Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення звільнення в запас військовослужбовців строкової служби


Профілактика попепедження суіцидальних проявів серед військовослужбовців



Сторінка4/30
Дата конвертації20.03.2017
Розмір5.24 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Профілактика попепедження суіцидальних проявів серед військовослужбовців

Самогубство постало однією з найгостріших проблем сучасного суспільства. Серед причин смертності працездатного населення вони стоять на четвертому місці і зберігають тенденцію до зростання.

Актуальність проблеми для ЗС України обумовлена і тим, що в умовах цілодобового сумісного проживання військовослужбовців самогубства деморалізуюче впливають на особовий склад, негативно відбиваються на подальшому кліматі у підрозділі і бойовій підготовці. Окрім того, самогубства серед військовослужбовців викликають різко негативне ставлення до служби в армії з боку батьків і в цілому у суспільстві.

Самогубство є суспільно-психологічним феноменом, відносно якого до цього часу немає достатньої ясності. Непокоїть те, що воно знаходиться в ряді основних причин смертності військовослужбовців у нинішній час. Тенденції до зниження самогубств не помічається. Разом з тим, серйозною проблемою є замахи на самогубство число яких значно перевищує кількість скоєних самогубств. В свою чергу, замахи, як правило, тягнуть за собою незворотні розлади здоров'я військовослужбовців, неспроможність виконання своїх службових обов'язків.

Необхідність збереження життя військовослужбовців, а також підтримання на належному рівні їх фізичного та морального здоров'я, важливість попередження деморалізації особового складу, викликаного фактами самогубств, необхідність військової практики в науково-обгрунтованих рекомендаціях з попередження самогубств і замахів на самогубство у Збройних Силах, викликає нагальну необхідність виховного впливу з попередження суіцидальних проявів серед військовослужбовців.

СУЇЦИД - (в перекладі з англійської — самогубство). (С) — акт самогубства, скоєний у стані сильного душевного розладу, або під впливом психічного захворювання; усвідомлюваний акт самоусунення з життя під впливом гострих психотравмуючих ситуацій, при яких особисте життя як вища цінність втрачає сенс. Причини суіциду різноманітні, кореняться не тільки в особистісних деформаціях людини, психотравмуючій обстановці, яка її оточує, але і в соціальне—економічній і моральній організації суспільства - (Див Психологія. Словник— 1998).

Аналіз практичних досліджень, проведених Центром соціальних і психологічних проблем, свідчить, що найбільша кількість самогубств припадає на вік від 16 до 29 років і від 40 до 50. Це свідчить про те, що військова служба відноситься до розряду суіцидонебезпечних. Приходячи в армію, молоді люди зустрічаються з обмеженнями, зумовленими специфікою військової служби, зі строгими рамками військової дисципліни, субординації, з особистою відповідальністю за свою поведінку і т. ін. Неможливість знайти адекватне рішення труднощів і проблем, що виникають в армії, призводить деяких воїнів до рокового кроку.

Розглядаючи (С) як усвідомлений акт усунення з життя, необхідно зазначити, що попередження цих явищ неможливе без знання причин, мотивів, які спонукають до їх скоєння.

Мотиви, приводи, обставини, зведені в групи, аналіз моральної атмосфери у військовому колективі, де трапився (С), належне вивчення статусу особистості суіцидента, його психічний склад, темперамент, характер, життєві установки, дають серйозний матеріал для прийняття профілактичних заходів з попередження самогубств.



Мотиви (С) можна умовно класифікувати на декілька груп:

1. Конфлікти, пов'язані зі сферою військово-службової діяльності військовослужбовців:

- конфлікти, пов'язані з труднощами військової служби;

- конфлікти між воїнами різних періодів служби;

- конфлікти між начальниками та підлеглими;

- конфлікти між воїнами, призваними з різних регіонів України (воїнами інших національностей).

II. Особистісно-сімейні конфлікти:

- любов без відповіді, зрада коханої дівчини (дружини);

- розлучення;

- хвороба, смерть близьких;

- статева неспроможність.

III. Конфлікти, пов'язані з антисоціальною поведінкою суіцидента.

- побоювання відповідальності (в т. ч. кримінальної);

- побоювання ганьби за негативні провини. IV. Стан здоров'я:

- психічні захворювання;

- соматичні (тілесні) захворювання;

- фізичні недоліки.

V. Матеріально-побутові та інші мотиви.



Конфліктна ситуація набуває характеру суїцидонебезпеки, коли військовослужбовець усвідомить її як високо значиму, гранично складну, а свої можливості - як недостатні для її подолання, переживаючи при цьому почуття безнадійності й обираючи суїцидальні дії як єдино можливий для себе вихід.

Командирам необхідно знати характерні ознаки поведінки військовослужбовців, які вирішили покінчити життя самогубством. Це, насамперед:

- замкнутість, прагнення до самоти, аж до повної ізоляції;

- втрата інтересу до навколишнього;

- емоційна загальмованість;

- неадекватні дії і висловлення.

Водночас відзначаються й інші форми поведінки:

розважливість, рішучість, холоднокровність (“лиховісний спокій”) і навіть агресивність. З великою сталістю відзначається розлад сону, апетиту, підвищена стомлюваність, почуття безсилля, зниження працездатності.

Для правильної організації виховної роботи, необхідно розрізняти типи суїцидальної поведінки військовослужбовців.

До них відносяться: завершені самогубства (справжній суїцид); суїцидальні спроби і наміри (афективний суїцид і демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка).



При справжньому суїциді агресія спрямована проти власного “Я”, а при замаху вона спрямована зовні, маючи за мету апеляцію до необхідності людських відносин.

Справжня суіцидальна поведінка - це усвідомлені дії, метою яких є вчинення акта самогубства, бажання позбавити себе життя.

Серйозність і усталеність наміру підтверджується вибором місця, часу і засобу суїцидальної дії, активною попередньою підготовкою, а в ряді випадків - наявністю передсмертних записок.

Військовослужбовці чинять самогубства, як правило, у нічний або вечірній час доби. Поведінка будується так, щоб ніхто не перешкоджав досягненню кінцевого результату.

Всі спроби відбуваються без свідків, а засоби суїциду в цих випадках вибираються найбільш “жорсткі”: самоповішення і використання вогнепальної зброї.

Самопорізи і самоотруєння зустрічаються рідко, але самопорізи при справжніх суїцидальних діях відрізняються значною глибиною.

У більшості випадків справжні суїцидальні дії скоюються військовослужбовцями першого року служби й обумовлені труднощами її початкового періоду.

При справжніх суїцидальних діях передсуїцидальний період відрізняється своєю тривалістю, яка може бути від кількох діб до місяця і більше. Вирішальну роль у цьому грають глибина конфлікту що переживається, особистісна значимість психотравмуючої події, його відвертий зміст і, звичайно, психологічний склад особистості.

У ряді випадків перед самогубством військовослужбовці складають передсмертні записки. У них звичайно звучать ідея самозвинувачення й містяться прохання про прощення їхніми близькими людьми. Іноді в записках обвинувачуються ті, хто явився, на думку суїцидента, винуватцем його вчинку.

У випадку невдалої спроби в постсуіцидальному періоді якийсь час спостерігається зберігання суіцидальних думок і намірів.



Треба пам'ятати, що можливість спроби повторного суїциду на найближчий рік збільшується в 100 разів, причому найбільша його можливість - у перші 1-2 місяці після спроби.

Афективні суїцидальні дії обумовлені надзвичайно сильним афектом, що виник у результаті раптової гострої події, що психотравмує, або під впливом акумуляції хронічних психотравм. Такі суїцидальні дії, як правило, несподівані для оточуючих, оскільки привід для їх скоєння найчастіше буває незначний, хоча для самого суїцидента є “останньою краплею”.

У відмінності від справжнього суїциду ідея самогубства з'являється у свідомості раптово і набуває непереборної спонукальної сили. Афективний суїцид, незважаючи на глибину й істинність наміру покінчити із собою, найчастіше відбувається у присутності оточуючих осіб.

При зовнішній схожості з демонстративно-шантажною поведінкою такі дії проте відрізняються від нього відсутністю суїцидального шантажу. У всякому разі, розрахованих дій, щоб зробити небезпечною спробу, військовослужбовцем не приймається.

Об'єкти, що знаходяться в полі зору суїцидента, нерідко набувають значення засобів самогубства, вибір яких припадає на перший предмет що підходить (штик-ніж, бритва, мотузка, вікно, отруйні речовини).



Особливу небезпеку являє собою наявність вогнепальної зброї (або її доступність) у момент афекту.

Демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка відноситься до суїцидальної з деякою долею умовності, лише тому, що тут має місце свідома маніпуляція життєнебезпечними діями. Особистісний сенс подібних спроб складається в чиненні психологічного тиску на навколишніх значимих осіб із метою зміни конфліктної ситуації в сприятливу для суїцидента сторону (викликати жалобу, співчуття, позбутися неприємностей, що погрожують і т.п.). Метою може бути і покарання кривдника, прагнення звернути на нього обурення навколишніх, щоб таким способом причинити йому серйозних неприємностей.

При таких спробах військовослужбовець розуміє, що його дії не повинні привести до смерті, і для цього приймає всі запобіжні заходи.

Практично всі спроби відбуваються у присутності оточуючих. Серед засобів реалізації переважають самопорізи передпліч (як правило, багаточисельні і поверхневі).



І проте цей «спектакль» нерідко призводить до трагічних наслідків (серйозним каліцтвам і навіть до смертельного наслідку), коли різноманітного роду випадки і неправильний розрахунок визначають кінцевий результат спроби.


Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка