Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання


ТЕМА 8. ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ



Сторінка10/13
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3.39 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
ТЕМА 8. ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ
«Людина не може повернутися до стану долюдської гармонії з природою, тому вона повинна шукати єдинства з нею за допомогою розвитку та вдосконалення своїх розумних, істинно людських здібностей»

Еріх Фромм

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується визначенню сутності експертного оцінювання потенціалу розвитку туризму в районах і областях України, вивченню основних шляхів оцінки рекреаційних територі


НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

  • визначити особливості методів експертного оцінювання потенціалу розвитку туризму;

  • вивчити сутність колективного та індивідуального методів експертного оцінювання;

  • вивчити основні методики оцінки рекреаційних територій.


ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Функціональне різноманіття видів відпочинку припускає вибір і відповідне устаткування території для найбільш повного задоволення рекреаційних потреб. З урахуванням природних якостей природних ландшафтів і всіх зручностей лікувального, побутового, спортивного й інженерного благоустрою створюються ті умови, які визначають комфорт і якість відпочинку, цінність рекреаційної території.

Оцінка рекреаційних якостей території в цілому припускає поділ її на ряд районів різної значимості. Складність комплексної оцінки кожного району полягає в тім, що все компоненти природи не можуть розглядатися окремо. Тому, найчастіше для оцінювання залучають групу експертів, - фахівців у галузі індустрії гостинності, інженерів, екологів, медиків тощо.

Експертне оцінювання — процедура отримання оцінки проблеми на основі групової думки спеціалістів (експертів).

Спільна думка э більш точною, ніж індивідуальна думка кожного з фахівців. Даний метод можна рекомендувати для отримання якісних оцінок, ранжирування – наприклад для порівняння декількох проектів по їх ступеню відповідності заданому критерію.

Методи експертних оцінок можна розділити на дві групи:


  1. методи колективної роботи експертної групи;

  2. методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.

Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання загальної думки в ході сумісного обговорення вирішуваної проблеми. Іноді ці методи називають методами прямого отримання колективної думки.

Основна перевага цих методів полягає в можливості різностороннього аналізу проблем.

Недоліками методів є складність процедури отримання інформації, складність формування групової думки по індивідуальних думках експертів, можливість тиску авторитетів в групі.

Методи колективної роботи включають методи: "мозкової атаки", "сценаріїв", "ділових ігор", "нарад" і "суду".

Метод "мозкової атаки". Методи цього типу відомі також під назвою колективної генерації ідей, мозкового штурму, дискусійних методів. Всі ці методи засновані на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні.

Гідністю методу "мозкової атаки" є висока оперативність отримання необхідного рішення. Основним недоліком його – складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин.



Методом "сценаріїв" є сукупність правив по викладу письмово пропозицій фахівців з вирішуваної проблеми. Сценарієм є документ, що містить аналіз проблеми і пропозиції по її реалізації. Пропозиції спочатку пишуть експерти індивідуально, а потім вони узгоджуються і висловлюються у формі єдиного документа.

Основною перевагою сценарію є комплексний обхват вирішуваної проблеми в доступній для сприйняття формі. До недоліків можна віднести можливі неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень.



"Ділові ігри" засновані на моделюванні функціонування соціальної системи управління при виконання операцій, направлених на досягнення поставленої мети. На відміну від попередніх методів, де експертні оцінки формуються в ході колективного обговорення, ділові ігри припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплений певний обов'язок відповідно до заздалегідь складених правил і програми.

Основною гідністю ділових ігор є можливість вироблення рішення в динаміці з урахуванням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів суспільної системи управління. Недолік полягає в складності організації ділової гри в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації.



Метод "нарад" ("комісій", "круглого столу") - найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з вирішуваної проблеми. На відміну від методу "мозкової атаки" кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, але і критикувати пропозиції інших. В результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при виробленні рішення.

Перевагою методу є простота його реалізації. Проте на нараді може бути прийнято помилкову думку одну з учасників через його авторитет, службове положення, наполегливість або ораторські здібності.



Метод "суду" є різновидом методу "нарад" і реалізується по аналогії з веденням судового процесу. В ролі "підсудних" виступають вибирані варіанти рішення; в ролі "суддів" - особи, що ухвалюють рішення; в ролі "прокурорів" і "захисників" – члени експертної групи. Роль "свідків" виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веденні такого "судового процесу" відхиляються або приймаються ті або інші рішення.

Метод "суду" доцільно використовувати за наявності декількох груп експертів, що дотримуються різних варіантів рішення.



Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи засновані на попередньому отриманні інформації від експертів, опитуваних незалежно один від одного, з подальшою обробкою отриманих даних.

До цих методів можна віднести методи: анкетного опитування, спостереження, інтерв'ю і методи "Дeльфі".

Основні переваги методу індивідуального експертного оцінювання полягають в їх оперативності, можливості повною мірою використовувати індивідуальні здібності експерта, відсутності тиску з боку авторитетів і в низьких витратах на експертизу. Головним їх недоліком є високий ступінь суб'єктивності отримуваних оцінок із-за обмеженості знань одного експерта.



Метод анкетування. Метод анкетування призначений для виявлення конкретних фактів за допомогою великого кола осіб, а також у випадках, коли працівники організації перебувають на значній відстані друг від друга. Складання анкети вимагає спеціальних знань, тому звичайно вона складається фахівцем з досліджуваною анкетою області й методистом по складанню анкет.

Анкети, які використовуються в консультаційній діяльності, повинні відповідати наступним вимогам: простота (чіткі, зрозумілі, короткі запитання, по можливості відповіді, що припускають, «так» чи «ні»); логічний порядок постановки запитань; угруповання питань для полегшення подальшої обробки інформації; невеликий обсяг анкети (1-5 стор.); експериментальна перевірка анкети; обов'язкове подання інформації про цілі проведення і області застосування результатів анкетування.

Тестування. Поглиблений збір інформації за допомогою анкет являє собою тестування. Звичайно воно проводиться після одержання відповідей на питання анкет, які носять більше загальний характер.

Спостереження. Спостереження являє собою метод діагностики, що дозволяє одержати дані, які не фіксуються в документах. Застосування цього методу полягає в присутності консультанта на нарадах, прийомі відвідувачів, при видачі розпоряджень підлеглим та інщших подіях. При проведенні спостереження консультант повинен прагнути створити атмосферу співробітництва й зберегти природне поводження працівників на спостережуваному об'єкт.

Інтерв'ю. Інтерв'ю є самим універсальним методом. Існують інтерв'ю вільного й формалізованого типу. Вільне інтерв'ю характеризується невеликим впливом консультанта, що задає направляючі запитання, тоді як формалізоване інтерв'ю припускає активність консультанта.

Достоїнством вільного інтерв'ю є можливість одержання достовірної інформації про самого інтервьюємого. До недоліків цього типу інтерв'ю можна віднести більші витрати часу й напружену розумову роботу консультанта. Перед проведенням вільного інтерв'ю консультант розробляє план, у якому шляхом розподілу досліджуваного об'єкта на системи й підсистеми визначає, які факти йому необхідні, у кого їх можна одержати, де і як провести інтерв'ю. Поділ об'єкта відбивається в комплексній схемі, що дозволяє консультантові краще запам'ятати отриману інформацію.



Метод "Дeльфі", або метод "дeльфійcькoгo оракула", є ітеративною процедурою анкетного опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформацією по всіх результатах оцінок після кожного туру опиту із збереженням анонімності оцінок, аргументації і критики. Процедура методу включає декілька етапів опитування. На першому етапі проводиться індивідуальне опитування експертів, зазвичай у формі анкет. Експерти дають відповіді, не аргументуючи їх. Потім результати анкет обробляються і формується колективна думка групи експертів, виявляються і узагальнюються аргументації на користь різних думок. На другому – вся інформація повідомляється експертам і їх просять переглянути оцінки і пояснити причини своєї незгоди з колективною думкою. Нові оцінки знов обробляються і здійснюється перехід до наступного етапу. Практика показує, що після трьох-чотирьох етапів відповіді експертів стабілізуються, і необхідно припиняти процедуру.

Перевагою методу "Дeльфі" є використання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно підвищує об'єктивність експертних оцінок. Проте даний метод вимагає значного часу на реалізацію всієї мнoгoетапної процедури.


Методика оцінки рекреаційних територій

При створенні підприємств туристичного бізнесу, плануванні маршрутів, турів важливо оцінити рекреаційну придатність певних територій, об'єктів, які будуть використані для туризму, лікування і відпочинку.



Оцінка рекреаційних ресурсів – важливе і актуальне завдання, яке ускладнюється відсутністю чітких методик.

Вдосконалений варіант методики оцінки і зміст еколого-рекреаційного паспорта території передбачає дослідження території за восьма рекреаційними блоками (Табл. 8.1):

Ці блоки включають представлені у табл..8.1. та техногенні показники, подані у табл..8.2.



  1. рельєф – 5 параметрів;

  2. водні об’єкти – 9 параметрів;

  3. рослинний покрив – 9 параметрів;

  4. естетичний потенціал – 7 параметрів;

  5. культурно-просвітницькі об’єкти – 10 параметрів;

  6. установи відпочинку – 8 параметрів;

  7. культові споруди – 9 параметрів;

  8. техногенні показники – 9 параметрів.

Вибір даних блоків залежить від того, для яких видів туризму передбачається використання території, наприклад при виборі території для пляжно-купального відпочинку найбільше значення має сприятливість цим параметрам, що належать до перших блоків, а також шостого блоку, якщо мова йде про тривалий відпочинок. Якщо територія володіє ще й іншими рекреаційними параметрами, то це створює додаткові переваги.
Таблиця 8.1

Параметри оцінки рекреаційних територій


з/п

Параметр

Показники ступеня сприятливості

Сприятливий

(3 бали)

Відносно сприятливий

(2 бали)

Несприятливий

(1 бал)

Блок 1. Рельєф

1

Глибина розчленовування яро-балочною мережею, м.

30-60

10-30

Менше 10

2

Густота розчленовування, км

Менше 1

1-3

Більше 3

3

Крутизна схилів

3-5

5-10

Менше 3, більше 10

4

Естетична цінність (виходи кристалічних порід, печери, гроти)

Є виходи кристалічних порід та інші цікаві об’єкти в комплексі

Є тільки один із компонентів

Названі компоненти відсутні

5

Панорамність

Фокусні пункти, з яких відкриваються широкі та далекі види

Фокусні пункти з невеликою панорамою

Відсутність фокусних пунктів

Блок 2. Водні об’єкти

1

Береги

Сухі терасовані, без крутих схилів, здатні для використання в натуральному стані

Сухі, але круто схиле-ні, часто обривисті,ос воєння яких потребує нескладних споруд для спуску до води

Береги заболочені, дуже круті з високим обривом

2

Підходи до води

Відкриті

Потребують незначного розчищення

Топкі, закриті

3

Пляжі

Пісок, дрібна галька

Велика галька, трава

Глина, велике каміння

4

Протяжність мілини (глибина 0,5-1,2м)

20-50

<20; >50

Відсутня

5

Дно

Пісок, дрібна галька

Велика галька, трава

Глина, велике каміння, великі плити, мушлі, гостре каміння

6

Швидкість течії, м/с

<0,3

0,3-0,5

>5

7

Амплітуда хвиль, бали

0-1

1-2

>3

8

Температура води, 0С

Менше5

Від 16-17 до 25-26

<16; >25

9

Ступінь заростей, %

Менше 5

5-10

>10

Продовження таблиці 8.1

з/п

Параметр

Показники ступеня сприятливості

Сприятливий

(3 бали)

Відносно сприятливий

(2 бали)

Несприятливий

(1 бал)

Блок 3. Рослинний покрив

1

Тип:

Ліси


Степи

Змішані


Різнотрав’я

Темно-хвойні ліси зі змішаними листовими

Типчаково-ковильні

Березові, сірі ліси

Типчакові з вираженою дигресією


2

Залуженість, %

15-25

10-15

<10

3

Заболоченість, %

1-3

3-5

>5

4

Наявність цікавих об’єктів (ендеміків)

Більше ніж 7 видів

4-6 видів

Мало або відсутні

5

Спроможність ловити шуми

Висока

(змішані ліси з підліском)



Середня (змішані ліси без підліска)

Низька (узько листові породи без підліска)

6

Пилоосаджуюча спроможність

Бук лісовий, звичайний, дуб, в’яз, тополя

Сосна звичайна, клен

Тополя, ялинка

7

Газоулавлююча спроможність

Висока

Середня

Низька

8

Фітонцидна активність

Сосна звичайна, ялинка колюча, яловець звичайний

Тополя пірамідальний, горіх грецький

Відсутність порід, перелічених в графах 1,2

9

Іонізуюча спроможність

Береза, дуб, піхта, липа

Верба біла, яблуня звичайна

Дуб болотний, липа, горіх грецький

Блок 4. Естетичний потенціал

1

Співставлення компонентів ландшафту

Гармонічне

Відносно гармонічне

Негармонічне

2

Наявність сільських населених пунктів

1-10

Не більше 20

Більше 20

3

Пересувні об’єкти на фоні пейзажу

1-2 об’єкта, що періодично виникають

Більше 2 об’єктів, що періодично виникають

Постійна наявність

4

Сезонна ритміка

Ландшафт естетичний цілий рік

Ландшафт красивий тільки в один із сезонів

Відсутня

5

Кольорова палітра

Різноманіття кольо-рів, де переважають заспокійливі тони

Різноманіття кольорів

Кольорове одноманіття

6

Унікальність

Єдиний в своєму роді

Рідко зустрічається

Звичайний

7

Структура ґрунту

Достатньо тверда, але без каміння

Пісок, камениста

Заболочена

Продовження таблиці 8.1

з/п

Параметр

Показники ступеня сприятливості

Сприятливий

(3 бали)

Відносно сприятливий

(2 бали)

Несприятливий

(1 бал)

Блок 5. Культурно-просвітницькі об’єкти

1

Зовнішній вигляд

Відповідає нормам містобудування, не потребує ремонту

Потребує косметичного ремонту

Аварійний стан

2

Збереженість

Добра

Потребує незначної реставрації

Погано збереглася

3

Композиційна цінність

Знаходяться серед відкритого ланд-шафту, гармонічно з ним поєднуючись, віддаленість фокусної точки 300-500 м

Знаходяться серед напіввідкритого ландшафту, віддаленість фокусної точки 500-700 м

Знаходяться серед забудов, лісів, віддаленість фокусної точки більше 700 м

4

Історична привабливість

Пов’язані з історичними подіями в житті країни, краю

Пов’язані з історичними подіями місцевого значення

Не мають історичної цінності

5

Художня цінність

Естетично красиво оформлені

Мають незначну художню цінність

Не мають художньої цінності

6

Наукова цінність

Використовується в наукових досліджен-нях загально держав-ного масштабу

Використовується в наукових дослідженнях місцевого масштабу

Не мають наукової цінності

7

Доступність для відвідувань

Не більше 1,5 години при подорожі транспортом і не більше 25 хвилин пішки. Є можливість дістатися багатьма видами транспорту

2-4 години подорожування. Є можливість дістатися хоча б одним з видів транспорту, при пішохідному русі необхідно витратити 25-40 хвилин

Більше 4 годин при подорожуванні і більше 40 хвилин при пішохідному русі. Відсутні під’їдні дороги.

8

Безпечність об’єкту

Безпечні, конструкції мають велику стійкість

Відносно безпечні, потребують незначного укріплення конструкцій на випадок непередбачених ситуацій

Нестійкі конструкції, можливо обрушення

9

Атрактивна ємність комплексу

Не більше 2 годин

Не більше 2,5 годин

Більше 3 годин

10

Стійкість до рекреаційного навантаження

Стійкий, може витримати значний потік рекреантів

Відносно стійкий

Нестійкий, при великому потоці людей порушується цінність

Продовження таблиці 8.1

з/п

Параметр

Показники ступеня сприятливості

Сприятливий

(3 бали)

Відносно сприятливий

(2 бали)

Несприятливий

(1 бал)

Блок 6. Установи відпочинку

1

Відповідність сучасним містобудівним нормам

На 100-70%

На 70-40%

Менше 30%

2

Наявність об’єктів харчування

Є їдальні, кафе, що відповідають вимогам

Є їдальня

Немає їдальні

3

Наявність питної води

Є власне артезіанське джерело

Немає власного дже-рела, використовує-ться джерело іншої установи або водопровідна вода

Вода привозиться

4

Розташування

За межами 100-метрової водоохоронної зони та санітарно-захисних зон

За межами санітарно-захисних зон, не більше 70% об’єктів потребують виносу за межі 100-метрової водоохоронної зони

В межах водоохоронних або санітарно-захисних зон

5

Навантаженість на пляж

Більше 7 м2 площі на людину

7-5м2 площі на людину

Менше 5 м2 на людину

6

Наявність цегляних споруд

100-70% житлового фонду

70-40% житлового фонду

Менше 30% житлового фонду

7

Транспортна доступність

В межах 2 годин їзди

Не більше ніж в 3 годинах їзди

Більше ніж в 4 годинах їзди

8

Озеленість

Не менше ніж 7 м2 зелених насаджень на людину

7-3 м2 зелених насаджень на людину

Менше 3 м2 зелених насаджень на людину

Блок 7. Культові споруди

1

Історична значимість

Побудовано до 1910 р., пам’ятні історичні місця

Побудовано в 1911-1980 рр. або за останні 10 років, але на місці більш давньої споруди

Побудовано за останні 10 років

2

Архітектурно-просторове рішення:

Архітектурний напрям

Інтер’єр


Повна відповідність історико-архітектурним напрямам конфесії
Насичений інтер’єр, що відповідає напрямам конфесії

Відносна відповідність

Достатній ступінь насиченості інтер’єру


Невідповідність


Скудний інтер’єр





Продовження таблиці 8.1

з/п

Параметр

Показники ступеня сприятливості

Сприятливий

(3 бали)

Відносно сприятливий

(2 бали)

Несприятливий

(1 бал)

3

Правовий статус

Підлеглість архієрею, стоїть на обліку при раді народних депутатів

Невизначеність

Споруди, що орендуються

4

Значення об’єкту

Міжнародне або національне

регіональне

Місцеве

5

Композиційна цінність

Знаходиться на височині

Відсутність окремих елементів

Поряд є великі житлові або про-мислові райони з багатоповерхівками

6

Доступність

Розташований поряд з великими магістралями або в місті

За містом поряд з великими магістралями

За містом, пряме сполучення тільки по ґрунтовим дорогам

7

Ступінь збереженості

Нові будівлі або якісні споруди після капітального ремонту, сприятливі інженерно-геологічні умови

Потребує косметичного ремонту, задовільні інженерно-геологічні умови

Аварійний або перед аварійний стан, не сприятливі інженерно-геологічні умови

8

Безпечність

Відповідає будівельним нормам, вимогам пожарної безпеки

Застарілі елементи конструкції, які можуть перейти в аварійний стан

Невідповідність будівельних норма, вимогам пожарної безпеки

9

Рівень психофізіологічного комфорту рекреантів

Кількість позитивних відгуків складає більше 60% від загальної кількості відвідувачів

Кількість позитивних відгуків складає 60-40% від загальної кількості відвідувачів

Кількість позитивних відгуків складає менше 40% від загальної кількості відвідувачів


У тому випадку, коли планується використання території для маршрутно-пізнавального туризму, в першу чергу треба враховувати естетичний потенціал, культурно-просвітницькі об’єкти, в той же час мають значення природні і техногенні показники.

Для показників кожного блоку розроблена оцінна шкала за ступенем сприятливості рекреаційного використання об'єкту, виражена в балах.

Для оцінки перших семи блоків використана трибальна система:

1 бал - об'єкт по цьому параметру не сприятливий для відпочинку;

2 бали - відносно сприятливий;

3 бали - сприятливий для відпочинку.
Виняток становив останній восьмий блок у зв'язку із специфікою оцінюваних параметрів. У даному блоці прийнята декілька інша система оцінки:

позитивні значення, рівні 3 балам, - по цьому параметру об'єкт оптимально підходить; 2 балам - сприятливий для відпочинку; 1 балу - не сприятливий для відпочинку;

і негативні значення: -1 – оцінюваний об'єкт по цьому параметру незадовільний; -2 – небезпечний для людини; - 3 – не сумісний із знаходженням людини.

Інтегральні оцінки за кожним блоком розраховують, використовуючи формулу:






n








Аі =

Σхі

і=1




(8.1)

n







де:

Аі – сумарна оцінка рекреаційних ресурсів, бал;

і – кількість показників;

хі – фактична кількість балів і-го показника;

n – кількість показників, що враховуються в оцінці об’єкта за шкалою оцінки.
Для територій, що мають вищий ступінь сприятливості (придатних для освоєння в природному стані) інтегральна оцінка знаходиться в межах від 3 до 2,5 балу.

Якщо територія вимагає нескладних робіт по усуненню забруднення або очищенню території при допустимому екологічному навантаженні, її оцінка знаходиться в межах 2,4 -1,5 балу.



Несприятливі для рекреаційних цілей території оцінюються в 1,4 -1,0 бал.

На відміну від методики оцінки рекреаційних об'єктів для оцінки рекреаційних територій вводиться вагомість показників (табл.8.2) .

Приведений підхід до оцінки ступеня сприятливості тієї або іншої території для рекреаційних цілей може бути використаний не тільки при виборі зон для короткочасного відпочинку поблизу місць мешкання в межах промислових районів або міст, але і для з'ясування перспектив розвитку різних видів туризму.

При цьому важливою умовою приведення в єдину систему всіх природоохоронних заходів в межах того або іншого ландшафту є постійна підтримка ландшафту в найбільш сприятливому для відпочинку людей стані, поліпшення його екологічних показників, естетичних і функціональних властивостей.



Таблиця 8.2

Показники оцінки рекреаційних територій


Оцінки

№ з/п

Показник

Позитивна

Негативна

Опти-мально спри-ятливо (3 бали)

Відносно сприятливо (2 бали)

Задовільно

(1 бал)


Незадовільно

(-1 бал)


Загрозливо (-2 бали)

Дуже небез-печно

(-3 бали)



1

Хімічне забруднення води, %

-

Забруднен-ня є, але не перевищує ПДК

Перевищен-ня ПДК не більше ніж на 10

Переви-щення ПДК на 20-40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 100

2

Хімічне забруднення ґрунту, %

-

Забруднен-ня є, але не перевищує ПДК

Перевищен-ня ПДК не більше ніж на 10

Переви-щення ПДК на 20-40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 100

3

Хімічне забруднення повітря, %

-

Забруднен-ня є, але не перевищує ПДК

Перевищен-ня ПДК не більше ніж на 10

Переви-щення ПДК на 20-40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 40

Перевище-ння ПДК більше ніж на 100

4

Забруднення акваторії сміттям, %

-

Легко лікві-дується, не більше ніж на 10

11-20

21-40

41-99

100

5

Забруднення території сміттям

-

Легко лікві-дується, не більше ніж на 10

11-20

21-40

41-99

100

6

Звукове засмічення, дБ

-

Не більше 40

40-60

60-80

80-100

Більше 100

7

Розораність, %

-

Не більше 10

11-20

21-40

41-99

100

8

Ступінь ушкодженості рослинного покрову

-

Не більше 10

11-20

21-40

41-99

100


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Питання для самостійного вивчення:

1. Новітні методи експертних оцінок

2. Методика оцінки рекреаційних територій
2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:


  • Метод "Дeльфі", або метод "дeльфійcькoгo оракула"

  • Показники оцінки рекреаційних територій

  • Метод "нарад" ("комісій", "круглого столу")

3. Тести:
1. Експертне оцінювання – це

а) процедура заснована на моделюванні функціонування соціальної системи управління при виконання операцій, спрямованих на досягнення поставленої мети;

б) процедура отримання оцінки проблеми на основі групової думки спеціалістів (експертів);

в) сукупність правил по викладу письмово пропозицій фахівців з вирішуваної проблеми;

г) сукупність попередньо отриманної інформації від експертів, опитуваних незалежно один від одного, з подальшою обробкою отриманих даних.
2. На які групи поділяють методи експертних оцінок

а) методи «мозкової атаки», «сценаріїв», «ділових ігор», «нарад» і «суду»;

б) методи «мозкової атаки» і методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи;

в) метод «Дельфі», методи «мозкової атаки» і методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи;

г) методи колективної роботи експертної групи і методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
3. Основним недоліком методу «мозкової атаки» є

а) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин;

б) неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень;

в) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців;

г) складність організації в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації.
4. Методи колективної роботи включають наступні методи

а) методи анкетного опитування, інтерв'ю і методи «Дeльфі»;

б) методи анкетного опитування, «ділових ігор», «нарад» і «суду»;

в) методи «мозкової атаки», «сценаріїв», «ділових ігор», «нарад» і «суду»;

г) методи «мозкової атаки», «сценаріїв», інтерв'ю і методи «Дeльфі».
5. Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи включають наступні методи

а) методи анкетного опитування, «ділових ігор», «нарад» і «суду»;

б) методи анкетного опитування, інтерв'ю і методи «Дeльфі»;

в) методи «мозкової атаки», «сценаріїв», «ділових ігор», «нарад» і «суду»;

г) методи «мозкової атаки», «сценаріїв», інтерв'ю і методи «Дeльфі».
6. Основним недоліком методу «сценаріїв» є

а) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців;

б) складність організації в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації;

в) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин;

г) неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень.
7. Основним недоліком методу «ділові ігри» є

а) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців;

б) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин;

в) неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень;

г) складність організації ділової гри в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації.
8. Основним недоліком методу «нарад» («комісій», «круглого столу»)

а) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин;

б) може бути прийнято помилкову думку одного з учасників через його авторитет, службове положення, наполегливість або ораторські здібності;

в) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців;

г) неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень.
9. Основним недоліком методу «Дельфі»

а) неоднозначність, нeчіткіcть висловлюваних питань і нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень;

б) складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців;

в) може бути прийнято помилкову думку одного з учасників через його авторитет, службове положення, наполегливість або ораторські здібності;

г) вимагає значного часу на реалізацію всієї мнoгoетапної процедури.
10. Основною перевагою методу «сценаріїв» є

а) комплексний обхват вирішуваної проблеми в доступній для сприйняття формі;

б) висока оперативність отримання необхідного рішення;

в) можливість вироблення рішення в динаміці з урахуванням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів суспільної системи управління;

г) простота його реалізації.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и
2014 -> План роботи кабінету історії 1 Старосалтівського професійного аграрного ліцею Завідуючий кабінетом


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка