Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13



Сторінка6/10
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.34 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Пластика вуздечки язика

Обмеження рухливості язика в результаті вко­рочення його вуздечки або прикріплення близько до його кінчика нерідко буває причиною анома­лії прикусу. Обмеження рухливості язика затруд-няє смоктальні рухи у дітей грудного віку. Ма­тері відзначають, що під час смоктання такі діти плямкають язиком, швидко стомлюються, не ви­смоктують достатню кількість молока, поводяться неспокійно. Це змушує деяких матерів вдаватися до штучного вигодовування дитини. Недостатня рухливість язика може порушити процес ковтання і вимову звуків. Під впливом механічної перешко­ди у вигляді вкороченої вуздечки язика в процесі мови виникають його атипові рухи.

За формою і щільністю вуздечки язика, а також особливостями з'єднання її волокон з м'язами язи­ка розрізняють п'ять видів вуздечок, що обмежу­ють його рухливість (Хорошилкіна Ф. Я., 1965).

До першого типу відносять тонкі, майже про­зорі вуздечки, які нормально прикріплені до язика, але обмежують його рухливість у зв'язку з незна­чною протяжністю.



Другий тип - також тонкі, напівпрозорі вуз­дечки, які прикріплені близько до кінчика і мають незначну протяжність. При піднятті кінчика язика в центрі його утворюється жолобок.

Вуздечки третього типу - це щільний, корот­кий тяж, прикріплений близько до кінчика язика. При висуненні язика в результаті натягнення вуз­дечки кінчик його підвертається, а спинка випи­нається. Облизування верхньої губи утруднене, а іноді й неможливе. При пальпаторному дослі­дженні такої вуздечки виявляють, що обмеження рухливості язика зумовлене фіксацією його кінчи­ка сполучнотканинним тяжем. Під тяжем, що має форму шнура, розташовується тонка дуплікатура слизової оболонки.

Вуздечки четвертого типу характеризуються тим, що їх тяж виділяється, але зрощений із м'яза­ми язика. Такі вуздечки нерідко спостерігаються у дітей при вродженій патології губи і піднебіння.

Вуздечки п 'ятого типу відрізняються тим, що тяж малопомітний, його волокна переплітаються з м'язами язика і обмежують його рухливість.

При вкороченій вуздечці язика виникають різ­ні варіанти пристосування дитини до даної анома­лії, що характеризуються певними видами рухів язика, його прокладанням між зубними рядами під час функції і в стані спокою. Ці варіанти пристосу­вання зумовлюють виникнення типових аномалій прикусу. При нормальній вуздечці в стані фізіоло­гічного спокою кінчик язика прилягає до піднебін­ної поверхні верхніх передніх зубів. При вкороче­ній вуздечці язик підіймається недостатньо, а тому не чинить потрібного тиску на верхній зубний ряд. не протистоїть тиску м'язів губ і щік. Під впливом губи верхні різці можуть нахилятися в піднебін­ному напрямі; при цьому розвивається мезіальний прикус за рахунок сплощення передньої ділянки верхнього зубного ряду.

Тиск малорухливого язика передається на пе­редню ділянку нижньої щелепи і сприяє її росту. При обмеженій рухливості кінчика язика гіпертро­фуються м'язи його кореня, що може порушувати проходження повітряного струменя через носо­глотковий простір. Відкритий прикус при вкороче­ній вуздечці язика може бути як у передній, так і вбічних ділянках зубних рядів. У передній ділянці він виникає як наслідок розташування кінчика язи­ка між зубами у зв'язку з неможливістю підняти його до піднебінної поверхні верхніх різців. У біч­них ділянках відкритий прикус розвивається вна­слідок постійного розпластування язика між біч­ними зубами, що перешкоджає їх змиканню.

Аномалії прикусу, що розвинулися в результаті порушення функції язика, відрізняються значною стійкістю. Навіть тривале користування ретенцій-ним апаратом після усунення аномалії прикусу не завжди забезпечує стійкі результати ортодонтич-ного лікування. Після зняття ретенційного апарата під впливом звичної неправильної функції язика може виникнути рецидив аномалії.

Через тиждень після операції потрібно реко­мендувати гімнастичні вправи для м'язів, що під­німають кінчик язика. Одна з таких вправ - при­смоктування кінчика язика до піднебіння, а потім швидке відкриття рота і клацання язиком. Пацієн­ту пропонують перерахувати кінчиком язика зуби на верхній щелепі, дістати язиком верхню і нижню губу, кінчик носа. В результаті тренування і занять з логопедом діти навчаються піднімати язик.

Рання пластика вуздечки язика попереджає по­рушення функцій смоктання, жування, ковтання, вимови звуків, а також виникнення зубощелепних аномалій. Ортодонтичне лікування таких дітей по­єднують з лікувальною гімнастикою. Нормалізація функції м'язів язика сприяє стійкості результатів ортодонтичного лікування. Пластика вуздечки язика в старшому віці і у дорослих покращує його функцію, сприяє нормалізації положення язика.

Переміщення вуздечки губи

Низьке прикріплення вуздечки верхньої губи прийнято вважати однією з причин діастем на верхній щелепі. Проте практика показує, що, не дивлячись на поширеність цієї анатомічної особ­ливості, вона не завжди поєднується з діастемою. У зв'язку з цим значення низького прикріплення вуздечки верхньої губи як основного етіологічно­го чинника діастеми не цілком підтверджується і, отже, показання до її хірургічного переміщення в періоді тимчасового прикусу повинні бути обмежені. Для уточнення цих показань рекомендується рентгенологічне дослідження альвеолярного від­ростка в області коренів центральних різців.

Якщо на рентгенограмі в передній частині се­рединного піднебінного шва між коренями верхніх центральних різців виявляють вузьку смугу, що свідчить про відсутність кісткової тканини, то це є ознакою вплетення волокон вуздечки верхньої губи в серединний піднебінний шов, що зумовлює діа-стему. В таких випадках слід переміщати вуздечку верхньої губи (рис. 6.72). При проведенні цього нескладного оперативного втручання недостатньо поперечного розтину вуздечки; необхідно висікти її волокна, що вплітаються в серединний піднебін­ний шов, інакше результати операції будуть неза­довільними. Показаннями до переміщення місця прикріплення вуздечки нижньої губи є хронічний локалізований гінгівіт і пародонтоз. Прикріплення вуздечки губи близько до вершини міжзубного со­сочка, особливо на нижній щелепі, при неглибокій перехідній складці слизової оболонки може спри­яти розвитку захворювань пародонту. У зв'язку з натягненням м'яких тканин під час функції губ відбувається відтягування ясенного краю від ши­йок різців. Формується зубоясенна кишеня, руйну­ється кругова зв'язка зуба, з'являються відкладен­ня зубного каменя, руйнується вершина міжальве-олярної перегородки. Розвитку пародонтопатій у цій ділянці можуть сприяти також додаткові тяжі вуздечки губи, що мають зазвичай косий напрям. У таких випадках рекомендується операція ви­далення додаткових тяжів з метою поглиблення перехідної складки слизової оболонки. Зазвичай, порушення прогресують з віком, особливо при аномаліях розмірів щелеп (нижньощелепна мікрогнатія, зменшена величина нижньощелепних ку­тів), тісному розташуванні нижніх передніх зубів, поганій гігієні порожнини рота, хронічних захво­рюваннях, ендокринопатіях та ін.

Пластика присінка порожнини рота

Р. Ю. Пакалнс вважає низькою таку перехід­ну складку, при якій відстань від неї до середини ясенного краю центральних різців на нижній ще­лепі при горизонтальному розташуванні нижньої губи складає: найменше 5 мм, середнє - від 5 до 10 мм, найбільше - понад 10 мм.

Сильно вираженими тяжами слизової оболон­ки вважають такі, які прикріплюються до міжзуб­них ясенних сосочків і при натягненні губ або щік зміщують їх.

Якщо присінок порожнини рота мілкий і гу-боясенні зв'язки (тяжі) сильно розвинуті, то про­водять декілька поздовжніх розрізів по вершинах тяжів. Розшаровують волокна тяжа в місці його з'єднання з окістям щелепи. Перевіряють, чи по­кращала рухливість нижньої губи, чи поглибився присінок порожнини рота. Потім фіксують знім­ний формуючий ортодонтичний апарат. У сформо­ваному присінку порожнини рота залишають там­пони з йодоформом, накладають тиснучу пов'язку. На 3-4-й день накладають ортодонтичний апарат, на 4-5-й день доповнюють лікування електрофо­резом для попередження рубцювання. Подальше спостереження здійснюють пародонтолог і орто-донт; останній корегує формуючий апарат.

Мілкий присінок порожнини рота є місцевим травмуючим чинником для ясенного краю, що сприяє виникненню захворювань пародонту на ло­калізованій ділянці або значно прискорює їх роз­виток.

Глибину присінка вимірюють в ділянці вуз­дечки губи і фронтальної групи зубів, причому в розрахунок беруть величину найменшої відстані від ясенного краю до початку перехідної складки -межі рухомої частини слизової оболонки.



Задачі вестибулопластики - це усунення трав­матичного чинника для тканин пародонту, але не шляхом подовження слизової оболонки в області мілкого присінка, а шляхом відсовування перехід­ної складки, збільшення площі, прикріпленої до окістя ясен у групи зубів або на локалізованій ді­лянці.


Каталог: downloads -> childstomat
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 14
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 11


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка