Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13



Сторінка8/10
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.34 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Апаратурний метод лікування

Сутність дії ортодонтичних апаратів полягає в безперервному, уривчастому або поперемінно-діючому тиску на зуби, альвеолярні відростки і щелепи за допомогою спеціальних механічних пристосувань, що активуються розсувними гвин­тами, пружинним дротом, гумовими кільцями, лігатурами або зусиллями жувальної та мімічної мускулатури (при роз'єднаному прикусі) чи змі­ною стереотипних рухів нижньої щелепи за допо­могою направляючих оклюзійних та накушувальних площадок, похилих площин та елементів, що забезпечують нормалізацію мімічної мускулатури: губні пелоти, щічні щити, вестибулярні мантелі -заслонки для язика та ін.

Безперервно діюча сила тисне на зуб без фази спокою протягом тривалого періоду і тому не при­пускає необхідної реорганізації тканини. Внаслі­док цього легко відбувається гіалінізація. Якщо застосовують сили такого роду, то вони повинні бути винятково слабкими. Райтан вважає, що у більшості випадків неможливо уникнути процесів гіалінізації, так що в подальшому рух зуба відбува­ється після непрямої резорбції.

Безперервно діючі сили виникають при за­стосуванні "відкриваючих" або "закриваючих" спіральних пружин. Спочатку великі сили швид­ко зменшуються завдяки короткому шляху, так що для тканин можливе настання фази спокою. Ана­логічно - при застосуванні гумово-еластичних ма­теріалів, коли слина незабаром після накладення апаратури послабляє дію спочатку великої сили.

Поперемінно діюча сила зустрічається при знімних пластинках і функціональних ортодон­тичних пристроях. Для них характерне регулярне настання фаз спокою, тому що апаратура протягом дня якийсь час не носиться. Незважаючи на ці пау­зи, у цей час продовжується резорбція кістки, тому що активність остеокластів не припиняється після закінчення фази тиску.

Тут також необхідно звертати увагу на ступінь компресії або розтягу спіралеподібної пружини.

Існують також ортодонтичні апарати, ліку­вальна дія ^іких заснована на спрямованій зміні динамічної рівноваги між мімічною мускулату­рою, що безперервно діє на зубні ряди в язиково­му напрямку, і язиком, що протидіє цьому тиску у вестибулярному напрямку.

6.

ФУНКЦІОНАЛЬНО-НАПРАВЛЯЮЧІ ОРТОДОНТИЧНІ АПАРАТИ (ПАСИВНІ)


Значним кроком вперед у розробці арсеналу лікувальних ортодонтичних засобів було створен­ня функціонально-направляючих ортодонтичних апаратів.

Апарати функціональної дії являють собою по-різному сконструйовані похилі площини (з кутом нахилу 30-45°), накушувальні площадки, оклюзійні накладки, що переміщують зуби або всю нижню щелепу в сагітальному, трансверзальному і вертикальному напрямках. У них не закладено ніяких активно діючих елементів. Джерелом сили є скорочувальна спроможність жувальних м'язів у період стикання певних зубів із похилою площи­ною, накушувальною площадкою або оклюзійни-ми накладками в інших ділянках; зубні ряди при цьому роз'єднані. Апарати діють переривчасто.

Основоположником функціонального методу в ортодонтії є А. Я. Катц. У 1933 р. він запропо­нував функціонально-направляючу апаратуру для лікування аномалій зубощелепного апарату. Катц вважав, що сила функціонально-діючих апаратів ре­гулюється рецепторами пародонту, тобто може діятитільки до визначених меж, а якщо стає надмірною, то виникає біль і скорочення м'язів рефлекторно по­слаблюється або припиняється. Таке регулювання ортодонтичної сили (залежно від індивідуальних особливостей і реактивності пародонту кожного хво­рого) повинно запобігати виникненню патологічних змін у тканинах пародонту. Проте, як свідчать екс­периментальні дані Г. Т. Сухарєва і Д. А. Калвеліса, при застосуванні функціонально-направляючих апа­ратів виявляються важкі тканинні перетворення, що виходять за межі нормальних тканинних реакцій. На думку І. С. Рубінова, терапевтичний ефект направ­ляючої апаратури пов'язаний з функцією жувальної мускулатури і рефлексами роз'єднання прикусу.
НЕЗНІМі АПАРА ТИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-НАПРАВЛЯЮЧОЇ ДІЇ

До незнімної функціонально-направляючої апаратури відноситься коронка Катца (рис. 6.21). Вона складається з металевої коронки (що фіксу­ється на різцях верхньої щелепи) з припаяною до піднебінної її поверхні похилої площини з дротя­них петель, що торкаються вестибулярної поверхні зубів нижньої щелепи. При змиканні зубних рядів різці верхньої щелепи нахиляються вестибулярно, а нижні - орально, альвеолярний відросток част­ково перебудовується у вертикальному напрямку в області верхніх і нижніх передніх зубів. Коронка Катца в результаті роз'єднання прикусу має зна­чною мірою безперервну дію, тому що мускула­тура при носінні цих апаратів знаходиться в по­стійній напрузі. Швидкість переміщення зубів, що спостерігається при цьому, і тривала їх рухливість свідчать про те, що процеси резорбції кісткової тканини випереджають процеси аппозиції.



Капа Шварца - це лита або штампована з ме­талу, або виготовлена з пластмаси капа з похилою площиною (рис. 6.22), що покриває передню групу зубів нижньої щелепи. Фіксується за допомогою цементу. її застосовують при зворотньому різце­вому перекритті, у змінному і постійному прикусі, при наявності місця в зубному ряду для неправиль­но розташованих зубів, при глибокому фронталь­ному перекритті (у противному випадку можливе виникнення відкритого прикусу). Дія капи нагадує

дію направляючої коронки Катца з дротяною пет­лею. Деякі автори рекомендують, щоб похила пло­щина торкалася не тільки піднебінних поверхонь передніх зубів, але й доходила до альвеолярного відростка верхньої щелепи або прилягала до нього. Це, на їхню думку, сприяє переміщенню передніх верхніх зубів і альвеол відростка у вестибулярну сторону. У такій модифікації капу доцільно засто­совувати в молочному періоді прикусу. Однак ство­рені раніше незнімні функціонально-діючі апарати мали в своїй конструкції елемент - литі або гнуті з металевих пластин похилі площини.

Оскільки ці апарати були незнімними, їх за­стосування часто приводило до ускладнень: травм, запальних захворювань слизової оболонки, зубів і скронево-нижньощелепних суглобів. Тому в кліні­ці вони стали використовуватися все рідше і рідше, а частіше — тільки в експериментах на тваринах.
АПАРАТИ ФУНКЩОНАЛЬНО-НАПРАВЛЯЮЧОЇ ДІЇ

З метою усунення жорсткої дії незнімних апаратів на зуби їх стали робити знімними: капа Шварца, Биніна, апарат Шварца з накушувальною площадкою та похилою площиною, апарат Катца з накушувальною площадкою та ін. Використову­вання скорочення жувальних м'язів як основного джерела енергії для переміщення зубів дозволило надавати однощелепними незнімними і знімними апаратами міжщелепну дію завдяки наявності в їх конструкції пасивно діючого функціонально-на­правляючого елемента (похилої площини, накушувальної площадки, оклюзійних накладок і т.д.).



Капа Биніна Б. Н. (рис. 6.23) з похилою пло­щиною виготовляється з пластмаси, покриває весь нижній зубний ряд і похилою площиною підхо­дить під верхні зуби. Показання до застосування такого апарата і принцип його дії ті ж, що і в капи Шварца, однак його можна використовувати при середньому фронтальному перекритті (у даному випадку нижні передні зуби майже не нахиляють­ся орально). В процесі лікування, коли бічні зуби починають торкатися капи, жувальні її поверхні зішліфовують, що забезпечує повторне роз'єднання прикусу і продовження дії апарата.




Каталог: downloads -> childstomat
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 14
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 11


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка