Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Скачати 0.5 Mb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ТЕМ
Навчально-методичні матеріалиАнтисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / за ред. О.Сербенської. – Львів, 1994. Бабич Н.Б. Практична стилістика і культура української мови. – Львів, 2003. Бабич Н.Б. Сила мовленого слова. – Чернівці, 1996. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. Богдан С. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.,1998. Голуб Н.Б. Самостійна робота студентів з риторики. Навчально-методичний посібник. – К.: Брама-Україна, 2008. Глазунов С.В. Основи ораторського мистецтва та методики проведення навчальних занять: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2001. Гурвич С.С.‚ Погорілко В.Ф.‚ Герман М.А. Основи риторики. – К.‚ 1978. Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. – К.: Наук. думка‚ 1965. Інтонація мовлення. – К.: Наук. думка‚ 1968. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. – К.‚ 1982. Коваль А.П. Ділове спілкування. Навч. посібник. – К.‚ 1992. Колотілова Н.А. Риторика. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. Корніяка О. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? – К.,1995. Кузьмичова В.К. Інтонація – важливий елемент культури мовлення // Питання мовної культури‚ вип. I. – К.: Наук. думка‚ 1967. Куньч З.Й. Становлення і розвиток риторики в Україні. - Львів: “Львівська політехніка”, 1996. Куньч З.Й. Риторичний словник. - К.: Рідна мова, 1997. Куньч З.Й. Українська риторика: Історія становлення і розвитку: Посібник для студентів економічних та гуманітарних спеціальностей. – Львів, 2011. – 160 с. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навчальний посібник. – К.: ВЦ “Академія”, 2007. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2003. Методичні рекомендації на допомогу оволодінню ораторським мистецтвом. – К.‚ 1993. Меш Г.Ш. 10 уроків ораторської майстерності тим‚ хто вчиться виступати публічно. – К.‚ 1993. Онуфрієнко Г.С. Риторика у тренінгових та кваліфікаційних комплексних завданнях для студентів економіко-гуманітарних спеціальностей. – Запоріжжя, 2007. Онуфрієнко Г.С. Риторика. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2008. Сагач Г.М. Золотослів. Навчальний посібник. – К.: Райдуга‚ 1993. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації. – К., 1995. Сагач Г.М. Словник-мінімум термінів красномовства. – К.‚ 1992. Сагач Г.М.‚ Юніна О.А. Загальна риторика. Сучасна інтерпретація. – К.‚ 1992. - Частина I і II. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навч. посібник. – К., 2004. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Народознавство, 1997, №38. Томан І. Мистецтво говорити. – К.‚ 1989. ТЕЗОВИЙ ВИКЛАД ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ТЕМПідготовка промовиТри фази риторичної діяльності: докомунікативна; комунікативна; посткомунікативна. Етапи підготовки ораторського виступу: винайдення теми; розташування матеріалу; вираження думок словами; запам'ятовування матеріалу; виголошення промови. Обираючи тему для ораторського виступу, треба передусім звернути увагу на ті галузі знань, в яких ви маєте певний досвід і теоретичну підготовку, а також подбати про доречність теми в конкретній ситуації спілкування та її відповідність аудиторії. Основні джерела добору матеріалу: особистий досвід; спостереження і роздуми; бесіди й інтерв’ю; читання. Композиція промовиБудь-яка промова складається з трьох найважливіших частин: вступ, основна частина, висновки. Вступ – найвагоміша частина промови, оскільки від нього залежить перше враження слухачів. Вступ матиме найдієвіший вплив на слухачів в одній з таких форм: гумористичні зауваження, повідомлення про значення теми для слухачів та оратора, питання чи тези, що привертають увагу, цитата, вдалий приклад. У процесі підготовки основної частини промови можна обрати один із чотирьох варіантів:
написати весь текст виступу, а потім прочитати його слухачам; написати текст виступу, вивчити його й виголосити з пам’яті, коли-не-коли заглядаючи в рукопис; підготувати лише коротенькі тези; виступати без будь-яких нотаток. До першого й четвертого варіантів можна вдаватися лише зрідка, зазвичай слід послуговуватися другим і третім варіантами. Розташувати думки в основній частині промови можна одним із таких способів: хронологічний порядок; опис; систематизація за допомогою означень; розвиток думки від частини до цілого (індукція); розвиток думки від цілого до частин (дедукція); побудова на основі протиставлення чи аналогії. Висновки повинні підсумувати промову або ще раз внести до неї пояснення, поглибити зацікавлення слухачів, підкреслити зміст і значення сказаного, створити відповідний настрій в кінці промови. Особливо рекомендовані такі методи побудови висновків: повторення, ілюстрація, зобов’язливе або впливове твердження, гумористичне зауваження.
Опрацювання рукопису виступуЗверніть увагу на такі питання: Чи сприятиме форма виступу налагодженню контакту зі слухачами? Чи приверне їхню увагу вступ? Чи довели ви до відома слухачів, як поділено тему виступу на окремі питання? Чи є переходи, які б об’єднували окремі питання доповіді в єдине ціле? Чи супроводжуються основні думки аргументами, прикладами, ілюстраціями? Чи узагальнено наприкінці основні думки й положення, чи сформульовано висновки? Каталог: wiki -> images images -> Реферат студентки стоматологічного факультету Воркун Ірини Тернопіль 2007 План images -> Львівська політехніка images -> Модульні тестові завдання з української мови images -> Економічне обґрунтування виробу images -> Львівська політехніка images -> "Наркоманія" images -> Тема. Компютерні мережі images -> Ділові папери та мовностилістичні рекомендації images -> "Ми жінку-матір славимо в віках" images -> Реферат студентки стоматологічного факультету Воркун Ірини Тернопіль 2007 План Скачати 0.5 Mb. Поділіться з Вашими друзьями:
|