Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"



Скачати 274.55 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір274.55 Kb.
#12925
ТипМетодичні вказівки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





3008 Методичні вказівки


до практичних занять з історії медицини

для студентів 1-го курсу спеціальності “Лікувальна справа”

Частина 3

Суми


Сумський державний університет

2011
   

Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини/ укладачі: В.А. Сміянов, С.В. Павличева, Ю.К. Васильєв. - Суми: СумДУ, 2011.-Ч.3.-33 с..

Кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я

ЗМІСТ
С.

1. Змістовний модуль 3. Медицина нового часу. Медицина і охорона здоров’я Сумщини.............................................................3

2. Заняття 7. Медико-біологічний напрямок у медицині нового часу.....................................................................................................4

3. Заняття 8. Медицина нового часу: клінічні дисципліни, гігієна і суспільна медицина.......................................................................19

4. Заняття 9.Медицина і охорона здоров’я Сумщини..................30

Змістовний модуль 3

Медицина нового часу. Медицина і охорона здоров’я Сумщини.


Конкретні цілі:


  • інтерпретувати розвиток медицини в історичній ретроспективі;

  • трактувати основні історико-медичні події;

  • визначити особливості природничо-наукових і медичних знань, характерні риси розвитку медицини нового часу;

  • аналізувати джерела з історії культури і медицини нового часу;

  • розуміти особливості розвитку медицини і медичних знань в період нового часу;

  • інтерпретувати основні історико-медичні події в період нового часу.


Перелік тем змістовного модулю 3
Заняття 1. Медико - біологічний напрямок у медицині нового часу.

Заняття 2. Медицина нового часу: клінічні дисципліни, гігієна і суспільна медицина.

Заняття 3. Медицина і охорона здоров’я Сумщини.

Заняття 7
Тема. Медико-біологічний напрямок у медицині нового часу.
Мета- ознайомитися з розвитком медико-біологічних дисциплін у новому часі (1640-1918).
Питання для самоконтролю

  1. Голландська анатомічна школа.

  2. Анатоми Російської держави ХVIII ст.

  3. Розвиток анатомії в Російській імперії в XIХ ст.

  4. Домікроскопічний період розвитку гістології.

  5. Мікроскопічний період розвитку гістології.

  6. Ембріологія нового часу.

  7. Макроскопічний період розвитку патологічної анатомії.

  8. Карл Рокитанський і його внесок у розвиток медицини.

  9. Роль Рудольфа Вірхова в розвитку медицини.

  10. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія в Російській державі в ХIХ ст.

  11. Історія віспощеплення.

  12. Ігнац Земмельвейс і його внесок у розвиток медицини.

  13. Джозеф Лістер і його внесок у розвиток медицини.

  14. Луї Пастер і його праці.

  15. Клітинна (фагоцитарна) і гуморальна теорії імунітету.

  16. Розвиток мікробіології в Німеччині в другій половині ХIХ століття.

  17. Розвиток фізіології у Франції в ХIХ столітті.

  18. Розвиток фізіології в Німеччині в ХIХ столітті.

  19. І.М.Сєченов і його праці.

  20. Учення І.П. Павлова про умовні рефлекси і вищу нервову діяльність.


План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем теми:

1.1. Анатомія нового часу.

1.2. Домікроскопічний і мікроскопічний періоди розвитку гістології.

1.3. Розвиток ембріології.

1.4. Макроскопічний і мікроскопічний періоди загальної патології.

1.5. Емпіричний і експериментальний періоди мікробіології.

1.6. Емпіричний і експериментальний періоди фізіології.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.
План самостійної підготовки

Ознайомитись з матеріалами лекції і підручника.


Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 226-261.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3- тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 86-95, 97-105, 115-130, 204-210, 213-218, 258-279.


Додаткова:

  1. Асратян Э.А. Иван Петрович Павлов. – М., 1974.

  2. Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. – М.: Медицина, 1979.

  3. Бэр К.М. Автобиография. – Л., 1950.

  4. Валлери-Радо Р. Жизнь Пастера. – М., 1950.

  5. Вермель Е.И. История учения о клетке. – М.: Наука, 1970.

  6. Имшенецкий А.А. Луи Пастер. Жизнь и творчество. – М., 1961.

  7. Основные черты развития медицины в России в период капитализма (1861-1971)./Л.О. Каневский, Е.И. Лотова, Х.И. Идельчик – М., Медгиз, 1956.

  8. Карлик Л.Н. Клод Бернар. – М.: Наука, 1964.

  9. Карлик Л.Н. Эдуард Дженнер. – М., 1946.

  10. Кацнельсон З.С. Клеточная теория в ее историческом развитии. – Л., 1963.

  11. Маргорин Е.М. Илья Буяльский. – М., 1948.

  12. Мечников И.И. Академическое собрание сочинений. Т. 1-16. – М., 1950-1964.

  13. Мечников И.И. Письма (1863 – 1916). – М., 1974.

  14. Мечников И.И. Письма к О.Н. Мечниковой (1876 – 1899). – М., 1978.

  15. Мечников И.И. Письма к О.Н. Мечниковой (1900 – 1914). – М., 1980.

  16. И.П. Павлов в воспоминаниях современников /под ред. Е.М. Крепса. – Л., 1967.

  17. Пастер Л. Избранные труды. – М., 1960. - Т. 1, 2.

  18. Резник С.Е. Мечников. – М., 1973.

  19. Сеченов И.М. Автобиографические записи. – М., 1952.

  20. Сеченов И.М. Избранные произведения. Т. 1, 2. – М., 1952-1956. Т. 1, 2.

  21. Сеченов И.М. Лекции по физиологии. – М., 1974.

  22. Иван Михайлович Сеченов. К 150-летию со дня рождения. – М.: Наука, 1980.

  23. Скороходов Л.Я. Джозеф Листер. 1827-1912. – Л., 1971.

  24. Сорокина Т.С. Атлас истории медицины. Новое время. – М., 1987. – С. 1-70.

  25. Пахнер Ф. За жизнь матерей. Трагедия жизни И.Ф. Земмельвейса. – М., 1963.

  26. Тикотин М.А. П.А. Загорский и первая русская анатомическая школа. – М., 1950.

  27. Хрестоматия по истории медицины. – М.: Медицина, 1968. – С. 23-77. (Выдержки из трудов Н.М. Максимович-Амбодика, А.М. Филомафитского, К.В. Лебедева, И.М. Сеченова, В.В. Пашутина, И.И. Мечникова, В.В. Подвысоцкого).

  28. Франкфурт У.И. Френк А.М. Гельмгольц (1821-1894). – М., 1966.

  29. Чеснокова С.А. Карл Людвиг. 1816-1895. – М., Наука, 1973.

  30. Чеснокова С.А. Рудольф Гейденгайн. 1834-1897. – М., Наука, 1978.

  31. Янковская М.И. Роберт Кох. – М., 1962.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.
Тестові питання:


  1. Найбільший розвиток голландської анатомічної школи припадає на:

* 17 ст.;

  • 15 ст.;

  • 16 ст.;

  • 18 ст.

  1. Засновником першої анатомічної школи в Російській імперії був:

* П.А. Загорський;

  • І.В. Буяльский;

  • К.І. Щепін;

  • Н.І. Пирогов.

  1. У розвитку гістології виділяють такі періоди:

* домікроскопічний і мікроскопічний;

  1. Границя між двома основними періодами в розвитку гістології:

* початок 19-го ст.;

  • початок 17-го ст.;

  • початок 18-го ст.;

  • початок 20-го ст.

  1. М. Мальпігі жив у:

* 17-му ст.;

  • 15-му ст.;

  • 16-му ст.;

  • 18-му ст.

  1. М. Мальпігі відкрив:

* капіляри;

  • стадію ембріонального розвитку – бластулу;

  • нервові клітини в сірій речовині спинного і головного мозку;

  • сперматозоїди.

  1. А. Левенгук жив у:

* 17 – 18-му ст.;

  • 15 – 16-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 18 – 19-му ст.

  1. А. Левенгук відкрив:

* сперматозоїди;

  • капіляри;

  • стадію ембріонального розвитку – бластулу;

  • нервові клітини в сірій речовині спинного і головного мозку.

  1. М. Біш жив у:

* 18-му ст.;

  • 15-му ст.;

  • 16-му ст.;

  • 17-му ст.

  1. Основними структурними і фізіологічними одиницями життя М. Біш вважав:

* тканини;

  • органи;

  • клітини;

  • анатомічні системи.

  1. Я. Пуркіньє жив у:

* 1787 – 1869 р.;

  • 1687 – 1769 р.;

  • 1587 – 1687 р.;

  • 1487 – 1587 р.

  1. Я. Пуркіньє:

* відкрив волокна провідної системи серця;

  • описав гігантопірамідальні невроцити кори головного мозку;

  • дав детальні й точні описи структури нейронів;

  • описав лейкоцитоз.

  1. В.А. Бец жив у:

* 19-му ст.;

  • 16-му ст.;

  • 17-му ст.;

  • 18-му ст.

  1. В.А. Бец описав:

* описав гігантопірамідальні невроцити кори головного мозку;

  • відкрив волокна провідної системи серця;

  • описав лейкоцитоз;

  • альвеолярну будову легень.

  1. К. Гольджі жив у:

* 19 – 20-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 18 – 19-му ст.

  1. С. Рамон-і -Кахаль жив у:

* 19 – 20-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 18 – 19-му ст.

  1. К. Гольджі:

* запропонував метод імпрегнації солями срібла;

  • сконструював один з перших мікротомів;

  • відкрив еритроцити;

  • відкрив альвеолярну будову легень.

  1. С. Рамон-і -Кахаль:

* творець нейронної теорії;

  1. У. Гарвей:

* узагальнив уявлення про яйце як джерело розвитку усіх тварин;

  • спостерігав мікроциркуляцію крові;

  • відкрив альвеолярну будову легень;

  • відкрив принцип динамічної поляризації нейрона.

  1. Р. Грааф жив у:

* 17-му ст.;

  • 16-му ст.;

  • 18-му ст.;

  • 19-му ст.

  1. Р. Грааф:

* установив, що жіночі статеві залози містять пухирці, що, як він вважав, є жіночими яйцеклітинами;

  • описав сперматозоїди;

  • описав елементи нейроглії;

  • відкрив стадію ембріонального розвитку – бластулу.

  1. Творець теорії епігенезу:

* К. Вольф;

  • Я. Пуркіньє;

  • Н. Біш;

  • Д. Морганьї.

  1. К.М. Бер жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.

  1. Відкрив стадію ембріонального розвитку – бластулу:

* К. Бер;

  • У. Гарвей;

  • Р. Грааф;

  • І. Фабрицій.

  1. Границя між макроскопічним і мікроскопічним періодами в розвитку загальної патології:

* середина 19-го ст.;

  • кінець 17-го ст.;

  • середина 18-го ст.;

  • кінець 18-го ст.

  1. Початок патологічної анатомії як науки поклав:

* Д. Морганьї;

  • М. Мальпігі;

  • М. Біш;

  • Р. Віхров.

  1. Праця Д. Морганьї «Про місцезнаходження і причини хвороб, що відкриваються за допомогою розсічення» була надрукована у:

* 1761 р.;

  • 1561 р.;

  • 1661 р.;

  • 1861 р.

  1. Д. Морганьї:

* визначив орган як місце локалізації хворобливого процесу;

  1. М. Біш:

* творець теорії тихорецької патології;

  • творець теорії целюлярної патології;

  • визначив орган, як місце локалізації хворобливого процесу;

  • представник гуморального напрямку в патології.

  1. К. Рокитанський:

* представник гуморального напрямку в патології;

  • творець теорії тихорецької патології;

  • творець теорії целюлярної патології;

  • визначив орган, як місце локалізації хворобливого процесу.

  1. Наукова діяльність Р. Віхрова припадає на:

* 19-те ст.;

  • 16-те ст.;

  • 17-те ст.;

  • 18-те ст.

  1. Р. Віхров:

* творець теорії целюлярної патології;

- представник гуморального напрямку в патології;



  • творець теорії тихорецької патології;

  • визначив орган як місце локалізації хворобливого процесу.

  1. Представником голландської анатомічної школи в 17-му ст. був:

* Н. Тюльп;

  • М. Мальпігі;

  • А. Левенгук;

  • М. Біш.

  1. Діяльність В. Беца пов'язана з:

* Київським університетом;

  • Берлінським університетом;

  • Варшавським університетом;

  • Паризьким університетом.

  1. Ф. Рюйш був:

* представником голландської анатомічної школи;

  • представником празької гістологічної школи;

  • французьким патологом;

  • німецьким ембріологом.

  1. Микола Бідлоо медичну освіту одержав у:

* Голландії;

  • Росії;

  • Франції;

  • Германії.

  1. Микола Бідлоо жив у:

* 1670 – 1735 р.;

  • 1770 – 1835 р.;

  • 1870 – 1935 р.;

  • 19 – 20-му ст.

  1. У Московській госпітальній школі викладав анатомію і хірургію:

* Н. Бідлоо;

  • Н. Тюльп;

  • Ф. Рюйш;

  • П.А. Загорський.

  1. П. А. Загорський жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.

  1. І. В. Буяльський був учнем:

* П. А. Загорського;

  • С.П. Боткіна;

  • Н.І. Пирогова;

  • М.І. Шеїна.

  1. Наукова діяльність П. А. Загорського пов'язана з:

* Петербурзькою медико-хірургічною академією;

  • Московським університетом;

  • Харківським університетом;

  • Єлизаветградською госпітальною школою.

  1. Наукова діяльність І.В. Буяльського пов'язана з:

* Петербурзькою медико-хірургічною академією;

  • Московським університетом;

  • Харківським університетом;

  • Єлизаветградською госпітальною школою.

  1. І.В. Буяльський жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.

  1. Ім'ям М. Мальпігі назване:

* ниркове тільце;

  • гігантопірамідні невроцити кори головного мозку;

  • волокна провідної системи серця;

  • грушоподібні нервові клітини у сірій речовині кори мозочка.

  1. Засновником празької гістологічної школи був:

* Я. Пуркіньє;

  • М. Біш;

  • В. Бец;

  • Н. Тюльп.

  1. Перший побачив нервові клітини у сірій речовині головного мозку:

* Я. Пуркіньє;

  • М. Біш;

  • В. Бец;

  • Н. Тюльп.

  1. Ім'ям Я. Пуркіне названі:

* грушоподібні нервові клітини в сірій речовині кори мозочка;

  • ниркове тільце;

  • клубочки ниркового тільця;

  • комісура в передньому мозку.

  1. У 1906 р. як визнання заслуг у вивченні структури нервової системи Нобелівську премію одержали:

* К. Гольджі і С. Рамон-і –Кахаль;

  • І. П. Павлов;

  • І.І. Мечников і П. Ерліх;

  • Т. Кохер.

49. Антисептичний метод у хірургії був запропонований у:

* 1867 р.;



  • 1767 р.;

  • 1667 р.;

  • 1567 р.

50. Антисептичний метод у хірургії був запропонований:

* Д. Лістером;



  • Т. Більротом;

  • Ф. Есмархом;

  • Т. Кохером.

51. У 1904 р. як визнання робіт з фізіології травлення Нобелівську премію одержав:

* І.П. Павлов;



  • К. Гольджі і С. Рамон-і-Кахаль;

  • І.І. Мечников і П. Ерліх;

  • Т. Кохер.

52. У розвитку мікробіології виділяють наступні періоди:

* емпіричний і експериментальний;



  • макроскопічний і мікроскопічний;

  • донауковий і науковий;

  • домікроскопічний і мікроскопічний.

53. Метод вакцинації відкрив:

* Е. Дженнер;



  • Л. Пастер;

  • Р. Кох;

  • І.І. Мечников.

54. Метод вакцинації був відкритий у:

* 1796 р.;



  • 1696 р.;

  • 1896 р.;

  • 1906 р.

55. Метод варіоляції (інокуляції) полягає в тому, що:

* вміст пустул хворого натуральною віспою втирається в шкіру здорової людини;



  • вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється здоровій людині;

  • вміст пустул хворого вітряною віспою втирається в шкіру здорової людини;

  • вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється хворим натуральною віспою.

56. Метод вакцинації полягає в тому, що:

* вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється здоровій людині;



  • вміст пустул хворого натуральною віспою втирається в шкіру здорової людини;

  • вміст пустул хворого вітряною віспою втирається в шкіру здорової людини;

  • вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється хворим натуральною віспою.

57.І. Земмельвейс жив у:

* 19-му ст.;



  • 18-му ст.;

  • 17-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.

58. Розробив метод боротьби з післяпологовим сепсисом – ретельне миття рук з наступним дезінфікуванням їх розчином хлорного вапна:

* І. Земмельвейс;



  • Л. Пастер;

  • Р. Кох;

  • Е. Дженнер.

59. Уперше розробив теоретичні обґрунтування заходів щодо боротьби з хірургічною інфекцією:

* Д. Лістер;



  • П. Ерліх;

  • Р. Кох;

  • Е. Дженнер.

60. Л. Пастер жив у:

* 19-му ст.;



  • 18-му ст.;

  • 17-му ст.;

  • 16-му ст.

61. Основоположником наукової мікробіології є:

* Л. Пастер;



  • Е. Дженнер;

  • Д. Лістер;

  • І. Земмельвейс.

62. Творцем антирабічної вакцини (вакцини проти сказу) є:

* Л. Пастер;



  • Р. Кох;

  • П. Ерлих;

  • І.І. Мечников.

63. Збудника холери відкрив:

* Р. Кох;



  • Д. Лістер;

  • І. Земмельвейс;

  • Е. Дженнер.

64. У 1905 р. за дослідження і відкриття в лікуванні туберкульозу Нобелівську премію одержав:

* Р. Кох;



  • Р. Рос;

  • Ш. Лаверан;

  • А. Каррель.

65. Р. Кох жив у:

* 19 – 20-му ст.;



  • 18 – 19-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.;

  • 18-му ст.

66. В історії фізіології виділяють такі періоди:

* емпіричний і експериментальний;



  • макроскопічний і мікроскопічний;

  • домікроскопічний і мікроскопічний;

  • донауковий і науковий.

67. Ф. Рюйш:

* довів наявність клапанів у лімфатичних судинах;



  • розробив схему рефлекторної дуги;

  • зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

  • зробив першу оцінку обміну у людини.

68. Готфрід Бідлоо жив і працював у:

* Голландії;



  • Італії;

  • Франції;

  • Англії.

69. Довів, що нерви складаються з безліч тонких волокон:

* Готфрід Бідлоо;



70. П.А. Загорський народився в:

* Чернігівській губернії;



  • Ліфляндській губернії;

  • Естляндській губернії;

  • Бессарабській губернії.

71. Автором першого вітчизняного підручника з нормальної анатомії є:

* П.А. Загорський;



  • Данило Самойлович;

  • Н.М. Максимович-Амбодік;

  • В.А. Бец.

72.І.В. Буяльський народився в:

* Чернігівській губернії;



  • Ліфляндській губернії;

  • Естляндській губернії;

  • Бессарабській губернії.

73. Формені елементи крові відкрив:

* М. Мальпігі;



  • Д. Фракасторо;

  • А. Паре;

  • М. Сервет.

74. Клубочок ниркового тільця названий на честь:

* М. Мальпігі;



  • А. Бореллі;

  • С. Сантаріо;

  • Р. Декарта.

75. Бактерії і найпростіші відкрив:

* А. Левенгук;



  • А. Бореллі;

  • С. Сантаріо;

  • Р. Декарт.

76. Народження гістології як науки про тканини зв'язано з ім'ям:

* М. Біша;



  • А. Бореллі;

  • С. Сантаріо;

  • Р. Декарта.

77. Описав елементи нейроглії:

* Я. Пуркіньє;



  • А. Левенгук;

  • С. Сантаріо;

  • Р. Декарт.

78. Поява ембріології як науки, що вивчає закономірності утворення і розвитку зародка, зв'язано з ім'ям:

* У. Гарвея;



  • А. Паре;

  • Д. Фракасторо;

  • М. Сервета.

79. У 1909 р. Нобелівську премію за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози одержав:

* Т. Кохер;

- Т. Більрот;

- Ж. Пєан;



  • Ф. Есмарх.



Заняття 8
Тема. Медицина нового часу: клінічні дисципліни, гігієна і суспільна медицина
Мета - ознайомитися з розвитком клінічної медицини, гігієни і суспільної медицини нового часу (1640-1918).
Питання для самоконтролю

  1. Упровадження клінічного викладання в Західній Європі.

  2. Термометри і впровадження термометрії в клінічну практику.

  3. Перкусія: безпосередня й опосередкована.

  4. Аускультація: безпосередня (пряма) і непряма.

  5. Розвиток медичної освіти в Російській державі в XIХ ст. – початку ХХ ст.

  6. Розвиток внутрішньої медицини в Росії на початку XIХ століття.

  7. Творець наукової терапевтичної школи – Сергій Петрович Боткін.

  8. Василь Парменович Образцов – його життя і діяльність.

  9. Земська медицина в Російській імперії.

  10. Степан Фомич Хотовицький: життя і діяльність.

  11. Внесок у розвиток медицини Ніла Федоровича Філатова.

  12. Роль Філіпа Пінеля в розвитку медицини.

  13. Сергій Сергійович Корсаков – життя і діяльність.

  14. Вчення про переливання крові.

  15. Хірургія нового часу в Західній Європі.

  16. Діяльність Єфрема Осиповича Мухіна.

  17. Внесок у розвиток медицини Миколи Івановича Пирогова.

  18. Відкриття і впровадження наркозу.

  19. Життя і діяльність Миколи Васильовича Скліфосовського.

  20. Розвиток акушерства в Західній Європі нового часу.

  21. Акушерство і гінекологія в Росії в XIХ столітті.

  22. Зародження демографічної статистики.

  23. Становлення професійної гігієни.

  24. Розвиток суспільної гігієни в Західній Європі в ХVIII-XIХ ст.

  25. Становлення експериментальної гігієни в Західній Європі.

  26. Експериментальна гігієна в Російській імперії в XIХ ст.


План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем теми:

1.1. Внутрішня медицина в Західній Європі нового часу.

1.2. Внутрішня медицина в Російській державі в ХIХ столітті.

1.3. Педіатрія в Російській імперії в XIХ ст.

1.4. Психіатрія нового часу.

1.5. Хірургія нового часу.

1.6. Акушерство і гінекологія нового часу.

1.7. Гігієна і суспільна медицина нового часу.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.


План самостійної підготовки

Ознайомитись з матеріалами лекції і підручника.


Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 261-262, 267-277, 288-308, 306-325.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3- тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 95-97, 105-115, 130-160, 199-204, 206-258, 279-295.


Додаткова:

  1. Аникина Т.И. А.А. Бобров. 1850-1904. – М.: Медгиз 1959.

  2. Ауэнбруггер Л. Новый способ, как при помощи выстукивания грудной клетки человека обнаружить скрытые внутри груди болезни. – М., 1961.

  3. Базанов В.А. Ф.Ф. Эрисман (1842-1991). – М., Медицина, 1966.

  4. Банщиков В.М. С.С. Корсаков. 1854-1900. – М., 1967.

  5. Белицкая Е.Я. А.П. Доброславин и развитие экспериментальной гигиены в России. – Л., 1966.

  6. Боткин С.П. Клинические лекции. Т. 1, 2. – М., 1950.

  7. Вайль В.С. С.Ф. Хотовицкий. – Л., 1949.

  8. Венгрова И.В. Из истории социальной гигиены в Англии в ХIХ в. – М.: Медицина, 1970.

  9. Геселевич А.М. Н.И. Пирогов. – М.: Медицина, 1962.

  10. Говард-Джонс Н. Международные санитарные конференции. 1851-1938. Научные и исторические аспекты. – Женева: ВОЗ, 1976.

  11. Губергриц А. В.П. Образцов. – М., 1972.

  12. Дядьковский И.Е. Избранные сочинения. – М., 1958.

  13. Зыбелин С.Г. Избранные произведения. – М., 1954.

  14. Игумнов С.Н. Очерк развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР, в Бессарабии и Крыму. – Киев, 1940.

  15. Кованов В.В. Н.В. Склифосовский. – М.: Медицин, 1972.

  16. Лушников А.Г. С.П. Боткин. – М.: Медицина, 1969.

  17. Лушников А.Г. И.Е. Дядьковский и клиника внутренних болезней первой половины XIХ века. – М.: Медгиз, 1953.

  18. Лушников А.Г. Клиника внутренних болезней в России. – М.: Медгиз, 1962.

  19. Мирский М.б. Н.Ф. Филатов. – М., 1967.

  20. Мирский М.Б. К 170-летию со дня рождения проффесора П.П. Заболоцкого-Десятовского //Хирургия. – 1985. - № 4. – С. 155-157.

  21. Мирский М.Б. Хирург П.А. Наранович //Клиническая хирургия. – 1991. - № 2. – С. 70-72.

  22. Мудров М.Я. Избранные произведения. – М., 1949.

  23. Образцов В.П. Избранные труды. – К., 1950.

  24. Пирогов Н.П. Собрания сочинений. – М., 1957-1962. - Т. 1-8.

  25. Рамаццини Бернардо. О болезнях ремесленников. Рассуждение. – М., 1961.

  26. Сердюков М.Г. В.Ф. Снегирев. – М., 1950.

  27. Склифосовский Н.В. Избранные труды. – М., 1953.

  28. Смотров В.Н. М.Я. Мудров. – М.: Медгиз, 1947.

  29. Сорокина Т.С. Атлас истории медицины. Новое время. – М., 1987. – С. 71-160.

  30. Хрестоматия по истории медицины. – М.: Медгиз. 1968. – С. 78-356. (Выдержки из трудов: Мудрова М.Я., Дядьков-ского И.Я., Чаруковского П.А., Сокольского Г.И., Малиновского П.П., Иноземцева Ф.И., Захарьина Г.А., Боткина С.П., Остроумова А.А., Максимович - Амбодика Н.М., Хотовичкого С.Ф., Тольского Н.А., Филатова Н.Ф., Гундобина Н.П., Мухина Е.О., Пирогова Н.И., Склифосовского Н.В., Дьяконова П.И., Самойловича Д.С., Доброславина А.П., Эрисмана Ф.Ф., Осипова Е.А., Попова И.В., Куркина П.И.).

  31. Шилинис Ю.А. Е.О. Мухин и анатомофизиологическое направление в медицине. – М., 1960.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.
Тестові питання:
1. Вирішальну роль у розробленні і впровадженні клінічного викладання в Західній Європі належить:

* Лейденському університету;



  • Паризькому університету;

  • Римському університету;

  • Падуанському університету.

  1. Герман Бургав (1668-1738):

* почав упроваджувати клінічне викладання в Західній Європі;

  • зробив вклад у розвиток анатомії;

  • відкрив перкусію;

  • розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини.

3. Одним із творців Віденської клінічної школи (18-те ст.) був:

* Г. Ван-Світен;



  • А. Пьоррі;

  • Г. Бургав;

  • М. Бідлоо.

  1. Праця Л. Ауєнбруггера «Нове відкриття, що дозволяє на підставі даних вистукування грудної клітки людини виявляти приховані в глибині грудні хвороби» побачила світ у:

* 1761 р.;

  • 1561 р.;

  • 1661 р.;

  • 1861 р.

5. Л. Ауєнбруггер:

* відкрив безпосередню перкусію;



  • запропонував непряму аускультацію;

  • запропонував пряму аускультацію;

  • відкрив опосередковану перкусію.

  1. Праця Р. Лаєннека «Про непряму аускультацію чи про розпізнання хвороб легень і серця на цьому новому способі дослідження» була надрукована у:

* 1819 р.;

  • 1519 р.;

  • 1619 р.;

  • 1719 р.

7. Р. Лаєннек:

* запропонував непряму (опосередковану) аускультацію;



  • відкрив безпосередню перкусію;

  • запропонував пряму (безпосередню) аускультацію;

  • відкрив опосередковану перкусію.

  1. Ф. Пінель:

* реформатор у лікуванні психічно хворих;

  • перший застосував хлороформ як знеболювальну речовину;

  • вперше у світі видалив частину шлунка;

  • розробив методи хірургічного лікування щитоподібної залози.

9. Перша операція під ефірним наркозом була зроблена:

* 16 жовтня 1846 р.;



  • 16 жовтня 1726 р.;

  • 16 жовтня 1746 р.;

  • 16 жовтня 1826 р.

10. М. Більрот:

* розробив методики операцій на шлунково-кишковому тракті ;



  • запропонував використовувати асептику й антисептику в хірургії;

  • винайшов акушерські щипці;

  • розробив методи хірургічного лікування щитовидної залози.

11.Л. Ауєнбруггер був учнем:

* Г. Ван-Світена;



  • Ж.Н. Корвізара;

  • Г. Бургава;

  • Р. Лаєннека.

12. А. Пьоррі відкрив:

* опосередковану перкусію;



  • безпосередню перкусію;

  • пряму аускультацію;

  • непряму аускультацію.

  1. Пряма аускультація з'явилася в:

* країнах античного Середземномор’я;

  • період раннього і розвинутого середньовіччя;

  • період пізнього середньовіччя;

  • період нового часу.

  1. Учнем Г. Бургава був:

* Г.Ван-Світен;

  • Л. Ауєнбруггер;

  • А. Пьоррі;

  • Ж.-Н. Корвізар.

  1. Безпосередня перкусія одержала широке визнання після робіт :

* Ж.- Н. Корвізара;

  • М. Бургава;

  • М. Ван-Світена;

  • Р. Лаєннека.

  1. Один із перших став застосовувати термометр для визначення температури тіла хворого:

* Г. Бургав;

  • Р. Лаєннек;

  • Й. Шкода;

  • А. Пьоррі.

  1. Метод посередньої перкусії був описаний у:

* 1826 р.;

  • 1726 р.;

  • 1862 р.;

  • 1762 р.

  1. У клінічній практиці термометрія стала застосовуватися на:

* початку 18-го ст.;

  • початку 19-го ст.;

  • початку 17-го ст.;

  • початку 16-го ст.

  1. Р. Лаєннек був учнем:

* Ж.-Н. Корвізара;

  • М. Ван – Світена;

  • Й. Шкоди;

  • Л. Ауєнбруггера.

  1. А. Пьоррі був учнем:

* А. Лаєннека;

  • Й. Шкоди;

  • Л. Ауєнбруггера;

  • М. Ван – Світена.

  1. С.П. Боткін жив у:

* 19-му ст.;

  • 18-му ст.;

  • 17-му ст.;

  • 16-му ст.

  1. Творець клініко-експериментального напрямку в Російській медичній науці:

* С.П. Боткін;

  • М.Я. Мудров;

  • В.П. Образцов;

  • І.Е. Дядьковський.

  1. В.П. Образцов жив у:

* 19 – 20-му ст.;

  • 18 – 19-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.

  1. Засновником київської терапевтичної школи був:

* В.П. Образцов;

  • С.П. Боткін;

  • М.Я. Мудров;

  • І.Е. Дядьковський.

  1. В.П. Образцов:

* розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини;

  • вперше в Російській імперії організував при керованій ним клініці лабораторії: загальноклінічну, хімічну, бактеріологічну і фізіологічну;

  • заклав основи клінічної фармакології;

  • одним з перших у Російській імперії застосував метод непрямої аускультації.

  1. Учнем С.П. Боткіна був:

* В.П. Образцов;

  • М.Я. Мудров;

  • І.Е. Дядьковський;

  • Д.С. Самойлович.

  1. Основоположником вітчизняної наукової педіатрії був:

* С.Ф. Хотовицький;

  • Д.С. Самойлович;

  • В.П. Образцов;

  • С.П. Боткін.

  1. С.Ф. Хотовицький жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.

  1. С.Ф. Хотовицький:

* автор першого оригінального вітчизняного посібника з дитячих хвороб «Педіятрика»;

  • відкрив ранні ознаки кору;

  • розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини;

  • заклав основи клінічної фармакології.

  1. С.Ф. Хотовицький уродженець:

* Волинської губернії;

  • Смоленської губернії;

  • Курської губернії;

  • Мінської губернії.

  1. Н.В. Скліфосовський жив у:

* 19 – 20-му ст.;

  • 18 – 19-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.

  1. Ф. Пінель жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.

  1. Відкрив групи крові системи АВО:

* К. Ландштейнер;

  • Дж. Лістер;

  • Т. Більрот;

  • К. Лонг.

  1. Групи крові системи АВО були відкриті в:

* 1900 р.;

  • 1850 р.;

  • 1800 р.;

  • 1750 р.

  1. М.І. Пирогов жив у:

* 19-му ст.;

  • 18-му ст.;

  • 17-му ст.;

  • 16-му ст.

  1. М.І. Пирогов:

* один з основоположників топографічної анатомії;

  • відкрив групи крові системи АВО;

  • розробив метод асептики;

  • запропонував метод штучного знекровлювання.

  1. Ф. Есмарх:

* запропонував метод штучного знекровлювання;

  • один з основоположників топографічної анатомії;

  • перший застосував ефір під час операції;

  • розробив метод асептики.

  1. Н.В. Скліфосовський:

* один з перших у нас став проводити порожнинні операції;

  • перший застосував у Російській імперії наркоз;

  • запропонував метод штучного знекровлювання;

  • заклав основи клінічної фармакології.

  1. Вивчив функції щитоподібної залози і розробив методи хірургічного лікування її захворювань:

* Т. Кохер;

  • Т. Більрот;

  • Ж. Пєан;

  • Ф. Есмарх.

  1. Основоположник хірургії шлунково-кишкового тракту:

* Т. Більрот;

  • Д. Палфін;

  • Ф. Пінель;

  • Д. Лістер.

  1. У широку практику акушерські щипці ввійшли завдяки:

* Д. Палфіну;

  • Т. Більроту;

  • Ф. Пінелю;

  • Г. Бургаву.

  1. У широку практику акушерські щипці ввійшли після:

* 1723 р.;

  • 1823 р.;

  • 1793 р.;

  • 1893 р.

  1. Уперше ідею державної організації медичної справи обґрунтував і науково розробив:

* І. П. Франк;

  • Д. Палфін;

  • Ф. Пінель;

  • Т. Більрот.

  1. І. П. Франк жив у:

* 18 – 19-му ст.;

  • 19 – 20-му ст.;

  • 17 – 18-му ст.;

  • 16 – 17-му ст.

  1. Основоположником експериментальної гігієни був:

* М. Петтенкофер;

  • І. П. Франк;

  • Ф. Пінель;

  • Дж. Лістер.

  1. Експериментальний метод у гігієні з'явився в:

* 19-му ст.;

  • 20-му ст.;

  • 18-му ст.;

  • 17-му ст.

47. У 1908 р. за роботи з імунології Нобелівську премію одержали:

* І.І. Мечников і П. Ерліх;



  • І.П. Павлов;

  • К. Гольджі і С. Рамон-і-Кахаль;

  • Т. Кохер.



Заняття 9



Тема. Медицина і охорона здоров’я Сумщини
Мета- ознайомитися з розвитком медицини на Сумщині. Ознайомитися з діяльністю лікарів – уродженців Сумщини. Ознайомитися з життям і діяльністю Антона Павловича Чехова.
Питання для самоконтролю


  1. Іван Андрійович Полетика – життя і діяльність.

  2. Життєвий шлях Григорія Івановича Базилевича.

  3. Вихідці із Сумщини: Денис Васильович Понирка, Петро Семенович Симонтовський, Григорій Федорович Соболевський, Андрій Іванович Федоровський – життя і діяльність.

  4. Роль вихідців із Сумщини в розвитку медико-біологічного напрямку в Російській державі в ХІХ ст.

  5. Роль вихідців із Сумщини в розвитку клінічної медицини, гігієни і суспільної медицини в Російській державі в ХІХ ст.: Олександр Олексійович Бобров (1850 – 1904), Павло Парфенович Заболоцький-Десятовський (1804 – 1872), Павло Андрійович Наранович (1801 – 1874) та ін.

  6. Медицина у творчості і житті А.П. Чехова.

План самостійної роботи

Ознайомитися з життям і діяльністю лікаря - письменника, з лікувальною справою його часу на матеріалі будинку-музею Антона Павловича Чехова на Луці.


План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції.



Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Васильев К.К. История медицины Сумщины. – Одесса, 2005.

  3. Чернобров І.В. Люди милосердя: сторінки історії Сумщини. – Суми, 2001.


Додаткова:

  1. Чернобров И.В. Г.И. Базилевич – известный профессор-клиницист. //Врачебное дело.- 1993.- № 2-3. - С. 165-168.

  2. Чернобров И.В. Роль ученых-медиков и врачей-уроженцев Сумщины в развитии медицины и высшего медицинского образования. – Сумы, 1992.

  3. Меве Е.Б. Медицина в творчестве и жизни А.П. Чехова. – К.: Здоров’я, 1989.

  4. Чернобров И.В. О врачебной деятельности А.П. Чехова на Украине // Врачебное дело. – 1990. - № 5. – С. 116-118.

  5. Ашурков Е.Д. Слово о докторе Чехове. – М.: Медгиз, 1960.

  6. Гейзер И.М. Чехов и медицина. – М.: Ин-т санитарного просвещения, 1960.

  7. Сапухин П.А. А.П. Чехов на Сумщине. – Сумы, 1993.

  8. Хижняков В.В. Антон Павлович Чехов как врач. – М.: Госмедиздат, 1947.

  9. Шубин Б.М. Доктор А.П. Чехов. – М.: Знание, 1977.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Навчальне видання




Методичні вказівки


до практичних занять з історії медицини

для студентів 1-го курсу спеціальності “Лікувальна справа”


Частина 3

Відповідальний за випуск С.В. Павличева

Редактор Т.Г. Чернишова

Комп’ютерне верстання О.І. Фєофєлактової

Підп. до друку 11.01.2011, поз.

Формат 60х84/16 Ум. друк. арк.1.86. Обл.-вид. 1.60. арк. Тираж 100 пр.

Зам. №

Собівартість вид. грн к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,



вул. Р.-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
Каталог: library -> docs -> rio -> 2010
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
2010 -> Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Інтелектуальна власність»
2010 -> Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу «Житлове право» для студентів спеціальностей 060101
2010 -> Методичні вказівки до проведення семінарських занять з курсу
2010 -> Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Менеджмент у виробництві»
2010 -> Методичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності

Скачати 274.55 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка