Методичні рекомендації щодо підготовки науково-дослідницьких робіт учнями-членами ман



Сторінка3/5
Дата конвертації06.11.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

СЕКЦІЯ «ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ»
Автор: доцент кафедри біології НаУКМА, кандидат біологічних наук А.Г.Безусько
Розділи біології, які об’єднуються у загальну біологію:

цитологія, гістологія, молекулярна біологія, мікробіологія та неклітинні форми життя (вірусологія), біологія індивідуального розвитку (вивчення онтогенезу рослинних та тваринних організмів).



Перспективні напрямки: дослідження в галузі клітинної та молекулярної біології; клітинна та генетична інженерія (фундаментальні та прикладні аспекти), дослідження процесів диференціювання стовбурових клітин (регуляція розвитку та механізмів диференціювання), генетичні механізми процесів розвитку тощо.

Пропозиції щодо виконання та оформлення робіт школярів-членів Малої академії наук України.

Мета наукової роботи – навчитись працювати з науковою літературою. Ці джерела літератури не повинні обмежуватись підручниками, це мають бути обов’язково статті в наукових журналах (науково-популярні з списку літератури виключаються), розділи монографії. Нехай цей список не буде великим, але в ньому мають бути «свіжі» публікації (2005-2008 рр). Тоді легше обґрунтовувати актуальність обраної теми. Якщо ця проблема сучасна, то з нею працюють вчені і друкують результати власних досліджень. Крім того «рівень» списку використаних в роботі джерел свідчить про обізнаність виконавця роботи в досліджуваній проблемі. Дуже велике значення має оформлення списку використаних джерел літератури. Дуже добре, якщо члени МАН вміють грамотно складати список літератури, це їм допоможе при оформленні наукових робіт, коли вони будуть навчатись у вищих навчальних закладах.

Робота повинна бути чітко структурована і складатись з розділів: вступ, огляд літератури, матеріал і методи дослідження, результати та їх обговорення, висновки. У вступі має бути обґрунтування актуальності обраної теми та мети власного дослідження, чітко сформульовані завдання роботи, яким відповідають висновки. Бажано, щоб не залишалось невиконаних завдань. Краще обмежити їх перелік і залишити лише ті завдання, які були вирішені і яким відповідають висновки роботи.

Огляд літератури не повинен набагато перевищувати експериментальну частину, яка охоплює матеріал та методи досліджень, результати та їх обговорення. В огляді літератури має бути усунено обговорення питань, які не вирішувались в даній роботі.

Друга мета наукової роботи школяра – навчитись працювати в лабораторії, опанувати певними методиками дослідження. Ступінь самостійності цієї частини роботи залежить від багатьох факторів, однак прагнути треба якомога більшого, щоб відчути повну насолоду від наукової роботи. Крім того, одержані дані необхідно навчитись обраховувати, аналізувати, розуміти, що означають ті, чи інші зміни досліджуваних показників. Виконавець роботи не повинен просто взяти шматок наукової роботи керівника і спробувати його захистити. Необхідно, щоб учень був повністю ознайомлений з ходом експерименту, застосованими в ньому методами, щоб він добре орієнтувався в значенні одержаних даних.

Звичайно ці етапи роботи значною мірою залежать від керівників. Саме їх добра воля і полягає у тому, щоб максимально попрацювати з учнем на всіх етапах наукової роботи, починаючи з літератури і закінчуючи формулюванням висновків, оформленням роботи та підготовкою презентації доповіді.


СЕКЦІЯ «ХІМІЯ»
Автор: кандидат хімічних наук, Жолдаков А.О.
Аналіз наукових робіт учасників Всеукраїнського етапу МАН останніх років та їх рівня знань дозволяє зробити деякі висновки.

По-перше, незважаючи на досить високий науковий рівень багатьох робіт, виконаних в стінах науково-дослідницьких та освітянських установ, рівень знань учасників дуже часто не дотягував до рівня, необхідного для свідомого виконання цих робіт, розуміння того, що і як відбувається у досліджуваних системах. Наприклад, учень може під наглядом керівника зробити усі необхідні операції і процедури, але якщо він не розуміє, що і для чого робиться, користі від такої його роботи для нього самого небагато.

Так, наприклад, якщо учасник представляє роботу з органічної хімії, він повинен не тільки знати, що з чим реагує і що з цього утворюється, але і мати хоча б мінімальну уяву про механізми хімічних реакцій, які при цьому перебігають, інакше його робота є чисто лаборантською, а відповідно, вважатися науковою не може.

Якщо ж, наприклад, представлена робота з електрохімії, якщо в ній зустрічаються терміні, які у школі не вивчаються, безумовно треба знати, що за цими термінами стоїть, мати уяву про процеси, що відбуваються в електрохімічних системах тощо. Досвід же свідчить, що далеко не завжди це так, і учасник в результаті не може відповісти на найпростіші питання журі та інших учасників.

Так один з таких учнів не міг чітко відповісти, що таке стандартний електронний потенціал, що таке стаціонарний потенціал, плутав ці поняття, оперував ще більш складними поняттями, як-то, наприклад, рівняння Таффеля, але не міг його навести і тим більше пояснити. Безумовно, це наводить на думку, що насправді роботу робив хтось інший. Така „робота” також спричинює дуже велику виховну шкоду, є антипедагогічною.

Інша дівчина, уся робота якої була присвячена електрохімічному циклуванню, не змогла відповісти, а що саме там циклюється, що теж викликало законні сумніви у самостійному виконанні роботи.

Зустрічалися навіть роботи з квантової хімії, а саме квантово-хімічні розрахунки будови молекул. Але учасник не зміг відповісти на найпростіші запитання щодо будови атома і молекул навіть в рамках шкільної програми, тому про яку самостійну роботу може йти мова?

Крім того, слід зауважити, що дуже часто наукова робота пов’язана із застосуванням токсичних речовин, роботою з дослідницькими тваринами, що забороняється робити самим учням, і що навіть може бути причиною недопущення роботи до захисту.

Навіть у простіших роботах, які можуть бути виконаними десь у спеціалізованих лабораторіях чи навіть у школі, можуть зустрічатися питання, в яких дитина повинна орієнтуватися. Наприклад, треба знати, що хлорування води впливає на її якість не безпосередньо, а за рахунок взаємодії хлору з органічними домішками, присутніми у природних водах, що призводить до утворення токсичних речовин.

Іноді, особливо на сесіях МАН районного та навіть обласного масштабу, перемогу здобувають роботи, присвячені таким „науковим” питанням, як пам’ять води чи її якась надзвичайна „структуризація”. Такі роботи мають переважно характер рефератів, „скачаних” з інтернету, головним чином матеріалів рекламного характеру. Тому треба, напевне, звертати на це увагу і приділяти також значно більшу увагу підбору членів журі.

Слід пам’ятати і про те, що не всі діти знаходяться у рівних умовах щодо можливостей виконання науково-дослідницьких робіт у великих містах і на периферії. Тому, якщо дитина виконала якусь роботу не на дуже високому науковому рівні внаслідок перш за все відсутності можливостей для цього, але добре орієнтується у матеріалі, показує високу ерудицію, добре володіння базовими знаннями, можливо саме такій дитині треба віддавати перевагу при відборі учасників на Всеукраїнську сесію МАН.

Крім того, безумовно, виконавець науково-дослідницької роботи з хімії повинен перш за все добре знати матеріал шкільної програми з хімії, однак практика свідчить, що на жаль і це іноді зовсім не так.

І тут слід перейти до результатів виконання контрольних робіт учнями, які претендують на вступ до вищих учбових закладів, а потім, відповідно, і на професійну роботу у вибраній галузі.

Завдання для контрольних робіт для конкурсантів МАН складаються строго в рамках шкільної програми, але передбачають досконале володіння знаннями в її рамках, тобто вміння робити самостійні висновки, припущення, тобто добре користуватися своїм знанням – легко орієнтуватися в теоретичному матеріалі. Значно меншу увагу приділено володінню математичним апаратом, хоча для професійного хіміка і це, безумовно, є необхідним. Зроблено це для того, щоб не відволікати увагу учнів саме від хімії, виявити їх знання саме з цього предмету.

Це іноді призводить до того, що призери хімічних олімпіад часто опиняються серед тих, хто написав далеко не кращі контрольні роботи, оскільки на олімпіадах дуже велика увага приділяється математичним розрахункам, що безумовно правильно, але це ставить у невигідне положення учасників, які хімію знають і розуміють може і краще, але виявити свою перевагу в цьому не можуть.

До того ж талановиті учасники олімпіад с самого початку опиняються в набагато вигідніших умовах, ніж інші учні, оскільки в Україні, як і в інших країнах, існує добре розвинена система підготовки учасників для участі у міжнародних олімпіадах, в якій задіяні працівники вищих учбових закладів. Ті ж учні, які з самого початку не „засвітилися” як потенційні „міжнародники”, можуть далі цікавитися хімією, добре засвоїти матеріал шкільної програми, але вийти за її рамки практично не можуть, внаслідок катастрофічної нестачі доступної хімічної літератури рівня вище шкільного і відсутності уваги з боку „кураторів”

Тому в рамках НЕНЦ розроблено посібник для допомоги учасникам МАН засвоїти необхідні базові знання для успішного виконання контрольних робіт та підвищення загального рівня знань у порівнянні зі шкільною програмою. Як і інші матеріали на цю тему він знаходиться на сайті nenc.gov.ua/Методичні та нормативні документи/Хімія – просто про складне. Там є розділи „Будова атома і хімічний зв’язок (двома мовами), „Хімічна кінетика та рівновага” (двома мовами), „Для загальноосвітньої школи”, „МАН” та інші, в яких міститься детальна інформація як на рівні програми для середньої школи, так і набагато вище від неї.

Цікавим ці матеріали можуть виявитися і для вчителів, тому що там є і методичні матеріали, наприклад, як краще засвоїти відомості про будову атома, використання складання рівнянь окисно-відновних для мети повторення усього раніше пройденого матеріалу, тощо. Багато цих матеріалів було в свій час опубліковано в газеті для вчителів „1 Вересня”.


СЕКЦІЯ «ЕКОЛОГІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ»
Автор: кандидат біологічних наук, Дикий Є.О.
Загальне спрямування робіт та відмінність від інших секцій екологічного профілю

На секцію «Екологічна інженерія та охорона довкілля» в першу чергу спрямовуються роботи, які мають чітко окреслене практичне спрямування, і мають на меті вирішення конкретної екологічної проблеми, найчастіше безпосередньо у регіоні, де проживає автор роботи.

При цьому головними критеріями при оцінці актуальності робіт є їх придатність до практичного втілення, чітке визначення проблеми на вирішення якої спрямовано роботу, аналіз переваг та витрат при втіленні в життя пропонованих автором ідей та підходів.

Порівняно з іншими секціями, менше уваги слід приділяти відповідності роботи критерію «наукової новизни» - в окремих роботах новизна може бути взагалі відсутня, якщо робота спрямована на впровадження в конкретному регіоні або на конкретному об’єкті вже відомих технологій або методів, які розроблені не автором роботи, однак досі не застосовуються саме в цьому регіоні або в цій галузі.



Рекомендується звертати увагу на поєднання в роботах екологічного, інженерного та економічного підходів – так, пропоновані автором для впровадження нові технології мають бути обґрунтовані як з огляду їх ефекту для покращення стану довкілля, так і з точки зору економічної рентабельності.

Головні рекомендовані напрямки досліджень в межах секції та приклади тем робіт

    1. Відновлювана енергетика – використання в якості джерела енергії вітрової, сонячної, малої гідроенергетики, біогазу тощо. Наприклад:

  • «Оцінка вітроенергетичного потенціалу відповідного району»;

  • «Малі річки та потенціал розвитку малої гідроенергетики»;

  • «Проект сонячного колектору, оптимального для використання у середніх загальноосвітніх школах»;

  • «Покращення ефективності вітрогенраторів шляхом …»;

  • «Проект встановлення теплового насосу у середній загальноосвітній школі»;

  • «Утилізація біогазу», тощо.

Біопаливо та інші замінники нафтопродуктів, наприклад:

  • «Біодизель з ріпакової олії: перспективи використання та екологічні проблеми монокультури ріпака»;

  • «Впровадження біодизельного палива в Україні: перспективи та проблеми»;

  • «Паливний спирт з відходів деревообробної промисловості: перспективи для даного регіону»;

  • «Хімічний каталіз для здешевлення виробництва паливного спирту»;

  • «Автомобілі на водневих двигунах: перспективи впровадження та технологічні обмеження»;

  • «Електромобілі – майбутнє екологічно чистого міського транспорту»;

  • «Еколого-економічне обґрунтування впровадження біодизельного палива у аграрному секторі і».

    1. Екологічні проблеми окремих регіонів або населених пунктів, як-от:

  • «Транспорт як головний забрудник повітря у місті»;

  • «Проблема очистки побутових скидів»;

  • «Утилізація твердих побутових відходів»;

  • «Сортування сміття: досвід впровадження»;

  • «Екологічний стан річки та шляхи його покращення»;

    1. Біологічна індикація забруднень, наприклад:

  • «Ліхеноіндикація забруднення атмосферного повітря міста»;

  • «Трофо-сапробний стан водойм району, визначений за видовим складом водоростей та безхребетних»;

  • «Використання Мідії звичайної як біологічного індикатора забруднення прибережних вод».

    1. Вплив довкілля на здоров’я людини, як-от:

  • «Зв’язок захворюваності легеневими хворобами із забрудненням атмосферного повітря на прикладі міста».

УВАГА! До робіт такого спрямування слід підходити особливо обережно. При аналізі подібних робіт регулярно доводиться стикатись з характерною помилкою: незнанню авторами та їхніми керівниками принципу «Після того – не обов’язково внаслідок того». Так, наявність в місті промислових об’єктів, що забруднюють повітря, і високого рівня захворюваності «автоматично» розглядається як причина та наслідок, без жодних доказів зв’язку між ними, що не відповідає принципам наукового методу. Тому при написанні таких робіт слід уважно стежити за доказовістю авторських тверджень, уникати антинаукового «пропагандистського» стилю викладу.

Також слід зауважити, що до даної секції не відносяться роботи щодо шкоди здоров’ю від алкоголізму, куріння, наркоманії та інших шкідливих звичок, а лише роботи щодо впливу на людину зовнішніх екологічних чинників.



Екологічно чисте сільське господарство, зокрема біологічний метод боротьби зі шкідниками, органічне землеробство, мікробіологічні замінники добрив тощо.

Заповідна справа, в першу чергу обґрунтування створення нових об’єктів природно – заповідного фонду.

Охорона та відтворення популяцій рідкісних та зникаючих видів тварин та рослин. Але головним критерієм - є прикладна спрямованість роботи та можливість практичного використання одержаних результатів. Якщо основою роботи є флористичний чи фауністичний аналіз, або ж докладний опис структури природної популяції, новизна полягає переважно в нових даних щодо біології певного виду або у виявленні нових для певної території видів, така робота має бути віднесена до секції «Зоологія та ботаніка». Якщо ж виявлення видового складу є не самоціллю, а слугує обґрунтуванню заповідання певної території, а дослідження популяції містить конкретні практичні рекомендації з її відтворення, така робота може бути віднесена до секції «Екологічна інженерія та охорона природи».

Екологічна освіта та виховання, зокрема розвиток екологічного туризму.
СЕКЦІЯ «БОТАНІКА ТА ЗООЛОГІЯ»
Автор: кандидат біологічних наук, Герасимова Ольга Володимирівна, Інститут ботаніки ім.. М.Г. Холодного НАНУ України.
Метою цього розділу є допомога вчителям в організації науково-дослідної роботи з ботаніки та мікології у загальноосвітніх школах із залученням зацікавлених та обдарованих учнів. Ці рекомендації націлені на розкриття основних етапів у підготовці та написанні наукових робіт з ботаніки і мікології та сприятимуть оволодінню методикою експерименту, розвитку логічного мислення, набуття навичок коректної роботи з науковою та науково-популярною літературою, а в кінцевому результаті – доброякісною підготовкою певної науково-дослідної роботи.

Секція ботаніки охоплює такі напрямки робіт, як флористичний, таксономічний, експериментальний.

Флористичні дослідження мають за мету вивчення видового різноманіття водоростей, грибів, лишайників, мохоподібних або судинних рослин.

Якщо обирати тему роботи за напрямком "альгологія", то доречно запропонувати проведення флористичного опрацювання певних водойм (наприклад, водорості Дністровського водосховища, або водорості заплавних водойм р. Південний Буг). Цікавою буде робота, у якій досліджується не лише одна водойма (хоча такий варіант також можливий), а декілька водойм, які відрізняються за морфометричними показниками (площа водойми, глибина), ступенем проточності та заростання вищими водними рослинами. Наприклад, водорості річки та її заплавних водойм, або водорості декількох ставків, що відрізняються за походженням та використанням. Тоді варто провести порівняльний аналіз видового складу водоростей досліджених водойм. Якщо ж досліджується одна водойма (наприклад, річка), то можна провести порівняння видового складу різних пунктів відбору проб, особливо, якщо проби відбиралися на значній відстані одна від одної, або за різних умов (наприклад, в основному руслі та у затоках).

При вивченні видового різноманіття водоростей можна брати всі групи водоростей, а можна обмежитися окремими відділами (наприклад, зелені водорості оз. Білого).

Серед робіт за напрямком "мікологія" є змога обрати вивчення видового складу грибів певної систематичної групи (наприклад, вищих базидіальних грибів) окремої території, або провести дослідження фенологічних особливостей окремого виду грибів.

За напрямком "ліхенологія" доречно проводити вивчення видового різноманіття лишайників певної території, що може бути обмежена адміністративно-територіальними межами (наприклад, лишайники окремого міста), або рослинними формаціями (лишайники бору, діброви). В рамках роботи необхідно провести порівняльний аналіз видового складу лишайників за різними породами дерев, на яких вони зростають, або за рослинними формаціями. Доречно окремо розглядати епіфітні та епігейні лишайники у межах лісу, або обмежитися вивченням однієї з цих груп. Для порівняльного аналізу також є бажаним використання списків із різних частин лісу, що відрізняються певними факторами, як то рельєф, щільність деревних пород, наявністю домішок інших деревних порід.

За мету дослідження можна брати як флористичне вивчення видового багатства, так і більш прикладні аспекти, наприклад, санітарно-біологічна характеристика певної водойми на основі альгологічних даних, або ліхеноіндикаційні дослідження.

Іншим аспектом альгологічної або мікологічної роботи може бути експериментальна робота з культурами водоростей або міцелієм грибів. Наприклад, вплив іонів важких металів на біологічні системи на прикладі зелених одноклітинних водоростей, або підбір оптимальних умов культивування окремих видів грибів.

Перспективними напрямками ботанічних досліджень судинних рослин на сьогодні залишаються флористичні та критико-таксономічні дослідження різних таксонів і деякі аспекти охорони та збереження видового різноманіття, питання фіторесурсів та узагальненого прикладного використання.

Молоді науковці можуть обрати наступні пріоритетні напрямки досліджень:


  • систематичне опрацювання окремих таксономічних груп судинних рослин, що передбачає узагальнення та критичне опрацювання літературних матеріалів по обраному таксону; ознайомлення з методиками камеральної обробки матеріалу
    (паліноморфологічний, карпологічний, анатомічний та інші методи); критичне опрацювання ряду гербарних колекцій; збір гербарних матеріалів в природі; проведення порівняльно-морфологічного дослідження; проведення паліноморфологічного, карпологічного та анатомічного дослідження; географічний та екологічний аналізи тощо.

  • порівняльно-морфологічне дослідження певних таксонів для цілей систематики, еволюції;

  • дослідження флори певних територій, яке включає в себе ботаніко-географічний аналіз флори; систематичний, хорологічний, екологічний, віковий та формаційний аналізи флори; вивчення видового складу флори досліджуваної території; види звичайні й рідкісні, видова насиченість регіонів, систематична структура флор, порівняльний аналіз флор, методи порівняльної флористики.

  • дослідження у сфері історії науки;

  • популяційні дослідження рідкісних видів рослин;

  • дослідження лікарських рослин;

  • антропогенні зміни рослинних угруповань.

  • дослідження ареалів видів, їх формування.

Науково-дослідна робота має складатися з таких обов'язкових розділів: вступ, літературний огляд, фізико-географічна характеристика регіону дослідження, матеріали та методи, результати дослідження, висновки, список літератури та, за необхідністю, додатки.

У вступі мають бути обов'язково викладені такі позиції, як актуальність теми дослідження, мета, завдання, новизна отриманих результатів та можливість їх практичного використання.

Літературний огляд має містити огляд літератури з питання, що покладено в основу дослідження автора. Так, якщо тема роботи стосується вивчення різноманіття вищих водних рослин р. Південного Бугу, то у літературному огляді аналізується ступінь вивченості цього питання – які вчені вже працювали над вивченням вищої водної рослинності зазначеної річки (або регіону дослідження в цілому), які результати вони здобули і які білі плями лишилися. Не варто у якості літературного огляду, наприклад, надавати описи родин рослин, що відносяться до вищих водних. Цією інформацією учень має володіти, але викладання її у роботі не додає їй позитиву.

Літературний огляд за об'ємом не повинен перевищувати розділу з результатами досліджень. Після кожного блоку інформації, що була взята з літературних джерел, мають обов'язково міститися посилання на ці літературні джерела (або у круглих дужках прізвище автора та рік видання джерела (Іванов, 2008), або у квадратних дужках номер, за яким джерело подано у списку літератури [1]).

Щодо літератури, яка використовується у роботі, то вона має бути переважно спеціально-науковою. Допускається лише декілька науково-популярних видань.

Якщо автор використовував матеріали з інтернет-сайтів, то необхідним є посилання на точну веб-сторінку, де розміщена запозичена інформація.

У розділі матеріали та методи подається детальний опис всіх методик, якими користувався автор та посилання на джерела, у яких вони наводяться. Не варто вказувати, що використано загальновідомі методи. Обов'язково вказується кількість відібраних проб чи зразків (проведених дослідів), період проведення робіт, а також вся можлива подібна інформація щодо періодичності, сезонної етапності тощо. Якщо досліджується певний регіон, надається карта цієї території з позначеними місцями відбору проб (зразків). При проведенні експериментальних досліджень вказується об'єкт дослідження та назви і концентрації усіх використаних реактивів.

У розділі "Результати дослідження" подаються результати власних досліджень. Не варто включати до цього розділу відомості, отримані з літературних джерел (за винятком їх порівняння). Описуючи отримані результати, автор має обов'язково відзначити, які з них є новими, а які вже наводились у літературі (ці літературні дані повинні бути відображені у розділі "Огляд літератури" з відповідними посиланнями на першоджерела). Потрібно проаналізувати отримані дані, зробити спробу їх пояснити, виявити залежність від природних факторів.

Висновки мають стисло відображати основні результати, отримані автором. До висновків не слід включати загальновідомі факти.

Якщо для ілюстрації роботи додаються фотографії, запозичені у колег або з інтернету, то необхідно вказувати автора фотографії (або посилання на сторінку інтернету) у підписі.

Науково-дослідна робота має бути виконана учнем якомога більш самостійно. Зрозуміло, що певну допомогу надає вчитель або науковий керівник з іншого (вищого) навчального закладу або наукової установи, і можливість отримання цієї допомоги також варто враховувати при обранні теми майбутнього дослідження. Якщо допомога надана не керівником, то у роботі потрібно висловити подяку за надану консультацію.


СЕКЦІЯ «АГРАНІ НАУКИ»
Авторський колектив: Коваленко В.П., Ермакова Л.М. кандидати с.-г. наук, доценти кафедри рослинництва та кормо виробництва Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Враховуючи специфіку об’єктів вивчення, виконання науково-дослідної роботи з агрономії може бути присвячене вивченню і розв’язанню наступним проблемам:

  • побудова та аналіз адаптивних систем землеробства або окремих їх ланок – сівозмін, механічного обробітку ґрунту, захисту посівів від бур’янів, протиерозійних заходів;

  • створенню ефективної технології вирощування сільського сподар­ських культур або окремих її елементів для господарств різних форм господарювання;

  • створення і обґрунтування системи насінництва в конкретному господарстві, сортів і гібридів сільськогосподарських культур;

  • оптимізації технології післязбиральної доробки, зберігання і переробки продукції, одержаної в результаті вирощування сільськогосподарських культур за сучасними технологіями в конкретному господарстві.

Каталог: images
images -> На реферат надається письмова рецензія передбачуваного наукового керівника або іншого фахівця, призначеного приймальною комісією
images -> Програма для складання вступного іспиту до аспірантури
images -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
images -> Віртуальна виставка праць викладачів об’єднання сільськогосподарських бібліотек Житомирської області за 2014 рік
images -> Медсестринство в геронтології та геріатрії
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка