Модуль – 2.
1. Що в себе включає модель поведінки покупця «сприйняття – реакція»?
А. зовнішні збудники, процеси сприйняття інформації, процеси сприйняття рішень про купівлю;
Б. погодні умови, настрій, ситуацію.
2. Які фактори впливають на поведінку споживача?
А. ситуаційні, комплексні, ринкові, потенціальні, споживчі;
Б. психологічні, особистісні, соціокультурні, вплив комплексу маркетингу, фактори ситуаційного впливу.
3. Що собою являють психологічні фактори?
А. настрій, погода, місце проживання;
Б. мотивація, сприйняття, переконання, ставлення.
4. Особисті фактори, що впливають на поведінку споживача – це
А. вік, стать, сімейний статус,етап життєвого циклу сімї, професія, освіта, рівень доходів, тип особистості, рівень життя;
Б. основні, додаткові, професійні, економічні, релігійні, аналітичні.
5. Соціокультурні фактори, що впливають на поведінку споживача:
А. політика маркетингу, адміністративні рішення, релігійні переваги;
Б. референтні групи, сімя, соціальна роль і статус, культура і субкультура, суспільний клас.
6. Фактори ситуаційного впливу:
А. зміни в макросередовищі, зміни обставин у покупця, атмосфера у магазині, дії інших покупців;
Б. політика, соціум, настрій, особисті уподобання, загальні, опосередковані.
7. Що собою являє митний тариф?
А. податок на додану вартість;
Б. податок, який іноземний уряд стягує за деякі товари, що ввозяться в їх країну.
8. Квота – це
А. якісне обмеження певних категорій товарів, дозволених до ввезення в країну;
Б. кількісне обмеження певних категорій товарів, дозволених до ввезення в країну.
9. Джерела інформації, які надають відомості про маркетингове середовище, підрозділяються на:
А. джерела первинної і вторинної інформації,
Б. внутрішнє і зовнішнє середовище.
10. Етапи маркетингових досліджень:
А. демографічна ситуація, політична ситуація, екологічна ситуація, економічна ситуація
Б. визначення проблем і цілей, розробка плану досліджень, реалізація досліджень, перевірка даних.
11. Які види маркетингових досліджень?
А. кабінетні і польові, дослідження, панельні дослідження, метод пробного продажу;
Б. планові, реальні, додаткові, реалізовані, аналізовані.
12.Споживчий ринок – це
А. окремі особи, які купують товари чи послуги для особистого споживання;
Б. окремі особи, які планують купити товар чи послугу для особистого споживання.
13. Сегмент ринку:
А. група реальних чи потенціальних покупців, які мають вищу освіту і високі доходи;
Б. група реальних чи потенціальних покупців, які мають схожі потреби та схожу купівельну поведінку.
14. Головні принципи сегментації ринку – це
А. географічний, психографічний, поведінковий, демографічний;
Б. економічний, обліковий, кредитний, цільовий.
15. Що дає підприємству правильно вибраний сегмент ринку?
А. успіх підприємства в конкурентній боротьбі;
Б. умови зберігання товарів.
Модуль – 3.
1. Товар – це
А. продукт праці вироблений для продажу, що може задовольнити певну потребу;
Б. продукт праці вироблений для особистого споживання.
2. Попит – це
А. конкурентоздатність товару;
Б. платоспроможна потреба у товарах, послугах.
3. Що в себе включає життєвий цикл товару?
А. розробка, впровадження, зростання, зрілість, спад;
Б. процес купівлі товару і використання;
4.Процес планування нової продукції включає:
А. розмір ринку, принадність для споживчих ринків, інформація, конкурентоспроможність;
Б. генерація і добір ідей, розробка і перевірка концепції, економічний аналіз, розробка товару, пробний маркетинг, комерційна реалізація.
5.Марка – це
А. ім'я, призначене для ідентифікації товару або послуг одного продавця та диференціації його товару і послуг конкурентів;
Б. ім'я виробника – новатора.
6. Марочна назва – це
А. частина марки, яку можна виголосити;
Б. частина марки, яку можна не помітити.
7. Товарний знак – це
А. марка або її частина, забезпечені політичним захистом;
Б. марка або її частина, забезпечені правовим захистом.
8. Авторське право – це
А. виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми товару;
Б. право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми товару.
9. Які варіанти упаковки існують?
А. економічна, екологічна, природна;
Б. внутрішня, зовнішня, транспортна.
10 Цінова політика – це
А. комплекс заходів по визначенню ціни, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіації цінами в залежності від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей;
В. комплекс заходів по визначенню рівня конкурентоспроможності, адаптації виробництва до змін на ринку, курсу економіки і політики держави.
11. До груп факторів мікросередовища, які впливають на ціни відносять:
А. попит, конкуренцію, посередників;
Б. стратегію, економіку, політику.
12. Серед факторів макросередовища, які впливають на ціни, можна виділити:
А. попит, конкуренцію, посередників, сегмент споживачів;
Б. стан економіки, політичний фактор, податкову і кредитно – грошову політику, політику регулювання цін.
13. Державне регулювання цін може прийняти такі форми:
А. «жорстке», «мяке», «непряме» регулювання;
Б. «вертикальне», «горизонтальне», «пряме» регулювання.
14. Як називають людей, що займаються комерційною діяльністю?
А. торговельні, маркетингові агенти, контактори, торговельні консультанти, інженери по збуту, представники на місцях, агенти по послугам;
Б. посередники, конкуренти, споживачі, стратеги, розповсюджувачі.
15.Процес управління каналами розподілу складається з таких етапів:
А. вибір агентів, вибір стратегічного напрямку, вибір розповсюджувачів, вибір торговельних місць;
Б. вибір посередників, мотивація учасників каналу розподілу, навчання, оцінка і контроль діяльності учасників каналу, урегулювання конфлікту.
Модуль – 4.
1.Класифікація торговельних організацій:
А. за формами власності, рівнем обслуговування, формат торгівельної організації, різновиди концентрації магазинів, особливості проведення цінової політики;
Б. за самообслуговуванням, самоокупністю, за цілеспрямованістю, за платоспроможністю.
2. Типи торгових посередників:
А. продавець, касир, контролер, оператор;
Б. дилер, дистриб’ютор, комісіонер, агент, брокер.
3. Оптова торгівля – це
А. діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг для їх подальшого перепродажу або комерційного використання;
Б. підприємство роздрібної торгівлі.
4. Роздрібна торгівля передбачає:
А. діяльність, пов’язана з продажем товарів і послуг для подальшого перепродаж або комерційного використання;
Б. реалізацію товарів і послуг кінцевим споживачам, які купують їх для особистого використання.
5. Основні форми роздрібної торгівлі:
А. спеціальні магазини, універмаги, універсами, супермаркети, гіпермаркети, магазини – склади, магазини товарів повсякденного попиту;
Б. збутові філіали, торгові дома , ринки, склади для зберігання товару.
6. Просування – це
А. створення і підтримка постійних зв’язків між фірмою і ринком з метою активізації продажу шляхом інформування, переконання, нагадування про свою діяльність;
Б. створення і підтримка зв’язків між посередниками і конкурентами з метою активізації продажу шляхом інформування, переконання, нагадування про свою діяльність.
7. Основними елементами комплексу просування є:
А. анкетування, телефонні розмови, усні вмовляння про купівлю товару;
Б. реклама, стимулювання збуту, паблік рілейшенз, прямий маркетинг.
8. До синтетичних засобів просування можна віднести:
А. виставки, спонсорство, брендинг;
Б. усне й письмове опитування, нав’язування своїх думок покупцям.
9. Що собою являє реклама?
А. люба платна форма не персонального представлення і просування товару і послуг, ідей з допомогою ЗМІ і прямого маркетингу;
Б. люба безплатна форма не персонального представлення і просування товару і послуг, ідей з допомогою ЗМІ і прямого маркетингу.
10. Для реалізації маркетингових цілей використовують такі види реклами:
А. усна, письмова, телефонна, нав’язлива, компромісна;
Б. інформаційна, переконлива, нагаду вальна, посилююча, престижна.
11. Персональний продаж – це
А. вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з покупцями з метою продажу товару і налагодження тривалих зв’язків з клієнтом;
Б. вид просування, який не передбачає особистого контакту продавця з покупцем з метою продажу товару і налагодження тривалих зв’язків з клієнтом.
12. Які типи продавців виконують функцію персонального продажу?
А. посередники, реалі затори, спонсори, організатори виставок;
Б. робітники підприємства, агенти, представники фірми, комівояжери, продавці спеціалізованих магазинів, продавці магазинів самообслуговування.
13. Що собою являє прямий маркетинг?
А. засіб маркетингових комунікацій, який передбачає безпосередню інтерактивну взаємодію продавця/виробника товару з кінцевим споживачем;
Б. засіб маркетингових комунікацій, який не передбачає безпосередню інтерактивну взаємодію продавця/виробника товару з кінцевим споживачем.
14. Прямий маркетинг являється:
А. пасивною маркетинговою системою розподілу товару;
Б. інтерактивною маркетинговою системою розподілу товару.
15. До основних форм прямого маркетингу можна віднести:
А. пряме поштове звернення, телемаркетинг, рекламу з прямим відгуком, маркетинг на основі каталогу, Інтернет – маркетинг, рекламні проспекти і доставка їх додому;
Б. посередництво, усне і письмове опитування, комбіновані стратегії.
Модуль – 5.
1. А.Літл називає п’ять основних конкурентних позицій фірми на ринку,вкажіть їх:
А. позитивна, негативна, стратегічна, впливова;
Б. лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна, слабка.
2. За М.Портером, основні різновиди конкурентних стратегій фірми такі:
А. стратегія цінового лідерства, стратегія диференціації, стратегія концентрації;
Б. стратегія поновлення, стратегія захоплення, стратегія попередження.
3. Ринкові лідери – це
А. ті, які не володіють найбільшою ринковою частиною на ринку збуту;
Б. ті, які володіють найбільшою ринковою часткою ринку збуту.
4. Челенджери – це
А. фірми, які займають другі або треті ринкові позиції, швидко розвиваються і ставлять за мету підвищення своєї ринкової частки;
Б. фірми, які займають останні ринкові позиції і це становище задовольняє їх.
5. Нішери – це
А. фірми обслуговують самих себе;
Б. фірми, які обслуговують невеликі сегменти ринку, який залишився поза увагою великих підприємств.
6. Інтернет магазин – це
А. магазин, «вітрина» якого розташована в Інтернеті і який дає можливість заказати товар через Інтернет;
Б. магазин, розрахунки за товар з яким, відбуваються в Інтернеті.
7. Де знаходяться Інтернет – магазини?
А. в кожній столиці земного шару;
Б. це інтерактивний веб – сайт, місце в кіберпросторі, де товари представлені в вигляді каталогів, опису продукції, прейскурантів та іншої інформації.
8. Коли зявилося поняття «Електронна комерція»?
А. 90 – і роки ХХ ст;
Б. 90 – і роки ХІХ ст.
9. Головні функції Інтернет – магазину:
А. реклама товарів;
Б. інформаційне обслуговування покупця, обробка заказів, проведення платежів, надання відомостей про проходження заказу і доставка товару.
10. Що входить в обов’язки адміністратора магазина?
А. організація доставки товару, проконтролювати розрахунок з покупцем за поставку;
Б. розміщення рекламних проспектів.
10. Алгоритми тестів
Ключ – алгоритм.
1 2 3 4 5
1 – а; 1 – а; 1 – а; 1 – а; 1 – б.
2 – б; 2 – б; 2 – б; 2 – б; 2 – а.
3 – а; 3 – б; 3 – а; 3 – а; 3 – б.
4 – б; 4 – а; 4 – б; 4 – б; 4 – а.
5 – а; 5 – б; 5 – а; 5 – а; 5 – б.
6 – а; 6 – а; 6 – а; 6 – а; 6 – а;
7 – б; 7 – б; 7 – б; 7 – б; 7 – б.
8 – а; 8 – б; 8 – а; 8 – а; 8 – а;
9 – б; 9 – а; 9 – б; 9 – а; 9 – б.
10 – а; 10 – б; 10 – а; 10 – б; 10 – а.
11 – а; 11 – а; 11 – а; 11 – а;
12 – а; 12 – а; 12 – б; 12 – б;
13 – б; 13 – б; 13 – а; 13 – а;
14 – а; 14 – а; 14 – а; 14 – б;
15 – б; 15 – а; 15 – б; 15 – а.
Зміст 1 Зміст 2
11. Висновки
Електронний посібник призначений для використання як студентами , при вивченні навчального матеріалу з дисципліни, так і викладачами вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації. Він спрямований на досягнення однієї мети – допомогти студентам вивчити дисципліну «Маркетинг».
Посібник створений на основі аналізу відомих літературних джерел з цієї предметної області і містить: загальні вказівки, щодо вивчення дисципліни, правила користування електронним посібником, методичні рекомендації щодо вивчення тем дисципліни, інформаційний матеріал за темами, опорні конспекти, матриці опорних конспектів, методичні рекомендації з самостійного опрацювання навчального матеріалу, методичні рекомендації та завдання з семінарських занять,методичні рекомендації для виконання практичних робіт, тести за модулями.
Перевага електронного посібника в індивідуалізації навчання. За рахунок відбору кожним студентом бажаного навчального матеріалу і зміни послідовності вивчення з урахуванням своїх індивідуальних можливостей. Це реалізується в посібнику шляхом додавання гіперпосилань, що дозволяють у будь – який момент часу перейти до необхідного розділу чи повернутись до змісту посібника.
До електронного посібника включені елементи самоконтролю у вигляді тестування за модулями та питаннями самоконтролю за темами, що дозволяє студентові визначити рівень знань з вивчення тем і вирішити наступний етап навчання: повернутися до повторення попередніх тем чи продовжити вивчення далі.
Ефективність електронного посібника досить висока: повніше використання можливостей електронно – обчислювальної техніки за рахунок реалізації ігрових форм і засобів навчання. Автоматизації роботи викладача під час проектування систем навчання, глибше опанувати сучасною обчислювальною технікою.
Ще один плюс комп’ютерного посібника – його гнучкість. Він легко змінюється, його просто доповнити, легко розповсюджувати.
Використання електронного посібника відкриває нові можливості в організації навчального процесу, сприяє розвитку навичок самостійної роботи, творчих і професійних здібностей, активності студентів, набуттю теоретичних і практичних навичок, які базуються на прикладі конкретних господарств.
Зміст 1 Зміст 2
12. Список літератури
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003.//ВВР, 2003, №40.
2. Земельний кодекс України від 25.10.2001р.
3. Роздайбіда Н.М., Муц М.Р., Полянська Л.С., Булега Ю.М. «Маркетинг»: Навчальний посібник – К.: Аграна освіта, 2011. 326.
4. Герасимчук В.Г . Маркетинг: теорія і практика: навчальний посібник – К.: Вища школа, 1994. 327
5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – к.: Лібра, 1996. 384.
6. Андрусенко Г.О. Основи маркетингу. Київ.: Урожай. 1995.
7. Основи маркетингу. Ніжин. 1999.
8. Гайдуцький П.Г. Основи маркетингу на підприємствах АПК. Київ . Видавництво УСГА. 1992.
9. Панкрухин А.П.. Маркетинг. – 3 – изд. – М.: Омега – Л, 2005.
10. Завадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК – Підручник. – К.: Вища школа, 1992.
11. Беспалов В.О. Управління сільськогосподарським виробництвом: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1992.
12. Інтернет
Зміст 1 Зміст 2
Поділіться з Вашими друзьями: |