Методичні рекомендації з вивчення міжнародних стандартів аудиту для студентів, які навчаються



Сторінка1/6
Дата конвертації05.02.2017
Розмір1.53 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6

НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ

Видавництво НУА

НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ
Для студентів, які навчаються

за спеціальністю 6.050100 – Економіка підприємства

Харків

Видавництво НУА



2008

УДК 657.6(100) (072+075.8)

ББК 65.053.31р30-2

М 54


Затверджено на засіданні

кафедри обліку та аудиту

Народної української академії

Протокол № 14 від 04.06.2007


Автор-упорядник В. В. Іваніченко

Рецензент канд. екон. наук, доц. О. І. Решетняк

М
М 54
етодичні
рекомендації з вивчення міжнародних стандартів аудиту: Для студентів, які навчаються за спеціальністю 6.050100 – Економіка підприємства / Нар. укр. акад. [Каф. обліку та аудиту; Авт-упоряд. В. В. Іваніченко]. – Х.: Вид-во НУА, 2008. – 92 с.
Методичні рекомендації складено як доповнення до програми курсу «Аудит» для підготовки спеціалістів за спеціальністю «Економіка підприємства». Видання розкриває питання застосування деяких міжнародних стандартів аудиту в аудиторській діяльності. Розроблене з метою допомогти студентам більш глибоко вивчити даний курс.
УДК 657.6(100) (072+075.8)

ББК 65.053.31р30-2
© Народна українська академія, 2008

ЗМІСТ




Вступ................................................................................................................

3

МСА 200 “Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів”............

6

МСА 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки”................................

16

МСА 230 “Аудиторська документація”.......................................................

20

МСА 240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів”.................................................

27


МСА 300 “Планування аудиту фінансових звітів”.....................................

41

МСА 320 “Суттєвість в аудиті”.....................................................................

50

МСА 500 “Аудиторські докази”....................................................................

54

МСА 620 “Використання роботи експерта”................................................

64

МСА 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення..................................................

68


МСА 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора”.......................

83

Список використаної і рекомендованої літератури....................................

91

ВСТУП

Як форма незалежного фінансового контролю, аудит спрямовується на захист економічних інтересів власників. Відтак трансформація відносин власності, зростання економіки, урізноманітнення форм господарювання, утворення громадянського суспільства обумовлюють розвиток практики аудиту та її подальшого удосконалення.

Становлення аудиту в Україні свідчить про зростання його ролі в розвитку національної економіки та підвищення статусу в суспільно політичному житті.

В Україні в основному сформовано національну систему аудиту, аналогічну системам аудиту країн з ринковою економікою. Базовими складовими національної системи аудиту є, з одного боку, аудитори та аудиторські фірми, а з іншого – професійна громадська організація (Спілка аудиторів) та Аудиторська палата.

Черговий етап розвитку вітчизняного аудиту розпочався у 2003 році − перехід вітчизняного аудиту на міжнародні стандарти. До недавнього часу українські аудитори-практики керувалися у своїй діяльності 32-ма національними стандартами та Кодексом етики аудиторів. Але інвестори, які приходять на український ринок, вимогливі, їм хочеться, щоб оцінка фінансової звітності про діяльність підприємства виконувалася за звичними для них канонами. Тому Аудиторською палатою України (АПУ) і було ухвалене рішення від 18.04.2003 р. № 122/2 щодо прийняття Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року.

Крім того, “Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики”, видання 2006 року, є обов’язковими для застосування суб’єктами аудиторської діяльності в якості Національних стандартів аудиту, починаючи з 01 січня 2007 року (рішення АПУ від 30.11.2006 р. № 168/7).

Усі міжнародні стандарти (МСА) аудиту підрозділяються на ряд груп:

1 група − вступна частина;

2 група − загальні принципи та обов’язки;

3 група − оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики;

4 група − аудиторські докази;

5 група − використання роботи інших фахівців;

6 група − аудиторські висновки та звітність;

7 група − спеціалізовані сфери.

Метою Міжнародних стандартів аудиту є встановлення положень (принципів) та надання рекомендацій щодо проведення та оформлення результатів аудиту.

Далі наведено перелік міжнародних стандартів аудиту (табл. 1).
Таблиця 1


Номер стандарту

Назва стандарту

100−199

ВСТУПНА ЧАСТИНА

120

Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту − відкликано в 2004 р.

200−299

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ

200

Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів

210

Умови завдань з аудиторської перевірки

220

Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації

230

Документація

230 (II)

Документація з аудиторської перевірки

240

Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів

250

Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів

260

Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові

300−499

ОЦІНКА РИЗИКІВ ТА ВІДПОВІДЬ НА ОЦІНЕНІ РИЗИКИ

300

Планування аудиту фінансових звітів

310

Знання бізнесу – відкликано в грудні 2004 р.

315

Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень

320

Суттєвість в аудиті

330

Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків

400

Оцінка ризиків та внутрішній контроль − відкликано

в грудні 2004 р.



401

Аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем – відкликано в грудні 2004 р.

402

Аудиторські міркування стосовно суб’єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги

500−599

АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ

500

Аудиторські докази

501

Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей

505

Зовнішні підтвердження

510

Перше завдання: залишки на початок періоду

520

Аналітичні процедури

530

Аудиторська вибірка та інші процедури тестування

540

Аудиторська перевірка облікових оцінок

545

Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації

Продовження табл. 1.


Номер стандарту

Назва стандарту

550

Зв’язані сторони

560

Подальші події

570

Безперервність

580

Пояснення управлінського персоналу

600−699

ВИКОРИСТАННЯ РОБОТИ ІНШИХ ФАХІВЦІВ

600

Використання роботи іншого аудитора

610

Розгляд роботи внутрішнього аудиту

620

Використання роботи експерта

700−799

АУДИТОРСЬКІ ВИСНОВКИ ТА ЗВІТНІСТЬ

700

Аудиторський висновок про фінансову звітність

700 (II)

Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету

фінансових звітів загального призначення



701

Модифікація висновку незалежного аудитора

710

Порівняльні дані

720

Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти

800−899

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СФЕРИ

800

Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту

спеціального призначення


Таким чином критерієм подальшого розвитку аудиту в Україні стає орієнтація на прийняті світовим співтовариством міжнародні вимоги до аудиторських перевірок та супутніх послуг. Ці вимоги знайшли втілення в системі гармонізованих стандартів і положень, підготовлених Комітетом з міжнародної практики аудиту Міжнародної федерації бухгалтерів і виданих з метою сприяння підвищенню рівня узгодженості аудиторської практики на міжнародному рівні.

У методичному посібнику відображено основні стандарти аудиту які необхідні студентам для засвоєння навчального матеріалу з курсу „Аудит”. На початку кожного стандарту наведено перелік питань, які рекомендовано з вивчення. Після кожного стандарту наведено тестові завдання з метою самостійної перевірки одержаних знань студентами.


Методичні рекомендації з вивчення

міжнародних стандартів аудиту

МСА 200 “МЕТА ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АУДИТУ

ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ”


Рекомендації з вивчення МСА 200.

  1. Поняття мети аудиту фінансових звітів.

  2. Необхідність використання аудитором професійного скептицизму.

  3. Концепція обґрунтованої упевненості за наслідками аудиту фінансової звітності.

  4. Визначення аудиторського ризику і його компонентів, ризик суттєвих спотворень.

  5. Відповідальність аудитора і управлінського персоналу при аудиті фінансових звітів.


Вступ.

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) встановлює положення та надає рекомендації щодо мети та загальних принципів аудиту фінансових звітів. Він також описує відповідальність управлінського персоналу за складання та подання фінансових звітів, а також за ідентифікацію концептуальної основи фінансової звітності, яку слід застосовувати під час складання фінансових звітів, що її називають в МСА “застосовною концептуальною основою фінансової звітності”.

Мета аудиту фінансових звітів.

2. Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

3. Як визначено в міжнародній концептуальній основі завдань з надання впевненості, аудит фінансових звітів є завданням з надання впевненості. Концептуальна основа визначає та описує елементи та цілі завдання з надання впевненості. МСА застосовують Концептуальну основу в контексті аудиту фінансових звітів та містять основні принципи та важливі процедури, а також відповідні рекомендації, які слід застосовувати під час аудиту.

Етичні вимоги, що стосуються аудиту фінансових звітів.

4. Аудитор повинен виконувати відповідні етичні вимоги, що стосуються завдань з аудиту.



Виконання аудиту фінансових звітів.

6. Аудитор повинен виконувати аудит відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

7. МСА містять основні принципи та важливі процедури, а також відповідні рекомендації у вигляді пояснювального та іншого матеріалу, включаючи додатки. Основні принципи й важливі процедури слід розуміти та застосовувати в контексті пояснювального та іншого матеріалу, який надає рекомендації щодо їх застосування. Слід розглядати текст усього стандарту, щоб зрозуміти та застосовувати основні принципи і важливі процедури.

8. Під час виконання аудиту відповідно до МСА аудитор також знає та враховує Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА), застосовані до завдання з аудиту. ПМПА надає пояснювальні рекомендації та практичну допомогу аудиторам у запровадженні МСА. Аудитор, який не застосовує рекомендації, включені до відповідного ПМПА, повинен бути готовим пояснити, як він дотримувався основних принципів та важливих процедур МСА, розглянутих у ПМПА.

9. Аудитор може також виконувати аудит відповідно до МСА та стандартів аудиту конкретної юрисдикції або країни.

Обсяг аудиту фінансових звітів.

10. Термін “обсяг аудиту” означає процедури аудиту, що за даних обставин на основі судження аудитора та МСА вважаються необхідними для досягнення мети аудиту.

11. При визначенні аудиторських процедур, які необхідно виконати для проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту, аудитор повинен дотримуватися вимог усіх міжнародних стандартів аудиту, що стосуються конкретного завдання з аудиту.

12. Під час виконання аудиту від аудиторів може вимагатися дотримання інших професійних, законодавчих або нормативних актів, крім вимог МСА. МСА не відміняють місцеві закони та нормативні акти, що стосуються аудиту фінансових звітів. У випадку, коли такі національні законодавчі та нормативні акти відрізняються від МСА, аудит, виконаний відповідно до місцевих законів та нормативних актів, не буде автоматично відповідати вимогам МСА.

13. Якщо аудитор виконує аудит відповідно до МСА та стандартів аудиту конкретної юрисдикції або країни, аудитор, окрім дотримання вимог всіх міжнародних стандартів аудиту, що стосуються конкретного завдання з аудиту, виконує також додаткові аудиторські процедури, необхідні для дотримання вимог відповідних стандартів аудитів такої юрисдикції або країни.

14. Аудиторові не слід заявляти про дотримання вимог Міжнародних стандартів аудиту, якщо він не виконав повністю вимоги всіх Міжнародних стандартів аудиту, що стосуються конкретного завдання з аудиту.



Професійний скептицизм.

15. Аудитор повинен планувати і виконувати аудиторську перевірку з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які є причиною суттєвого викривлення у фінансових звітах.

16. Професійний скептицизм означає, що аудитор критично оцінює, ставлячи під сумнів, обґрунтованість отриманих аудиторських доказів та очікує на виявлення аудиторських доказів, які суперечать (чи ставлять під сумнів) достовірність документів, відповіді на запити та іншу інформацію, отриману від управлінського та найвищого управлінського персоналу. Наприклад, професійний скептицизм потрібний аудиторові протягом процесу аудиторської перевірки для зменшення ризику невиявлення незвичних обставин, надмірного узагальнення під час формування висновків з аудиторських спостережень і використання помилкових припущень при визначенні характеру, часу й обсягу аудиторських процедур та оцінюванні їх результатів. Роблячи запити та виконуючи інші аудиторські процедури, аудитор не задовольняється отриманням менш ніж переконливих аудиторських доказів, що базуються на припущенні про доброчесність та чесність управлінського та найвищого управлінського персоналу. Відповідно, пояснення управлінського персоналу не замінюють отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів для формування обґрунтованих висновків, що їх буде покладено в основу аудиторської думки.

Обґрунтована впевненість.

17. Аудитор, що проводить аудит відповідно до МСА, отримує обґрунтовану впевненість у тому, що фінансові звіти в цілому не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки. Концепція обґрунтованої впевненості пов’язана з накопиченням аудиторських доказів, потрібних аудиторові для висновку про відсутність суттєвих викривлень у фінансових звітах, розглянутих в цілому. Обґрунтована впевненість стосується всього процесу аудиту.

18. Аудитор не може отримати абсолютну впевненість, оскільки існують обмеження, властиві аудиторській перевірці, які впливають на можливості аудитора виявити суттєві викривлення. Це є наслідком дії таких чинників, як:


  • використання тестування;

  • обмеження, властиві будь-якій системі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю (наприклад, можливість нехтування ним керівництва або змови);

  • більшість аудиторських доказів є радше переконливим ніж остаточними.

19. Крім того, робота, що її виконує аудитор для формування думки, базується на його судженнях, зокрема, про:

а) збирання аудиторських доказів (наприклад, під час визначення характеру, часу та обсягу аудиторських процедур);

б) формування висновків на основі зібраних доказів (наприклад, визначення обґрунтованості оцінок, зроблених управлінським персоналом під час складання фінансових звітів).

20. Крім того, на переконливість доказів, доступних для формування висновків про конкретні твердження (наприклад, операції між зв’язаними сторонами), можуть впливати інші обмеження. Для таких випадків у деяких МСА визначено спеціальні аудиторські процедури, що дають достатні аудиторські докази за відсутності:

а) незвичайних обставин, які збільшують ризик суттєвих викривлень за межі звичайно очікуваного, або

б) будь-якої ознаки наявності суттєвих викривлень.

21. Відповідно, внаслідок наведених вище чинників, аудиторська перевірка не є гарантією того, що фінансові звіти не містять суттєвого викривлення, оскільки отримати абсолютну впевненість неможливо. Крім цього, аудиторський висновок не гарантує майбутньої життєздатності суб’єкта господарювання, ні ефективності, ані результативності ведення справ суб’єкта господарювання управлінським персоналом.

Аудиторський ризик та суттєвість.

22. Суб’єкти господарювання дотримуються розробленої стратегії досягнення своїх цілей та залежно від характеру своєї діяльності та галузі, регуляторного середовища, в якому вони функціонують, а також розміру складності, вони стикаються з багатьма ризиками бізнесу, Управлінський персонал несе відповідальність за ідентифікацію таких ризиків та відповіді на них. Проте, не всі ризики пов’язані зі складанням фінансових звітів. Аудитор у кінцевому підсумку цікавиться лише ризиками, які можуть впливати на фінансові звіти.

23. Аудитор отримує та оцінює аудиторські докази для одержання обґрунтованої впевненості в тому, чи відображають фінансові звіти справедливо і достовірно (або чи подають достовірно, у всіх суттєвих аспектах) інформацію відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. Концепція обґрунтованої впевненості визнає, що існує ризик невідповідності аудиторської думки. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені, відомий як “аудиторський ризик”.

24. Аудиторові слід планувати та виконувати аудиторську перевірку для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня, який узгоджується з метою перевірки. Аудитор зменшує аудиторський ризик шляхом розробки та виконання аудиторських процедур для надання достатніх та відповідних аудиторських доказів, щоби бути в змозі формулювати обґрунтовані висновки, на яких базуватиметься аудиторська думка.

25. Аудиторський ризик – це функція ризику суттєвого викривлення фінансових звітів (або просто “ризик суттєвого викривлення”) (тобто, ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки) та ризику того, що аудитор не виявить таке викривлення (“ризик невиявлення”). Аудитор виконує аудиторські процедури, щоби оцінити ризик суттєвого викривлення та прагне обмежити ризик невиявлення, виконуючи подальші аудиторські процедури, що ґрунтуються на цій оцінці (див. МСА 315 “Розуміння суб’єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків викривлення” та МСА 330 “Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків”). Процес аудиту пов’язаний з застосуванням професійного судження при розробці аудиторського підходу шляхом застосування його до тих аспектів, що можуть бути невірними (тобто, визначаючи потенційні викривлення, що можуть виникнути) на рівні тверджень (див. МСА 500 “Аудиторські докази”) та виконання аудиторських процедур відповідно до оцінених ризиків з метою отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів.

26. Аудитора цікавлять суттєві викривлення, і він не несе відповідальності за виявлення викривлень, несуттєвих для фінансових звітів у цілому. Аудитор розглядає, чи є суттєвим вплив ідентифікованих невиправлених викривлень, окремо або в сукупності, для фінансових звітів, взятих у цілому. Суттєвість та аудиторський ризик взаємозв’язані (див. МСА 320 “Суттєвість в аудиті”). З метою розробки аудиторських процедур для визначення наявності викривлень, суттєвих для фінансових звітів у цілому, аудитор розглядає ризик суттєвого викривлення на двох рівнях: загальному рівні фінансових звітів та в зв’язку з класами операцій, залишками на рахунках, розкриттям інформації та пов’язанні твердженнями.

27. Аудитор розглядає ризик суттєвого викривлення на загальному рівні фінансових звітів, який означає ризики суттєвого викривлення, що стосується всіх фінансових звітів у цілому, та потенційно може впливати на багато тверджень. Ризики такого характеру часто пов’язані з середовищем контролю суб’єкта господарювання (хоча ці ризики також можуть бути пов’язаними з іншими чинниками, наприклад, погіршенням економічних умов), та необов’язково є ризиками, які можна ідентифікувати щодо конкретних тверджень на рівні класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації. Вірніше, цей загальний ризик відображає обставини, які збільшують ризик того, що суттєві викривлення можуть бути в будь-якій кількості різних тверджень, наприклад, через недотримання внутрішнього контролю управ, персоналом. Такі ризики можуть бути особливо значущими під час розгляду аудитором ризику суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. Відповідь аудитора на оцінений ризик суттєвого викривлення на загальному рівні фінансових звітів складається з розгляду: знань, навичок та здатності персоналу, якому доручені значні обов’язки щодо завдання, включаючи залучення експертів; відповідних рівнів нагляду; можливості існування подій або умов, що можуть викликати значний сумнів щодо здатності суб’єкта господарювання продовжувати свою діяльність безперервно.

28. Аудитор розглядає також ризик суттєвого викривлення на рівні класу операцій, залишку на рахунку та розкриття інформації, тому що такий аналіз прямо допомагає визначити характер, час та обсяг подальших аудиторських процедур на рівні тверджень. Аудитор намагається отримати достатні та відповідні аудиторські докази на рівні класу операцій, залишку на рахунку та розкриття інформації таким чином, який надасть аудиторові можливість, на етапі завершення аудиту, висловити думку про фінансові звіти в цілому при прийнятно низькому рівні аудиторського ризику. Аудитор застосовує різні підходи для досягнення цієї мети.

29. Наступні параграфи надають пояснення компонентів аудиторського ризику. Ризик суттєвого викривлення на рівні тверджень складається з цих двох компонентів:

властивий ризик” – це чутливість твердження до викривлення, яке може бути суттєвим, окремо або в сукупності з іншими твердженнями, якщо припустити, що немає відповідних процедур контролю. Ризик таких викривлень більший для деяких тверджень та пов’язаних з ними класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації, ніж для інших. Наприклад, ймовірніше, що будуть викривлені складні обчислення, ніж прості. Рахунки, що складаються з сум, отриманих на основі облікових попередніх оцінок, яким притаманна значна невизначеність оцінки, становлять більший ризик, ніж рахунки, що складаються з відносно рутинних, фактичних даних. Зовнішні чинники, що спричиняють ризики бізнесу, також можуть впливати на властивий ризик. Наприклад, вдосконалення технології може зробити певний продукт застарілим і бути тим самим причиною більшої схильності до завищення запасів. Крім обставин, притаманних певному твердженню, чинники суб’єкта господарювання то його середовища, що пов’язані з кількома або всіма класами операцій, залишками на рахунках або розкриттям інформації, можуть впливати на властивий пов’язаний з конкретним твердженням. Ці чинники можуть охоплювати, наприклад, відсутність робочого капіталу, достатнього для продовження діяльності, або спад у галузі, що характеризується великою кількістю банкрутств;

ризик контролю” – це ризик того, що не можна буде своєчасно запобігти викривленню, яке може відбутися у твердженні та бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями, або його можна буде своєчасно виявити та виправити за допомогою системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. Цей ризик є функцією ефективності структури та функціонування системи внутрішнього контролю в досягненні цілей суб’єкта господарювання щодо складання фінансових звітів суб’єкта господарювання. Деякий ризик контролю існує завжди внаслідок властивих обмежень внутрішнього контролю.

30. Властивий ризик та ризик внутрішнього контролю – це ризики суб’єкта господарювання; вони існують незалежно від аудиторської перевірки фінансових звітів. Від аудитора вимагається оцінити ризик суттєвого викривлення на рівні тверджень як основи для подальших аудиторських процедур, хоча така оцінка є більше судженням, ніж точною оцінкою ризику. Якщо оцінка аудитором ризику суттєвого викривлення складається також з очікування операційної ефективності процедур контролю, аудитор виконує тести процедур контролю для підтвердження оцінки ризику. МСА, як правило, не посилаються окремо на оцінку властивого ризику та ризику контролю, а переважно на комбіновану оцінку “ризику суттєвого викривлення”.

Хоча МСА звичайно описують комбіновану оцінку ризику суттєвого викривлення, аудитор може здійснювати окрему чи комбіновану оцінку властивого ризику та ризику контролю, залежно від аудиторських методів або методологій, які аудитор вважає кращими, та міркувань практичності. Оцінку ризику суттєвого викривлення можна виражати в кількісних одиницях, наприклад у відсотках, або некількісних одиницях. У будь-якому випадку необхідність здійснювати відповідні оцінки ризику для аудитора є важливішою, ніж різні підходи, за допомогою яких вони здійснюються.

31. “Ризик невиявлення” – це ризик того, що аудитор не виявить викривлення, яке існує в твердженні і може бути суттєвим окремо або в сукупності з іншими викривленнями. Ризик невиявлення – це функція ефективності аудиторської процедури та її застосування аудитором.

Ризик невиявлення не можна зменшити до нуля, тому що аудитор, як правило, не перевіряє весь клас операцій, всі залишки на рахунках або розкриття всієї інформації, а також внаслідок інших чинників. Ці інші чинники охоплюють можливість того, що аудитор може обрати невідповідну аудиторську процедуру, неправильно застосувати відповідну аудиторську процедуру або неправильно тлумачити результати аудиторської перевірки. Ці інші чинники, як правило, можна враховувати за допомогою відповідного планування, належного призначення персоналу до групи з завдання, застосування професійного скептицизму та нагляду і огляду виконаної аудиторської роботи.

32. Ризик невиявлення пов’язаний з характером, часом та обсягом аудиторських процедур, які визначає аудитор для зменшення аудиторського ризику до прийнятне низького рівня. При даному рівні аудиторського ризику прийнятний рівень ризику невиявлення обернено пропорційний оцінці ризику суттєвого викривлення на рівні тверджень. Чим більший ризик суттєвого викривлення існує на думку аудитора, тим менший ризик невиявлення можна прийняти. І навпаки, чим менший ризик суттєвого викривлення існує на думку аудитора, тим більший ризик невиявлення можна прийняти.



Каталог: eng -> images -> stories -> Kafedri
Kafedri -> Народна українська академія українська мова
Kafedri -> І. О. Помазан історія зарубіжної літератури
Kafedri -> Навчально-методичні матеріали до практичних занять з курсу «історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть»
Kafedri -> Народна українська академія І. О. Помазан історія зарубіжної літератури XX століття
Kafedri -> Навчально-методичні матеріали до практичних занять
Kafedri -> Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю
Kafedri -> Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки
Kafedri -> Методичні рекомендації для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю
Kafedri -> Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка