Методичні рекомендації та завдання з семінарських занять навчального матеріалу та складання звіту Розглянуто і схвалено на засіданні

А. зовнішні збудники, процеси сприйняття інформації, процеси сприйняття рішень про купівлю;

Б. погодні умови, настрій, ситуацію.

2. Які фактори впливають на поведінку споживача?

А. ситуаційні, комплексні, ринкові, потенціальні, споживчі;

Б. психологічні, особистісні, соціокультурні, вплив комплексу маркетингу, фактори ситуаційного впливу.

3. Що собою являють психологічні фактори?

А. настрій, погода, місце проживання;

Б. мотивація, сприйняття, переконання, ставлення.

4. Особисті фактори, що впливають на поведінку споживача – це

А. вік, стать, сімейний статус,етап життєвого циклу сімї, професія, освіта, рівень доходів, тип особистості, рівень життя;

Б. основні, додаткові, професійні, економічні, релігійні, аналітичні.

5. Соціокультурні фактори, що впливають на поведінку споживача:

А. політика маркетингу, адміністративні рішення, релігійні переваги;

Б. референтні групи, сімя, соціальна роль і статус, культура і субкультура, суспільний клас.

6. Фактори ситуаційного впливу:

А. зміни в макросередовищі, зміни обставин у покупця, атмосфера у магазині, дії інших покупців;

Б. політика, соціум, настрій, особисті уподобання, загальні, опосередковані.

7. Що собою являє митний тариф?

А. податок на додану вартість;

Б. податок, який іноземний уряд стягує за деякі товари, що ввозяться в їх країну.

8. Квота – це

А. якісне обмеження певних категорій товарів, дозволених до ввезення в країну;

Б. кількісне обмеження певних категорій товарів, дозволених до ввезення в країну.

9. Джерела інформації, які надають відомості про маркетингове середовище, підрозділяються на:

А. джерела первинної і вторинної інформації,

Б. внутрішнє і зовнішнє середовище.

10. Етапи маркетингових досліджень:

А. демографічна ситуація, політична ситуація, екологічна ситуація, економічна ситуація

Б. визначення проблем і цілей, розробка плану досліджень, реалізація досліджень, перевірка даних.

11. Які види маркетингових досліджень?

А. кабінетні і польові, дослідження, панельні дослідження, метод пробного продажу;

Б. планові, реальні, додаткові, реалізовані, аналізовані.

12.Споживчий ринок – це

А. окремі особи, які купують товари чи послуги для особистого споживання;

Б. окремі особи, які планують купити товар чи послугу для особистого споживання.

13. Сегмент ринку:

А. група реальних чи потенціальних покупців, які мають вищу освіту і високі доходи;

Б. група реальних чи потенціальних покупців, які мають схожі потреби та схожу купівельну поведінку.

14. Головні принципи сегментації ринку – це

А. географічний, психографічний, поведінковий, демографічний;

Б. економічний, обліковий, кредитний, цільовий.

15. Що дає підприємству правильно вибраний сегмент ринку?

А. успіх підприємства в конкурентній боротьбі;

Б. умови зберігання товарів.
Модуль – 3.
1. Товар – це

А. продукт праці вироблений для продажу, що може задовольнити певну потребу;

Б. продукт праці вироблений для особистого споживання.

2. Попит – це

А. конкурентоздатність товару;

Б. платоспроможна потреба у товарах, послугах.

3. Що в себе включає життєвий цикл товару?

А. розробка, впровадження, зростання, зрілість, спад;

Б. процес купівлі товару і використання;

4.Процес планування нової продукції включає:

А. розмір ринку, принадність для споживчих ринків, інформація, конкурентоспроможність;

Б. генерація і добір ідей, розробка і перевірка концепції, економічний аналіз, розробка товару, пробний маркетинг, комерційна реалізація.

5.Марка – це

А. ім'я, призначене для ідентифікації товару або послуг одного продавця та диференціації його товару і послуг конкурентів;

Б. ім'я виробника – новатора.

6. Марочна назва – це

А. частина марки, яку можна виголосити;

Б. частина марки, яку можна не помітити.

7. Товарний знак – це

А. марка або її частина, забезпечені політичним захистом;

Б. марка або її частина, забезпечені правовим захистом.

8. Авторське право – це

А. виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми товару;

Б. право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми товару.

9. Які варіанти упаковки існують?

А. економічна, екологічна, природна;

Б. внутрішня, зовнішня, транспортна.

10 Цінова політика – це

А. комплекс заходів по визначенню ціни, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіації цінами в залежності від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей;

В. комплекс заходів по визначенню рівня конкурентоспроможності, адаптації виробництва до змін на ринку, курсу економіки і політики держави.

11. До груп факторів мікросередовища, які впливають на ціни відносять:

А. попит, конкуренцію, посередників;

Б. стратегію, економіку, політику.

12. Серед факторів макросередовища, які впливають на ціни, можна виділити:

А. попит, конкуренцію, посередників, сегмент споживачів;

Б. стан економіки, політичний фактор, податкову і кредитно – грошову політику, політику регулювання цін.

13. Державне регулювання цін може прийняти такі форми:

А. «жорстке», «мяке», «непряме» регулювання;

Б. «вертикальне», «горизонтальне», «пряме» регулювання.

14. Як називають людей, що займаються комерційною діяльністю?

А. торговельні, маркетингові агенти, контактори, торговельні консультанти, інженери по збуту, представники на місцях, агенти по послугам;

Б. посередники, конкуренти, споживачі, стратеги, розповсюджувачі.

15.Процес управління каналами розподілу складається з таких етапів:

А. вибір агентів, вибір стратегічного напрямку, вибір розповсюджувачів, вибір торговельних місць;

Б. вибір посередників, мотивація учасників каналу розподілу, навчання, оцінка і контроль діяльності учасників каналу, урегулювання конфлікту.
Модуль – 4.
1.Класифікація торговельних організацій:

А. за формами власності, рівнем обслуговування, формат торгівельної організації, різновиди концентрації магазинів, особливості проведення цінової політики;

Б. за самообслуговуванням, самоокупністю, за цілеспрямованістю, за платоспроможністю.

2. Типи торгових посередників:

А. продавець, касир, контролер, оператор;

Б. дилер, дистриб’ютор, комісіонер, агент, брокер.

3. Оптова торгівля – це

А. діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг для їх подальшого перепродажу або комерційного використання;

Б. підприємство роздрібної торгівлі.

4. Роздрібна торгівля передбачає:

А. діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг для подальшого перепродаж або комерційного використання;

Б. реалізацію товарів і послуг кінцевим споживачам, які купують їх для особистого використання.

5. Основні форми роздрібної торгівлі:

А. спеціальні магазини, універмаги, універсами, супермаркети, гіпермаркети, магазини – склади, магазини товарів повсякденного попиту;

Б. збутові філіали, торгові дома , ринки, склади для зберігання товару.

6. Просування – це

А. створення і підтримка постійних зв’язків між фірмою і ринком з метою активізації продажу шляхом інформування, переконання, нагадування про свою діяльність;

Б. створення і підтримка зв’язків між посередниками і конкурентами з метою активізації продажу шляхом інформування, переконання, нагадування про свою діяльність.

7. Основними елементами комплексу просування є:

А. анкетування, телефонні розмови, усні вмовляння про купівлю товару;

Б. реклама, стимулювання збуту, паблік рілейшенз, прямий маркетинг.

8. До синтетичних засобів просування можна віднести:

А. виставки, спонсорство, брендинг;

Б. усне й письмове опитування, нав’язування своїх думок покупцям.

9. Що собою являє реклама?

А. люба платна форма не персонального представлення і просування товару і послуг, ідей з допомогою ЗМІ і прямого маркетингу;

Б. люба безплатна форма не персонального представлення і просування товару і послуг, ідей з допомогою ЗМІ і прямого маркетингу.

10. Для реалізації маркетингових цілей використовують такі види реклами:

А. усна, письмова, телефонна, нав’язлива, компромісна;

Б. інформаційна, переконлива, нагаду вальна, посилююча, престижна.

11. Персональний продаж – це

А. вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з покупцями з метою продажу товару і налагодження тривалих зв’язків з клієнтом;

Б. вид просування, який не передбачає особистого контакту продавця з покупцем з метою продажу товару і налагодження тривалих зв’язків з клієнтом.

12. Які типи продавців виконують функцію персонального продажу?

А. посередники, реалі затори, спонсори, організатори виставок;

Б. робітники підприємства, агенти, представники фірми, комівояжери, продавці спеціалізованих магазинів, продавці магазинів самообслуговування.

13. Що собою являє прямий маркетинг?

А. засіб маркетингових комунікацій, який передбачає безпосередню інтерактивну взаємодію продавця/виробника товару з кінцевим споживачем;

Б. засіб маркетингових комунікацій, який не передбачає безпосередню інтерактивну взаємодію продавця/виробника товару з кінцевим споживачем.

14. Прямий маркетинг являється:

А. пасивною маркетинговою системою розподілу товару;

Б. інтерактивною маркетинговою системою розподілу товару.

15. До основних форм прямого маркетингу можна віднести:

А. пряме поштове звернення, телемаркетинг, рекламу з прямим відгуком, маркетинг на основі каталогу, Інтернет – маркетинг, рекламні проспекти і доставка їх додому;

Б. посередництво, усне і письмове опитування, комбіновані стратегії.
Модуль – 5.
1. А.Літл називає п’ять основних конкурентних позицій фірми на ринку,вкажіть їх:

А. позитивна, негативна, стратегічна, впливова;

Б. лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна, слабка.

2. За М.Портером, основні різновиди конкурентних стратегій фірми такі:

А. стратегія цінового лідерства, стратегія диференціації, стратегія концентрації;

Б. стратегія поновлення, стратегія захоплення, стратегія попередження.

3. Ринкові лідери – це

А. ті, які не володіють найбільшою ринковою частиною на ринку збуту;

Б. ті, які володіють найбільшою ринковою часткою ринку збуту.

4. Челенджери – це

А. фірми, які займають другі або треті ринкові позиції, швидко розвиваються і ставлять за мету підвищення своєї ринкової частки;

Б. фірми, які займають останні ринкові позиції і це становище задовольняє їх.

5. Нішери – це

А. фірми обслуговують самих себе;

Б. фірми, які обслуговують невеликі сегменти ринку, який залишився поза увагою великих підприємств.

6. Інтернет магазин – це

А. магазин, «вітрина» якого розташована в Інтернеті і який дає можливість заказати товар через Інтернет;

Б. магазин, розрахунки за товар з яким, відбуваються в Інтернеті.

7. Де знаходяться Інтернет – магазини?

А. в кожній столиці земного шару;

Б. це інтерактивний веб – сайт, місце в кіберпросторі, де товари представлені в вигляді каталогів, опису продукції, прейскурантів та іншої інформації.

8. Коли зявилося поняття «Електронна комерція»?

А. 90 – і роки ХХ ст;

Б. 90 – і роки ХІХ ст.

9. Головні функції Інтернет – магазину:

А. реклама товарів;

Б. інформаційне обслуговування покупця, обробка заказів, проведення платежів, надання відомостей про проходження заказу і доставка товару.

10. Що входить в обов’язки адміністратора магазина?

А. організація доставки товару, проконтролювати розрахунок з покупцем за поставку;

Б. розміщення рекламних проспектів.

Ключ – алгоритм.

1 2 3 4 5

1 – а; 1 – а; 1 – а; 1 – а; 1 – б.

2 – б; 2 – б; 2 – б; 2 – б; 2 – а.

3 – а; 3 – б; 3 – а; 3 – а; 3 – б.

4 – б; 4 – а; 4 – б; 4 – б; 4 – а.

5 – а; 5 – б; 5 – а; 5 – а; 5 – б.

6 – а; 6 – а; 6 – а; 6 – а; 6 – а;

7 – б; 7 – б; 7 – б; 7 – б; 7 – б.

8 – а; 8 – б; 8 – а; 8 – а; 8 – а;

9 – б; 9 – а; 9 – б; 9 – а; 9 – б.

10 – а; 10 – б; 10 – а; 10 – б; 10 – а.

11 – а; 11 – а; 11 – а; 11 – а;

12 – а; 12 – а; 12 – б; 12 – б;

13 – б; 13 – б; 13 – а; 13 – а;

14 – а; 14 – а; 14 – а; 14 – б;

15 – б; 15 – а; 15 – б; 15 – а.

11. Висновки

Посібник створений на основі аналізу відомих літературних джерел з цієї предметної області і містить: загальні вказівки, щодо вивчення дисципліни, правила користування електронним посібником, методичні рекомендації щодо вивчення тем дисципліни, інформаційний матеріал за темами, опорні конспекти, матриці опорних конспектів, методичні рекомендації з самостійного опрацювання навчального матеріалу, методичні рекомендації та завдання з семінарських занять,методичні рекомендації для виконання практичних робіт, тести за модулями.

Перевага електронного посібника в індивідуалізації навчання. За рахунок відбору кожним студентом бажаного навчального матеріалу і зміни послідовності вивчення з урахуванням своїх індивідуальних можливостей. Це реалізується в посібнику шляхом додавання гіперпосилань, що дозволяють у будь – який момент часу перейти до необхідного розділу чи повернутись до змісту посібника.

До електронного посібника включені елементи самоконтролю у вигляді тестування за модулями та питаннями самоконтролю за темами, що дозволяє студентові визначити рівень знань з вивчення тем і вирішити наступний етап навчання: повернутися до повторення попередніх тем чи продовжити вивчення далі.

Ефективність електронного посібника досить висока: повніше використання можливостей електронно – обчислювальної техніки за рахунок реалізації ігрових форм і засобів навчання. Автоматизації роботи викладача під час проектування систем навчання, глибше опанувати сучасною обчислювальною технікою.

Ще один плюс комп’ютерного посібника – його гнучкість. Він легко змінюється, його просто доповнити, легко розповсюджувати.

Використання електронного посібника відкриває нові можливості в організації навчального процесу, сприяє розвитку навичок самостійної роботи, творчих і професійних здібностей, активності студентів, набуттю теоретичних і практичних навичок, які базуються на прикладі конкретних господарств.

Зміст 1 Зміст 2

12. Список літератури