Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення звільнення в запас військовослужбовців строкової служби


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо порядку проведення засідання Рад сержантів у військових частинах Збройних Сил України



Сторінка26/30
Дата конвертації20.03.2017
Розмір5.24 Mb.
#12847
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо порядку проведення засідання Рад сержантів
у військових частинах Збройних Сил України


Ради сержантів створюються у бригадах, полках, батальйонах (дивізіонах), ротах (батареях), а також у їм рівних підрозділах Збройних Сил України (далі – військова частина, підрозділ), за умови наявності в них не менше 15 посад сержантів за штатною чисельністю.

Члени Ради сержантів обираються на загальних зборах сержантів військових частинах, підрозділах. При цьому кожен підрозділ повинен бути представлений у Раді сержантів своїм представником або делегувати своє представництво кандидату від іншого підрозділу (якщо підрозділи малочисельні), який представлятиме сержантів зазначених підрозділів та їх інтереси на засіданнях Ради сержантів.

Крім того, рішенням зборів до складу Ради сержантів можуть обиратися сержанти прикомандированих підрозділів або сержанти інших військових частин гарнізону, у яких Ради сержантів не створені.

Загальна чисельність складу Ради сержантів, як правило, не повинна перевищувати однієї четвертої від штатної чисельності сержантів військової частини чи підрозділу.

Голова Ради сержантів, його заступник та секретар обираються на засіданні Ради сержантів строком на 6 місяців. Безпосереднє керівництво роботою Ради сержантів здійснює її Голова.

Командир військової частини, підрозділу забезпечує створення Ради сержантів і сприяє її роботі.

На засідання Ради сержантів обов’язково запрошуються відповідні командири або (та) їх заступники з виховної роботи, головні сержанти бригад, полків, батальйонів та рот, а у разі необхідності – й інші службові особи військової частини, підрозділу, головні сержанти органів управління, представники державних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, ветерани Збройних Сил України, члени сімей сержантів.

У разі коли у військовій частині, підрозділі менше 15 штатних посад сержантів – обирається голова сержантського товариства та його заступник, які виконують функції та користуються правами голови та членів Ради сержантів.

Засідання Ради сержантів військової частини, підрозділу проводиться не менше двох разів на місяць. Воно набуває правочинності за умови присутності понад 50 відсотків членів Ради сержантів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх і якщо воно не суперечить законам, нормативно-правовим актам України. Схвалене рішення є обов’язковим для виконання сержантським складом військової частини, підрозділу.

Обговорення на засіданнях Ради сержантів військової частини, підрозділу проводиться з дотриманням умов гласності, критики та самокритики. Кожний з сержантів військової частини, підрозділу має право вносити пропозиції щодо внесення на розгляд питань, брати участь у засіданні Ради сержантів та виступати по суті цих питань. Всілякі дії, спрямовані на утиск критики, обмеження свободи слова, не допускаються.

Члени Ради сержантів обираються строком: до 6 місяців – сержанти строкової служби; до 1 року – сержанти військової служби за контрактом. Склад Ради сержантів повинен пропорційно репрезентувати обидві категорії сержантів військової частини, підрозділу.

Рада сержантів:

- готує й розглядає питання, що підлягають обговоренню на зібраннях сержантського складу військової частини, організовує виконання своїх рішень та рішень зібрань сержантського складу;

- проводить індивідуальну роботу з сержантами;

- протягом року за графіком заслуховує кожного сержанта підрозділу;

- розглядає факти обмеження законних прав сержантів, листи, заяви, пропозиції, які надходять до неї;

- призначає (за необхідності) за згодою командира військової частини, підрозділу позапланові зібрання сержантського складу;

- бере участь та здійснює взаємодію з іншими громадськими інститутами Збройних Сил України: Радою офіцерів та Радою сімей військової частини в питаннях, що відносяться до її повноважень;

- організовує взаємодію та спільну діяльність з командиром військової частини, заступником командира військової частини з виховної роботи щодо навчання та виховання сержантського складу основам військової педагогіки та психології, здійснює заходи військово-патріотичного виховання всього особового складу військової частини, збереження бойових та військових традицій, вшанування кращих військовослужбовців;

- інформує зібрання сержантів про свою роботу, про виконання рішень, а також про реагування сержантів на вжиті щодо них заходи громадського впливу;

- клопоче перед командиром військової частини, житловою комісією військової частини, органами місцевого самоврядування про надання житла сім’ям сержантів, які потребують негайного вирішення соціально-побутових проблем;

- здійснює заходи щодо вшанування сержантів у зв’язку з досягненнями успіхів у службовій діяльності.

Проведення засідання Ради сержантів військової частини (підрозділу) готується завчасно, визначається тема засідання, дата та місце його проведення.



Голова Ради керує ходом засідання Ради:

- представляє запрошених осіб;

- оголошує порядок денний та виступаючих;

- керує обговоренням питань;

- в ході обговорення питань проводить узгодження пропозицій та прийняття рішень методом голосування.

До проведення засідання Рада сержантів необхідно провести належну організаторську роботу: документально підготувати винесені на Раду питання, узгодити теми виступів, підготувати пропозиції до проекту рішення Ради.

Запропоновані для обговорення питання можуть виноситися на голосування, якщо цього буде вимагати обстановка та за умов підтримання більшістю включатися до порядку денного.

Після ухвалення порядку денного з поправками та доповненнями розпочинається розгляд питань.

Заслуховування інформації по кожному питанню здійснюється окремо.

Прийняття рішень по питанням, що обговорюються, здійснюється методом голосування та заносяться у відповідний протокол.

Голова Ради сержантів підводить підсумки Ради, ставить завдання подати пропозиції до плану роботи Ради.

Планування роботи Ради сержантів здійснюється, як правило, на кожний наступній місяць в останні три дні поточного місяця. Планування роботи також може здійснюватися до цільових заходів, які будуть проводитися у військовій частині, підрозділі, закладі та установі, а саме: навчання, польові виходи, змагання на кращого спеціаліста, святкові та урочисті події, державні та військово-професійні свята.



Секретар Ради веде протокол, у який вносяться:

- найменування підрозділу;

- час і місце проведення засідання Ради;

- кількість учасників Ради;

- прізвища голови і секретаря;

- порядок денний Ради;

- ухвалені на засіданні Ради рішення із зазначенням результатів голосування.

Рішення Ради сержантів є обов’язковими для розгляду командиром військової частини, підрозділу.

Діяльність Ради сержантів слід розглядати як діяльність громадського органу в умовах єдиноначальності.
Тимчасово виконуючий обов’язки

заступника начальника Генерального штабу

Збройних Сил України

генерал-майор п/п О.В.КОПАНИЦЯ



ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА.


Інформаційна робота – це оперативне та об’єктивне доведення і роз’яснення особовому складу Збройних Сил України державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.

Загальне керівництво щодо інформаційної роботи з особовим складом здійснює командир. Безпосередню роботу щодо організації і проведення інформаційної роботи проводить заступник командира (начальника) з виховної роботи.



Метою інформаційної роботи є цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості внутрішньо-колективними процесами у військовому середовищі, підвищення рівня обізнаності у різних сферах суспільного життя, формування необхідних переконань та мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників).

Основні завдання інформаційної роботи:

задоволення інформаційних потреб і запитів та досягнення необхідного рівня політичної, правової і моральної свідомості особового складу;

формування у військовослужбовців високої громадянської свідомості та відповідальності за рівень особистої військово-професійної підготовки та виконання завдань військової служби;

захист особового складу від впливу негативної інформації, яка пов’язана з приниженням ролі Збройних Сил України, як соціального інституту держави, необ’єктивним висвітленням процесів, які в них відбуваються;

формування правової обізнаності, свідомості, правової культури та правомірної поведінки особового складу;

поширення серед військовослужбовців військово-технічних та військово-спеціальних знань, підвищення військово-технічної культури особового складу, майстерного володіння озброєнням та бойовою технікою.



Основними методами інформаційної роботи є: розповідь, пояснення, показ з використанням технічних засобів виховання.

Основними формами інформаційного забезпечення є:

інформування з суспільно-політичних, правових та воєнно-технічних питань;

День інформування;

диспути на політичні, морально-етичні та естетичні теми;

вечори запитань і відповідей;

екскурсії, відвідування музеїв та кімнат бойової слави, меморіальних комплексів і монументів, інших історичних пам’яток;

проведення Днів відкритих дверей у військових частинах;

проведення виступів кращих військовослужбовців перед школярами та молоддю;

перегляд інформаційних телепрограм, прослуховування радіоновин.

Основними складовими інформаційної роботи є: суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування.


Суспільно-політичне інформування


Суспільно-політичне інформування здійснюється у визначений розпорядком дня військової частини час та являє собою оперативну форму виховного впливу на особовий склад, доведення і роз’яснення актуальних питань розвитку держави та Збройних Сил України, суспільно-політичної обстановки та останніх подій в Україні та світі.

Суспільно-політичне інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин.

Зміст та основні напрямки проведення суспільно-політичного інформування:

стан та розвиток Збройних Сил України, виконання навчально-бойових завдань військовою частиною та підрозділом;

аналіз воєнно-політичної обстановки у світі;

соціально-економічний розвиток держави, регіону дислокації військ (сил);

військове міжнародне співробітництво та миротворча діяльність Збройних Сил України;

питання національної безпеки України та шляхи її забезпечення;

духовні традиції, культура, наука, освіта, релігія;

аналіз політичних процесів в Україні;

міжнародне співробітн6ицтво України;

значення, уроки та висновки із важливих історичних подій в історії України та Збройних Сил України.

Суспільно-політичне інформування може здійснюватися як у вигляді аналітичних оглядів тих чи інших подій в країні та за її межами, доведені до особового складу цікавого й важливого факту, явища в житті Збройних Сил України та суспільства, так і у вигляді розмови з воїнами (методом розповіді, роз’яснення) з однієї із політичних, економічних, соціальних, історичних, моральних, культурологічних та інших проблем.

Для проведення інформування, крім визначення його теми, важливо вдало підібрати (або призначити) особу, яка буде це робити. В основному – це найбільш підготовлений офіцер. Разом з тим, тут слід ураховувати не тільки досвід і загальну підготовку людини, але і її схильності, компетентність у тій чи іншій сфері (галузі). У будь-якому випадку керівник заняття повинен бути людиною грамотною, авторитетною, відповідальною, яка добре володіє мистецтвом спілкування.

Викладення змісту теми інформування має більш інформаційно-пояснювальний характер. У ньому має місце, в основному, розповідь, роз’яснення, обґрунтування. І тільки в окремих випадках керівник може використовувати метод обговорення.

Слід також зауважити, що виступаючий повинен враховувати підготовленість аудиторії до сприйняття матеріалу: освіту, загальний розвиток, досвід військової служби тощо.

З огляду на це, керівник повинен дотримуватися вимог щодо:

оперативного регулювання темпу викладення матеріалу;

адаптації змісту матеріалу до практичних завдань військової служби, які виконуються військовослужбовцями та загальноосвітнього рівня слухачів;

зрозумілої для особового складу аргументації матеріалу.

Інформування може завершуватися загальним висновком, або визначенням, постановкою (якщо його проводить командир) завдань, які випливають із того, що було висвітлено під час розкриття теми.

Розпорядком дня військової частини слід передбачити щоденний перегляд військовослужбовцями строкової служби вечірніх випусків українських телевізійних новин на Першому національному каналі телебачення та прослуховування інформаційних програм на першому каналі Українського національного радіо.



Правове інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом, військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин.

Змістом правового інформування є:

пропаганда правових знань, вивчення законодавства України;

доведення і роз’яснення нормативно-правових документів актів України, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Основні напрямки проведення правового інформування:

Збройні Сили у політичній системі держави;

військове законодавство України;

законність і правопорядок, правопорушення і юридична відповідальність особового складу Збройних Сил України;

Конституційне право України;

адміністративне і цивільне право України. Особливості застосування у Збройних Силах України;

виконання військовослужбовцями вимог чинного законодавства України, Указів Президента України, наказів та директив Міністра оборони України та начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.

Методика підготовки і проведення правого інформування в основному така ж як методика суспільно-політичного інформування, хоча і містить деякі особливості.

При підготовці до заняття керівник повинен підібрати та уважно вивчити всі нормативно-правові акти, які стосуються питання, що розглядається. При необхідності слід проконсультуватися у юристів, інших посадових осіб.

При викладені матеріалу рекомендується демонструвати особовому складу друковані видання відповідних законів, Указів Президента України, директив і наказів Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, які розглядаються під час інформування. Зазначити, де їх можна знайти з метою самостійного ознайомлення.

Для проведення правових інформувань доцільно запрошувати військових або цивільних юристів, працівників судів, військових прокуратур, представників військової служби правопорядку, інших компетентних фахівців.
Військово-технічне інформування військовослужбовців військової служби за контрактом, військовослужбовців строкової служби проводиться за потреби, але не рідше 1 разу на місяць, за рахунок часу, відведеного на суспільно-політичне інформування.

Зміст та основні напрямки проведення військово-технічного інформування:

роль військової техніки і озброєння у забезпеченні обороноздатності держави;

проблеми вивчення військової техніки і озброєння, їх зберігання та експлуатації;

досвід застосування та використання озброєння і військової техніки у локальних конфліктах і регіональних війнах;

попередження аварій і катастроф військової техніки;

розвиток матеріально-технічного забезпечення військ (сил);

історія розвитку і сучасний стан окремих видів військової техніки і озброєння;

внесок української науки, конструкторської думки у розвиток сучасної військової техніки і озброєння.

Тематика та форма проведення інформування особового складу визначається у військовій частині на тиждень та відображається в розкладі занять підрозділів.

Інформування всіх категорій особового складу Збройних Сил України здійснюється у дні, коли не проводиться гуманітарна підготовка.

На початку нового навчального року у військовій частині проводиться інструктивне заняття з відповідальними особами, які проводять інформування особового складу.


Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка