Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету



Сторінка1/30
Дата конвертації10.11.2016
Розмір6.87 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30
Кафедра інфекційних хвороб

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



для організації самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету

(за темами, що увійшли до плану аудиторної підготовки)

Львів 2010
Рекомендовано методичною нарадою кафедри інфекційних хвороб

протокол № ___ від __. ___. 20__ р.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ВВЕДЕННЯ В ІНФЕКТОЛОГІЮ.
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ З ФЕКАЛЬНО-ОРАЛЬНИМ МЕХАНІЗМОМ

ПЕРЕДАВАННЯ
Тема: ЧЕРЕВНИЙ ТИФ. ПАРАТИФ А. ПАРАТИФ В

1. Актуальність теми:

Черевний тиф зустрічається всюди, але найбільш поширений в країнах Африки, Південної Америки, Азії. Щорічно в світі на черевний тиф хворіє близько 33 млн людей, летальність у різних регіонах складає 0,3—2,3 %. Поширенню хвороби сприяють відсутність ефективних методів санації носіїв S. typhi — основного джерела інфекції (хронічне носійство збудника формується у 2—4 % реконвалесцентів), стійкість збудника в навколишньому середовищі, фекально-оральний механізм передачі, схильність хвороби до епідемічного поширення, особливо в регіонах з низьким соціальним і санітарно-гігієнічним рівнем, в умовах екологічних егараздів; досить висока сприйнятливість людини до хвороби.

Актуальність черевного тифу зумовлена відсутністю настороженості з боку лікарів до цієї патології, тяжкістю перебігу, складністю ранньої діагностики (за спорадичними випадками більшість хворих потрапляє в інфекційний стаціонар не раніше 2 тижня хвороби), ризиком виникнення тяжких ускладнень, які можуть загрожувати життю хворого (летальність від ускладнень сягає 30 % і вище), формуванням резистентності збудника до левоміцетину — основного етіологічного засобу в Україні.

Поширенню черевного тифу в Україні сприяють низький соціальний та санітарногігієнічний рівень населення, стихійні негаразди (повені у західних областях тощо), вади комунальних служб, розвиток міжнародних контактів, іміграційні процеси (особливо — з країн азіатського регіону), відсутність належної настороженості, а часто і відповідних знань, серед лікарів.


2. Навчальні цілі заняття (з зазначенням рівня засвоєння, що планується):

2.1. Студент повинен знати: а-2

• етіологію черевного тифу, фактори патогенності збудника;

• епідеміологію черевного тифу;

• патогенез;

• клінічні прояви черевного тифу за типового перебігу;

• клініко-епідеміологічні особливості паратифу А і паратифу В;

• патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень черевного тифу;

• лабораторну діагностику черевного тифу та принципи лікування;

• принципи профілактики;

• тактику у разі виникнення невідкладних станів;

• прогноз черевного тифу, паратифу А, паратифу В;

• правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

• правила диспансеризації реконвалесцентів.

2.2. Студент повинен вміти: а-3

• дотримуватися правил роботи біля ліжка хворого на черевний тиф, парати-

фи А і В;

• зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

• обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми черевного тифу, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

• провести диференціальну діагностику черевного тифу;

• на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення черевного тифу, невідкладні стани;

• оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «черевний тиф» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

• скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

• інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

• аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;

• скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

• дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна Знати Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія Властивості S. typhi, S. paratyphi A, S.

paratyphi B; методи специфічної діа-

гностики черевного тифу

Інтерпретувати ре-

зультати специфічних

методів діагностики

черевного тифу, пара-

тифів А і В

Фізіологія Параметри фізіологічної норми орга-

нів і систем людини; показники лабо-

раторного обстеження в нормі (заг. ан.

крові, сечі, біохімія крові, параметри

кос, електролітів тощо)

Оцінити дані лабора-

торного обстеження

5

Дисципліна Знати Вміти



Патофізіологія Механізм порушення функцій органів

і систем при патологічних станах різ-

ного генезу

Інтерпретувати патоло-

гічні зміни за резуль-

татами лабораторного

обстеження при по-

рушеннях функції ор-

ганів і систем різного

генезу


Імунологія та алер-

гологія


Основні поняття предмету, роль систе-

ми імунітету в інфекційному процесі,

вплив на термін елімінації збудника з

організму людини. Імунологічні аспек-

ти хронічного бактерійного носійства

Оцінити дані імуноло-

гічних досліджень

Епідеміологія Епід. процес (джерело, механізм за-

раження, шляхи передачі ) при черев-

ному тифі і паратифах; поширеність

патології в Україні і в світі

Зібрати епідеміологіч-

ний анамнез, провести

протиепідемічні та

профілактичні заходи в

осередку інфекції

Неврологія Патогенез, клінічні ознаки токсичної

енцефалопатії

Провести клінічне об-

стеження хворого з

ураженням нервової

системи


Дерматологія Патогенез, клінічну характеристику

екзантем


Розпізнати висип у

хворого на черевний

тиф

Хірупгія Клініко-лабораторні ознаки перфорації



виразки тонкої кишки, кишкової кро-

вотечі, тактику невідкладної допомоги

Своєчасно поставити

діагноз цих усклад-

нень, призначити від-

повідне обстеження,

надати невідкладну

допомогу


Пропедевтика вну-

трішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного

обстеження хворого

Зібрати анамнез, про-

вести клінічне об-

стеження хворого,

виявити патологічні

симптоми і синдроми.

Аналізувати отримані

дані

6

Дисципліна Знати Вміти



Клінічна фармако-

логія


Фамакокинетику і фармакодинаміку,

побічні ефекти левоміцетіну, ципроф-

локсацину, засобів патогенетичної

терапії


Призначити лікування

в залежності від віку,

індивідуальних осо-

бливостей хворого,

вибрати оптимальний

режим прийому та дозу

препарата, виписати

рецепти


Реанімація та ін-

тенсивна терапія

Невідкладні стани:

ІТШ


Кишкова кровотеча

Перфорація кишки

Інфекційно-токсична енцефалопатія

Своєчасно діагносту-

вати та надати невід-

кладну допомогу при

невідкладних станах:

ІТШ


Кишкова кровотеча

Перфорація кишки

Інфекційно-токсична

енцефалопатія

3.3 Рекомендована література

Основна:


Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби — Київ: Здоров’я, 2001. —

Т. 1 — с. 322—380.

Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред. Андрей-

чина М. А. — Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. — Київ: Вища школа,1995. — с. 55—70.

Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. — Санкт-Петербург:

Фолиант,2003. — с. 21—38.

Шувалова Е. П. Инфекционные болезни. — Ростов н/Д.: Феникс, 2001. — 959 с.

Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и пато-

физиологические аспекты. — СПб.: Специальная литература, 1999. — 255 с.

Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. По-

кровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. — М.: РАМН, 1994. — 305 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для

врачей. — СПб.:Фолиант,2001. — 384 с.

Постовит В. А. Брюшной тиф и паратифы А и В. — Л.: Медицина, 1988.— 240 с.

7

3.4. Матеріали для самоконтролю



3.4.1. Питання для самоконтролю

1. Шляхи передачі черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

2. Фактори патогенності S. typhi.

3. Стадії патогенезу черевного тифу.

4. Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки в залежності від терміну хвороби.

5. Стадії циклічного клінічного перебігу черевного тифу.

6. Основні симптоми черевного тифу в початковий період хвороби.

7. Опорні симптоми черевного тифу у розпалі хвороби.

8. Характеристика, термін виникнення і динаміка висипу у хворого на черев-

ний тиф.


9. Типи гарячки при черевному тифі.

10. Особливості перебігу паратифу А та паратифу В.

11. Специфічні ускладнення черевного тифу.

12. Патогенез, клінічні прояви перфорації тонкої кишки при черевному тифі,

термін виникнення

13. Патогенез, клінічні прояви кишкової кровотечі при черевному тифі, термін

виникнення.

14. Гемограма хворого на черевний тиф у розпалі хвороби.

15. План обстеження хворого на черевний тиф.

16. Методи специфічної діагностики черевного тифу. Інтерпретація результа-

тів в залежності від терміну хвороби і матеріалу для дослідження.

17. Етіотропна терапія черевного тифу: дози, шлях введення, тривалість ліку-

вання.

18. Принципи патогенетичної терапії черевного тифу.



19. Лікування ускладнень черевного тифу.

20. Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

3.4.2. Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді: α=2

1. Збудником черевного тифу є:

А. Salmonella enteritidis

Б. Salmonella typhi

В. Salmonella paratyphi A

Г. Salmonella paratyphi B

Д. Salmonella typhi murium

2. Джерело інфекції при паратифі А

А. Хворий на паратиф А

Б. Здоровий носій збудника

В. Велика рогата худоба.

Г. Домашня птиця.

Д. Гризуни.

Г. 14—25 днів

Д. Не менше 21 дня.

4. Білікультуру призначають:

А. На першому тижні хвороби

Б. На друому тижні хвороби

В. На третьому тижні хвороби

Г. На четвертому тижні хвороби

Д. На п’ятому тижні хвороби

5. Для екзантеми при черевному тифі

вірно:


А. З’являється одночасно з підви-

щенням температури

8

3. Інкубаційний період при черев-



ному тифі найчастіше складає

А. 1—3 дні

Б. 3—7 днів

В. 9—14 днів

Б. Поодинокі елементи на животі

В. З’являється одразу, без підсипань

Г. Має розеольозний характер

Д. З’являється не раніше 8 дня хво-

роби

ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ



1. Б 4. Д

2. А Б 5. Б Г Д

3. В

Заповнити таблицю: α=3



Динаміка клінічних симптомів черевного тифу

Термін хвороби

Симптоми

1 тиждень

хвороби

2 тиждень



хвороби

3 тиждень

хвороби

4 тиждень



хвороби

5 тиждень

хвороби

Підвищення темпе-



ратури

+ + + + —

Головний біль

Безсоння


Тифозний статус

Загальна слабкість

Метеоризм

Біль в животі

Висип

Симптом Падалки



Симптом Філіпо-

вича


Гепатолієнальний

синдром


Відносна бради-

кардія


9

Термін специфічних ускладнень черевного тифу

Термін хвороби

Ускладнення

1 тиждень

хвороби


2 тиждень

хвороби


3 тиждень

хвороби


4 тиждень

хвороби


5 тиждень

хвороби


ІТШ — + + — —

Перфорація кишки

Кишкова кровотеча

Доцільність методів специфічної діагностики черевного тифу

в залежності від терміну хвороби

Термін хвороби

Метод дослідження

1 тиждень

хвороби

2 тиждень



хвороби

3 тиждень

хвороби

4 тиждень



хвороби

5 тиждень

хвороби

Мікроскопія + + + + +



культуральні методи

РНГА, РСК

3.4.3. Задачі для самоконтролю

Задача 1. α=2

У хворого впродовж тижня поступово підвищувалась температура, з’явилися

головний біль, загальна слабкість, знизився апетит. Звернувся до лікаря на 8 день

хвороби. Під час огляду: температура 39,5, на запитання відповідає мляво, дещо

загальмований, шкіра бліда, язик фулігінозний, АТ 100/60, пульс 74/хв. Метео-

ризм, на шкірі живота — декілька розеол. Визначається гепатолієнальний син-

дром. Випорожнення затримані декілька днів.

1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.



Задача 2. α=2

Хвора 32 років звернулася до дільничого терапевта на 5 день хвороби зі скар-

гами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсо-

ння, підвищення температури тіла від 37,5 в перший день хвороби з поступовим

її зростанням до 39,0 в день звернення по медичну допомогу. Об’єктивно: значна

блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладено сірувато-білим нальотом, є відбит-

ки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78/хв., АТ 110/60. Жи-

віт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної

дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було 2 доби.

1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.

10

Задача 3. α=3

Хворий 36 років хворіє приблизно 3 тижні: поступове підвищення температу-

ри, що з 2-го тижня хвороби набула хвильоподібного характеру, зниження працез-

датності, головний біль, безсоння. Лікувався амбулаторно з діагнозом «ГРЗ», за

відсутності ефекту напрвлений у стаціонар. Під час прийому: блідий, адинаміч-

ний, на питання відповідає мляво. Температура 40. «Фулігінозний» язик. Метео-

ризм. Позитивний симптом Падалки. Печінка виступає на 2—3 см з-під края ре-

берної дуги. Пальпується нижній полюс селезінки. Через 2 дні після госпіталізації

з’явилися запаморочення, шум у вухах, холодний піт на обличчі, мелена. АТ 70/40,

пульс 120/хв., температура знизилась до норми.

1. Сформулюйте попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати

на практичному занятті:

Оволодіти • методикою обстеження хворого на черевний тиф, паратиф А, па-

ратиф В.


• Провести курацію хворого на черевний тиф.

• Провести диференціальну діагностику черевного тифу.

• Скласти план лабораторного обстеження.

• Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на черевний тиф.

• Розпізнати ускладнення черевного тифу.

• Скласти план лікування хворого на черевний тиф.

• Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

• Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу «Че-

ревний тиф».

4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики

черевного тифу, паратифу А, паратифу В.

№ Завдання Послідовність виконання Зауваження, попередження

щодо самоконтролю

1. Оволодіти

методикою клі-

нічного обсте-

ження хворого

на черевний

тиф, паратифи

А і В.


I. З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

Відокремити скарги, що ха-

рактеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень

- додаткових уражень

Звернути увагу на поступовий

початок; термін, послідовність

виникнення, динаміку

- гарячки;

- головного болю;

- порушень сну;

11

2. Провести ку-



рацію

хворого


2. Анамнез життя

3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне об-

стеження.

1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;

- шкіра, слизові ротоглотки;

2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;

- характеристика випорож-

нень.

3. Серцево — судинна сис-



тема:

- пульс;


- артеріальний тиск;

- аускультація серця.

4. Дихальна система:

- аускультація легень.

5. Нервова система

- затримки випорожнень;

- висипу;

- інших симптомів

Виявити перенесені хвороби.

Виявити дані стосовно реа-

лізації фекально-орального

механізму передачі, звернути

увагу на перебування хворо-

го у регіонах із підвищеним

ризиком зараження черевним

тифом та паратифами А і В

Пам’ятати: наявність, вира-

женість, динаміка симптомів

зумовлені терміном і тяжкістю

перебігу хвороби, залежать

від віку хворого, супутньої

патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію, загаль-

мованість хворого;

- температуру тіла;

- блідість шкіри;

- наявність, локалізацію, ха-

рактер висипу;

- наявність ангіни Дюге

(2—5 % хворих);

Звернути увагу на:

- «фулігінозний язик»;

- гепатолієнальний синдром;

- метеоризм;

- позитивний симптом Па-

далки;

- симптоми перитоніту (на-



явність свідчить про перфора-

цію тонкої кишки);

- схильність до закрепів (по-

ява мелени свідчить про киш-

кову кровотечу);

Звернути увагу на:

- відносну брадикардію (та-

хікардія свідчить про усклад-

нення!);

- дикотію пульсу;

- помірно знижений АТ

12

(значне зниження свідчить



про ускладнення!);

- помірна глухість тонів серця.

тифозний стан, марення, га-

люцінації

Звернути увагу на:

- наявність ознак бронхіту у

частини хворих.

За тяжкого перебігу можливі

тифозний стан, марення, га-

люцінації

3. Призначити

лабораторні і

додаткові до-

слідження,

інтерпретувати

їхні результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. УЗД ОЧП

4. Гемокультура

5. Копроурінокультура

6. Серологічні методи:

- РА, (р. Відаля), РНГА

- ІФА (IgM)

Звернути увагу на типові змі-

ни: лейкопенія, лімфомоноци-

тоз, анеозинофілія, тромбоци-

топенія( лейкоцитоз, анемія,

прискорення ШЗЕ виникають

в разі розвитку ускладнень).

- Відсутність значних змін за

типового перебігу.

Гепатолієнальний синдром

- Призначається незалежно від

терміну хвороби впродовж пе-

ріоду пропасниці, але, бажано,

якомога раніше.

Стає позитивною з кінця пер-

шого тижня хвороби.

Призначаються в парних си-

роватках крові з інтервалом 10

діб; діагностичний титр — 1

: 200.

Діагностичний титр 1 : 100



5. Матеріали після аудиторної самостійної роботи.

• Тематика УДРС та НДРС:

• Особливості перебігу черевного тифу в сучасних умовах.

• Сучасні методи специфічної діагностики черевного тифу.

• Проблеми етіотропного лікування черевного тифу сьогодні.

• Сучасні погляди на патогенез хронічного носійства S.typhi.

• Шляхи санації хронічних носіїв S.typhi.

13

Тема: КИШКОВІ ДИСФУНКЦІЇ. САЛЬМОНЕЛЬОЗИ.



ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ

1. Актуальність теми:

Серед гострих інфекційних уражень травної системи велику частку посідають

такі захворювання, як сальмонельоз та харчові токсикоінфекції. На сьогодніш-

ній день сальмонельоз — це один з найбільш розповсюджених антропозоонозів

у розвинутих країнах. Захворюваність має тенденцію до зростання, особливо це

стосується великих міст з централізованою системою продовольчого постачання.

Це зумовлено убіквітарністью збудників, стійкістю в навколишньому середовищі,

здатністю накопичуватися поза живого організму. Велику роль відіграють соці-

альні фактори, яки актуальні й для України, — розширення мережі громадського

харчування, порушення технології приготування та зберігання харчових продук-

тів, недотримання особистої гігієни, низький рівень санітарній культури окремих

верств населення. Ці захворювання, особливо, при епідемічному розповсюдженні,

надають великий економічний збиток, можуть провокувати виникнення або за-

гострення хронічних захворювань, а у тяжких випадках — призвести до загибелі

хворого. Крім того, збудники, окрім ураження травневого тракту, можуть спричи-

нити розвиток сепсису, особливо в випадках наявності вродженого або набутого

імунодефіциту (септико-піємічний варіант перебігу сальмонельозу вважається

ВІЛ-маркерним захворюванням). Значна розповсюдженість сальмонельозу та ХТІ,

швидкий розвиток зневоднення, можливість інфікування в умовах стаціонару обу-

мовлює необхідність вивчення цієї патології лікарями всіх спеціальностей.

2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1

мати загальне уявлення • про _____місце сальмонельозу та ХТІ в структурі інфек-

ційних хвороб, поширеність у різних регіонах України і світу, ознайоми-

тися із статистичними даними щодо захворюваності, летальності, частоти

ускладнень, бактеріоносійства на сьогоднішній день.

• ознайомитися з історією наукового вивчення сальмонельозу та ХТІ, мати

уявлення про науковий вклад вітчизняних вчених , в тому числі, співробіт-

ників клініки інфекційних хвороб ХНМУ в історію наукових досліджень у

цій галузі.

2.2. Студент повинен знати: а-2

1. етіологію сальмонельозів та ХТІ, фактори патогенності збудників

2. епідеміологію сальмонельозів та ХТІ

3. патогенез

4. клінічні прояви сальмонельозів за типового перебігу

5. клініко-епідеміологічні особливості ХТІ, викликаних умовно-патогенними

збудниками

14

6. патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень сальмонельозу



7. лабораторну діагностику сальмонельозів та ХТІ

8. принципи лікування

9. принципи профілактики

10. тактику у разі виникнення невідкладних станів

11. правила виписки реконвалесцентів із стаціонару

12. прогноз

13. правила диспансеризації реконвалесцентів

2.3. Студент повинен вміти: а-3

1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.

2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних.

3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми сальмонельо-

зу, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у


Каталог: uploads -> repository -> infectio -> 02 Методичні матеріали для студентів
infectio -> Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти
infectio -> Робоча програма елективного курсу для студентів 6-го курсу
infectio -> Робоча програма для студентів 6-го курсу за фаховими спрямуваннями
infectio -> Міністерство охорони здоров’я України Національна медична академія післядипломної освіти
infectio -> Методичнарозробк а
infectio -> Методичні вказівки практичних занять з курсу інфекційних хвороб для студентів 5 курсу медичного факультету 2010
infectio -> Методичнарозробк а
infectio -> Методичнарозробк а


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка