Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання


ТЕМА 9. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ В ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ



Сторінка11/13
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3.39 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
ТЕМА 9. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ В ТУРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
«Кластери виростають тільки там, де зосереджуються всі необхідні фактори, ресурси й компетенції досягають певного масштабу, деякого критичного порога та здобувають ключову роль у певній економічній сфері …»

Майкл Портер

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується визначенню поняття кластеризації та її ролі в розвитку туристичного бізнесу, розкриває сутність та основні характеристики туристичних кластерів України.


НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

  • визначити та вивчити сутність поняття «кластеризація»;

  • проаналізувати роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу;

  • проаналізувати основні характеристики туристичних кластерів України.


ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:
Кластер – це добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якому всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки (табл.9.1).

Таблиця 9.1

Найбільш поширені визначення кластеру

Автор

Визначення

Розен-

фельд С.


…концентрація фірм, які здатні здійснити сінергетичний ефект через їхню географічну близькість і взаємозалежність, навіть при тім, що їхній масштаб зайнятості може не бути виразним або помітним.

Соколен-ко С.І.

… це добровільне об’єднання фірм у певній сфері підприємництва, пов’язаних між собою технологічно і, як правило, за ознакою географічної близькості

Война-

ренко М.,

Малий М.


це галузево-територіальне добровільне об’єднання підприємницьких структур, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіону.

Длуго-

поль-


ський О.

… це група локалізованих і взаємозалежних компаній, постачальників устаткування, комплектуючих, спеціалізованих послуг, інфраструктури, науково-дослідницьких інститутів, ВНЗ та інших організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного для досягнення загальних цілей


Рис.9.1. Структура кластера
Мета створення кластера полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.

Туристичний кластер – це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту

До туристичних кластерів відносяться групи підприємств, сконцентрованих географічно в межах регіону, які спільно використовують туристичні ресурси, спеціалізовану туристичну інфраструктуру, локальні ринки праці, здійснюють спільну маркетингову та рекламно-інформаційну діяльність.

Присутність у складі кластера різних за розміром компаній забезпечує їх тісну взаємодію. Туристичному бізнесу у кластері легше реагувати на зміни кон’юнктури ринку, порівняно з великими компаніями, що мають можливість накопичувати фінансові ресурси, які дозволяють забезпечувати довгострокові стратегічні плани. Взаємодія різних організацій, пов'язаних корпоративними інтересами, які забезпечують інноваційний розвиток, при кластерному підході є найбільш ефективною.



Туристичний кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють турпродукт і умови для підвищення його конкурентоспроможності.
Межі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв’язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

В структурі типового туристичного кластеру виділяється чотири основних сектори:

  1. сектор виробництва туристичних послуг;

  2. сервісний сектор;

  3. допоміжний сектор;

  4. сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.

Сектор виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги:

  • туроператорські фірми та турагентства,

  • заклади з розміщення,

  • оздоровлення,

  • перевезення,

  • харчування

  • організації дозвілля туристів.

Сервісний сектор об’єднує:

  • банківсько-кредитні та страхові установи,

  • навчальні заклади туристичного профілю,

  • наукові установи,

  • бізнес-центри,

  • лізингові компанії.

Сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв’язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає відділи:

  • маркетинговий,

  • рекламно-інформаційний,

  • логістичний

  • юридично-аудиторський.

Наявність всіх вищеперерахованих елементів туристичного кластеру не є обов’язковою. Склад його учасників може розширюватись залежно від тісноти зв’язків, рівня сформованості кластеру. З частиною компаній сервісного та допоміжного секторів туристичний кластер може укладати угоди про співробітництво, що не передбачають їх входження до кластеру (табл.9.2).

Таблиця 9.2

Порівняльна характеристика туристичного кластеру

та обєднання підприємств

Обєднання підприємств

туристичного бізнесу

Кластерна модель обєднання підприємств туристичного бізнесу

Об’єднуючим є пільговий доступ до туристичних ресурсів

Об’єднуючим є спільний доступ до туристичних та інших ресурсів

Членство є обмеженим

Відкритий до вступу нових членів

Засновуються на договірній (контрактній) основі

Заснована на соціальних цінностях, що сприяє підвищенню рівня довіри та взаємовіддачі

Засновані на принципах кооперації

Об’єднує принципи кооперації та конкуренції

Спільна мета ведення

Комплексне бачення мети


Основними перевагами кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств є:

  1. підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності спільної діяльності об’єднаних у туристичний кластер підприємств порівняно з відокремленою діяльністю;

  2. зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації;

  3. стимулювання інноваційного розвитку, розширення доступу до інновацій шляхом збільшення міжфірмових потоків ідей та інформації;

  4. формування локального галузевого ринку праці, що дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації;

  5. покращення інвестиційної привабливості регіонів;

  6. кластеризація туристичної діяльності при правильній організації стимулює зростання і розвиток інших виробництв;

  7. кластерні технології сприяють налагодженню зв’язків між державними і бізнесовими колами при розв’язанні економічних проблем регіонів.

Фактори, що гальмують процес кластеризації туристичної галузі в Україні:

    • недосконалість нормативно-законодавчої бази по створенню і діяльності кластерів;

    • відсутність досвіду і достатнього інформаційного забезпечення по створенню і функціонуванню кластерів;

    • низьке сприйняття підприємствами інновацій;

    • недостатня зацікавленість малих та середніх підприємств об’єднуватись у великі виробничі системи;

    • відсутність інвесторів у зв’язку з інвестиційною непривабливістю регіонів;

    • відсутність державної фінансової підтримки кластерних утворень.

Для забезпечення формування сприятливих умов розвитку туристичних кластерів необхідним є здійснення в державі комплексу заходів, а саме:

    • розробка і удосконалення законодавчої бази організації туристичних кластерів в Україні;

    • проведення інформаційної компанії серед потенційних учасників і зацікавлених осіб по роз’ясненню конкурентних переваг кластерів;

    • державна підтримка процесів кооперування, приєднання і інтеграції серед туристичних підприємств;

    • підвищення ефективності системи навчання і підготовки спеціалістів по створенню і впровадженню кластерної моделі в сфері туризму;

    • створення промислових парків і технопарків як інфраструктури для розвитку кластерів, заохочення використання технологічних інновацій в роботі підприємств туристичного бізнесу;

    • реалізація заходів податкового регулювання для учасників кластерів;

    • зниження адміністративних бар’єрів.

Що стосується досвіду створення туристичних кластерів в зарубіжних країнах, то дана проблема має досить високий рівень наукового та практичного опрацювання в Італії. Завдяки державній підтримці було створено дієвий кластер в Італії місцева туристична система «Тразименське озеро» в Умбрії, яка об'єднує поряд із туристичними підприємствами, закладами розміщення та харчування, також торговельні організації, підприємства з виробництва товарів широкого вжитку, товарів, специфічних для даної місцевості (вино, оливкова олія). З інших діючих кластерів слід згадати «Салінунтінські терми» (Сицилія), «Адритатичне море і берег», «Міста мистецтв, культури та бізнесу» (Емілія-Романія) тощо. Запровадження кластерної моделі в туризмі здійснюється і в інших країнах Західної Європи. Функціонують ряд туристичних кластерів у Шотландії, кластер туризму і відпочинку у Північній Ірландії (Велика Британія), численні кластери з організація дозвілля у Франції. В Росії також відбуваються процеси становлення кластерної моделі в туризмі як ефективної моделі організації туристичної діяльності. Зокрема, найбільшим потенціалом, за оцінками експертів, володіє туристичний кластер міст Північно-Західного округу Росії (Великий Новгород, Псков, Вологда, Смоленськ). Іншим перспективним кластером на території Росії є туристсько-рекреаційний кластер Краснодарського краю.
Характеристика туристичних кластерів України

На сьогодні в України уже функціонує значна кількість туристичних кластерів, а саме: “Кам’янець” та “Оберіг” (Хмельницька область), “На Полтавщину до витоків Миколи Васильовича Гоголя” (Полтавська область), “Перлина Донбасу”/“Зелена Кремінна” (Луганська область), “Країна дитячих мрій” (Херсонська область), “Вознесенськ” (Миколаївська область), “Байдари-тур” (м. Севастополь), кластер водного туризму в Чернігівській області та інші.

Агломеруються у кластери і цілі регіони. Наприклад кластер “Південне туристичне кільце” охопив такі міста як Вознесенськ, Первомайськ, Нова Одеса Миколаївської області, Гола Пристань, Цюрупинськ Херсонської області, Южне, Білгород – Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ Одеської області та місто Алупка Автономної республіки Крим.

У 2007 р. головами представництв Держкомпідприємництва України Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей було започатковане створення туристичного кластеру, мета якого полягає в створенні туристичної інфраструктури навіть в найменших селах західної України. Однак це далеко не перші кластерні ініціативи з боку області. До їх числа можна зарахувати реалізацію наступних проектів, а саме: “Майбутнє творимо разом”, “Активна громадськість – ефективне управління”, “Створення життєздатного інституційного середовища та механізмів для сталого розвитку сільських громад Яремче через розвиток туристичної індустрії”, “Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Коломийського району”, “Формування інформаційного простору туристичної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення регіонального туристично-інформаційного центру”, “Розвиток сталого сільського туризму. Зміцнення спроможності лідерів сільського розвитку”, “Harmonisation of Economic and infrastructure Development in the Pan European transport Corridor III”.

Як окрему кластерну одиницю можна розглядати і Раду з туризму Карпатського регіону, основна мета діяльності якої – підтримка розвитку та маркетинг туристичної галузі. Прикладом роботи кластерного механізму в туристичній галузі області є туристичний комплекс “Буковель”. У свою орбіту він притягує власників готелів, приватних зелених садиб, турагентів та туроператорів, що підсилює їх конкурентоспроможність. Концептуальні переваги цього кластера полягають у створенні нових можливостей за рахунок нелінійних синергетичних ефектів у процесі об’єднання підприємств, які інтегруючись й акумулюючись в єдине ціле, стають більш стійкішими до жорстких правил гри ринкової економіки.

В 2004 році створено Вознесенську міську громадську організацію туристичний кластер «Вознесенськ», яка згодом разом із 12 містами Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим утворили спільний туристичний кластер «Південне туристичне кільце». До складу кластеру увійшли туристичні підприємства, заклади туристичної інфраструктури, місцеві адміністрації, а також промислові підприємства з виробництва продуктів харчування.

У 2008 році Полтавською обласною радою, відділом з питань туризму та курортів облдержадміністрації, депутатським корпусом та виконавчою владою Миргородської, Диканської, Шишацької райдержадміністрацій, виконавчим комітетом Миргородської міської ради реалізовано проект-переможець конкурсу місцевого самоврядування «Створення туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця Полтавщини» на загальну суму 800 тис. грн.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Питання для самостійного вивчення:

1. Структура кластера

2. Сектор виробництва туристичних послуг

3. Сектор забезпечення життєдіяльності



2. Зробіть огляд періодичної літератури за темами:

  • Характеристика туристичних кластерів України

  • Основними перевагами кластерної моделі організації туристичної діяльності національних підприємств

3. Тести:

1. Кластер – це

а) добровільне об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;

б) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки;

в) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;

г) це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту.
2. Мета створення кластера

а) полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності;

б) полягає у забезпеченні економічного росту країни і її регіонів;

в) розробка, реалізація товарів (послуг) та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках;

г) полягає у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.
3. Туристичний кластер – це

а) добровільне об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності;

б) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки;

в) це система інтенсивної виробничо-технологічної та інформаційної взаємодії туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг із приводу створення спільного туристичного продукту;

г) добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської діяльності.
4. В структурі типового туристичного кластеру виділяють наступні сектори

а) сектор виробництва туристичних послуг та сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру;

б) сервісний сектор та допоміжний сектор;

в) сектор виробництва туристичних послуг, сервісний сектор та допоміжний сектор;

г) сектор виробництва туристичних послуг, сервісний сектор, допоміжний сектор та сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.
5. До складу сектора виробництва туристичних послуг відносять

а) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;

б) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;

в) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;

г) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.
6. До складу сервісного сектору відносять

а) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи;

б) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;

в) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;

г) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії.
7. До складу допоміжного сектору відносять

а) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;

б) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;

в) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми;

г) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.
8. До складу сектора забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру відносять

а) підприємства, що безпосередньо виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів;

б) банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії;

в) маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи;

г) різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних для певної місцевості товарів, по-друге, поліграфічні підприємства, картографічні фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє, органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми.
9. Назвіть туристичні кластери Хмельницуької області

а) «Буковель» та «Вознесенськ»

б) «Кам’янець» та «Оберіг»;

в) «Буковель» та «Славутич»;

г) «Байдари-тур» та «Вознесенськ».
10. В якій з областей знаходиться туристичний кластер «Країна дитячих мрій»

а) Донецька обл.;

б) Полтавська обл.;

в) Херсонська обл.;

г) Одеська обл.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и
2014 -> План роботи кабінету історії 1 Старосалтівського професійного аграрного ліцею Завідуючий кабінетом


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка