Методичні рекомендації щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань для магістрів


Організація самостійної роботи студентів



Сторінка2/5
Дата конвертації14.03.2017
Розмір0.96 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

2. Організація самостійної роботи студентів



Підготовка до практичних занять

Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни здійснюється у процесі підготовки до практичних занять. Підготовка до цих занять повинна сприяти всебічному гармонічному розвитку умінь, навичок і особистісних якостей студента, створенню сприятливої атмосфери на практично-семінарських заняттях, а також формуванню навичок з науково-дослідної роботи. Підготовка до семінарських (практичних занять має посилювати мотивацію та ентузіазм студента у процесі опанування основ наукових досліджень, надати можливість продемонструвати студентом своїх умінь самостійно виконувати практичні дії в науково-дослідному процесі.



Підготовка до модульного контролю

Підготовка до контрольних робіт повинна сприяти формуванню у студента намірів щодо повної реалізації своїх потенційних можливостей у науково-дослідній роботі, всебічній оцінці здібностей і професійної підготовки студента. Модульний контроль має бути освітнім, діагностичним, виховним, розвитковим, керівним, оцінювальним, всебічним та об’єктивним.



Підготовка до виконання творчої роботи

Виконання творчої роботи з дисципліни є засобом перевірки рівня готовності студентів до науково-дослідної діяльності і має на меті:



  • прищеплення студенту навичок самостійної роботи зі спеціальною літературою, довідниками, джерелами первинної статистичної інформації тощо;

  • вироблення вміння узагальнювати теоретичні матеріали, формулювати висновки, розроблювати пропозиції, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються;

  • розширення та поглиблення теоретичних знань за темою творчої роботи;

  • отримання практичних навичок колективної, так званої командної роботи при вирішенні проблем, що досліджуються.

Викладач зобов’язаний:

  • узгодити зі студентом тему, мету, завдання творчої роботи;

  • консультувати студента з питань проведення досліджень;

  • контролювати виконання окремих етапів дослідження;

  • вносити пропозиції щодо вдосконалення організації виконання та змісту творчої роботи студента;

  • оцінити якість виконання творчої роботи.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій

Інформаційною базою для виконання цього завдання з лекцій по навчальній дисципліні є монографії, статті з наукових журналів і збірників наукових праць метою критичного огляду наукових публікацій є підготовка до семінарських (практичних) занять, доповнення висновків, зроблених за результатами виконання завдання дослідницького характеру, а також аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду певної проблеми. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5 сторінок.



Конспекти наукових текстів, виконання домашніх індивідуальних занять

Підготовка конспектів наукових текстів за проблемами з тем навчальної дисципліни має сприяти поглибленому опрацюванню теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу, вивченню окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання студентом, підготовці його до виступу на семінарському (практичному) занятті з проблемних питань. Виконання цього завдання може включати переклад іноземних текстів за темою дисципліни.

Інформаційною базою для підготовки студентами домашніх індивідуальних завдань дослідницького характеру відповідно до тематичного плану дисципліни є статистичні та оперативні матеріали у вигляді таблиць, перелік яких формується в рамках певних тематичних блоків, які диференційовані за формами навчання. Інформаційне наповнення тематичних блоків може переглядати і змінюватися щорічно.

Виконання домашніх індивідуальних завдань дослідницького характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:



  • статистичний щорічник Держкомстату України;

  • статистично-аналітичний збірник Мінпраці України і державного центру зайнятості "Ринок праці України";

  • збірники обстежень Держкомстату домогосподарств з питань економічної активності населення, зайнятості та безробіття "Економічна активність населення України"

  • статистичний збірник Держкомстату України "Праця України".

Студент має проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 3 роки за допомогою статистичних показників, серед яких абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини , показники варіації тощо. Тільки порівняльна динаміка процесів дозволить з’ясувати розвиток тенденцій і зробити висновки. Результати досліджень мають бути представлені у вигляді таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до їх оформлення. Обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру не повинен перевищувати 5-7 сторінок (без врахування вихідних статистичних таблиць).

Розробка пропозицій щодо вирішення виявлених проблем

Інформаційною базою для розробки пропозицій щодо вирішення виявлених проблем на практичних заняттях відповідно до тематичного плану дисципліни є висновки, зроблені за результатами виконання завдання дослідницького характеру і критичного огляду наукових публікацій (в разі його вибору), а також матеріали з інших літературних джерел. Студент має запропонувати рекомендації і заходи, які на його думку сприятимуть розв’язанню виявлених проблем. Обсяг розроблених пропозицій не повинен перевищувати 3 сторінок.



Презентація результатів дослідження

Презентація результатів дослідження на задану тематику з навчальної дисципліни передбачає підготовку студента до виступу на студентській науково-практичній конференції, використання одержаних результатів дослідження при підготовці курсових і дипломної магістерської роботи, участь у конкурсах.


3. Теми для опрацювання під час самостійної підготовки студентів
Тема 1. Основи наукознавства

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • поняття науки і її функції в інформаційному суспільстві;

  • наукознавство та еволюція його розвитку;

  • розділи наукознавства та їх характеристика;

  • структура і класифікація науки, роль економічної науки;

  • організація науки та підготовка наукових кадрів: кандидатів докторів наук.

3. Підготовка конспектів наукових текстів за проблеми: "революція і народження нових відкриттів, що є рушійною силою подальшого розвитку суспільства".

4. Виконання індивідуальних завдань.


Тема 2. Теоретичні засади методології логіки наукових досліджень

    1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

    2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження;об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження);

  • постановка і формулювання мети та задач дослідження;

  • розробка підходів щодо вирішення проблеми;

  • формулювання орієнтирів та обмежень, обґрунтування актуальності проведення досліджень;

  • методи моделювання в дослідженні систем управління ;

  • системний підхід в дослідженні управління (система управління як об’єкт дослідження; основні принципи системного підходу);

  • специфічні методи дослідження системи управління персоналом;

  • гіпотези і докази у наукових дослідженнях.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • класифікація методів наукового дослідження;

  • рівні наукового дослідження;

  • зміст і застосування аксіоматичного методу у наукових дослідженнях (здійснити його обґрунтування);

  • характеристика методів експертних оцінок і SWOT - аналізу в дослідженні систем управління;

  • основні ознаки менеджера персоналу дослідницького типу.

  1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемами: „Еволюція розвитку економічної думки і формування економічної науки”, „Наукова полеміка в дослідженні управління персоналом та економіки праці”.

  2. Виконання індивідуальних завдань.


Тема 3. Наукове дослідження і методика його виконання в управлінні персоналом та економіці праці

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • здійснення наукових досліджень у сфері управління персоналом та економіки праці;

  • проведення дослідної і завершальної стадії науково-дослідного процесу;

  • особливості конкретно-наукових (емпіричних) методичних прийомів та їхні процедури у дослідженнях управління персоналом та економіки праці.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • актуальні проблеми управління персоналу і економіки праці, що потребують наукового супроводження;

  • роль завершальної стадії науково-дослідного процесу у діяльності наукової установи;

  • найпоширеніші методи наукових досліджень актуальних проблем управління персоналу та економіки праці.

    1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемою "Актуальні проблеми менеджменту персоналу, які потребують наукового вирішення".

    2. Виконання індивідуального завдання.


Тема 4. Наукова організація дослідного процесу

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

    • призначення основ наукової організації дослідного процесу;

    • психофізіологічні та соціально-психологічні особливості людини, що забезпечують успіх творчої праці у дослідницькій роботі;

    • особливості організації праці та її планування в наукових дослідженнях;

    • забезпечення раціонального трудового режиму дослідника й організація робочого місця науковця.

  1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемою: "Роль наукової організації дослідного процесу у підвищенні ефективності наукових досліджень".

  2. Виконання індивідуального завдання.


Тема 5. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • призначення інформації в наукових дослідженнях з економіки;

  • користування законодавчою, нормативно-довідковою та фактографічною інформацією в процесі економічних досліджень;

  • структура і зміст економічної інформації для наукових досліджень;

  • фактологія і наукове обґрунтування явищ;

  • принципи роботи дослідження з фактами;

  • класифікація джерел фактичної інформації дослідника про об`єкти дослідження та їх характеристика;

  • критерії ефективності інформації.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • операції з фактами в дослідницькій діяльності;

  • характеристика методів роботи з джерелами інформації;

  • основні види оглядової інформації, їх характеристика;

  • системи кодування інформації у наукових дослідженнях.

  1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемою: “Роль і значення інформаційного забезпечення в проведенні ефективного дослідження”.

  2. Систематизація вивченого матеріалу курсу в процесі вивчення дисципліни за таким складовими:

  • поняття „інформація” та її основні властивості;

  • значення технічних засобів в реалізації операцій з фактами;

  • передумови забезпечення ефективності інформації.

  1. Переклад іноземних текстів встановлених обсягів з проблем формування баз інформаційних даних для підготовки творчої роботи.

  2. Виконання індивідуального завдання.


Тема 6. Узагальнення результатів досліджень

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • прийоми узагальнення матеріалу;

  • основні види теоретичного узагальнення;

  • класифікація видів проектних рішень (рекомендацій) за професійним спрямуванням „Менеджмент організацій”;

  • методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень;

  • зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту;

  • принципи вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • розробка системи викладення дослідження;

  • прийоми узагальнення матеріалу;

  • основні види теоретичного узагальнення.

  1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемою: “Особливості системного підходу до визначення ефективності від розробки і реалізації проектних рішень”.

  2. Систематизація вивченого матеріалу курсу в ході підготовки до захисту за такими складовими:

  • сутність процесу обробки накопиченого матеріалу;

  • основні прийоми узагальнення матеріалу;

  • розробка та обґрунтування рекомендацій (проектних рішень).

  1. Виконання індивідуальних завдань.


Тема 7. Підготовка курсових та магістерських дипломних робіт

    1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

    2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • мета та основні завдання курсових і дипломних робіт;

  • етапи і графіки виконання курсових та дипломних робіт;

  • обов’язки студентів і керівників курсових та дипломних робіт;

  • особливості застосування критеріїв і показників оцінювання курсових та дипломних робіт;

    1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • роль курсових і магістерських дипломних робіт у підготовці фахівців з вищою освітою;

  • особливості проведення досліджень і написання макету курсових і дипломних робіт з управління персоналом та економіки праці;

  • критерії і показники оцінювання курсових та дипломних робіт, основні умови отримання позитивної оцінки.

    1. Підготовка комплектів наукових текстів за проблемою: "Роль магістерської дипломної роботи в підготовці випускників університету до самостійної наукової діяльності за фахом".

    2. Виконання індивідуальних завдань.


Тема 8. Оформлення наукової продукції (результатів досліджень)

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • сутність та відмінності видів наукової продукції;;

  • вимоги до рукописів наукових праць;

  • композиційна структура і загальна правила оформлення наукової продукції, зокрема, курсових та дипломних робіт;

  • визначення особливостей наукової мови;

  • правила етикету цитування та посилань на використаний матеріал.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • спеціальні функціональні синтаксичні засоби для вираження логічних зв`язків у науковому творі;

  • вплив наукової мови на мовностилістичне оформлення наукового дослідження.

  1. Систематизація вивченого матеріалу курсу та написанням творчої роботи за такими складовими:

  • зміст етапу оформлення наукових досліджень;

  • стиль і мова наукової роботи.

  1. Виконання індивідуальних завдань.


Тема 9. Впровадження результатів наукових досліджень та їх ефективність

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

  2. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання:

  • фактори, що впливають на ефективність дослідження;

  • можливості і проблеми кількісної оцінки ефективності дослідження систем управління персоналом та економіки праці;

  • вимоги до конструювання показників;

  • формування системи показників і можливості її ефективного використання.

  1. Підготовка до виступу на семінарському занятті з проблемних питань:

  • взаємозв’язок ефективності дослідження з дослідницьким потенціалом управління;

  • обґрунтування системи показників для дослідження управління персоналом;

  • сучасні напрямки впровадження результатів досліджень.

  1. Підготовка конспектів наукових текстів за проблемою: “Яким чином практика виступає критерієм ефективності і корисності результатів дослідження?”.

  2. Систематизація вивченого матеріалу курсу в процесі підготовки до заліку та написання творчої роботи за такими складовими:

  • поняття „ефективність наукових досліджень” та фактори її визначення;

  • оцінка ефективності наукових досліджень;

  • впровадження результатів дослідження в практичну діяльність.

  1. Виконання індивідуальних завдань.

4. Перелік питань для самостійного закріплення матеріалу , що охоплюють зміст програми дисципліни «Методологія і організація наукових досліджень»


  1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.

  2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.

  3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).

  4. Дослідження як функція управління.

  5. Сутність поняття “методологія дослідження”.

  6. Методологічний апарат дослідження: формулювання і розпізнавання проблеми; вибір та формулювання теми дослідження; обґрунтування її актуальності; визначення предмета та об’єкта дослідження; постановка й формулювання мети дослідження; побудова гіпотези, визначення задач дослідження; розробка підходів щодо вирішення проблеми; визначення та формулювання орієнтирів та обмежень, вибір методів дослідження.

  7. Сутність поняття “метод дослідження”.

  8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).

  9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.

  10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.

  11. Сутність методу конструювання визначень.

  12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.

  13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.

  14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).

  15. Суть методів моделювання.

  16. Полеміка як метод дослідження.

  17. Поняття “програма дослідження”.

  18. Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

  19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.

  20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.

  21. Сутність поняття “організація дослідження”.

  22. Технологічні схеми проведення дослідження: лінійна, циклічна, паралельна, технологія раціонального розгалуження дослідження, адаптивного типу, послідовних змін якості діяльності, випадкового пошуку, технологія критеріального коригування (алгоритм дослідження).

  23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.

  24. Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.

  25. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.

  26. Поняття “інформація” та її основні властивості.

  27. Носії наукової інформації. Державна служба науково-технічної інформації (НТІ): республіканський інститут НТІ, інформаційні центри, відділи НТІ в науково-дослідних інститутах, конструкторські бюро. Довідково-інформаційні фонди.

  28. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних: інформаційно-пошукова система “IRBIS”, мережа Internet, електронна пошта, компакт-диски (CD-ROM). Кодування інформації.

  29. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.

  30. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.

  31. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.

  32. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

  33. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.

  34. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.

  35. Поняття “економічна інформація” та “данні”.

  36. Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.

а) Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика: особиста (неформалізована інформація); інформація, що публікується самими фірмами; спеціалізована інформація про фірми в періодичній пресі; довідники по фірмах; інформація про фірми в спеціалізованих банках даних; інформація про фірми, що надається вання інформаційного забезпечення системи управління організації.

б) Консультування як форма організації дослідження систем управління.

в) Система “Менеджмент–Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в організаціях.

г) Формування принципів оцінювання та системи показників в дослідженні управління.



  1. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи ООН.

  2. Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.

  3. Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.

  4. Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.

  5. Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні. Графічні прийоми представлення інформації: графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.

  6. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.

  7. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.

  8. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.

  9. Класифікація видів дипломних рекомендацій.

  10. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.

  11. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.

  12. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.

  13. Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, учбовий посібник, дисертація, курсова робота, дипломна робота.

  14. Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці. Державний стандарт України ДСТУ 3008 – 95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

  15. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.

  16. Вимоги щодо подання текстового матеріалу.

  17. Правила подання формул та ілюстрацій: таблиць, графіків, схем.

  18. Правила оформлення бібліографічного списку використаної літератури, додатків.

  19. Спеціальні функціональні синтаксичні засоби як найважливіший засіб вираження логічних зв’язків.

  20. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.

  21. Якості, що визначають культуру наукової мови: смислова точність, ясність, стислість.

  22. Правила етики цитування і використання матеріалів.

  23. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

  24. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.

  25. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.

  26. Принципи і класифікація оцінок дослідження.

  27. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.

  28. Формування системи показників для дослідження управління.

  29. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.

  30. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.

  31. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.

  32. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.

  33. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.

  34. Етапи впровадження наукових досліджень в практику.

  35. Ролі працівників організації в процесі впровадження нових ідей.

  36. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.

  37. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізації досліджень.

  38. Захист інтелектуальної власності в Україні.

  39. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.


5. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Виконання тестових завдань має за мету перевірку основних знань магістрантів з навчального предмету. Доцільність застосування такої стандартизованої форми контролю зумовлена необхідністю об’єктивно за короткий час виявити рівень засвоєння базової інформації з дисципліни. Запропоновані питання можуть бути надані як у письмовій формі, так й у вигляді тестової програми на ПК.

Усі тестові завдання містять питання та три можливих варіанта відповідей на нього. Необхідно зазначити, що вірна відповідь може складатися з декількох запропонованих варіантів: з одного або з двох, або з трьох. Таким чином досягається достатній рівень складності завдань, а також виключається можливість випадковості у отриманні загальної оцінки.

Загальний підсумок результатів виконання тестової перевірки здійснюється за такою шкалою:

„5” – 27-30 вірних відповідей;

„4” – 24-26 вірних відповідей;

„3” – 20-23 вірні відповіді.


ЗМІСТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
1. Поняття науки має багатоаспектний характер і її можна визначити

- як соціальний інститут

- як систему знань

- як сферу діяльності


2. Знання мають науковий характер тільки тоді, коли

- від сукупності фактів здійснюється перехід до закономірності

- відбувається опис і спостереження за фактами

- вдосконалюється життєвий досвід науковця


3. Вірність наукового знання підтверджується

- логічним непротиріччям

- перевіркою на практиці і доказом

- відсутністю інших знань з досліджуваної проблеми


4. Предметом логіки науки є

- наукові дослідження

- зміст наукових праць

- закономірності процесу наукового пошуку


5. В сучасних дослідженнях застосовуються наступні рівні методології

- практичний і теоретичний

- філософський і загальнонауковий

- конкретного дослідження, техніки і методики отримання емпіричних результатів


6. Наукознавство – це галузь знань, які

- розкривають науку як цілісну і динамічну систему

- розглядають науку у поєднанні всіх її аспектів

- фактично є знаннями про знання


7. Наукознавство містить такі розділи

- поняття, теорії, концепції та ін.

- наукові факти, логічні закони та ін.

- соціологію науки, логіку і методологію науки,

наукове прогнозування та ін.
8. Наукове дослідження – це

- завершена і представлена письмова робота

- процес цілеспрямованої діяльності

- результат пізнання, який представлено у вигляді понять,

законів і теорій
9. Основні показники сучасного наукового дослідження – це

- новизна обраного питання й отриманого результату

- практична значущість досягнутих результатів

- доказовість й обґрунтованість виявлених фактів


10. Сучасне наукове дослідження здійснюється на таких рівнях

- теоретичний

- практичний

- емпіричний і методичний


11. Один із можливих варіантів типології науковців–дослідників містить такі образи

- той, хто прагне до успіху

- той, хто відданий науковій праці

- той, хто постійно розмірковує


12. Причину прагнення людини до знань Аристотель визначив як

- необхідність розвитку суспільства

- зв’язок між теорією і практикою

- природний потяг до знань


13. Ціннісний вимір наукових результатів визначається

- неупередженістю, нейтральністю та автономією

- моральним світоглядом дослідника

- ставленням суспільства до винайдених результатів


14. Наукові факти завжди характеризуються

- новизною і точністю

- об’єктивністю і достовірністю

- можливістю застосування на практиці


15. В методології наукового дослідження виявляються дві основні функції

- пізнавальна і регулятивна

- пояснювально і аналітична

- загальна і часткова

16. До методологічних принципів наукового дослідження належать

- єдність теорії й практики

- комплексний і системний підхід

- прогностичність і перспективність знань


17. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як

- абстрактне і конкретне

- загальне і часткове

- відоме і недосліджене


18. Науковість винайденого результату оцінюється

- фундаментальністю і всебічністю

- суттю й практичною значимістю

- достовірністю і новизною


19. В кожному науковому дослідженні можна виділити такі загальні рівні

- теоретичний і емпіричний

- логічний і методологічний

- загальний і конкретний


20. Загальні методи пізнання розділяться на такі групи

- емпірично – теоретичні методи

- теоретичні методи

- практичні методи


21. Розвиток гіпотези відбувається за такими етапами

- накопичення фактів, якісне узагальнення та її уточнення

- накопичення фактів, осмислення фактичного матеріалу, формування гіпотези, перевірка на практиці і уточнення

- накопичення фактів, перехід до формулювання гіпотези й перевірка


22. Системний підхід у дослідженні характеризується

- вивченням явища як цілісного процесу з узгодженням характеру функціонування його складових елементів

- аналітичним вивченням складових компонентів, що утворюють цю систему

- розподілом системи на підсистеми, що разом утворюють цю систему


23. Основні проблеми, які вирішуються в межах логіки:

- визначення поняття предмету й уточнення логічних його зв’язків з іншими поняттями у межах обраної проблеми

- вивчення й встановлення принципів класифікації понять

- побудова і визначення структурно – логічних схем суджень і доказів


24. Поняття – це логічна форма пізнання, яка дозволяє

- визначити характеристику предмету

- відокремити предмет із універсуму й унікально відрізнити його від інших предметів

- проаналізувати сутність предмету або явища


25. Класифікація – це логічна операція, за допомогою якої

- відбувається розділення поняття на види або групи за певною основою

- реалізується перехід від загального поняття до понять з більш конкретними властивостями і змістом

- здійснюється дедуктивний аналіз й будується система взаємозв’язків між всіма поняттями


26. Судження – це логічна форма пізнання, яка є

- помилковим або правдивим твердженням щодо властивостей предмету або його стану відносно до інших предметів

- комплексним твердженням щодо властивостей та якостей предмету

- цілеспрямованим твердженням про характер змін явища або процесу пізнання


27. Основою класичної логіки є

- формалізація і ідеалізація явищ

- чітка послідовність суджень й мислення

- принцип двозначності


28. Умовивід – це така логічна форма пізнання, завдяки якій

- отримується „ нове”, інше судження у процесі використання логічних правил відносно початкового судження

- послідовність декількох суджень перетворюється на загальний умовивід

- можна застосувати відомі логічні закони і логічні форми


29. Надійність умовивіду забезпечується

- мистецтвом дискусії

- досвідом і інтуїцією дослідника

- завдяки вірному початковому судженню й логічною коректністю подальших суджень


30. За типом логічної структури судження можна умовно поділити на

- надійні і сумнівні

- дедуктивні та індуктивні

- наукові та раціональні


6. Приклади типових завдань для самоперевірки знань, умінь і практичних навичок студентів з дисципліни «Методологія і організація наукових досліджень»
Тестові завдання

    1. Одиничний вибір

  1. Програма досліджень – це:

А) технологія рішення проблеми, що передбачає не тільки послідовність і паралельність різних операцій, але і можливості їхньої невдачі, пошук нових шляхів рішення проблеми, корегування змістовної взаємодії проблем;

Б) комплекс показників, що відбивають зв’язок і послідовність ключових заходів, що ведуть до повної реалізації програми і рішення проблеми;

В) комплекс положень, що визначають цілі і задачі дослідження, предмет і умови його проведення, використовувані ресурси, передбачуваний результат.


  1. Предметом дослідження є:

А) проблема;

Б) система управління;

В) ціль.


  1. Організація дослідження – це:

А) варіант раціональної побудови процесу дослідження;

Б) система регламентів, нормативів, інструкцій, що визначають порядок його проведення;

В) об’єктивні етапи виконання роботи.


  1. Аспектний підхід до дослідження являє собою:

А) попередню розробку концепції дослідження;

Б) максимально можливий облік всіх аспектів проблем у їхньому взаємозв’язку і цілісності;

В) вибір однієї грані проблеми за принципом актуальності або обліку ресурсів.


  1. Енциклопедист як тип творчої індивідуальності:

А) прораховує всі можливі варіанти розвитку подій;

Б) швидко знаходить аналоги проблемі;

В) схильний доводити результати досліджень до кінцевої, практичної реалізованої стадії;

Г) працює індивідуально і самостійно.




  1. Найбільш ефективний спосіб запам’ятовування інформації:

А) вільний;

Б) випадковий;

В) механічний;

Г) логічно-змістовний.




  1. Поняття “проблема” і “задача”:

А) є ідентичними;

Б) рішення проблеми вимагає творчих зусиль, а рішення задачі вимагає або знань, або типових схем і алгоритмів.


ІІ. Множинний вибір

  1. Дослідження як вид діяльності людини, полягає в:

А) розпізнанні проблем і ситуацій;

Б) установленні місця проблем і ситуацій у системі накопичених знань;

В) находженні засобів та можливостей використання нових уявлень чи знань про проблему в практиці її вирішення;

Г) ефективній реалізації нових знань про проблему на практиці.





  1. Основні характеристики дослідження:

А) методологія дослідження;

Б) тип дослідження;

В) ресурси дослідження;

Г) ефективність дослідження;




  1. Побудова проблеми представлена операціями:

А) стратифікації, композиції, локалізації, варіантифікації;

Б) кондифікації, інвентаризації, когнифікації, уподібнення, кваліфікації;

В) експозиції, актуалізації, компроментації, демонстрації;

Г) контрадикції, фінітізації;

Д) експлікації, інтимізації.


  1. Принципи планування дослідження:

А) принцип реальності;

Б) принцип організаційної значущості;

В) принцип інтеграції діяльності;

Г) принцип доречності;

Д) принцип успішності.


  1. Форми організації досліджень:

А) організація творчих груп;

Б) консультування;

В) навантаження додатковими обов’язками.


  1. Інтегральний інтелект – це:

А) комплекс відносин між людьми;

Б) соціально-психологічна атмосфера роботи;

В) визначена гармонія людських якостей;

Г) особливий вид мети об’єднання;

Д) група людей.


  1. Критерії самоперевірки правильності написання огляду літератури:

А) можна публікувати як самостійну статтю;

Б) написано не за авторами, а за завданнями досліджень;

В) використано багато цитат.


    1. Каталог: bitstream -> 123456789
      123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
      123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
      123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
      123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
      123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
      123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
      123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


      Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка