Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"



Скачати 257.75 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір257.75 Kb.
ТипМетодичні вказівки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

3007 Методичні вказівки


до практичних занять з історії медицини

для студентів 1-го курсу спеціальності “Лікувальна справа”

Частина 2

Суми


Сумський державний університет

2011
   

Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини / Укладачі: В.А. Сміянов, С.В. Павличева, Ю.К. Васильєв. - Суми: СумДУ, 2011. - Ч.2. - 31с.

Кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я

ЗМІСТ
С.

1. Змістовний модуль 2. Медицина середньовіччя. Медицина Київської Русі. Україна і проблема Північного Відродження......3

2. Заняття 4. Медицина періодів раннього і розвинутого середньовіччя (V – XV ст.)...............................................................4

3. Заняття 5. Медицина періоду пізнього середньовіччя (ХV – XVII ст.)............................................................................................11

4. Заняття 6. Медицина Київської Русі. Медицина в період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин. Україна і проблема Північного Відродження...............................................21

Змістовний модуль 2
Медицина середньовіччя. Медицина Київської Русі. Україна і проблема Північного Відродження.
Конкретні цілі:


  • інтерпретувати розвиток медицини в історичній ретроспективі;

  • трактувати основні історико-медичні події;

  • визначати особливості природничо-наукових і медичних знань, характерні риси розвитку лікування у середні віки;

  • відрізняти основні історико - медичні події cередньовіччя;

  • аналізувати джерела з історії середньовічної культури і медицини.


Перелік тем змістовного модулю 2
Заняття 4. Медицина періодів раннього і розвинутого середньовіччя (V-XV ст.).
Заняття 5. Медицина періоду пізнього середньовіччя (ХV-XVII ст.).
Заняття 6. Медицина Київської Русі. Медицина в період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин. Україна і проблема Північного Відродження.

Заняття 4



Тема. Медицина періодів раннього і розвинутого середньовіччя (V – XV ст.).
Мета - ознайомитися з розвитком медицини у Візантійській імперії, арабомовних халіфатах, країнах Сходу і західної Європи.
Питання для самоконтролю

  1. Медицина Візантійської імперії: санітарно-технічні споруди.

  2. Візантійська наука і релігія.

  3. Орибаcій з Пергама та його праці.

  4. Аецій з Аміди та його праці.

  5. Олександр з Трал та його праці.

  6. Павло з о. Егіна та його праці.

  7. Лікарська справа у Візантійській імперії.

  8. Медична освіта у Візантійській імперії.

  9. Періоди історії медицини Халіфату.

  10. Арабомовна культура і медицина: переклади на арабську мову медичних творів, центри медичної науки і вищої освіти.

  11. Абу Бакр Ар-Разі та його праці.

  12. Розвиток вчення про очні захворювання в арабомовних халіфатах.

  13. Розвиток анатомії та фізіології в арабських халіфатах.

  14. Роль Абу-л-Касім аз-Захраві в розвитку медицини.

  15. Лікарська справа на арабомовному Сході.

  16. Внесок Абу Алі Ібн - Сіни в розвиток медицини.

  17. Салернська лікувальна школа.

  18. Лікувальна школа в Монпельє.

  19. Медичний факультет Болонського університету і його викладачі.

  20. Боротьба з епідеміями інфекційних хвороб у Західній Європі в період раннього і розвинутого середньовіччя.

План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем теми:

1.1. Характерні риси розвитку медицини у Візантійській імперії.

1.2. Характерні риси розвитку медицини в арабомовних країнах.

1.3. Характерні риси розвитку медицини в Західній Європі.

2. Заслуховування та обговорення рефератів.


План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.


Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 131-143, 154-185.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3 – тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 48-68.


Додаткова:

  1. Арнольд из Виллановы. Салернский кодекс здоровья. – М.: Медицина, 1970 /или другие издания/.

  2. Ибн Сина о болезнях кожи/ Л.Б. Белова, У.М. Мирахмедов – Ташкент: Медицина, 1984.

  3. Завадовский Ю.Н. Абу Али Ибн Сина. Жизнь и творчество. По таджикско-персидским и арабским рукописным источникам. – Душанбе: Ирфон, 1980.

  4. Захрави, Абу-л-Касим аз. Трактат о хирургии и хирургических инструментах. – М.: Наука, 1987.

  5. Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки. Книги 1 – 5. – Ташкент, 1954-1960.

  6. Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки. Книги 1 – 5 - 2-е издание – Ташкент, 1979-1982.

  7. Абу Али Ибн Сина – выдающийся врач, ученый, энциклопедист. – Ташкент, 1980.

  8. А.А. Кадыров, У.Т. Саипов, Абу Бакр ар-Рази./1963 – Ташкент.

  9. Терновский В.Н. Ибн Сина (Авиценна). – М.: Наука, 1969.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Тестові питання





  1. Медична наука у Візантійській імперії (основне значення для людства):

* донесла до нащадків досягнення античної медицини;

- стала основою сучасної медицини;



  • донесла до нащадків досягнення медицини в стародавньому Єгипті;

  • створила свою систему в наданні медичної допомоги населенню.

  1. Найбільш відомими лікарями Візантійської імперії є:

* Павло, Олександр, Аецій, Орибасій;

  • Архіген, Аецій, Олександр, Філумен;

  • Руфа, Павло, Архіген, Атеная;

  • Атеная, Орибасій, Філумен, Руфа.

  1. Орибасій з Пергама жив у:

* 4 – му столітті;

  • 5 – му столітті;

  • 6 – му столітті;

  • 7 – му столітті.

  1. Аецій з Аміди жив у:

* 6 – му столітті;

  • 4 – му столітті;

  • 5 – му столітті;

  • 7 – му столітті.

  1. Павло з о. Егіна жив у:

* 7 – му столітті;

  • 4 – му столітті;

  • 5 – му столітті;

  • 6 – му столітті.

  1. Олександр з Тралл жив у:

* 6 – му столітті;

  • 4 – му столітті;

  • 5 – му столітті;

  • 7 – му столітті.

  1. Павло з о. Егіна:

* життя і діяльність пов'язана з Олександрією Єгипетською; він вважається найвидатнішим хірургом свого часу;

  • життя і діяльність пов'язана з Константинополем; основний його внесок у галузі шкірних і венеричних хвороб;

  • життя і діяльність пройшла в Орхиді; він вважається великим інтерністом свого часу;

  • життя і діяльність пройшли в Кесарії; основний його внесок в офтальмологію.

  1. Орибасій з Пергама:

* медицину вивчав в Олександрії Єгипетській; автор енциклопедичної праці «Лікарські збори»;

  • медицину вивчав у Пергамі; автор медико-хірургічного збірника;

  • медицину вивчав у Кесарії; автор праці «Tetrabiblos»;

  • медицину вивчав у Константинополі; автор твору про жіночі хвороби.

  1. Олександр з Трал:

* автор праці про внутрішні хвороби, брав участь у боротьбі з «чумою Юстиніан»;

  • автор праці про хірургію, працював в Орхиді;

  • автор праці про очні хвороби, працював у Римі;

  • автор праці про шкірні і венеричні хвороби, брав участь у боротьбі з лепрою.

10. Аецій з Аміди:

* навчався в Олександрії, автор праці «Tetrabiblos»;



  • навчався в Толедо, автор праці про чуму;

  • навчався в Монпельє, автор праці «Загальнодоступні ліки»;

  • навчався в Константинополі, автор праці «Синопсис».

  1. Лікарська справа у Візантійській імперії:

* лікарні при монастирях;

  • лікарні св. Лазаря (лазарети);

- лікарні при храмах;

  • світські лікарні.

  1. Центри медичної освіти у Візантії:

* Олександрія, Константинополь, Орхид;

  • Кордова, Дамаск, Бухара;

  • Каїр, Самарканд, Салерно;

  • Монпельє, Толедо, Болонія.

  1. Арабомовна культура і медицина (центри медичної науки і вищої освіти):

* Кордова, Дамаск, Бухара;

  • Монпельє, Толедо, Орхид;

  • Багдад, Кесарія, Стамбул;

  • Каїр, Самарканд, Салерно.

  1. Абу Бакр Ар-Разі (Разес) жив у:

* 9 – 10 – му ст.;

- 10 – 11 – му ст.;

- 12 – му ст.;

- 13 – му ст.



  1. Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна) жив у:

* 10 – 11 – му ст.;

  • 9 – 10 – му ст.;

  • 12 – му ст.;

  • 13 – му ст.

  1. Абу-л-Касім Аз-Захраві жив у:

* 10 – 11 – му ст.;

  • 9 – 10 – му ст.;

  • 12 – му ст.;

  • 13 – му ст.

  1. Ібн ан-Нафіс жив у:

* 13 – му ст.;

  • 9 – 10 – му ст.;

  • 10 – 11 – му ст.;

  • 12 – му ст.

  1. Абу Бакр ар-Разі - автор твору:

* «Про віспу і кір»;

  • «Трактат про хірургію та хірургічні інструменти»;

  • «Меморандум для окулістів»;

  • «Про шкіряні захворювання».

  1. Роль Абу-л-Касім Аз-Захраві в розвитку медицини:

* зробив внесок у розвиток хірургії;

  • зробив внесок у розвиток навчання про очні хвороби;

  • зробив внесок у розвиток анатомії і фізіології;

  • виклав усю теоретичну і практичну медицину в строго систематичній формі.

  1. Ібн ан-Нафіс:

* описав мале коло кровообігу;

  • висунув ідею корекції зору за допомогою двовипуклих лінз;

  • запропонував операцію видалення катаракти шляхом відсмоктування кришталика порожнистою голкою;

  • описав інструмент для вилучення сторонніх тіл із глотки.

  1. Основні лікарські школи в Західній Європі в період раннього і розвинутого середньовіччя:

* Салерно, Монпельє, Болонія;

  • Падуя, Монпельє, Піза;

  • Неаполь, Салерно, Падуя;

  • Салерно, Піза, Болонія.

  1. Салернська лікарська школа виникла в:

* 9 – му столітті;

  • 10 – му столітті;

  • 11 – му столітті;

  • 12 – му столітті.

  1. Лікарська школа Монпельє існує з:

* 12 – го століття;

  • 9 – го століття;

  • 10 – го століття;

  • 11 – го століття.

  1. Медичний факультет Болонського університету існує з:

* 12 – го століття;

  • 9 – го століття;

  • 10 – го століття;

  • 11 – го століття.

  1. Із Салернською лікарською школою пов'язана діяльність:

* Костянтина Африканського;

  • Мігеля Сервета;

  • Гі де Шоліака;

  • Амбруаза Паре.

  1. Магістром у Монпельє був:

* Арнольд з Вілланови;

  • Д. Фракасторо;

  • Ієронім Фабрицій;

  • Бартоломей Євстахій.

  1. У Болонському університеті працював:

* Мондіно де Луцці;

  • Яків Сильвій;

  • Реальдо Коломбо;

  • Габрієль Фаллопій.

  1. Найбільшого поширення в Західній Європі в період раннього і розвиненого середньовіччя набули:

* лепра і чума;

  • сифіліс і лепра;

  • чума і холера;

  • холера і сифіліс.

  1. Пандемія чуми в Західній Європі у середньовіччі була в:

* 14 – му столітті;

  • 12 – му столітті;

  • 13 – му столітті;

  • 15 – му столітті.

  1. Перші карантини в Західній Європі з'явилися в:

* 14 – му столітті;

  • 12 – му столітті;

  • 13 – му столітті;

  • 15 – му столітті.

  1. Перші карантини в Західній Європі з'явилися в:

* Італії;

  • Греції;

  • Франції;

  • Іспанії.

  1. Найбільшого поширення в Західній Європі лепра одержала в:

* 11 – 13 – му ст.;

  • 7 – 9 – му ст.;

  • 9 – 11 – му ст.;

  • 13 – 15 – му ст.



Заняття 5
Тема Медицина періоду пізнього середньовіччя (ХV – XVII ст.).
Мета - ознайомитися з розвитком медицини в Західній Європі в період пізнього середньовіччя – епоху Відродження (ХV – XVII ст.).
Питання для самоконтролю

  1. Андреас Везалій і його праці.

  2. Мігель Сервет: лікувальні погляди і медичні праці.

  3. Реальдо Коломбо, Габрієль Фаллопій, Ієронім Фабрицій, Бартоломео Євстахій і їх праці.

  4. Становлення фізіології як науки.

  5. Ятрофізичний, ятромеханічний і ятроматематичний напрямок у медицині.

  6. Внесок Парацельса (Теофраста фон Гогенгейна) в розвиток медицини.

  7. Внесок Д. Фракасторо в розвиток медицини.

  8. Особливості надання хірургічної допомоги в середньовічній Європі. Три категорії хірургів.

  9. Внесок Амбруаза Паре в розвиток медицини.


План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем теми:

1.1. «Золотий вік» анатомії.

1.2. Становлення фізіології як науки.

1.3. Падуанський університет – передовий центр наукової думки епохи Відродження.

1.4. Розвиток клінічної медицини в період пізнього середньовіччя.

2. Заслуховування й обговорення рефератів.
План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.


Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 186-206.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3 – тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 68-88.


Додаткова:

  1. К истории медицины Возрождения: врачебные взгляды и медицинские труды М. Сервета./В.И. Бордулин, Е.Е. Бергер // Проблемы социальной медицины и история медицины. – 1994; - № 1. С. 54-57.

  2. Быков К.М. Уильям Гарвей и открытие кровообращения. – М., 1957.

  3. Везалий А. О строении человеческого тела. – М.: Медицина, 1950-1954. - Т. 1 – 2.

  4. Везалий А. Эпитоме. – М.: Медицина, 1974.

  5. Гончаров Н.И. Зримые фрагменты истории /Литературно-анатомическое наследие XVI-XVIII вв. – Волгоград; Нижневолжское кн. изд-во, 1984.

  6. Гребенников Е.А. Николай Коперник. – М.: Наука, 1982.

  7. Жданов Д.А. Леонардо да Винчи – анатом. - Л.: Медгиз, 1955.

  8. Заблудовский П.Е. Парацельс – врач, мыслитель, новатор/ К 500-летию со дня рождения // Проблемы социальной медицины и истории медицины. – 1994. - № 1. - С. 57-61.

  9. Куприянов В.В. Андрей Везалий в истории анатомии и медицины. – М.: Медицина, 1964.

  10. Леонардо да Винчи. Избранные естественнонаучные произведения. – М., 1955.

  11. Терновский В.Н. Андрей Везалий. – М.: Наука, 1965.

  12. Тикотин М.А. Леонардо да Винчи в истории анатомии и физиологии. – Л.: Медгиз, Ленинград. отд-ние, 1957.

  13. Тикотин М.А. К истории манускриптов Леонардо да Винчи по анатомии и физиологии, их издания и исследования. – Л., 1960.

  14. Фракастро Д. О контагии, контагиозных болезнях и лечении. – М.: Изд-во АН СССР, 1964.

  15. Фракастро Д. О сифилисе. – М.: Гос. изд-во мед. литературы, 1956.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Тестові питання

1. Провідна медична школа Європи в період пізнього середньовіччя була в:

* Падує;

- Пізі;


- Парижі;

- Неаполі.

2. А. Везалій жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

3. В історії анатомії виділяють 2 основні періоди:

* передісторія наукової анатомії, період наукової анатомії;

- емпіричний період анатомії, експериментальний період;

- домікроскопічний період анатомії, мікроскопічний період;

- період експериментальної анатомії, період наукової анатомії.

4. Основна праця А.Везалія вийшла у світ у:

* 1543 р.;

- 1343 р.;

- 1443 р.;

- 1643 р.

5. Основна праця А.Везалія має назву:

* «Про будівлю людського тіла»;

- «Про анатомію»;

- «Епітоме»;

- «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин».

6. Реформатором нормальної анатомії був:

* А. Везалій;

- Я. Сильвій;

- У. Гарвей;

- Мондіно де Луцці.

7. Р. Коломбо жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

8. Життя і діяльність Д. Фракасторо зв'язані з:

* Падуєю;

- Болоньєю;

- Пізою;


- Римом.

9. І. Фабрицій жив у:

* 16 – 17 – му столітті;

- 14 – 15 – му столітті;

- 15 –16 – му столітті;

- 17 – 18 – му столітті.

10. Б. Євстахій жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

11. Життя і діяльність Б. Євстахія зв'язана з:

* Римом;

- Падуєю;

- Пізою;

- Болоньєю.

12. Р. Коломбо вивчав:

* рух крові в легенях;

- першим заснував ембріологію та порівняльну анатомію;

- застосував метод порівняльно-анатомічного дослідження органів дорослої людини і зародка;

- описав венозні клапани.

13. І. Фабрицій:

* описав венозні клапани;

- описав маткові труби;

- описав орган слуху людини;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг.

14. М. Фаллопій:

* описав маткові труби;

- описав орган слуху людини;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав венозні клапани.

15. Б. Євстахій:

* докладно описав орган слуху людини;

- вивчав рух крові в легенях;

- описав венозні клапани;

- описав маткові труби.

16. Життя і діяльність Р. Коломбо зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Монпельє.

17. Життя і діяльність Г. Фаллопія зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.


18. Життя і діяльність І. Фабриція зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.

19. Життя і діяльність А. Везалія зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.


20. М. Сервет жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

21. М. Сервет:

* перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав орган слуху людини ;

- описав венозні клапани;

- описав маткові труби.

22. У. Гарвей жив у:

* 16 – 17 – му ст.;

- 14 – 15 – му ст.;

- 15 – 16 – му ст.;

- 17 – 18 – му ст.

23. Життя і діяльність У. Гарвея зв'язана з:

* Падуєю;

- Парижем;

- Болоньєю;

- Пізою.


24. У. Гарвей:

* відкрив основні закони кровообігу;

- описав органи слуху людини;

- описав маткові труби;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг.

25. Основна праця У. Гарвея називається:

* «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин»;

- «Про будову людського тіла»;

- «Про анатомію»;

- «Епітоме».

26. Основна праця У. Гарвея вийшла в:

* 1628 р.;

- 1328 р.;

- 1428 р.;

- 1528 р.

27. В історії фізіології виділяють два основних періоди:

* емпіричний і експериментальний;

- домікроскопічний і мікроскопічний;

- експериментальний і науковий;

- емпіричний і мікроскопічний.

28. У період пізнього середньовіччя існували такі узагальнювальні системи медицини:

* ятрохіміків і ятрофізиків;

- ятрохіміків і ятробіологів;

- ятробіологів і ятрофізиків;

- ятромеханіків і ятрогеометрів.

29. А. Бореллі був:

* ятромеханіком;

- ятробіологом;

- ятрохіміком;

- ятрогеометром.

30. Р. Декарт був:

* ятрофізиком;

- ятробіологом;

- ятрохіміком;

- ятрогеометром.

31. С. Сантаріо був:

* ятрофізиком;

- ятрогеометром;

- ятрохіміком;

- ятробіологом.

32. С. Сантаріо:

* зробив першу оцінку обміну людини;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав венозні клапани.

33. Життя і діяльність С. Сантаріо зв'язана з:

* Падуєю;

- Пізою;


- Римом;

- Салерно.

34. Р. Декарт:

* розробив схему рефлекторної дуги;

- один з основоположників біомеханіки;

- зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

- відкрив основні закони кровообігу.

35. Парацельс був:

* ятрохіміком;

- ятрофізиком;

- ятромеханіком;

- ятроматематиком.

36. Парацельс жив у:

* 15 – 16 – му ст.;

- 14 – 15 – му ст.;

- 16 – 17 – му ст.;

- 17 – 18 – му ст.

37. Реформатором хірургії у середні століття був:

* А. Паре;

- С. Сантаріо;

- І. Фабрицій;

- Р. Коломбо.

38. Життя і діяльність А. Паре зв'язані з:

* Парижем;

- Пізою;

- Римом;


- Венецією.

39. А. Паре жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

40. У період пізнього середньовіччя поширення набули:

* сифіліс і паразитарні тифи;

- висипний тиф і холера;

- чума і сифіліс;

- холера і чума.

41. Першу науково обґрунтовану концепцію поширення заразних хвороб дав:

* Д. Фракасторо;

- Парацельс;

- М. Зірве;

- С. Сантаріо.

42. Найбільшою науковою заслугою А. Паре є:

* внесок у лікування вогнепальних ран;

- один з основоположників ятрохімії;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- описав венозні клапани.

43. А. Бореллі:

* один з основоположників біомеханіки;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

- відкрив основні закони кровообігу.

44. Р. Коломбо був учнем на університетській кафедрі:

* А. Везалія;

- Б. Євстахія;

- У. Гарвея;

- Парацельса.

45. М. Фаллопій був учнем:

* А. Везалія;

- Б. Євстахія;

- У. Гарвея;

- Парацельса.

46. І. Фабрицій був учнем:

* Г. Фаллопія;

- А. Везалія;

- М. Сервета;

- Парацельса.

47. У. Гарвей був учнем:

* І. Фабриція;

- А. Везалія;

- М. Сервета;

- Парацельса.

48. Для пізнього середньовіччя характерно:

* затвердження дослідного методу в науці;

- схоластичний метод;

- діалектичне мислення;

- використання мікроскопічних методів дослідження.

49. На 16 -те століття припадає:

* «золоте століття» в історії анатомії;

- народження патологічної анатомії як науки;

- поява фізіології як науки;

- розквіт гістології.

50. На 17 – те століття припадає:

* поява фізіології як науки;

- «золоте століття» в історії анатомії;

- народження патологічної анатомії як науки;

- розквіт гістології.

51. Одна з основних рис пізнього середньовіччя:

* метафізичний метод;

- схоластичний метод;

- діалектичне мислення;

- використання мікроскопічних методів дослідження.

52. У період пізнього середньовіччя в Європі:

* з'являються нові лікарські речовини;

- з'явилися перші карантини;

- запропоновано варіоляцію (імунізацію проти віспи шляхом введенням здоровим вмісту віспяних пухирців);

- з'явилися лікарні при монастирях.

Заняття 6
Тема. Медицина Київської Русі. Медицина в період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин. Україна і проблема Північного Відродження.
Мета - ознайомитися з розвитком медицини в Київській Русі (IХ – XII ст.) у період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин (ХIII-ХVIII ст.). Ознайомитися з поширенням ренесансних та гуманістичних ідей на Україні.
Питання для самоконтролю


  1. Письмові джерела вивчення медицини Київської Русі.

  2. Лікування в Київській Русі до прийняття християнства.

  3. Монастирська медицина в Київській Русі. Діяльність лікарів-монахів.

  4. Світська медицина в Київській Русі.

  5. Санітарна справа, епідемії і боротьба з ними в Київській Русі.

  6. Письмові джерела вивчення медицини Російської держави XV-XVII століть.

  7. Медицина і медична справа в Західних Українських землях в XIII-XVII ст.

  8. Епідемії і боротьба з ними в Російській державі до ХIХ століття.

  9. Перші аптеки і аптекарський наказ у Московській державі.

  10. Підготовка лікарів у Московській державі в ХV-ХVII ст.

  11. Монастирські і громадянські лікарні в Московській державі в ХV-ХVII ст.

  12. Особливості медичної справи в Російській державі в ХVIII ст.

  13. Георгій Дрогобич (Котермак) – його життя і праці.

  14. Особливості підготовки лікарів у Російській державі в ХVIII ст.

  15. Нестор Максимович - Амбодік і його внесок у вітчизняну медицину.

  16. Данило Самійлович Самойлович і його внесок у вітчизняну медицину.

  17. Поширення та утвердження ренесансних та гуманістичних ідей на Україні.

  18. Медична освіта в Україні. Замайська академія.

  19. Виникнення братств (Львівське, Київське, 1615 р., Луцьке, 1617 р.). Культурно-просвітницька діяльність братств. Друкарська справа. Братські школи.

  20. Громадська медицина. Монастирські і братські шпиталі. Реміснича (цехова) медицина.


План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем:

1.1. Лікування і медична справа в Київській Русі.

1.2. Медицина і медична справа в Західних Українських землях у XIII-XVII ст.

1.3. Медицина і медична справа в Московській державі в ХV-ХVII ст.

1.4. Медицина і медична справа в Російській державі в ХVIII ст.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.
План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.


Список літератури
Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 143-153, 206-215, 262-266, 278-284, 308-309.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3 –тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 161-199.


Додаткова:

  1. Амбодик (Максимович-Амбодик) Н.М. Энциклопедия питания и врачевания. – 2-е издание. – СПб., Библиотека «Звезды», 1993.

  2. Богоявленский Н.А. Древнерусское врачевание в ХI – XVII вв. – М.: Медгиз, 1960.

  3. Богоявленский Н.А. Отечественная анатомия и физиология в далеком прошлом. – Л.: Медицина, 1970.

  4. Бородий Н.К. Д.С. Самойлович. – М.: Медицина, 1985.

  5. Бородій М.К. Данило Самійлович Самойлович. – К.: Наукова думка, 1987.

  6. Громбах С.М. Данило Самойлович. – М.: Центральный ин-т санитарного просвещения, 1951.

  7. Громбах С.М. Русская медицинская литература XVIII века. – М.: Изд-во АМН СССР, 1953.

  8. Данилишина Е.И. Максимович – Амбодик / Е.И. Кани-лимина, Е.С. Обысова. - 1976.

  9. Милявский В.М. Иван Андреевич Полетика – первый русский профессор зарубежного университета // Советское здравоохранение. – 1977. - № 2. - С. 82-84.

  10. Палкин Б.Н. Русские госпитальные школы XVIII века и их воспитанники. – М.: Медгиз, 1959.

  11. Самойлович Д.С. Избранные произведения. Вып. 1-2. – М.: Изд-во АМН СССР, 1949-1952.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.


Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Тестові питання





  1. До початку XI століття в Київській Русі існували:

* три напрямки в медицині – народне лікування, монастирська медицина, світська медицина;

  • одна форма медицини - народне лікування;

  • два напрямки в медицині – державна і монастирська медицина;

  • чотири напрямки в медицині – державна, народне лікування, монастирська медицина, світська медицина.

2. До медичних письмових джерел Стародавньої Русі належать:

* травники;



  • літопису;

  • агіографічна література;

  • давньоруські збірники.

3. У язичний період Київської Русі існувала:

* одна форма медицини - народне лікування;



  • два напрямки в медицині – державна і монастирська медицина;

  • три напрямки в медицині – народне лікування, монастирська медицина, світська медицина;

  • чотири напрямки в медицині – державна, народне лікування, монастирська медицина, світська медицина.

4. Прийняття християнства як державної релігії відбулося в Стародавній Русі в:

* 988 р.;



  • 888 р.;

  • 1088 р.;

  • 1188 р.

5. Свідчення про організацію найпершої лікарні в Древній Русі міститься в:

* Житії Феодосія Печерського;



  • Никонівському літописі;

  • Російській правді;

  • Ізборнику.

6. Найперша лікарня в Стародавній Русі була організована в:

* Києво-Печерському монастирі;



  • Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький);

  • Чернігові;

  • Новгороді.

7. Перша лікарня в Стародавній Русі була організована в:

* останній чверті XI століття;



  • першій чверті XI століття;

  • першій чверті XII століття;

  • останній чверті XII століття.

8. Друга за часом утворення лікарня в Стародавній Русі була в:

* Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький);



  • Києво-Печерському монастирі;

  • Чернігові;

  • Новгороді.

9. Найбільш відомим лікарем Києво-Печерського монастиря був:

* Агапіт;



  • Атанаїсин;

  • Феодосій;

  • Антоній.

10. Преподобний Агапіт жив у:

* XI столітті;



  • X столітті;

  • IX столітті;

  • XII столітті.

11. Виникнення державної медицини в Російській державі відносять до:

* 16 - го століття;



  • 15 - го століття;

  • 17 – го століття;

  • 14 – го століття.

12. Для народного лікування Київської Русі характерно те, що воно відбувалося за традиціями:

* язичних вірувань;



  • християнської церкви;

  • університетської медичної науки;

  • серед зазначених правильної відповіді немає.

13. Представниками народного лікування в Київській Русі були:

* волхви і чарівники;



  • ченці;

  • випускники університетів;

  • серед зазначених правильної відповіді немає.

14. У монастирських лікарнях медична допомога надавалася:

* усім верствам населення;



  • бідним;

  • багатим;

  • тільки ченцям.

15. Преподобний Агапіт лікував переважно хворих із:

* терапевтичними хворобами;



  • шкірними хворобами;

  • хірургічними хворобами;

  • нервовими хворобами.

16. Олімпій був:

* ченцем Києво-Печерського монастиря ;



17. Преподобний Олімпій лікував переважно хворих із:

* шкірними хворобами;



  • терапевтичними хворобами;

  • хірургічними хворобами;

  • нервовими хворобами.

18. Перший український доктор медицини:

* Георгій Дрогобич;



  • Іван Полетика;

  • Данило Самойлович;

  • Григорій Базилевич.

19. Георгій Дрогобич жив у:

* 15 – му ст.;



  • 14 – му ст.;

  • 16 – му ст.;

  • 17 - му ст.

20. Георгій Дрогобич першу медичну освіту одержав у:

* Краківському і Болонськом університеті;



  • Паризькому університеті;

  • Кембриджському університеті;

  • Падуанському і Римському університеті.

21. Георгій Дрогобич був доктором медицини:

* Болонського університету;



  • Паризького університету;

  • Кембриджського університету;

  • Падуанського університету.

22. Вищий орган медичного керування в Російській державі до 1721 р.:

* Аптекарський наказ;



  • Міністерство охорони здоров'я;

  • Медична канцелярія;

  • Медична колегія.

23. Підготовка лікарських кадрів у 18 - му столітті в Російській імперії почалася в:

* госпітальних школах;



  • університетах;

  • медико-хірургічних училищах;

  • військово-медичних академіях.

24. У Російській державі посади городових лікарів засновуються в:

* 1737 р.;



  • 1837 р.;

  • 1637 р.;

  • 1537 р.

25. Накази суспільного піклування з'явилися на Україні з:

* 1775 р.;



  • 1875 р.;

  • 1675 р.;

  • 1575 р.

26. Госпітальна школа на Україні була в:

* Єлизаветграді (нині Кіровоград);



  • Києві;

  • Львові;

  • Полтаві.

27. Основоположником вітчизняної епідеміології (науки, що вивчає закономірності поширення інфекційних захворювань і методи боротьби з ними) є:

* Д.С. Самойлович;



  • Н.М. Максимович – Амбодік;

  • І.А. Полетика;

  • Г.І. Базилевич.

28. Д.С. Самойлович є уродженцем:

* Чернігівської губернії;



  • Полтавської губернії;

  • Волинської губернії;

  • Подільської губернії.

29. Роки життя Д.С. Самойловича:

* 1742 – 1805;



  • 1842 – 1905;

  • 1642 – 1705;

  • 1542 – 1605.

30. Основоположником вітчизняного акушерства і педіатрії є:

* Н.М. Максимович – Амбодік;



  • І.А. Полетика;

  • Г.І. Базилевич;

  • Д.С. Самойлович.

31. Н.М. Максимович - Амбодік є уродженцем:

* Полтавської губернії;



  • Волинської губернії;

  • Подільської губернії;

  • Чернігівської губернії.

32. Роки життя Н.М. Максимовича - Амбодіка:

* 1744 – 1812;



  • 1844 – 1912;

  • 1644 – 1712;

  • 1544 – 1612.

33. Автором праці «Мистецтво сповивання, чи наука про бабіче діло» є:

* Н.М. Максимович – Амбодік;



  • І.А. Полетика;

  • Г.І. Базиілевич;

  • Д.С. Самойлович.

Навчальне видання




Методичні вказівки


до практичних занять з історії медицини

для студентів 1-го курсу спеціальності “Лікувальна справа”


Частина 2

Відповідальний за випуск С.В. Павличева

Редактор Т.Г. Чернишова

Комп’ютерне верстання О.І. Фєофєлактової

Підп. до друку 10.01.2011, поз.

Формат 60х84/16 Ум. друк. арк. 1.86. Обл.-вид. арк. 1.60. Тираж 100 пр.

Зам. №

Собівартість вид. грн к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,



вул. Р.-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.
Каталог: library -> docs -> rio -> 2010
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
2010 -> Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
2010 -> Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Інтелектуальна власність»
2010 -> Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу «Житлове право» для студентів спеціальностей 060101
2010 -> Методичні вказівки до проведення семінарських занять з курсу
2010 -> Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Менеджмент у виробництві»
2010 -> Методичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності

Скачати 257.75 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка