Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії



Сторінка1/18
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.94 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ
(для студентів стоматологічного факультету)

(частина 2)

ЛЬВІВ 2010
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ
(для студентів стоматологічного факультету)

(частина 2)

ЛЬВІВ 2010

Методичні вказівки підготували: ас. Л.П. Білецька, доц. Т.І. Бондарчук, ас. Н.М. Гринчишин, доц. Т.М. Макаренко, ас. Н.Б. Панасюк, ас. Ю.М. Федевич, доц. І.С. Фоменко, ас. О.П. Хаврона.

За редакцією акад. УАН, д-ра мед. наук, проф. О.Я. Склярова.
Рецензент: проф. кафедри біоорганічної, біонеорганічної та фармацевтичної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького В.О. Музиченко.


Затверджено на засіданні методичної комісії з хімічних дисциплін та фізики фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 15 квітня 2010 року, протокол № 2.

МОДУЛЬ № 3. Молекулярна біологія.

Біохімія гормонів І фізіологічних функцій.
Тематичний план практичних занять з модуля 3


№ з/п

Тема

К-кість год



Дослідження біосинтезу та катаболізму пуринових і піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну.

3



Дослідження реплікації ДНК і транскрипції РНК. Біосинтез білка. Аналіз механізмів мутацій.

3



Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білкової природи на клітини-мішені.

3



Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних і тиреоїдних гормонів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію. Стероїдні гормони надниркових і статевих залоз. Біологічно активні ейкозаноїди.

3



Дослідження біохімічного складу та функцій слини.

3



Дослідження процесу перетравлення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті.

3



Дослідження функціональної ролі водорозчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.

3



Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.

3



Дослідження фізіологічних та біохімічних функцій крові. Білки та небілкові азотовмісні компоненти крові.

3



Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Патології гомеостазу. Біохімічні закономірності реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.

3



Біохімія печінки. Метаболізм порфіринів. Дослідження процесів біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

3



Водно-сольовий обмін в організмі. Дослідження нормальних і патологічних компонентів сечі.

3



Біохімія сполучної тканини. Дослідження метаболізму кісткової тканини.

3



Дослідження біохімічного складу тканин зуба: органічні та мінеральні компоненти. Амелогенез.

3



Біохімія м’язової та нервової тканин. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.

3



Підсумковий модульний контроль № 3.

3




Разом, годин

48


Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)


з/п


Тема

К-кість год

1.

Підготовка до практичних занять:




1.1.

Набути практичні навички з молекулярної біології та генетики:







Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.

2




Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.

2




Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.

2

1.2.

Набути практичні навички з біохімії харчування:







Пояснити біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участі ферментів у травному тракті.

2




Пояснювати роль коферментних вітамінів у функціонуванні ферментів.

2




Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів у метаболічних процесах і реалізації клітинних функцій.

2




Оцінювати за біохімічними показниками вітамінну забезпеченість організму та прояви гіповітамінозів.

2

1.3.

Набути практичні навички з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:







Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот і стероїдних гормонів.

2




Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.

2




Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.

2




Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.

2

1.4.

Набути практичні навички з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:







Оцінювати стан системи крові, її біохімічні функції.

2




Пояснювати роль білків та індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.

2




Оцінювати показники азотного обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.

2




Аналізувати та трактувати показники згортання крові та фібринолізу.

2




Оцінювати стан імунної системи організму.

1




Пояснювати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

1




За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки.

1




Оцінювати показники нормальних і патологічних компонентів сечі.

1

2

Індивідуальна СРС за вибором (реферат за темою, вказаною в змістовому модулі) - підготовка огляду наукової літератури.

4

3

Підготовка до підсумкового модульного контролю 3.

4




Разом

42

Оцінку «відмінно» одержує студент, який дав не менше 90 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, без помилок відповів на письмові завдання, виконав практичну роботу і обґрунтував одержані результати, тобто: всебічно і глибоко засвоїв навчально-програмний матеріал; у повному об'ємі володіє теоретичними знаннями та практичними навичками, без помилок вирішує ситуаційні задачі.

Оцінку «добре» одержує студент, який дав не менше 75 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився окремих незначних помилок у відповідях на письмові завдання, виконав практичну роботу, але не повно обґрунтував одержані дані, може вирішувати ситуаційні задачі.

Оцінку «задовільно» одержує студент, який дав не менше 55 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився значних помилок у відповідях на письмові завдання, виконав практичну роботу, з помилками вирішує ситуаційні задачі.

Оцінку «незадовільно» одержує студент, який дав менше 55 % правильних відповідей на стандартизовані тестові завдання, припустився грубих помилок у відповідях на письмові завдання або взагалі не дав відповідей на них, не виконав практичну роботу та не може правильно інтерпретувати її результати, не вирішує ситуаційні задачі.



При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 8 балів; «4» - 6 балів; «3» - 4 бали; «2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну успішність – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів (4 бали × 15 занять = 60 балів).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні теоретичного завдання не менше 50 балів.

Максимальна кількість балів за підсумковий модульний контроль – 80.

МОДУЛЬ № 3. Молекулярна біологія.

Біохімія гормонів І фізіологічних функцій.
Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології.
Тема № 1. Катаболізм і біосинтез пуринових і піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну.

Мета заняття. Засвоїти особливості реакцій синтезу та розпаду пуринових і піримідинових нуклеотидів у нормі та за умов природжених ензимопатій цих процесів. Оволодіти методами визначення кількості сечової кислоти у біологічних рідинах та вміти інтерпретувати отримані дані.

Актуальність теми. Порушення процесів біосинтезу та катаболізму пуринових і піримідинових азотистих основ і нуклеотидів можуть призводити до розвитку синдрому Леша-Ніхана, подагри, оротацидурії. Знання основних метаболітів та ензимів цих процесів є необхідним для діагностики та контролю за лікуванням.

Конкретні завдання.

  • Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів, порушення синтезу сечової кислоти і біохімічні основи розвитку подагри.

  • Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів.

  • Кількісно визначити сечову кислоту в біологічних рідинах, вміти інтерпретувати отримані результати.


Теоретичні питання

  1. Біосинтез пуринових нуклеотидів: схема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ і ГМФ. Регуляція біосинтезу пуринових нуклеотидів за принципом негативного зворотного зв’язку (ретроінгібування).

  2. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій, регуляція синтезу. оротацидурія.

  3. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.

  4. Катаболізм пуринових нуклеотидів.

  5. Спадкові порушення обміну сечової кислоти. Клініко-біохімічна характеристика гіперурикемії, подагри, синдрому Леша-Ніхана.

  6. Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів.

Каталог: uploads -> repository -> biohim -> 2.Навчально-методична%20робота -> stomatologiya
repository -> Науково обгрунтована стратегія – основа модерного лікування злоякісних пухлин
stomatologiya -> Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
2.Навчально-методична%20робота -> Методичні вказівки підготували Доц. Бондарчук Т.І. Доц. Макаренко Т. М. Доц. Федевич Ю. М. Доц. Хаврона О. П. Ас. Білецька Л. П
biohim -> Робоча програма навчальної дисципліни клінічна біохімія спеціальність 12020102 «Клінічна фармація»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка