Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова

"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

доц. Філімонов Ю.В. _______

" _____ "________ _20 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО)

Вінниця 2011

за принципом дії, за способом і місцем дії, за видом опори, за місцем розташування, за способом фіксації, по виду конструкції – дає змогу правильного вибору конструкції апарату для успішного лікування зубощелепових аномалій.

Для повноцінного ортодонтичного лікування додатково застосовують механізми стимуляції процесів остеоре­парації які можуть бути віднесені наступні категорії дій: медикаментозна терапія, фізіотерапія масаж, вакуум, використовування різних видів струмів, магнітних та ультразвукових полів, хірургічні втручання в ділянці переміщуваних зубів.

Значним кроком вперед у розробці арсеналу лікувальних ортодонтичних засобів було створен­ня функціонально-направляючих ортодонтичних апаратів.

Апарати функціональної дії являють собою по-різному сконструйовані похилі площини (з кутом нахилу 30-45°), накушувальні площадки, оклюзійні накладки, що переміщують зуби або всю нижню щелепу в сагітальному, трансверзальному і вертикальному напрямках. У них не закладено ніяких активно діючих елементів. Джерелом сили є скорочувальна спроможність жувальних м'язів у період стикання певних зубів із похилою площи­ною, накушувальною площадкою або оклюзійни-ми накладками в інших ділянках; зубні ряди при цьому роз'єднані. Апарати діють переривчасто

2. Конкретні цілі:

Вивчити і знати класифікації ортодонтичної апаратури, методи лікування ортодонтичних хворих, апаратурне лікування, функціонально – направляючу апаратура.

Вивчити і знати класифікації зубощелепно – лицевих аномалій та деформацій, біомеханіку переміщення зубів, сили по Шварцу.

Теорії перебудови тканин пародонту, медикаментозна терапія, фізіотерапія масаж, вакуум, використовування різних видів струмів, магнітних та ультразвукових полів, хірургічні втручання в ділянці переміщуваних зубів. Складові знімних і незнімних ортопедичних конструкцій

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Стимуляція процесів остеорепарації . Масаж . Вакуумна терапія.	- це комп­лекс заходів, направлений на резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка і утворення нових шарів кістки в місцях, що не підлягають тиску. механічне подразнення тканин, що використовується з лікувальною метою. Вакуумна терапія - використовування низько­го тиску з лікувальною метою
| Апаратурний метод лікування	Сутність дії ортодонтичних апаратів полягає в безперервному, уривчастому або поперемінно-діючому тиску на зуби, альвеолярні відростки і щелепи за допомогою спеціальних механічних пристосувань, що активуються розсувними гвин­тами, пружинним дротом, гумовими кільцями, лігатурами або зусиллями жувальної та мімічної мускулатури (при роз'єднаному прикусі) чи змі­ною стереотипних рухів нижньої щелепи за допо­могою направляючих оклюзійних та накушувальних площадок, похилих площин та елементів, що забезпечують нормалізацію мімічної мускулатури: губні пелоти, щічні щити, вестибулярні мантелі -заслонки для язика та ін. Безперервно діюча сила тисне на зуб без фази спокою протягом тривалого періоду і тому не при­пускає необхідної реорганізації тканини.
АПАРАТИ ФУНКЩОНАЛЬНО-НАПРАВЛЯЮЧОЇ ДІЇ	З метою усунення жорсткої дії незнімних апаратів на зуби їх стали робити знімними: капа Шварца, Биніна, апарат Шварца з накушувальною площадкою та похилою площиною, апарат Катца з накушувальною площадкою та ін. Використову­вання скорочення жувальних м'язів як основного джерела енергії для переміщення зубів дозволило надавати однощелепними незнімними і знімними апаратами міжщелепну дію завдяки наявності в їх конструкції пасивно діючого функціонально-на­правляючого елемента (похилої площини, накушувальної площадки, оклюзійних накладок

4.2. Теоретичні питання до заняття:
-Класифікації зубощелепно – лицевих аномалій та деформацій.
-Біомеханіка переміщення зубів.
-Сили по Шварцу .
-Теорії перебудови тканин пародонту.
- Медикаментозна терапія, фізіотерапія масаж, вакуум, використовування різних видів струмів, магнітних та ультразвукових полів, хірургічні втручання в ділянці переміщуваних зубів
-Складові знімних і незнімних ортопедичних конструкцій.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Вивчення і тлумачення класифікації зубощелепно – лицевих аномалій та деформацій.

• 
  Вивчення біомеханіки переміщення зубів.
  
• 
  
  
• 
  Сили по Шварцу.
  

-Теорії перебудови тканин пародонту при ортодонтичному лікувані.

основна: - П.С. Фліс Ортодонтія.

додаткова: - Хорошилкина Ф. Я. Руководство по ортодонтии.

Методичну вказівку склав: ас. Васильчук О.С.

Зміст теми:

Класифікація ортодонтичних апаратів
За. Ф. Я. Хорошилкіною, основні конструкції ортодонтичних апаратів класифікуються таким чином.
За принципом дії розрізняють чотири групи:

• функціонально-діючі

• функціонально-направляючі

• механічно діючі

• комбінованої дії.
За способом і місцем дії:

• однощелепні

• однощелепні міжщелепної дії

• двощелепні

• позаротові

• комбіновані.

• реципрокні

• стаціонарні.
За місцем розташування:

• внутрішньоротові - оральні (піднебінні, язичні), вестибулярні (назубні);

• позаротові - головні (лобно-потиличні, тім'яно-потиличні, поєднані);

• шийні;

• незнімні

• знімні

• поєднані.

• дугові

• пластинчасті

• блокові

• каркасні

• еластичні.
Методи ортодонтичного лікування
Стимуляція процесів остеорепарації - це комп­лекс заходів, направлений на резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка і утворення нових шарів кістки в місцях, що не підлягають тиску.

На першому етапі ортодонтичної дії процеси стимуляції направлені на подолання бар'єру за­хисних сил організму і процеси руйнування, роз­смоктування кістки повинні переважати над про­цесами утворення нової кістки.

На другому етапі процеси руйнування і утво­рення тканини повинні бути по можливості урів­новажені.

На третьому, завершальному, етапі процеси стимуляції повинні бути направлені на приско­рення механізму перетворення нового кісткового утворення на повноцінну кісткову тканину, тобто процеси регенерації повинні переважати над про­цесами розсмоктування. Чим міцнішою буде кіст­кова тканина після закінчення ортодонтичного лі­кування, тим менше рецидивів, оскільки рецидиви виникають від недостатнього ретенційного періо­ду, від незакінченого лікування.

До механізмів стимуляції процесів остеоре­парації можуть бути віднесені наступні категорії дій: медикаментозна терапія, фізіотерапія (масаж, вакуум, використовування різних видів струмів, магнітних та ультразвукових полів), хірургічні втручання в ділянці переміщуваних зубів.

Активатори функціональної дії - це комп­лекс ортодонтичних пристосувань, кожний з яких можна використовувати в окремому випадку для функціональної дії на ортодонтичний пристрій, а через нього - на переміщуваний зуб (зуби). Функ­ціональні ортодонтичні активатори можуть бути розташовані в порожнині рота і приводитися в дію зубами протилежної щелепи, а можуть розташову­ватися зовні порожнини рота і приводитися в дію механічним або електромеханічним шляхом.

Масаж - механічне подразнення тканин, що використовується з лікувальною метою.

При масажі відбувається механічне подразнен­ня поверхневих і глибоких тканин, периферичних нервових рецепторів, що викликає різні рефлек­торні реакції, котрі приводять до зміни функції ор­ганів і тканин. Ступінь дії на нервову систему за­лежить від прийомів масажу, інтенсивності і часу проведення процедури. Наприклад, розтирання і погладжування знижують збудливість, що приво­дить до аналгезії, а рублення, поплескування і ві­брація, навпаки, посилюють її. Внаслідок механіч­ного подразнення відбувається розширення судин шкіри і глибоких тканин, що викликає посилення крово- і лімфотоку, обміну речовин, інтенсивності біохімічних процесів і захисних функцій тканин. У шкірі внаслідок прискорення розпаду білків і фер­ментативної активності з'являються біологічно активні речовини (гістамін, ацетилхолін), які нада­ють гуморальну дію на тонус судин. У м'язах зни­кає стомлення внаслідок прискореного виведення продуктів енергетичного розщеплювання. Змен­шується набряк і стимулюється обмін речовин у тканинах, що підвищує їх скоротливу функцію і працездатність. Відбувається перерозподіл крові в масажованих тканинах; це впливає на функції сер­цево-судинної системи. Масаж стимулює регене­ративні процеси в тканинах внаслідок поліпшення мікроциркуляції, збільшує рухливість тканин.

ВАКУУМ-ТЕРАПІЯ

Метод дозованого вакууму на слизову обо­лонку і кісткову тканину розроблений під керівни­цтвом В. І. Кулаженко (1960).

Вакуумна терапія - використовування низько­го тиску з лікувальною метою. У вогнищі дії ство­рюється локальне пониження тиску і відбувається втягування уражених тканин, підвищення проник­ності судин, що при достатньо низькому вакуумі приводить до розриву тканин і утворення гемато­ми. Пошкодження тканин і судин приводить до ак­тивізації фізіологічних процесів, направлених на ліквідацію виниклого вогнища. У вогнищі відбува­ється ферментативне розщеплювання некротизованих білкових молекул, а в результаті - утворення біологічно активних речовин (гістамін, ацетилхо­лін та ін.). Активізуються імунобіологічні проце­си, обмін речовин і фагоцитоз. Внаслідок розвиткумісцевої гіпоксії стимулюються клітинні захисні і адаптаційні процеси, відбувається розкриття ре­зервних капілярів і розвиток нових мікросудин. У механізмі дії має значення також подразнення нервових рецепторів у вогнищі як вакуумом, так і продуктами розщеплення білків, що рефлектор­но стимулює репаративні процеси у вогнищі по­шкодження. Не слід виключати також гуморальну дію біологічно активних речовин, що потрапляють у кров'яне русло і впливають на різні процеси в організмі. Зруйновані тканинні структури і мікро-судини швидко обновляються, що сприятливо по­значається на їх функціональній здатності. В ортодонтії використовують вакуум-розрідження, рівне 40 мм рт. ст., яке створюють в області коренів пе­реміщуваних зубів. Курс лікування складається з 8-10 процедур, які проводяться по мірі розсмокту­вання гематом. При цьому протеолітичні фермен­ти, що вивільнилися з тканинних структур у зоні гематоми, прискорюють репаративні процеси, що сприяє скороченню тривалості лікування.

За даними Т. І. Коваленко (1985), після вакуум-стимуляції ортодонтичне переміщення зубів у дорослих достовірно скорочується в 1,3-1,5 рази (рис. 6.67).

Для прискорення переміщення зубів за допо­могою ортодонтичних апаратів Р. Д. Новоселов, А. Н. Чумаков (1983) запропонували впливати на кістку ультразвуком. Отримані ними дані показа­ли, що ультразвук інтенсивністю 0,4 Вт/см² здій­снює виражений локальний вплив на мінеральний компонент кісткової тканини.

Хоча фізико-хімічна агресивність ультразвуку важлива в механізмі його дії, при дії на організм провідними залишаються реактивність і присто­совні можливості нервової, ендокринної та інших систем, що здійснюють гомеостаз.

Біологічна активність ультразвуку залежить від дози і може призводити до стимуляції або пригнічення тканинних процесів або навіть до пошкодження тканин. В даний час у терапії за­стосовується ультразвук малої інтенсивності (завдяки роботам Сперанського А. П., 1970, Обро-сова А. А.,1971, та ін.). При дії ультразвуку малої інтенсивності відбувається слабке нагрівання тка­нин, розширення судин, прискорення кровотоку, обміну речовин. Підвищується фагоцитоз, проник­ність тканинних мембран, засвоєння тканинами кисню з крові, поліпшуються процеси регенерації, нормалізується нервово-м'язова збудливість, судин­ний тонус, змінюються функції ендокринних залоз.

Ультразвук надає протизапальну, знеболюючу, розсмоктуючу, десенсибілізуючу, фібринолітичну дію. Під впливом невеликих доз посилюються процеси регенерації, диференціювання кісткової тканини, швидше розвиваються колатералі.