Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 207.97 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір207.97 Kb.
ТипМетодичні вказівки
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц. Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Профілактика стоматологічних захворювань

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

3 Запис зубної формули:клінічної, анатомічної. Методи стоматологічного огляду. Алгоритм обстеження. Практичне ознайомлення студентів з методикою огляду один на одному.

Курс

3

Факультет
Підготував

стоматологічний
Ас.Єрошенко А.В.

Вінниця 2011

АКТУАЛЬНІСТЬ:

Стоматологічне клінічне обстеження пацієнта є важливим етапом для постановки діагнозу захворювання, а також виявлення факторів його ризику. Це є особливо важливим при обстеженні дитини, тому що своєчасне виявлення та усунення їх впливу запобігає розвиткові стоматологічних захворювань у дорослих.


2. Конкретні цілі: Оволодіти методикою стоматологічного обстеження пацієнта.

1.Знати структурно-логічну схему обстеження хворих.

2.Знати як збирати анамнез та опитувати скарги у дітей.

3.Знати як проводити загальний огляд стоматологічного хворого.

4.Знати як проводиться пальпація реґіонарних вузлів та скронево-нижньощелепного суглоба.

5.Знати як вимірюється присінок ротової порожнини та варіанти будови вуздечки верхньої губи.

6.Знати варіанти запису зубної формули.

7.Знати які бувають додаткові методи обстеження.


3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Нормальна анатомія

Вміти диференціювати тимчасові та постійні зуби. Знати анатомічні особливості тимчасових зубів в залежності від стадії розвитку зуба.

Гістологія

Знати будову зуба , слизової оболонки тканин пародонта у пацієнтів різного віку.

Терапевтична стоматологія фантомний курс.

Знати значення основних стоматологічних інструментів та вміти користуватися ними.


4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

1.Знати структурно-логічну схему обстеження хворих.

2.Знати як збирати анамнез та опитувати скарги у дітей.

3.Знати як проводити загальний огляд стоматологічного хворого.

4.Знати як проводиться пальпація реґіонарних вузлів та скронево-нижньощелепного суглоба.

5.Знати як вимірюється присінок ротової порожнини та варіанти будови вуздечки верхньої губи.

6.Знати варіанти запису зубної формули.

7.Знати які бувають додаткові методи обстеження.



4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення



Субєктивні методи обстеження


Анамнез та скарги є суб’єктивними методами обстеження , це та інформація ,яку подає нам пацієнт або його родичі.


Обєктивні методи обстеження


Це та інформація про стан пацієнта , яку лікар отримує безпосередньо у процесі обстеження. Вони є основними та додатковими.

Основні методи обстеження

Зондування ,пальпація, перкусія, визначення рухомості зубів.

Додаткові методи обстеження.


Рентгенологічні, фізичні та лабораторні.

Зубна формула

Графічне зображення зубів та їх стану


4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Визначити алгоритм обстеження стоматологічного хворого.

2. Суб’єктивні методи обстеження.

3.Основні об’єктивні методи обстеження :огляд, зондування, пальпація, перкусія, визначення рухомості зубів.

4.Зубна формула та варіанти її запису.

5.Методи рентгенологічного обстеження.

6.Фізичні методи обстеження.

7.Лабораторні методи обстеження.


4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Провести субєктивне обстеження один одного.

2.Провести обєктивне обстеження використовуючи основні методи один одного.

3.Навчитись визначати глибину присінку та довжину вуздечки один на одному.

4. Вміти записати зубну формулу в молочному та постійному прикусі.

5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.



Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15хв

практичні завдання,ситуаційні задачі, усне опи­тування за стан­дартизованими переліками питань.

під­ручники, посібни­ки, методичні рекомендації.

1.11.1

О Організаційні питання.




1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль

початкового рівня підготовки.



2.

Основний етап

.


55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання

тестові завдання

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.



Зміст теми.

Збір анамнезу та об'єктивне обстеження пацієнта є головним етапом в постановці діагнозу захворювання та виявлення факторів його ризику.

Клінічне обстеження починається зі збору анамнезу, під час якого з'ясовуємо скарги пацієнта. Слід пам'ятати, що дитина часто не може вказати, що саме її турбує, тому лікар має покладатись на свій досвід та спостереження батьків.

При скаргах на больові відчуття, по можливості з'ясовуємо їх локалізацію, тривалість, характер, інтенсивність та зміни в залежності від часу доби та інших факторів (рухи, емоції, метеорологічні умови та ін.). Скарги можуть бути на запах з рота, порушення смаку, появу новоутворень (міхур, виразка, ерозія), тощо. Уточнюємо коли з'явились перші ознаки захворювання та можливі причини його виникнення (інфекція, травма, переохолодження та ін.). Слід дізнатися чи проводилось раніше лікування, якщо так - яке, його тривалість та ефективність.

Зміни в порожнині рота можуть виникати в результаті перенесених або супутніх захворювань, тому потрібно уточнити, як почуває себе дитина та які захворювання вона перенесла. Необхідно встановити наявність «алергічного» анамнезу. В процесі збору анамнезу дуже важливо з'ясувати чи не хворіла мати під час вагітності або годування дитини, які ліки вона приймала, чи був у неї токсикоз у першій або другій половині вагітності, чи не було ускладнень під час пологів. Необхідно з'ясувати характер вигодовування дитини (природне або штучне).

Під час бесіди лікар має спостерігати за поведінкою та мімікою пацієнта, вимовою, характером дихання, визначити чи відповідає вік дитини ступеню її психічного розвитку.

Після цього проводимо зовнішній огляд: звертаємо увагу на загальний вигляд пацієнта, оцінюємо пропорційність та симетричність обличчя, колір шкіри, наявність припухлості, асиметрії, ступінь розкривання рота.

Наступним етапом е огляд порожнини рота. Його починають з огляду червоної облямівки губ та куточків рота. Звертають увагу на їх колір, рельєф, розміри, наявність та характер елементів ураження:утворення лусочок, корок та ін. Огляд слизової оболонки губ проводять при зімкнутих щелепах, для чого злегка піднімають верхню губу та опускають нижню. Під час обстеження звертають увагу на розміри, характер секреції та стан вивідних протоків мілких слинних залоз.

Потім послідовно оглядають тканини присінку порожнини рота при зімкнутих щелепах та розслаблених губах, відтягнувши щоку стоматологічним дзеркалом. При цьому відзначають його глибину, колір слизової оболонки, вираженість та напруженість вуздечок губ, місце прикріплення їх до альвеолярного паростку. Присінок порожнини рота в області нижніх фронтальних зубів по глибині умовно поділяють на 3 види: мілкий - до 5мм, середній - від 5 до 10мм, глибокий - більше 10мм (Г.Ю.Пакалнс, 1970). Клінічне глибина присінку порожнини рота визначається відстанню від ясенного краю зубів до лінії переходу слизової оболонки на губу при її горизонтальному відведенні.

В нормі вуздечка губи - це е тонка трикутна складка слизової оболонки, яка має широку основу на губі і закінчується по середній лінії альвеолярного паростку на відстані 0,5см від ясенного краю. Аномалії вуздечок характеризуються зміною місця прикріплення, форми, або розмірів. Г.Ю.Пакалнс(1969) виділяє сильні вуздечки з місцем прикріплення на самій верхівці міжзубного сосочка, середні, що прикріплюються на відстані 1-5мм від верхівки міжзубного сосочка, та слабкі, що прикріплюються в області перехідної складки.

При огляді присінку порожнини рота звертають увагу на наявність відбитків зубів на слизовій оболонці, оцінюють стан прикусу, зубних рядів. Встановлюємо чи е деформації зубних дуг, скученість зубів, діастеми, треми, тощо.

Огляд зубів слід проводити за допомогою дзеркала та зонда зліва направо, починаючи з бокових зубів верхньої щелепи, а потім справа наліво оглядаємо зуби нижньої щелепи. Звертають увагу на кількість зубів, їх форму, розмір, колір, блиск емалі, положення в зубній лузі.

Запис зубної формули проводиться за міжнародною класифікацією ВОЗ та за …

Зубна формула по ВОЗ для постійного прикусу:



18 17 16 15 14 13 12 11|21 22 23 24 25 26 27 28

48 47 46 45 44 43 42 41|31 32 33 34 35 36 37 38

Зубна формула по ВОЗ для тимчасового прикусу

55 54 53 52 51|61 62 63 64 65

85 84 83 82 81|71 72 73 74 75

Зубна формула клінічна для постійного прикусу:

8 7 6 5 4 3 2 1|1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1|1 2 3 4 5 6 7 8


Зубна формула клінічна для тимчасового прикусу

V IV III II I | I II III IV V

V IV III II I | I II III IV V

Для визначення стану зуба приміняють наступні позначення:

С-карієс, Р-пульпіт, П-пломба, К-коронка,Pt-періодонтит, Н-штучний зуб.


Рухомість зубів визначається пінцетом. Зуб має фізіологічну рухомість, що в нормі майже не помітна. Розрізняють 3 ступені патологічної рухомості: І ступінь - зміщення у вестибулярно-оральному напрямку; II ступінь - зміщення у вестибулярно-оральному та боковому напрямках; III ступінь - зміщення і по осі зуба (у вертикальному напрямку).

Для визначення стану тканин періодонту та пародонту використовується перкусія. Розрізняють вертикальну та горизонтальну перкусії. Пінцетом, або ручкою зонда постукують по ріжучому краю або жувальній поверхні зуба. Починати перкусію слід зі здорового зуба легким та рівномірним постукуванням. Постукування не повинно викликати різких больових чи неприємних відчуттів. В нормі перкусія безболісна.

Зондування за допомогою кутового чи прямого зонда використовують для визначення стану твердих тканин зуба і пульпи. Для вивчення м'яких тканин застосовують спеціальний гудзиковий (пародонтальний) зонд (зонд, що закінчується кулькою).

Після огляду зубів переходять до огляду слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Його починають з внутрішньої поверхні щоки. Звертають увагу на колір СОПР, зволоженість, .наявність елементів ураження. По лінії змикання зубів у задніх відділах порожнини рота можна побачити сальні залози (залози Фордайса). На рівні 2-х молярів в постійному прикусі, і дещо нижче в тимчасовому, є сосочки, на яких відкриваються протоки привушних слинних залоз. На слизовій оболонці внутрішньої поверхні щоки можуть бути відбитки зубів відповідно до лінії їх змикання.

Важлива роль при стоматологічному обстеженні, особливо в дитячому віці, належить визначенню прикусу. Прикус - це співвідношення зубних рядів верхньої та нижньої щелеп при найбільш повному змиканні зубів-антагоністів. Розрізняють тимчасовий, змінний та постійний прикуси.

Період сформованого тимчасового прикусу в нормі характеризується формою зубних дуг у вигляді напівкола, щільним розташуванням зубів, горбково-фісурними контактами, перекриттям нижньої щелепи верхньою в межах 1/3 коронки нижніх різців, розташуванням дистальної поверхні других молярів в одній вертикальній площині. Перед заміною зубів на постійні в зубному ряді з'являються фізіологічні треми, діастеми, стертість бугрів, у фронтальній області - прямий контакт між зубами, дистальні поверхні тимчасових 2-х нижніх молярів розташовані мезіальніше верхніх за рахунок зміщення нижньої щелепи вперед.

В нормі, за характером співвідношення фронтальних зубів постійний прикус може мати 4 форми: ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія та фізіологічна прогенія. Ортогнатичний прикус характеризується наступними ознаками: зубна дуга верхньої щелепи має еліпсоїдну форму, нижньої -. параболічну; щільний контакт між зубами; кожний зуб контактує з двома сусідніми зубами та змикається з двома антагоністами, за вийнятком нижніх центральних різців та верхніх третіх молярів; верхні різці перекривають нижні на 1/3 висоти їх коронки; середня лінія між центральними різцями верхньої та нижньої щелеп співпадають з сагітальною площиною; щічні бугри верхніх бокових зубів перекривають відповідні бугри нижніх зубів; при зімкнутих щелепах мезіально-щічні горбки верхніх перших молярів лежать в передніх борознах між щічними горбками нижніх. При прямому прикусі відзначають крайове змикання різців та одноіменних горбків верхніх та нижніх бокових зубів, фізіологічній прогнатії - переднє положення верхньої щелепи, фізіологічній прогенії - переднє положення зубного ряду нижньої щелепи.

Аномалії прикусу клінічно можуть проявлятись у вигляді глибокого, відкритого, дистального та мезіального прикусів.

Глибокий прикус - це таке змикання зубних рядів, при якому передні зуби значною мірою перекривають коронки зубів-антагоністів. В бічних ділянках зубних рядів часто відзначаються недорозвинення альвеолярних паростків та низькі коронки зубів.

Відкритий прикус характеризується наявністю щілини між зубами при їх змиканні. Ця щілина спостерігається частіше за все в області передніх зубів, але може бути і в бічних ділянках зубних рядів. При цьому можуть не контактувати тільки різці, різці та ікла, або премоляри, іноді змикаються тільки моляри.

Дистальний прикус характеризується порушенням змикання зубів, що клінічне проявляється у вигляді щілини між передніми зубами верхньої і нижньої шелеп у горизонтальній площині.

Мезіальний прикус характеризується порушенням змикання зубних рядів за рахунок зворотнього перекриття верхніх передніх зубів нижніми.

Велику увагу приділяють огляду слизової оболонки ясен. В нормі вона блідо-рожевого кольору, щільно охоплює шийку зуба, при висушуванні струменем повітря має нерівний рельєф, що нагадує апельсинову шкірочку. Розрізняють вільні та прикріплені ясна, межею між якими є ясенна борозна, яка іде паралельно краю ясен на відстані 0,5-1,5мм. Ясенна борозна добре виражена у дітей і майже не визначається у дорослих. Ширина вільних ясен складає приблизно О,5-1,5мм і е відносно постійною величиною на відміну від прикріплених ясен, що варіює в межах 1-9мм і залежить від форми альвеолярного паростку, виду прикусу, положення окремих зубів. Прикріплені ясна переходять у вільну слизову оболонку перехідної складки.

У місці прикріплення епітелію ясен до емалі зубів утворюється зубоясенна борозна. У дітей, особливо під час прорізування зубів, вона дещо глибша, але цілісність зубоясенного прикріплення не порушена. Міжзубні сосочки мають гостроконечну форму. У дітей, у зв'язку з ростом альвеолярного паростку та появою фізіологічних трем та діастем міжзубні сосочки можуть бути зглажені та мати трапецієподібну форму.

При-обстеженні язика звертаємо увагу на його розмір, рельєф, колір, вираженість сосочків, ступінь їх ороговіння. Можливе утворення нальоту в результаті порушення відторгнення поверхневих пластів епітелію, або, навпаки, - посилення десквамації. На боковій поверхні язика можна побачити відбитки зубів.

При огляді СОПР дна порожнини рота відзначаємо її колір, рельєф, ступінь податливості. Перевіряємо місце прикріплення вуздечки язика. Нормальним слід вважати прикріплення вуздечки до нижньої поверхні язика, на відстані 1,0-1,5см від його кінчика та до тканин дна порожнини рота, дистальніше під'язичних сосочків. Під язиком, з обох боків від вуздечки, виходять протоки під'язичної та підщелепної слинних залоз.

Під час огляду твердого піднебіння звертаємо увагу на вираженість склепіння, та рельєфність поперечних складок. Слизова оболонка твердого піднебіння щільна, має блідо-рожевий колір. Жовтувате забарвлення може свідчити про патологію печінки та жовчного міхура. Інколи можна побачити вивідні протоки малих слинних залоз та краплинки секрету. Оглядаємо також стан задньої стінки глотки та мигдаликів.

За допомогою пальпації порожнини рота та прилеглих ділянок визначають консистенцію, рухомість тканин та органів, їх больову реакцію, розміри та межі патологічного процесу, наявність флюктуації. Методика пальпації залежить від локалізації та розміру патологічного процесу. Пальпацію починають з неураженої ділянки слизової оболонки, поступово наближаючись до патологічного процесу.

Існують також допоміжні методи обстеження. Умовно їх можна розділити на три групи:

1. рентгенологічні методи дослідження;

2. фізичні методи діагностики;

3. лабораторні методи дослідження. До першої групи відносяться такі методи як: внутрішньоротова рентгенографія, ортопантомографія, панорамна рентгенографія, телерентгенографія (ТРГ), томографія.

До другої групи - електроодонтометрія, реографія, трансіллюмінаційний метод, люмінісцентна діагностика, капілляроскопія, тощо.

Третя група включає цитологічний, гістологічний, мікробіологічний методи дослідження, біохімічні показники крові, сечі та слини, методи діагностики алергічних станів.






Матеріали для самоконтролю

ЗАДАЧІ:

1. За допомогою яких інструментів проводиться стоматологічний огляд?



2. В якій послідовності проводиться огляд? Запишіть правильну послідовність. а) зубів, прикусу;

б) твердого та м'якого піднебіння;

в) зовнішній огляд;

г) СОПР, ясен, язика;

д) глотки та мигдаликів;

е) дна порожнини рота;

ж) присінку порожнини рота.

3. Які фактори ризику розвитку стоматологічних захворювань можна виявити в процесі стоматологічного огляду?

1) порушення прикріплення вуздечок;

2) зменшення глибини присінку порожнини рота;

3) скупченість зубів;

4) треми, діастеми.

а) вірно 1, 2, 3;

б) вірно 1, 3, 4;

в) вірно 2, 3, 4;

г) всі відповіді вірні.

4. При обстеженні пацієнта обов’язково пальпувати бімануально наступні ділянки:

а) присінок порожнини рота;

б) слизову оболонку порожнини рота;

в) контури губ;

г) вуздечку язика;

д) дно порожнини рота.



Література.

Основна:

1.Лекції , що читаються на кафедрі стоматології дитячого віку.



2. Л. О. Хоменко, О. І. Остапко, О. Ф. Конанович, та ін. Терапевтична стоматологія дитячого віку.- Видавництво "Книга плюс", 1999

3. Хоменко Л.0. та співавт. Стомагологічна профілактика у дітей. Київ, 2007.


4.Магид И.А., Мухін А.П. Фантомний курс терапевтической стоматологии.: Атлас. М.: Медицина, 1996.
Додаткова:

1. Виноградова Т.Ф.и соавт. Стоматология детского возраста. — М., 1997.


2.Справочник по стоматологии / Мод ред. А.И.Рибакова —М.: Медицина, 1993.
Каталог: downloads -> childstomat
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 14
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 11

Скачати 207.97 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка