їх основі свідчить про екологічну ерудицію молодого дослідника.

І нарешті - висновки не повинні бути повторенням та підтвердженням вже відомих фактів та явищ. Висновки - це квінтесенція всього, що зроблено автором роботи, результат порівняння з тим, що зроблено раніше іншими дослідниками та запропонування автором власних способів, методик, здійснення процесу і вибору об'єктів дослідження та інтерпретації одержаних результатів.
Каталог: images
images -> На реферат надається письмова рецензія передбачуваного наукового керівника або іншого фахівця, призначеного приймальною комісією
images -> Програма для складання вступного іспиту до аспірантури
images -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
images -> Віртуальна виставка праць викладачів об’єднання сільськогосподарських бібліотек Житомирської області за 2014 рік
images -> Медсестринство в геронтології та геріатрії
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка