Методичні вказівки до оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету



Скачати 120.55 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір120.55 Kb.
ТипМетодичні вказівки
Київський національний університет

імені Тараса Шевченка


Методичні вказівки до оформлення курсових та дипломних робіт для студентів біологічного факультету




Затверджено на засіданні

Вченої ради біологічного факультету (протокол № 11 від 25 квітня 2005 р.)


Упорядники:

доктор. біол. наук, проф. Остапченко Л.І.,

канд. біол. наук, доцент Скопенко О.В.,

канд. біол. наук, доцент Токарчук Л.В.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до навчальних планів студентами біологічного факультету виконуються та захищаються курсові роботи після третього і четвертого курсу (денна форма навчання) та п’ятого курсу (заочна форма навчання) та дипломні роботи спеціалістів та магістрів.

Курсові роботи є початковим етапом в навчальному і науково-дослідному процесі підготовки спеціалістів та магістрів, дипломні роботи спеціаліста та магістра є кінцевим результатом наукової та науково-дослідної роботи на рівні базової освіти та вищої освіти спеціаліста і магістра. Вони показують наскільки якісно студент володіє методикою і технікою експерименту, здатен самостійно аналізувати результати проведених досліджень та обговорювати їх із залученням даних інших дослідників з проблеми, що вивчається, робити власні висновки, вміє працювати з науковою літературою. Зміст роботи та якість її оформлення повинні відповідати сучасним вимогам, які ставляться до таких робіт. Якщо курсові роботи є початковим етапом в науково-дослідницькому процесі, то дипломна робота спеціаліста і кваліфікаційна робота магістра повинні характеризуватися науковою новизною і актуальністю теми, використанням комплексу традиційних і сучасних методів досліджень. Випускна робота має бути завершеною науковою працею, яка має практичне та теоретичне значення.
2. СТРУКТУРА РАБОТИ

Випускна робота спеціаліста і магістра є кінцевим результатом навчальної та науково дослідної роботи бакалавра на рівні базової освіти та вищої освіти спеціаліста і магістра. За змістом і якістю оформлення вона повинна відповідати сучасним вимогам, які ставляться до таких робіт. Структура роботи має бути такою:



  • титульний аркуш;

  • реферат;

  • перелік умовних скорочень, позначень;

  • зміст;

  • вступ;

  • огляд літератури;

  • експериментальна частина, що включає матеріали і методи дослідження, результати та їх обговорення;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки (за необхідністю).

Об’єм курсових робіт – 25–35 сторінок, дипломних робіт спеціаліста і магістра – 50-60 сторінок. Об’єм включає рукопис, ілюстрації та список літератури.

Робота оформлюється на стандартному папері, формату А4 (210х295 мм) за наступними вимогами:



  • має бути надрукована шрифтом текстового редактора Word розміру 14;

  • надрукований текст повинен мати рівномірну щільність, бути контрастним й чітким;

  • мати поля – зліва не менше 30 мм, справа не менше 10 мм, зверху та знизу не менше 20мм;

  • абзацний відступ – п’ять знаків.

Заголовки структурних частин роботи слід розташовувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки у кінці. Відстань між заголовком і текстом має бути не менше, ніж два рядки. Нові розділи треба починати з нової сторінки. Такі структурні частини, як зміст, перелік скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера.

Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу, наприклад: 2.4. (четвертий підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Підрозділи можуть ділитися на пункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного підрозділу, наприклад: 2.1.2. Пункт може не мати заголовка.

Номер сторінки ставиться арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті без крапки у кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації, але номер сторінки не проставляють. Випускна робота повинна бути переплетена.



ТИТУЛЬНИЙ аркуш є першою сторінкою, яка містить:

  • найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де навчається студент,

  • назву роботи,

  • прізвище, ім’я, по батькові студента,

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника.

На титульному листі містяться позначки про допуск до офіційного захисту за підписом завідуючого кафедрою на основі протоколу засідання кафедри та оцінка роботи за даними протоколу засідання ДЕК. У разі виконання роботи за межами кафедри, вказується установа, де вона виконувалася і науковий керівник за місцем виконання (див. додаток А).
РЕФЕРАТ - є коротким (об’ємом близько 2/3 стор.) викладом змісту роботи, в якому зазначаються матеріали і методи, мета і задачі роботи, найбільш суттєві результати, їх новизна, основні висновки, кількість ілюстрацій та бібліографія.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ складають за умови повторення термінів більше трьох разів у тексті. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва, за абеткою, наводять скорочення, а справа їх розшифровку ( див. додаток Б).
ЗМІСТ – включає нумерацію та назви усіх розділів та підрозділів з зазначенням номеру їх початкової сторінки (див. додаток В).
ВСТУП - знайомить з питаннями, яким присвячена робота. В ньому стисло викладається історія питання та дається оцінка сучасного стану теми, що досліджується, з посиланням на джерела, обгрунтовується необхідність проведення дослідження, актуальність роботи. Об΄єм цього розділу не повинен перевищувати дві сторінки.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ – результат роботи студента з науковою літературою. Найважливіше в такій роботі – аналіз та порівняння літературних джерел, які безпосередньо стосуються теми роботи. Огляд літератури має виявити обізнаність студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати та критично оцінювати результати експериментальної роботи інших авторів. Текст огляду повинен відповідати таким вимогам: повнота і достовірність інформації, логічність структури, наявність критичної оцінки, ясність і чіткість викладу. Доцільно закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення дослідження з даного напряму. Огляд літератури може включати декілька підрозділів. Для першої курсової роботи огляд літератури повинен складати дві третини роботи і є основною її частиною. Для випускної роботи – не більше 1/3 загального об’єму.

Текст роботи може включати посилання. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним у викладі думок автора. Посилання на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, наприклад: “ у працях [2,5,7]…”. Прізвища авторів, включених у контекст речення, пишуться без ініціалів, наприклад: “У процесі дослідження Іванов (1986) довів…”. Краще, коли прізвище наводиться у середині або в кінці речення. Після прізвища в дужках вказується рік видання праці, а у випадку іноземного автора - його прізвище наводиться мовою оригінала, а потім рік видання роботи. Можна при посиланні на першоджерело обмежитись лише називанням його порядкового номера у квадратних дужках. При посиланні на роботи багатьох авторів з певного питання, роботи подаються у хронологічному порядку опублікування.

Рекомендується у кінці розділу зробити загальний підсумок наведених наукових даних і наголосити на актуальності питань, які потребують вирішення і є предметом роботи.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА – включає два розділи:

ОБ΄ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. У цьому розділі описуються умови проведення дослідження (лабораторні, польові, експедиційні), біологічні об’єкти дослідження, реактиви, використані у роботі із зазначенням країни і фірми-виробника. Опис повинен бути зроблений так, щоб можна було відтворити дослідження.

При описанні методів дослідження слід обов΄язково давати посилання на роботи, з яких вони запозичені. У курсових роботах студент повинен наводити опис всіх методів, навіть відомих та широко вживаних. У випускних роботах загальноприйняті методи не потребують детального опису, наводяться лише його принцип та необхідні формули розрахунків. Якщо метод є оригінальним, слід описати його детально, вказати зроблені модифікації та обгрунтувати їх необхідність.

Підрозділ повинен містити опис використаних статистичних методів обробки результатів, які забезпечують її об’єктивну оцінку. Використання сучасних методів математичної обробки даних дає можливість у стислій формі представити цифрові дані і збільшує вірогідність зроблених на основі експериментального методу висновків.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ - найбільш вагомий і визначальний розділ роботи. Для дипломних робіт спеціаліста і магістра краще за все оформлювати одержаний експериментальний матеріал у вигляді окремих підрозділів у логічній послідовності за наведеним планом. Дані експериментів чи спостережень наводять у вигляді таблиць, діаграм, рисунків, схем, фотографій, графіків, гербарного матеріалу, карт і т.д., які докладно описуються. Вибір форми ілюстративного матеріалу залежить від мети і характеру дослідження. Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі матеріали мають бути посилання в тексті. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) подають словом ”Рис.”, “Мал.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: Рис. 1.3 (третій рисунок першого розділу). Номер та назву розміщують під ілюстрацією.

Досить поширеною формою представлення експериментального матеріалу є таблиця, яку слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно читати без повороту, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Цифрова інформація в таблицях повинна бути компактною. Слово “Таблиця” пишеться без скорочення і розміщується у правому верхньому куті таблиці над її тематичним заголовком. Нумерують таблиці арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених в додатках.

Елементи статистичної обробки (M +m, P та ін.) включають окремим рядком в таблицю або приводять під таблицею. Якщо всі цифрові дані таблиці мають одну і ту ж одиницю виміру, їх виносять у заголовок. Кількість знаків після коми у цифрових таблицях повинна бути однакова.

Таблиці з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При поділі таблиці на частини допускається заміняти заголовки стовпців або рядків номерами, нумеруючи їх в першій частині таблиці.

У роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення одиниць вимірів та термінів, наприклад, секунда –с, хвилина – хв., джоуль –Дж, нанограми - нг, рисунок - рис. і т.д.

Ілюстрації служать додатковим поясненням і доповненням до тексту роботи. Художньо-графічні прийоми і засоби зображення завдяки наочності особливо часто використовуються у ботанічних, зоологічних та фізіологічних дослідженнях.

Документальний матеріал (записи самописних приладів) можна вклеювати в роботу, однак краще зробити їх зменшену копію на папері з усіма необхідними позначеннями.

Графіки наводять для зображення функціональної залежності і швидкого знаходження функції за значеним аргументу. Осі абсцис і ординат на графіках креслять суцільними лініями. Якщо числові значення занадто великі, тенденція зміни параметра є відомою і незмінною, допускається розрив осі ординат. При характеристиці динаміки розвитку процесу на осі абсцис відкладають проміжки часу, через які проводились визначення, аналізи.

Багатофакторні досліди ілюструють складнішими графіками, кілька вертикальних осей з відповідними позначеннями параметрів на кожній з них, більш інформативними є об’ємні графіки, які потребують додаткової осі – аплікати. Вони дають можливість робити перспективне, об’ємне зображення. Експериментальний матеріал може бути представлений також у вигляді діаграм.
ВИСНОВКИ завершують роботу. Їх мета підведення підсумків проведених досліджень. Висновки формулюють у вигляді окремих лаконічних і, головне, конкретних положень, які підсумовують експериментальні результати проведеного дослідження. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані автором. Висновки повинні містити відповідь на питання, що були сформульовані у вступній частині. Останній пункт висновків слід зробити узагальнюючим, він може містити рекомендації щодо можливого використання одержаних результатів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ – це перелік джерел, які були використані при написанні роботи і на які є посилання в тексті. Бібліографічний опис літератури повинен бути повним, оскільки він дає можливість судити про поінформованість автора з даної тематики.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування в тексті за їх наскрізною нумерацією. Не слід включати до списку роботи, на які не було посилання в тексті.

Бібліографічний опис виконується мовою оригіналу.

Приклади оформлення списку літератури:


Книга 1-3 авторів:

  1. Гродзинський Д.М. Радіобіологія: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 448 с.

  2. Тейлор Д., Грін Н, Стаут У. Біологія: в 3-х т. Т.1: Пер. с англ. – М.: Мир, 2001 - 454 с.

Книга чотирьох авторів:



  1. Психологія релігії. Ч.1: Навч. посібник і хрестоматія для студентів вищих навч. закладів/ В.І.Лубський, О.І.Предко, Т.Г.Горбаченко, С.М.Піддубна.-К.:Крок, 2002.- 247 с.

Книга п'яти і більше авторів:



  1. Ендокринологія / П.М.Боднар, О.М.Приступюк, О.В.Щербак та ін.; За ред. проф. П.М.Боднара. – К.:Здоров”я, 2002. – 512 с.

Складові частини книги, збірника, журналу:



  1. Брикман А. Нарушения обмена кальция и фосфора у взрослых // Эндокринология. Под ред. Н. Лавина. – Пер. с англ. – М.: Практика. 1999. – с. 413 – 454.

  2. Юрочко Ф. Клінічна фармакологія блокаторів гістомінних рецепторів // Медицина світу – 2000. -  1. – с. 8-16.

  3. Oven R. Declaration of mental independence // Amer. Atheist.-1991.-Vol.33.-№6.-P.18-25.

Каталоги:



  1. Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен-современность / АНСССР. Зоол. ин-т; Под ред. И.М. Громова, Г.И. Барановой.. Л.: Наука. Ленингр. Отд-ние, 1981.- 456с.

Тези доповідей:



  1. БереговаТ.В., ЄщенкоЮ.В., Григорова Н.В. Вміст цинку та секреторного матеріалу в клітинах Панета при стресових впливах, уведенні адреналіну, пілокарпіну та дитизону // Матер. міжнарод. конфер. “Клітинні і субклітинні механізми функціонування травної системи”. – Львів, 2004.-С.13.


ДОДАТКИ. Якщо є багато допоміжного матеріалу (проміжні математичні докази, формули, розрахунки, комп΄ютерні програми, допоміжні таблиці та ілюстрації, протоколи), його розміщують після списку літератури, нумерують або підписують. У тексті повинні бути посилання на додатки. Кожний додаток починається з нової сторінки, має спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично тексту, над заголовком посередині рядка друкують слово “Додаток”. Позначають додатки послідовно великими літерами української абетки, за вийнятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Випускна робота підписується автором.



Додаток А.


Оформлення титульного аркуша.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Біологічний факультет

Кафедра____________


Зав. кафедри_______________________

(звання, прізвище, ініціали)

Протокол №_______ засідання кафедри

від “_____” ________200__ р.




НАЗВА РОБОТИ

Дипломна робота спеціаліста

(курсова робота)

(випускна кваліфікаційна робота магістра)

студ._______курсу

денної(заочної) форми навчання

_____________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Науковий керівник від кафедри

_____________________________

(вчений ступінь, звання)

______________________________

(прізвище, ініціали)

Робота виконана____________________________________

під керівництвом___________________________________

Оцінка захисту роботи


Київ – 200__ р.

Додаток Б.

Оформлення переліку умовних позначень, скорочень, символів.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМФ – аденозинмонофосфат

АТФ – аденозин трифосфат

ЕРФ – епідеомальний фактор росту

ЛПДНЩ – ліпопротеїни дуже низької щільності

ПКС – протеїнкіназа С

ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів

ТПК – тирозинові протеїнкіназі

ТПФ – тирозинові протеїнфосфатази

цАМФ – циклічний аденозинмонофосфат

цГМФ – циклічний гуанозинмонофосфат
Додаток В.

Приклад оформлення змісту.


ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................5

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

РОЗДІЛ 1 Система протеїнтирозинфосфатаз: молекулярна структура

каталітичні властивості, функції та регуляція активності..7

РОЗДІЛ 2 Вплив іонізуючої радіації на стан системи білкового

фосфорилювання-дефосфорилювання лімфоїдних

клітин селезінки та тимуса................................................18

РОЗДІЛ 3 Хімічна будова, клінічне застосування сквалену та

пострадіаційні зміни його вмісту в тканинах лімфоїдної

системи..................................................................................23

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 4 Матеріали та методи досліджень........................................28

4.1. Матеріали..........................................................................28

4.2. Умови проведення експерименту...................................28

4.3. Виділення лімфоїдних клітин.........................................28

4.4. Визначення протеїнфосфатазної активності.................29

4.5. Визначення концентрації білка.......................................30

4.6. Статистична обробка результатів...................................30

РОЗДІЛ 5 Результати та їх обговорення..............................................31

5.1. Дослідження протеїнфосфатазної активності в

лімфоїдних клітинах за умов впливу іонізуючої

радіації...............................................................................31

5.2. Дослідження впливу сквалену на дефосфорилюючу

здатність ферментів за умов опромінення.....................37

ВИСНОВКИ............................................................................................42



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ........................................................................43
Каталог: info
info -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
info -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
info -> Модуль Інформаційні технології в системі охорони здоров’я обробки та аналізу медико-біологічних даних. Текстові тестові запитання
info -> Розділ Комп'ютерне моделювання. Основи алгоритмізації Інформатика 11 клас
info -> Програма курсу Інформатика 5 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів
info -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
info -> Підготовка та написання реферату
info -> А. С. Макаренко: аксіологічний, етичний та психологічний контексти професійного самоусвідомлення педагогічної особистості

Скачати 120.55 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка