Методичні рекомендації з курсу «Спеціальні історичні дисципліни» для студентів історичного факультету



Сторінка1/4
Дата конвертації14.03.2017
Розмір0.52 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

ім. В.Г. Короленка

Кафедра історії України


Теми контрольних робіт та

методичні рекомендації з курсу

«Спеціальні історичні дисципліни»

для студентів історичного факультету

(заочне відділення)

Укладач: професор Ю.В. Волошин



Полтава 2008.

УДК 930 (072/2) – 057/875

Теми контрольних робіт та методичні рекомендації з курсу «Спеціальні історичні дисципліни» для студентів заочного відділення історичного факультету / Укладач Ю.В. Волошин



Рецензенти: А.М. Киридон, професор кафедри міжнародних відносин та

зовнішньої політики Київського міжнародного університету, доктор історичних наук.

Т.В. Тронько, доцент кафедри всесвітньої історії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, кандидат історичних наук, доцент.

Друкується за рішенням засідання вченої ради

Полтавського державного педагогічного

університету імені В.Г. Короленка

від ????? 2008 р. (протокол №)

Підписано до друку ???? 2008 р.

Гарнітура Times New Roman Cyr. Ум. Др. арк. ???.

Наклад 50 прим. Замовлення № 31.

ІОЦ Полтавського державного педагогічного

університету імені В.Г. Короленка

36003, м. Полтава, вул. Остроградського 2, тел. 2-96-84

Вступ

Навчальний план з курсу «Спеціальні історичні дисципліни» для студентів заочників історичного факультету передбачає виконання контрольної роботи. Підготовка контрольної роботи є одним з важливих етапів самостійної роботи студентів по засвоєнню зазначених дисциплін. Мета контрольних робіт – закріплення студентами теоретичних знань лекційного курсу й придбання ними практичних навичок у роботі з історичними джерелами. Контрольна робота повинна бути зданою методистові заочного відділення не пізніше, ніж за два тижні до іспиту. Роботи, представлені пізніше цього строку, не зараховуються. Студенти, які не здали контрольні роботи, до іспиту не допускаються.

Для виконання контрольної роботи необхідно вибрати тему із пропонованого нижче списку. Теми контрольних робіт пропонуються по всіх розділах зазначених дисциплін. До кожної теми рекомендований мінімум літератури, що може бути розширений за рахунок залучення статей з наукових журналів і збірників, матеріалів наукових конференцій, Інтернет ресурсів тощо.

Структура контрольної роботи не відрізняється від структури курсової роботи: вона складається з титульного аркуша, плану, вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури та джерел. До роботи можна долучати додатки (списки, покажчики, схеми, таблиці й ін.), але лише в разі крайньої необхідності.

Особлива увага необхідно звернути на правильність оформлення роботи, тому що контрольна робота, оформлена з порушенням існуючих стандартів, не може бути зарахована незалежно від її змісту.

Контрольна робота повинна виконуватися у рукописному вигляді. Об'єм роботи не повинен перевищувати розмірів стандартного учнівського зошита (12-18 аркушів). Робота виконується в зошиті на обох сторонах аркуша, причому з однієї сторони повинні бути залишені поля. Аркуші роботи нумеруються; вона повинна бути виконана акуратним почерком, з дотриманням всіх зазначених вимог. У тексті не допускається довільних скорочень слів, можливі тільки загальноприйняті скорочення. Цитати повинні супроводжуватися посиланнями на літературу та джерела, які виконуються посторінково під рискою, що проводиться нижче останнього рядка.

У вступі потрібно розкрити значення досліджуваної теми, сформулювати завдання, які будуть вирішуватися безпосередньо в контрольній роботі, коротко охарактеризувати використовувані джерела й літературу.

У висновку необхідно підвести підсумки виконаної контрольної роботи. Список літератури й джерел складається в наступній послідовності:

1. Джерела:

1.1. Опубліковані джерела;

1.2. Неопубліковані джерела;

2. Література.

Прізвища авторів і назви робіт у розділі «Література» розташовуються за алфавітом. Книги від статей не відділяються. Роботи одного автора розташовуються за алфавітом їхніх назв.

Розміщення посилань у кінці роботи або їхня суцільна нумерація не допускаються. Наприкінці роботи повинен бути список використаної літератури. Даний список і посилання оформляються відповідно до встановлених правил. Повний опис використаної літератури приводиться двічі: у списку літератури й у першому посиланні на дану роботу, всі наступні посилання на ту ж роботу оформляються в скороченому виді. Список складається із двох розділів: джерела й література. Джерела й література містяться в розділах за абеткою, при цьому номера сторінок, на які даються посилання в тексті роботи, у списку не вказуються.


Тематика контрольних робіт

Тема 1. Поняття історичного джерелознавства

Визначення предмета й завдань джерелознавства на різних етапах розвитку історичної науки. Джерелознавство й історичне дослідження. Джерелознавство й система допоміжних історичних дисциплін. Історичне джерело й історичний факт. Основні етапи існування історичного джерела. Об‘єктивно-суб‘єктивна природа джерела. Джерельна інформація. Джерельна база історичних досліджень. Поняття про історичне джерело в різних теоріях історичного пізнання



Література:

  1. Джерелознавство історії України. Довідник. – Київ, 1998.

  2. Довгопол В.М., Литвиненко М.А., Лях Р. Д. Джерелознавство історії Української РСР. – К., 1986.

  3. Історичне джерелознавство: Підручник/ За ред. Я.С. Кала кури. – К., 2002.

  4. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст. – Дніпропетровськ, 2001.

  5. Яковенко Н. М. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

  6. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособие / И.Н.Данилевский, В.В.Кабанов, О.М.Медушевская, М.Ф.Румянцева. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998.

  7. Беленький И.Л. Разработка проблем теоретического источниковедения в советской исторической науке (1960–1984): Аналитический обзор. М., 1985.

  8. Ковальченко И.Д. Исторический источник в свете теории информации: К постановке проблемы // История СССР. 1982. № 3. Курносов А.А. К вопросу о природе видов исторических источников // Источниковедение отечественной истории: 1976. М., 1977.

  9. Медушевская О.М. Теоретические проблемы источниковедения. М., 1977.

  10. Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. М., 1975.

  11. Пушкарев Л.Н. Определение исторического источника в русской историографии ХVIII–ХХ вв. // Археографичеcкий ежегодник за 1966 г. М., 1968.

  12. Тартаковский А.Г. Социальные функции источников как методологическая проблема источниковедения // История СССР. 1983. № 3.

  13. Шепелев Л.Е. Источниковедение и вспомогательные исторические дисциплины: К вопросу об их задачах и роли в историческом исследовании // Вспомогательные исторические дисциплины. Л., 1982. Т.13

  14. Szymański Józef. Nauki pomocnicze historii. – Warszawa, 2006. – S.28-50.


Тема 2. Методи дослідження історичних джерел

Метод і структура джерелознавчого дослідження. Вироблення й нагромадження знань про історичну критику джерела. Взаємодія історичних концепцій і джерелознавчих прийомів вивчення й використання документів. Виділення логічних етапів джерелознавчого аналізу, методи вирішення дослідницьких задач на кожному етапі. Евристичний етап джерелознавчого дослідження. Джерелознавчий аналіз як система дослідницьких процедур. Завдання джерелознавчого аналізу: визначення зовнішніх особливостей пам'ятника, встановлення його автентичності, прочитання тексту, встановлення часу, місця, авторства, обставини й мотивів походження джерела; інтерпретація тексту, оцінка його вірогідності, повноти, наукової значимості інформації. Вироблення прийомів і методів обробки даних джерела. Єдність методології, методики й техніки джерелознавчого дослідження. Джерелознавчий синтез.



Література:

  1. Джерелознавство історії України. Довідник. – Київ, 1998

  2. Історичне джерелознавство: Підручник/ За ред. Я.С. Кала кури. – К., 2002.

  3. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст. – Дніпропетровськ, 2001

  4. Яковенко Н. М. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

  5. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособие / И.Н.Данилевский, В.В.Кабанов, О.М.Медушевская, М.Ф.Румянцева. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998.

  6. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М., 1987.

  7. Пронштейн А.П. Использование вспомогательных исторических дисциплин в работе над историческими источниками. М., 1972.

  8. Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования. М., 1986.

  9. Пронштейн А.П. Методика исторического источниковедения. Ростов-на-Дону, 1976.

  10. Пронштейн А.П., Задера А.Г. Методика работы над историческими источниками. М., 1964.

  11. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод. М., 1983.

  12. Szymański Józef. Nauki pomocnicze historii. – Warszawa, 2006. – S.28-50.


Тема 3. Класифікація історичних джерел

Джерельна база досліджень. Зміст і форма історичного джерела. Поняття класифікації джерел і їх завдання. Класифікації письмових джерел та їхня критика в сучасній літературі. Класифікаційні ознаки і категорії класифікації. Основні схеми й моделі класифікації джерел. Особливості класифікації писемних джерел. Класифікація й систематизація письмових джерел з історії України.



Література:

  1. Джерелознавство історії України. Довідник. – Київ, 1998

  2. Історичне джерелознавство: Підручник/ За ред. Я.С. Кала кури. – К., 2002.

  3. Підгаєцький В.В. Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст. – Дніпропетровськ, 2001

  4. Яковенко Н. М. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

  5. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. пособие / И.Н.Данилевский, В.В.Кабанов, О.М.Медушевская, М.Ф.Румянцева. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1998.

  6. Источниковедение истории СССР / Под ред. И.Д. Ковальченко. М., 1981.

  7. Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. М., 1975.

  8. Szymański Józef. Nauki pomocnicze historii. – Warszawa, 2006. – S.28-50.


Тема 4. Літописання Київської Русі

Загальна характеристика літописання Київської Русі. Літописи як історичне джерело й методи їхнього вивчення. Проблема адекватності сприйняття літописного тексту. Основні поняття літописоведення: літопис, список, звід, редакція, протограф.

«Повість минулих літ» як один з ранніх літописних зводів. Визначення авторства «Повісті минулих літ» і її редакторів, установлення редакцій і їхнього датування. Джерела «Повісті минулих літ». Значення «Повісті минулих літ» як історичного джерела та її вплив на подальший розвиток літописання.

Література:


  1. Джерелознавство історії України. Довідник. – Київ, 1998

  2. Історичне джерелознавство: Підручник/ За ред. Я.С. Кала кури. – К., 2002.

  3. Повість временних літ (підг. тексту О.Творогова). ПЛДР, 1978 //< http://litopys.org.ua/pvllavr/pvllavr.htm>

  4. Толочко П. Літописи Київської Русі. — К., 1994.

  5. Толочко П. Тисячоліття давньоруського літописання // Київська старовина. — 1999. — №1. — С. 3-13.

  6. Толочко П.П. Нестор — літописець Київської Русі // Український історичний журнал. — 1981. — №12. — С. 27-30.

  7. Білоус Б. „Повість минулих літ”: історія чи література? // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2004. — С. 116-122.

  8. Власенко Н. Хто є автором „Повісті врем’яних літ” // наука і суспільство. — 2002. — №5-6. — С. 10-14.

  9. Алешковский М.X. Повесть Временных лет. Судьба литературного произведения в древней Руси. М., 1971.

  10. Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. М., 1963.

  11. Буганов В.И. Отечественная историография русского летописания. М., 1975.

  12. Данилевский И.Н. Библия и ПВЛ: К проблеме интерпретации летописных текстов // Отечественная история. – 1993. № 1.

  13. Данилевский И.Н. Замысел и название ПВЛ // Отечественная история. 1995. № 5.

  14. Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. Л., 1947.

  15. Насонов А.Н. История русского летописания XI – начала XVIII ве­ка: Очерки и исследования. М., 1969.

  16. Пашуто В.Ю. Некоторые общие вопросы летописного источнико­ведения // Источниковедение отечественной истории: Сб. статей. Вып. 1. М., 1973.

  17. Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. М., 1963.

  18. Тихомиров М.Н. Русские летописи, вопросы их издания и изучения // Вестник АН СССР. 1960. № 8.

  19. Фарсобин В.В. Источниковедение и его метод: Опыт анализа поня­тий и терминологии. М., 1983.

  20. Черепнин Л.В. ПВЛ, ее редакции и предшествующие ей летописные своды // Исторические записки. Вып. 25. 1948.

  21. Черепнин Л.В. Спорные вопросы изучения Начальной летописи в 50–70-х годах XX в. // История СССР. 1972. № 4.

Тема 5 «Руська Правда»

«Руська Правда», як історичне джерело. Редакції «Руської Правди». Основний зміст джерела. Норми цивільного, кримінального й господарського права в «Руській Правді». Соціальна структура давньоруського суспільства за «Руською Правдою». Злочин і кара Київській Русі згідно норм «Руської Правди. Історичне значення Руської Правди.



Література:

  1. Юшков C. Руська Правда (тексти на основі 7 списків та 5 редакцій). Київ, 1935. //
    Каталог: docs
    docs -> Основні вимоги до реферату
    docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
    docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
    docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
    docs -> Соціологія – наука про суспільство
    docs -> Міністерство охорони навколишнього
    docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ


    Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка