Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 187.55 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір187.55 Kb.
ТипМетодичні вказівки


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц. Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ





Навчальна дисципліна

Хірургічна стоматологія дитячого віку

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

2 Знеболення хірургічних втручань в щелепно-лицевій ділянці у дітей в умовах амбулаторії та стаціонару.

Курс

4

Факультет

Стоматологічний

Підготував

Єрошенко Олег Анатолійович

Вінниця 2012


  1. Актуальність теми: Знеболення в стоматологічній практиці це дуже важливий етап у лікуванні. Без нього не проводиться практично жодної стоматологічної маніпуляції. Але це і один із най небезпечніших етапів лікування , тому що потребує знань не тільки з топографії певної ділянки та методики проведення, а необхідно мати знання ї з фармакології , фізіології терапії, педіатрії тощо. Проведення знеболення має дуже багато особливостей анатомічних , фізіологічних , вікових. Також має багато потипоказів .Тому вивченню знеболення в стоматології треба приділяти особливу увагу.

  2. Навчальні цілі:

1.Студент повинен ознайомитись з проблемою проведення знеболення у дітей, серед різних вікових груп.

2.Студент повинен знати особливості анатомічної будови щелепно-лицевої ділянки у дітей різних вікових груп та особливості фізіологічних процесів у дітей. Студент повинен знати класифікацію знеболення , препарати , що використовуються та методики проведення місцевого знеболення у дітей.Покази та проти покази до певних видів знеболення.

3.Студент повинен оволодіти методиками місцевого знеболення у дітей.

4.Студент повинен проводити диференційну діагностику різних невідкладних станів та надавати першу медичну допомогу.



3.Виховні цілі:

1. Розвинути професійні якості та почуття відповідальності при проведенні знеболення у дітей.


2. Вміти здійснювати деонтологічний та психологічний підхід у роботі з дітьми.
4.Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні (забеспечуючі)

1.Анатомія

2.Гістологія

3.Фармакологія

4.Терапія та педіатрія
Наступні(забезпечувані)

1.Терапевтична стоматологія та ортопедична стоматологія.

Внутрішньо-предметна інтеграція

1.Дитяча терапевтична стоматологія





Будова щелепно-лицевої ділянки, кровопостачання та інервація.

Гістологічна будова слизової порожнини рота . Механізм розвитку та фази запалення.
Знати основні групи препаратів , що використовуються для загального та місцевого знеболення та механізм їх дії

Знати особливості дитячого організму. Знати основні захворювання що мають значення при проведенні знеболення


Знати покази та проти покази до знеболення

Знати особливості знеболення у дітей. Покази та проти покази .

Вміти поводити місцеве знеболення

Вміти проводити місцеве знеболення у дітей



4.1Теоретичні питання

1. Класифікація знеболення.

2.Анеститики для місцевого та загального знеболення , що використовуються у дітей.

3.Топографічна анатомія щелепно-лицевої дідянки.

4.Місцевеі види знеболення, зона знеболення.

5.Особливості проведення місцевого знеболення у дітей.

6.Ускладнення при проведенні знеболення та невідкладні стани.


4.2 Практичні навики

Провести на фантомах різні види місцевого знеболення.



5.План та організаційна структура заняття



Основні етапи заняття їх функції та зміст

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час (хв..)




Підготовчий етап








20

1

Організаційні заходи











2

Постановка навчальних цілей та мотивація




Див. « Навчальні цілі»

Див. « Актуальність теми»






3

Контроль вихідного рівня знань , навиків та вмінь:

1.Особливості анатомічної будови щелепно- лицевої ділянки у дітей.


2.Класифікація знеболення



Методи контролю теоретичних знань:

-Індивід. теоретичне опитування,


-Рішення типових задач

-Тестовий контроль


-Письмовий теоретичний контроль

Теоретичні питання


Задачі
Тести
Письмові

теорет.


завдання

Таблиці


Малюнки

Структурно-.

логічні

схеми


Інструментарій , обладнання , пацієнти.








Основний етап







60

4

Формування вмінь та навичок.

1.Оволодіти методиками місцевого знеболення у дітей




Практичний тренін


Професійні

алгоритми для

формування професійних

вмінь та практичних

навиків;Пацієнти.Інструментарій.








Підсумковий етап








10

5

Контроль та

корекція рівня практичних

навиків та професійних

вмінь




Методи контролю

практичних навиків:

індивідуальний контроль

практичних навиків та їх

результатів





Пацієнти, інструментарій






6

Підведення

підсумків

заняття:

теоретичного,

практичного,

організаційного



Підсумкове

оцінювання

студентів

за критеріями

знань,

навиків, вмінь




Нетипові

ситуаційні задачі

завдання тощо.
Тести

Нетипові ситуаційні задачі







7

Домашнє

завдання







Рекомендована

література

(основна, додаткова, електрон.джерела)








6.Зміст теми :
Перед тим , як розпочати вивчення знеболення у дітей ,необхідно відмітити особливості анатомії та фізіології дитячого організму, насамперед будови нервової системи, які зумовлюють своєрідності знеболювання при хірургічних втручаннях у порожнині рота:

  • Розвиток нервової системи при народженні дитини не закінчений, як анатомічно, так і фізіологічно;

  • Звивини кори головного мозку лише позначені, клітини не диференційовані;

  • Чутливі волокна не мають мієлінової оболонки;

  • Всі рефлекси підвищені, що зумовлює часте виникнення судом у дітей;

  • Вегетативна нервова система більш розвинута, при цьому краще контролюється серцево-судинна система, гірше – система органів дихання;

  • У ранньому дитячому віці переважає симпатична іннервація, що пояснює схильність до тахікардії та спазму судин;

  • В організмі, який росте, всі фізіологічні процеси більш динамічні;

  • Більша проникливість бар’єрів забезпечує більш швидке всмоктування лікарських речовин та їхнє проникнення у центральну нервову систему.

Центральна нервова система у дітей характеризується несбалансованістю процесів збудження та гальмування. Міокард у дитини більш чутливий до токсичних дій, у зв’язку з чим швидко настає падіння нагнітальної функції серця. Переважанням симпатичної іннервації обумовлені більш швидке витрачання енергії при тахікардії, більш швидке звужування судин та порушення мікроциркуляції при токсикозах у дітей. Крім того, у дітей більша, ніж у дорослих здатність судин розширятися. У дитячому віці артеріальний тиск більш низький та характеризується значною лабільністю (максимальне АД розраховується за формулою 100 + n, де n – вік дитини; мінімальне АД становить 1/2 - 2/3 від максимального). Дитячий організм дуже чутливий до змін обсягу циркулюючої крові та венозного тиску.

Все це зумовлює часте застосування та особливості проведення загального знеболювання у дитячій практиці.



Види загального знеболення:

1.Не інгаляційний наркоз

- Внутрішньовенний

- Внутрішньом’язевий

2.Інгаляційний наркоз

- Масочний



- Інтубаційний ( через рот, через ніс, через трахеостому).

Вимоги до наркозу в амбулаторних умовах :

  • Введення у наркоз повинно бути швидким, але плавним;

  • Наркоз не повинен справляти суттєвого впливу на функції організму;

  • Пробудження повинно бути швидким, але спокійним;

  • Дитина не повинна тривалий час знаходитися у поліклініці і повинна самостійно піти після втручання

Амбулаторний наркоз у дітей представляє більший ризик, ніж стоматологічне втручання.

Показання до загального знеболювання в амбулаторії:

  1. Травматичні та тривалі оперативні втручання у ЩЛД;

  2. Алергічні реакції на місцевоанестезуючі препарати;

  3. Психоемоційні особливості дитини;

  4. Наявність у дитини фонових соматичних захворювань у стадії суб- чи компенсації;

  5. При вадах розвитку, психічних захворюваннях та захворюваннях центральної нервової сстеми;

  6. Вік дитини (молодше 3 років);

  7. Бажання батьків;

Протипоказання до загального знеболення:

  1. Гострі інфекційні захворювання;

  2. Пневмонія;

  3. Декомпенсовані вади серця;

  4. Гострі захворювання печінки та нирок;

  5. Декомпенсований цукровий діабет;

  6. Тяжкі форми рахіту;

  7. Повний шлунок.

В амбулаторній стоматологічній практиці використовують як ін’єкційне, так і неін’єкційне загальне знеболення. Інгаляційний наркоз провадять киснево-фторотаново-закисною газовою сумішшю. Для ін’єкційного (внутрішньом’язового та внутрішньовенного) наркозу використовують препарати кетамінової групи (каліпсол, кеталар, кетанест, кетожект) та барбітурати.

Місцеве знеболення поділяється на аплікаційне, інфільтраційне та провідникове. Останнє буває центральним та периферичним.

Аплікаційна анестезія у дітей показана для:

  • Знеболення місця ін’єкції при провідниковій та інфільтраційній анестезії;

  • При видаленні тимчасових зубів III ступеню рухливості;

  • При діагностичній пункції пухлини, кісти, осередку запалення;

  • При накладанні наяснових шин.

Для аплікаційного знеболення останнім часом широко застосовують спреї, гелі та пасти на основі лідокаїну, ксилокаїну та ін. в концентрації 2-10-20%.
Показаннями до проведення інфільтраційного знеболення у дітей є:

  • Проведення короткотривалих оперативних втручань на альвеолярному відростку (видалення тимчасових зубів в періоді стабілізації коренів, понадкомплектних зубів, які прорізалися, екскохлеація невеликих доброякісних пухлин, кістотомія, ревізія альвеоли та ін.);

  • Операції на м’яких тканинах ЩЛД (видалення невеликих доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень, хірургічна обробка ран м’яких тканин обличчя);

  • Як додаток до провідникового знеболення.

Інфільтраційна анестезія на альвеолярному відростку може проводитися як з боку перехідної складки, так і з ясеневих сосочків. Для інфільтраційного знеболення використовують розчини меншої концентрації, ніж для провідникового – 0,25-0,5%. Депо анестетика може бути створене у м’яких тканинах, біля верхівки кореня зуба, над та під окістям, у губчастому шарі кістки.

Особливості проведення провідникового знеболення у дітей обумовлені особливостями анатомічної будови щелепних кісток. Топографія цільових пунктів провідникової анестезії змінюється відповідно віку дитини.



  • Через значно менші розміри щелеп у дітей у порівнянні з дорослими, місце вколу визначається на меншій відстані від пізнавальних орієнтирів; голка просувається менш глибоко;

  • Застосовуються більш низькі концентрації анестетиків;

  • Не застосовуються анестетики, які утримують вазоконстриктори;

  • Введення анестезуючого розчину повинно бути повільним, щоб при появі ознак інтоксикації швидко припинити маніпуляцію.

При провідниковому знеболенні анестезуючий розчин вводять не в місце, яке підлягає втручанню, а у доступно розташовану частину нерва, який іннервує всю ділянку. Розрізняють ендоневральну анестезію, коли голка підходить впритул до нерва, та періневральну анестезію – між кінчиком голки та нервом залишається деяка відстань та розчин повинен дифундувати до нерва. У дітей провідникове знеболення виконується тільки періневральним шляхом.
Показання до провідникового знеболення нижньої щелепи:

  • Видалення постійних зубів;

  • Оперативні втручання на нижній щелепі легкої та середньої важкості (кістектомія та кістотомія, секвестректомія, екскохлеація невеликих пухлин);

  • Видалення сталих тимчасових зубів.

Протипоказання до провідникового знеболення нижньої щелепи:

  • Непереносимість місцевих анестетиків;

  • Травматичні ушкодження, які змінили топографію зони ін’єкції;

  • Злоякісна пухлина у зоні анестезії;

  • Психічні розлади у хворого;

  • Хронічні захворювання у стадії загострення або декомпенсації.

У дітей можливе використання як внутрішньоротових, так і позаротових методик анестезії.



Мандибулярна анестезія блокує n. alveolaris inferior, n. buccinatorius та n. lingualis. Проводиться біля foramen mandibulae, топографія якого змінюється з віком дитини. Так, у дітей до 5 років отвір знаходиться на 1-2 мм нижче жувальної поверхні нижніх молярів, у 6-річному віці – на рівні жувальної поверхні, а у 12 років потрібно робити вкол голки на 1 см вище рівня жувальної поверхні молярів. Анестезуючий розчин потрібно ввести вище місця розташування нижньощелепного отвору. Глибина просування голки у дітей 1-1,2 см.

При позаротовій мандибулярній анестезії підщелепним шляхом місце вколу голки знаходиться біля нижнього краю щелепи на 1-1,2 см вперед від її кута. Глибина просування голки до цільового пункту – 2,5-3 см.



Зона знеболення: всі зуби відповідної половини щелепи, кісткова тканина альвеолярного відростка та частина тіла щелепи, ясна з вестибулярного та орального боку, слизова оболонка під’язикової ділянки, передні 2/3 язика, шкіра підборіддя на боці анестезії. Ефект знеболення у ділянці різців менша через анастомози з протилежного боку.

Ускладнення:



  • При введенні голки медіальніше крило-щелепної складки можливо заніміння тканин глотки та пошкодження внутрішнього криловидного м’язу з подальшою контрактурою нижньої щелепи;

  • Ушкодження судин з утворенням гематоми та потраплянням анестетика у кров’яне русло;

  • Поява зон ішемії на шкірі нижньої губи та підборіддя;

  • Неврит нижньо-альвеолярного нерва при його ушкодженні;

  • Інфікування тканин;

  • Введення іншого розчину або анестетика більшої концентрації;

  • Парез лицевих м’язів – спостерігається дуже рідко

  • Перелом голки.


Ментальний отвір локалізується у дітей раннього віку у ділянці тимчасових іклів, в 4-6 років він розташований біля верхівок коренів I тимчасового моляра. Відповідно змінюється місце уколу. Ментальний та інфраорбітальний отвори розташовані на одній вертикальній лінії. При ментальній анестезії виключається чутливість n. mentalis.

Зона знеболення: м’які тканини підборіддя та нижньої губи, премоляри, ікла та різці, кісткова тканина альвеолярного відростка, ясна з вестибулярного боку у межах цих зубів. Ефективність знеболення у ділянці різців невелика через наявність анастомозів з протилежного боку. Для отримання повного знеболення у ділянці від другого премоляру до центрального різця необхідно додавати інфільтраційну анестезію з язикового боку між обома премолярами та у l. mediana.

Ускладнення:

  • Виникнення гематоми через пошкодження судин;

  • Поява ділянок ішемії;

  • Неврит підборідного нерва.


Туберальна анестезія блокує nn. alveolares superiores posteriores (гілочки n. infraorbitalis). Внутрішньоротовим шляхом у дітей, молодших 12 років, не виконується. При позаротовій туберальній анестезії голку вколюють біля кута, утвореного нижнім краєм вилицевої кістки та вилицево-альвеолярним гребенем, відразу до кістки. Голку спрямовують догори, всередину, назад; глибина просування голки у дітей 1-1,5 см.

Зона знеболення: моляри, окістя та слизова оболонка альвеолярного відростка, слизова оболонка та кісткова тканина задньо-зовнішньої стінки верхньощелепної порожнини. Задня межа зони знеболення постійна, передня – варіабельна.

Ускладнення:



  • Виникнення гематоми через поранення судин;

  • Введення анестетика у кров’яне русло;

  • Інфікування тканин.


Інфраорбітальна анестезія блокує nn. alveolares superiores anteriores (гілочки n. infraorbitalis). Виконується з урахуванням того, що foramen infraorbitale знаходиться у дітей на відстані 3-4 мм від нижньо-орбітального краю, а не 6-7 мм, як у дорослих. Через те, що у дитячому віці розчин легко дифундує у спонгіозу завдяки пористості кортикальної пластинки, вводити голку у канал не має потреби.

Зона знеболення: різці, ікла, премоляри, кісткова тканина альвеолярного відростка, ясна з вестибулярного боку; слизова оболонка та кісткова тканина передньої, задньо-зовнішньої (частково), нижньої та верхньої стінок верхньощелепної порожнини; шкіра підочної ділянки, нижньої вії, крила носа, шкіра та слизова оболонка верхньої губи.

Наявність анастомозів з протилежного боку та з задніми верхніми альвеолярними гілками вимагає додавання інфільтраційної анестезії. Зона знеболення досить варіабельна.

Ускладнення:


  • Виникнення гематоми;

  • Ішемія шкіри у підочній ділянці;

  • Попадання анестетика в орбіту викликає блокування нервів, які іннервують м’язи ока, що веде до виникнення диплопії (не потребує спеціального лікування);

  • Прокол нижньої стінки інфраорбітального каналу веде до потрапляння розчину у верхньощелепну порожнину;

  • Неврит інфраорбітального нерва;

  • Поранення очного яблука.

Анестезія біля foramen incizivum виконується за типом інфільтраційної. Вкол голки роблять біля основи різцевого сосочка, заглиблюючись у тканини на 1-1,5 мм. Виключає чутливість n. nasopalatinus.



Зона знеболення: слизова оболонка та періост альвеолярного відростка верхньої щелепи від ікла до ікла. Зона знеболення досить варіабельна.

Ускладнення:

  • Кровотеча через поранення судин;

  • Поява ділянок ішемії на шкірі обличчя внаслідок потрапляння анестетика при пораненні судин у крило-піднебінну ямку;

  • Поранення слизової оболонки носа веде до виникнення кровотечі з носа.


Палатинальна анестезія виконується також за типом інфільтраційної біля великого піднебінного отвору. Останній розташований на рівні середини коронки останнього моляра. Вкол голки роблять на 1 см медіальніше гребеня альвеолярного відростка та вперед від заднього краю твердого піднебіння. Голку просувають догори, назад, зовні до кістки; вводять 0,3-0,5 мл розчину. Виключається чутливість n. paltinus anterior.

Зона знеболення: слизова оболонка твердого піднебіння, альвеолярного відростка з піднебінного боку від останнього моляра до ікла. Зона знеболення досить варіабельна.

Ускладнення:

  • Парез м’якого піднебіння;

  • Поранення судин веде до виникнення гематоми;

  • Поява ділянок ішемії на шкірі обличчя;

  • Некроз м’яких тканин та кісток твердого піднебіння.

Для потенціювання місцевого знеболення у дітей застосовують премедикацію. З метою передопераційної седативної підготовки дитини використовують препарати рослинного походження та медикаментозні засоби. З ліків рослинного походження можна рекомендувати відвари та настої кореня валеріани, трави пустирника, кореневища пеону. Застосовуються препарати групи малих транквілізаторів (андаксин, триоксазин, мепробамат, седуксен, сибазон, еленіум, реланіум). Бажано додавати препарати групи ненаркотичних аналгетиків (анальгін) та засоби, які знижують салівацію та секрецію бронхіальних залоз (атропін).


Ускладнення місцевого знеболення


Вони можуть бути місцевими та загальними.

До місцевих ускладнень відносяться:



  • Гематома, як наслідок поранення судин;

  • Поломка голки;

  • Некроз на місці ін’єкції через помилкове введення цитотоксичних речовин;

  • Ушкодження нерва з розвитком парестезії або невралгії.


Загальними ускладненнями є непритомність, колапс, шок.

Непритомність – гостра гіпоксія головного мозку, що проявляється слабкістю, запамороченням, потемнінням в очах, шумом у вухах, нудотою, рідше – блювотою. Дитина блідне, вкривається холодним потом, зіниці розширюються. Пульс частий, слабкого наповнення, артеріальний тиск падає.

Невідкладна допомога: покласти дитину у горизонтальне положення, дати вдихати нашатирний спирт на тампоні, змочити скроні холодною водою. За необхідністю ввести кофеїн, ефедрин, кордіамін у віковій дозі.

Колапс – це більш виражене падіння артеріального тиску. Проявляється втратою свідомості, різкою блідістю. Пульс нитковидний, дихання поверхневе, пришвидшене.

Невідкладна допомога: введення кофеїну, кордіаміну у вікових дозах під контролем рівня артеріального тиску.

Анафілактичний шок – різке порушення всіх життєво важливих функцій організму, що загрожує загибеллю пацієнта. В основі патогенезу анафілактичного шоку лежить утворення імунних комплексів антиген-антитіло, які пошкоджують клітини та викликають масований вихід біогенних амінів. Це зумовлює порушення проникності судинної стінки,

спазм гладких м’язів бронхів, прогресуючу недостатність серцево-судинної системи та надниркових залоз. Відразу після введення препарату дитина стає неспокійною, з’являється свербіння шкіри та слизових оболонок, задишка, головний біль, біль у грудях.



Невідкладна допомога: потрібно покласти дитину, зігріти грілками, забезпечити доступ свіжого повітря. Показані інгаляції зволоженого кисню. Вводять 0,1% розчин адреналіну під шкіру під контролем рівня артеріального тиску. Для поповнення ОЦК внутрішньовенно крапельно або повільно струменево вводять ізотонічний розчин NaCl та 5% розчин глюкози. За відсутністю позитивної динаміки внутрішньовенно повільно вводять 0,1% розчин адреналіну 0,3-0,5 мл, 0,2% платифіліну 0,5-1мл, 5% глюкози 20 мл. Потім вводять преднізолон з розрахунку 2-4 мг на 1 кг маси тіла, 5% глюкози 10 мл, 10% розчин хлориду кальцію 3-5 мл, 2,4% розчин еуфіліну 3 мг на 1 кг маси, 0,5% розчин строфантину 0,1-0,4 мг на 5% розчині глюкози.


Література.

Основна:

1.Лекційний матеріал .



Додаткова

  1. Колесов А.А “ Стоматологія дитячого віку “ , 1978 ,ст. 44-63.

  2. Дунаевський В.А. “ Хірургічна стоматологія “ , 1979 ,ст. 111-118.

  3. Бернадский Ю.И. «Основы хирургической стоматологии», К., 1998

  4. Евдокимова А.И. «Руководство по стом. детского возраста», 1976



Каталог: downloads -> childstomat
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 13
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 14
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
childstomat -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 11


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка