Методичні вказівки для самостійної роботи студентів окр "Бакалавр" з напряму: 030504 "Економіка підприємства"


Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)



Сторінка10/11
Дата конвертації20.09.2018
Розмір0.85 Mb.
#50048
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

6.6. Сучасні технології швидкісної передачі даних у локальних (LAN) і глобальних мережах (WAN)


Сьогодні суттєвим напрямом розвитку мережевих технологій є отримання найбільшої продуктивності як локальних мереж, так і глобальних каналів зв'язку. У сучасних умовах швидкість обміну даними є найважливішим фактором.

Класичний 10-мегабітний Ethernet протягом майже 15 років задовольняв більшість користувачів робочих станцій із процесорами Intel 80286 і 80386. Однак на початку 90-х років минулого століття його пропускна здатність виявилася недостатньою для потужніших клієнтських станцій – реакція серверів на передачу даних упала, а частота виникнення колізій значно зросла. Назріла потреба на розробку "нового" Ethernet, тобто технології, яка була б ефективною щодо співвідношення ціна/якість за продуктивності 100 Мбіт/сек. Сьогодні є два напрями вирішення проблеми (Fast Ethernet Alliance і HP AT & T), що зрештою привело до появи і двох нових технологій -Fast Ethernet і 100 VG-AnyLAN. Компанія Fast Ethernet Alliance зберегла випадковий метод доступу CSMA/CD і тим самим забезпечила узгодженість мереж 10 Мбіт/сек. і 100 Мбіт/сек. Компанія HPATfk Г запропонувала зовсім новий метод доступу Demand Priority – пріоритетний доступ на вимогу. Восени 1995 року вказані технології стали стандартами IEEE.

Усі відмінності технології Fast Ethernet від Ethernet зосереджені на фізичному рівні мережі – можливість використання волоконно-оптичного кабелю (100 Base-FX); плетеної пари категорії 5 із використанням двох пар (100 Base-TX); плетеної пари категорії 3 із використанням чотирьох пар (100 Base-T4). Мережі Fast Ethernet завжди мають ієрархічну зіркоподібну структуру, будуються на концентраторах і використанні 100 Мбіт/сек. мережевих карт, які мають умонтовані можливості автоматичного визначення швидкості передачі даних у мережі та автоматичного налагодження відповідного режиму роботи. Оскільки технології 10 Base-T Ethernet і 100 Base-T можуть існувати в одній мережі, то адміністратори отримують високий ступінь гнучкості щодо переведення станцій із технології 10 Base-T Ethernet на 100 Base-T.

Високошвидкісні стандарти передачі даних розроблялись завжди, і Ethernet не є винятком – ще два нові стандарти цього класу у процесі розроблення. Перший із них – Gigabit Ethernet (також відомий як 1000 Base-T або IEEE 802.3z). Цей стандарт збільшує швидкість передачі даних у мережі до 1 000 Мбіт/сек., що в десять разів швидше, ніж передача даних за технологією 100Base-T. Стандарт розробляється з урахуванням можливостей використання наявних кабельних систем на базі UTP5. Таким чином, переведення мережі на нову технологію має бути відносно простим і недорогим.

Другий стандарт, що перебуває у стадії розроблення, – 10 Gigabit Ethernet. Ця технологія передачі даних буде використовувати кабельну систему на базі оптичного волокна, якій притаманна вища пропускна здатність, ніж на твісторній парі або коаксіальному кабелі. Технологія 10 Gigabit Ethernet буде підтримувати швидкість передачі даних до 10 000 Мбіт/сек.

Технологія 100 VG~AnyLAN відрізняється від класичного Ethernet суттєвіше, ніж Fast Ethernet. Головні відмінності: використовується інший метод доступу – Demand Priority, який забезпечує більш справедливий розподіл пропускної здатності мережі порівняно з методом CSMA/CD; кадри передаються не всім станціям, а тільки станції призначення; у мережі є виділений арбітр доступу – концентратор, який визначає можливість передачі даних по мережі і відправляє пакет за призначенням; підтримуються кадри двох технологій – Ethernet і Token Ring.

До сучасних технологій передачі даних у глобальних мережах, перш за все, відносять технології Frame Relay і ATM, які базуються на понятті "віртуальний канал". Нові технології зорієнтовані на збільшення продуктивності передачі даних не тільки локальних мереж, а й глобальних каналів зв'язку. Технологія Frame Relay використовується для організації обміну даними між локальними мережами зі швидкістю від 56 Кб/сек. до 1,544 Мб/сек.

Обслуговування мереж за протоколом Frame Relay зазвичай здійснюється телекомунікаційними провайдерами. Замовники, які хочуть використовувати Frame Relay, мають укласти угоди з телефонними компаніями (провайдерами), які надають виділені канали зв'язку, а також купити і підключити маршрутизатори до виділеної фізичної лінії зв'язку. Виділені лінії з'єднують мережі замовників із мережею провайдера і забезпечують можливість створення "віртуальних каналів зв'язку" між віддаленими мережами замовників.


Тема 7

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ
7.1 Основні поняття

7.2 Основні сфери електронної комерції

7.3 Бар'єри на шляху електронної комерції

7.4 Еволюція бізнесу в Інтернет

7.5 Принципи електронної комерції

7.6 Характеристики економічної моделі електронної комерції

7.7 Моделі електронного бізнесу
7.1. Основні поняття

Почнемо з найпростішого визначення електронної комерції, даного компанією Sun Microsystem: «Робити бізнес у мережі за допомогою web-технологій». Cathy J. Medich, виконавчий директор CommerceNet, консорціуму корпорацій, що займаються комерційним використанням Інтернет, дав більш специфічне визначення: «Під електронною комерцією розуміється така модель ведення бізнесу яка включає розповсюдження інформації про компанію та її товар у світовій інформаційній мережі, здійснення замовлень і платежів за товари та послуги, доставку програмного забезпечення й інформаційних продуктів через комунікаційні мережі, після продажне обслуговування споживача і віртуальне співробітництво в процесі розробки нових товарів.

Таким чином, розуміння, електронної комерції тільки як процесу купівлі і продажу продукції у режимі on-line дуже обмежене. Дійсно, електронна комерція починалися з операцій купівліпродажу і перерахування коштів через комп'ютерні мережі. Але сьогодні це поняття істотно розширилося і включає торгівлю принципово новими товарами, наприклад, інформацією в електронному вигляді. Електронна комерція поєднує процеси розробки, просування на ринок, продажу, доставки, після продажного обслуговування й оплати товарів і послуг за допомогою Інтернет, створення віртуальних співтовариств споживачів і бізнес-партнерів. Таким чином, електронна комерція містить у собі не тільки ділові операції, пов'язані з безпосереднім отриманням прибутку (купівля-продаж товарів і послуг), а й процеси підтримки отримання прибутку (створення попиту на товари і послуги, після продажна підтримка й обслуговування покупців, полегшення взаємодії між діловими партнерами).

Принципова відмінність електронного бізнесу від традиційного полягає в його швидкості. Тому конкурентні переваги завойовуються швидше, а життєвий цикл розвитку в 3-5 років замінився 12-18 місяцями, Однак основні закони і принципи підприємництва залишаються.

У загальному випадку компанії створюють комерційні Web-сторінки для досягнення чотирьох основних цілей:

– залучення нових покупців за допомогою інтерактивного маркетингу і реклами;

– удосконалення обслуговування покупців за допомогою служби інтерактивної підтримки покупців;

– розвитку електронних ринків і каналів розподілу для існуючих продуктів;

– розробки нових інформаційних продуктів, доступних у Web.

Переваги електронної комерції виникають з декількох джерел.

По-перше, значного скорочення витрат за рахунок використання програмних продуктів, заснованих на Інтернет-технологіях, їхня розробка, використання і просування обходиться дешевше, ніж традиційні інформаційні системи. Так, впровадження і супровід корпоративного інтранет пов'язані зі значно меншими витратами фінансових і людських ресурсів, ніж традиційних систем клієнт-сервер. Крім того, електронна комерція сприяє значному скороченню трансакційних витрат.

По-друге, використання Інтернет-технологій в інтерактивному маркетингу. На відміну від традиційних засобів комунікації, Інтернет дозволяє миттєво вивчати реакцію користувачів мережі, збирати й аналізувати інформацію про поведінку своїх контрагентів.

По-третє, удосконалювання обслуговування споживачів. Розміщення всеосяжної інформації, надання багатопрофільних послуг і організація оперативного зворотного зв'язку значно підвищують лояльність споживачів електронної комерції. Більше того, перетворення однобічного й асинхронного зв'язку з клієнтами на двосторонній та інтерактивний дозволяє знизити витрати компанії й обмеження часу і простору.

Якою б вражаючою не була економія на прямих витратах, в електронному бізнесі набагато ціннішими є непрямі вигоди. Так, працівники компаній одержують можливість докладання зусиль до розв'язання стратегічних питань, а не до внутрішнього адміністрування. Електронний бізнес надає доступ до необхідної інформації, спрощує комунікацію і співробітництво, у результаті чого швидше поширюються ефективні методики виробництва, полегшується процес прийняття рішень.


7.2 Основні сфери електронної комерції

За "орієнтацією" електронна комерція поділяється на:

• клас "бізнес для споживача" (business-to-customer, В2С);

• клас "бізнес для бізнесу" (business-to-business, В2В);

• клас "бізнес для партнерів" (business-to-partner, B2P);

• клас "бізнес для суспільних відносин" (business-to-public relations, B2PR);

• клас "бізнес для держави" (business-to-government, B2G).

Електронна комерція класу В2С - це здебільшого вже добре відомі нам інтернет-магазини й аукціони, орієнтовані на споживача, який здійснює покупку, не відходячи від монітора.

У сучасних умовах згладжування операційних меж між підприємствами досить складно роз'єднувати зовнішні і внутрішні процеси в організаціях. У цьому контексті електронна комерція охоплює як взаємини між підприємствами, так і процеси життєдіяльності усередині них. У цьому зв'язку продукція і структура електронної комерції охоплює три великі сфери:

– електронна комерція на споживчому ринку;

– електронна комерція між підприємствами;

– електронна комерція усередині організації.

Останнім часом усі три сфери одержали широке розповсюдження при різ-ному рівні економічних результатів і популярності. Найвідомішою є електронна комерція на споживчому ринку (В&С – business-to-consumer). Вона включає віддалену купівлю товарів, банківське обслуговування, торги на біржі і т.п.

Виділяють шість груп товарів і послуг най6ільш придатних для електронної комерції В2С, Одну з груп становлять товари, прийняття рішень про купівлю яких вимагає наявності докладної інформації без випробування товару в дії. До цієї категорії товарів належать комп'ютери, комп'ютерна периферія, побутова техніка, представлена, наприклад, в Інтернет-магазинах megashop.ru і intershop.ru. У цю ж групу входять книги, які забезпечують великі обсяги продажу всесвітньо відомим американським магазинам Amazon.com і Barnes&Noble. Так само роблять багато російських та українських Інтернет-магазинів, наприклад, ozon.ru, bolero.ru.

Друга категорія товарів об'єднує ті предмети, для продажу яких важлива аудіо - і відео - демонстрація, наприклад, компакт-диски і відеокасети, що продаються як у багатьох книжкових Інтернет-магазинах, так і в спеціалізованих магазинах. До третьої категорії належать товари і послуги, для яких можлива доставка за допомогою мережі Інтернет; програмне забезпечення, брокерські послуги, банківське обслуговування, бронювання місць у готелях.

У четверту групу об'єднані унікальні предмети (колекційні речі, вузькоспеціалізовані товари, дорогі продукти харчування і подарунки). В Інтернет проводяться аукціони з продажу предметів колекціонування й інших рідкісних товарів (ebay.ru, molotok.ru).

До п'ятої категорії відносяться предмети, які регулярно споживаються, наприклад, розфасовані продукти харчування.

Шоста категорія об'єднує високо стандартизовані товари і послуги, для споживачів яких важлива інформація про ціну: окремі види страхування, товари для ремонту і дизайну будинку, повсякденний одяг, іграшки й ін.

Іншим важливим сегментом електронної комерції на споживчому ринку є інформаційно-розважальний. З його допомогою в Інтернет формується нове комунікаційне середовище, яке одержало назву infotainment (від англійських слів information інформація і entertainment - розвага). Дане середовище охоплює спектр послуг від навчання до ігор і розваг.

Деякі освітні курси мають відповідну акредитацію і видають дипломи, а віртуальні університети загрожують з часом витіснити традиційні. Цей сегмент включає також електронні газети і журнали, аналітичні огляди, доступ до експертних оцінок і самих експертів. У зв'язку з цим темами для подальшого вивчення і розробки є надійність експертизи, компіляція інформації з декількох джерел, охорона інтелектуальної власності, проведення

мікро платежів і т.п.

Розважальна частина, перетинаючись з інформаційною, включає кілька категорій електронних книг і відео матеріали, експерименти у віртуальній реальності, захоплюючі групові інтерактивні ігри і т.д. Цей сектор розваг для дорослих найбільш динамічно розвивається і дуже прибутковий.

Електронна комерція між підприємствами (В2В - business-to-business) є найбільш сталою категорією електронної комерції. На першому етапі вона розвивалася на базі ЕОД, одержавши розповсюдження в епоху Інтернет, Компанія Cisco Systems є лідером у виробництві мережного комп'ютерного устаткування. 89% компаній зі списку Fortune 500 використовують продукцію Cisco. 80% своєї продукції компанія Cisco продає через Інтернет, генеруючи приблизно $ 1 млрд. доходу щомісяця. Cisco вдалося знизити операційні витрати, оскільки практично всі операції здійснюються в on-line.

Екстранет-доступ дилерів компанії Harley-Davidson дозволив накопичувати інформацію про гарантійне обслуговування, повторні покупки, подавати на розгляд виробнику мотоциклів фінансові документи, здійснювати замовлення запчастин і аксесуарів.

Такий стиль ведення бізнесу вимагає чіткої координації роботи як усередині організації, так і між бізнес-партнерами, при якому Інтернет, інтранет і екстранет відіграють провідну роль.

Взаємодія між цими трьома фундаментальними технологіями життєво важлива для інтеграції бізнес-процесів. Взаємодія внутрішніх мереж організацій між собою за допомогою систем екстранет допомагає координації розробки продуктів, процесів виробництва і доставки.



7.3 Бар'єри на шляху електронної комерції

Поряд з незаперечністю потенційних переваг електронної комерції існують бар'єри її впровадження, а саме:

Внутрішні. Невідповідність рівня освіченості і підготовленості персоналу є найбільш критичним аспектом будь-якого бізнесу. Як показує практика, проблеми впровадження проектів електронної комерції скоріше не технологічного характеру, а економіко-культурного. Ефективність застосування інформаційних технологій у бізнесі на 80% залежить від людського фактору, корпоративної культури і менше ніж на 20% визначається власне технологіями.

Зовнішні. Неготовність бізнес-партнерів до зовнішньої інтеграції може значно знизити ефективність електронного співробітництва в рамках спільного планування і формування ланцюжка комплектації. Цей фактор має на увазі наявність внутрішніх інформаційних систем підприємств-партнерів, їх відкритість і здатність до інтеграції, а також формування корпоративної культури коректного обміну релевантною інформацією і співробітництва.

Невизначеність бізнес-середовища. Традиційний підхід до невизначеності зовнішнього середовища передбачає, що впровадження нових досконаліших аналітичних інструментів робить оцінку бізнес-сценаріїв більш передбачуваною, а процес прийняття рішень - більш обґрунтованим. Таке припущення правильне для стабільної економічної ситуації. З настанням революції Інтернет рівень невизначеності настільки зростає, що необхідний принципово новий підхід до розробки стратегії розвитку бізнесу. За словами авторів книги «Net Ready» «нове - не значить краще, але краще - це завжди нове".

7.4 Еволюція бізнесу в Інтернет

Еволюцію бізнесу в Інтернет можна розглядати на двох рівнях:

- інтеграція внутрішніх процесів за допомогою Інтернет;

- з точки зору глобалізації всього бізнес-середовища.

Першими кроками в електронній комерції часто стають публікація інформації, реєстрація споживачів і проведення інтерактивних опитувань. На наступному етапі заходи електронної комерції включають зв'язок Web-порталу з внутрішніми інформаційними системами підприємства, здійснення платежів і виконання повного циклу обробки замовлень в Інтернет. Таким чином, інтерфейс зі споживачем розвивається від статичного збору інформації до повноцінної інтерактивної взаємодії.

Традиційні компанії зі сформованою організаційною структурою, що розраховують узяти гідну участь в електронній революції, повинні бути готові до істотної зміни поточних методів ведення бізнесу.

За допомогою електронного бізнесу світ підприємництва поступово розвивається у бік глобалізації. Існує безліч точок зору про перспективи і шляхи цього ровзитку. Згідно з однією з них еволюційний процес можна поділити на п'ять фаз, кожна з яких, ґрунтуючись на попередній, являє новий рівень складності операцій і способу ведення справ.

На шляху до п'ятої фази - глобального електронного ринку - спочатку інтегруються самі компанії, потім вони утворюють співтовариства з іншими фірмами і формують електронні конгломерати, що втягують у себе всіх учасників окремого процесу створення вартості. Самі конгломерати в четвертій фазі зливаються в регіональні торгові мережі.



7.5 Принципи електронної комерції

Принципи електронної комерції організовані в три групи відповідно до виконуваних функцій:

Перевизначення бізнес ландшафту

1. Використання споживачів як джерела інформації.

2. Створення власного ринку, використовуючи переваги інших ринків.

3. Оцінка кожного покупця як окремого ринкового елемента.

4. Створення суспільства цінностей.

Створення нових зв’язків

1. Заміна недружнього інтерфейсу навчальним.

2. Гарантування цілісності і послідовності дій.

3. Надання максимального обсягу інформації.

4. Використання переваг інформаційного співробітництва.

Перевизначення Інтернет

1. Розглядання своїх активів як своїх зобов'язань.

2. Руйнування традиційного ланцюжка комплектації.

3. Керування інноваціями як портфелем альтернатив.

4. Залучення творчих особистостей.

Нижче наведений детальний розгляд кожного з принципів.

1. Використання споживачів як джерела інформації

Передбачає систематизований збір інформації і надання послуг, які мають певну цінність для споживачів. Включає раціональний інтерфейс інформаційних ресурсів і створення інструментів навігації та настроювання.

2. Створення власною ринку, використовуючи переваги інших ринків

Передбачає впровадження нових товарів і послуг шляхом захоплення частки існуючих ринків. З урахуванням неминучого відмирання старих каналів, своєчасне застосування названої тактики є досить енергійним шляхом для прокладання нових каналів і досягнення конкурентних переваг. З цією метою використовуються інформаційні засоби для розвитку продуктів і послуг, які відповідають новим каналам, та існуючих торгових марок для їхнього просування.

3. Оцінка кожною покупця як окремою ринковою елемента Передбачає послідовне задоволення унікальних потреб споживачів. З цією метою технології електронної комерції колекціонують інформацію про споживачів і використовують її для виконання індивідуалізованих пропозицій.

4. Створення суспільства цінностей Полягає у використанні переваг спільної діяльності клієнтів і партнерів компанії. З цією метою використовуються такі технології обміну інформацією і взаємодії, як форуми, чати, ігри і т.д.

5. Заміна недружнього інтерфейсу навчальним

Передбачає створення висококласного користувальницького інтерфейсу, який є сполучною ланкою для міжособистісного спілкування. Такий інтерфейс забезпечує швидке й ефективне виконання операцій на рівні, який визначається споживачем. Усі проведені трансакції фіксуються, що забезпечує багате сховище даних, за допомогою якого компанія поповнює свої знання.

6. Гарантування цілісності і послідовності дій

Передбачає забезпечення цілісності, послідовності і безперервності діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів і вирішення їхніх проблем.

Система WebMoney Transfer дозволяє в режимі реального часу здійснювати безпечні розрахунки за товари і послуги по мережі Інтернет, а також будь-які перекази коштів по каналах мережі. Одиниця WebMoney (WM) прив'язана до долара США і є трансакційним засобом роботи в системі. Емісію WM проводить International Metal Trading Bank, Inc. (IMTB), що здійснює 100-процентне резервування WM у доларах США.

Цікавою особливістю WebMoney є рівноправність усіх користувачів системи - як магазинів, так і покупців. Передбачене проведення захищеного платежу (з остаточним переказом грошей тільки після одержання товару покупцем).

7. Надання максимальною обсягу інформації

Полягає в удосконалюванні зв'язків зі споживачами шляхом надання цінної і повної інформації Для дешевого і широкомасштабного розповсюдження інформації використовуються відкриті і розгалужені системи, найкращим прикладом яких є Інтернет.

8. Використання переваг інформаційною співробітництва

Передбачає створення партнерських відносин на базі об'єднання компетентності та інформованості сторін.

Інвестиційні послуги AOL's Motley Fool будуються на послідовному обміні цінною інформацією між зацікавленими сторонами. Наприклад, один учасник зауважує недостатні запаси жорстких дисків у місцевому магазині, інший бачить заповнену стоянку автомобілів біля промислового підприємства пізно вночі, третій читає між рдяків у прс-ерелізі. Поєднуючи цю інформацію індукують несподівану потребу в продукті, і інвестор одержує можливість дуже коректно прогнозувати швидкий зліт курсу акцій.

У таких підприємствах партнери співробітничають один з одним на базі обміну релевантною інформацією при відсутності юристів, контрактів, статей договору.

9. Розгляд своїх активів як своїх зобов'язань

Фізичні активи (об'єкти нерухомості, виробниче устаткування) можуть стати стримуючим фактором для розвитку на ринку електронної комерції. Це відкриває великі можливості для малих фірм і одиничних підприємців, перевага яких полягає саме у відсутності фіксованих витрат. Технології електронної комерції в даному випадку сприяють розвитку торгової марки й

інформаційних активів компанії.

10. Руйнування традиційного ланцюжка додавання вартості

Полягає в перегляді всіх ланок ланцюжка додавання вартості (стадій виробництва і розподілу товарів та послуг) і вилученні або перевизначені її неефективних елементів. Технології електронної комерції використовуються для перевизначення процесів купівлі, продажу, виробництва і взаємин між ними.

Розмістивши віртуальну книгарню в Інтернет, Amazon.com (www.amazon.com) ігнорував традиційний ланцюжок додавання вартості. Його покупці одержали доступ до інформації, яка індивідуально настроюється, пошуку, перегляду, оформлення замовлень і оплати в режимі on-line. Більшість книг доставляються безпосередньо з видавництв (дистриб'юторів). Amazon пропонує 2,5 мільйона найменувань книг, зниження ціни на які досягає 40% у порівнянні з цінами в традиційних магазинах за рахунок відсутності складських витрат і низькою вартістю трансакцій.

11. Керування інноваціями як портфелем альтернатив

Інвестиції в електронний бізнес пов'язані з високим рівнем ризику і невизначеністю зовнішнього середовища, Для раціонального керування інноваційними проектами їх слід розглядати як портфель інвестицій, а не просто суму дискретних проектів.

12. Залучення творчих особистостей

Передбачає агресивну популяризацію заходів електронної комерції серед молоді, оскільки вона адекватніше сприймає нововведення електронної комерції. Досягнення цієї мети найбільш ефективне при активній взаємодії працівників компанії і споживачів її продукції в дружній атмосфері.

Rocket Science Games (www.rocketsci.com), мультимедійна

компанія розробки комп'ютерних ігор, створила децентралізовану і неформальну робочу оболонку, яка мав відповідні характеристики робочого простору (мінімум бюрократії, відкритість, організація цільових зустрічей, змагальність). Створенням такого оточення компанія залучила талановитих, молодих (в основній масі - до 40 років) фахівців, які розробили найбільш популярні на ринку комп'ютерні ігри.



7.6 Характеристики економічної моделі електронної комерції

Ключовими характеристиками формування моделі ведення електронної комерції є:



  • Низькі вхідні бар'єри. Інтернет є дуже демократичним середовищем розвитку бізнесу і, залежно від масштабу проекту, не вимагає спеціальних технічних знань та великих капіталовкладень. Проблема полягає в правильності ведення бізнесу і його прибутковості.

  • Численність ринкових ніш. Віртуальний світ надає незліченні можливості для впровадження новаторських ініціатив.

Проблема полягає в розкритті й ефективному використанні ніш, що відкрилися.

  • Численність джерел доходу. Товари і послуги в Інтернет можуть бути продані, узяті в оренду чи лізинг, доход може бути отриманий від членських й інших регулярних внесків, користувачі можуть звільнятися від оплати за рахунок вартості реклами і т.п.

  • Відсутність єдиного власника. Унікальність Інтернет полягає в тому, що вона є першим інститутом, який реалізував ідею вільного глобального ринку. Жодне підприємство або держава не домінує в просторі Інтернет.

  • Доступність технологій. Web-браузери, комерційне програмне забезпечення, Web-сервери, персональні комп'ютери, Інтернет-з'єднання і т.п. однаково доступні для всіх учасників електронної комерції.

  • Універсальність доступу. Доступ до Інтернет можливий для жителів близько 200 країн світу, які мають підключення до телефонних ліній чи телебачення. З'єднання з Інтернет може відрізнятися за швидкістю, якістю і ціною, але розвиток технологій найближчим часом розв'яже ці проблеми.

  • Ніша для команд успішних гравців.



7.7 Моделі електронного бізнесу

Модель ведення бізнесу - це метод його здійснення, за допомогою якого компанія може існувати й одержувати доход.

Деякі традиційні моделі досить прості. Наприклад, компанія виготовляє товари чи надає послуги, і при позитивному результаті дохід від продажів перевершує витрати, тобто компанія дістає прибуток.

Інші моделі є більш заплутаними. Наприклад, компанії радіомовлення і телебачення використовують так звану - «безко-штовну» бізнес-модель, доставляючи свою продукцію споживачам безкоштовно, однак ці галузі є частиною розгорнутої мережі дистриб'юторів, режисерів, рекламодавців і їхніх агентств, слухачів і телеглядачів. Питання в тому, де утвориться прибуток і яка його величина.

Електронна комерція не тільки викликала до життя нові бізнес-моделі, а й модернізувала традиційні моделі, наділивши їх новою якістю і значеннєвим навантаженням. Наприклад, аукціонна торгівля є найстаршим методом встановлення ціни на сільськогосподарські товари, біржові акції, предмети старовини і мистецтва. Компанії типу eBay і Molotok.ru популяризували цю модель і поширили її в Інтернет на широкий спектр товарів і послуг.

Умовна класифікація безлічі існуючих моделей електронної комерції подана нижче.

Посередницька модель

Брокери організовують ринок, об'єднують покупців і продавців і сприяють трансакціям між ними, за що стягують певну плату. Вони можуть функціонувати на електронних ринках різного типу - між підприємствами (В2В), споживачами (С2С), підприємствами і споживачами (В2С), між державними органами і підприємствами (G2B) чи населенням (G2C) і набирати різних форм.

Посередник купівлі-продажу. Підприємства подібного типу можуть організовувати інтерактивне фінансове посередництво, при якому споживачі розміщують замовлення на купівлю і продаж фінансових інструментів, надавати туристичні послуги і т.п.

Модель біржі дуже популярна на ринку В2В. Звичайно посередник стягує з продавця плату за трансакцію, обумовлену сумою покупки. Механізм визначення ціни може бути заснований на алгоритмах пропозиція/продаж, пропозиція/пропонована ціна, пропозиція/аукціонна ціна.

Комерційне співтовариство об'єднує учасників конкретного вертикального ринку шляхом надання унікальних послуг. Воно функціонує як «істотне і всебічне джерело інформації й діалогу на конкретному вертикальному ринку». Може містити довідники продуктів, класифіковані за найменуванням продуктів і їх виробників, щоденні новини галузі і публікації, списки вакантних місць і т.п. Доповнює діяльність торгових асоціацій на ринку В2В.

Агрегатор покупців поєднує розрізнених покупців для здійснення групових трансакцій і досягає тих же умов угод, що й для оптових покупців. Звичайно продавці сплачують подібним підприємствам невеликий відсоток за кожну трансакцію. Модель дистриб'ютора поширена на ринках В2В. Вона функціонує на основі каталогів і поєднує виробників з оптовими і роздрібними покупцями. Підприємства-посередники сприяють трансакціям між виробниками та їх торговими партнерами.

Віртуальний супермаркет містить безліч Інтернет-продавців. Електронний посередник звичайно стягує установочний внесок, щомісячну плату і (або) плату за кожну трансакцію. Ця модель ефективна у взаємодії з головним порталом, являючи собою один з багатьох видів діяльності, і може забезпечувати автоматичне обслуговування трансакцій і встановлення тривалих відносин.

Метапосередник зводить в одне ціле покупців та Інтернет-продавців і забезпечує певні види послуг, наприклад, фінансове регулювання і гарантування якості. Ця модель подібна до віртуального супермаркету, але забезпечує більший спектр послуг, наприклад, обробку трансакцій, відстеження замовлень, збір інформації, складання платіжних документів і т.д. Посередник стягує установочний внесок і плату за кожну трансакцію.

Аукціонний брокер виступає організатором аукціонів для підприємств і приватних осіб. Брокер стягує оплату з продавця, яка звичайно залежить від розміру трансакції. Правила проведення аукціонів і терміни можуть варіюватись.

Модель інформатора передбачає публікацію переліку товарів для продажу і купівлі, причому часто без зазначення цін. Звичайно здійснюється провайдером місцевих новин. Оплата послуг інформатора здійснюється незалежно від здійснення трансакцій.

Пошуковий агент (інтелектуальне програмне забезпечення або «робот») використовується для пошуку найкращої ціни на товар чи послугу, визначену покупцем, або шукає важкодоступну інформацію. Бюро з працевлаштування шукають робочі місця, виходячи з кваліфікації і побажань замовника, і навпаки, пропонують підприємствам кандидатів на оголошені вакантні позиції.

Спеціальний посередник пропонує винагороду (звичайно значні суми) за пошук людини, предмета, ідеї і т.п. Винагорода посередника може полягати в конкретній сумі чи у відсотку від премії за умови успішного результату.

Рекламна модель

Рекламна модель електронної комерції є розширенням традиційної рекламної моделі засобів масової інформації. У даному випадку розповсюджувачем інформації (часто безкоштовно) є Web-вузол, який надає при цьому додаткові послуги типу організації електронних адрес, дискусійних форумів і клубів, супроводжуваних рекламними повідомленнями у вигляді банерів і т.п. Ця модель має успіх у випадку великої або вузько спеціалізованої аудиторії користувачів.

Узагальнений портал забезпечує загальну і різнобічну інформацію та послуги пошукових машин і каталогів для величезної кількості користувачів, його трафік може становити десятки мільйонів відвідувань на місяць. Високий трафік робить рекламну діяльність ефективною і дозволяє розвивати диверсифікованість наданих послуг. Серед найбільш популярних порталів користувачі називають американські портали Yahoo! і Google, у Росії й Україні - Rambler, Yandex, Meta-Ukraine.

Персоналізований портал. Зрівняльний підхід узагальнених порталів певним чином послаблює лояльність користувачів, які надають перевагу персоналізації інформації, яка поставляється їм, і послуг, що стало причиною створення порталів подібних My.Yahoo!, My.Netscape, My.Yandex. Подібні портали дозволяють користувачам самостійно настроювати Web-сторінки відповідно до своїх інтересів і потреб. Ефективність таких порталів залежить від обсягу трафіка й опосередковано від зміцнення лояльності споживачів.

Спеціалізований портал (ще називається «vortal», або вертикальний портал) абезпечує надання інформації для чітко обмеженої категорії користувачів. У даному випадку обсяг трафіка менш суттєвий, ніж правильно обрана категорія користувачів.

Наприклад, Web-вузол може залучати тільки гравців у гольф, або покупців нерухомості, або молодих батьків. Організація таких порталів здійснюється лише після ретельного пошуку рекламодавців, зацікавлених у розміщенні реклами для вузького кола спеціалізованих споживачів.

Модель стимулюючого маркетингу заснована на одержанні споживачем оплати за ознайомлення з рекламною інформацією чи заповнення опитувальних листів, участь у тоталізаторах, інших схемах розповсюдження рекламної продукції.

Безкоштовна модель заснована на наданні користувачам безкоштовних послуг, наприклад, створення і підтримки Web-сторінок (Narod.ru), доступу в Інтернет, розсилання електронних вітальних листівок (vf.ru) і т.д. Подібні підприємства генерують великий потік користувачів і дуже привабливі для рекламодавців. Модель досягає успіху при взаємодії з моделлю інформаційного посередництва.

Модель торгових знижок залучає своїх користувачів низькими цінами на пропоновані товари, одночасно фокусуючи їхню увагу на безлічі рекламної інформації. Найбільш примітний приклад Buy.com, яка торгує товарами часто нижче їхньої вартості, одержуючи прибуток, в основному, від розміщення реклами.

Модель інформаційного посередництва

Інформація яро споживачів і їхні купівельні переваги дуже цінна, особливо якщо вона ретельно аналізується і використовується для цільової маркетингової компанії. Деякі фірми позиціонують себе на ринку саме як посередників у зборі інформації. В обмін на інформацію про переваги при купівлях і при користуванні Інтернет такі компанії пропонують безкоштовний сервіс, наприклад, безкоштовний доступ в Інтернет.

Реєстраційна модель. Доступ до інформації Web-вузла можливий тільки після реєстрації користувача - заповнення спеціального опитувального листа з великою кількістю запитань, відповіді на які можуть використовуватися різними рекламними компаніями. Є базовою формою моделі інформаційного посередництва.

Агент-радник. Web-вузли надають користувачам можливість обмінюватися інформацією один з одним про якість товарів і послуг або з приводу досвіду взаємодії з певними компаніями. Деякі компанії не тільки надають користувачам аудиторію для обміну інформацією, а й аналізують їхні маркетингові переваги, що підвищує значимість їх рекомендацій та інформації, яка збирається. Джерелом доходу агентів-радників є інформація про споживачів, яку вони продають торговим Web-вузлам.

Торгова модель

Модель призначена для класичних оптових і роздрібних торгових підприємств. Продажі можуть бути організовані на основі прейскурантних цін або аукціону. У деяких випадках товари і послуги пропонуються тільки в Інтернет і не мають розповсюдження в традиційних торгових підприємствах.

Віртуальна торгівля передбачає функціонування бізнесу тільки в мережі Інтернет і пропонує традиційні чи специфічні для Web-товари і послуги. Найвідомішим прикладом є Amazon.

Інтернет-вітрини розміщують інформацію про традиційні торгові підприємства в Інтернет. Торгівля за каталогами переносить замовлення товарів за каталогами поштою в середовище Інтернет. Розміщення електронних каталогів у мережі замість публікації їх на папері і розсилання поштою спрощує їх відновлення, скорочує витрати і час доставки споживачам.

ЯндексМаркет дозволяє своїм відвідувачам вивчати технічні характеристики моделі, яка цікавить, за каталогом, довідатися про думку щодо неї у форумах, порадитися з досвідченим товарознавцем «Гуру», порівняти ціни і вибрати кращі пропозицію.

Після цього «Яндекс» переадресовує покупця на сайт конкретного магазину, що здійснює оформлення і виконання замовлення. Принциповою умовою участі магазину в системі ЯндексМаркет» є наявність сторінки товару, яка повинна містити опис товару, ціну й обов'язкову кнопку "Купити".

Торгівля цифровими товарами передбачає продаж і розповсюдження цифрових товарів і послуг в Інтернет. У даному випадку не тільки замовлення й оплата, а й доставка продукту здійснюються у віртуальній формі. Таким чином, відпадає необхідність у друкованій продукції й упакуванні. Доставка нових програмних продуктів чи оновлених версій з використанням Інтернет скорочує час виходу високо конкурентної продукції на ринок.

Виробнича модель

Ця модель використовує можливості Інтернет у наданні виробникам безпосереднього доступу до споживачів. Вона дозволяє скоротити проміжні ланки в процесі розподілу, скоротити витрати і прискорити просування товарів, поліпшити обслуговування покупців і більш коректно враховувати їх переваги.

Модель зближення торгової марки і продукту. Традиційно для досягнення поінформованості покупців виробник покладається винятково на рекламу. Інформація розповсюджується по радіо, телебаченню, в газетах і журналах, самі продукти і послуги присутні в кінофільмах і т.д. Інтернет надає виробникам небачену раніше можливість тісніше пов'язати торгову марку з безпосередніми товарами чи послугами. Піонером цієї моделі став виробник розкішних автомобілів BMW. Його Web-вузол bmwfilms - це вдале поєднання реклами і розваг, яке дало життя новому поняттю «advertainment».

Модель приєднання

На відміну від узагальненого порталу, що зацікавлений у великому трафіку на конкретній Web-сторінці, модель приєднання забезпечує можливість купівлі незалежно від місця перебування в Інтернет. В основі цієї моделі лежить фінансова зацікавленість партнерських Web-сторінок, що виражається часто у формі відсотка від доходу. Партнерські сторінки забезпечують миттєвий доступ до Web-вузла торгового підприємства й одержують дохід у залежності від продажів за їх посиланнями. Модель приєднання користується великою популярністю в Інтернет і включає обмін банерами, оплату за кожне звертання за посиланням, програми розподілу доходу і т.п.

Так, «Озон» пропонує 12%, «Болеро» і «Колібрі» - по 15% від вартості покупки за прямим посиланням. За кліки «Питер», як і його конкуренти, не платить.

Модель співтовариств

Життєздатність цієї моделі ґрунтується на лояльності її споживачів (у порівнянні з високим трафіком). Користувачі беруть активну участь у визначенні стратегії і функціонуванні таких Web-сторінок. У деяких випадках вони є постачальниками інформації й інвесторами. Постійним відвідувачам пропонуються рекламні оголошення, інформаційне посередництво й інші спеціалізовані послуги. Підприємства даної моделі можуть стягувати плату за підписку на додаткові послуги.

Модель добровільної участі подібна до однойменної моделі, при якій слухач чи глядач спонсорує роботу неприбуткових засобів масової інформації. Модель ґрунтується на створенні співтовариства користувачів, що підтримують Web-вузол своїми добровільними внесками. Неприбуткові організації також користуються підтримкою благодійних фондів і корпоративних спонсорів.

Інтелектуальна мережа забезпечує одержання інформації, заснованої на професійній експертизі чи досвіді інших користувачів. Web-вyзoл звичайно функціонує як місце, де користувачі розміщують свої питання й одержують кваліфіковані відповіді.

Експерти можуть бути працівниками Web-вузла, добровільними помічниками, а в деяких випадках - звичайними користувачами Web, які бажають розмістити свою відповідь. Підприємства даної моделі можуть функціонувати як на безкоштовній основі, так і за передплатою.

Модель передплати

Модель передплати використовується для Web-вузлів, які надають особливо цінну інформацію, наприклад, Wall Street Journal, Consumer Reports. Багато Web-вузлів даної моделі поєднують безкоштовну (за рахунок трафіка і доходу від реклами) інформацію з додатковою інформацією і послугами, наданими тільки передплатникам.

Сервісна модель

Підприємства сервісної моделі здійснюють допоміжні і вимірювальні послуги стосовно підприємств електронної комерції інших моделей. Успіх їхнього функціонування залежить від здатності виміряти і взяти оплату за кожну одиницю інформації Наприклад, російська система реклами «Бегун» проводить контекстні рекламні кампанії із залученням гарантованого числа відвідувачів, зацікавлених у рекламованих товарах чи послугах. Це система розміщення реклами, що демонструється при введенні користувачем певних ключових слів.

Головний принцип, що лежить в основі роботи системи «Бегун», полягає в тому, що реклама виводиться тільки тим користувачам, яких вона може зацікавити і які, відповідно, запитують ключові слова, задані рекламодавцями.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка